Особливості підготовки майбутніх філологів до пошуково-дослідницької діяльності: досвід США

Вектор трансформації американської вищої освіти супроводжується різноманітними організаційними змінами і переглядом місії університетів, пріоритетами яких визначено завдання гнучкого управління інтелектуальними і матеріальними ресурсами, стимулювання інновацій, посилення пошуково-дослідницької діяльності та просування наукового продукту на ринку праці, створення виробничо-наукового освітнього простору. Вплив лінгвістичної глобалізації на розвиток філологічної освіти зумовив перегляд напрямів, форм, методів пошуково-дослідницької діяльності в американських університетах та нове осмислення професійної підготовки філологів, особливо на рівні бакалавра.

Упродовж останніх десятиліть українськими та зарубіжними науковцями активно здійснюються дослідження з проблем науково-дослідницької підготовки філологів. Наукову і практичну цінність мають дослідження Л. Базиль, О. Зіноватної, Г. Клочека, В. Корнієнко, О. Мартинюк, Л. Мацько, О. Семеног, Т. Симоненко, І. Соколової та ін. У контексті вивчення досвіду США становлять інтерес дослідження американських науковців K. Bauer, J. Bennett, D. Brakke, A. Brew, B. Clark, M. Crowe, R. Erickson, E. Jewell, C. Kardash, J. Kinkead та ін.

Пошуково-дослідницька діяльність є важливим аспектом формування особистості майбутнього філолога в США. Досвід організації пошуково-дослідницької діяльності майбутніх філологів в освітньому просторі США не був предметом окремого самостійного дослідження. Відтак осмислення його позитивних ідей та інтерпретація у площинну українських педагогічних реалій сприятиме удосконаленню професійної підготовки філологів у вітчизняному досвіді.

Пошуково-дослідницька діяльність розглядається ученими як організована підсистема системи професійної підготовки фахівців, яка передбачає інтелектуальну творчу діяльність, спрямовану на вивчення конкретного предмета (явища, процесу) з метою отримання об'єктивно нових знань та їх подальшого використання в практичній діяльності. Перший пошуково-дослідницький досвід повинен бути спрямований на формування у студентів мотивації до навчання, допомогу у виборі кар'єри, формування наставницьких відносин між студентами та викладачами, удосконалення навичок академічного письма, формування дослідницьких умінь, розвиток дослідницької компетенції, культури, навичок роботи у команді, виявлення пошукової активності та ентузіазму [5; 6; 7; 9; 10]. Відтак інтеграція пошуково-дослідницької діяльності у процес професійної підготовки філологів сприяє формуванню науково-творчої, інтелігентної особистості, яка має високий рівень методологічної культури і наукового світогляду, творчо володіє методами пізнання та наукового дослідження.

Аналіз науково-методичної літератури показав, що основними вимогами до випускників-філологів в США є такі: вміння трансформувати одержані знання в конкретні пропозиції, демонструючи творчість та гнучкість при застосуванні знань, досвіду і методів; володіння методологією наукових досліджень та методологічною культурою; уміння генерувати та оптимізувати нові ідеї та рішення; уміння проводити аналітичні дослідження, виявляти закономірності та зв’язки між сучасними процесами розвитку лінгвістичної науки; уміння використовувати фундаментальні та прикладні аспекти наукової теорії; вміння самостійно працювати із науковою, навчально-методичною та довідковою літературою; вміння ефективно працювати з електронними ресурсами для розв’язання прикладних лінгвістичних завдань; здатність узагальнювати результати наукових досліджень; володіння досвідом самостійного одержання знань під час стажування та практики; здатність до роботи в міждисциплінарних командах; досвід міжкультурної взаємодії тощо [1, с. 212].

Наукова складова освітньої програми майбутніх філологів призначена для формування більш цілісного, поглибленого наукового бачення їхньої професійної діяльності. Ця компонента забезпечує широту філологічної освіти, максимальну наближеність її до сучасного рівня наукових знань у лінгвістиці, літературі, фольклорі, перекладі, а також формування компетенцій самостійного здійснення міждисциплінарних досліджень і здобуття нових знань. Знання та уміння стосуються вибору методів дослідження, побудови нових моделей і процесів з використанням сучасних комп’ютерних технологій, аналізу та обробки отриманих результатів, узагальнення та виконання звітів, підготовки есе, наукових статей, доповідей, дисертацій тощо.

Розвиток наукової та інноваційної орієнтації філологів в США ґрунтується на дослідницько-орієнтованому та міждисциплінарному підходах, які дають змогу використовувати такі методи навчання: дослідницько-орієнтоване навчання (research-based learning, RBL) та дослідницько-орієнтоване викладання (research-based teaching, RBT). В основі RBL лежить безпосереднє введення дослідницького компонента в освітні програми шляхом виконання індивідуальних дослідницьких проектів в умовах аудиторних занять і самостійної роботи, їхнього активного залучення до досліджень, які проводяться в університетах. RBT — це викладання, що будується на основі дослідницької діяльності, спрямоване на навчання формулюванню завдань і методики проведення досліджень. Головна ідея закладена у навчанні шляхом пошуку та відкриття [2; 3, с. 15]. Іншими важливими методами є: дослідницько-кероване викладання (research-led teaching), що базується на «презентації інформації» з ключових аспектів проблеми; дослідницько-орієноване викладання (research-oriented teaching), що побудоване на дослідженні процесів, розумінні наукових досліджень, розвитку наукової культури, формуванні дослідницького «духу»; дослідницько-практичне викладання (research-tutored teaching), що передбачає залучення практиків до вивчення досліджуваних явищ. Ефективним методом є «проблемно-пошукове навчання» (еnquiry-based learning, EBL), в основі якого лежить прагнення навчити студентів самостійно визначати проблеми, шукати оптимальні шляхи їх розв’язання, оцінювати та аналізувати власні інтелектуальні ресурси. Водночас основна увага концентрується на досвіді і науковому пізнанні [3, с. 18].

У процесі спільної пошуково-дослідницької діяльності викладач знімає з себе функцію основного джерела знань для студента і переходить до виконання функцій «посередника». Студенти-філологи набувають навичок групової роботи і самостійного використання інформаційних ресурсів, тобто відповідальність за процес навчання передається поступово від викладача до студента. Студент із споживача знань перетворюється у безпосереднього учасника процесу створення нових знань та відкриттів. Він стає повноцінним та повноправним учасником спільного дослідження, а відтак має змогу долучитися до наукового проекту групи або професора-керівника.

У своєму дослідженні «Чому варто залучати студентів до дослідницької діяльності?» професор Пенсильванського університету Р. Еріксон розкриває основні причини необхідності залучення студентів до спільної пошуково-дослідницької діяльності. Науковець аналізує результати опитування студентів та викладачів щодо корисності та ефективності спільних наукових проектів. Серед таких причин важливе значення для студентів має перспектива розвитку кар'єри та засіб самовизначення, а для викладачів — це привнесення нових наукових амбіцій та бачень, тенденцій у роботу колективу. Студенти є певним стимулом для професійного розвитку викладачів, оскільки їм притаманна «жага до навчання», високий динамізм та ентузіазм, культ пошуку [7, с. 24−26]. Пошуково-дослідницька діяльність розвиває мотивацію до майбутньої професійної діяльності, яка поступово зростає від цікавості до зацікавленості, від зацікавленості до стійкої пізнавальної активності. Залучення майбутнього філолога до пошуково-дослідницької діяльності є важливою умовою розвитку творчого, ініціативного фахівця з орієнтацією на постійне пізнання, прагнення до визначення сутності будь-якого явища, пошуку найкращих засобів розв’язання професійних проблем, постійного експериментування, самоаналізу і самооцінки.

Чітка організація підготовки філологів до пошуково-дослідницької діяльності в освітньому процесі американських університетів сприяє поглибленому засвоєнню спеціальних навчальних дисциплін, дає змогу виявити свою індивідуальність, сформувати власну думку. Під час пошуково-дослідницької діяльності студенти опановують низку дослідницьких стратегій та методів, серед яких текстовий аналіз, метод історичного дослідження, використання сучасних медіа-ресурсів, дискурсивний аналіз, структуровані, напівструктуровані або неструктуровані інтерв'ю, метод цільової групи, статистичне моделювання, дедуктивне моделювання і технології комп’ютерного моделювання.

Організація пошуково-дослідницької діяльності філологів в американській освітній практиці передбачає чотири етапи. Для прикладу проаналізуємо особливості організації пошуково-дослідницької підготовки філологів (спеціальність «Порівняльна література») у Прінстонському університеті. Мета пошуково-дослідницької підготовки філологів в університеті — підготовка дослідників із самостійним незалежним мисленням. Загалом в університеті пошуково-дослідницька діяльність має дві основні форми: наукова робота на молодших курсах (The Junior Paper, JP) — міні-дисертація та наукова робота на старших курсах (The Senior Thesis, ST) — дисертація [13].

Перший етап (перший рік навчання) — початковий, на якому відбувається формування у студентів базових дослідницьких знань, умінь і навичок, необхідних для виконання наукової роботи; навчання основам самостійної роботи; розвиток нестандартного мислення під час загальнонаукової підготовки. До видів пошуково-дослідницької діяльності на цьому етапі належать: тематичні есе, статті, тези доповіді, нескладні пошукові дослідження на лабораторних і практичних заняттях, семінарах. Студенти, як правило, починають роботу з написання статті (4000−4500 слів, 10−15 сторінок) на основі аналізу твору. Метою цього етапу є демонстрація уміння критичного читання та інтерпретації твору мовою оригіналу, визначення лінгвістичних особливостей тексту. При цьому студенти аргументують свої докази, не звертаючись до попередніх критичних праць науковців.

Другий етап (другий рік навчання) — актуалізаційний, спрямований на формування спеціальних дослідницьких умінь, поглиблення знань з порівняльного літературознавства, а також проведення самостійних нескладних досліджень, оброблення результатів і завдань творчого характеру. Окрім написання статті студенти беруть участь у наукових конференціях та семінарах, де представляють проблему та результати дослідження. На цьому етапі студенти пишуть статтю значно більшу за обсягом (8000 слів, 20−25 сторінок) складна за структурою. Проблемні питання можуть варіюватися від розгляду текстів з двох різних літератур до аналізу літературних і політичних творів, дослідження конкретного перетину літератури з іншими видами мистецтва, або теоретичного підходу до практики перекладу творів різних жанрів. Студент демонструє знання фактів і явищ у літературознавстві у взаємозв'язку з історичними епохами, розкриває особливості зародження становлення та розвитку теорії літератури та літературної критики, показує розуміння та використання ключових літературознавчих понять. Водночас студент демонструє здатність до самостійної літературознавчої діяльності та систематизації знань, уявлення про художній твір як естетичне ціле, уміння користуватися словниками, критично осмислювати шляхи і прийоми літературознавчого аналізу художніх творів, глибше засвоювати й осмислювати вивчений матеріал, зіставляти різні підходи вчених, робити висновки та їх обґрунтовувати. Пошуково-дослідницька діяльність на цьому етапі потребує глибшого занурення в методологію дослідження, формування навичок включає не тільки більшу кількість змінних, але й більше аргументації та узагальнення, логічного викладу матеріалу тощо. Значна увага приділяється оформленню статті відповідно до вимог бібліографічної документації, використанню критичної лексики і логічної організації.

До форм організації пошуково-дослідницької діяльності належать: наукові гуртки, студентські форуми, конференції, проблемні групи, конкурси наукових студентських робіт. Студент самостійно обирає та визначає шлях роботи зі своїм науковим керівником. Зазначимо, що студенти проводять пошуково-дослідницьку діяльність під час практики.

Третій етап (третій-четвертий рік навчання) — пошуковий, характеризується активізацією пошуково-дослідницької співпраці, відносною самостійністю у виконанні наукових досліджень, пов’язаних з науковою роботою викладача або керівника проблемної групи. Відбувається подальше закріплення та вдосконалення знань, що впливає на формування та розвиток дослідницьких умінь і навичок, творчого мислення й творчого підходу до розв’язання завдань. Особлива увага приділяється формуванню інформаційних, аналітико-інтерпретаційних, текстово-жанрових, полемічних, проектувальних умінь студентів. До видів пошуково-дослідницької діяльності належать: курсові роботи, есе, індивідуальні та групові проекти, дипломна робота, творча робота. Студенти третього курсу починають свою наукову діяльність з написання есе (близько 20 сторінок), в якому досліджують літературну проблему, демонструють незалежне критичне судження й аналіз, а також залучають критичне письмо. Результатом пошуково-дослідницької діяльності на цьому етапі є написання протягом року дипломної роботи з проблем порівняльного літературознавства. Дослідження ґрунтується на використанні порівняльного підходу до вивчення літератур двох або трьох країн, художніх творів літературної спадщини досліджуваної мови.

Студенти четвертого курсу пишуть творчу роботу, тобто власний художній твір (оповідання, новелу, вірш) або ж перекладають уривок творів зарубіжних авторів. Проте цей вид пошуково-дослідницької діяльності не є обов’язковим.

На четвертому етапі (рефлексивно-творчому) студенти магістратури та докторантури виконують самостійне дослідження: магістерську роботу або дисертацію. Відповідно вони мають володіти знаннями щодо методології системного дослідження, нових тенденцій у галузі порівняльного літературознавства, риторичними, аналітико-інтерпретаційними, текстово-жанровими, полемічними уміннями. Наведемо приклади тем дисертацій минулих навчальних років: «Searching for Kerouac: The Development of His Style», «E. E. Cummings and the Reinvention of Nature Poetry: The Influence of Early 20th Century Modern Art on Non-Representational Poetic Technique», «Crises Involving Cups of Tea: Redefining Femininity in Women’s Novels», «A Far and Bright Continent: The Melding of Imaginative and Insidious in the African Space of Charlotte Bronte’s Angrian Saga», «Under a Rhyming Planet: Reading Shakespeare’s Plays for Rhyme», «A Resurrection of the Old South: Conversion Journeys and Racial Violence in Flannery O’Connor’s Fiction».

Основними принципами ефективної організації пошуково-дослідницької діяльності майбутніх філологів є передусім узгодженість мети, завдань та форм пошуково-дослідницької діяльності. На переконання педагогічного персоналу університету, ця діяльність повинна мати неперервний процес, що забезпечується вмотивованістю, динамізмом та постійним оновленням форм організації, диференціацією та індивідуалізацією навчання; орієнтацією на прогностичний характер. Участь студентів у дослідницьких проектах допомагає підготувати їх до майбутнього, незалежно від того, чи вони продовжують навчання в аспірантурі або займаються кар'єрою в приватному секторі. Саме пошуково-дослідницький досвід привчає до самостійності, виховує вимогливість до себе, розвиває вміння аналізувати та синтезувати процеси і явища, що відбуваються у філологічному просторі та суспільстві.

Зазначимо, що наукові дослідження з філології фінансуються різними організаціями, наприклад Національною фундацією науки (National Science Foundation, NSF) [11], а результати наукових досягнень публікуються у відомих наукових журналах та науково-методичних збірниках університетів «The Journal of Pidgin and Creole Languages (JPCL)», «Language Files», «OSU Working Papers in Linguistics», «Eastern States Conference on Linguistics», «Designing Qualitative Research» та ін.

Для студентів молодших курсів ефективною формою роботи є участь у наукових студентських форумах (Undergraduate Research Forum), наприклад студенти спеціальності «Лінгвістика» університету Огайо обов’язково беруть участь у щорічному науковому форумі для студентів-бакалаврів «The Denman Undergraduate Research Forum». Для переможців форуму передбачені матеріальні заохочення. Корисними є спеціальні наукові семінари (Undergrad Research Seminar), на яких обговорюється план дослідження, аналізуються методи, бібліографія, практичні перспективи використання результатів. Зазначимо, що для студентів молодших курсів пошуково-дослідницька діяльність — це процес входження та орієнтації у науковому просторі через навчання. Тому таку діяльність радше назвати навчально-дослідницькою, оскільки її головне призначення полягає не стільки в одержанні наукових результатів, які мають об'єктивну новизну, скільки в застосовуванні простих дослідницьких умінь та навичок. Пошуково-дослідницька діяльність на старших курсах — це процес наукової ідентифікації, який передбачає розвиток самостійності, креативності, творчого й аналітичного мислення і здійснює вагомий вплив на формування творчого потенціалу філологів. Серед важливих чинників — ступінь самостійності виконання дослідницького завдання й новизна наукового результату. Всі дослідження мають міждисциплінарний характер, оскільки міждисциплінарність — це двигун інновацій, місток між лінгвістикою, мистецтвом, історією, літературою, соціологією і точними науками [12].

Для підтримки і розвитку пошуково-дослідницької діяльності, а також стимулювання професійного розвитку молодих дослідників активну роль відіграють наукові програми. Наприклад, програма Research Experiences for Undergraduates (REU) надає підтримку студентам-бакалаврам (спеціальність «Лінгвістика») з набуття першого наукового досвіду та заохочує їх до участі у різних проектах під егідою Національної фундації науки (NSF) [4; 11]. Головними цілями програми є забезпечення особистісного і професійного розвитку студентів; створення можливостей для отримання відповідних дослідницьких навичок та вмінь; практична допомога освітнім установам щодо провадження пошуково-дослідницької діяльності; постійна розробка інноваційних проектів та впровадження нововведень з метою пошуку ефективних шляхів забезпечення особистісного і професійного навчання та розвитку молодої наукової еліти; залучення інвестицій в науку та професійну підготовку дослідників; розвиток наукового партнерства. Успішній реалізації програми сприяють спеціальні дослідницькі групи (Research Groups), які допомагають здійснювати дослідження у різних напрямах лінгвістики, зокрема: CaCL (комп'ютерна лінгвістика і когнітивна лінгвістика); Changelings (трансформації мови, історична лінгвістика, соціолінгвістика та контактна лінгвістика); Clippers (комп'ютерна лінгвістика); Lacqueys (вивчення мови); Pragmatics Working Group (прагматика мови); Psycholinguistics Lab (психолінгвістика); Phonies (фонетика і фонологія); SoMean (соціолінгвістика, антропологія та семіологія); Synners (синтаксис та семантика).

Мережа ресурсних можливостей для виконання наукових проектів, дипломних робіт, дисертацій досить широка. Це можуть бути різноманітні наукові центри, лабораторії, он-лайн мережі тощо (наприклад, The Buckeye Language Network (BLN), The Center for Cognitive and Brain Sciences, The Buckeye Language Network Language Pod, Columbus Center of Science and Industry (COSI)), метою яких є налагодження співпраці між студентами, викладачами, керівниками закладів та установ, для забезпечення високої якості науково-дослідницьких проектів [4; 8; 13].

Вивчення американського досвіду дозволяє зробити висновок, що підготовка до пошуково-дослідницької діяльності є органічною складовою змісту освітніх програм майбутніх філологів. Вона спрямована на розв’язання низки завдань, зокрема: формування наукового світогляду, оволодіння методологією і методами наукового дослідження для досягнення високого професіоналізму; формування дослідницької культури і розвиток наукової ерудиції; розвиток творчого мислення; залучення студентів до розв’язання наукових проблем, що мають суттєве значення для філологічної науки і практики; участь у створенні та розвитку наукових центрів, творчих груп; забезпечення можливості для розвитку особистості та її професійних якостей; формування наукової етики та мотивації для подальшого професійного і кар'єрного розвитку; задоволення потреб у неперервному самостійному поповненні знань з метою формування глибокої системи знань як ознаки міцності. Організація пошуково-дослідницької діяльності на філологічних факультетах має поетапний характер, здійснюється у рамках професійної підготовки майбутніх фахівців, де важливим є врахування професійної спрямованості, яка визначається інтересами та здібностями студента. Перспективними напрямами подальших наукових розвідок вважаємо дослідження особливостей формування пошуково-дослідницької компетентності майбутніх філологів в університетах США.

Література

освітній дослідницький фахівець.

• 1. Bauer K.W. Alumni Perceptions Used to Assess Undergraduate Research Experience / K.W. Bauer, J.S. Bennett. — The Journal of Higher Education. — 2013. — 74(2). — P. 210−230.
• 2. Brew A. Enhancing Quality Learning through Experiences of Research-Based Learning: Implications for Academic Development / A. Brew, E. Jewell // International Journal for Academic Development. — 2012. — 17(1). — P. 47−58.
• 3. Brew A. Teaching and Research: New Relationships and Their Implications for Inquiry-Based Teaching and Learning in Higher Education / A. Brew // Higher Education Research and Development. — 2013. — 22(1). — P. 3−18.
• 4. California State University Long Beach. Department of Linguistics.
• 5. Clark B. The Modern Integration of Research Activities with Teaching and Learning / B. Clark // The Journal of Higher Education. — 2016. — 68(3). — P. 241−255.
• 6. Crowe M. Assessing the Impact of Undergraduate Research Experiences on Students: an Overview of Current Literature / M. Crowe, D. Brakke // CUR Quarterly. — 2008. — 28(4). — P. 43−50.
• 7. Erickson R.A. Why Involve Students in Research? [Electronic resource] / R.A. Erickson // Innovations in Undergraduate Research and Honors Education: Proceedings of the Second Schreyer National Conference 2001.
• 8. Florida Atlantic University. Languages, Linguistics and Comparative Literature.
• 9. Kardash C.M. Evaluation of Undergraduate Research Experience: Perceptions of Undergraduate Interns and Their Faculty Mentors / C.M. Kardash // Journal of Educational Psychology. — 2000. — 92(1). — P. 191−201.
• 10. Kinkead J. The Impact of Undergraduate Research / J. Kinkead // Newsletter for the Council of Fellows of the American Council on Education. — 2011. — 33(1). — P. 21−22.
• 11. National Science Foundation. Research Experiences for Undergraduates.
• 12. The Ohio State University. Department of Linguistics
• 13. The Princeton University. Department of Comparative Literature. Independent Work.