Сутність інформаційної системи в економіці

СУТНІСТЬ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ В ЕКОНОМІЦІ

Призначення і роль інформаційної системи в економіці

Управління економікою грунтується на інформації та породжує нову інформацію. Ефективність функціонування економіки будь-якого об'єкта (підприємства, організації) багато в чому залежить від уміння керівників різного рівня ретельно готувати й обґрунтовувати прийняті рішення. Умови ринкової (конкурентної) економіки висувають серйозні вимоги до якості, своєчасності, повноти, вірогідності економічної інформації, глибини аналізу економічних показників.

Кожний об'єкт управління — це система, що складається із взаємозалежних елементів. Наприклад, народне господарство, його галузі, суб'єкти господарювання розглядаються як економічні системи. При цьому кожна система є одночасно елементом системи вищого рівня. Ієрархія систем веде як вгору до міністерства, так і вниз до виробничої одиниці. Тому при дослідженні систем необхідно мати на увазі існування ієрархії, а відокремлення (виділення) конкретної системи зі складу макросистеми має здійснюватися відповідно до поставленої мети. Здійснене відокремлення визначає межі виділеної системи. Відповідно все, що знаходиться поза досліджуваною системою, є зовнішнім середовищем.

Водночас кожна система існує не відокремлено, а під дією як суміжних систем, так і навколишнього середовища. Кількість таких впливів безмежна, але враховуються тільки ті з них, які суттєво впливають на досліджувані параметри системи. Ці впливи називаються входами. Входи поділяють на керуючі та збурювальні. До керуючих впливів належать директиви, економічні нормативи, планові завдання, корективи обсягів робіт тощо; до збурювальних — зриви у постачанні матеріалів (зовнішні), хвороби працівників, простої, поломки устаткування (внутрішні).

Оскільки всі системи — взаємозалежні, кожна з них, у свою чергу, впливає на зовнішнє середовище. Особливості цього впливу визначаються виходом системи.

Вихід і вхід системи є взаємозалежними, між ними існує прямий причинно-наслідковий зв’язок, що виявляється у функціонуванні системи. Окрім вхідних і вихідних параметрів, система характеризується множиною змінних, які визначають внутрішній стан (див. рис. 2.1).

При дослідженні системи управління найбільший інтерес викликає залежність між її входом X і виходом У. Відповідно зміну вихідних параметрів під впливом вхідних кваліфікують як перетворення системи, а функцію, яка це робить, називають функцією перетворення.

Цілеспрямованим впливом однієї системи (підсистеми) на іншу, який має на меті змінити її поведінку в певному напрямі (відповідно до заданої мети), є управління. З цього випливає, що система, яка реалізує процес управління, складається як мінімум із двох частин (див. рис. 2.2): керованої (якою управляють) або об'єкт управління і керуючої (яка управляє).

Керована система — це виробничо-технічна система, а керуюча — це система вищого рівня. Механізми процесу управління дуже складні та важко доступні для розгляду. Розкрити їх зміст допомагає кібернетичний підхід, який розглядає тільки інформаційні процеси.

Інформаційна система не тільки відображає функціонування об'єкта управління, а й впливає на нього через органи управління. Вона є сукупністю інформаційних процесів для задоволення потреби в інформації різних рівнів прийняття рішень, її метою є продукування інформації для використання (споживання) управлінським апаратом. Відповідно вона забезпечує нагромадження, передачу, збереження, оброблення та узагальнення інформації «знизу вгору», а також конкретизацію інформації «зверху вниз» .

Призначення інформаційної системи полягає в описі економічного об'єкта, його станів, взаємодії, що виражаються через економічні показники. Вона покликана своєчасно подавати органам управління необхідну і достатню інформацію для прийняття рішень, якість яких забезпечує високоефективну діяльність об'єкта управління та його підрозділів. До головних її завдань належать:

• виявлення джерел інформації;

• збирання, реєстрація, оброблення та видача інформації, що характеризує стан виробництва й управління;

• розподіл інформації між керівниками, підрозділами та виконавцями відповідно до їх участі в управлінні.

Найважливіша властивість інформаційної системи — єдність управлінської інформації, що визначає єдине інформаційне забезпечення системи управління. Вхідною інформацією користуються всі органи управління. Інші її властивості наведено в табл. 2.1.

Вона є сукупністю інформаційних процесів для задоволення потреби в інформації різних рівнів прийняття рішень, її метою є продукування інформації для використання (споживання) управлінським апаратом. Відповідно вона забезпечує нагромадження, передачу, збереження, оброблення та узагальнення інформації «знизу вгору», а також конкретизацію інформації «зверху вниз» .

Призначення інформаційної системи полягає в описі економічного об'єкта, його станів, взаємодії, що виражаються через економічні показники. Вона покликана своєчасно подавати органам управління необхідну і достатню інформацію для прийняття рішень, якість яких забезпечує високоефективну діяльність об'єкта управління та його підрозділів. До головних її завдань належать:

• виявлення джерел інформації;

• збирання, реєстрація, оброблення та видача інформації, що характеризує стан виробництва й управління;

• розподіл інформації між керівниками, підрозділами та виконавцями відповідно до їх участі в управлінні.

Найважливіша властивість інформаційної системи — єдність управлінської інформації, що визначає єдине інформаційне забезпечення системи управління. Вхідною інформацією користуються всі органи управління. Інші її властивості наведено в табл. 2.1.

Таблиця 2.1 Властивості вхідної інформації

Структура та функції інформаційної системи управління

інформаційна система економіка управління Структурно ІС складається з таких компонентів (див. рис. 2.3):

• власне інформації;

• системи оброблення інформації;

• входу;

• виходу;

• внутрішніх і зовнішніх каналів.

У Державному Стандарті України ДСТУ 2874−94 дано наступне визначення ІС:

Інформаційна система — система, яка організовує пам’ять і маніпулювання інформацією щодо проблемної сфери.

Характерною рисою 1С є те, що людина виступає активним учасником інформаційного процесу. Це виявляється в умовах функціонування автоматизованого робочого місця (АРМ), коли людина (кінцевий користувач) здійснює введення інформації в систему, підтримує її в актуальному стані, обробляє інформацію і використовує здобуті результати в управлінні. Інформація служить способом опису взаємодії між джерелом й одержувачем інформації. Те саме повідомлення одному одержувачеві може давати багато інформації, а іншому — мало або нічого.

Потенційні можливості інформаційної системи реалізуються через їх функції, до яких належать:

• обчислювальна — вчасно і якісно виконує оброблення інформації в усіх аспектах, що цікавлять систему управління;

• слідкувальна — відстежує і формує всю необхідну для управління зовнішню та внутрішню інформацію;

• запам’ятовувальна — забезпечує безупинне накопичення, систематизацію, збереження і відновлення всієї необхідної інформації;

• комунікаційна — забезпечує передачу потрібної інформації в задані пункти;

• інформаційна — реалізує швидкий доступ, пошук і видачу необхідної інформації;

• регулювальна — здійснює інформаційно-керуючий вплив на об'єкт управління і його ланки при відхиленні їхніх параметрів функціонування від заданих значень;

• оптимізаційна — забезпечує оптимальні розрахунки в міру зміни цілей, критеріїв та умов функціонування об'єкта управління;

• прогнозна — визначає основні тенденції, закономірності та показники розвитку об'єкта управління;

• аналізаторна — визначає основні показники техніко-економічного рівня виробництва і господарської діяльності;

• документувальна — забезпечує формування всіх обліково-звітних, планово-розпорядницьких, конструкторсько-технологічних та інших форм документів.