Підготовка педагогічних працівників до організації та розбудови громадсько-активної школи як осередку розвитку громади в умовах післядипломної педагогічної освіти

Видатний представник епохи Просвітництва, філософ, письменник Ж. Ж. Руссо стверджував, що життя — це мить, саме собою воно — ніщо, цінність його залежить від того, що вдалося зробити. Тільки добро, яке творить людина, залишається, і завдяки йому життя чогось варте. Педагогічні працівники, які трансформують звичайний заклад освіти в громадсько-активну школу, активно її розбудовуючи, творять майбутнє нашої держави, роблять неоціненну справу — виховують справжніх громадян України, докладають зусиль до розбудови громадянського суспільство, яке є чи не головною ознакою правової держави.

Якщо проаналізувати принципи, на яких ґрунтується правова держава, то виявиться, що в Україні наявні лише деякі елементи правової держави. Правова держава та розвинене громадянське суспільство в ній зумовлює високий рівень культури кожного громадянина, сформованість громадянських цінностей особистості, такої її інтегративної риси, як громадянськість.

Громадянські цінності ґрунтуються на визнанні рівності всіх людей і знаходять своє втілення в демократичному суспільстві та в житті громад, що визнають принципи демократії. Йдеться про права і свободи людини, обов’язки перед іншими людьми, ідеї соціальної гармонії, повагу до законів тощо. Формування громадянськості як інтегративної якості особистості є одним із важливих завдань громадянського виховання.

Громадянськість дає можливість людині відчувати себе юридично, соціально, морально й політично дієздатною. До основних елементів громадянськості належить моральна та правова культура людини, яка виявляється у повазі й довірі до інших громадян та до державної влади, в дисциплінованості, почутті власної гідності та внутрішньої свободи особистості, здатності виконувати свої громадянські обов’язки, гармонійно поєднуючи у своїх вчинках та діях патріотичні, національні та інтернаціональні почуття. У сучасних умовах важливою громадянською якістю є здатність людини до самовизначення, завдяки якому вона зможе розумно жити в умовах вибору, тобто в умовах свободи і відповідальності. Громадянськість — це усвідомлення кожним громадянином своїх прав і обов’язків перед державою і суспільством, розвинене почуття відповідальності за їхнє та власне майбутнє. За умови сформованості у людини почуття громадянськості та громадянських цінностей вона буде готовою до активної участі у соціально-політичному житті держави, усвідомлюватиме, що покращення повсякденного життя залежить від самих громадян та їхнього прагнення впливати на прийняття рішень на різних рівнях влади (від всеукраїнського до місцевого, від локальної громади до школи). педагогічний громадянський школа Саме тому виховання почуття громадянськості та формування громадянських цінностей учнів і членів громади є важливим завданням громадсько-активної школи (ГАШ). Педагогічні колективи громадсько-активних шкіл покликані здійснювати важливу справу формування й розвитку, навчання й виховання молодого покоління як громадян України, здатних до самоорганізації, самоуправління, активної участі у житті громади та суспільства, спрямованої на розбудову правової держави та громадянського суспільства. Зазначене вище зумовлює актуальність організації та розбудови громадсько-активних шкіл в Україні, зокрема — і в столичній Київській області.

Сократ, маючи можливість займати громадську посаду і бути корисним своїй батьківщині, вважав за більш доцільне займатись вихованням юнацтва, наголошуючи на тому, що більш корисним для держави є той, хто зробить багатьох здатними управляти державою, ніж той, хто управляє нею сам. Виховання особистості в умовах громадсько-активної школи, формування її ціннісних ставлень до держави та суспільства, до себе та інших людей, до праці, природи та мистецтва є важливим завданням педагогічних колективів. Більшість педагогів, які нині працюють у загальноосвітніх навчальних закладах, з різних об'єктивних чи суб'єктивних причин не набули у педагогічних вищих навчальних закладах спеціальних теоретичних та практичних знань, умінь і навичок щодо реалізації багатьох важливих педагогічних завдань. Зокрема, педагоги не готові до ефективної роботи з громадою, формування педагогічної культури батьків та членів громади, організації превентивного виховання у громадах, упровадження у практику соціально-педагогічної роботи інтерактивних, ігрових, інформаційно-комунікаційних, здоров’язберігаючих, здоров’яформуючих, здоров’язміцнюючих технологій тощо.

Відповідно до Закону України «Про вищу освіту» післядипломна освіта — це «спеціалізоване вдосконалення освіти та професійної підготовки особи шляхом поглиблення, розширення і оновлення її професійних знань, умінь і навичок…». У Концепції розвитку післядипломної освіти в Україні, затвердженої рішенням Колегії Міністерства освіти і науки України 11 квітня 2002 року, професійне післядипломне навчання визначається як обов’язкова невід'ємна складова частина професійної діяльності громадян та вказується про забезпечення гарантованих державою умов для такого навчання. Система післядипломної освіти передбачає професійне навчання фахівців, які відзначатимуться:

• — здатністю запроваджувати цінності демократичної, правової держави;
• — професійними вміннями та навичками, що ґрунтуються на сучасних соціальних знаннях, критичному мисленні, здатності застосовувати наукові надбання практично.

У зв’язку з різним рівнем професійного розвитку педагогічних працівників зауважимо, що їхнє навчання «…у системі післядипломної педагогічної освіти має здійснюватися, виходячи з їхніх власних сил, здібностей, можливостей і потреб, діями, що стимулюють самоосвіту, саморозвиток, самоорганізацію особистості».

Розуміння важливості проблеми інтеграції зусиль школи, сім'ї та громадськості з метою створення умов для забезпечення особистісного зростання кожної дитини, кожного члена громади зумовило процес активного включення структурних підрозділів Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів до процесу пропагування громадсько-орієнтованої освіти. Саме тому одним із завдань освітньої діяльності, визначених інститутом, є знайомство директорів загальноосвітніх навчальних закладів, заступників директорів з виховної роботи та інших педагогічних працівників з філософією громадсько-орієнтованої освіти, її основними характеристиками та принципами під час проходження ними курсів підвищення фахової кваліфікації.

Окреслимо наше бачення моделі підготовки педагогічних працівників до організації та розбудови громадсько-активної школи як осередку розвитку громади в системі післядипломної педагогічної освіти. Вважаємо, що така підготовка має здійснюватися у тісній співпраці та за підтримки Всеукраїнського фонду «Крок за кроком», який є ініціатором розвитку партнерських стосунків між школами та місцевими громадами.

Структурними елементами моделі підготовки педагогічних працівників до організації та розбудови громадсько-активних шкіл є такі: мета, завдання, зміст та компоненти підготовки, педагогічні умови, принципи, методи та прийоми навчання, форми підготовки, основні підходи до її здійснення, критерії готовності, контроль за рівнями готовності та спрогнозований результат — готовність педагогічного колективу чи для початку, принаймні, творчої групи педагогів до зазначеного вище виду діяльності.

Нами визначено такі педагогічні умови ефективної підготовки освітян до розбудови ГАШ:

• 1) усвідомлення педагогічними працівниками соціально-педагогічних можливостей ГАШ, її поліфункціональності;
• 2) забезпечення єдності основних компонентів підготовки (мотиваційно-ціннісного, цільово-змістового, процесуального, контрольно-регулювального, оцінно-результативного);
• 3) взаємозв'язок змісту навчання, педагогічної практики та самостійної роботи слухачів;
• 4) готовність методистів та викладачів інститутів післядипломної педагогічної освіти до здійснення навчання педагогічних працівників з проблеми організації та ефективного функціонування ГАШ.

Для досягнення мети, тобто підготовки педагогічних працівників до організації та розбудови громадсько-активної школи, необхідно реалізувати такі завдання:

• 1) створити банк даних про громадсько-активні школи, які вже успішно функціонують, та ті, які мають на меті трансформуватись у ГАШ; про підготовлених зусиллями Всеукраїнського фонду педагогів-тренерів, а також про тих педагогічних працівників, які були підготовлені до розбудови ГАШ у межах реалізації програми «Школа як осередок розвитку громади»;
• 2) виявити педагогічні колективи, представники яких мають бажання вдосконалити знання, вміння та навички співпраці з громадою;
• 3) розробити програму дій у межах курсової та міжкурсової підготовки слухачів курсів підвищення кваліфікації з означеного питання;
• 4) вивчити рівень готовності педагогічних колективів до процесу трансформації загальноосвітнього навчального закладу в громадсько-активну школу;
• 5) створити банк даних про загальноосвітні навчальні заклади, які мають бажання трансформуватись у ГАШ;
• 6) розробити програми освітньої діяльності підвищення фахової кваліфікації педагогічних працівників (директорів, їхніх заступників тощо) з проблеми «Організація та розбудова ГАШ як осередку розвитку громади»;
• 7) розробити критерії та показники готовності педагогічних колективів до розбудови громадсько-активної школи;
• 8) організувати систему роботи з підготовки педагогічних працівників до організації та розбудови ГАШ;
• 9) розробити систему обміну досвідом роботи педагогічних працівників та волонтерів громадсько-активних шкіл на регіональному та всеукраїнському рівнях;
• 10) розробити критерії і показники ефективної діяльності ГАШ та методичний інструментарій щодо виявлення інтересів та потреб громади.

Зміст підготовки визначаємо програмою освітньої діяльності підвищення фахової кваліфікації педагогічних працівників (директорів, їхніх заступників з виховної роботи тощо) з проблеми «Організація та розбудова ГАШ як осередку розвитку громади». У навчальній програмі передбачено засвоєння навчального матеріалу за взаємообумовленими складовими: соціально-гуманітарного модуля (16 годин), професійного модуля (48 годин), діагностико-аналітичного модуля (8 годин).

Ефективними вважаємо такі форми підготовки педагогічних працівників: у курсовий період — пролонговані, проблемно-тематичні чи авторські курси «Організація та розбудова громадсько активної школи», спецкурс «Школа як осередок розвитку громади»; у міжкурсовий період — навчальні тренінги, семінари-практикуми, круглі столи, презентації, конференції регіонального та всеукраїнського рівнів, зустрічі, обмін делегаціями, конкурси на кращий соціальний проект, конкурси-захисти моделі навчального закладу як громадсько активної школи, діяльність обласних опорних закладів освіти чи обласних шкіл передового педагогічного досвіду з проблеми організації та функціонування ГАШ.

У процесі підготовки вчителів та управлінців до організації ГАШ як важливі визначаємо такі підходи: особистісно-діяльнісний, змістовно-процесуальний, діалогічний, завданнєвий та компетентнісний. Зокрема, особистісно-діяльнісний підхід до підвищення кваліфікації педагогів забезпечує умови для їхньої самореалізації, самоствердження та самоосвіти, а процесу післядипломної освіти надає індивідуально зорієнтованого характеру. Змістовно-процесуальний підхід дозволяє структурувати навчальний матеріал таким чином, щоб залучати слухачів до активного, творчого процесу пізнання і впливати на мотиваційні, пізнавальні, емоційно-вольові і психофізіологічні сфери їхньої особистості, забезпечуючи професійне зростання педагога. Сутність завданнєвого підходу полягає в тому, що в ході навчальних занять та самостійної роботи слухачі постійно вирішують творчі навчальні завдання: виконують вправи, моделюють, проектують діяльність, готують виступи, повідомлення, презентації результатів творчої роботи тощо. Сутність діалогічного підходу полягає у формулюванні запитань та міркувань, що активізують пізнавальну діяльність слухачів, спонукають їх до творчого вирішення проблемних ситуацій, пов’язаних з використанням інтерактивних форм роботи. Діалогічні ситуації, які створюються під час навчальних занять, удосконалюють творчу уяву, інтуїцію, комунікативні здібності, вміння передбачати і прогнозувати події.

Критеріями готовності педагогів до організації ГАШ визначаємо такі: сформованість спеціальної професійної спрямованості, комунікативних, творчих, інформаційних, саморегулятивних та оцінних компетенцій, спеціальних знань і вмінь співпрацювати з громадою та трансформувати школу в громадсько-активну.

Зміст підготовки педагогічних працівників повинен базуватися на таких принципах: неперервності освіти, доступності і наступності, зв’язку з життям громади, діалогічності, оптимального застосування адекватних методів, використання форм і засобів навчання, наочності та ресурсного забезпечення, відповідності результатів підготовки педагогічних працівників вимогам, що висуваються сферою їхньої професійної діяльності. У процесі навчання слухачів пріоритетну роль відводимо словесним, наочним, практичним, ігровим, інтерактивним методам навчання, а також методам контролю та самоконтролю за ефективністю навчальної діяльності.

Результатом підготовки повинна бути готовність педагогічних працівників до організації та розбудови ГАШ, гармонійного поєднання моделі ГАШ з моделлю Школи сприяння здоров’ю, Школи, в якій функціонує дієве учнівське самоврядування тощо.

Запропонована модель підготовки педагогічних працівників до розбудови ГАШ була апробована в Київському обласному інституті післядипломної освіти педагогічних кадрів. Протягом 2006;2007 та 2007;2008 навчальних років відповідно до плану проведення курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників навчально-методичним кабінетом виховної роботи було проведено проблемно-тематичні курси «Організація та розбудова громадсько активної школи як осередку розвитку громади» у січні та вересні 2007 року. Навчальна програма розроблялась відповідно до основних положень Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про молодіжні та дитячі громадські організації», «Про охорону дитинства», «Про місцеве самоврядування», «Національної доктрини розвитку освіти у ХХІ столітті», Положення про піклувальну раду…, Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007;2009 роки, Державної програми підтримки сім'ї на період до 2010 року та інших нормативно-правових документів, що регламентують державно-громадське управління закладом освіти, з метою вдосконалення професійних знань та вмінь педагогічних працівників з проблеми організації ГАШ, діяльність яких передбачає участь громади у процесах управління школою, надання шкільних ресурсів для забезпечення потреб спільноти, допомогу та безпосередню участь у визначенні потреб громади та реалізації програм, спрямованих на вирішення цих проблем.

Організація підвищення кваліфікації педагогічних працівників з означеної проблеми передбачала реалізацію таких завдань:

• — ознайомлення слухачів з кращим досвідом реалізації програми «Школа як осередок розвитку громади»;
• — навчання слухачів (основні проблеми: філософія громадсько орієнтованої освіти, організація та зміст діяльності громадсько активної школи, стратегічне планування та оцінювання потреб громади, функціонування ГАШ, розробка проектів різного спрямування, організація волонтерської діяльності, розвиток партнерства на регіональному, національному на міжнародному рівнях, організація дозвілля в умовах ГАШ тощо);
• — ініціювання соціальних проектів, спрямованих на здійснення змін у школах з метою задоволення потреб школи та громади.

Навчанням було охоплено 33 педагогічні працівники з різних загальноосвітніх навчальних закладів області. Результати вихідного діагностування дозволили зробити висновки, що проведені курси виправдали сподівання 85,4% слухачів, частково — 14,6%. Найбільше слухачам імпонували такі форми навчання: тренінги (100%), практичні заняття (83,4%), педагогічна практика (12%), моделювання (15%), лекції (11%). Найцікавішими слухачі визначили низку навчальних занять — «Особливості фандрайзингу ГАШ», «Розробка проектів ГАШ», «Моніторинг розвитку ГАШ», «Партнерство та основні кроки до його налагодження», «Волонтерство як компонент створення моделі ГАШ», «Керівник ГАШ: особливості управлінських компетенцій та нові ролі керівника ГАШ».

Слухачі відзначили, що під час проходження курсів вони «…набули нових знань та вмінь, навчились проводити тренінги, планувати та розробляти проекти».

Оцінка роботи проблемно-тематичних курсів виявилась у таких показниках, зазначених слухачами (за п’ятибальною шкалою):

• — мета й завдання занять були чітко окреслені (100%);
• — матеріали, які презентувалися, були добре підготовлені (4 бали виставили 20% слухачів, 5 балів — 80%);
• — тренери були добре підготовлені (100%);
• — час, відведений для викладу змісту навчального матеріалу, був достатнім (4 бали — 20%, 5 балів — 80%);
• — ідеї та види діяльності, що спонукали до співпраці, заохочували до навчання (4 бали — 6%, 5 балів — 94%);
• — під час курсів слухачі отримали багато нової інформації (100%);
• — слухачі зможуть використати отриману інформацію у своїй роботі досить часто (3 бали — 6%, 4 бали — 66%, 5 балів — 28%);
• — слухачі вважають, що навчання під час проходження курсів сприяло їхньому професійному зростанню (4 бали — 20%, 5 балів — 80%).
• 100% респондентів відчули бажання і потребу в продовженні навчання з означеної проблеми.

Як позитиви проведених курсів було визначено таке: досвідчені тренери, на що вказало 70% слухачів, заняття у формі тренінгів (30%), практичні заняття (4%).

Респонденти вважають, що для реалізації даної програми необхідно розробити методичні рекомендації щодо організації та розбудови школи як осередку розвитку громади, забезпечити школи необхідною навчально-методичною літературою, можливістю отримувати консультації у досвідчених організаторів ГАШ.

Запит щодо отримання консультацій у досвідчених організаторів ГАШ Київської області задоволений шляхом надання Тетерівській гімназії Бородянського району статусу обласного опорного закладу освіти «Організація та розбудова громадсько-активної школи як осередку розвитку громади» (керівник — Лідія Валентинівна Корякіна, заступник директора гімназії з навчально-методичної роботи). Обласні опорні заклади освіти (ООЗО) та обласні школи передового педагогічного досвіду (ОШППД) функціонують у Київській області відповідно до Положень, схвалених рішенням колегії Головного управління освіти і науки Київської обласної державної адміністрації. Науково-методичний супровід та координацію роботи обласного опорного закладу освіти здійснює Київський ОІППОПК. Слухачам, які постійно працюють на базі ООЗО і виконують програму теоретичного (3 дні) та діагностико-аналітичного (1 день) модулів на базі інституту, таке навчання може бути зараховане як курси підвищення кваліфікації. Керівник ООЗО щорічно планує роботу та звітується про результати своєї діяльності на засіданнях науково-методичної ради інституту. Після завершення трьохрічної роботи ООЗО видається науково-методичний збірник, у змісті якого розкривається його діяльність.

Результати пілотного дослідження показали, що підготовка педагогічних працівників до розбудови ГАШ може бути ефективною лише за умови поєднання навчання у курсовий та міжкурсовий періоди. Означене зумовлюється тим фактором, що до розбудови ГАШ потрібно готувати команду творчо працюючих однодумців у складі не менше трьох осіб з одного закладу освіти. Проте педагогічні працівники у більшості випадків одночасно не можуть проходити двотижневі чи чотирьохтижневі курси підвищення кваліфікації. Тому ефективним вважаємо навчання команд у формі проведення системи дводенних тренінгів, а під час проведення курсів підвищення фахової кваліфікації доцільно готувати педагогічних працівників, які поступово поповнюватимуть склад команд у різних ГАШ.