Вагітність і допомога під час пологів

РЕФЕРАТ на тему:

Вагітність і допомога під час пологів Внутрішнє запліднення є важливою частиною репродук­тивної функції людини. Воно полегшується завдяки чоло­вічому статевому органу — пенісу, який вводиться у піхву і вносить чоловічі гамети у статеві шляхи жінки. Утворення чоловічих гамет відбувається під контролем гормону тестостерону, який, до речі, відповідає і за появу вторинних статевих ознак у чоловіків. Слід згадати, що утворення сперміїв відбувається за постійної температури, тому у чоловіків, які приймають дуже гарячі .ванни чи носять тісні труси, може поступово розвинутися безпліддя. Під час стате­вого збудження активується парасимпатична нервова система, під впливом якої відбувається розширення артерій і звуження вен в еректальній тканині статевого члена, внаслідок чого відбувається його ерекція. У такому стані під час статевого акту відбувається подразнення чутливих нервових закінчень, внаслідок цього скорочуються м’язи сім'явивідного протоку й інших органів. Результатом є еякуляція — виштовхування сім'яної рідини.

Чоловіча сперма має лужну реакцію і містить слиз, фруктозу, вітамін С, лимонну кислоту, простагландини й інші ферменти, які підвищують рН середовища у піхві, яке звичайно становить 6−6,5, що є оптимальним для руху сперміїв після еякуляції. Кількість сперми, як правило, не перевищує 3 мл, з яких тільки 10% припадає на спермії. Незважаючи на такий низький відсоток, 1 мл сперми містить 108 сперміїв. Сперма виливається глибоко у піхву поблизу шийки матки. Як показують дослідження, спермії проходять шлях від піхви до верхнього кінця фаллопієвих труб за 5 хв. У жіночих статевих шляхах спермії зберігають життєдіяльність протягом 24−72 год., але рухливі вони тільки перші 12−24 год. Крім того, спермій здатний запліднити яйцеклітину тільки після того, як проведе у статевих шляхах жінки кілька годин. Після запліднення яйцеклітина (зигота) просувається у матку, одночасно зазнаючи поділу. Потрапивши у матку, вона протягом двох днів залишається в її порожнині і тільки після цього занурюється в стінку матки. Цей процес називається імплантацією, і власне з цього починається період вагітності.

У перші дні вагітності обмін речовинами між зародком, який перебуває у зародковому мішку зануреним у амніотичну рідину, і материнським організмом здійснюється за допомогою спеціальних ворсинок, якими вкритий зародковий мішок. Але в міру росту плоду функцію обміну речовинами приймає на себе плацента. Плацента — тимчасовий орган, утворений клітинами двох організмів — матері і плоду. Вона являє собою дископодібне утворення, що є головною структурою, яка забезпечує обмін речовин між двома організмами. Плацента зв’язана із зародком за допомогою пуповини, що являє собою міцний тяж, всередині якого проходять кровоносні та інші судини.

Плодом називають зародок з початку третього місяця вагітностіяк правило, вагітність триває 40 тижнів, після чого відбуваються пологи. На дванадцятому тижні у плоду вже сформовані всі органи, решту часу він росте. За сучасними уявленнями, сигналом для початку пологів є так званий «фетальний стрес», який створюється в результаті імуноло­гічного відторгнення зрілого плоду материнським організмом. І в цьому процесі важливу роль відіграє гормон окситоцин, який виділяється гіпофізом і спричиняє хвилеподібне скорочення мускулатури матки. Таке скорочення називають «пологовими переймами». Воно супроводжується розширен­ням шийки матки, розривом зародкового мішка, витіканням амніотичної рідини.

Пологи відбуваються у три стадії.

I. Скорочення матки поширюється зверху донизу, посту­пово підсилюючись і проштовхуючи дитину крізь шийку матки. При цьому шийка матки розширюється, а перерви між скороченнями стають меншими. Перша стадія завершується, коли шийка матки набуває розміру голови дитини.

II. Голова і тіло дитини проходять крізь піхву, і дитина з’являється на світ. Пуповину перев’язують у двох місцях і перерізають між цими місцями. При цьому дитина повністю втрачає фізіологічний зв’язок з матір'ю і починає самостійно дихати.

III. Протягом наступної години матка зазнає різкого скорочення, плацента відокремлюється і виходить крізь піхву. Крововтрата під час пологів у середньому не перевищує 350 мл.

Збільшення під час вагітності молочних залоз пов’язане з розвитком їх секреторних ділянок, однак виділення молока не відбувається внаслідок пригнічення процесу лактогенезу (утворення молока) прогестероном, який міститься у крові. Після пологів рівень прогестерону знижується і починається лактація — процес виділення молока. Жіноче молоко містить жир, лактозу, різні білки, які добре засвоюються організмом немовляти. Одного материнського молока достатньо для того, щоб дитина щоденно добирала маси 25−30 г. Відразу ж після пологів грудні молочні залози виділяють рідину жовтуватого кольору — молозиво. У ньому мало жиру і багато білків.

Вважається, що разом з молозивом організм дитини одержує і від матері антитіла.

У матерів, які годують немовлят (особливо після перших пологів), часто трапляється захворювання молочної залози — мастит. Ознаками його є підвищення температури тіла, інколи до 39 °C, головний біль, затвердіння залози, її почервоніння і збільшення в об'ємі. У цьому випадку необхідна негайна консультація лікаря. Молочній залозі надають підвищеного положення, ні в якому разі не можна здавлювати її бюстгаль­тером. Добре накласти компрес з горілкою. Народна медицина рекомендує компрес з евкаліптовою олією.

Оскільки процеси обміну речовин під час перебігу вагітності повністю змінюються, необхідний особливий режим для майбутньої матері. У перші три місяці вагітності зародок особливо чутливий до дії несприятливих факторів. Так, плацента протягом дев’яти місяців успішно створює бар'єр для антитіл матері і дитини, але нездатна затримувати різні хімічні речовини, якими можуть бути і ліки. Вживання ліків, особливо антибіотиків, шкідливо впливає на плід. Небезпечні й інфекційні хвороби, на які може захворіти мати.

Життя жінки під час вагітності повинне бути спокійним. Не припускається виконання важкої фізичної роботи, швидке ходіння, біг. Якщо вагітність проходить нормально, лікар рекомендує спеціальні фізкультурні вправи. Слід пам’ятати, що стрибок, навіть з невеликої висоти, може спричинити переривання вагітності, викликати кровотечу.

Їжа вагітної жінки повинна легко засвоюватися, бути висококалорійною. Не можна переїдати та вживати продукти, що можуть викликати бродіння у кишечнику. З їжі повністю виключаються шоколад, цитрусові (крім лимонів), гострі і пряні страви. Одяг вагітної має бути вільним, не стримувати рухів і не здавлювати яку-небудь частину тіла. Не можна носити взуття на високих підборах, оскільки воно підсилює напруження м’язів черевного преса і знижує стійкість тіла. Особливо ретельно треба слідкувати за чистотою тіла. Щоден­но слід приймати теплий душ. Ванни не рекомендуються. Взимку, особливо на перших місяцях вагітності, варто у міру можливості обмежувати спілкування з іншими людьми, щоб уникнути зараження грипом й іншими вірусними захворю­ваннями. За вагітною жінкою і матір'ю-годувальницею здійснюється постійний медичний контроль з боку жіночих консультацій за місцем проживання.

Допомога під час пологів.

Нерідко пологи можуть настати передчасно. Бувають ви­падки, коли поблизу немає досвідченого акушера. Цей процес припинити чи уповільнити неможливо, тому слід володіти деякими знаннями щодо подання допомоги породіллі.

Під час першого етапу, який триває близько 14 год. у разі перших пологів і дещо менше під час повторних, м’язи матки скорочуються спочатку кожні півгодини, потім частіше. У перерві між переймами слід зробити необхідні приготування. По-перше, треба приготувати місце для дитини. Для цього потрібні дві ковдри чи великі рушники. Одну слід покласти у ліжечко, чистий ящик чи картонну коробку. Оскільки голівка немовляти велика порівняно з тільцем, подушка не потрібна. Місце для жінки застеляють плівкою, на яку кладуть простирадло або рушник.

Під рукою слід мати чисті ножиці і два шматки мотузки 20−30 см завдовжки. Ці речі треба прокип’ятити, загорнути у чисту марлю і не торкатися їх руками доти, доки вони не знадобляться. Верхню частину тіла жінки вкривають про­стирадлом, складеним утроє. Ретельно вимийте руки і збері­гайте максимально можливу чистоту.

Між переймами можна дати жінці води чи молока. Годувати не рекомендується. Все одно під час пологів травна система відключається, і їжа не засвоюється. Під час перейм поре­комендуйте породіллі дихати глибше, дихання не затри­мувати. Якщо жінка скаржиться на поколювання у пальцях (це, як правило, відбувається при перенасиченні киснем), складіть долоні човником і прикладіть до її рота і носа, щоб вона вдихала повітря, яке видихає, і це відчуття пройде. Під час першого етапу пологів жінка повинна розслабитися, під час другого, коли перейми відбуваються кожні 2−3 хв. — напру­жуватися з усіх сил, обхопивши себе за ноги під колінами.

Як правило, немовля виходить голівкою вперед, і ви можете побачити її під час одного із скорочень матки. Однак голівка може знову сховатися. У цьому немає нічого небезпечного. Голови дитини торкатися не можна. Скажіть жінці, щоб вона перестала напружуватися і дихала частими, короткими вдихами — дитина не буде виштовхуватися надто активно. Коли з’являться плечі немовляти, решта тіла вийде без опору. Тіло дитини слід підтримувати однією рукою. Коли воно повністю вийде, треба очистити рот від слизу чистою серветкою. Потім необхідно перев’язати пуповину двома заготовленими мотузками у двох місцях на відстані 20 см від тіла матері і перерізати між ними. У дитини кінець пуповини слід обгорнути бинтом.

Через деякий час (5−15 хв. після пологів) перейми від­новлюються — відбувається відторгнення плаценти. Цей процес може тривати від 5 до 20 хв. За пуповину ні в якому разі не можна тягти — плацента вийде сама. Бажано плаценту зберегти у якійсь посудині, щоб потім показати лікарю. Матір треба вимити, і, якщо це можливо, змінити їй білиз­ну. Покладіть дитину у ліжечко на бік, щоб ротик остаточ­но вивільнився від слизу, але під голову нічого не підкла­дайте. Так буде забезпечений оптимальний приплив крові до мозку.

Під час пологів можливі ускладнення. Наприклад, коли дитина виходить ніжками вперед. Такі пологи важчі. У цьому випадку слід підтримувати тіло дитини, але не тягти. Коли вийдуть плечі, можна злегка підтягти немовля. Інколи дитина може з’явитися на світ з пуповиною, обмотаною навколо шиї. У цьому випадку слід підсунути під неї палець і зняти її з шиї через голову. Після пологів немовля починає дихати вже через кілька секунд, навіть з ще не перерізаною пуповиною. Якщо після очищення рота дитини вона не дихає, слід зробити штучне дихання методом «з рота в рот».

Інколи трапляється, що після пологів не виходить плацента, яка являє собою доволі товстий диск масою до 400 г. Якщо вона не виходить або виходить тільки наполовину, є загроза внутрішньої кровотечі, яку може зупинити тільки спеціаліст. Отже, приготуйте пузир з льодом і докладіть усіх зусиль для транспортування жінки до медичного пункту.

ЛІТЕРАТУРА.

— Білявський Г. О., Паду н М. М., Фурдуй Р. С. Основи загальної екології. — К.: Либідь, 1995. — 368 с.

— Біологія / А. А. Слюсарев, А. В. Самсонов, В. Н. Мухін та ін./ Під ред. В. О. Мотузного. — К.: Вища пік., 1991. — С. 6, 241.

— Вишневская Е. Л., Барсукова Н. К., Широкова Т. Й. Основы безопасности жизнедеятельности: Учеб. пособ. для учащихся 9-х кл. общеобразоват. шк. — М.: Русское слово, 1995. — 62 с.

— Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. — К.: Вікар, 1997. — С. 17−19.

— Кучеров І. С. Фізіологія людини і тварин. — К.: Вища шк., 1991. — 327с.

Леони Д., Режи Б. Анатомия и физиология в цифрах. — М.: Кронпрес, 1995. — 128с.

— Лисенков С. Л. Конституція України: Матеріали до вивчення. — К.: Либідь, 1997. — С. 53−54.

— Основи медицинских знаний учащихся: Проб. учеб. для сред. учеб. заведений / Под ред. М. Й. Гоголева. — М.: Просвещение, 1991. — 112с.

— Пономарев В. Т. Энциклопедия безопасности. — Д. Сталкер, 1997. — С. 297−391.

— Самарський С. Л. Зоологія хребетних. — К.: Вища шк., 1976. — С. 188−189.

— Ситников В. П. Основы безопасности жизнедеятельности: Справочник школьника. — М.: Слово, 1997. — С. 307−444.

— Смирнов В. Е. Медицина. Наркомания: знак беды. — М.: Знание, 1988. — Вьіп. 2. — С. 33−56.

— Спок Б. Ребенок и уход за ним. — К.: Наук, думка, 1992. — 448 с.

— Ураков Й. Г. Последствия алкоголизма. — М.: Здоровье, 1987. — № 11. — С. 50−91.

— Хрипкова А. Г., Колесов Д. В. Гигиена и здоровье. — М.: Про­свещение, 1984. — С. 24−27.

— Щербак Г. Й., Царичкова Д. Б., Вервес Ю. Г. Зоологія без­хребетних. — К.: -Либідь, 1996. — Кн. 2. — С. 291−298.