Вступ. Т.Д. Дем’янюк про формування сучасної парадигми науково-методичної роботи з педагогами

Постановка проблеми. У сучасних умовах розвитку національної освіти в Україні виникла потреба у проведенні суттєвих науково обґрунтованих змін у діяльності районної методичної служби, які за своєю сутністю і спрямованістю відповідали б демократизації і гуманізації сучасної школи, характеризувалися пошуком ефективних інноваційних технологій навчально-виховного процесу, концепцій, принципів, підходів у змісті теоретичної і методичної підготовки педагогічних кадрів. Сучасна особистісно орієнтована парадигма науково-методичної роботи в районах в умовах децентралізації має бути спрямована на забезпечення та впровадження інноваційних механізмів активізації підготовки конкурентоспроможного вчителя та керівника загальноосвітнього навчального закладу. Вона поставила як першочергове завдання утвердження нових цінностей щодо підготовки і перепідготовки педагогів, удосконалення системи управління та методичної діяльності, кваліфікованого добору та розвитку творчого потенціалу їх працівників, а також забезпечила принципово нове ставлення до навчально-виховної роботи всіх педагогів та зростання ролі методичної служби у запровадженні інновацій у процесі роботи з педагогічними і керівними кадрами в системі освоєння нових освітніх технологій, стимулювання й розвитку педагогічної творчості.

Аналіз останніх досліджень з проблеми. Питання підвищення професійної компетентності вчителів, класних керівників, директорів шкіл та їх заступників постійно є актуальним у сучасній психологопедагогічній науці. Зокрема, всебічно досліджуються особливості психології праці вчителя в процесі загальної педагогічної підготовки (Н.В. Кузьміна, Н.В. Чепелєва) [9]; підготовки педагога до здійснення особистісно зорієнтованого виховання (І.Д. Бех, О.В. Киричук) [1]; формування творчої особистості вчителя (В.А. Кан-Калик, М.М. Поташнік) [8,10]. Останнім часом з’явилося чимало досліджень, у яких відображаються різноманітні аспекти методичної роботи з педагогічними кадрами на рівні держави, області, району, школи (І.П. Жерносєк, Т.Д. Дем’янюк, С. В. Кириленко, А. В. Сердюк, Н.І. Протасова, Т.І. Бєсєда та ін.) [2, 4]. Зазначені автори здійснили значний внесок у теорію і практику методичної роботи з педагогічними кадрами. Водночас більш глибоке вивчення проблеми дасть змогу намітити шляхи подолання суттєвих недоліків методичних служб — їх слабку орієнтованість на інноваційні технології методичної роботи з педагогічними кадрами.

Мета пропонованої статті - схарактеризувати погляди відомого вченого, методиста, інноватора Тамари Дмитрівни Дем’янюк щодо формування сучасної парадигми науково-методичної роботи в районі, розкрити основні концептуальні засади та принципи діяльності науковометодичної установи, обґрунтовані ученою.