Модель макроекономічної рівноваги

ЗМІСТ

Вступ РОЗДІЛ 1 ТЕОРИТИЧНІ ОСНОВИ ВИЗНАЧЕННЯ СУКУПНОГО ПОПИТУ ТА СУКУПНОЇ ПРОПОЗИЦІЇ

1.1 Крива сукупного попиту та пропозиції

1.2 Рівновага сукупних попиту та пропозиції

1.3 Кейнсіанська макроекономічна модель та базова модель Кейнса: роль споживання РОЗДІЛ 2 МАКРОЕКОНОМІЧНА РІВНОВАГА Подвійна рівновага Аналіз можливості забезпечення економічної рівноваги ринку та системи забезпечення рівноваги за умов повної та неповної зайнятості

РОЗДІЛ 3 МАКРОЕКОНОМІЧНА РІВНОВАГА В ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ Порушення та наслідки макроекономічної рівноваги Засоби досягнення макроекономічної рівноваги Висновок Список використаної літератури

ВСТУП

Криві попиту та пропозиції для індивідуальних благ допомагають зрозуміти, чому рівноважна ціна одного блага істотно відрізняється від рівноважної ціни іншого. Однак модель попиту і пропозиції для окремого блага не дає відповіді на цілу низку важливих економічних питань. Наприклад, які чинники визначають усю рівноважну кількість певних благ на ринку, тобто реальний обсяг національного продукту? Чому в певні періоди цей обсяг зменшується порівняно з попереднім рівнем, а в інші періоди швидко збільшується? Щоб відповісти на ці та інші запитання, необхідно поєднати, або агрегувати всі окремі ринки в єдиний загальний ринок, тобто проаналізувати сукупні пропозицію та попит.

На відміну від моделі рівноваги попиту й пропозиції на ринку окремого блага, модель сукупного попиту І сукупної пропозиції (AD-AS) досліджує поведінку економіки в цілому. Вона пояснює причини коливання рівня цін та реальних обсягів національного виробництва, розкриває взаємозв'язок між ними та економічною політикою. Модель застосовується для дослідження і пояснення таких важливих явищ, як інфляція, безробіття, прогнозування впливу на економіку різноманітних факторів, для планування і координації заходів економічної політики короткостроковому і довгостроковому періодах.

Модель AD-AS визначає рівноважні значення агрегованих обсягів попиту і пропозиції залежно від рівня цін товарів та послуг на внутрішньому ринку і характеризують рівень цін усієї сукупності товарів та послуг в економіці. Вимірником рівня цін у моделі AD-AS є дефлятор ВВП поточного періоду до певного базового періоду.

Мета роботи ознайомитися та дослідити модель макроекономічної рівноваги, що бере свої витоки із сукупного попиту та сукупної пропозиції (сукупний попит та сукупна пропозиція дають змогу визначити макроекономічну рівновагу).

Актуальність теми полягає в тому, що модель макроекономічної рівноваги є більш актуальнішою темою ніж інші, так як в ній розкриваються поняття сукупного попиту та сукупної пропозиції, їх взаємодія та взаємозалежність, вплив макроекономічної рівноваги на економіку.

РОЗДІЛ 1 ТЕОРИТИЧНІ ОСНОВИ ВИЗНАЧЕННЯ СУКУПНОГО ПОПИТУ ТА СУКУПНОЇ ПРОПОЗИЦІЇ

1.1 Сутність та фактори попиту та пропозиції

Крива сукупного попиту. Покажемо цю залежність графічно. Відкладемо по горизонтальній осі реальний обсяг національного продукту, а по вертикальній — рівень цін. Крива сукупного попиту, як і крива попиту на окремий товар, має від'ємний нахил. Спадна траєкторія кривої попиту для індивідуального блага зумовлюється ефектами доходу і заміщення.

Форму кривої сукупного попиту не можна пояснити ні ефектом доходу (коли зі зниженням ціни на певне благо грошовий дохід дає змогу придбати більшу його кількість, не відмовляючись від інших благ), ні ефектом заміщення (коли зі зниженням ціни на певне благо в покупця є стимул купувати це дешевше благо замість тих, які тепер відносно дорожчі.)

Від'ємний нахил кривої сукупного попиту пояснюється в макроекономіці впливом так званих цінових чинників.

По-перше, ефектом майна (багатства). Зі зростанням цін зменшується купівельна спроможність фінансових активів. Припустімо, що ціни зросли на 10% і водночас на 10% збільшилися поточні доходи. На перший погляд може здатися, що сукупний попит залишається на попередньому рівні. Проте це не так. Зростання цін означає, що купівельна спроможність майна, яке існує у грошовій формі, зменшується; відбувається ерозія купівельної спроможності нагромаджених фінансових активів. Покупці стають немовби біднішими і змушені скорочувати свої видатки. Тому сукупний попит звужується. І навпаки, коли рівень цін знижується, то купівельна спроможність фінансових активів, зокрема грошей, збільшується. За гроші, якими володіють споживачі, вони можуть купити більше товарів і послуг.

Отже, зі зниженням рівня цін споживачі відчувають себе багатшими, що відповідно стимулює їх збільшувати видатки. На ефекті майна наголосив Артур Пігу, і тому цей ефект називають ефектом Пігу. Другим ціновим чинником є ефект процентної ставки. Рівень цін істотно впливає на величину попиту на гроші. Зі зниженням цін домогосподарства потребують меншої кількості грошей для купівлі потрібної кількості товарів і послуг. Тому в них виникають надлишкові гроші, які можна покласти на заощаджу вальні рахунки в банк або купити на них активи, що приносять дохід, тощо: У будь-якому разі, коли домогосподарства перетворюють свої гроші в активи, що приносять процент, вони знижують процентні ставки. За нижчих процентних ставок фірми збільшують обсяг інвестицій, а домогосподарства купують більше товарів тривалого користування.

Отже: нижчий рівень цін знижує процентні станки, стимулює збільшення видатків на інвестиційні блага і розширює сукупний попит. І навпаки, зі зростанням цін процентна ставка підвищується. Зросла процентна ставка зменшує видатки на інвестиції та споживчі товари, а отже звужує сукупний попит. Інакше кажучи, вищий рівень цін, збільшуючи попит на гроші, підвищує процентну ставку і скорочує попит на реальний обсяг національного продукту. На ефекті процентної ставки наголосив Джон Мейнард Кейнс, тому його називають ефектом Кейнса.

По-третє, це ефект обмінного курсу. Він означає, що зі зниженням рівня цін у країні знижується і процентна ставка. Це веде до знецінення національної грошової одиниці щодо інших валют, унаслідок чого іноземні товари дорожчають порівняно з вітчизняними. Покупці даної країни купуватимуть більше вітчизняних виробів і менше імпортних. Іноземці також купуватимуть більше товарів цієї країни. Тому за рівних інших умов чистий експорт збільшиться і відповідно зросте сукупний попит. Отже, падіння рівня цін у країні знижує в ній процентні ставки та реальний обмінний курс. Знецінення національної грошової одиниці стимулює експорт і стримує імпорт, що розширює чистий експорт, а отже й сукупний попит.

По-четверте, чимало економістів вважають, що найважливішим чинником спадної траєкторії кривої АЕ) є ефект пропозиції грошей. Цей ефект означає, що зростання цін за сталої номінальної кількості грошей супроводжується зменшенням реального попиту на товари і послуги.

Однак за сталої пропозиції грошей і зростання рівня цін реальна пропозиція грошей має зменшитися. Реальна пропозиція грошей — це їхня номінальна пропозиція, поділена на рівень цін. Якщо, наприклад, реальна пропозиція грошей становила, скажімо, 9 млрд. грн. у першому періоді і рівень цін зріс зі 100 до 150, то реальна пропозиція грошей у другому періоді впала б до 6 млрд. грн. Звуження реальної пропозиції грошей впливатиме на сукупний попит через монетарний механізм. Коротко суть цього явища можна пояснити так. Зменшення реальної пропозиції грошей означає, що вони стають відносно рідкіснішими й починається період «дорогих грошей». У цьому періоді процентні ставки зростають і кредит є менш доступним, курси цінних паперів знижуються, обмінний курс валюти зростає. «Дорогі гроші» ведуть до зменшення обсягів інвестицій, чистого експорту і споживання, а отже й сукупного попиту.

1.2 Рівновага сукупних попиту та пропозиції

Рівновага сукупних попиту і пропозиції. Точка перетину кривої пропозиції індивідуального блага і попиту на нього визначає рівноважну ціну та обсяг його виробництва. Аналогічно в точці перетину кривих сукупного попиту й сукупної пропозиції досягаються рівноважний, рівень цін та рівноважний обсяг національного продукту. На малюнку показано, що в короткостроковому періоді рівновага досягається в точці Е з рівноважним рівнем цін Ре і рівноважним обсягом виробництва. Чому саме Р та У є відповідно рівноважним рівнем цін і рівноважним обсягом національного виробництва?

Рис. 1.1. Точка рівноваги сукупних попиту та пропозиції виробників

Рис. 1.2. Чинники, що впливають на криві сукупного попиту та пропозиції

Припустимо, що рівень цін становить не Ре, а Р1. Крива сукупної пропозиції показує, що за рівня цін Р1, підприємства вироблятимуть обсяг національного продукту Y1. За рівня цін Р1 покупці хочуть придбати обсяг продукції Y2, що показує крива сукупного попиту.

Конкуренція між покупцями за наявний реальний обсяг продукції Y1 підвищить рівень цін до Ре. Зростання рівня цін з Р1 до Ре стимулюватиме виробників збільшити обсяг продукції з VI, до Yе і водночас змушує покупців зменшити свої закупівлі з Y2; до Yе. Коли вироблений реальний продукт дорівнює купленому обсягові продукції, як це має місце за рівня цін Ре національна економіка досягла рівноваги.

На положення кривих сукупного попиту і сукупної пропозиції, як нам вже відомо, впливає низка нецінових чинників. На кейнсіанському відрізку, де крива сукупної пропозиції майже положиста, зміна сукупного попиту впливає на обсяг національного виробництва, а рівень цін відносно сталий. На класичному відрізку крива А8 стає крутою, і зміна сукупного попиту, наприклад його розширення, спричинятиме зростання цін, а реальний ВВП майже не змінюватиметься. З коливанням цін на проміжному відрізку змінюватимуться і реальний обсяг виробництва, і рівень цін.

У реальній економіці діє ще один надзвичайно важливий чинник, який ускладнює ситуацію на класичному і проміжному відрізках. Річ у тім, що багато цін на товари й ресурси є негнучкими щодо зниження. Деякі економісти вбачають у такій властивості ефект храповика (храповик — механізм, який дає змогу крутити колесо тільки вперед). Дію ефекту такого механізму показано на малюнку.

Застосуємо модель сукупного попиту та сукупної пропозиції для аналізу окремих макроекономічних явиш, що спостерігалися в недалекому минулому. З 70-х років економіку розвинутих країн спіткала нова хвороба — збурення пропозиції. Таке явище виникає за умов раптової змінну витрат виробництва, що різко переміщує криву сукупної пропозиції. Особливої сили збурення пропозиції набрало в 1973 р., який увійшов в історію як «рік семи лих». Ціни сировинних матеріалів і палива зросли з 1972 по 1973 р. на більшу величину, ніж з часу закінчення Другої світової війни до 1972 р.

Одразу ж після першого нафтошоку темпи інфляції різко зросли, а обсяг національного продукту зменшився в усіх розвинутих країнах. Виникло небувале раніше в національній економіці поєднання спаду з інфляцією. Для позначення цього феномена в аналітичну економію було впроваджено нове поняття — стагфляція. Воно означає, що затримка в розвитку виробництва, або стагнація, поєдналася зі зростанням цін, тобто інфляцією.

Рис. 1.3. Поєднання спаду безробіття та інфляції

Упродовж двох попередніх століть розвитку ринкової економіки спади виробництва завжди супроводжувалися зниженням цін, і поєднання спаду, безробіття та інфляції було неможливим. З 1970;х років воно стало реальним. Щоб глибше зрозуміти це нове явище, застосуємо модель сукупного попиту та сукупної пропозиції. Раптове зростання витрат на сировинні матеріали та енергоносії становить основу збурення пропозиції. Такий випадок графічно можна зобразити як різке переміщення вгору кривої сукупної пропозиції з А81і до А82 Це означає, що фірми постачатимуть попередній обсяг продукту лише за значно вищими цінами.

Збурення пропозиції, під яким розуміють різке І несподіване переміщення вгору короткострокової кривої А8, має своїм наслідком зростання цін і супроводжується падінням обсягу національного виробництва. Загалом збурення пропозиції веде до погіршення умов досягнення основних цілей макроекономічної політики.

Особливого розмаху збурення пропозиції набрало в економіці України в 1993р. Російські постачальники значно підвищили ціни на нафту й газ, які Україна імпортує. Це позначилося на всій національній економіці та призвело до зростання витрат на виробництво всіх вітчизняних виробів. Як наслідок, крива короткострокової сукупної пропозиції різко перемістилася вгору. У країнах з ринковою економікою нерідко виникають і збурення в сукупному попиті. Зменшення податків, зростання державних видатків, відповідна політика центрального банку, можуть збільшити сукупний попит.

1.3 Кейнсіанська макроекономічна модель та базова модель Кейнса: роль споживання

Кейнсіанська модель сукупної пропозиції виникла на грунті конструктивної критики класичної моделі. Але кейнсіанська модель має декілька різновидностей. Один із її варіантів, який називається крайнім випадком, полягає в тому, що суспільні фактори змішаної економіки стримують в короткостроковому періоді ціни і заплату від миттєвого реагування на сукупний попит. Це означає, що в такій моделі як ціни, так і зарплата є негнучкими. За цих умов сукупна пропозиція змінюється пропорційно зміні сукупного попиту. Оскільки ціни стабільні, то внаслідок цього крива сукупної пропозиції приймає вигляд горизонтальної лінії. Але реальна економіка свідчить, що негнучкість цін є не правилом, а крайнім випадком, який може виникати лише в екстремальних умовах, коли держава тимчасово блокує ціни.

Отже, крайній випадок кейнсіанської моделі - це модель сукупної пропозиції для екстремальних умов. У нормальних умовах ціни вільно формуються ринком: тому є гнучкими, тобто еластичними стосовно сукупного попиту. Цю обставину враховує основний варіант кейнсіанської моделі сукупної пропозиції, згідно з яким негнучкою є лише зарплата. Тому під кейнсіанською моделлю сукупної пропозиції доцільно розуміти її основний варіант. Згідно з кейнсіанською моделлю зарплата змінюється на так легко і швидко, як це уявляють прихильники класичної моделі. Негнучкість зарплати кейнсіанці пояснюють існуванням суспільних факторів. У першу чергу до них відносяться колективні угоди між профспілками і підприємцями, якими передбачається незмінність зарплат протягом терміну дії цих угод. Цьому сприяє також закон про мінімальну зарплату та де стимулюючий вплив зниження зарплати на продуктивність праці робітників, що в певних межах стримує підприємців від її зниження. Але незважаючи на негнучкість зарплати підприємці все ж будуть змушені змінювати ціни згідно зі зміною сукупного попиту. Це пояснюється ефектом конкуренції. Так, в умовах падіння сукупного попиту конкуренція, що зростає між виробниками товарів, примусить їх знижувати ціни з метою уникнення затоварювання. В умовах зростання сукупного попиту конкуренція між покупцями викличе зростання товарних цін. В умовах різного рівня зайнятості суттєвість цінових змін буде різною, що впливає на форму кривої сукупної пропозиції.

Графічно кейнсіанську модель сукупної пропозиції можна представити на прикладі падіння сукупного попиту. Як видно, у кейнсіанській моделі крива сукупної пропозиції має вигляд позитивно похилої лінії. Якщо сукупний попит недостатній, фактичний обсяг виробництва (Оф) зменшується стосовно потенційного рівня (Оп) і може знаходитися в цьому стані певний час, оскільки зарплата є негнучкою. Згідно з логікою кейнсіанської моделі, падіння сукупного попиту відносно потенційного ВВП тимчасово не впливає на номінальну зарплату, тобто DЗПн = 0.

Рис.1.4. Кейнсіанська модель сукупної пропозиції

Але товарні ціни знижуються, що зменшує прибутковість виробництва і стимулює підприємців до скорочення сукупної пропозиції. Наведену логіку можна виразити за допомогою схематичного алгоритму: Наведений алгоритм свідчить, що між ціною і сукупною пропозицією спостерігається пряма залежність: зниження цін зменшує сукупну пропозицію. Тому крива СПр приймає вигляд позитивно похилої лінії (див.рис. 1.4), негнучкість зарплати, яка лежить в основі кейнсіанської моделі сукупної пропозиції, породжує певні висновки.

Перший — в умовах падіння сукупного попиту сукупна пропозиція і загальний ВВП опустяться нижче потенційного рівня з одночасним зниженням цін.

Другий — до тих пір, поки номінальна зарплата не зменшиться адекватно товарних цін, сукупна пропозиція не збільшиться і тому реальний ВВП не повернеться до потенційного рівня, а економіка буде перебувати в цьому стані тривалий час.

Третій — вивести економіку із стану депресії може лише держава.

Застосовуючи фіскальні та монетарні заходи, вона може стимулювати сукупний попит і завдяки цьому прискорити відновлення виробництва на потенційному рівні. Головна особливість кейнсіанської моделі кривої сукупної пропозиції полягає в тому що її форма володіє здатністю відтворювати неоднакові співвідношення між динамікою виробництва і цін, які спостерігаються в короткостроковому періоді, тобто протягом періоду, коли заробітна плата маже не реагує на товарні ціни. При цьому слід зазначити, що форма кривої сукупної пропозиції визначається динамікою цін. Стосовно динаміки цін у формі інфляції витрат, то вона визначає не форму цієї кривої, а її горизонтальні переміщення, що буде розглянуто пізніше. Виникає питання — від чого залежить співвідношення між динамікою виробництва і цін у формі інфляції попиту і як воно впливає на форму кривої сукупної пропозиції. Відповідь така — це залежить від рівня зайнятості в економіці. Так, в умовах низького рівня зайнятості в переважній більшості галузей забезпечується низький рівень використання виробничих потужностей. За даних умов при збільшенні сукупного попиту підприємства змушені утримуватися від підвищення цін, оскільки при значному дефіциті сукупного попиту це може загальмувати процес пожвавлення виробництва. Отже, в умовах низького рівня зайнятості відсутні передумови для суттєвого зростання цін. На кривій сукупної пропозиції зазначену ситуацію характеризує горизонтальна ділянка, тобто, яка тяжіє до горизонтальної лінії і згідно з якою збільшення виробництва відбувається без суттєвого зростання цін. В умовах надмірного відхилення сукупного виробництва від виробничого потенціалу економіки в багатьох її галузях виробничі потужності можуть бути повністю завантажені.

Тому при збільшенні сукупного попиту в таких галузях попит починає випереджати пропозицію, що провокує інфляцію попиту. На кривій сукупної пропозиції таку ситуацію відбиває висхідна ділянка, тобто, яка здіймається вгору і згідно з якою збільшення виробництва за рахунок галузей з не завантаженими потужностями супроводжується суттєвим зростанням цін на продукцію галузей із повним використанням своїх потужностей. Негнучкість зарплати — це явище короткострокового періоду. З часом термі дії суспільних факторів, які стримують зарплату від реакції на товарні ціни, закінчується. Зарплата пристосовується до нових цін, і тоді події в економіці розгортаються згідно з класичною моделлю сукупної пропозиції. Отже, кейнсіанська модель адекватно відображає реальну економіку в короткостроковому періоді. Це означає, що короткострокова крива сукупної пропозиції має вигляд позитивно похилої лінії. Досі ми розглядали залежність сукупної пропозиції лише від цін (товарних) за інших незмінних умов, до яких відносяться нецінові фактори, зміна сукупної пропозиції під впливом цін відображається на графіку за допомогою переміщення точки реального виробництва вздовж нерухомої кривої сукупної пропозиції.

Рис. 1.5. Вплив нецінових факторів на сукупну пропозицію

Якщо ж змінюються нецінові фактори, то за даних цін зміни в сукупній пропозиції відображаються на графіку заміщенням її кривої у відповідний бік. До основних нецінових факторів сукупної пропозиції відносяться: зміни цін на ресурси (ресурсних цін);зміни в продуктивності ресурсів;зміни податків з підприємств та субсидій. Усі нецінові фактори мають одну загальну рису: коли вони змінюються, то внаслідок цього змінюються середні витрати. Між середніми витратами і сукупною пропозицією діє обернена залежність. Коли нецінові фактори зменшують середні витрати, сукупна пропозиція збільшується, а її крива зміщується вправо. І навпаки, якщо вони збільшують середні витрати, сукупна пропозиція зменшується, а її крива зміщується вліво. Серед нецінових факторів найбільший вплив на сукупну пропозицію справляють ціни на ресурси. Це особливо стосується цін на робочу силу (заробітна плата) та матеріальні ресурси (сировина, матеріали, паливо тощо). Збільшення продуктивності ресурсів означає, що за наявного обсягу ресурсів можна виробити більший реальний обсяг національного продукту. Це зменшує середні витрати, збільшує сукупну пропозицію і зміщує її криву вправо. Зростання продуктивності ресурсів є основним фактором збільшення сукупної пропозиції у довгостроковому періоді. Підвищення податків з підприємств збільшує середні витрати та зменшує сукупну пропозицію. Збільшення субсидій підприємствам зменшує середні витрати і збільшує сукупну пропозицію.

РОЗДІЛ 2 МАКРОЕКОНОМІЧНА РІВНОВАГА

2.1 Подвійна рівновага

Грошова система та її структурні елементи грошова система — це форма організації грошових розрахунків в Україні. В склад грошової системи включає:

Найменування грошової одиниці в національній економіці

Маштаб цін. Форми грошей що встановлені законодавчо і знаходяться в

обігу. Форми організації безготівкових розрахунків. Порядок здійснення

готівкового грошового обороту. Державні структури, що регулюють

грошовий обіг.

Масштаб цін — структурний елемент грошової системи, який характеризує кількість товарів, які можуть бути придбані за 1 грошову одиницю. Характеризуючи масштаб цін виділяють валютний курс. Валютний курс — це співвідношення між курсами валют двох країн. Державний валютний курс встановлюється в залежності від конвертованості валюти. «Правила проведення безготівкових розрахунків в України — безготівковий обіг «Порядок проведення касових операцій в економіці «- готівковий обіг Основними суб'єктами регулювання є: НБУ; Мін. Фін.; відповідні державні установи.

Основні типи грошових систем та їх еволюція:

1. Ринкові та неринкові.

2. Регульовані (паперово-грошові та кредитні) та саморегулюючі (гроші з золота та срібла).

3. Монометалічні та біметалічні (1.паралельні в-ти; 2. подвійна (держава встановлювала співвідношення); «кульгаючи валюта» «(один з металів карбувався в закритому порядку). Закон Коперника Грешена був сформований в умовах недоліку подвійної валюти, коли ринкова вартість грошей не враховувалась і це призводило до тезаврації (здешевлення) закон витіснення хороших грошей поганими монометалізм ділиться на три групи:

1 «Золотомонетний стандарт»

2 «Золото зливковий стандарт»

3 «Золото девізний стандарт»

Паперові та кредитні гроші.

Державне регулювання грошової системи. Основним механізмом регулювання грошового обігу є банківські операції, Американський економіст Самуельсон вважав, що кожен центральний банк має єдину функцію контроль за грошовою масою та кредитом. Інструменти впливу на грошово-кредитну систему можуть бути прямі (емісія) та опосередковані (через кредитні інститути). Дворівнева банківська система (Центробанк та комерційні, ділові, інвестиційні банки). Участь держави у капіталі ЦБ і наслідки. У вітчизняній літературі ігнорувалося поняття державного боргу (наслідки, ситуація в ринковій економіці). ЦБ є банком уряду, тому ЦБ приймає участь в розміщені і обслуговуванні державних боргових зобов’язань. Політика державного боргу. Для краї що бажають вступити до ЄС державний борг не повинен перевищувати 60% від ВНП.

Державне регулювання грошового ринку в країнах з розвинутою економікою фіскально бюджетними разом з грошово кредитними інструментами. В Україні політика державного боргу виражена. Ефект фінансової піраміди. На грошовому ринку України політика державного боргу проводиться в комплексі з процентною і резервною політикою.

2.2 Аналіз можливості забезпечення економічної рівноваги ринку і системи забезпечення рівноваги за умов повної та неповної зайнятості

Рівновага на ринку праці досягається тоді, коли кількість праці, що пропонується, дорівнює кількості праці, що потребується: = №.

В неокласичній концепції рівновага на ринку праці досягається за рахунок миттєвої реакції ставки реальної заробітної плати на співвідношення попиту та пропозиції на ринку праці. Завдяки гнучкості реальної заробітної плати ринковий механізм забезпечує повну та ефективну зайнятість. Повна зайнятість в даному випадку означає, що кожний охочий продати певну кількість праці за поточного ставкою заробітної плати може здійснити своє бажання.

При ставці реальної заробітної плати w0 пропозиція праці повністю відповідає попиту на нього. Але це не означає, що вичерпані всі наявні в даний момент трудові ресурси. Якщо б ставка реальної заробітної плати зросла до WO то пропозиція праці зросла б до N1. Але в ситуації, що безробіття не існує: працездатні, представлені відрізком N0 N1, не бажають найматись на роботу при ставці WO.

Рис.2.1. Поняття повної та ефективної зайнятості

Зайнятість на рівні є ефективною тому, що кожна додаткова одиниця праці дає менший приріст випуску, чим необхідно витратити для її оплати. При використанні, наприклад, додатково N1 — одиниць праці, виникають збитки, представлені площею заштрихованого трикутника, так як крива попиту на працю в умовах досконалої конкуренції одночасно зображає криву граничної продуктивності праці.

В кейнсіанській концепції ринок праці може стабілізуватись при наявності безробіття.

Попит на працю в розмірі No визначається у відповідності до величини ефективного попиту. Якщо ставка заробітної плати складає Wо (максимальний досягнутий для підприємців рівень), то пропозиція праці дорівнюватиме N2 і на ринку праці буде надлишок N2 — N0. Хоча ті, що шукають роботу, згодні працювати за більш низьку оплату (ніж Wo), але зниження її до Wо не збільшить попиту на працю. З позицій класичної школи ціна на працю є завищеною на Wo — W1.

В кейнсіанській концепції попит на працю визначається не ціною праці, а величиною ефективного попиту на блага. Ринок стабілізується при неефективному рівні зайнятості, оскільки гранична продуктивність праці більша за граничні витрати на працю. Заштрихований трикутник — чистий виграш від збільшення виробництва шляхом доведення зайнятості до N1.

Рис.2.2. Безробіття на ринку праці за кейнсіанською моделлю

Економічна теорія, яка стверджує, що ринок праці, як і всі ринки, діє на основі цінової рівноваги, і основним регулятором ринку праці є ціна робочої сили.

Основні положення За допомогою ціни праці або заробітної плати регулюються попит і пропозиція робочої сили, підтримується їх рівновага. Ціна на робочу силу гнучко регулює на потреби ринку, збільшуючись або зменшуючись в залежності від попиту та пропозиції. Еластичність регуляторів ринку обумовлена досконалою конкуренцією. Безробіття неможливе, якщо на ринку праці існує рівновага. Висуваються положення про добровільний характер безробіття. Причиною безробіття є відмова робітників працювати за меншу заробітну плату.

Висувається теза про «пошук» робочого місця як явище, що викликає нестабільність ринку.

Вплив профспілок, встановлення державою мінімальних ставок заробітної плати, відсутність інформації розглядається як деякі «недосконалості» ринку.

Кейнсіанська модель ринку праці

Основні представники

Дж. Кейнс Р. Гордон Економічна теорія, яка стверджує, що ринок праці, знаходиться в стані постійної і фундаментальної не рівноваги.

Основні положення

— в економіці не існує ніякого механізму, що гарантує повну зайнятість

— повна зайнятість скоріш випадкова, а не закономірна

— заперечується можливість впливати на ринок праці за допомогою коливання ставки відсотку та еластичності співвідношення цін і заробітної плати

— ціна робочої сили жорстко фіксована і практично не змінюється, особливо в бік зменшення

— ціна робочої сили не є регулятором ринку праці

— роль регулятора ринку праці відводиться державі, яка, зменшуючи чи збільшуючи сукупний попит, може ліквідувати нерівновагу на ринку праці

— попит на робочу силу регулюється не коливаннями ринкових цін на працю, а сукупним попитом або обсягом виробництва

— визнається вимушений характер безробіття, хоча і не заперечується при цьому, що деяка частина безробіття може мати добровільний характер Кейнсіанська модель ринку праці

Адміністративні витрати — зарплата збирачів податків, бухгалтерів для програм соціального забезпечення (на 1 $ припадає пів пені витрат). Перепони для стимулів до праці та заощаджень — ставки податків дуже високі - зменшують надходження до бюджету. Найважливішою втратою є складова заощаджень — 16% ВНП. В державі загального добробуту уряд пристосовує ринкові сили для захисту індивідів від випадковості і гарантує людям мінімальний рівень життя. До важливих заходів у державі загального добробуту належить державні пенсії, страхування від нещасних випадків та на випадок хвороби, страхування від безробіття, страхування здоров’я, продовольчі та житлові програми, допомога багатодітним сім'ям, підтримка доходів деяких груп людей. Уряд відповідає за полегшення становища бідних або шляхом підтримання їх доходів, або коригування умов, які породжують бідність. Сучасна система підтримання добробуту серйозно зменшує стимули до пошуку праці. Коли людина знаходить роботу, уряд позбавляє її талонів на харчування, допомоги по безробіттю, пільгової оплати житла, оскільки допомога для підтримання рівня добробуту різко зменшується зі зростанням заробітків. Приклад: сім'я з 3 чоловік. Мати знайшла роботу із заробітком 8000 $ за рік. Вона втратила б право на всі виплати по боротьбі з бідністю, але зберегла б продовольчі талони вартістю 1306 $. Після вирахування суми у 2400 $ пов’язаної з доглядом за дітьми та роботою, використовуваний доход становив би 6906 $. Приріст доходу за рік становив би 773 $. Заробітки Алгебраїчний податок («+» коли накладають податок і коли надають грошову допомогу) Після податковий доход. Як видно з таблиці базова допомога становить 4500 $ і при збільшенні заробітків добробут сім'ї зростає. Ідея негативного по доходного податку породжує деякі питання: чи повинна програма поширюватися крім сімей і на одиноких осіб; чи слід зобов’язувати працювати тих, хто отримує допомогу; чи варто поширити подібні вигоди і на студентів; чи повинна підтримка бути на такому рівні, щоб забезпечувати лише саме існування людини, не завдаючи шкоди стимулам до праці, зберігаючи списки осіб, що отримують допомогу, короткими?

В ході експерименту, проведеного в СІЛА, виявили, що сім'ї, які підпадали під дію щедрішої системи (ті, хто отримували базову грошову допомогу на рівні 100% межі бідності) помітно зменшили (аж на 15%) кількість годин, протягом яких працювали. Якби під експеримент попало все населення, то зменшення роботи (дірки в «бочці перерозподілу Оукена») зменшила б національний обсяг виробництва на 15−30% бюджетної вартості програми. Експерименти з нижчим рівнем підтримки доходів призвели до значно меншого послаблення зусиль до праці.

Трансферти — це урядові виплати на продукти харчування або житло, залежно від рівня доходу одержувача (тільки тим, хто заслуговує на підтримку суспільства).

Оскільки мінімальний рівень заробітної платні та пенсій в Україні не забезпечує навіть придбання предметів першої необхідності, це призводить до різкого спаду купівельної спроможності населення. Все чіткіше проявляється незбалансованість грошових доходів і витрат населення, що призводить до придбання споживчих товарів лише у мінімально необхідній кількості.

РОЗДІЛ 3 МАКРОЕКОНОМІЧНА РІВНОВАГА В ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ

3.1 Порушення та наслідки макроекономічної рівноваги

Рівновагу на ринку благ характеризує лінія IS, утворена сукупністю точок, які представляють всю множину рівноважних значень відсоткової ставки і національного доходу. Рівновага на грошовому ринку можлива також лише за певних сполучень значень ставки процента і реального національного доходу. Множина таких рівноважних сполучень у графічному вигляді представляється кривою LM.

При досягненні рівноваги на грошовому ринку одночасно встановлюється рівновага на ринку цінних паперів (капіталу). Тому в кейнсіанській моделі умова досягнення спільної рівноваги на ринках благ, грошей і капіталу визначається перетинами ліній IS і LM. Точка їх перетину вказує реальні значення ставки процента і національного доходу, за яких одночасно на трьох названих ринках попит дорівнює пропозиції.

Спільна рівновага на ринках благ, грошей і капіталу є стійкою. Обсяг попиту на блага, який відповідає спільній рівновазі на ринках благ, грошей і капіталу, названий Дж. Кейнсом «ефективним попитом». В рамках IS-LМ моделі зміна рівня цін впливає на величину сукупного попиту через три ефекти: Кейнса (М/РІ, і1, 1-І, ), Пігу (РІ, М/РІ, СІ, y1) і чистого експорту (Р1, ЕІ, ). Залежність сукупного попиту на блага від рівня цін називається функцією сукупного попиту.

Алгебраїчний вигляд функції сукупного попиту виводиться шляхом підстановки значення ставки процента, яке визначається з рівняння кривої LМ, з рівняння лінії IS.

Зовнішні (екзогенні) шоки — це зовнішні для даної моделі економічні потрясіння, які порушують економічну рівновагу в моделі. Зовнішні шоки в моделі IS-LМ поділяються на дві категорії: шоки на товарному ринку і шоки на грошовому ринку.

Крива IS зсувається під впливом екзогенних змін сукупного попиту. Це можуть бути як зміни попиту на інвестиції, що не пов’язані зі зміною процентної ставки, так і автономні зміни споживчого попиту. Крива LМ зсувається під впливом автономних змін у попиті на реальні грошові запаси. Автономні зміни у попиті на гроші — зміни попиту, що не залежать від зміни рівня цін, доходу або процентної ставки.

За оперативними даними Держказначейства план доходів до загального фонду державного бюджету за листопад виконано на 101%. Сума доходів склала 8,952 млрд. грн. План наповнення бюджету виконано ДНА і митницею.

Разом із тим, у листопаді відшкодовано податку на додану вартість на 728 млн. грн. більше від запланованого. «За 11 місяців поточного року майже повністю відшкодовано ПДВ згідно планових показників, що є добрим сигналом для інвесторів», — зазначив Міністр фінансів України Віктор Пинзеник.

3.2 Засоби досягнення макроекономічної рівноваги

Розглянемо оцінку варіантів макроекономічної політики для досягнення внутрішньої та зовнішньої рівноваги за допомогою графічної моделі. Горизонтальна вісь графіку відповідає державним витратам, пересування по цій вісі вправо означає експансіоністську фіскальну політику. Вертикальна вісь відповідає відсотковій ставці, пересування по вертикальній осі від початку координат означає стримуючу монетарну політику.

Лінія ІВ показує різні комбінації монетарної і фіскальної політики, що приводять до внутрішньої економічної рівноваги. Вона має додатний нахил, оскільки експансіоністська фіскальна політика повинна врівноважуватися жорсткою монетарною політикою.

Лінія EВ ілюструє комбінації монетарної і фіскальної політики, результатом яких є зовнішньоекономічна рівновага. Вона має додатній нахил, оскільки збільшення імпорту, обумовлене зростанням державних витрат, повинно бути скомпенсоване зростанням притоку капіталів, обумовлених збільшенням відсоткових ставок. Лінія ЕВ є більш пологою, ніж лінія ІВ, так як монетарна політика при досягненні зовнішньої рівноваги більш ефективна, ніж фіскальна політика. Збільшення відсоткової ставки не тільки стимулює приток капіталів, але і скорочує доход, що викликає покращення зовнішньоторговельного балансу. Класифікація ринку і варіанти макроекономічної політики Принципи класифікації ефективного ринку полягають в тому, що монетарна політика повинна призначатися для досягнення зовнішнього балансу, а фіскальна політика — для досягнення внутрішнього балансу. Наприклад, в точці С на графіку, якій відповідає безробіття і дефіцит платіжного балансу, макроекономічна політика повинна була б полягати у збільшенні державних витрат для забезпечення переходу в точку . Це сполучення експансивної фіскальної політики з жорсткою монетарною політикою повинно здійснюватися до тих пір, поки економіка не опиниться в стані, відповідному точці F, де має місце внутрішня і зовнішня рівновага. Разом з тим, та використання фіскальної політики для досягнення зовнішнього балансу і монетарної політики для досягнення внутрішнього балансу приводить до нестабільної ситуації, що ілюструється переміщенням з точки С в точку С2″, потім в точку С2 і т. д.

Недолік принципу «класифікації ефективного ринку» проявляється в тому, що, по-перше, політики не знають точно, якими будуть результати фіскальної і монетарної політики, зокрема, з урахуванням запізнювання в часі, а по-друге, в даній моделі ціни передбачалося фіксованими. Якщо враховувати зміну цін, то для досягнення стабільності цін уряду може бути потрібно використати монетарну політику.

Роздрібна торгівля стала найдинамічнішим видом діяльності. її обсяги за поточний рік значно випередили минулі роки. За січень-серпень 2005 року зростання становило 23,0% проти 20,6% у 2004 і 17,1% у 2003. За цим показником Україна значно випереджає країни СНД. Проте це в основному забезпечено невиробничими факторами — імпортом та скороченням запасів.

Імпорт. Україна швидко втратила позитивне сальдо у зовнішній торгівлі споживчими товарами, і близько третини приросту роздрібного товарообігу дає саме імпорт.

Запаси скоротилися на 5 днів товарообігу, й близько 15% зростання продажів забезпечено не виробництвом, а використанням раніше накопичених запасів.

Про явище «проїдання» також свідчить і скорочення поголів'я великої рогатої худоби на 500 тис. голів, або на 6%.

Отже, поки що задоволення попиту товарами відбувається завдяки дії тимчасових факторів, які можуть швидко вичерпатися.

Зрушення в бік споживання закономірно супроводжуються відповідним звуженням нагромадження і обмеженням виробництва Не дивно, що серед країн СНД Україна посідає передостаннє місце за економічним розвитком, значно випереджаючи всіх за роздрібним товарообігом.

Навіть вітчизняний виробник споживчих товарів опинився у суперечливій ситуації, коли необхідність переорієнтації економіки на споживача обмежується недостатніми виробничими та інвестиційними можливостями. За підсумками восьми місяців поточного року зростання легкої промисловості майже зупинилося і становило лише 3,1% проти 13,6% за відповідний період минулого року. Харчова промисловість має досить високі темпи зростання —14,0%, проте вони залишаються майже на рівні минулого року —13,6%. У результаті частка споживчих товарів у продукції промисловості не перевищує частку минулого року.

На додачу до посилених вилучень інвестиційних ресурсів з економіки внесок самої держави у капітальні вкладення народного господарства скоротився майже вдвічі, оскільки був витіснений соціальними виплатами.

Зворотним боком випереджаючого зростання податкових надходжень є посилення перерозподілу ВВП через бюджет. Скасування пільг і вільних економічних зон, поширення практики податкових переплат і більш жорстка податкова дисципліна не супроводжувались одночасним виваженим зменшенням ставок оподаткування, що призвело до зростання навантаження на 7−8 відсоткових пунктів (рис. 8). Це безумовно позбавило виробництво значних ресурсів і суттєво обмежило інвестиційні можливості підприємств.

У 2003 році спостерігалось випередження економічного зростання відносно доходів бюджету, а на сьогодні ми маємо суттєве відставання економіки від бюджету, доходи якого зростають випереджаючими темпами. Причини у повороті економічної політики: на зміну суттєвому послабленню податкового навантаження минулого року прийшло посилення збирання податків у році поточному.

2004 рік:

— податок на прибуток скорочено до 25%;

— прибутковий податок — до 13%;

— ставки амортизації збільшено у 1,6 раза;

— податкового боргу списано на 4,1 млрд. грн. — у 1,4 раза більше, ніж у 2003 році. Все це дозволило залишити у виробництві значні ресурси для розвитку.

2005 рік: скасування пільг і вільних економічних зон, вилучення половини прибутку в державних підприємств, поширення практики переплат. У результаті перевантажена економіка, як перевантажений автомобіль, стала" тягнути" повільніше.

За сприяння державної служби зайнятості у грудні 2005р. було працевлаштовані 53,7 тис. осіб, що на 21,0% менше, ніж у попередньому місяці та на 9,0% більше, ніж у грудні 2004р. Серед працевлаштованих осіб майже половину (49,9%) становили жінки. По відношенню до загальної чисельності осіб, які перебували на обліку впродовж грудня, кількість працевлаштованих громадян становила 5,2%. За регіонами найвищий рівень цього показника спостерігався у м. Києві (24,3%), а найнижчий — у Чернівецькій області (2,1%).

З причини самостійного працевлаштування упродовж грудня було знято з обліку 71,5 тис. осіб. Крім того, дострокову пенсію оформлено 3,7 тис. громадян перед пенсійного віку.

Поряд з працевлаштуванням на постійній основі одним із напрямів соціального захисту незайнятого населення є організація громадських робіт, які забезпечують тимчасове працевлаштування. У грудні 2005р. на громадські роботи було направлено 10,9 тис осіб, не зайнятих трудовою діяльністю.

Чисельність громадян, які брали участь у таких роботах, порівняно з листопадом 2005р. скоротилася більше ніж на три чверті і на 1 січня 2006р. становила 1,8 тис. осіб, або лише 0,2% від кількості тих, що перебували на обліку.

Важливим напрямом підвищення конкурентоспроможності безробітних на ринку праці є професійна підготовка та перепідготовка. З метою отримання нової професії або спеціальності державною службою зайнятості у грудні 2005р. було направлено на навчання 11,0 тис. безробітних проти 13,5 тис. осіб у попередньому місяці. Загалом на початок січня 2006р. за такими направленнями у навчальних закладах усіх типів проходили професійне навчання 33,0 тис. осіб (3,7% зареєстрованих безробітних).

З Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття протягом грудня на допомогу по безробіттю було витрачено 121,8 млн. грн. Середньооблікова кількість безробітних, які її отримували впродовж зазначеного місяця, становила 631,2 тис. осіб, або 71,6% від загальної кількості тих, що мали статус безробітного. Середній розмір допомоги у грудні 2005р. порівняно з листопадом зріс на 3,8%, а з відповідним місяцем 2004р.—на 31,8% і становив 192,89 грн., що дорівнює 58,1% законодавчо встановленого у цьому періоді мінімального рівня заробітної плати (332 грн.).

Економічного розвитку держави можливо досягти лише за умови розробки механізму, здатного працювати в інтересах всього суспільства і об'єднати полюси сьогоднішнього протистояння.

Сьогодні в Україні немає дієвого механізму інвестування масштабних технологічних змін. Для підйому економіки необхідно підвищити частку інвестицій у ВВП як мінімум до 25−30%. Лише у такий спосіб можна створити умови для функціонування розширеного відтворення. У країнах, що швидко розвиваються, вказана частка сягає 40% (наприклад, у Китаї, який, починаючи з 1979 р., щорічно в середньому має 10% приросту ВВП)

Висновок

Сукупний попит є сумою внутрішнього і зовнішнього попиту на

вітчизняні товари і послуги. Сукупний попит має грошову форму. Зрозуміло,

що чим нижчий рівень цін у вітчизняній економіці, тим більший реальний

обсяг національного продукту захочуть придбати покупці. І чим вищий

рівень цін, тим менший обсяг національного продукту вони готові купити.

Отже, між рівнем цін і обсягом національного продукту існує обернена

залежність. На положення кривих сукупного попиту і сукупної пропозиції, як нам вже відомо, впливає низка нецінових чинників. На кейнсіанському відрізку, де крива сукупної пропозиції майже положиста, зміна сукупного попиту впливає на обсяг національного виробництва, а рівень цін відносно сталий.

На класичному відрізку крива А8 стає крутою, і зміна сукупного попиту, наприклад його розширення, спричинятиме зростання цін, а реальний ВВП майже не змінюватиметься. З коливанням цін на проміжному відрізку змінюватимуться і реальний обсяг виробництва, і рівень цін.

Після досягнення обсягу ВВП за повної зайнятості дальше зростання цін упродовж деякого часу може забезпечувати приріст реального обсягу продукту. Реальний ВВП, як відомо, може перевищувати його природний рівень. Проте економіка досягає своєї абсолютної максимальної потужності, і подальше зростання обсягу національного продукту є вже неможливим. Альтернативний підхід почав складатися досить давно, але послідовно й систематично був викладений Дж. М. Кейнсом лише в 30-х роках XX ст.

Нині цей підхід називають кейнсіанським. Його прихильники вважають, що ціни і заробітна плата змінюються повільно після змін у співвідношенні попиту і пропозиції.

Державне регулювання грошового ринку в країнах з розвинутою економікою фіскально бюджетними разом з грошво кредитними інструментами. В Україні політика державного боргу виражена. Ефект фінансової піраміди. На грошовому ринку України політика державного боргу проводиться в комплексі з % - ю і резервною політикою. Отже, поки що задоволення попиту товарами відбувається завдяки дії тимчасових факторів, які можуть швидко вичерпатися. Зрушення в бік споживання закономірно супроводжуються відповідним звуженням нагромадження і обмеженням виробництва Не дивно, що серед країн СНД Україна посідає передостаннє місце за економічним розвитком, значно випереджаючи всіх за роздрібним товарообігом.

Важливим напрямом підвищення конкурентоспроможності безробітних на ринку праці є професійна підготовка та перепідготовка. З метою отримання нової професії або спеціальності державною службою зайнятості у грудні 2005р. було направлено на навчання 11,0 тис. безробітних проти 13,5 тис. осіб Рівновагу на ринку благ характеризує лінія 18, утворена сукупністю точок, які представляють всю множину рівноважних значень відсоткової ставки і національного доходу. Рівновага на грошовому ринку можлива також лише за певних сполучень значень ставки процента і реального національного доходу.

СПИСОК ВИКО РИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Базілівська О.Я. «Макроекономіка «: Навч. посіб. — К.: Центр навчальної літератури, 2005. 442 с.

2. Гребенников П. И., Леусский А. И., Тарасевич Л. С. «Микрозкономика», С-Пб. 96

3. Горбач Н. Е. «Зкономика предприятия». — Минск.

4. Дейян А. Реклама. Пер. с франц. / Общ. ред. Загашвили В. С. — М.: А/О Издательская группа «Прогресе», 2003. 176 с.

5. Журнал «Економіст «Редакційна колегія (згідно з вимогами ВАК України) № 8, 2004р.-68 с.

6. Журнал «Економіст «Редакційна колегія (згідно з вимогами ВАК України) № 1, 2006р.-80 с.

7. Ильченко М. «Проблеми демонополизации промьішленности Украиньї» // «Зкономика Украиньї» 2004 № 5

8. Кемпбелл Макконел, Стенли Л. Брю ««Зкономикс» // Москва 2002 т. 1.51

9. Лившиц А. Я. «Введение в рьшочную зкономику», М.91

10. Линдсей Д. И., Долан З. Д. «Рьшок: микрозкономическая модель». Васильєва Н.З., Козлова Л. И. Формирование ценьї в рьшочньїх условиях.-М.: АО «БизнесШкола «Интел — Синтез», 2005. 64 с.

11. Мочерньїй С. «Собственность и особенность ее развития в развитьіх странах мира» // «Зкономика Украиньї» 2003 № 4

12. Павличенко М. «Разгосударствление и приватизація: новьій вигляд на проблему» // «Зкономика Украиньї «2004 № 9

13. Самузльсон П. «Зкономика» // Москва 2002 с.