Інтерактивні технології як засіб формування особистості студента

Реферат на тему:

Інтерактивні технології як засіб формування особистості студента Нові вимоги, які висуваються державою до підготовки спеціалістів у різних галузях, зумовлюють пошук таких технологій навчання, які б відповідали світовому стандарту освіти, забезпечували б підготовку майбутніх поколінь на високому професійному рівні. Незважаючи на соціально — економічну та політичну нестабільність українського суспільства, вже сьогодні помітні певні передумови суттєвого оновлення системи освіти. Одна з них — розвиток освітніх процесів за рахунок інноваційної діяльності педагогічних колективів та окремих педагогів.

Звернення до інтерактивних технологій зумовлено новими завданнями, які поставлені перед системою освіти країни: формування активної, діяльної, творчої, конкурентноспроможної особистості. Розв’язати це завдання в рамках старої організаційно — методичної інформативної системи неможливо. Одним із інноваційних підходів, здатним формувати активну, творчу, самодостатню особистість, виступає інтерактивне навчання, яке реально забезпечує перехід від педагогіки знаннєвої до розвивальної, до опанування студентами умінь і навичок, саморозвитку особистості.

Інтерактивне («inter» — взаємний, «act» — діяти) навчання — спеціальна форма діяльностіце діалогове навчання, під час якого відбувається взаємодія викладача і студента [1, c.4]. За інтерактивного навчання освітній процес організовується таким чином, що практично всі студенти виявляються залученими в процесі пізнання, при цьому кожний робить свій індивідуальний внесок у загальну справу. Обмін знаннями, ідеями, думками відбувається в доброзичливій атмосфері, в умовах взаємної підтримки, взаєморозуміння, взаємодії.

Педагогічна взаємодія зі студентами організовується з урахуванням таких специфічних принципів:

— неперервності та цілісності розвитку особистості, гармонізації педагогічної діяльності, інтеграції всіх аспектів;

— особистої зорієнтованості;

— професійно практичної спрямованості;

— альтернативності, свободи вибору (спільні планування, диференційовані завдання тощо);

— усвідомлення професійно — особистісного розвитку під час педагогічної взаємодії (рефлексія, корекція власної діяльності) — творчого самовираження, співробітництва та співтворчості.

Інтерактивна технологія навчання — це така організація навчального процесу, за якої неможлива неучасть студентів у колективному взаємодоповнюючому, заснованому на взаємодії всіх його учасників в процесі навчального пізнання: або кожен має конкретне завдання, за яке він повинен публічно прозвітувати, або від його діяльності залежить якість виконання поставленого перед групою завдання [1, с. 23 -24].

Кожну технологію характеризують два принципових аспекти: гарантованість кінцевого результату і проектування майбутнього навчального процесу, тоді як методика розглядається як сукупність рекомендацій щодо організації та перебігу навчального процесу .

У педагогічній літературі в дослідженнях О. Пометун, Л. Пироженко, О. Пєхоти, Н. Побірченко, С. Сисоєвої, Є. Селевко, П. Щербаня та ін. розкриваються теоретичні й методичні засади організації інтерактивного навчання, описано багато типів і форм інтерактивного навчання (за рівнем активності учнів, рівнем залучення їх до продуктивної діяльності, дидактичною метою, способами організації тощо) .

Зокрема О. Пометун та Л. Пироженко [1, с.33] виділяють чотири групи інтерактивних технологій: інтерактивні технології кооперативного навчанняінтерактивні технології колективно-групового навчаннятехнології ситуативного моделюваннятехнології опрацювання дискусійних питань.

Інтерактивне навчання уможливлює різке збільшення відсотка засвоєння матеріалу, оскільки впливає не лише на свідомість студентів, але й на їх почуття, волю (дії, практику). Було експериментально доведено, що ефективність засвоєння навчального матеріалу за умов інтерактивного навчання є значно вищою у порівнянні з такими формами навчання, як лекція (де засвоєння матеріалу становить — 5%), читання (10%), у той час як навчання в дискусійних групах — 50%, практика через дію — 75%, навчання інших або негайне застосування знань — 90%. Це є дидактичною закономірністю.

Інформація, що потрапляє в мозок людини, не просто фіксується чи записується, а аналізується, обробляється. Щоб ефективно обробити інформацію, необхідно задіяти як зовнішні, так і внутрішні чинники. Цьому сприяє зворотній зв’язок, обговорення проблем з іншими, постановка питань, спрямованих на пошуки шляхів розв’язання проблеми, тобто діалог і взаємодія з іншими.

Проте, технології інтерактивного навчання не можна розглядати як самоціль. Їх не можна також абсолютизувати. Вони потребують серйозної підготовки педагога і студентів, Головне — створення в аудиторії атмосфери співробітництва, порозуміння, доброзичливості, реалізація особистісно орієнтованого навчання. Очевидно, що інтерактивні технології мають великий потенціал щодо забезпечення пізнавальної активності, саморозвитку та самореалізації студентів та підвищення якості їх професійної підготовки в цілому.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.

1. Пометун О.І., Пироженко Л. В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посібник. — Видавництво А.С.К., 2004. -192 с.

2. Сластенин В. А., Подымова Л. С. Педагогика инновационной деятельности деятельности.- М., 1997.