Принципи менеджменту та їх характеристика

Важливу роль в управлінській діяльності відіграють принципи менеджменту.

Принципи управління (менеджменту) — це фундаментальні істини, які обґрунтовують, роз’яснюють зв’язки як між об'єктом і суб'єктом управління, так і всередині кожного з них. Вони відбивають властивості, притаманні управлінській системі в цілому, а також окремим її елементам, явищам, процесам. Вони відображають зміст і взаємозв'язки основних елементів системи управління.

Початок формування і розвитку основних принципів менеджменту відноситься до XIX століття.

В 1916 році Анрі Файоль виклав уперше повну теорію менеджменту та сформулював її основні принципи:

• 1) технічний — вдосконалення технологічного процесу;
• 2) комерційний — передбачає закупку, продаж, обмін факторів і результатів виробництва;
• 3) фінансовий — пов’язаний з накопиченням, пошуком та ефективним використанням грошових засобів;
• 4) захист життя, особи і власності людей;
• 5) бухгалтерський — полягає в проведенні статистичних спостережень, інвентаризації, складанні балансів тощо;
• 6) адміністративний — покликаний впливати на працівників.

Усі принципи менеджменту тісно пов’язані між собою. Відмова від одного чи декількох принципів або неналежне їх врахування в управлінській діяльності знижує якість управлінських рішень та ефективність менеджменту.

Наведемо основні принципи менеджменту у вигляді наступної таблиці.

Таблиця 1: Основні принципи менеджменту та їх характеристика Сучасний менеджмент ґрунтується на таких основних принципах:

• 1) увага до людини, формування умов для розкриття її потенціалу, забезпечення злагодженої взаємодії людей у виробництві;
• 2) пошук і розпізнання елементів національної історії, культури, традицій, які можна використати як будівельні блоки для формування сучасної системи управління;
• 3) виявлення інтересів людини, її потреб і сподівань;
• 4) створення відповідних умов, щоб людина мала змогу завдяки старанній праці задовольнити свої потреби і одночасно несла соціальну відповідальність за задоволення інтересів інших членів суспільства;
• 5)об'єднання працівників навколо загальної мети, розвиток зв’язків із зовнішнім середовищем;
• 6)забезпечення безперервного професійного навчання.