Технологія утримування м'ясної худоби

Технологія утримування м’ясної худоби складається з трьох технологічних періодів: утримування корів з телятами на підсосі, дорощування молодняку та відгодівля.

Для фермерів становить інтерес технологія безприв’язного утримування корів з телятами на підсосі в полегшених приміщеннях або на відкритих вигульних площадках, як найпростіша, що забезпечує високу продуктивність м’ясної худоби, низьку її собівартість і високу продуктивність праці.

У першому випадку в центрі світлого чистого приміщення без протягів влаштовують загін для телят, так щоб вони вільно проходили крізь огорожу. У цьому загоні телята отримують підгодівлю. По периметру корівника влаштовують із сухої підстилки лігвище для корів з телятами, а посередині — годівниці і корито для води. У торці корівника влаштовують денники для отелення, куди переводять корів за 2−3 дня перед отеленням і утримують 5−7 днів разом з телям після отелення. У літній період корів з телятами містять у вигульних загонах, а де є можливість — на пасовищах.

Для півдня України прийнятним способом утримування корів і телят на відкритих площадках є утримування під навісом. Площадки влаштовують таким чином. Усередині загону під навісом до початку холодів укладають шар соломи товщиною 40−50 см. Щоб майбутнє лігвище зігрілося, у загін заганяють тварин, які змочують сечею й утрамбовують солому, в товщі якої проходять біологічні процеси з виділенням тепла. Протягом зими підстилку вносять з розрахунку 1−3 кг на голову.

Такий спосіб утримування корів вимагає сезонної організації отелень. Варто пам’ятати, що в умовах України найбільш доцільним є проведення отелення в січні-квітні.

Зимово-весняний молодняк можна відлучати восени, що дає можливість краще підготувати корів до зимових умов, а телятам звикнути до поїдання рослинних кормів.

У зв’язку з цим запліднення корів потрібно проводити в період із квітня по липень, у деяких випадках при необхідності застосовуючи стимуляцію полової функції. Для фермерських господарств доцільним є застосовувати вільне злучання, коли в череду корів на цей сезон запускають декількох плідників. При цьому навантаження на одного плідника повинно складати не більше 35 корів або 25 телиць.

Безприв’язний спосіб утримування м’ясної худоби дозволяє створити оптимальний мікроклімат, використовувати обмежений набір кормів, машин і механізмів, спростити конструкцію будівель і догляд за тваринами. При виборі технології фермер повинен пам’ятати, що незважаючи на велику кількість переваг безприв’язної технології, існують і негативні фактори: відбувається перевитрата кормів і підстилки в зимовий період через кліматичні умови, ускладнюється індивідуальний підхід до тварин.

Тому при неможливості будівництва площадок, корів у зимовий період можна розмістити в існуючих приміщеннях, на прив’язі, а в пасовищний період — на пасовищі або у загонах.

Створення культурних пасовищ та ефективне їх використання дає можливість у 3−13 разів підвищити врожайність трав, збільшити навантаження худоби в 3−4 рази на один гектар пасовищ і в 2−3 рази на одного робітника. М’ясна худоба здатна у великих кількостях використовувати грубі корми (солому, сіно, полову), силос, буряк, а також пасовищного корму. Однак, тільки вміст у раціоні всіх необхідних речовин у потрібній кількості дозволить зберегти здоров’я корів і отримати інтенсивно зростаючий молодняк.

Раціон для дорослих корів складають з розрахунку 1,5 к.од., 150 г перетравного протеїну, 14−15 г кальцію, 8 г фосфору та 70 г каротину на 100 кг живої маси на добу.

У літній період основним кормом для м’ясної корови є зелена маса, по можливості пасовищна. У зимовий період у кормовому балансі корови значне місце займає солома (60% за масою від загальної кількості грубих кормів).

Солому необхідно згодовувати у здрібненому вигляді в суміші з концентрованими кормами, можна запарювати або обробляти лугами.

Раціон корови з телям на підсосі повинен містити (у відсотках за поживністю): грубих кормів — 45, силосу — 25, концентратів — 20. Раціон сухостійних корів повинен забезпечувати вгодованість корів, вище середньої, до моменту отелення.

Як мінеральну підгодівлю в раціон уводять кісткове борошно, трикальційфосфат, знефторений фосфат, діамонійфосфат та інші.

Бикам-плідникам згодовують злакове та бобове сіно гарної якості, соковиті корми концентрати у вигляді суміші. На 100 кг живої маси слід згодовувати 1 к.од., 100 г перетравного протеїну, 6−7 г кальцію, 5−6 г фосфору.

У зимовий період раціон годівлі повинен складатися (відсоток за поживністю): сіна — 25%, соковитих кормів — 25%, концентрованих -50%; у літній період сіна — 20%, трави — 40%, концентратів — 40%.