Світовий банк

Вступ Світовимй банк, заснований в 1944 році, є однією з найбільших у світі організацій, що надають допомогу з метою розвитку. Банк здійснює свою діяльність більш ніж в 100 країнах, що розвиваються, здійснюючи фінансову й консультаційну допомогу з метою підвищення рівня життя й поліпшення життя найбіднішого населення. Банк розробляє стратегії допомоги для кожної зі своїх країн-клієнтів у співробітництві з державними органами, неурядовими організаціями й приватним сектором. Представництва Банку в різних країнах світу займаються реалізацією його програм, підтримують зв’язок з урядом і цивільним суспільством і сприяють більше глибокому розумінню проблем розвитку.

Світовий банк відрізняється від Групи Світового банку тим, що до Світового банку входять лише дві інституції — Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) та Міжнародна асоціація розвитку (МАР), в той час як до Групи Світового банку входять, крім двох названих, ще три інституції: Міжнародна фінансова корпорація (МФК), Багатостороння агенція з гарантій інвестицій (БАГІ) та Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів (МЦУІС).

Всі п’ять організацій входять до Групи організацій Світового банку. В окремих випадках під Світовим банком розуміється Міжнародний банк реконструкції та розвитку, який досі складає основу діяльності Світового банку.

Офіційні цілі членів Групи Світового банку — зменшення бідності і підвищення життєвих стандартів країн-членів шляхом сприяння економічному розвитку останніх і залучення ресурсів з розвинутих країн до країн, що розвиваються.

Штаб-квартира Світового банку розташована в м. Вашингтоні (Федеральний округ Колумбія). В організації, що має понад 100 представництв по всьому світу, працюють більше 10 000 чоловік.

1. Цілі Світового Банку Однією з цілей Світового банку є заохочення інвестування країн-членів в інші країни, особливо в такі, що розвиваються. Проте соціально-політична нестабільність в деяких регіонах робить інвестування там ризикованим. Щоб убезпечити своїх учасників від фінансових втрат, Світовий банк формує в 1988 р. організацію, яка б гарантувала відшкодування можливих втрат від некомерційних ризиків.

Багатосторонню агенцію з гарантій інвестицій. З проблемами інвестування пов’язано утворення в 1966 р. Міжнародного центру з урегулювання інвестиційних спорів. Таким чином, сформувалася група Світового банку із п’яти організацій.

Незважаючи на певну різницю у функціях, всі організації Світового банку тісно зв’язані, перш за все, єдністю цілей: сприяння стабільному економічному зростанню країн-членів, допомога в реконструкції господарства країн, що розвиваються, заохочення розвитку приватного сектора, заохочення іноземного інвестування.

Група єдина й організаційно: практично всі структури підпорядковані єдиному керівникові — Президенту Світового банку, мають спільну адміністративну систему. Водночас за функціями інститути Світового банку мають специфічні розбіжності.

Банк використає свої фінансові ресурси, висококваліфікований персонал і велику базу знань для надання допомоги кожної із країн, що розвиваються, у процесі забезпечення стабільного, стійкого розвитку, заснованого на принципах соціальної справедливості. Основна увага приділяється наданню допомоги найбіднішим групам населення й найбідніших країн, однак всім своїм клієнтам Банк указує на необхідність вживання наступних заходів:

§ інвестування в розвиток людських ресурсів, зокрема шляхом удосконалювання систем охорони здоров’я й утворення;

§ концентрація зусиль на соціальному розвитку, залученні широких верств населення до вирішення проблем розвитку, удосконалюванні методів керування й нарощуванні інституціонального потенціалу як основних факторах зниження рівня бідності;

§ зміцнення здатності урядів надавати якісні послуги, забезпечення ефективності й прозорості їхньої діяльності;

§ охорона навколишнього середовища;

§ підтримка й стимулювання розвитку приватного підприємництва;

§ підтримка реформ, спрямованих на макроекономічну стабілізацію, що забезпечує умови для інвестицій і довгострокового планування.

Видаючи кредити, проводячи консультації з питань економічної політики й надаючи технічну допомогу, Світовий банк сприяє реалізації в країнах широкого кола програм, метою яких є скорочення бідності й підвищення рівня життя населення в країнах, що розвиваються. Завданням глобальної боротьби з бідністю є надання людям в усьому світі шансу поліпшити своє життя й життя своїх дітей. За період життя останнього покоління для скорочення рівня бідності й підвищення рівня життя людей було зроблено більше, ніж за який-небудь інший період в історії. У країнах, що розвиваються:

§ середня тривалість життя збільшилася з 55 до 65 років;

§ число грамотних серед дорослого населення подвоїлося;

§ загальна кількість дітей, що навчаються в початковій школі, зросла з 411 до 681 мільйона;

§ дитяча смертність знизилася на 50 відсотків.

Незважаючи на досягнуті успіхи, дуже багато чого ще має бути зробити для рішення завдань розвитку. З 4,7 мільярди людей, що живуть в 100 країнах, що є клієнтами Світового банку:

§ 3 мільярди живуть менш нiж на 2 долари США в день, а 1,2 мільярди — менш нiж на 1 долар у день;

§ майже 3 мільйони дітей у країнах, що розвиваються, щорічно вмирають від хвороб, якi можна попередити за допомогою вакцинації;

§ 113 мільйонів дітей не відвідують школу;

§ 1,5 мільярда людей не мають доступу до чистої питної води.

Найважливішими коштами рішення вартих перед Банком завдань є ефективні стратегії скорочення бідності й кредитування на меті боротьби з бідністю. Найпріоритетнішими завданнями, установлюваними в рамках здійснюваних Банком програм, є забезпечення стійкого соціального розвитку, розвиток людського потенціалу й підвищення ефективності керування економікою, причому усе більше уваги приділяється залученню різних верств населення до рішення завдань розвитку, удосконалюванню керування й інституціональному будівництву.

Банк також надає допомогу країнам у зміцненні й підтримці основних умов, які необхідні для залучення приватних інвестицій і підтримки їх на належному рівні. Опираючись на сприяння Банку у вигляді кредитування й консультацій, уряду проводять всебічне реформування економіки своїх країн і зміцнюють банківську систему. Вони інвестують кошти в розвиток людських ресурсів, в інфраструктуру й охорону навколишнього середовища, що підсилює привабливість країни для приватних інвесторів і підвищує ефективність капіталовкладень.

У 2001 фінансовому році надання допомоги Банком країнам, що розвиваються, здійснювалося по наступних напрямках: Прискорене полегшення тягаря заборгованості. Відповідно до розширеної Ініціативи відносно бідних країн з високим рівнем заборгованості (ХИПК), в 2001 фінансовому році був досягнутий значний прогрес у розширенні масштабів і прискоренні темпів полегшення тягаря заборгованості ряду найбідніших країн миру, багато хто з яких розташовані на африканському континенті. На 30 червня 2002 року в рамках цієї ініціативи була скорочена заборгованість 26 країн, і очікується, що згодом тягар заборгованості буде полегшено на загальну суму, складову 41 млрд дол. США. Завдяки скороченню боргового тягаря в рамках Ініціативи ХИПК (у сполученні із традиційними видами скорочення заборгованості) загальний обсяг боргу в 26 країнах зменшиться на дві третини, збільшаться видатки на соціальні потреби й скоротяться видатки на обслуговування боргу.

Допомога в боротьбі з ВІЛ/Снідом. Епідемія ВІЛ/Сніда становить найбільшу небезпеку для країн Африки до півдня від Сахари. У вересні 2000 року Банк разом з партнерами приступився до реалізації Багатокраїнної програми боротьби з ВІЛ/Снідом (МШС) для Африки — першої програми такого роду. Програма МШС передбачає швидке й гнучке фінансування розроблених країнами конкретних проектів боротьби з ВІЛ/Снідом на умовах Міжнародної асоціації розвитку — установи Банку, що надає кредити на пільгових умовах. Багатобічна підтримка програм скорочення бідності. У Доповіді Банку про світовий розвиток за 2000/2001 рік основними умовами скорочення бідності у всіх її проявах були названі розширення прав і можливостей і підвищення захищеності населення. У цьому зв’язку, наданий Банком обсяг кредитування на боротьбу з інфекційними захворюваннями досяг 608 млн дол. США, що у два рази перевищує середньорічні обсяги кредитування за останні чотири роки. Надавана Банком допомога в галузі освіти направляється в першу чергу на забезпечення доступності, високого якості й рівних можливостей у його одержанні. Діяльність Банку по забезпеченню більше чистого й здорового навколишнього середовища зажадала проведення по усьому світі великих консультацій для збору інформації, необхідної для розробки екологічної стратегії. Швидко, що розвивається напрямком, діяльності Банку є надання допомоги країнам в області вдосконалювання законодавства й судової системи, причому діяльність Банку крім реформування конкретних аспектів законодавства в цей час охоплює правове утворення населення, реалізацію програм боротьби з корупцією в судових органах, створення механізмів дозволу споровши з використанням місцевих традицій і правову допомогу незаможним жінкам.

Підвищення ефективності діяльності в області розвитку. За останні п’ять років число проектів у портфелі Банку, реалізація яких уважається під погрозою зриву, було скорочено вдвічі й у цей час перебуває на самою низкою за багато років оцінці. Значно підвищилася також якість оцінки проектів і нагляду і їхнім виконанням; аналогічна тенденція спостерігається й відносно послуг, не пов’язаних із кредитуванням.

2. Корпоративна оцінна картка Корпоративна оцінна картка дозволяє отримати інформацію про загальні підсумки діяльності Банку та результати, досягнуті його клієнтами. Вона спрощує обговорення досягнутого прогресу та питань, що потребують додаткової уваги, на зустрічах керівництва Банку з членами Ради. Запроваджена в практику Банку два роки тому, оціночна карта передбачає чотири рівні оцінки і охоплює весь спектр діяльності МБРР і МАР.

Рівень I дає уявлення про глобальної ситуації в області розвитку — показники відображають довгострокові загальні результати, що досягаються країнами в процесі розвитку, і характеризують контекст і загальний напрямок роботи Банку. Досягнення загальних результатів такого високого рівня не може бути приписано безпосередньо Банку, оскільки ці здобутки є плодом багаторічних зусиль самих країн і їх партнерів з розвитку, що втілилися в комплекс заходів, вжитих щодо багатьох секторів, а також дій і рішень в області політики. Зовнішні фактори, такі як глобальна криза, також впливають на ці показники.

Рівень II — результати, досягнуті країнами за підтримки Банку. На цьому рівні висвітлюються результати в галузі розвитку, які були досягнуті в країнах за підтримки Банку.

Рівень III — загальні результати діяльності в області розвитку та ефективність операційної діяльності - дає уявлення про ефективність операцій і послуг Банку.

Рівень IV — організаційна ефективність і модернізація — оцінює, наскільки ефективно працює Банк і наскільки успішно він адаптує свою діяльність з метою надання країнам більш дієвої підтримки в досягненні результатів. На додаток до цього Банк веде базовану на Інтернет-технологіях комплексну систему звітності про Результати діяльності.

Рівень I. Останні дані про бідність свідчать про те, що чисельність бідних в країнах, що розвиваються усіх регіонів світу вперше скоротилася і що загальний рівень бідності у світі, незважаючи на недавній кризу, продовжує знижуватися. Згідно попередніми оцінками, отриманими Світовим банком за даними дослідження значно меншою вибірки за 2010 рік, процентна частка бідних в загальному населенні в світі в цілому, при оцінці за рівнем бідності 1,25 долара США в день, знизилася більш ніж удвічі в порівнянні з 1990 роком, що свідчить про дострокове (раніше 2015 року) виконанні першої Цілі в галузі розвитку, проголошеної в Декларації тисячоліття ООН (ЦРТ), — скоротити масштаби крайньої бідності наполовину в порівнянні рівнем 1990 року. Країни, що розвиваються добилися важливих успіхів і в багатьох інших відносинах. Середньорічний ВВП країн, що розвиваються в розрахунку на душу населення збільшився. У 2010 році було відзначено поліпшення гендерної паритету в початкових і середніх навчальних закладах. До 2010 року майже 86 відсотків світового населення мали доступ до питної воді більш високої якості.

За цими глобальними тенденціями ховаються значні відмінності між країнами та в межах країн. Уразливість найбідніших груп населення зберігається, а в областях зайнятості, управління і охорони біорізноманіття, а також в інших пріоритетних галузях, досягнутий лише незначний прогрес. Зниження материнської і дитячої смертності значно відстає від цільових показників, передбачених ЦРТ. Продовольчий, паливний і фінансова кризи останніх чотирьох років у ряді випадків мали вкрай негативні наслідки для уразливих груп населення і призвели до зниження темпів скорочення бідності в деяких країнах.

Рівень II. Банк надає фінансові ресурси, ділиться своїми знаннями та результатами аналізу, надає підтримку в цілях зміцнення інститутів і потенціалу країн і сприяє розвитку партнерських відносин та обміну знаннями між країнами, що розвиваються в рамках надання їм допомоги у вирішенні проблем розвитку. Банк надає країнам підтримку в досягненні національних пріоритетів в галузі розвитку, які змінюються з зміною їх обставин.

Беручи участь у підготовці та реалізації національних програм розвитку в якості партнера, Банк, представництва якого є більш ніж у 120 країнах, нерідко бере на себе роль координатора і організатора зустрічей партнерів в області розвитку. Рівень II містить агреговані дані, зібрані на основі стандартних показників за секторами. Дані дають уявлення про результати, досягнуті країнами за підтримки Банку. Включаються результати, що відносяться до розвитку людського потенціалу, поліпшенню інфраструктури та підвищенню доступності послуг для бідних та вразливих груп населення, а також створенню можливостей для росту.

Підтримка з боку Банку допомогла країнам-клієнтам досягти значних результатів в галузях освіти та охорони здоров’я, особливо відносно жінок і дівчаток, сталого розвитку інфраструктури, сільського господарства і створення умов для росту і підвищення доступності послуг, а також розвитку фінансової сфери і приватного сектора.

Рівень III. Політика, системи та процедури Банку сприяють усе більшій орієнтації на досягнення результатів. Вони передбачають заходи щодо забезпечення якості, моніторинг результатів і ефективності роботи в реальному часу; та проведення систематичних самооцінок, які доповнюються незалежної ретроспективної оцінкою стратегій і заходів, здійснюваної Групою незалежної оцінки (ГНО). На даному рівні аналізуються загальні успіхи в досягненні цілей діяльності Банку у галузі розвитку, а також ефективність операцій Банку, у тому числі якість і націленість на досягнення результатів його операційної та інформаційної діяльності, ефективність його кредитного портфеля, підвищення уваги до гендерної проблематики в його операційної роботі, обмін інформацією з клієнтами та використання країнових систем.

Рівень IV. Банк продовжує працювати над підвищенням своєї організаційної ефективності, прагнучи домогтися того, щоб персонал Банку відповідав по своїй кваліфікації і потенціалу його стратегічним пріоритетам, і здійснює програму модернізації, покликану зробити Банк більш чуйним до потреб своїх зацікавлених сторін і більш підзвітним їм установою.

Банк неухильно покращує свою організаційну ефективність. Незважаючи на те, що бюджет Банку в реальному вираженні залишається незмінним з 2006 фінансового року, він домігся істотних поліпшень у розподілі та використанні своїх ресурсів.

3. Роль МБРР и МАР у Світовому Банку Співвласниками цієї всесвітньої кооперативної організації розвитку є 188 країн. МБРР співпрацює з країнами-членами в питаннях забезпечення справедливого і стійкого зростання національної економіки і знаходження шляхів вирішення нагальних регіональних і глобальних проблем в сфері економічного розвитку та інших важливих областях, таких як екологічна стійкість. Для МБРР основними засобами досягнення кінцевої мети — викорінення бідності та підвищення рівня життя населення — є надання позик, продуктів управління ризиком та експертних рекомендацій в областях, які мають відношення до розвитку, а також координація заходів щодо вирішення регіональних і глобальних завдань.

Міжнародна асоціація розвитку (МАР) — фонд Світового банку для найбідніших країн — являє собою найбільший міжнародний канал пільгового фінансування в світі. МАР надає підтримку зусиллям країн в області прискорення економічного зростання, скорочення масштабів бідності і поліпшення умов життя бідних верств населення. У 2012 фінансовому році критеріям для отримання допомоги по лінії МАР відповідала 81 країна.

У 2012 фінансовому році об'єм нових зарезервованих кредитних ресурсів МБРР склав 20,6 млрд дол США по 93 операціям, що набагато перевищувало средньоісторичний рівень (13,5 млрд дол США в 2005;2008 фінансових роках), але поступалося рекордному обсягом у 44,2 млрд дол США в 2010 фінансовому році в самий розпал кризи і 26,7 млрд дол США в 2011 фінансовому році.

Обсяг зарезервованих фінансових ресурсів МАР в 2012 фінансовому році склав 14,8 млрд дол США, в тому числі 12,1 млрд дол США у формі кредитів, 2,2 млрд дол США у формі грантів і 0,4 млрд дол США у вигляді гарантій.

Найбільшу частку нових позик МБРР отримали країни Європи та Центральної Азії (6,2 млрд дол США) та Латинської Америки і Карибського басейну (6,2 млрд дол США), за якими слідували Східна Азія і Тихоокеанський регіон (5,4 млрд дол США). Далі йшли Близький Схід і Північна Африка (1,4 млрд дол США), Південна Азія (1,2 млрд дол США) та Африка (147 млн дол США). Серед секторів найбільша сума коштів була зарезервована для вдосконалення державного управління та судово-правової сфери (5,4 млрд дол США), потім йшли транспортний сектор (3,4 млрд дол США), енергетика і гірничодобувна промисловість (2,8 млрд дол США) та охорону здоров’я та інші соціальні послуги (2,5 млрд дол США).

Найбільша частка ресурсів МАР була надана Африці, яка отримала 7,4 млрд дол США. Південно-Азіатський (5,3 млрд дол США) та Східно-Азіатський і Тихоокеанський (1,2 млрд дол США) регіони також отримали значні частки зарезервованого фінансування, за ними слідували Латинська Америка та Карибський басейн (0,4 млрд дол США), Європа і Центральна Азія (0,4 млрд дол США) та Близький Схід і Північна Африка (0,1 млрд дол США). Найбільшими країнами-одержувачами стали Індія (2,7 млрд дол США) і Нігер (1,3 млрд дол США).

Обсяг зарезервованих коштів на цілі розвитку інфраструктури, включаючи енергетику і гірничодобувну промисловість, транспорт, водне господарство, санітарію, захист від повеней та інформаційні і телекомунікаційні технології, склав 5,1 млрд дол США. Значні кошти були виділені також на розвиток освіти і охорони здоров’я та інших соціальних послуг (В сукупності 3,4 млрд дол США), вдосконалення державного управління і судово-правової сфери (3,3 млрд дол США) та розвиток сільського господарства (2 млрд дол США). Серед тематичних напрямків найбільші частки засобів були виділені на цілі розвитку сільських регіонів (24 відсотки), розвитку людського потенціалу (16 відсотків) і міського розвитку (13 відсотків).

МБРР випускає облігації на міжнародних ринках капіталу та надає довгострокові позики країнам з середнім рівнем доходу. У 2012 фінансовому році МБРР привернув суму, еквівалентну 38 400 000 000 дол США, шляхом випуску облігацій в 23 валютах. Завдяки своїй репутації на ринках капіталу і міцності свого фінансового становища МБРР зміг залучити настільки значні обсяги позик на досить сприятливих умовах, незважаючи на нестабільність умов на ринку. Запорукою фінансової стійкості МБРР є його консервативні фінансова політика та практика, що дозволяють МБРР підтримувати рейтинг кредитоспроможності на найвищому рівні (ААА). Власний капітал МБРР в основному складається з оплаченого капіталу та резервів. У відповідності з рішенням про загальний і вибірковому збільшенні капіталу, яке було схвалене Радою керуючих 16 березня 2011, передбачається збільшення підписного капіталу на 86,2 млрд дол США, причому 5,1 млрд дол США з цієї суми буде сплачено протягом п’ятирічного періоду. Станом на 30 червня 2012 сукупне збільшення підписного капіталу і відповідних сум, що підлягають оплаті в рамках цих рішень про збільшення капіталу, склало 15,3 млрд дол США і 0,9 млрд дол США, відповідно.

Будучи кооперативної організацією, МБРР прагне не до максимізації прибутку, а до отримання доходів в обсязі, достатньому для забезпечення своєї фінансової стійкості і підтримки поточної діяльності в області розвитку. Із загальної суми доступного для розподілу чистого доходу, отриманого в 2012 фінансовому році, виконавчі директори затвердили направлення додаткових 390 млн дол США в загальний резерв і рекомендували Раді керуючих перерахувати 608 млрд дол США Міжнародної асоціації розвитку (МАР).

Відповідно до мандату МБРР в області розвитку, основним прийнятим їм на себе фінансовим ризиком є ризик країни по наданих позиками і гарантіям. Одним з сумарних показників структури ризику Банку є відношення його капіталу до суми кредитів та довгострокових інвестиційних активів, величина якого уважно контролюється і регулюється з урахуванням фінансових перспектив і прогнозів ризику Банку. Дане відношення становило 27,0 відсотка за станом на 30 червня 2012 року.

Що стосується МАР, то вона в основному фінансується за рахунок внесків урядів країн-донорів. До числа додаткових джерел фінансування відносяться трансферти з чистого доходу МБРР, гранти IFC та погашення позичальниками колишніх кредитів МАР.

Кожні три роки представники урядів країн-донорів і країн-позичальників збираються для обговорення політики і пріоритетів МАР і узгодження обсягів нових ресурсів, необхідних для фінансування кредитної програми МАР на наступні три фінансових роки.

У рамках 16-го поповнення бюджету МАР (МАР-16), що охоплює період 2012;2014 фінансових років, загальна сума коштів (скоригована з урахуванням валютних хедж МАР і уточнена по завершенні обговорення питання поповнення бюджету) склала 33,9 млрд СДР (спеціальних прав запозичення) (що еквівалентно 50 900 000 000 дол США). Ця сума включає:

— внески донорів в розмірі 17,6 млрд СДР (що еквівалентно 26 400 000 000 дол США) від 51 країни, 7 з яких вперше стали донорами;

— компенсацію донорів у зв’язку з прощенням боргу на суму 3,5 млрд СДР (що еквівалентно 5,3 млрд дол США);

— повернення коштів по кредитах у розмірі 8,9 млрд СДР (що еквівалентно 13,4 млрд дол. США), включаючи суми, що надійшли в результаті прискореного погашення кредитів і диференціації умов кредитування для «змішаних» і «проміжних» позичальників МАР;

— трансферти в межах Групи організацій Світового банку, в тому числі супутній інвестиційний дохід у розмірі 1,9 млрд СДР (що еквівалентно 2,8 млрд дол США) та перенесені на наступний період залишки від попереднього поповнення ресурсів у розмірі 2,0 млрд СДР (що еквівалентно 2,9 млрд дол США).

Головним тематичним напрямком, що знаходяться в центрі уваги МАР-16, є досягнення результатів у сфері розвитку. До числа особливих тематичних напрямків відносяться заходи щодо подолання кризи, гендерні питання, зміна клімату і нестабільні і постраждалі в результаті конфліктів країни. МАР-16 передбачає фінансування спеціального механізму на цілі подолання кризи, покликаного допомогти країнам з низьким рівнем доходу впоратися з наслідками стихійних лих і серйозних економічних потрясінь.

4. Світовий Банк про Україну За результатами чергового річного звіту Світового банку за 2012 Україна перемістилася на 15 сходинок вгору з 152-го на 137-е місце в рейтингу за показниками легкості ведення бізнесу (у рейтингу беруть участь 185 країн). Оцінка здійснювалася на основі десяти різних сфер регулювання, повідомляє прес-служба Мінфіну.

Найбільший прогрес України був досягнутий в області відкриття бізнесу — Україна піднялася на 66 сходинок у рейтингу. Були скасовані вимоги щодо мінімального капіталу для реєстрації підприємства і наявності нотаріально завірених установчих документів. Зокрема, Україна спростила процес сплати податків, запровадивши електронне подання звітності та сплату податків для підприємств. За цим показником Україна посіла 165-е місце.

У той же час, Україна все ще входить в 20% країн, які мають низький рейтинг у 5 з 10 сфер регулювання. Зокрема, за показником надання дозволів на будівництво Україна посідає 183-тє місце зі 185-ти країн. За умовами кредитування позиція України не покращилася, а по захисту інвесторів — навіть дещо погіршилась.

Експерти Financial World висловлюють надію, що в 2013 році плановані зміни податкового законодавства дозволять Україні ще більше покращити свої позиції. З 1 січня 2013 року набувають чинності більше 50 нових норм Податкового кодексу. Зокрема з 2013 року впроваджується нульова ставка податку на прибуток для організацій, які планують реконструкцію і модернізацію виробництва на суму від 0,5−3 млн євро.

Крім того, очікується скорочення кількості податків з 23 до 9 і скорочення звітних податкових форм з 115 до 22. Якщо ці проекти будуть реалізовані, Україна вже в наступному рейтингу легкості ведення бізнесу зможе піднятися вгору відразу на кілька десятків позицій.

До рейтингу Світового банку завжди дуже уважно придивляються іноземні інвестори та кредитно-рейтингові агентства, що при щорічному займанні більш високих сходинок може гарантувати підвищену увагу та зацікавленість з їх сторони.

світовий банк міжнародний розвиток

Висновки Діяльність Світового банку протягом тривалого часу критикується різними неурядовими організаціями, науковцями, серед яких чільне місце займає нобелівський лауреат з економіки і колишній головний економіст Світового банку Джозеф Стігліц. Зокрема Дж. Стігліц назвав, помилковою економічну політику розроблену МВФ, Світовим банком та економістами в американському уряд. На його думку, якщо б цієї політики слідували самі США, значного економічного зростання не відбулося б. Він також вказав на те, що Росія слідувала рекомендаціям і зазнала падіння реальних доходів населення, а Китай не прийняв їх і переживає економічний підйом.

Аналіз розвитку світової економіки показує, що програми Світового банку в тому вигляді, як він їх формулював, не забезпечували стійкого і справедливого розвитку економіки. У зв’язку з цим почав наростати тиск на Банк з боку різноманітних громадських організацій. Неурядові організації на національному та міжнародному рівні стали домагатися відкритого і демократичного розгляду рішень, альтернативних політиці Світового банку.

У 2001 році Комісія Конгресу США провела оцінку результатів діяльності міжнародних фінансових організацій і прийшла до висновку, що 60% проектів Світового Банку завершилися невдало. Світовий банк покликаний боротися з бідністю, але за останні п’ять років лише 1% кредитів отримали «бідні» держави. За цей час рівень бідності у світі дещо знизився, про те це не можна пояснюватись лише діяльністю Світового банку. Успіхів досягли держави, які практично не отримували фінансової допомоги Світового банку. У тих країнах, що отримали основні пакети допомоги, не тільки не було успіхів у боротьбі з бідністю, але ситуація в них навіть погіршилася.

Дослідницький інститут The Heritage Foundation проаналізував, який вплив справили на найбідніші країни кредити Світового Банку. За період з 1980 по 2003 рік його кредити та гранти отримали 105 «бідних» держав.

В результаті, в 39-ти країнах валовий внутрішній продукт зменшився, в 17-ти — зростання ВВП було мінімальним (від нуля до 1%), в 33-х — помірним (1 — 4%). Лише 12 одержувачів допомоги змогли істотно збільшити темпи економічного розвитку. Ще гнітючіша ситуація склалася в Африці. Тут гроші Світового Банку отримали 48 держав, лише три з них успішно розвивалися, в 23-х був відзначений економічний спад.

Проте, можна зазначити, що Світовий Банк не несе відповідальності за управління та розпорядження тими фінансовими ресурсами, які він надає. Безперечно його вклад відчутній, і коли читаєш статистику:

— 498 800 000 кількість дітей, що пройшли вакцинацію;

— 266 000 000 кількість людей, охоплених програмами соціального захисту;

— 145 420 000 кількість людей, що отримали доступ до покращених джерел водопостачання;

— 188 600 000 кількість вагітних, які отримали допологову медичну допомогу;

— 65 790 000 кількість людей, що отримали доступ до базового пакету медико-санітарних послуг.

Список використаних джерел

1. Велш, Глен А. Основи фінансового обліку. -К.: Основи, 2005. -943 с.

2. Вступ до банківської справи/ Українська фінансово-банківська школа; Відп. ред. М.І.Савлук. -К.: Лібра, 2007. -342 с.

3. Денисенко М. П. Грошово-кредитна діяльність банків: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. -К.: Вид-во Європейського ун-ту, 2006. -338 с.

4. Міжнародні економічні відносини: Навчальний посібник. -К.: Знання, 2006. -405, с.

5. Міжнародні фінанси: Навчальний посібник. -К.: КНЕУ, 2005. -502, с.

6. Міжнародні фінанси: Підручник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів. -К.: Либідь, 2003. -777 с.

7. Шелудько В. М. Фінансовий ринок: Підручник. -К.: Знання, 2006 -535.