Варіювання ігрових елементів у французькій пресі

ВАРІЮВАННЯ ІГРОВИХ ЕЛЕМЕНТІВ У ФРАНЦУЗЬКІЙ ПРЕСІ

Явище мовної гри притаманне французьким текстам, що належать до різних функціональних стилів та використовується дуже часто. Це обумовлюється тим, що вона надає образність, експресивність, виразність мові та має широкий спектр застосування залежно від мети та комунікативного наміру її користувачів. Наприклад, з одного боку вона може мати комічний ефект, з іншого — іронію. Мовна гра часто зустрічається в художній літературі, рекламі, газетах та навіть піснях.

В останнє десятиріччя мовна гра стала характерною ознакою мови преси. Автори газетних та журнальних статей дуже часто вдаються до цього прийому, адже при зіткненні з мовною грою у читача не тільки виникає інтерес до статті, а також потяг до «мовної розгадки» .

Вперше термін «мовна гра» запропонував видатний австро-англійський філософ Людвіг Вітгенштейн у праці «Філософські дослідження» [1].

Під терміном мовної гри розуміється плюралізм смислів, тобто мовна гра може розглядатися з різних боків та на різних рівнях, під час аналізу перекладу «гри слів» ми будемо керуватися підходом Вітгенштейна, який розглядав її у широкому розумінні.

" Філософи та психологи вважають таку гру однією з фундаментальних властивостей людської природи. Цей вид діяльності не переслідує конкретних практичних цілей. Мета гри — отримання задоволення її учасниками" [2, с. 138]. В процесі вивчення «мовної гри» дослідників цікавили такі питання, як проблема об'єму, меж та опрацьованість термінологічного апарату мовної гри [4;8], класифікація та опис її видів та прийомів [9], своєрідність гри як психолінгвістичного та лінгвокреативного феномену[2;7], специфіка функціонування гри слів в розмовному стилі, а також в молодіжній субкультурі [6], в пресі та рекламі [3; 7] тощо.

Останнім часом під мовною грою розуміють усвідомлене порушення норми, але замість «норма-помилка» з’являється «інша норма», до якої відносять стилістичну, контекстну та ситуативну норми.

Мовне явище вважається нормативним, якщо воно характеризується наступними ознаками:

? відповідність структури мови;

? масове та регулярне відтворення в процесі мовної діяльності більшості мовців;

? суспільне схвалення та визнання.

В мовній діяльності мовець усвідомлено може переходити на позиції «Homоludens» («людина, яка грає»). В залежності від того, коли мовець переходить на ці позиції і як він це робить, можна розрізняти види «мовної гри» [11].

В загальну теорію ігор входять такі поняття, як спортивні ігри, любовні ігри, комп’ютерні ігри та термін «лінгвістична гра» являє собою частину цієї теорії.За Й. Хейзінгою грі притаманні такі ознаки: гра вільна, обмежена часом та простором, повторювана, та, що підлягає певним правилам та азартна.

На думку Л. Вітгенштейна, мовна гра, як і інші ігри має динамічну природу, мають місце лише в дії, практиці комунікації. Також він підкреслює, що знаки, щось «матеріальне» -в звуковому, письмовому, друковану вигляді є мертвими, в них треба ввести життя, додати духовності - мовна гра надає знакам життя.

Мовна граце завжди аномалія. Будь-яка аномальна мовленнєва дія перетворюється на гру слів, якщо комунікатор має установу на навмисну мовну творчість.

Ф. Бойтендайк говорить про вихідний потяг, що призводить до гри — це динаміка напруження — розрядження. Саме ця ознака неначе маніпулює свідомістю гравця, тим самим примушує до пошуку загадок, у гравця з’являється інтерес до гри та бажання стати переможцем. Текст побудований таким чином, що гравець не може відірвати очей, не розгадавши задумку автора, зашифровану у тексті, з цього боку мовна гра виступає призмою авторської задумки, що сприяє її декодуванню. Так, в тексті мовною грою виступають авторські неологізми та аномалії.

Гра має широкий простір, її можна розглядати як на рівні одного концепту, так і на рівні усього тексту. Багато дослідників притримуються другого варіанту, за їхньою думкою має бути контекст.

Проаналізуймо одну з публікацій французької газети «Юманіте» :

Thiais-Orly Rugby postule pour accueillir le futur grand stade voulu par la FFR en 2017.

En quoi le projet de grand stade Thiais-Orly Rugby, dont vous etes l’un desporteurs au conseil general du Val-de-Marne, est une solution a ce qui s’est passeSamedisoir ?[14]

В цій частині тексту ми спостерігаємо яскравий приклад «накопичення» ігрових елементів, в даному випадку це різні назви та абревіатура. Також ставиться питання до читача, при читанні гравець також ставить його собі і тут же отримує відповідь.

В цей час читач перебуває у напруженні, після питання невідомо чи отримає він відповідь на нього чи ні. Часто ми самі поглинаємося в роздуми над питанням, підбираючи варіанти відповіді. Далі йде так званий «вибух», де таке накопичення елементів відсутнє.

Під час читання текст в газетах побудований" стрибкоподібно", автор робить такі накопичення задля привертання читацької уваги та зупиняється на головному. Читач насамперед шукає в тексті цікаві для нього моменти, шляхом фіксування таких накопичень, які одразу ж привертають його увагу.

Розглянемо інші випадки варіювання елементів мовної гри. В наступній частині публікації спостерігається накопичення, варіювання однокореневих слів.

Ces deux grandes differences avec le Stade de France offrent un total controle de la programmation des matchs a la Federation francaise de rugby (FFR). Ce n’est pas le cas actuellement au Stade de France, la Federation francaise de foot y etant prioritaire.

Між накопиченнями однорівневих елементів відбувається їх інтенсивне варіювання — своєрідний текстовий вибух. А потім гравець слідкує за подіями, що описуються та натрапляє на чергову загадку автора — надскладне речення, що містить цілу низку складнопідрядних, складносурядних та безсполучникових речень, які призупиняють рух текстового змісту, щоб потім знову вибухнути стратифікацією простих речень, прискоривши таким чином його поступальний рух. Подібне викладення інформації за допомогою прийомів мовної гри має на меті заінтригувати, зацікавити читача, та примусити його прослідкувати розгортання та завершення дії.

Ce grand stade interviendrait dans un projet d’amenagement du territoire plus vaste, sur 42 hectares, avec la creation de logements, d’un centre de congres et d’affaires, d’un parc de 5 hectares, soit un nouveau quartier proche de l’aeroport international d’Orly, de Rungis et ses nombreux sieges sociaux, du centre commercial Belle-Epine, bientot desservi par le tramway T7, la ligne de metro 14 et une gare TGV.

Крім того, речення містить різні цифри та назви, що тільки додає цікавості та затримує увагу читача.

Щодо часового та просторового чинника, він також варіюється.

Часові шари чергуються, автор починає з планів на майбутнє щодо нового стадіону для регбі, але раптом час починає інтенсивно варіюватися своїми планами — теперішнім, майбутнім, потім знову теперішнім.

De plus, ces deux innovations permettent d’accueillir d’autres evenements tout au long de l’annee. Sur la salle de beton degagee, on peut ame-nager un terrain de basket, de hand ou meme une piscine. Des salons, des congres s’y tiendraient aussi. Ils’agirait d’un equipement de premier ordre pour la metropole parisienne, qui en est jusqu’a lors depourvu. (PresentPresent-Conditionnel PresentConditionnel PresentPresent).

Проаналізувавши випадки та прийоми мовної гри, приходимо до висновку, що варіативність різнорівневих елементів є неодмінною прикметою явища мовної гри, як найпотужнішого прийому впливу на читача. Існує чимало засобів створення мовної гри в публіцистичних текстах, які вимагають подальших студій даного лінгвістичного феномену.

мовний гра французький публікація ЛІТЕРАТУРА

1. Витгенштейн Л. [Електронний ресурс]

2. Горелов И. Н. Основы психолингвистики / И. Н. Горелов, К. Ф. Седов. — М.: Лабиринт, 1997. — 224 с.

3. Захарова Л. И. Феномен языковойигры в современной публицистике (на матери алезаголовков газет) / Л. И. Захарова // Проблемы фразеологической и лексической семантики: Материалы Международной научной конференции (Кострома, 18−20 марта 2004 г.). — М., 2004. -С. 104−107.

4. Земская Е. А. Языковая игра / Е. А. Земская// Русская разговорная речь. Фонетика. Морфология. Лексика.Жест. — М., 1983. — С. 172−214.

5. Лисоченко Л. В. Языковая игра на газетной полосе (В свете металингвистики и теории коммуникации) / Л. В. Лисоченко, О. В. Лисоченко // Эстетика и поэтика язикового творчества. — Таганрог, 2000. — С. 128−142.

6. Нестерова Ю. О Древнерусская смеховая культура и современная языковая игра[Електронний ресурс]

7. Нухов С. Ж. Языковая игра в словообразовании (на матери але лексики английскогоязыка): дис. … д-ра филол. наук: 10.02.04 «Германские языки» / С. Ж. Нухов. — М., 1997. — 372 с.

8. Санников В. З Каламбур каксемантический феномен // Вопросы языкознания. — № 3. 1995. С. 56−69.

9. О понятии и термине «языковая игра» / Сковородников А. П. // Филологические науки.- № 2. — 2004. — С. 79−87.

10. Современный русский язык: коммуникативно-функциональный аспект //Учебное пособие.- Ростов-на-Дону: Изд-во Рост. Гос. Пед. Ун-та, 2000

11. Хейзинга Й. Homoludens / Й. Хейзинга. — М., 1992. — 459 с.

12. Языковая игра [Електронний ресурс]

13. Языковая игра и речевые нормы [Електронний ресурс]