Розділ 2. Психологічні дослідження схильності до правопорушної поведінки у підлітків

Організація та методи дослідження

В соціалізації дитини велику роль відіграє школа, так як значну частину свого життя вона проводить саме тут. Школа повинна створити і забезпечити всі умови для повноцінного і всебічного розвитку особистості. Саме у школі відбувається спілкування дитини з однолітками і старшими за віком, набуття позитивного соціального досвіду, різноманітних знань і навичок. Тому саме школа має стати важливим місцем профілактики девіантної поведінки серед школярів. Це і визначило завдання нашого дослідження — провести діагностику у загальноосвітньому закладі, з метою виявлення учнів підліткового віку, які схильні до правопорушень.

Об'єктом дослідження є підлітки схильні до правопорушень. Мета — виявлення особливостей підлітків, які схильні до правопорушень, за допомогою тестів, проективних методик, спостережень, вивченні особових справ, і на їх основі - складання і заповнення «Карток вивчення підлітків, які схильні до правопорушень».

Дослідження проводились у загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 2 м. Красилова.

Проводячи дослідження підлітків 13−15 років у 8−9 класах загальноосвітньої школи, ми використали такі методики :

• 1. Діагностика відхилень у поведінці (ДВП);
• 2. Визначення акцентуацій характеру за К. Леонгардом;
• 3. Методика діагностики показників і форм агресії А. Басса і А. Дарки;
• 4. Методика ціннісних орієнтацій Рокіча;
• 5. Тест «Неіснуюча тварина»;
• 6. Восьмиколірний тест Люшера.

Методика «Діагностика відхилень у поведінці» (ДВП), спрямована на те, щоб визначити, чи схильні підлітки до тієї чи іншої форми поведінки, наскільки вони вміють керувати своїми емоціями, чи хочуть виконувати соціально-бажану роль в суспільстві. Мета тесту — визначення відхилень у поведінці підлітків (див. додаток А).

Діагностика відхилень у поведінці складається з 98 тверджень, на які учень відповідає «так» або «ні». Тест розрахований на дітей віком 11 — 16 років.

За допомогою цієї методики ми визначали:

• 1. Установку на соціальну бажаність;
• 2. Схильність до порушень правил і норм;
• 3. Схильність до адекватної поведінки;
• 4. Схильність до авторуйнівної поведінки;
• 5. Схильність до агресії та насильства;
• 6. Шкалу вольового контролю емоційних реакцій;
• 7. Схильність до делінквентної поведінки.

Ця методика дає можливість більш повно оцінити поведінку підлітка, більш точно провести діагностичне обстеження, що в подальшому дасть можливість провести ефективну, профілактичну і корекційну роботу.

Наступна методика, яку ми використовували у своїй роботі - Визначення акцентуації характеру К. Леонгарда (див. додаток Б).

Поняття «акцентуація характеру» ввів польский психолог К.Леонгард. Акцентуація характеру — інтенсивний розвиток однієї з рис характеру. Ця риса в одних ситуаціях — зміцнює характер, в іншихпослаблює адаптацію. Акцентуація характеру є крайньою межею норми.

Найбільш яскраво акцентуація характеру проявляється в підлітковому віці. Тип акцентуації залежить від конституції (властивостей нервової системи) і впливу соціального середовища (наскільки ці якості будуть проявлятись).

Методика складається з 88 тверджень, на які треба відповісти «так» або «ні». Оцінка рівня вираженої акцентуації особистості проводиться по ключовій таблиці і результати відображаються на графіку, який зображено у додатку № 3.

За допомогою таких методик як «Неіснуюча тварина» і Восьмиколірний тест Люшера, ми мали можливість:

• § Вивчити цілісність особистості;
• § Діагностувати неусвідомлені тенденції у психіці людини;
• § Внутрішні конфлікти, захисні механізми;
• § На відміну від тестів неможливо спотворити результати обстежень; завдання проективної методики носить творчий характер, досліджувані одержують можливість реалізувати себе.

А. Басс розділив поняття «агресія» (агресивна поведінка) і «ворожість» і виділив останню як останню, як «реакцію, яка розвиває негативні почуття і негативні оцінки людей і подій». Створюючи опитувальник, який диференціює прояви агресії і ворожості, А, Басс і А. Дарки виділили різні типи агресивних і ворожих реакцій:

Фізична агресія — використання фізичної сили проти іншої людини.

Схильність до роздратування — готовність до прояву, при найменшій збудженості, дратівливості, різкості грубості.

Негативізм — опозиційна міра поведінки, яка направлена проти авторитету чи керівництва; ця поведінка може наростати від пасивного протистояння до активної боротьби проти поставлених законів і звичаїв.

Вербальна агресія — вираження негативних почуттів як через форму (крик, сварка, вереск), так і через зміст словесних відповідей (погрози, проклинання). За допомогою цієї методики ми визначаємо, яка форма агресії переважає у підлітків, яка є більш вираженою, а яка менше. І яким чином це впливає на поведінку підлітків.

Тест «Неіснуюча тварина» спрямований на те, щоб побачити внутрішній світ людини. Адже дуже часто, малюючи тварину, людина в деякій мірі зображує себе, свої неусвідомлені дії і почуття; співставляє себе і свої переживання і показує це все на малюнку, хоча сама цього не усвідомлює. Досліджуваному дається аркуш паперу, і пропонується намалювати неіснуючу тварину і назвати її неіснуючим ім'ям.

Восьмиколірний тест Люшера відноситься до імпресивних методик, так як досліджуваний визначає своє емоційне ставлення до того чи іншого стимулу. Учені вже давно помітили, яке важливе значення для характеристики дитини та її психічного стану має вибір того чи іншого кольору. Тому, щоб краще зрозуміти психічний стан підлітка, у своєму дослідженні я і використала цей тест. У методиці представлено вісім кольорів, а саме:

• § синій — символізує спокій, задоволеність, ніжність і прив’язаність;
• § зелений — символізує настирливість, самовпевненість, впертість, самоповагу;
• § червоний — сила волі, активність, агресивність, владність, наступальність, сексуальність;
• § жовтий — активність, потреба у спілкуванні, цікавість, оригінальність, веселість, честолюбство.

Це є основні кольори.

• § фіолетовий — тривожність, емоційна нестабільність, незрілість;
• § коричневий — стрес, виснаженість нервової системи, втома;
• § чорний — страх, тривога;
• § сірий — сум, байдужість, апатія.

Це є додаткові кольори.

Методику ми проводили так: перед досліджуваним кольори розкладаються в довільному порядку і пропонується вибрати той колір, який йому найбільше подобається (в данний момент). Далі за таким же принципом відбувається ранжування кольорів (який трохи менше подобається, подобається, зовсім не подобається). Все це заноситься в протокол. Для обробки результатів має значення, як досліджуваний розсташував кольори: перше та друге місце — бажане для дитини, те, чого вона прагне; третє та четверте місце — дійсне, те, що в неї на даний момент; п’яте, шосте -неактуальне, те, до чого їй байдуже; сьоме, восьме — негативне (перешкоди, які хоче задовольнити, але не може через ті чи інші прчини).

Методика ціннісних орієнтацій Рокіча (див. додаток А) допомагає визначити, що для людини є головним в її житті, які у неї є цінності, і що для неї є неважливим у житті. За допомогою ціннісних орієнтацій ми визначили важливі і неважливі термінальні цінності (цілі, до яких прагнуть), і важливі і неважливі інструментальні цінності (засоби, за допомогою яких деякі цілі досягаються).

Досліджуваному пропонується два списки (А і Б) з цінностями людини, які потрібно проранжувати від найбільш значимої до найменш значимої цінності. І, таким чином, визначається, що для людини є головним, а що — ні.

Використані нами методики дослідження дали змогу виявити особливості особистості підлітків, схильних до протиправної поведінки.