Організація і методика аудиту обліку грошових коштів на прикладі ДП НВКГ «Зоря» — «Машпроект»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КОРАБЛЕБУДУВАННЯ МЕНІ АДМІРАЛА МАКАРОВА

ІНЖЕНЕРНО — ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ Кафедра «Облік і економічний аналіз»

Курсова робота з дисципліни «АУДИТ»

на тему: Організація і методика аудиту обліку грошових коштів на прикладі ДП НВКГ «Зоря"-"Машпроект»

Виконала:

Студентка групи 4427

Чернова Любава Сергіївна Миколаїв 2012

ЗМІСТ ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ВСТУП РОЗДІЛ 1. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ АУДИТУ ОБЛІКУ ГРОШОВИХ КОШТІВ

1.1 Законодавчо-нормативне регулювання аудиту грошових коштів

1.2 Теоретичні аспекти аудиту обліку грошових коштів РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО — ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА ТА ВИЗНАЧЕННЯ ЗОН АУДИТОРСЬКОГО РИЗИКУ

2.1 Організаційно-економічна характеристика об'єкта дослідження

2.2 Визначення аудиторського ризику згідно МСА РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИКА АУДИТУ ГРОШОВИХ КОШТІВ НА ДП НВКГ «ЗОРЯ" — «МАШПРОЕКТ»

3.1 Планування аудиту грошових коштів на підприємстві

3.2 Перевірка обліку грошових коштів на підприємстві

3.3 Узагальнення результатів перевірки обліку на підприємстві

ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ДОДАТКИ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ДП НВКГ «Зоря» — «Машпроект» — Державне підприємство Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря» — «Машпроект»

МСА — Міжнародні стандарти аудиту

П (С)БО — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку

НБУ — Національний банк України

МСБО — Міжнародні стандорти бухгалтерського обліку

КО — Касовий ордер

ПКО — Прибутковий касовий ордер

ВКО — Видатковий касовий ордер

ФКЧ — Фіскальний касовий чек

РРО — Реєстр розрахункових операцій

РК — Розрахункова квитанція

П — Платіжна відомість

СРСР — Союз Радянських Соціалістичних Республік

НВП — Науково — виробниче підприємство

ЦНДДКР — Центр науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт

КВЕД — Класифікація видів економічної діяльності

АР — Аудиторський ризик

ІР — Властивий ризик

КР — Ризик контролю

ВР — Ризик виявлення помилок

НР — Ризик, не пов’язаного з вибірковим дослідженням

МСФЗ — Міжнародних стандартів фінансової звітності

ВСТУП

У зв’язку з ускладненням умов діяльності суб'єктів господарювання урізноманітнився процес управління грошовими потоками підприємства як на макро-, так і на мікрорівні. Завдяки фінансам, як системі економічних відносин, пов’язаних із формуванням, розвитком і використанням грошових коштів, контролюється обіг капіталу.

Фінансові відносини суб'єктів господарювання здійснюються у середовищі, яке характеризується системою діючих у державі правових і економічних умов. Фінансове середовище визначає обсяги й ефективність фінансових відносин суб'єктів господарювання з партнерами, визначає форми розрахункових операцій. Інформаційною основою написання курсової роботи є забезпечення управління грошовими потоками на підприємствах є система обліку, результати аналізу та контролю операцій, пов’язаних з безготівковими розрахунками.

Реформування системи бухгалтерського обліку з урахуванням вимог міжнародних стандартів стало важливою умовою досягнення ефективності трансформаційних процесів, що відбуваються в економіці України. Одночасно, у зв’язку з постійними змінами зовнішніх та внутрішніх чинників, що впливають на результати господарської діяльності, посиленням зацікавленості в раціональності та доцільності розпорядження підприємствами наявними ресурсами, зростає необхідність проведення своєчасного й якісного аналізу та контролю господарської діяльності.

Зазначене особливо стосується операцій, пов’язаних з безготівковими розрахунками суб'єктів господарської діяльності, оскільки саме безготівкові розрахунки є ланкою, що сполучає кожний суб'єкт господарської діяльності з оточуючим ринковим середовищем, державними фінансами та дозволяє брати участь у процесі виробництва, розподілу та споживання. Одночасно, у зв’язку з реформуванням національної економіки України постає необхідність постійного поглиблення вивчення питань обліку, аналізу та контролю операцій, пов’язаних з безготівковими розрахунками між підприємствами за продукцію та послуги. Вищезазначене обумовлює актуальність вибраної теми та загальноекономічне значення проведеного дослідження.

Питання аудиту обліку грошових коштів розглядалися в роботах ряду як вітчизняних (М. Білухи, І. Бланка, Ф. Бутинця, С. Голова, В. Горелкіна, В. Завгороднього, А. Кузьмінського, А. Мазаракі, Є. Мниха, В. Сопка та ін.), так і закордонних науковців (Д. Блейка, Ф. Вуда, Є. Брігхема, Глена А. Велша, Деніела Г. Шорта та ін.).

Метою курсової роботи є вивчення теоретичних та практичних основ аудиту грошових коштів і розробка шляхів його вдосконалення. Об'єктом дослідження є організація та методика аудиту обліку грошових коштів Державного підприємства Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря» — «Машпроект» (скорочено ДП НВКГ «Зоря" — «Машпроект»).

РОЗДІЛ 1. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ АУДИТУ ОБЛІКУ ГРОШОВИХ КОШТІВ

1.1 Законодавчо-нормативне регулювання аудиту грошових коштів

Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» від 16.07.99 р. № 996-XIV, зі змінами і доповненнями, визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах:

1. обачність — застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов’язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

2. повне висвітлення — фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

3. послідовність — постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності.

4. автономність — кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв’язку з чим особисте майно та зобов’язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства;

5. безперервність — оцінка активів та зобов’язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі;

6. нарахування та відповідність доходів і витрат — для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів;

7. превалювання сутності над формою — операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

8. історична (фактична) собівартість — пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

9. єдиний грошовий вимірник — вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюються в єдиній грошовій одиниці;

10. періодичність — можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.

Законодавчо — нормативне регулювання аудиту грошових коштів підприємства розглянемо за допомогою табл. 1.1.

Таблиця 1.1 Законодавчо — нормативне регулювання аудиту грошових коштів підприємства

Таким чином, розглянувши нормативну базу та спеціальну літературу з питань обліку і аудиту грошових коштів підприємства, можна дійти висновку, що облік грошових коштів регламентується виключно постановами Національного банку України та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

1.2 Теоретичні аспекти аудиту обліку грошових коштів

Характерні риси грошових коштів та їх еквівалентів, як об'єктів бухгалтерського обліку, можуть бути виявлені в результаті аналізу діалектичної природи більш ширшої соціально — економічної категорії «гроші» .

Ознайомлення з теоретичними та методологічними напрацюваннями зарубіжних і вітчизняних економістів свідчать про відсутність єдиного, загальноприйнятого визначення поняття «грошові кошти». Більшість авторів трактують грошові кошти як активи підприємства, дехто з них наголошує на тому, що грошові кошти є найліквіднішими активами. Не можна не погодитися з такою думкою, оскільки дійсно вони можуть у будь-який момент часу бути використані для здійснення розрахунків, але, таке визначення не відображає в повній мірі сутності досліджуваного поняття.

Друга група авторів (Дубенко Н.В. [37], Завадський Й. С. [38], Мороз А. М., Осовська Г. В. [39], Юркевич О.О.) вважають грошові кошти — доходами та надходженнями.

Чацких Е.Д., Лисюк А. М. та Михайлова Т. П. під грошовими коштами розуміють кошти короткочасного функціонування. Вважаємо, що таке визначення є не чітким та не характеризує в повній мірі сутності досліджуваного поняття. Крім того, в економічній літературі можна зустріти й інші визначення грошових коштів. Так, наприклад, В.В. Бабіч, С. В. Сагова зазначають, що під грошовими коштами слід розуміти валюту України та іноземну валюту; М. Дерій — основні сегменти для здійснення готівкових і безготівкових розрахунків між державними бюджетними установами та підприємствами; С.К. Єгорова, поняття «грошові кошти»

К.Я. Денісова — засоби в національній та іноземній валюті; О. П. Козлова — фінансові ресурси підприємства; І.С. Несходовський — абстрактний вимірник економічних процесів, явищ, об'єктів, який суб'єкти згодні приймати як платіжний засіб.

Сама логіка формулювання понять вимагає, щоб воно було коротким, лаконічним та зрозумілим за своїм змістом, що не можна сказати про вищенаведені підходи до трактування грошових коштів. Так, якщо виходити з цих визначень, то виникає питання, що слід розуміти під такими поняттями, як сегменти, засоби, фінансові ресурси та абстрактні вимірники, що досить ускладнює розуміння досліджуваного поняття.

Значна частина авторів у визначенні грошових коштів перераховують складові цього поняття. Так, наприклад, Ф. Ф. Бутинець, Л. Л. Горецька [45], О. М. Губачова [46], С.І. Мельник зазначає: «грошові кошти — готівка, кошти на рахунках в банках і депозити до запитання»; В.І. Єфименко, Л.І. Лук’яненко — «грошові кошти — це готівка, яка зберігається на підприємстві, гроші в банках (на рахунках); банківські векселі, грошові чеки та перекази від клієнтів»; Н. П. Кондраков — «грошові кошти — це кошти в касі у вигляді готівки та грошових документів, на рахунках в банках, в виставлених акредитивах та відкритих особистих рахунках, чекових книжках тощо» .

Отже, на основі проведеного дослідження можна сказати, що основними складовими поняття «грошові кошти» є готівка в касі, кошти на рахунках в банках та депозити до запитання, що пов’язано в першу чергу з тим, що так визначено нормативними документами. Крім того, О. С. Височан вважає, що до складу грошових коштів слід також відносити і електронні гроші. Електронні гроші, емітовані в закрито циркулюючих системах, не доречно відносити до грошей, оскільки вони є титульними знаками, які відображають грошову форму певної валюти. Проте, електронні гроші, які будуть емітуватися у відкрито циркулюючій системі, матимуть ті ж характеристики, що й готівка, тобто, будуть виконувати повноцінну роль засобу платежу, обміну і накопичення. Відтак, можна уже зараз вважати електронні гроші, випущені у відкрито циркулюючих системах, реальними грошима.

Єфіменко В.І. та Лук’яненко Л.І. дотримуються думки, що до складу грошових коштів можна також віднести й банківські векселі. Вексель — письмове боргове зобов’язання встановленої законом форми, що видається позичальником (векселедавцем) кредитору (векселедержателю), яке надає останньому право вимагати від позичальника сплати до визначеного терміну суми грошей, зазначеної у векселі. Виходячи із визначення поняття «вексель» вважаємо, що не слід банківські векселі відносити до складу грошових коштів, оскільки отримати грошові кошти в обмін на вексель можна лише в чітко визначений строк або ж в момент його продажу, що призведе до втрати частини коштів. Таким чином, не можна сказати, що банківські векселі характеризуються абсолютною ліквідністю та відповідно не відносяться до складу грошових коштів.

Єфіменко В.І., Лук’яненко Л.І., Кондраков Н. П. [47], Ларионов О. Д. до грошових коштів відносять грошові чеки. Вважаємо, що грошовий чек не слід включати до грошових коштів, через те, що чек — це вид цінного паперу, грошовий документ суворо встановленої форми, що містить нічим не обумовлений наказ власника рахунку (чекодавця) у кредитному закладі про виплату тя «грошові кошти» певній особі або пред’явнику чека зазначеної в ньому суми [17], тобто ці кошти підприємство вже зобов’язане виплатити на користь іншого суб'єкта господарювання. Тоді, як кошти, що знаходяться на спеціальних рахунках, які відкриті для таких розрахунків, слід вважати грошовими коштами підприємства.

Конопліцький В.А. [51], Філіна Т.І. та Пошерстник Н. В. вважають, що до складу грошових коштів слід віднести цінні папери, що належать підприємству; О. Д. Ларионов, Г. В. Нашкерська [53], Г. В. Папковська — грошові документи; Г. В. Нашкерська — еквіваленти грошових коштів; Г. В. Папковська — довгострокові та короткострокові фінансові інвестиції. Вважаємо, що такі складові не відповідають головній ознаці грошових коштів — абсолютна ліквідність. Крім того, на нашу думку, недоцільно до складу грошових коштів відносити і кошти у підзвітних осіб, як це роблять А.М. Поддєрьогін, Г. А. Стецюк [54], О.С. Філімоненков. Враховуючи те, що кошти, які знаходять у підзвітних осіб, видані їм на чітко встановлені цілі та будуть витрачені найближчим часом, тому фактично їх не можна відносити до грошових коштів. На наш погляд, недоцільно до складу грошових коштів відносити також і перекази від клієнтів, які включають В.І. Єфіменко та Л.І. Лук’яненко, оскільки вони лише характеризують джерело надходження грошових коштів. Проте, підтримуємо думку таких дослідників, як А. М. Лисюк, О. Д. Ларионов, Т. П. Михайлова, Г. В. Папковська, Е. Д. Чацких про необхідність віднесення до грошових коштів переказів в дорозі (кошти в дорозі).

Систематизувавши усе сказане вище, можна дати визначення грошових коштів, що відповідатиме потребам бухгалтерського обліку та економічного аналізу, а саме: буде дійсно відображати найліквіднішу частину активів підприємства. Грошові кошти — готівка в касі підприємства, депозити до запитання, кошти на банківських рахунках, які характеризуються абсолютною ліквідністю, тобто можуть у будь-який момент бути використані для здійснення розрахунків, або обміняні на законні платіжні засоби.

Грошові кошти є найбільш ліквідними активами. Вони присутні на початковому та кінцевому етапах облікового циклу, який включає придбання товарів, виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг, а також їх продаж і отримання виручки.

Згідно з П (С)БО 4 під грошовими коштами розуміють готівку, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання. [9]

Класифікаційні групи грошових коштів наведені на рис. 1.1.

Рис. 1.1 Класифікаційні групи грошових коштів

Розрізняють грошові кошти в національній та іноземній валюті.

Загальна класифікація грошових коштів для організації обліку наведена на рис. 1.2.

Рис. 1.2 Загальна класифікація грошових коштів для організації обліку

Дослідження грошових коштів є складовою частиною аудиту господарсько-фінансової діяльності і здійснюється у зв’язку з касовими, банківськими, товарними.

Аудит грошових коштів починається з перевірки виконання порядку відкриття розрахункових, поточних і бюджетних рахунків в установах банку та виписок за весь перевіряючий період, котрі повинні знаходитися в бухгалтерії. Одночасно вивчаються документи підприємств-клієнтів, доданих до виписок банку. При вивченні банківських документів визначається законність та обґрунтованість операцій і правильність віднесення затрат на відповідні рахунки. На практиці мають місце випадки порушень, коли для укриття зловживань окремими бухгалтерами разом з касирами проводилася заміна виписок банку іншими або виправлення відповідних сум. В таких випадках важливо провести зустрічну перевірку документів і порівняти між собою взаємопов'язані господарські операції, відображенні на рахунках обліку і виписках банку. При цьому вивчають порядкову нумерацію виписок банка і правильність перенесення підсумків та їх залишків в облікові регістри.

Якщо у клієнта відсутні окремі виписки банка, то важливо отримати з банку затверджені їх копії. Документи, додані до виписок банку, досліджуються перш за все на предмет їх законності. [18]

Метою аудиту операцій з грошовими коштами підприємства є встановлення достовірності даних щодо наявності та руху грошових коштів на підприємстві, повноти і своєчасності відображення інформації в зведених документах та облікових регістрах, правильності ведення та обліку грошових коштів і розрахунків відповідно до прийнятої облікової політики, достовірності відображення залишків у звітності господарюючого суб'єкта.

Основними завданнями аудиту операцій з грошовими коштами підприємства є:

— перевірити стан збереження готівки в касі;

— вивчити законність і доцільність проведення операцій з грошовими коштами та грошовими документами, своєчасність і повноту оприбуткування та витрачання грошових коштів;

— перевірити законність відкриття підприємством рахунків у банку своєчасності одержання і обробки виписок банку по всіх відкритих рахунках стану грошових коштів на рахунках на день проведення аудиту за даними виписок банку і за балансом підприємства;

— виявити напрями використання коштів, що зберігаються на банківських рахунках, оцінка правильності проведення взаємозаліків з кредитною установою;

— перевірити правильність документального оформлення операцій з коштами, розрахунками та іншими активами і відображення цих операцій в обліку і звітності;

— оцінити стан синтетичного та аналітичного обліку коштів на підприємстві, якості відображення господарських операцій в бухгалтерському обліку, облікових регістрах та звітності;

— перевірити дотримання підприємством податкового законодавства по операціях, пов’язаних із рухом грошових коштів. [6]

Джерелами інформації для проведення аудиту грошових коштів підприємства є аналітичні і синтетичні дані по рахунках 30 «Каса», 31 «Рахунки в банках», 33 «Інші рахунки»

1. Первинні документи з обліку грошових коштів наведені у табл. 1.2:

Таблиця 1.2 Первинні документи з обліку грошових коштів

2. Облікові регістри, що використовуються для відображення господарських операцій з обліку коштів.

Журнал № 1, відомість № 1.

3. Акти та довідки попередніх ревізій, аудиторські висновки та інша Документація, що узагальнює результати контролю.

4.Головна книга.

5.Звітність:

— Баланс форми № 1. [6]

При організації бухгалтерського обліку та аудиту грошових коштів необхідно керуватися законодавчими та нормативними документами, наведеними нижче у переліку.

Під час аудиту використовуються різні методи й методичні прийоми: перерахунок, перегляд, оцінка фактичної наявності, зіставлення, оцінка. Так, для перевірки розрахунків з оплати праці застосовують методи зіставлення даних бухгалтерського обліку з первинними документами (оклади, затверджені в штатному розписі, і фактичні нарахування, табель обліку робочого часу і розрахунок зарплати), перерахунки (аудитор перераховує суми, які були утримані, і порівнює з нормами чинного законодавства) тощо. Також існують певні способи перевірки документів. Наприклад, первинні документи, які є основою для оплати постачальнику (платіжні доручення, банківські виписки) вивчаються комбіновано, тобто суцільним і вибірковим способом (якщо аудитор перевірив деяку кількість однотипних первинних документів і не знайшов помилок, то він може вважати, що документи з цієї пачки всі без помилок). [18]

Таким чином, облік грошових коштів регламентується виключно постановами Національного банку України та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Грошові кошти є найбільш ліквідними активами. Вони присутні на початковому та кінцевому етапах облікового циклу, який включає придбання товарів, виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг, а також їх продаж і отримання виручки.

Метою аудиту операцій з грошовими коштами підприємства є встановлення достовірності даних щодо наявності та руху грошових коштів, повноти і своєчасності відображення інформації в зведених документах та облікових регістрах, правильності ведення, обліку грошових коштів і розрахунків відповідно до прийнятої облікової політики, достовірності відображення залишків у звітності господарюючого суб'єкта.

аудит грошовий кошти облік

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА ТА ВИЗНАЧЕННЯ ЗОН АУДИТОРСЬКОГО РИЗИКУ

2.1 Організаційно-економічна характеристика об'єкта дослідження

Державне підприємство Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря» — «Машпроект» (скорочено ДП НВКГ «Зоря" — «Машпроект») утворилося шляхом наступних перетворень:

1. У жовтні 1953 року здана в експлуатацію перша черга Південного турбінного заводу «Зоря».

2. У травні 1954 року введений в експлуатацію Південно-турбінний завод «Зоря». Створене конструкторське бюро по розробці газотурбінних двигунів й установок для Військово-Морського флоту СРСР.

3. У 1961 році Конструкторське бюро виходить зі складу заводу і перетворюється в самостійну організацію — Союзне проектне бюро «Машпроект», яке пізніше перейменовується в Науково-виробниче підприємство «Машпроект» (НВП «Машпроект») ім. С. Д. Колосова.

НВП «Машпроект» займалося розробкою й виготовленням дослідних та головних зразків газотурбінної техніки. Основним серійним виробником цих розробок було Виробниче об'єднання «Зоря».

4. У листопаді 2001 року згідно з наказом Мінпромполітики України шляхом реорганізації (злиття) двох державних підприємств — Виробничого об'єднання «Зоря» і Науково-виробничого підприємства «Машпроект» — два підприємства об'єднані в єдине Державне підприємство «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря» — «Машпроект».

Державне підприємство «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря» — «Машпроект» засноване на державній власності і підпорядковане Міністерству промислової політики України, яке здійснює управління підприємством як об'єктом державної власності.

Державне підприємство Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря» — «Машпроект» створене з метою:

— розробки науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт;

— виготовлення для потреб економіки та оборони України і на експорт високоефективної газотурбінної техніки різного призначення, виробів суднового машинобудування і реалізації цієї продукції, а також ремонт цієї техніки на об'єктах замовника або на підприємстві;

— здійснення науково-технічної діяльності, спрямованої на отримання і використання нових знань у галузі газотурбобудування, прискорення науково-технічного прогресу, а також доведення наукових і науково-технічних знань до рівня практичного їх використання.

Основним напрямком діяльності ДП НВКГ «Зоря» — «Машпроект» є розробка на основі науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт високоефективної газотурбінної техніки, виготовлення і постачання головних і серійних виробів газотурбінного устаткування загального і спеціального призначення для суднобудування, газової промисловості та енергетики.

До структури комплексу входять:

— центр науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (ЦНДДКР);

— серійне виробництво.

ЦНДДКР розробляє проекти газотурбінної техніки, проводить механічні, теплофізичні, віброакустичні, екологічні та інші випробування функціональних елементів нової техніки, виготовляє дослідні і головні зразки виробів, відпрацьовує технології серійного виробництва.

Серійне виробництво забезпечує виготовлення, реалізацію, супроводження в гарантійний період та ремонт серійних газотурбінних двигунів, редукторів, газотурбінних установок, турбогенераторів.

До складу продукції комплексу входять промислова і науково-технічна продукція і згідно КВЕД основними видами економічної діяльності підприємства є:

— виробництво двигунів та турбін;

— дослідження і розробки в галузі технічних наук.

ДП НВКГ «Зоря" — «Машпроект» знаходиться на загальній системі оподаткування, складається з сукупності податків і зборів (обов`язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку.

Предметом обліку грошових коштів є процеси оформлення руху коштів в касі підприємства, господарські операції пов’язані з надходженням і видачею грошових коштів. Гроші постійно здійснюють кругообіг і безперервно знаходяться на всіх стадіях діяльності підприємства. Гроші в межах встановлених лімітів можуть знаходитись у вигляді готівки в касі, а інші суми зберігаються на рахунках в банку. Відповідно до чинного порядку ведення касових операцій в Україні усім підприємствам, організаціям, установам, які мають рахунки в установах банків і здійснюють касові операції з готівкою, встановлюються ліміти залишку готівки в касах. ДП НВКГ «Зоря» — «Машпроект» ліміт грошових коштів у касі встановлено в розмірі 960 тис. грн.

Основні техніко — економічні показники діяльності ДП НВКГ «Зоря" — «Машпроект» наведено у табл. 2.1.

Таблиця 2.1 Основні техніко-економічні показники діяльності ДП НВКГ «Зоря" — «Машпроект» за 2009 -2011 р.р.

Зробивши аналіз основних показників діяльності підприємства ДП НВКГ «Зоря" — «Машпроект» наведеного у табл. 2.1 можна зробити наступні висновки протягом останніх трьох років ДП НВКГ «Зоря" — «Машпроект» є прибутковим підприємством, сума чистого прибутку в 2011 рік збільшилася в порівнянні з 2010 р на 50 998,0 тис. грн., а 2009р. — на 62 141,0 тис. грн. і у 2011р. становила 141 255,0 тис.грн. До такого збільшення чистого прибутку призвело збільшення доходу від реалізації готової продукції, так, у 2011р. він збільшився в порівнянні з 2010р на 428 467,0 тис. грн., а з 2009р. на 56 097,0 тис. грн.

Аналіз рентабельності підприємства ДП НВКГ «Зоря" — «Машпроект» дає змогу визначити ефективність вкладення коштів у підприємство та раціональність їх використання. Аналіз рентабельності підприємства здійснюється шляхом розрахунку показників, наведених у табл. 2.2.

Таблиця 2.2 Аналіз рентабельності підприємства ДП НВКГ «Зоря" — «Машпроект» за 2009;2011 рр.

Аналіз рентабельності підприємства ДП НВКГ «Зоря" — «Машпроект» дає змогу зробити висновок про те, що коефіцієнт рентабельності активів збільшився у 2011 р. в порівнянні з 2010 р. на 0,01, у 2010 р. в порівнянні з 2009 р. на 0,03, коефіцієнт рентабельності власного капіталу збільшився у 2011 р. в порівнянні з 2010 р. на 0,039, та у 2010 р. в порівнянні з 2009 р. на 0,06, коефіцієнт рентабельності діяльності збільшився у 2011 р. в порівнянні з 2010 р. на 0,004, у 2010 р. в порівнянні з 2009 р. на 0,07.

Фінансова стійкість підприємства формується насамперед під впливом рентабельності його діяльності. Якщо підприємство збиткове або малорентабельне, якщо величина його балансового прибутку падає, не виконуються планові накреслення з цього найважливішого якісного показника, говорити про задовільний фінансовий стан, фінансову стійкість підприємства не доводиться навіть при збереженні якийсь час спроможності розрахуватися за своїми фінансовими зобов’язаннями. Аналіз фінансової стійкості представлено у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 Аналіз фінансової стійкості та ділової активності підприємства ДП НВКГ «Зоря" — «Машпроект» за 2009;2011 рр.

Таким чином, аналізуючи показники фінансової стійкості та ділової активності підприємства ДП НВКГ «Зоря" — «Машпроект» за 2009;2011 рр. можна сказати, що строк погашення дебіторської заборгованості збільшився у 2011 р. в порівнянні з 2010 р. на 47 днів, у 2010 р. в порівнянні з 2009 р. на 33 дні, строк погашення кредиторської заборгованості зменшився у 2011 р. в порівнянні з 2010 р. на 11 днів, та збільшився у 2010 р. в порівнянні з 2009 р. на 115 дні, коефіцієнт оборотності матеріальних запасів збільшився у 2011 р. в порівнянні з 2010 р. на 0,45, та зменшився у 2010 р. в порівнянні з 2009 р. на 1,31, коефіцієнт оборотності основних засобів збільшився у 2011 р. в порівнянні з 2010 р. на 0,95, та зменшився у 2010 р. в порівнянні з 2009 р. на 1,6, коефіцієнт оборотності власного капіталу збільшився у 2011 р. в порівнянні з 2010 р. на 1,04, та зменшився у 2010 р. в порівнянні з 2009 р. на 0,73. Можно зробити висновок, що більшість показників відпровідають встановленим нормам, з кожним роком показники збільшуються, що є позитивними змідами в діяльності підприємства.

Наступним етапом аналізу фінансового стану підприємства є аналіз ліквідності та платоспроможності.

Дані розрахунків показників ліквідності ДП НВКГ «Зоря" — «Машпроект» у зведеному вигляді наведені в табл. 2.4.

Таблиця 2.4 Показники ліквідності ДП НВКГ «Зоря" — «Машпроект» за 2009 — 2011 рр.

Отже, ми бачимо із табл. 2.4, що протягом 2009;2011 рр. показники ліквідності ДП НВКГ «Зоря" — «Машпроект» значно покращилися і на кінець 2011 р. перевищували нормативні показники.

Далі розглянемо показники фінансової стійкості підприємства ДП НВКГ «Зоря" — «Машпроект».

У табл. 2.5 наведено значення показників платоспроможності ДП НВКГ «Зоря" — «Машпроект» в 2009;2011 рр. у порівнянні із нормативними значеннями цих показників.

Таблиця 2.5 Показники платоспроможності ДП НВКГ «Зоря" — «Машпроект» за 2009;2011 рр.

Отже, як ми бачимо із табл. 2.5, розрахунки основних показників фінансової стабільності вказують на те, що протягом 2009;2011 рр. практично всі показники фінансової стабільності ДП НВКГ «Зоря" — «Машпроект» були нижчими від норми. Позитивною тенденцією слід вважати той факт, що значення цих показників покращувалися в напрямі нормативних показників. Позитивним фактом є також те, що на підприємстві відсутні довгострокові зобов’язання (нульовий фінансовий ліверидж). Однак, якщо ДП НВКГ «Зоря" — «Машпроект» бажає розвиватися, то підприємству необхідно збільшувати власний капітал.

Таким чином, зробивши аналіз активів, пасивів, ліквідності і платоспроможності підприємства ДП НВКГ «Зоря" — «Машпроект» можна зробити висновок про те, що загалом підприємство на протязі 2009;2011 рр. мало не стабільні фінансові показники, однак у 2011 р. підприємство покращило своє фінансове становище.

Управління підприємством ДП НВКГ «Зоря" — «Машпроект» здійснюється наступним чином: очолює підприємство директор, якого призначено засновником, йому підпорядковуються комерційний директор, бухгалтерія на чолі з головним бухгалтером та відділ кадрів. Бухгалтерії підпорядковуються склади.

Облік господарської діяльності ДП НВКГ «Зоря" — «Машпроект», контроль за використанням засобів і дотриманням фінансової дисципліни, складання балансів, розрахунки з робітниками та службовцями здійснює бухгалтерія під керівництвом головного бухгалтера.

Організаційна структура бухгалтерії підприємства відноситься до лінійного типу, яка передбачає безпосередню підпорядкованість усіх виконавців головному бухгалтеру.

Схема організаційної структури бухгалтерії ДП НВКГ «Зоря" — «Машпроект» наведена на рис. 2.1.

Рис. 2.1. Схема організаційної структури бухгалтерії ДП НВКГ «Зоря" — «Машпроект»

На підприємстві використовується журнальна-ордерна форма бухгалтерського обліку із застосуванням комп’ютерних програм 1-С бухгалтерія версія 7.7.

На підприємстві організовано окремий структурний підрозділ бухгалтерію, на чолі з головним бухгалтером. Бухгалтерія підприємства в своїй роботі керується діючим законодавством, а також розробленим «Положенням про бухгалтерію».

Для кожного робітника бухгалтерії розроблена посадова інструкція, в якій закріплені функції, права та обов’язки працівників.

Робітники бухгалтерії акуратно ведуть облікові записи, своєчасно складають звітність, яка потрібна керівництву. За неакуратне ведення записів та документів, за несвоєчасну здачу звітів на підприємстві передбачено штрафні санкції.

Зміна облікової політики можлива тільки у випадках, передбачених положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку і повинна бути обґрунтована і розкрита в Примітках до фінансової звітності.

2.2 Визначення аудиторського ризику згідно МСА

Щоб оцінити аудиторський ризик при перевірці ДП НВКГ «Зоря" — «Машпроект», необхідно виконати роботу по проведенню аудиту з найменшим допуском помилок і забезпечити ефективність аудиторської перевірки. Загальний аудиторський ризик включає: властивий ризик, ризик контролю і ризик виявлення помилок.

Властивий ризик — це ризик, пов’язаний з функціонуванням підприємства та наявністю виявлених помилок при перевірці бухгалтерського обліку та фінансової звітності, що виникають під дією зовнішніх та внутрішніх факторів. Властивий ризик оцінюється на підготовчому етапі, коли аудитор знайомиться з підприємством. Ризик контролю визначається системою бухгалтерського обліку та системою внутрішнього контролю.

Ризик контролю — це побоювання з приводу того, що можливо недостовірна інформація не буде виявлена чи своєчасно попереджена системою внутрішнього контролю.

Ризик системи бухгалтерського обліку ДП НВКГ «Зоря" — «Машпроект» залежить від помилок, що допускаються у результаті документування господарських операцій, невірного відображення їх у регістрах обліку при складанні фінансової звітності. Це дає змогу підтвердити, що система обліку не ефективна і не надійна. [11]

Для оцінки розміру ризику системи бухгалтерського обліку аудитор вивчає характер діяльності підприємства ДП НВКГ «Зоря" — «Машпроект»; кваліфікацію робітників бухгалтерії; рівень знань працівників облікового персоналу та розподіл посадових обов’язків між ними. Ризик системи бухгалтерського обліку також залежить від помилок, виявлених у попередній аудиторській перевірці. Виявлення помилок значить, що на підприємстві знижується рівень довіри до системи обліку. При аудиті підприємства ДП НВКГ «Зоря" — «Машпроект» звертається увага на статті балансу з високим ризиком. [11]

Ризик системи внутрішнього контролю з’ясовує, що існуюча система контролю на підприємстві не може виявити допущені помилки в системі обліку чи їх попередити.

На підготовчому етапі аудиту підприємства ДП НВКГ «Зоря" — «Машпроект» аудитор вивчає:

порядок обробки облікових даних на підприємстві ДП НВКГ «Зоря" — «Машпроект»;

ведення внутрішнього контролю;

методику здійснення внутрішнього контролю.

Складові частини внутрішнього контролю включають:

організаційну систему внутрішнього контролю;

систему документування та інформації;

матеріальні засоби захисту;

штат;

систему спостереження. [11]

Складовою частиною аудиторського ризику є ризик виявлення (невиявлення) помилок.

Ризик виявлення помилок — це частка погрішності, встановлена при проведенні аудиторської перевірки, яку аудитор може допускати при діючих на підприємстві системах обліку і внутрішнього контролю з урахуванням вимог забезпечення якості перевірки та нормативів з аудиту.

Цей ризик аудитор встановлює для себе сам. Він тісно пов’язаний з ризиком системи обліку і внутрішнього контролю. Чим вище ризик обліку і контролю, тим менший ризик виявлення помилок. Це означає, що аудитор повинен запланувати і виконати значний обсяг незалежних процедур. Якщо ризик контролю і власний ризик не залежать від аудитора, і він не може на нього вплинути, то ризик виявлення помилок є результатом аудиторської перевірки якості роботи аудитора. [11]

Ризик «виявлення» помилок поділяється на:

ризик аналітичного огляду;

ризик неефективності тестового контролю.

Ризик не є постійною величиною ї може змінюватись на протязі аудиторської перевірки.

Величина загального аудиторського ризику на підприємстві ДП НВКГ «Зоря" — «Машпроект» дорівнює 4,2%.

Вибираючи методику розрахунку аудиторського ризику, а на підприємстві ДП НВКГ «Зоря" — «Машпроект» аудитор визначає:

термін перевірки,

характер діяльності клієнта;

попередні підсумки перевірки. [11]

Модель розрахунку аудиторського ризику має наступний вигляд:

АРК = ІР*КР*ВР*НР (2.1),

де АР — аудиторський ризик;

ІР — властивий ризик;

КР — ризик контролю;

ВР — ризик виявлення помилок;

НР — ризик, не пов’язаного з вибірковим дослідженням.

Якщо аудиторська перевірка проведена аудитором не на достатньому рівні, то значення аудиторського ризику буде складати більше 50%.

На підприємстві ДП НВКГ «Зоря" — «Машпроект» розрахунок загального аудиторського ризику наведено нижче:

властивий ризик = 0,7;

ризик контролю = 0,6;

ризик виявлення помилок = 0,5;

ризик, не пов’язаного з вибірковим дослідженням = 0,2

АР = (0,7 * 0,6 * 0,5 * 0,2) = 0,042, або 4,2%.

У результаті перевірки фінансової звітності аудитор оцінює виявлені ним помилки. Вони бувають суттєвими (матеріальними) і несуттєвими (нематеріальними).

Розрізняють три основних рівня матеріальності помилок і пропусків.

До першого рівня відносять помилки і пропуски, суми яких незначні та не впливають на остаточне рішення користувача цієї інформації. Такі помилки та пропуски у звітності вважаються нематеріальними (непринциповими, несуттєвими). [11]

Помилки та пропуски, що впливають на прийняття рішень користувачем бухгалтерською звітністю відносять до другого рівня матеріальності. Не зважаючи на це, внутрішня звітність у цілому об'єктивно відображає реальну дійсність. На підприємстві ДП НВКГ «Зоря» — «Машпроект» аудитор при перевірці виписки банку на кінець звітного періоду встановив невідповідність суми касових операцій на поточному рахунку їх сумі, показаній у балансі. Виявлена помилка є матеріальною.

До третього рівня матеріальності відносять такі помилки та пропуски в обліку і внутрішній звітності, через які неможливо визнати достовірність та об'єктивність усієї звітної інформації у цілому. Використовуючи таку інформацію, можна прийняти неправильні рішення.

Встановивши третій рівень матеріальності помилок, аудитор у висновку відображає негативну думку стану бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Визначення рівня матеріальності на підприємстві ДП НВКГ «Зоря" — «Машпроект» проводиться у наступні послідовності:

попередній розрахунок максимально допустимої суми помилок та пропусків в обліку для об'єктів, що тестуються;

розподіл загальної максимально допустимої величини помилок між елементами всередині об'єкта, що тестується;

визначення через тестування облікових і звітних даних фактичної величини допущених помилок за окремими елементами;

узагальнення фактичної величини помилок і пропусків на об'єкті, що тестується;

порівняння попередньо розрахованої допустимої величини та пропусків (етап 1) з фактично встановленою (етап 4) та підсумковим висновком. [11]

На першому етапі, помилки, що знаходяться нижче мінімальної межі, вважаються нематеріальними, а ті, що вище максимальної межі, вважаються матеріальними та розцінюються у залежності від першого чи другого рівня матеріальності. Якщо помилка знаходиться у середині вказаних меж, то аудитору потрібне додаткове залучення інформації та більш детальний її аналіз з метою віднесення виявленої помилки до матеріальної чи нематеріальної. Чим нижче межі допустимої величини помилок, тим більша інформаційна база необхідна аудитору для тестування.

На другому етапі аудитор визначає верхню та нижню межу оборотних активів, розподіляє їх між статтями всередині даного розділу. Спочатку аудитор визначає верхні та нижні межі допустимої помилки для таких статей розділу балансу «Оборотні активи», як запаси; дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги; дебіторська заборгованість за розрахунками; грошові кошти та їх еквіваленти.

На третьому етапі аудитор визначає декілька основних циклів і тестує господарські операції та статті балансу у кожному із них. Аудитор вибирає для тестування статтю балансу «Запаси». Спочатку він визначає, чи всі виробничі запаси були оприбутковані на склад та відображені в аналітичному та синтетичному обліку. Аудитор здійснює вибірку прибуткових документів по виробничим запасам та з’ясовує ступінь повноти відображення інформації в ній. На основі репрезентивних вибірок визначається значення фактичних помилок, які сумуються та переносяться за допомогою статистичних методів на всю сукупність, що вивчається. [11]

Об'єктом дослідження є Державне підприємство Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря» — «Машпроект». Основним напрямком діяльності ДП НВКГ «Зоря» — «Машпроект» є розробка на основі науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт високоефективної газотурбінної техніки, виготовлення і постачання головних і серійних виробів газотурбінного устаткування загального і спеціального призначення для суднобудування, газової промисловості та енергетики.

Зробивши аналіз основних показників діяльності підприємства ДП НВКГ «Зоря" — «Машпроект» можна зробити наступні висновки протягом останніх трьох років ДП НВКГ «Зоря" — «Машпроект» є прибутковим підприємством, сума чистого прибутку в 2011 рік збільшилася в порівнянні з 2010 р на 50 998,0 тис. грн., а 2009р. — на 62 141,0 тис. грн. і у 2011р. становила 141 255,0тис.грн.