Загальноосвітній навчальний заклад, як об'єкт управління

Директори-менеджери змогли відразу ж зрозуміти, що педагогіка, як і будь-яка інша наука, не має кордонів, що освіта XXI століття — це явище глобальне. Тому в даному випадку місією директорів шкіл стає менеджмент інновацій, генерування й реалізація нових ідей та освітніх ініціатив.

Головними завданнями керівника як менеджера інноваційного розвитку освітнього закладу в умовах ринку є:

• * створення соціальних, психолого-педагогічних і матеріальних умов для розвитку та впровадження інновацій у практику;
• * розвиток новаторських процесів, інтелектуальної і дослідницької діяльності;
• * створення організаційно-педагогічних умов для діяльності вчителів-новаторів;
• * залучення до інноваційного процесу всіх учителів, учнів, науковців, діячів культури, громадськість;
• * стимулювання учасників навчально-виховного процесу до пошуково-творчої діяльності;
• * залучення інвесторів до фінансового оздоровлення закладу, колективу та реалізації інноваційних проектів.

Реалізувати поставлені завдання директор-менеджер загальноосвітнього навчального закладу може завдяки основним складовим управлінської діяльності: бачення стратегії — обізнаність із філософією освіти, законодавчою та нормативною базою, особливостями розвитку місцевих освітніх систем, уміння прогнозувати розвиток школи, використовувати надбання світової педагогічної думки, готовність до змін.

Керівництво освітнім процесом та його моніторинг — обізнаність із методичними основами, теорією та практикою навчально-виховного процесу, вміння організувати роботу персоналу, приймати управлінські рішення та здійснювати моніторинг якості управління навчальним закладом тощо.

Мотивація та управління персоналом — обізнаність із теоретичними основами, психолого-педагогічними особливостями, формами і методами роботи з персоналом, уміння використовувати ті чи інші стимули, розв’язування конфліктних ситуацій, готовність до виправданого ризику, здатність толерантно ставитися до опонентів.

Управління розвитком та фінансами — обізнаність з основами економіки й маркетингу, законодавчою і нормативною базами, вміння ефективно використовувати матеріальні та фінансові ресурси, здійснювати фандрайзинг і маркетинг, бути готовим до впровадження інновацій.

Управління ризиками — уміння передбачати загрози (як внутрішні, так і зовнішні) щодо реалізації інноваційного проекту (продукту) та швидкі варіанти вирішення нейтралізації ризиків. Внутрішня та зовнішня комунікація — знання про комунікаційні процеси, володіння іноземними мовами; вміння організувати сучасні форми взаємодії, робота в команді.

Колективом керівників шкіл-членів Асоціації керівників шкіл України (АКШУ), спільно з вітчизняними і зарубіжними науковцями, розроблено Базовий стандарт професійної діяльності директора школи, згідно з яким основними функціями керівника загальноосвітнього закладу є: знання, вміння, професійна готовність та культура [2, с.20]. Керівники шкіл не мають сьогодні вагомих соціальних стимулів та ефективної кадрової політики, яка б сприяла динамічному розвиткові елітарної групи директорів шкіл. Частково використовується ресурс підготовки (немає ефективної системи освіти впродовж усього життя для потенційних та нинішніх керівників шкіл тощо); ресурс відбору (немає прозорої, демократичної,.

конкурентної системи просування кадрів); ресурс організації (прогресивний менеджмент на рівні району чи міста, завдяки якому створені умови для самореалізації керівників шкіл).

Зрештою, сьогодні немає підготовленого резерву кадрів, готового до реальних дій. Це стане можливим лише тоді, коли основними принципами кадрової політики стануть прозорість, професіоналізм і конкурентність [1, с.205], коли цінуватимуть унікальні особистісні якості директора, адже школа завжди схожа на свого керівника. Від професіоналізму, мобільності, спроможності, готовності до змін, творчого підходу до справи керівника ЗНЗ залежить перспектива розвитку закладу та вітчизняної системи освіти.

На нашу думку, директору нової генерації мають бути притаманні такі риси лідера інноваційних перетворень: здатність приймати самостійні рішення та готовність їх відстоювати; уміння інтегрувати воєдино три головні складники успіху будь-якої справи: ідеї, інновації і менеджмент; готовність іти крок за кроком до нової якості школи; здатність до стратегічного мислення; здатність до стратегічного планування; прагнення зростити ініціативу знизу; готовність до сприйняття нових вимог; здатність стерпіти «біль» (попереду — злети і падіння, підтримка та опір); прихильність до теорії «малих справ» (велика справа починається з малої).

Підсумовуючи проаналізоване, можна зазначити, що в нашому уявленні про сучасного директора школи як про менеджера постає і поступово формується образ «лідера нового формату», робота якого полягає у створенні «організації, яка навчається» та формує свій власний, новий та ефективний стиль управління навчальним закладом [1, с.208−216].