Фінансовий облік фінансових результатів діяльності підприємства
Згідно з пунктом 8 ПБУ 1/98 при формування облікової політики по конкретному напрямку ведення бухгалтерського обліку організацією вибирається один спосіб з кількох, які допускаються законодавством. Організація має право самостійно розробляти способи ведення обліку у випадках відсутності встановлених норм, керуючись при цьому загально методологічні підходами і діючими положеннями… Читати ще >
Фінансовий облік фінансових результатів діяльності підприємства (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Документальне підтвердження обліку фінансових результатів
Для здійснення обліку фінансових результатів необхідні такі показники, як виручка від реалізації товарів, продукції, робіт, послуг, собівартість реалізації товарів, продукції, робіт, послуг, комерційні витрати, управлінські витрати та інші.
Для обліку собівартості реалізації товарів, продукції, робіт, послуг використовують оборотну відомість, відомість № 16, головну книгу, журнал-ордер № 10, журнал-ордер № 10−1.
Для обліку інших показників використовують прибутковий касовий ордер, видатковий касовий ордер, товарно-транспортні накладні, рахунок-фактура, накладна, платіжні доручення, виписки банків.
Облік фінансових результатів ведеться в журналі-ордері № 15. У ньому відбивається синтетичний і аналітичний облік за рахунком 80 (99, 91). Підставою для заповнення цього журналу-ордера служать довідки бухгалтерії, виписки банку з розрахункового та інших рахунків та інших.
Первинні документи повинні бути складені в момент здійснення операції, а якщо це не представляється можливим — безпосередньо після закінчення операції.
Відповідальність за своєчасне і доброякісний створення документів, передачу їх у встановлені терміни для відображення в бухгалтерському обліку, за достовірність інформації, що містяться в документах даних несуть особи, створивши і підписали ці документи.
Документи слід складати на бланках встановленої форми із заповненням всіх реквізитів. Якщо деякі реквізити не заповнені, то вільне місце прокреслюються.
Запис у документах роблять чорнилом, кульковою ручкою або на друкарських та лічильних машинах. У грошових документах суму вказують цифрами і прописом. Якщо в тексті або цифрах допущена помилка, то її слід закреслити і написати зверху правильний текст. Потім правильний текст або суму повторюють на полях документа і запевняють підписом особи, що оформляє документ.
Складання річного звіту є однією з складних робіт в бухгалтерській службі організації. Всі організації за підсумками фінансово-господарської діяльності складають бухгалтерську звітність відповідно до вимог Федерального закону «Про бухгалтерський облік «і представляють її засновників, до податкової інспекції і територіальний орган державної статистики.
Виняток становлять громадські організації (об'єднання) та їх структурні підрозділи, що не що здійснюють підприємницьку діяльність, а також малі підприємства, яким дозволено здавати річну звітність у спрощеному складі.
При заповненні форм бухгалтерської звітності в них повинні включатися показники діяльності філій, представництв та інших підрозділів, тобто організація складає єдиний звіт, який включає в себе показники діяльності підрозділів, що входять до її складу.
Організація, що підлягає ліквідації або реорганізації, подає звіт за період з початку року до моменту ліквідації або реорганізації.
При заповненні форм звітності слід керуватися інструкцією про порядок заповнення форм річної бухгалтерської звітності, затвердженої наказом Мінфіну Росії від 12 листопада 1996 р. № 97 «Про річної бухгалтерської звітності організацій».
У формі № 2 «Звіт про прибутки і збитки «показується порядок формування прибутку (збитку) за звітний період.
У формі № 3 «Звіт про рух капіталу «відображається рух прибутку на початок і кінець періоду.
У формі № 4 «Звіт про рух грошових коштів «відображаються дані про рух грошових коштів організації, обліковуються на рахунках 50 «Каса», 51 «Розрахункові рахунки», 52 «Валютні рахунку» і 55 «Спеціальні рахунки в банках».
Звіт про рух капіталу (форма № 3) складається з двох розділів та довідки до них. У розділі I «Власний капітал» відображаються дані про рух його складових, врахованих у розділі IV пасиву балансу. У розділі II «Інші фонди і резерви» зазначаються дані про рух коштів фонду споживання, оцінних резервів і резервів майбутніх витрат і платежів.
У рядку 010 відображаються дані про рух статутного капіталу. У рядку 020 відображаються дані про рух додаткового капіталу. У рядку 030 відображається рух резервного фонду.
У рядку 050 відображається зміна нерозподіленого прибутку минулих років. У стовпець 3 записується сума сальдо рахунку 84 (88−2) на початок року, яка повинна відповідати сумі в стовпчику 3 рядка 470 балансу. У стовпець 4 вписується сума обороту по кредиту рахунку 84 (88−2). У стовпці 5 відображаються обороти за дебетом рахунка 84 (88−2). У стовпці 6 відображається сума сальдо рахунку 84 (88−2) на кінець року, яка має збігатися із сумою в колонці 4 рядка 470 балансу.
У рядку 060 показуються зміни фонду накопичення.
У стовпець 3 записується сума сальдо рахунку 94 (84) субрахунку «Фонди накопичення» (84) на початок року, відповідна суму в стовпці 3 рядка 440 балансу. У стовпець 4 вписується сума обороту по кредиту рахунку 84. У стовпчик 5 заповнюється сума обороту по дебетом рахунка 84. У стовпці 6 відображається сума сальдо рахунку 84 на кінець року, відповідна суму в стовпчику 4 рядка 440 балансу, яка розраховується за формулою: стовпчик 3 + стовпчик 4 — стовпчик 5.
У рядку 070 відображається рух фонду соціальної сфери.
У стовпці 3 вказується сума сальдо рахунку 84 субрахунку «Фонд соціальної сфери» (84) на початок року, відповідна сумі стовпця 3 рядка 450 балансу. У стовпець 4 записується сума обороту по кредиту рахунку 84. У стовпці 5 відображається сума обороту по дебетом рахунка 84. У стовпці 6 вказується сума сальдо рахунку 84 на кінець року, яка повинна відповідати сумі у стовпці 4 рядки 450 бухгалтерського балансу.
У рядку 140 відображається рух коштів фонду споживання.
У стовпці 3 вказується сальдо рахунка 84 субрахунку «Фонд споживання» (84) на початок року, що збігається з сумою у стовпці 3 рядка балансу 650. У стовпець 4 вписується сума обороту по кредитом рахунка 84. У стовпчик 5 вписується сума обороту за дебетом рахунка 84. У стовпці 6 відображається сума сальдо рахунку 84 на кінець року, відповідна сумі, записаної в стовпчику 4 рядка 650 балансу. Стовпець 3 та стовпчик 4 і стовпець 5.
У формі № 4 відображаються дані про рух грошових коштів організації.
При використанні організацією журнально-ордерної системи бухгалтерського обліку форма № 4 заповнюється на підставі даних, відображених в журналах-ордерах № 1. 2. 3 (відображають кредитові обороти за рахунками 50, 51, 52 і 55), відомостях № 1, 2 (відображають дебетові обороти за рахунками 50, 51), а також інших документів, що враховують рух грошових коштів.
У рядку 030 відображається фактично надійшла виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), врахована за кредитом рахунка 90 (46) «Продаж» (робіт, послуг).
Виручка, що надійшла від реалізації майна організації (за винятком товарів і готової продукції) та відображена за кредитом рахунків 47 «Реалізація і інше вибуття основних засобів» і 48 «Реалізація інших активів», враховується по рядку 040.
У рядку 090 відображаються відсотки за борговими цінними паперами (векселями), відсотки по виданих позиках, отримані організацією і т.д. Доходи відображаються в стовпці 5 (якщо вони отримані з фінансових вкладень, здійсненим на строк до 12 місяців) або у стовпці 6 (якщо вони отримані з фінансових вкладень, здійсненим на термін більше 12 місяців).
У рядку 250 «Інші виплати, перерахування і т. п.» показується загальна сума коштів, перерахованих з розрахункового рахунку або інших рахунків організації (видана з каси) і не знайшла відображення по попередніх рядках форми. Тут, зокрема, можуть бути відображені перерахування в дорожні фонди (податок на придбання автотранспортних засобів, податок на користувачів автомобільних доріг тощо), видача коштів працівникам організації, що не відображаються у складі фонду заробітної плати, повернення суми кредитів і позик, валюта, реалізована організацією, перерахування страховим організаціям (страхування майна) і т. д.
Формування прибутку за звітний період зачіпає всю діяльність організації, тому використовується великий спектр нормативних документів. Вони носять регламентує і нормативний характер.
З переходом до ринкових відносин змінилися підходи до постановки бухгалтерського обліку в організаціях. Від жорсткої регламентації облікового процесу з боку держави в минулому в Нині перейшли до розумного поєднання державного регулювання та самостійності організації у постановці бухгалтерського обліку.
Широке застосування термінy «Облікова політика» почалося після введення в дію першого стандарту за бухгалтерського обліку «Облікова політика підприємства» (ПБУ 1/94), затвердженого наказам Мінфіну Росії від 28 липня 1994 р. № 100. Дане положення містило визначення облікової політики як сукупності способів ведення бухгалтерського обліку та встановлювало основні правила її формування і розгортання. Після прийняття Федерального закону від 21 листопада 1996 р. № 129-Ф3 «Про бухгалтерський облік» значення обліку політики ще більше зріс.
За минулий період облікова політика перетворилася на реальний інструмент управління організацією, фінансового та податкового планування її діяльності, зниження податкового тягаря. На облікову політику посилаються платники податків, її положення приймаються арбітражними судами як докази при вирішенні податкових спорів.
Облікова політика організації повинна відповідати шести вимог ведення бухгалтерського обліку: повнота, своєчасність, обачність, пріоритет змісту перед формою, несуперечність і раціональність.
Згідно з пунктом 8 ПБУ 1/98 при формування облікової політики по конкретному напрямку ведення бухгалтерського обліку організацією вибирається один спосіб з кількох, які допускаються законодавством. Організація має право самостійно розробляти способи ведення обліку у випадках відсутності встановлених норм, керуючись при цьому загально методологічні підходами і діючими положеннями по бухгалтерському обліку.
Загальні положення, однакові для всіх організацій, що не слід включати до облікової політики. При її формуванні розглядаються тільки ті питання, вирішення яких відповідно до нормативними документами може відрізнятися від прийнятих в інших організаціях.
Відповідно до пункту 5 ПБО 1/98 відповідальність за формування облікової політики в організації несе головний бухгалтер. Затвердження облікової політики належить до компетенції керівника організації.