Висновок. 
Специфіка статевого виховання

Союз чоловіка й жінки, об'єднаних почуттям любові й дружби, взаємної поваги, що ведуть при цьому загальне господарство і оказують один одному моральну й матеріальну підтримку називається родиною.

Найважливішою задачею родини є виховання дітей, розвиток їхнього фізичних й духовних наснаги в реалізації органічному зв’язку з суспільним вихованням.

Батьківщина — це форма співжиття людей чоловічої й жіночої статей, котра виробилася за багато століть в інтересах створення нормальних умів для їхньої повсякденної життєдіяльності, збереження здоров’я, народження й виховання дітей, передачі життєвого досвіду. Батьківщину треба всіляко зміцнювати.

Питання про статеве виховання може бути правильно вирішено лише тоді, коли батьки й педагоги добро собі представляють мітку, що смердоті повинні переслідувати в статевою вихованні своїх дітей. Якщо ця позначка якщо зрозуміла, то ясними стануть й шляху її досягнення.

Говорячи про виховання майбутнього статевого почуття дитини, про виховання її як майбутнього сім`янина, треба також говорити й про її майбутню любов.

З продовженням роду зв’язані вищі духовні ціності людини й людства в цілому. Одна із них — любов. А. С. Макаренко писавши: «Якщо, виростаючи, дитина не навчилася любити батьків, братів, сестер, свою школу, Батьківщину, якщо в її характері виховані качани грубого егоїзму, то дуже важко розраховувати, що вона здатна глибоко любити обрану їм жінку».

Питання про статеве виховання вважається одним з самих важких у педагогіці. І дійсно, ані в яким питанні не було б скільки наплутане й скільки висловлено неправильних думок. А тім годиною практично це запитання зовсім не таке уже важке. Воно стає важким лише тоді, коли його розглядають окремо й, коли йому додають занадто велике значення, виділяючи його із загальної маси інших питань.

У період статевого дозрівання особливо важливо проводити в школі бесіди, у які приймали бі доля як педагоги, то й лікарі, й батьки, й сам діти.

Між дітьми та батьками винна бути атмосфера особливої довіри й делікатності.

Створення системи статевого виховання має свої етапи. Потрібно серйозний підхід й заглиблені знання в цьому питанні, розробка нових засобів й методів. Алі що не винне лякати — прокладати дороги завжди важко. Про наявність системи статевого виховання можна якщо по-справжньому говорити лише тоді, коли дана система розчиниться в повсякденному житті й стані її невід'ємною частиною. Найважливішим чинником, що наближає цей годину, є ті, що вихователі сам в цьому зацікавлені. Вони повинні постійно шукати нові творчі підходи до рішення цієї задачі.

У своїй курсовій роботі, я спробувала розглянути і освітити усі аспекти статевого виховання. Мети й задачі я досить чітко виклала. Свою тему я намагалася розглядати із різних точок зору: із погляду педагога, батьків й самих дітей.