Вступ. 
Аналіз ринку та розробка стратегії на ринку освітніх послуг з підготовки оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок

Сучасні умови вимагають принципово нових вимог до освітнього рівня спеціалістів, у зв’язку з чим багато випускників вищих навчальних закладів для успішного вирішення проблем працевлаштування і подальшого кар'єрного зростання прагнуть розширити свої знання, або ж здобути іншу професію. Бажання українських спеціалістів іти в ногу в часом, бути конкурентоспроможними, вдосконалювати свої професійні навички останніми роками все сильніше стимулює їх до отримання додаткової освіти.

Система державної освіти, десятиліттями перебуває у стані чи то реформи, чи то кризи, не здатна задовольнити цей новий попит. А значить, в дію вступає «невидима рука ринку», що створює пропозицію у відповідь на потреби нової групи споживачів. З початком розвитку бізнес-сектору в сучасній Україні зросла кількість пропозицій на ринку освітніх послуг. Тематика навчання дозволяє заповнити прогалини «традиційної» освіти тим, хто бажає рухатися в ногу з часом і будувати свій бізнес у відповідності із сучасними технологіями управління та адміністрування.

Завдання бізнес-освітньо-інноваційних закладів має полягати не лише у тому, щоб надавати якісні освітні послуги відповідно до потреб розвитку місцевого підприємництва, а і у формуванні розуміння, що навчання персоналу є не тільки можливістю вирішити нагальні потреби підприємств, а й стати невід'ємною складовою довгострокової програми стратегії її розвитку. Адже саме кваліфікований персонал у майбутньому може стати джерелом конкурентних переваг. Ринок освітніх послуг — це система соціально-економічних відносин між навчальними закладами і споживачами з метою продажу та купівлі освітніх послуг. Підвищення ефективності його функціонування передбачає впровадження маркетингового підходу у сфері освітніх послуг. Маркетинг в освіті є важливою функцією менеджменту, він забезпечує регулювання ринку освітніх послуг. Ф. Котлер і К. Фокс під маркетингом освітніх послуг мають на увазі дослідження, планування, здійснення і контроль за ретельно сформованими програмами, задумами, щоб викликати добровільний облік цінностями з цільовими ринками з метою досягнення прагнень навчальних закладів.

За визначенням Ф. Котлера і К.Ф. А. Фокса під маркетингом освітніх послуг розуміється «дослідження, планування, здійснення і контроль за ретельно спланованими програмами, задуманими, для здійснення добровільного обміну цінностями з цільовими ринками з метою досягнення цілей вищих навчальних закладів». Для навчальних закладів — це розробка, реалізація і оцінка освітніх програм шляхом встановлення відносин обміну між освітніми закладами та їх клієнтами з метою гармонізації взаємних інтересів. Роз’яснимо детальніше поняття маркетинг. По-перше, маркетинг — це процес управління, включаючий в себе дослідження, планування, здійснення і контроль. По-друге, маркетинг — це не випадкові дії, а ретельно сплановані, основані на детальному дослідженні програми. По-третє, передбачаються добровільні обміни цінностями, тобто, що навчальні заклади мають пропонувати програми, достатньо привабливі для населення. По-четверте, враховується диференціювання інтересів споживачів, і тому програми розробляються в численних варіаціях, щоб вони мали можливість бути запропонованими окремим, а не всім споживачам. Спроби нав’язати їм програми, не відповідні потребам, як правило, мають невдачу. По-п'яте, маркетинг допомагає школам і вузам зайняти своє місце на ринку освітніх послуг, культивуючи особливу місію кожного учбового закладу. Основним споживачем освітньої послуги виступає конкретна особистість. Проявом потреби в освіті є бажання людини перейти на якісно новий рівень знань або отримати будь-яку додаткову кваліфікацію, якої він потребує. Індивідуальна потреба в навчанні лежить в площині уявлення людини про те, наскільки важливі ті чи інші вміння та навички в його професійній діяльності і наскільки він ними володіє. Сьогодні необхідність у підвищенні рівня освіти обумовлена тим, що від нього (рівня освіти) найчастіше залежить рівень доходу людини. У зв’язку з тим, що сьогодні надається можливість навчатися на комерційній основі, людина може брати активну участь у формуванні свого людського капіталу, в який він і вкладає гроші, сплачуючи за отримуване освіту. Дійсно, сьогодні, у людини з’явився шанс самостійно вибирати ті спеціальності і набувати практичні навички в тих професіях, які згодом допоможуть йому себе реалізувати. Тут проявляється одна з інтересів споживача освітніх послуг, а саме, за що заплатити, щоб отримати ті навички, які будуть сприяти формуванню людського капіталу. Відзначимо ще один важливий і принциповий момент: крім матеріального виграшу, підвищення рівня освіти людини часто дає йому важливі переваги у вигляді поліпшення умов праці, дозвілля і споживчого вибору. Крім того, людина отримує більш широкий доступ до цікавої і перспективної роботи. Обов’язково потрібно відзначити також підвищення престижу в суспільстві і можливість отримання задоволення від самореалізації. Останнім часом все частіше споживачами освітніх послуг стають не тільки конкретні люди, які прагнуть підвищити рівень своєї освіти і придбати необхідні професійні навички, а й великі компанії, що відправляють на навчання свій персонал. У зв’язку з цим виникає питання, які цілі ставить перед собою організація, приймаючи рішення про навчання персоналу, які інтереси вона переслідує, вибираючи той чи інший освітній заклад, хто приймає рішення про необхідність навчання співробітників компанії. Незважаючи на те, що ще не всі керівники повністю усвідомили необхідність навчання своїх співробітників, число компаній, готових оплачувати це навчання неухильно зростає.

Якщо говорити про інтереси споживачів, то в маркетинговому сенсі під інтересом можна розуміти стадію ухвалення рішення про придбання тієї чи іншої послуги, коли його (споживача) цікавить вартість послуги. Споживчий інтерес до освітніх послуг в основному обумовлений об'єктивними потребами в підвищенні освітнього рівня. Але при цьому найчастіше одні задовольняють свою допитливість, отримують задоволення від самого процесу навчання, інші прагнуть швидше отримати вигоду (високі заробітки, можливість знайти перспективну роботу). Маркетинг освітніх послуг забезпечує найбільш продуктивне задоволення потреб: особистості - в освіті; навчального закладу — у конкурентоспроможності на ринку і матеріальному добробуті його працівників; організацій — в розвитку персоналу; суспільства — у розширеному відтворенні трудового й освітнього потенціалу країни. Ринок освітніх послуг, як всякий інший ринок, передбачає наявність специфічного продукту чи послуги (у даному випадку — передачу знань, вмінь і навичок особистості); ціни навчання; напрямів розподілу та просування цих послуг на ринок. Соціально-орієнтований маркетинг передбачає, що головне завдання навчального закладу — визначати потреби та інтереси клієнтів, пристосовувати організацію до того, щоб задовольняти їх, що зберігає або збільшує благополуччя споживачів і суспільства, і також забезпечує довгострокові вигоди. В залежності від ступеню соціального орієнтування навчальні заклади можуть бути віднесені до не реагуючих закладів, нерегулярно реагуючих та реагуючих (націлених на потреби слухачів). Маркетинг освітніх послуг має свої особливості тільки в сфері практичного застосування, а всі основні принципи у ньому не відрізняються від маркетингу на будь-якому ринку товарів та послуг. Мотиви, які рухають людьми в сучасному суспільстві в стремлінні підвищити власний освітній рівень, різні. Але головним мотивом є стремління до покращення свого соціального статусу і розвитку особистості. Потреба в освіті проявляється у свідомому чи підсвідомому бажанні до навчання.