Дослідження медикаментозного забезпечення військовослужбовців з бойовою хірургічною травмою у контексті маркетингового аналізу

Вступ

Стрімкі зміни на світовій військово-політичній арені та як наслідок напружена і невизначена соціально-економічна та військово-політична обстановка у країні змушують передбачати та розглядати можливий розвиток кризових ситуацій, що вимагають залучення сил та засобів сектору безпеки і оборони України, встановлення і дотримання вимог до їх основних можливостей. У відповідності з Концепцією трансформації Сектору безпеки і оборони України на період до 2021 р. система медичного забезпечення ЗСУ теж буде потребувати змін і вирішення питань удосконалення управлінням та діяльністю організації медичного забезпечення на особливий період шляхом прийняття відповідних нормативно-правових та керівних документів [1]. Досвід застосування збройних сил в операціях та орієнтація на стандарти НАТО мають на меті покращення медичного забезпечення військ у цілому та у питаннях медикаментозного забезпечення зокрема [2].

Постановка проблеми у загальному вигляді, актуальність теми та її зв’язок з важливими науковими чи практичним питаннями Процес становлення та розвитку Збройних Сил України ЗСУ має на меті всебічне забезпечення медичних підрозділів військових формувань та військово-медичних закладів для створення боєздатних, мобільних, професійних ЗСУ, здатних швидко реагувати на реальні та потенційні загрози національній безпеці у воєнній сфері.

Досвід війн минулого століття свідчить про мінливість форм і методів організації медичного забезпечення військовослужбовців у цілому, що формуються на основі характеру та масштабу бойових дій з використанням новітніх засобів ураження противника та сучасних видів зброї. Досвід, який Україна продовжує отримувати з озброєного конфлікту на сході, вказує на необхідність кардинальних змін, насамперед, у системі медикаментозного забезпечення військовослужбовців.

В рамках реформування системи медичного забезпечення в ЗСУ та в умовах гармонізації існуючих або створених нормативно-правових актів з метою їх подальшої адаптації до європейських вимог, імплементації до стандартів НАТО належне медикаментозне забезпечення лікувального процесу має стати безперечною запорукою наявності, а відтак надалі і забезпечення військовослужбовців як пільгової категорії населення якісними, безпечними, економічно доступними групами препаратів [3].

Аналіз останніх досліджень та публікацій, у яких розпочато вирішення даної проблеми і на які спирається автор Удосконалення засобів ведення та здійснення збройних конфліктів породжує видове різноманіття санітарних втрат. Дослідники стверджують, що зі зміною тактики ведення бойових дій пропорційно змінюється і частка бойової хірургічної травми з мінно-вибуховою етіологією, її структура [4, 5].

Характер поранень досить тяжкий і вимагає тривалого лікування, багатоосколкові переломи з дефектами кісток, м’яких тканин із великою кількістю ранніх та пізніх ускладнень. Зважаючи на використання нових бойових засобів з новими можливостями вражаючої дії продовжують удосконалюватись методи та організаційні аспекти хірургічного лікування поранених.

На етапі надання кваліфікованої хірургічної допомоги лікувальний процес слід розглядати у комплексному вимірі, хоча існують часові обмеження та регламентований відповідними керівництвами і вказівками перелік процедур та оперативних втручань. Перш за все, він спрямований на захист і керування життєво важливими функціями пацієнта, повинен сприяти усуненню больового синдрому, проведенню інтенсивної терапії, наданню невідкладної допомоги при критичних станах, серцево-легеневій реанімації та інтенсивному моніторингу.

Багато авторів вважають, що заходи по відношенню до постраждалих з травматичними пораненнями повинні бути розділені на первині та вторинні [6]. При цьому первинними є профілактика і лікування станів, що безпосередньо загрожують життю пацієнта: порушення дихання, гостра серцево-судинна недостатність, кровотеча, шок. Лише після виведення постраждалого з цього стану можливі подальші діагностичні та лікувальні заходи. При лікуванні відкритих травматичних пошкоджень, однією із головних проблем залишається профілактика і боротьба з інфекційними ускладненнями поранень [7].

Принципи лікування вогнепальних поранень передбачають проведення інтенсивної інфузійно-трансфузійної терапії, профілактичне введення антибіотиків, адекватну анестезію, щадну зберігаючу хірургічну обробку ран з поетапним висіченням некротизованих тканин та видаленням сторонніх тіл (дренування, санація, некроектомія). Основними лікувальними заходами при цьому є: виявлення загрожуючих життю станів та їх корекція, визначення обсягу та характеру пошкоджень, профілактика і лікування раневої інфекції, хірургічне лікування поранень (хірургічна обробка), загальна та інтенсивна терапія, що включає направлену антибактеріальну терапію, імунотерапію, дезінтоксикаційну терапію, корекцію порушень гомеостазу.

При цьому вектори медикаментозної терапії повинні також бути спрямовані на покращення реологічних властивостей крові (пентоксифілін, розчин декстрану), збільшення онкотичного тиску крові (альбумін, плазма), корекцію гемодинаміки при гіпотонії, оптимізацію тканинного обміну (антиоксиданти).

Така багатовекторність фармацевтичної допомоги військовослужбовцям із бойовою хірургічною травмою зумовлює науковий інтерес до грунтовного вивчення медикаментозної складової лікувального процесу з позицій комплексного, системного моніторингу та концептуальних підходів по кожному із напрямків лікування із врахуванням інтегральної оцінки клінічної, соціальної та економічної ефективності втручань, обумовлених взаємодією факторів різних ступенів важливості курації хірургічних хворих.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми, якій присвячена стаття: Лікувально-евакуаційний процес на етапі кваліфікованої хірургічної допомоги не є достатньо вичерпним без наявності своєчасної та відповідної потребам медикаментозної складової. Необхідність розробки організаційно-економічних підходів до надання медичної допомоги диктується умовами функціонування системи військово-медичної служби, зумовленим обмеженим рівнем бюджетного фінансування та пошуком раціональних шляхів використання витрат. В той же час питання організації медикаментозного забезпечення етапу кваліфікованої хірургічної допомоги у лікувально-евакуаційному забезпеченні поранених та хворих військовослужбовців ЗСУ системно не вивчалось. Удосконалення системи побудови та організації медикаментозної допомоги можливе шляхом застосування науково обгрунтованої методології, що базується на принципах стандартизації, протоколах лікування хворих. Показники аналізу споживання лікарських засобів дозволять не виключати випадків поліпрагмазії, нераціонального і неправильного використання препаратів.

Формулювання цілей (задач) статті: Широкий спектр лікарських засобів, використаних на етапі кваліфікованої хірургічної допомоги вимагає комплексного вивчення сучасного стану фармацевтичного ринку України з метою подальшого удосконалення системи медикаментозного забезпечення при наданні оптимального рівня медичної допомоги військовослужбовцям з бойовою хірургічною травмою.

Викладення основного матеріалу дослідження (методів та об'єктів) із обґрунтуванням отриманих результатів

Об'єктами дослідження були дані первинної медичної та нормативно-правової документації: медичних карт стаціонарних хворих військовослужбовців з бойовою хірургічною травмою, що знаходились на стаціонарному лікуванні у хірургічних відділеннях гарнізонних госпіталів, листків лікарських призначень, листків призначень лікарями наркотичних та психотропних лікарських засобів та виконання цих призначень, анестезіологічних карт, протоколів операції, протоколів знеболення, карт інтенсивної терапії, Державних реєстрів та формулярів лікарських засобів, даних прайс-листків щотижневика «Аптека», інформаційних довідників «Компендіум 2015» та інформаційно-пошукової системи «Лікарські засоби» ТОВ «Моріон».

Під час роботи використовували методи системно-оглядового, графічного, документального, ретроспективного та маркетингового аналізу.

Попередній узагальнений перелік із застосовуваних фармакотерапевтичних груп лікарських засобів повинен піддатися ретельним маркетинговим дослідженням з можливістю подальшого визначення сегменту ринку кожної групи препаратів та їх представників серед інших, встановлення частки національних виробників та співвідношення до кількості іноземних, виявлення широти асортименту заявлених груп лікарських засобів [8, 9].

Станом на 22.10.2015 року у Державному реєстрі лікарських засобів України у загальній сукупності зафіксовано 9886 ЛЗ (з них вітчизняних — 3192, іноземних — 6694) [10].

Стагнація фармацевтичного ринку у зв’язку із військовими діями, втратою територій та як наслідок девальвацією національної валюти вплинула на стрімку динаміку цін на лікарські засоби і поставила під загрозу подальший розвиток вітчизняної фармацевтичної галузі у питанні імплементації концепції реформування фармацевтичного сектору і системи охорони здоров’я.

Так, компанія «Моріон» повідомляє про зростання частки фармацевтичної продукції у загальній структурі ВВП за 2014 рік на 1%, однак, за даними компанії SMD за останні 6 місяців 2014 року відбулось значне скорочення та перерозподіл фармацевтичного ринку України.

Дані аналітичної системи дослідження ринку «РЬагтХр1огег"/"Фармстандарт» компании «Proxima Research» стверджують, що останні 5 років фармацевтичний ринок демонстрував стабільну тенденцію зростання у натуральному та грошовому виразах (кредитрейт).

За даними щотижневика «Аптека» у першу п’ятірку лідерів за загальним обсягом виробництва і споживання за останній квартал 2015 року входять «Фармак» (Україна), «Дарниця» (Україна), «Berlin-Chemie/Menarini Group» (Німеччина), «Артеріум Корпорація» (Україна), Sanofi (Франція).

Дестабілізація стану фармацевтичного ринку загрожує підтриманню основної задачі функціонування галузі - соціальної гарантії збереження і підтримання здоров’я людини.

Очевидним є факт переваги використання продуктів виробництва вітчизняної фармацевтичної галузі з огляду на привабливу економічну складову та широке видове різноманіття генеричних лікарських засобів.

Пріоритет галузі - ніша низьковартісних препаратів із значним переважанням частки генеричних препаратів (до 90%) у співвідношенні з оригінальними 1:4 [11].

Стан госпітальних продаж в Україні достатньо невисокий (10−15%) і переважним чином виконується за рахунок виконання державних цільових програм по закупівлям лікарських засобів та реімбурсації.

Тривалий час у Міністерстві охорони здоров’я України перебувала на обговоренні концепція Державної програми розвитку імпортозамінних виробництв на період 2011;2021 років, що дало б можливість інвестувати кошти у науково-виробничу складову фармацевтичного потенціалу країни, однак не знайшла свого втілення у життя. Нині у питанні національної безпеки можна розглядати існування загрози незалежності України від імпорту фармацевтичної продукції. [12].

Наступним етапом запланованого дослідження є комплексне вивчення методами маркетингового аналізу сучасного стану та перспектив розвитку фармацевтичного ринку України на наявність затребуваних груп та представників лікарських засобів, вивчення можливостей покриття вітчизняними виробниками необхідного асортименту препаратів при формуванні пропозицій до річного плану закупівель відповідно до кошторисних призначень у централізованому порядку та для можливості подальшого включення до плану державного оборонного замовлення [13].

Таким чином, було вирішено провести маркетинговий аналіз фармакотерапевтичних груп лікарських засобів, що використовуються при наданні кваліфікованої хірургічної допомоги у військово-лікувальних закладах на предмет визначення можливостей вітчизняного виробництва у забезпеченні доступності медикаментозної допомоги.

Аналіз, відбір та подальший підрахунок асортиментних позицій відбувався з урахуванням протоколів лікування нозологічних форм хірургічних патологій, лікарських призначень з медичних карток стаціонарних хворих, анкетних даних щодо переваг у виборі застосування з досвіду практикуючих військових та цивільних лікарів-хірургів, лікарів-анестезіологів, лікарів-травматологів та інших суміжних спеціальностей на заданому етапі лікування.

Так, для лікування військовослужбовців з бойовою хірургічною травмою БХТ у табл. 1 представлений перелік фармакологічних груп із зазначенням виробництв.

Таблиця 1.

Ранжування препаратів для лікування військовослужбовців з БХТ за виробниками.

11 груп ЛЗ за АТХ-класифікацією представлено 4513 торговими найменуваннями ЛЗ, серед яких частка вітчизняних найменувань становить 45%, імпортних — 55% (у абсолютних числах — 2046 вітчизняних та 2467 імпортних найменувань) у 35 лікарських формах (рис. 1).

Рис. 1. Співвідношення вітчизняних до іноземних виробників ЛЗ на фармацевтичному ринку України

Ситуація у кожній із фармакологічних груп не є однозначною. Імпортний виробник превалює у групах А, G, Н, J, M, R, S тобто у більшій половині асортименту ЛЗ (рис. 2).

Рис. 2. Асортимент ЛЗ на фармацевтичному ринку України для лікування БХТ

n Кількість Jl3 вітчизняного виробництва.

¦ Кількість ЛЗ імпортного виробництва.

Іноземний виробник представлений 58 країнами. До першої трійки лідерів з кількістю препаратів 1106, що складає у загальній сукупності 45% входить Індія, Німеччина, Швейцарія (575, 380 та 151 препарат, що відповідає 23,3%, 15,4%, 6,2%).

До складу другої групи у діапазоні від 25 до 110 препаратів входить 20 країн. Загальна кількість препаратів становить 1065 (43%). У лідерах країнвиробників — Словенія, Австрія, Британія. 35 країн із загальною кількістю 296 найменувань від 1 до 24 препаратів складає 12% ринку.

Вітчизняна ланка виробників у видовому різноманітті нараховує 88 підприємств.

У порядку убування кількості ЛЗ вітчизняні фармацевтичні підприємства розташовані наступним чином:

ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров'я», м. Харків — 216 найменувань (10,55%),.

ТОВ «Юрія-Фарм», м. Київ — 195 найменувань (9,5%),.

ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», м. Київ — 185 найменувань (9%),.

ПАТ «Фармак», м. Київ — 144 найменування (7%). У сумі 740 найменувань ця частка, що складає 36,2%.

У складі 26 вітчизняних підприємств з обсягом ви — робництва від 21 до 96 одиниць і у загальному 1026 найменувань (50%) найчисленнішими є АТ «Лекхім-Харків», м. Харків, ПАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод», м. Київ, ЗАТ «Інфузія», м. Київ, ПАТ «Київмедпрепарат», м. Київ, ТОВ «Дослідний завод «ГНЦЛС», м. Харків. У третій групі, що налічує 58 підприємств з обсягом виготовлення до 17 одиниць у загальній кількості 280 найменувань забезпечує майже 14% номенклатури ЛЗ. Серед 9 різновидів парентеральних лікарських форм найбільша кількість представлена розчином для ін'єкцій та розчином для інфузій (по 31%), серед пероральних першість належить таблеткам (42,5%) і капсулам (12,2%) (рис. 3).

Рис. 3. Асортимент лікарських форм на фармацевтичному ринку України для лікування БХТ класифікація.

У найбільшому кількісному асортименті для лікування військовослужбовців з БХТ на фармацевтичному ринку України станом на 15.11.2015 року представлена група протимікробних засобів для системного застосування у загальній кількості 1247 торгових найменувань (27,63% від усього переліку) (рис. 4).

Рис. 4. Кількісний асортимент ЛЗ для лікування БХТ за торговими найменуваннями

Найчисленнішою групою ЛЗ за кількістю МНН у АТХ-класифікації - 72 найменування (19,73%) є група, А — засоби, що впливають на травну систему та метаболізм (рис. 5).

Рис. 5. Розподіл ЛЗ для лікування БХТ у військовослужбовців за МНН

Аналізуючи асортиментну нішу препаратів, що можуть використовуватись при хірургічному лікуванні військовослужбовців з БХТ у ціновому розрізі, варто відмітити, що вітчизняне виробництво є досить привабливим з точки зору широти асортименту та економічної складової.

Таблиця 2.

Структура ЛЗ, що використовувались на етапі КХД у лікуванні військовослужбовців постраждалих в зоні АТО згідно АТХ-класифікації.

У табл. 2 наведена інформація щодо порівняльного аналізу наявного переліку та кількості лікарських засобів, яким користувалась медична служба Збройних Сил України та існуючого на сьогодні на фармацевтичному ринку.

Отже, для лікування військовослужбовців із бойовою хірургічною патологією на етапі КХД в стаціонарних умовах гарнізонного військового госпіталю використовувався 139 ЛЗ за МНН та 2585 ЛЗ за торговими назвами із 11 фармакотерапевтичних груп за АТХ-класифікаційною системою, що складає 38% ЛЗ з усього асортименту, представленого на фармацевтичному ринку України. 365 найменувань за МНН, репрезентованих на фармацевтичному ринку України до використання на етапі КХД складають майже половину із внесених до складу формулярного переліку. Аналізуючи формулярний перелік лікарських засобів, що пропонується до використання у військово-медичній службі Міністерства оборони України на 2015 рік, затверджений у встановленому порядку, слід відмітити, що фактичне використання у номенклатурі лікарських засобів відрізняється за якісним станом, що зумовлене значним обсягом постачань волонтерської допомоги та підтримки благодійних фондів.

Якісне розкриття фармацевтичної складової хірургічного лікування військовослужбовців із бойовою хірургічною травмою стане кроком для подолання протиріч між існуючою системою медикаментозного забезпечення даної категорії поранених та нагальною потребою у кількісному та якісному відношеннях.

З метою вибору оптимального переліку ЛЗ для хірургічного лікування поранених та пошкоджених військовослужбовців з бойовою хірургічною травмою до використання у військово-медичній службі після проведення комплексного вивчення фармацевтичного ринку України методами маркетингового аналізу необхідне вивчення та узагальнення думки компетентних фахівців щодо ефективного з клінічної точки зору та перспективного використання дієвих лікарських засобів.

Висновки з проведеного дослідження та перспективи подальшого розвитку даного напрямку

• 1. Сучасні умови ведення збройної боротьби вимагають наявності та ефективного функціонування у відповідності з реаліями часу і характеру бойових дій системи повноцінного і своєчасного медичного забезпечення, включаючи організацію медичного постачання з позицій логістичного управління в єдиному ланцюзі задоволення потреб у матеріально-технічних засобах.
• 2. Безперебійне постачання військово-медичних закладів медичним майном та лікарськими препаратами у необхідній кількості при масовому надходженні поранених та хворих на етап КХД є запорукою своєчасного та якісного лікування.
• 3. Зважаючи на зростаючу роль заміщення імпортованих лікарських засобів препаратами вітчизняного виробництва, відбувається зміцнення позицій вітчизняних підприємств фармацевтичної промисловості, що є наразі пріоритетним напрямком державної політики у фармацевтичному секторі: не поступатися за безпечністю, ефективністю та якістю, однак мати перевагу у ціні.
• 4. В умовах ведення гібридної війни орієнтація на вітчизняний фармацевтичний потенціал при забезпеченні потреб медикаментозної складової при наданні медичної допомоги пораненим та постраждалим у конфлікті військовослужбовцям є ключовим питанням при формуванні державного оборонного замовлення.

Література

1. Булах, О. Ю. Удосконалення змісту медичної допомоги пораненим і хворим на передових етапах медичної евакуації в сучасних умовах. Вип. 42 [Текст]: зб. наук. пр. /.

О.Ю. Булах, В. І. Стриженко. — Проблеми військової охорони здоров’я. — Київ, 2014. — С. 105−115.

• 2. Система медицинского обеспечения ОВС НАТО, ВС США, ФРГ, Великобритании и Франции. Объединенные вооруженные силы НАТО [Электронный ресурс]. — 2008. — Режим доступу: http://medscape.ru/topic/6161
• 3. Програма реформування і розвитку системи медичного забезпечення ЗС України на період до 2017 р [Електронний ресурс]. — Міністерство оборони України;

затверджена Наказом Міністра оборони України від 23.05.2013 р, 2013. — Режим доступу: http://www.mil.gov.ua/.

• 4. Трихліб, В. І. Залежність структури санітарних втрат військ від уражаючих факторів сучасної зброї [Текст] / В. І. Трихліб, С. І. Ткачук, О. І. Завроцький, В. П. Майданюк // Військова медицина України. — 2015. — Т. 15, № 2. — С. 5−13.
• 5. Журавлев, В. К. Современные подходы к расчету санитарных потерь: опыт медицинских служб вооруженных сил США и Великобритании [Текст] / В. К. Журавлев, А. С. Голота, А. Б. Крассий // Военно-медицинский журнал. — 2014. — № 1. — С. 56−57.
• 6. Флорикян, А. К. Современные особенности патогенеза, диагностики и лечения травматической болезни [Текст] / А. К. Флорикян // Харьковская хирургическая школа. — 2013. — № 1. — С. 83−86.
• 7. Мирзоян, А. Э. Современные представления о принципах организации и объеме хирургической помощи пострадавшим при массовых катастрофах (обзор литературы) [Текст] / А. Э. Мирзоян, С. И. Швед // Гений Ортопедии. — 2001. — № 2. — С. 61−68.
• 8. Шматенко, О. П. Методологія проведення фармакоекономічних досліджень застосування перев’язувальних засобів у військово-медичній службі [Текст] / О. П. Шматенко // Військова медицина України. — 2010. — Т. 10, № 3−4. — C. 154−160.
• 9. Соломенный, А. Н. Формуляр в концепции медикаментозного обеспечения торакоабдоминальной травмы [Текст] / А. Н. Соломенный, А. П. Шматенко // Фармация Казахстана. — 2013. — № 10. — С. 35−38.
• 10. Державний реєстр лікарських засобів України [Електронний ресурс]. — Міністерство охорони здоров’я України; Управління лікарських засобів та медичної продукції; Державний експертний центр МОЗ України. — Режим доступу: http://www.drlz.kiev.ua
• 11. Доровской, А. В. Состояние и перспективы развития фармацевтического рынка Украины [Текст] / А. В. Доровской // Проблеми економіки. — 2014. — № 3. — C. 71−80.
• 12. Про затвердження Концепції розвитку фармацевтичного сектору галузі охорони здоров’я України на 2011;2020 роки [Електронний ресурс]. — Міністерство Охорони Здоров’я України; Наказ МОЗ України від 13.09.2010 № 769, 2010. — Режим доступу: http://www.moz. gov.ua/ua/portal/dn_20 100 913₇₆₉.html
• 13. Про удосконалення державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення, що закуповуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів. Постанова КМУ від 08 серпня 2011 г. № 932. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www. zakon2.rada. gov.ua/laws/show/932−2011 -%D0%BF

References

• 1. Bulakh, O. Y., Stryzhenko, V. I. (2014). Udoskonalennya zmistu medychnoyi dopomohy poranenym y Khvorov na peredovykh etapakh medychnoyi evakuatsiyi v suchasnykh uslovyyakh. Issue 42 [Improving the content of medical aid to the wounded and sick in advanced stages of medical evacuation in modern conditions. Issue 42]. Problemy viys’kovoyi okhorony zdorov’ya. Kyiv, 105−115.
• 2. The system of medical support NATO, the US Armed Forces, Germany, Britain and France. The combined forces of NATO (2008). Available at: http://medscape.ru/topic/6161
• 3. Programa reformuvannja i rozvytku systemy medychnogo zabezpechennja ZS Ukrai’ny na period do 2017 r (2013). Ministerstvo oborony Ukrai’ny; zatverdzhena Nakazom Ministra oborony Ukrai’ny vid 23.05.2013 r. Available at: http://www.mil.gov.ua/
• 4. Trikhlib, V. I., Tkachuk, S. I., ZavrotsTdy, O. I., Maydanyuk, V. P. (2015). Zalezhnist' Struktury sanitamykh Vtratyly voysk vid urazhayuchikh faktoriv suchasnoyi oruzhyya [Dependence structure of sanitary losses of troops from damaging factors of modern weapons]. Viys’kova medytsyna Ukrayiny, 15 (2), 5−13.
• 5. Zhuravl’ov, V. K., Holota, A. S., Krass, A. B. (2014). Suchasni pidkhody do rozrakhunku sanitarnykh vtrat: dosvid medychnykh sluzhb zbroynykh syl SSHA i Velykobrytaniyi [Modern approaches for calculating sanytarnbih Potter: Experience of medical services of the Armed Forces of the United States and Great Britain]. Viys’kovo-medychnyy zhurnal, 1, 56−57.
• 6. Florikyan, A. K. (2013). Suchasni osoblyvosti patohenezu, diahnostyky ta likuvannya travmatychnoyi khvoroby [Modern Features of pathogenesis, diagnosis and of treatment travmatycheskoy disease]. Kharkivs’ka khirurhichna shkola, 1, 83−86.
• 7. Mirzoyan, A. E., Shved, S. I. (2001). Suchasni uyavlennya pro pryntsypy orhanizatsiyi ta obsyazi khirurhichnoyi dopomohy postrazhdalym pry masovykh katastrofakh (ohlyad literatury) [Modern understanding of the principles of the organization and scope of surgical care to victims of mass disasters (review)]. Heniy Ortopediyi, 2, 61 -68.
• 8. Shmatenko, O. P. (2010). Metodologija provedennja farmakoekonomichnyh doslidzhen' zastosuvannja perev’jazuval' nyh zasobiv u vijs’kovo-medychnij sluzhbi [Methodology of pharmacoeconomic studies use dressing in military medical service]. Viys’kova medytsyna Ukrayiny, 10 (3−4), 154−160.
• 9. Solom’yanyy, A. N., Shmatenko, A. P. (2013). Formulyar v kontseptsiyi medykamentoznoho zabezpechennya torakoabdominal’noyi travmy [Form in the concept of providing medical thoracoabdominal trauma]. Farmatsiya Kazakhstanu, 10, 35−38.
• 10. Derzhavnyj rejestr likars’kyh zasobiv Ukrai’ny. Ministerstvo ohorony zdorov’ja Ukrai’ny; Upravlinnja likars’kyh zasobiv ta medychnoi' produkcii'; Derzhavnyj ekspertnyj centr MOZ Ukrai’ny. Available at: http://www.drlz.kiev.ua
• 11. Dorovs’kyy, A. V. (2014). Stan ta perspektyvy rozvytku farmatsevtychnoho rynku Ukrayiny [State and prospects of the pharmaceutical market of Ukraine]. Problemy ekonomiky, 3, 71−80.
• 12. On approval of the Concept of development of the pharmaceutical sector in the field of zdorovya Ukrainy 20 112 020 (2010). Ministry of Health of Ukraine; Order of the Ministry of Ukraine of September 13, 2010 № 769. Available at: www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20 100 913₇₆₉.html
• 13. On improving the state regulation of prices for medicines and medical products nazanacheniya purchased for a set of state and local budgets (2011). CMU from August 8, 2011 № 932. Available at: http://www.zakon2.rada. gov.ua/ laws/show/932−2011 -%D0%BF

Анотація

Дослідження медикаментозного забезпечення військовослужбовців з бойовою хірургічною травмою у контексті маркетингового аналізу. Шматенко, Олександр Петрович, доктор фармацевтичних наук, професор, начальник кафедри військової фармації; Бєлозьорова Оксана Валеріївна, ад’юнкт, кафедра військової фармації. Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна.

Мета. Удосконалення системи медикаментозного забезпечення при наданні оптимального рівня надання кваліфікованої хірургічної допомоги військовослужбовцям з бойовою хірургічною травмою.

Методи. На основі проведеного ретроспективного аналізу первинної медичної документації, карток стаціонарних хворих хвороб військовослужбовців, що перебували на лікуванні у військових госпіталях сформований попередній перелік лікарських засобів. Методом маркетингового аналізу досліджено асортимент лікарських засобів, що використовувався на вищезазначеному етапі лікування.

Результати. Розглянуті основні тенденції розвитку вітчизняного ринку досліджуваних препаратів. Визначено питому вагу препаратів українського та зарубіжного виробництва. Наведена кількісна характеристика існуючого асортименту лікарських засобів на ринку та закріплена у нормативних документах.

Висновки:Доведено необхідність розширення асортименту лікарських засобів вітчизняних виробників, що є наразі ключовим питанням при формуванні державного оборонного замовлення.

Ключові слова: бойова хірургічна травма, кваліфікована хірургічна допомога, маркетинговий аналіз, фармацевтичний ринок, лікарський засіб військовослужбовець медичний лікарський.

Summary

Investigation of medical provision of soldiers with military surgical trauma in the context of marketing analysis. Shmatenko, Aleksandr Petrovich, Doctor of Pharmaceutical Sciences, Professor, Head of the Department of Military Pharmacy; Belozorova Oksana Valerievna, associate professor, department of military pharmacy. Ukrainian Military Medical Academy, Kyiv, Ukraine.

Aim. Further improvement of medical supplies system at providing of the optimal level of efficient surgical health care delivery for servicemen with battlefield surgical trauma.

Methods. A preliminary list of remedies was made accordingly to the retrospective analysis of hospital charts of servicemen who were treated in military hospitals. The range of medications used at the above-mentioned stage of treatment has been studied by the method of marketing analysis.

Results. The main development trends of the national market of studied remedies were examined. The share of both Ukrainian and international remedies was determined. Quantitative characteristic of medications on the market current structure was displayed and applied in normative documents.

Conclusion: The necessity of the national remedies range expansion has been proved; recently this question remains relevant at formation of the state defense order.

Keywords: battlefield surgical trauma, efficient surgical health care delivery, marketing analysis, pharmaceutical market, medicinal product.