Можливості використання газетного тексту щодо мови та культури анголомовних країн

Курский Державний Педагогічний Университет.

Кафедра Іноземних Языков.

Курсова робота на задану тему: «Можливості використання газетного тексту щодо мови та культури анголговорящих стран».

Виконав: студент факультету іноземної мов 48 «А» грн. АИВ.

Науковий керівник: Мамонт.

Курськ 2002.

1. Актуальність використання газетних статей під час занять по розмовної практике.

2. Періодичні друкарські видання англомовних стран.

3. Мовні особливості англійських газет.

4. Неологизмы.

4.1 Словотвір: словосложение, аффиксация, конверсія, скорочення, зміна значень слів, запозичення з деяких інших языков.

5. Газетні штампы.

6. Етапи роботи над газетним текстом.

Заключение

Список використовуваної літератури.

Введение

.

Ця курсова робота є огляд можливостей використання газетного тексту щодо мови та культури англомовних стран.

Метою згаданої роботи є підставою висвітлення основних особливостей газет англомовних стан і основних етапів роботи з газетним текстом для вдосконалення володіння языком.

Тема курсової роботи актуальна нині т. до. володіння іноземну мову неможливо окремо від культури та реалій життя англомовних країн, а газета, як масової інформації, є невід'ємною частиною культури. Через розуміння сенсу газетним публікацій вивчаючи мову повинні зрозуміти особливостей мови та життя. 1. Актуальність використання газетних статей під час занять по розмовної практике.

На етапі навчання мови виникає необхідність вивчення як власне мови, а й культури. У умовах розширення контактів, і інтеграції до світового співтовариства фонові знання і набутий ставлення до політичних, економічних, соціальних тенденціях набувають особливого значення. Кожен соціум має специфічної, характерною тільки йому картиною світу, що відповідає фізичним, духовним, технологічним, естетичним, етичним та інших потребам в світі. Мова одна із коштів формирования/социализации картини світу. Вивчення історії, традицій, культури країни досліджуваного мови стає важливим елементом обучения.

Донедавна питанням вивчення власне спосіб життя і реалій країни досліджуваного мови не приділяли належної уваги. Коло предметів обмежувався лише вивченням минуле й традицій будь-якого соціуму, безвідносно до сучасних тенденціям розвитку нашого суспільства та уявленням про особливості менталітету. З появою у навчальних планах багатьох навчальних закладів, які готують спеціалістів у галузі іноземних мов, такого предмета як лингвострановедение (British and American Studies) ситуація змінилася за користь поглиблення поглядів на країні досліджуваного мови. Проте цей предмет, бувши лекційний курс чи кілька курсів, сприяє придбання фактичної інформації, засвоєнню знань про особливості згаданого соціуму загалом. Набуті знання носять скоріш абстрактний, ніж практичного характеру, оскільки уявлення та розуміння те, що таке політична коректність («political correctness ») не забезпечують умінь і навиків будувати власні висловлювання на відповідність до даної соціальної нормою, набирає дедалі великої ваги, як і США, і у Великобритании.

Наведений вище приклад — лише з багатьох випадків, коли теоретичні знання згодом повинні прагнути бути освоєно практично. Сучасне трактування практичним заволодінням іноземним мовами пов’язана, передусім, з умінням здійснювати мовленнєвий спілкування у реальних ситуаціях, відповідно до нормами поведінки й мовного етикету, прийнятих у даному співтоваристві. Успішність мовного спілкування великою мірою залежить спроможності які спілкуються впливати друг на друга адекватно завданням спілкування, і в відповідно до цього вживати мовні висловлювання. Використання сучасних газетних статей як додатковий навчального матеріалу під час занять по розмовної практиці може вдало вирішити відразу кількох навчальних завдань. По-перше, газетні матеріали, присвячені таких тем як, наприклад, «нього й залежить сім'я », «розлучення », «виховання », допоможуть висвітлити сучасні тенденції в британском/американском суспільстві, зрозуміти питання, хвилюючі представників даних культур, існуючі стереотипи і призначає нові віяння. По-друге, зазвичай, статті містять дискусійні питання, які допоможуть організувати обговорення мотивувати формулювання і вираз власну думку у вивчаючих мову. Оскільки автори статей найчастіше полемізують з публікаціями на цю тему чи висвітлюють нові процеси, які у суспільстві, з’являється можливість звернути увагу які вивчають на фігуральний вислів і знаходять способи аргументації різних точок зору. По-третє, газетні публікації містять як велике кількість лексичних одиниць по заданій тематиці (у разі питання сім'ї та шлюбу, дітей), а й певні кліше, стійкі лексичні поєднання, точно які виражають досить складні концепції. Вони як і містять дуже багато фразеологічних і ідіоматичних висловів. Вивчення кліше і стійких лексичних поєднань, оборотів промови має особливе значення, оскільки найчастіше вивчаючи мають тенденцію формулювати про свої міркування іноземною мовою, відверто калькуючи обороти і висловлювання, типові для рідної мови, особливо під час обговорення проблем, потребують побудови складних висловлювань. Таким чином, газетні матеріали можуть як знайомитимуть із культурою, стереотипами поведінки, процесами, що відбуваються у суспільстві, і використовуватися в ролі матеріалів до роботи над розвитком комунікативних навичок і формування мовної компетенції. У цьому лексичний матеріал проробляється і освоюється і натомість вивчення особливостей менталітету/ життя конкретної соціуму, і що може не позначитися на інтересі які вивчають. Можливість обговорювати поточні, сучасні проблеми суспільства, шляхи їхнього розв’язання, порівнювати тенденції розвитку інших соціумів з аналогічними тенденціями у своїй соціумі неспроможна не послужити потужним стимулом до вивчення й удосконаленню іноземної мов. З методичної погляду аналізовані матеріали припускають низку завдань, що сприяє розвитку устноречевых умений.

Це завдання — як короткий переказ, формулювання основний ідеї статті і різних точок зору, запропонованих у статті. Як один із завдань можна запропонувати рольову гру (прес-конференція), саме: група поділяється на дві підгрупи Проте й У. Група, А отримує завдання скласти список запитань до групі специалистов/официальных осіб; група У отримує завдання підготувати стислі виступи по проблемним питанням, які мають вихідної статті; Підготовка триватиме від 7 до 15 хвилин. Далі йде прес-конференція, у якої обучаемые з підгрупи У коротко викладають основні проблемы/точки зору, а обучаемые з підгрупи, А ставлять запитання. У цьому мову реально стає об'єктом вивчення, а засобом спілкування. Процес комунікації, дозволяє активно застосовувати отримані знання, входить у перший план.

Як наступного завдання можна запропонувати студентів висловити особисту думку з проблемам/вопросам, які мають вихідному матеріалі. Для розширення спектра обговорення можна запропонувати порівняти і співвіднести факти, думки, ситуації, аналізовані у закордонній пресі, з матеріалами преси рідною (студентів дається завдання знайти матеріали з приводу відповідної тематиці в періодичній пресі рідною мовою й підготувати стислі повідомлення із них). Надалі можна знову розділити групу на дві підгрупи і бажання попросити сформулювати подібності (група А) й гендерні відмінності (група В).

Якщо вихідний матеріал пропонує полярні погляду, з’являється можливість організувати дебати, запропонувати подгруппам, придерживающимися різних точок зору, аргументувати і захистити умови та вимоги. Усі аналізовані типи завдань дозволяють розвивати комунікативні вміння, нарощуючи у своїй лексичний запас і розширюючи ставлення до соціумі і культурі досліджуваного языка.

2. Періодичні друкарські видання англомовних стран.

Газеты Великобритании.

У Великобританії видається приблизно 120 щоденних (виходять шість разів на тиждень, крім неділі) і недільних газет, які, коли мають ідентичні назви з додаванням «Sunday Issue «і видаються тієї ж самої компанією, є особливі друковані органи зі своєї власної редакцією. Загальний тираж національних (т. е. розповсюджуваних у всій Великобританії) щоденних газет — 15 мільйонів примірників, недільних — більш 17. За кількістю газетної своєї продукції одну особу Великобританія йде попереду інших капіталістичних країн, поступившись лише Швеции.

Навіть якби зовнішньому зіставленні англійських національних щоденних газет видно, що вони поділяються на згадані нами дві групи. Англійські «якісні» газети відрізняються суворої, некрикливой версткою, поміркованими за величиною шапками і заголовками, досить невеликим обсягом ілюстрацій. Для «популярних», чи «масових», газет характерні великі, на всю першу смугу шапки, стислі матеріали, строката верстка, безліч фотографий.

Серед щоденних національних газет до «якісним» ставляться «The Times », «Financial Times », «The Guardian «і «The Daily Telegraph »; до «популярним» — «Daily Mail », «Daily Express », «Daily Mirror », «The Sun «і др.

Дані про читацьку аудиторію цих видань показують, що з суто зовнішніми ознаками «якісність» і «популярності» приховується дуже велика різниця. Читачами першої групи є представники великої, середній і почасти дрібної буржуазії, а читацьку аудиторію другої групи входить у основному кваліфіковані і напівкваліфіковані робочі, т. е. верстви населення з найменшою достатком.

Мізерно малий відсоток читачів «якісних» газет і з числа робітників у частковості свідчить, що видання ці звернені до своєму класу, класу буржуазії, управляючих, тоді як «популярні» друковані органи спрямовані на ворожий буржуазії клас — клас робочих, експлуатованих. Усі англійські газети продаються нижче собівартості і «живуть» від реклами. Реклама в «якісних» газетах стоїть значно дорожче, як і покриває їх порівняно невеличкий тираж. Рекламодавця в тому випадку цікавить не тираж, а «якісний» склад читацької аудиторії, т. е. такі покупці товару, котрі розпоряджаються великими капиталами.

Отже, економічний регулятор все ставить по своїх місцях в інтересах можновладців. Співвідношення тиражу «якісних» і «популярних» газет, розподіл двох категорій інформацією тих і інших детерминированы сама природа заклала буржуазного нашого суспільства та мають чітку класову спрямованість. Коротко зупинимося на характеристиці основних англійських газет.

[pic].

" The Times «(заснована 1785 року, тираж—около 381,1 тис. примірників) є одним із найстаріших англійських газет. Її нинішній власник — видавничий концерн Руперта Мер дока. Газета іменує себе незалежної. Справді, широко відкривши свого часу двері для реклами, газета стала існувати на рекламні та інші надходжень від комерсантів Сіті і впливових кіл англійської буржуазії. Отже газета позбулася фінансові надходження з державної скарбниці і голову постійної опіки уряду. Ставши органом великого фінансового капіталу, газета повчала одного прем'єрміністра, як консервативного, і лейбористського. «The Times «не впливала на політику, а «робила» її, недарма її псевдонімом було «The Thunderer «(«Громовержець»). До послуг «The Times «була широка кореспондентська мережу у країні й там, інформації з надр Форин бюро і Сіті, доступна лише редакторам цієї газети. Тож не дивно тому, що з іншої преси цей газетний патріарх служив «керівництвом», постачальником идей.

Але час йшло, історія диктувала умови. Зайшло сонце Британської імперії, померкло та міць «Громовержця», а читацькі симпатії господарів Сіті і Вайтголлу дедалі більше схиляються убік «Financial Times «(заснована 1888 р., тираж 166 з лишком тис. примірників). Не дивовижно тому, що з іншої преси цей газетний патріарх служив «керівництвом», постачальником идей.

Але час йшло, історія диктувала умови. Зайшло сонце Британської імперії, померкло та міць «Громовержця», а читацькі симпатії господарів Сіті і Вайтголлу дедалі більше схиляються убік «Financial Times «(заснована 1888 р., тираж 166 з лишком тис. экземпляров).

[pic].

Велика поінформованість, впливовість, дипломатичність, тонке майстерність редакторів і кореспондентів притаманні нинішньої «Financial Times ». З іншого боку, газета є авторитетною фінансовоекономічним виданням. І хоча тираж її й не великий, газета, не безпідставно претендує звання національної газети номер один.

[pic].

Газета «The Guardian «(заснована 1821 року, тираж близько 478 тис. примірників) є виразником поглядів ліберальної інтелігенції (сюди ж примикає і «The Observer », заснована 1791 року, тираж близько 773 тис. примірників). Останні півстоліття вплив Ліберальної партії різко впала, і тому ті газети визначають умови та вимоги десь між консервативним центром і правих крилом лейборизма.

Досить відомої англійської газетою є проконсервативна «Daily Mail », що стосується «популярним» газетам. Її тираж — 1800 тис. примірників. Вона була першою англійської «газетой-копейкой» і став зі дня підстави у 1896 року торгувати не політичними новинами, а криминально-приключенческой сенсацією із єдиною метою відволікання трудящих від гострих проблем соціального характера.

Газеты США.

Загалом у США видається приблизно 1700 щоденних газет із загальним тиражем більш 60 млн. примірників. Найбільші належать трестам Найт-Риддера, Доу Джонса, Скриппса-Говарда, Херста, Нью-хауза, Перрі, Ганнета. Зараз приблизно 150 монополістичні об'єднань контролюють понад половину тиражу щоденних і недільних газет США. Так, концерну Скриппса-Говарда належить майже двадцять газет. Трест Херста володіє більш як двадцятьма періодичними виданнями і контролює пресс-синдикат, клієнтами якого є у різних країнах понад 2500 газет. Панування монополій в економічної і політичною життя в країні є тією вирішальний чинник, що дозволяє їм здійснювати повний диктат над прессой.

Уся преса США ділиться втричі групи: 1) «трестированная періодика», що об'єднує газет і журналів, лунаючи трестами, видавничими концернами, пресс-синдикатами; 2) «нетрестированные органи друку» — порівняно мало газет та журналів, організаційно які пов’язані із головними видавничими концернами і газетними трестами; 3) так звана мала преса — щоденні газет і журналів, поширювані, зазвичай, у межах міста, невеликого промислового чи сільськогосподарського району страны.

Серед газет та часописів «трестированной періодики» може бути «New York Daily News », «Des Moines Register », «Los Angeles Times » .

До «нетрестированной періодиці» ставляться провідні газети, лунаючи в найбільших промислових центрах США: «New York Times », «Wall Street Journal », «New York Post » .

Провінційні газети зазвичай входить у звані «чейны» (chain — ланцюжок) — об'єднання, які під контролем однієї з газетних магнатів. Багато «чейнов» повністю контролюється газетними трестами і видавничими концернами великий прессы.

Мала преса орієнтує читача у межах інтересів даного штату і міста. Інформація, опублікована зі сторінок місцевих газет, переважно відповідає інтересам місцевих торгових фірм, висвітлює події, цікаві для читача цих районів. Проте многополос-ность газет малої преси дозволяє також публікувати та інші сообщения.

Газеты Канады.

У Канаді видається 117 щоденних газет загальним тиражем 4,4 млн. примірників. У результаті сформованих традицій, і навіть через надзвичайно великих відстаней між населеними пунктами, періодика носить, як правило, регіональний характер.

Для преси Канади властива характерна більшості капіталістичних країн досить високий рівень концентрації. Значна частина періодичної преси видається кількома найбільшими газетножурнальними объединениями.

Центральне місце у тому числі займають групи «Free Press Publication », «Southam Press «і велика група лорда Томсона, контролює 27 місцевих газет.

Найбільшими газетами є «Globe and Mail «(тираж 320 тис. примірників), якою виражено інтереси консервативної партії; «Toronto Star «(тираж 530,6 тис. примірників) та інші газеты.

3. МОВНІ ОСОБЛИВОСТІ АНГЛІЙСЬКИХ ГАЗЕТ.

Мова газети, безумовно, має певної специфікою, отличающей його від мови художньої чи наукової літератури, від розмовної мови. Це є наслідком тривалого відбору мовних засобів вираження, найбільш відповідних тому соціальному завданням, яке виконує газета як основний засіб масової информации.

Прагнення в найкоротші терміни повідомити про свіжих новинах знаходить відбиток як і характері комунікативних завдань, і у мовному їх втіленні. Газета розрахована на різнорідний численний лекторство і має привернути увагу. На читання неспециальной масової газети читач гребує витрачати чимало часу, тому газетна інформація організується те щоб повідомлення було лише передано стисло, щоб надати на читача певне емоційний вплив. На зв’язку з що явна інформаційна функція газети дедалі більше відтісняється інший — воздействующей, стиль мови газети дедалі більше перетворюється на різновид публіцистичного стилю. Але особливі умови випуску газети — стислі терміни підготовки матеріалу, які дозволяють його старанно стилістично відпрацювати, повторюваність тематики і обмеженість кола тим — призводять до з того що публіцистичний стиль з газети часто спрощується, стандартизується, зазнає відоме лексичне зниження. А наявність стандарту породжує газетні штампи, так характерні для газетної речи.

Мова газет, історично сформований у системі англійського літературної мови, має низку спільних рис, мінливих від епохи до епосі, і навіть безліччю приватних особливостей, властивих окремим газетним жанрам, публикациям.

Але як не різнорідна система мовних коштів, вживаних у різних газетних жанрах, газетний стиль все-таки вирізняється з-поміж інших стилів промови поруч істотних загальних ознак. Газетні повідомлення, зазвичай, готуються і читаються швидко, тому й журналісту, і читачеві зручно користуватися повторюваної лексикою, що поступово перетворюється на газетні штампи, чи клише.

Отже, одна з особливостей газетного стилю служить наявність повторюваних слів і словосполучень. Чимало їх ми можна зустріти не лише у газеті, а й у інших стилях промови, проте можливість появи в них тієї чи іншої штампа різна. Наприклад, висловлювання a champion of peace, cold war, vital issue, a policy of non-nlignment, general disarmament, nuclear free zone, arms race і ще імовірніше натрапити у газеті, ніж у художньому произведении.

Кількісно-якісний аналіз газетної лексики виявив великий відсоток власних імен: топонімів, антропонімів, назв установ і громадських організацій і т. буд., вищий проти іншими стилями відсоток числівників і взагалі слів, які стосуються лексико-грамматическому полю множинності, і навіть безліч дат. Характерною ознакою газетної лексики є дуже багато суспільно-політичних термінів. Бросающейся правді в очі рисою газетного стилю є часте вживання інтернаціональних слів і неологізмів. Останні представляють безсумнівний інтерес, оскільки найчастіше важкі для понимания.

4. НЕОЛОГИЗМЫ.

Як відомо, неологізми — писав і словосполучення, створені для позначення новопонять політичного, наукового чи загальновживаного характеру, освічені за діючими у мові словообразовательным моделям і законам чи запозичені з деяких інших языков.

По структурі та способу освіти неологізми у мові газети представлені кількома варіантами. Найбільш характерними способами освіти неологізмів у мові англійської газети словотвір (словосложение, аффиксация, конверсія, скорочення), зміна значень слів і реального запозичення з деяких інших мов. Усі вони має свої особливості, тому вони мають розібрати отдельно.

4.1 Словообразование.

Словосложение як тип словотвори є злиття двох або як основ для освіти нового слова. Для англійських складних слів найбільш частотними є освіти, які з двох основ.

Останнім часом у мові англійських і особливо американських газет з’явилося багато імен іменників, освічених по конверсії способом словосложения з поєднань дієслова і прислівники. У декого з тих спостерігається чітка повторюваність другого компонента, що у деяких випадках дає підстави вважати, що намічається певна залежність між моделлю і його значенням. Тому часто можна прогнозувати значення (чи сфера поширення значення) кожного нового, освіченого з цієї моделі слова. Але часто для всієї групи таких прогнозів робити не можна, що перешкоджає розуміння нового слова. Прикладами слів цього є: stay-in — пікетування; ride-in — протест проти дискримінації щодо проїзду негрів в автобусах; fish-in — протест проти обмеження території лову риби американськими індіанцями; apply-in — вимога рівних стартових можливостей при найманні працювати; sit-in — сидяча страйк, например:

Electricians sitting in on two North Sea оіл platforms were flown oft by.

Останнім часом у мові преси почали з’являтися імена іменники з компонентомin, об'єднані загальним значенням змагання, змагання, конкурсу, турніру, конференції: read-in — змагання читців; recite-in — конкурс декламаторов; sail-in — регата; fly-in — особливий вид авіаційного параду, у якому присутній елемент змагання; swim-in — змагання з плавання; lobby-in — конференція за політичними вопросам.

Разом про те з компонентомin існують слова, які мають подібного загального значення: buy-in — вигідна угода (покриття витрат з допомогою продавця біржі); tie-in — навантаження для придбання ходового товару; trade-in — знижка для придбання товару з вимогою здачі такої ж товару, уже вживаного (наприклад, здається старий телевізор, і це береться до купівлі нового); break-in — вторгнення в життя громадян (порушення таємниці листування, підслуховування телефонних розмов тощо. буд.), например:

Illegal break-ins for purposes of planting listening devices and stealing documents.

Аналогічна модель використовується для освіти імен іменників від дієслів коїться з іншими говірками. Часто один і той ж наріччя приєднується до найрізноманітніших дієсловам, і значення кожної нової слова унікально. Зазвичай, таке слово прийшли о мову через різні газетні жанри. Наприклад: over: take-over — захоплення влади; switch-over — перехід (в іншу тему); push-over — легкопреодолимое перешкода; out: drop-out — юнак, кинувши навчання; walk-out — страйк; lay-out — людина, втративши роботу; lock-out — локаут; on: sign-on—регистрация; signing-on time— час, коли біржі праці виробляється реєстрація безробітних; up: build-up — накопичення військових сил; pile-up — дуже багато; make-up — примирення; cover-up — покриття; break-up — распад.

Складні слова часто йдуть на назв реалій, властивих країні, та їх розуміння необхідні знання экстралингвистических чинників, наприклад: fight-back — прийняття контрзаходів (після дій адміністратора), відсіч. sit-down protest — сидячий протест; shut-down — закриття, ліквідація (підприємства), наприклад; …(The union) wasn «t informed of the Chrysler shut-down until May 16, the day it was announced in the news media…; …300 demonstrators quickly won City council support against the shut downs.

Такі слова творяться у таких багато й дуже часто, що чимало їх ще мають встановленого правопису (злитого, роздільного чи через дефіс), наприклад: shutdown, shut-, -down, shut down.

Серед неологізмів газетної лексики доречно зауважити складні слова, які з синтаксичних словосполучень, наприклад; has-been, know-how. Перше їх виникла для позначення політичного діяча, втратив власної ваги у політиці (a political has-been), а час вживається ширше — для позначення що з вживання товарів. Друге є дуже ємним за значенням: те й вміння, і творчий досвід, і практика, і чітке знання тощо. д.

Аффиксация — це особливе утворення новослів з допомогою суфіксів і префіксів. Для газетного стилю характерно поява аффиксальных неологізмів з певним набором афіксів, і навіть незвичне поєднання підвалин життя і афіксів. Часто нове застосування перебуває для афіксів, які у інших стилях промови є непродуктивними. В багатьох випадках такі афікси розвивають нових значень, раніше їм несвойственные.

Наприклад: -ship. Цей англосаксонський суфікс в свій час вживався для освіти абстрактних імен іменників багатозначно стану, становища, наприклад; friendship, leadership, lordship. Його давно вже вважають непродуктивним, позаяк у надувалася протягом багатьох століть нові слова з ним не утворювалися. У газетної лексиці суфіксship разом із морфемойman утворює абстрактні імена іменники багатозначно якості, ознаки: brinkmanship — балансування за межею війни; craftsmanship — мистецтво на маси; oneupmanship — прагнення бути першим; showmanship — вміння показати товар обличчям, замилити очі; statesmanship — мудрість державного деятеля.

Те ж саме згадати і непродуктивному суфіксіdom, що у газетної лексиці став вживатися для освіти новослів отже знайшов продуктивність, наприклад: bangdom— організований бандитизм; bogdom — життєвий глухий кут; officialdom — офіційні кола; suckerdom — тунеядец.

Серед широкоупотребительных суфіксів слід назвати й суфікс дієсловаise (-ize), що особливо частотен p. s мові американських газет: fictionalize — вигадувати; itemize — розглядати за пунктами; institutionalize — узаконити. Наприклад: Their march from Hyde Park to unionize — бути членом профспілки. Наприклад: Newspapers staff members were unionized. (CT); westernise — європеїзувати. Например;

У газетному мові можна зустріти неологізми, освічені внаслідок поєднання суфіксаer з засадами імен іменників і дієслів. Наприклад: school leaver — випускник школи; schooler — школяр; primary schooler — учень початковій школи; senior (junior) graders — учні старших (молодших) класів; marcher — демонстрант.

Освіта новослів з допомогою префіксів та його часте використання також притаманно газетного языка.

З допомогою префіксів утворені антонимические політичні терміни, як, наприклад: demilitarization — remilitarization, nazification—denazification—renazification (відродження нацизма).

Останнім часом в газетах з’явилося багато слів з префіксом піп-: non-access to nuclear weapons — недопущення до ядерної зброї; non-affiliated union — американський профспілка, не входить у більша об'єднання профспілок; non-beligerent country — країна, не що у війні; non-content — голосує проти пропозиції (в палаті лордів); non-partizan — не приналежний до жодної партії; non-union, non-unionist — не який складається членом профспілки. Ось газетний приклад із дуже частотним тепер терміном non-proliferation (нераспространение).

Конверсія — це перехід слова з частині промови до іншої, що призводить до утворення нового слова наведені без зміни його початковій форми. Це іще одна джерело неологізмів щодо англійської мові. Освічені за конверсією, вони поширені в газетної лексиці. Висока частотність слів, освічених за конверсією, — одне з відмінностей газетного стилю. Найчастіше це дієслова, освічені від іменників, і іменники, освічені від дієслів. Буде слушним наголосити, що з новоствореному слові нерідко розвиваються значення, лише побічно пов’язані з словом-основой.

Наприклад, у парі to hit — a hit можна спостерігати цікаве розвиток значення імені существительном. Через війну цілого ряду переносів і переосмислень значення a hit стало означати успіх чи те, що є успіх. Аналогічне розвиток можна бачити й у таких парах: to print — a print; із наступного словосполучення видно, що у существительном print розвинулося значення тираж, т. е. тотальність надрукованих примірників: the total print of editions — загальний наклад видань; to cut — a cut; іменник набуло значення скорочення, урізування, отмена.

Іменник cut заслуговує на увагу з кількох причин: наявність нових значень (було вже зазначено), дуже висока частотність вживання, велика варіативність лексичного оточення. Іменник cut настільки частотно, що його вживається іноді по кілька разів на тому ж числі газети «Morning Star », особливо в заголовках.

У газетної лексиці, особливо у тій частині, що стосується політичних подій, рекламі, часто зустрічаються частково субстантивированные слова — це різновид конверсії, коли він слово набуває лише окремі ознаки імені іменника, наприклад артикль чи форму множини. Наприклад: the unemployed — безробітні; the needy—нуждающиеся; casuals — зручні туфлі на день; home beautifuls — домашні речі (халат, шльопанці тощо. буд.); the coloureds — кольорове населення; locals — місцевим профспілкам та його представители.

Скорочення — іще одна тип словотвори, який також є джерелом неологізмів. Багатство скорочених слів, особливо рясно можна зустріти в заголовках, — характерна риса мови газеты.

Слід зазначити, що й скорочення отримали стала вельми поширеною в XX столітті переважають у всіх європейських мовами, то англійській вони численні. Процесу скорочення слів і словосполучень сприяли передусім зовнішні (соціальні) чинники. Це першу чергу науковотехнічний прогрес, різко що збільшив потреба у стислому найменуванні організацій, об'єктів, матеріалів; поява телеграфу, котре вимагало економії мовних коштів; розвиток засобів масової інформації, забезпечили можливість запам’ятовування абревіатур широким колом осіб. Поступово таке слово закріпилися в повсякденному обиходе.

Деякі скорочення, які в англійських газетах, народилися саме у газеті і вони загальновживаними всім стилів промови; є такі, які вкрай рідко зустрічаються поза газети; треті прийшли о газету з мови технічної літератури, ділового мови т. е. з деяких інших функціональних стилей.

Під час читання газет читач може зустрітися ще з скороченнями, що він не знайде в словниках і довідниках, що є наслідком появи новопонять, що виникають у з быстротечностью політичних подій, розвитком науку й техніки тощо. буд. Постають нові політичні партії, організації, навіть країни й, на жаль, нові види й системи сучасного зброї. Їх довгі назви стають настільки загальновідомими, що допускають сокращение.

Абревіатура, т. е. скорочення слів до літери, здебільшого вимовляється по буквах: АЛЕ — Home Office. Деякі абревіатури, у яких згодні чергуються з голосними і який нагадують звичайне слово, прочитуються з правилам читання: UNESCO — United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization; WHO — World Health Organization; NASA — National Aeronautics and Space Administration;

Зазвичай, такі скорочення, давно ввійшли до вживання, не пояснюються в тексте.

Изменение значень слів Іншим способом освіти неологізмів у мові газети є зміна значень слів. Він із зміною валентных зв’язків слів чи можливістю їх споживання у різних контекстах. Оскільки газетні повідомлення орієнтовані масового читача, зміна значень слів найчастіше полягає в нормах розмовної мови, й інші слова вживаються в переносному, часто гиперболизированном значении.

Цікаво розвиток значення слова lobby та її похідних. Його перше значення — передпокій. Ще у минулому столітті lobby почали вживати як політичний термін для позначення парламентських кулуарів. У цим терміном почали називати обличчя, «обрабатывающее» членів конгресу на користь прийняття потрібного босу законопроекту. Пізніше від цього утворилося нове іменник lobbyist багатозначно людина, що у політичних кулуарах збирає відомості для свого і таємно проводить його політику. Невдовзі воно проникло в газетну політичну лексику Великобританії, але тут його значення облагородилось. Він став позначати журналіста, має декларація про пріоритет в публікації матеріалів про діяльності парламента.

Нині в слові lobby розвивається нового значення — звернення до парламенту або в державний орган із будь-яким вимогою. Це значення перейшло і дієслово to lobby, зчинений по конверсии:

The marchers «route took them past the Department of Education and Science offices and the greater London Council offices, where a large force of police barred the marchers from actually passing the main entrance and a group waiting to lobby councillors.

У окремих випадках значення слова супроводжується появою додаткових відтінків, що уточнюють, посилюючих чи модифицирующих основне, первісне значення слова. Наприклад, у мові американських газет останнім часом став широко застосовуватися термін image (образ). У газетах слово image теж позначає образ, але тут цей спектакль про політичного діяча, створене між рекламою й пропагандой.

Заимствование з деяких інших языков.

Третім шляхом появи неологізмів з газети є запозичення з іншої мови. Такі слова з допомогою багаторазового повторення поступово засвоюються мовою. Їх поява викликається різними причинами.

Наприклад, французьке detente (ослаблення міжнародної напруженості), яке нині часто використовують у англійської і американської пресі, з’явилося як наслідок миролюбної політики Радянського Союзу, який проголосив ослаблення міжнародної напруженості через збереження миру в усьому мире.

Німецьке Blitzkrieg (бліцкриг, блискавична війна) стало повсякденним після провалу німецько-фашистських задумів «блискавичної» війни. Для прикладу запозичених слів можна назвати: tycoon (японське «принц») використовують у значенні промисловий магнат, повернула; pundit (з мови хінді, де вона позначає індуса, знає санскрит, філософію, юриспруденцію) через журнал «Time «увійшло мову преси зі значенням мудрець, розумник; німецькі слова Luftwaffe (фашистські ВПС) і Putsch (путч, переворот); російське nyet («немає») для позначення негативного відносини Радянського Союзу до мілітаристської й неоколониалистской політиці реакційних урядів тощо. д.

Серед запозичень, вживаних у мові газети, можна зустріти безліч калік, т. е. дослівних перекладів з іноземних мов. Наприклад: spaceship — космічний корабель; to monitor sputniks — контролювати супутники на радіо; to walk in the open space — виходити у відкритий космос; to pilot a spaceship — пілотувати космічний корабль.

5. ГАЗЕТНІ ШТАМПЫ.

Як уже відзначалося вище, щоб максимально прискорити і спростити читання й розуміння газетного тексту, у мові газет вживаються слова словосполучення, повторювані з номери як у номер. Вони становлять свого роду термінологію газетного стилю, і власне представляють собою газетні штампи, чи кліше. Вони, як нічого іншого, відбивають традиційну манеру викладу матеріалу у газетних статтях, наприклад: cold war propaganda, war hysteria, well-informed sources, danger of war, economic difficulties, overwhelming majority, peaceful coexistence і др.

Кліше необхідні у газетній стилі, оскільки вони викликають миттєві потрібні асоціацію та не допускають двусмысленности.

Газетні штампи можна розділити на дві групи: а) словосполучення, що їх вживають завжди у одному складі; б) словосполучення, допускають варіативність складу. Перша група представлена більшою розмаїтістю структур. AN (прикметник + іменник): international relations—международные відносини; international tension — міжнародна напруженість; orbital station — орбітальну станцію; joint research — спільні дослідження; peaceful means — мирні кошти; legitimate interests — законні інтереси; great powers — великі держави; nuclear powers — держави, котрі володіють ядерною зброєю; super powers — наддержави; juvenile delinquency — злочинність серед неповнолітніх; big business — великий бізнес. V (A)N (дієслово + іменник): to strengthen peace—крепить світ; to ban nuclear tests — заборонити ядерні випробування; to stop the arms race — зупинити (припинити) гонку озброєнь; to maintain peace—поддерживать світ; to have priority — користуватися перевагою, пріоритетом. NN (іменник + іменник): arms race — гонка озброєнь; blanket ban — загальний, огульний заборона. VprepN (дієслово + прийменник + іменник); to be in effect — бути, у дії; to sit in the cabinet — бути урядовцем. NNN (іменник + іменник + іменник): arms limitation talks — переговори щодо скороченні озброєнь; space exploration program — програма космічних досліджень. ANN (прикметник + іменник + іменник): manned space flight — космічний політ з космонавтом на борту; nuclear weapons tests — випробування ядерної оружия.

Друга ж група включає свого роду опорне слово, що має високої частотністю у газетних текстах, і варьирующееся лексичне оточення. Приклади поєднань з іменниками: ban — заборона; to end a ban, to lift a ban, to withdraw a ban — скасувати заборона; community — група, громадськість; national community — національна група, земляцтво; international community — міжнародну спільноту; world community — світова громадськість так; complaint — скарга; to lodge a complaint, to register a complaint—заявить протест, скаргу; notice—предупреждение про звільнення; to give notice — попередити про звільнення; to give a short notice—предупредить незадовго до звільнення; without notice — звільнити без попередження; to give 90 days notice — попередити про звільнення за 90 днів; to receive a lay-off notice — отримати попередження про увольнении.

Поєднання з прикметниками: vital — issue, interest, importance, field, gap, effect; major—area, part, break-through, result, field, progress, problem. source of employment, source of information; part-time (full-time) — worker, employment, pay; racial — policy, discrimination, hatred, tension.

6. ЕТАПИ РОБОТИ НАД ГАЗЕТНИМ ТЕКСТОМ.

Методичне зміст роботи з іншомовним текстом докладно описано в статтях Р. У. Роговий і Ж. І. Мануэльян, соціальній та відповідних розділах підручників і допомоги за методикою викладання іноземної мов у шкільництві. Нагадаємо основні моменты.

Читання тексту має робота з зняттю лексикограматичних труднощів, які виникають під час читання оригінальних газетних текстів. Правильному розумінню тексту може перешкоджати незнання політичну обстановку, реалій країни, де відбулася подія. Тут також необхідні пояснення учителя.

Оскільки основний формою читання газетних текстів є читання про себе, то неправі ті вчителя, які захоплюються читанням вголос в старших класах. Читання вголос і її в опануванні графічної системою мови, що слід проводити дозвілля у молодших классах.

Проте читання вголос під час роботи з газетою виключити повністю не можна. Наприклад, під час попереднього роботи щодо зняття труднощів навіть рекомендується прочитувати вголос й переводити деякі заголовки, пропозиції, котрий іноді цілі абзаци, які надаються найбільш важкими для понимания.

Про місце перекладу слід зазначити особо.

Як мовилося раніше, головна мета роботи з газетними текстами — навчити учнів читати подумки з беспереводным розумінням, бо тільки такий її різновид читання дає можливість учням зосередитися на значеннєвий боці тексту, навчити їх почати отримувати від тексту інформацію. У цьому полягає одне з головних практичних цілей навчання мови. Переклад ж ми сприяє, а найчастіше заважає зрозуміти сенс тексту, оскільки відволікає учнів на операцію з перекодированию іншомовного тексту в російський, тому, особливо на початковому етапі знають, слід підбирати такі нескладні статті у газети, які переконували які у тому, які можна зрозуміти читане не повідомляючи всіх слів, вдаючись до мовної догадку, не фіксуючи увагу невідомих словах, т. е. без перевода.

Me слід дробити текст на частини, оскільки це руйнує його композицію і сприяє вилучення інформації. Та коли текст надмірно великий, вчитель може порекомендувати учням опусти, окремі абзаци за умови, якщо це порушить основного содержания.

Провівши попередню роботу, корисно запропонувати учням переглянути текст, щоб виявити індивідуальні складнощі у первинному сприйнятті його содержания.

Контроль розуміння прочитаного проводиться з допомогою різноманітних вправ, які вчитель знайде у наступних розділах даної главы,.

Закінчується робота над текстом його інтерпретацією. Це то, можливо пояснення про причини і мотивів, громадського значення події, вчинків людей, узагальнений висновок про прочитане, думка учня про газетному сообщении.

зважаючи на викладене, вчитель намічає такі етапи роботи з газетними текстами. До читання: 1. Ознайомлення учнів із загальним змістом тексту й визначення мети роботи (вступне слово вчителя). 2. Роз’яснення окремих слів, граматичних моделей, словосполучень для зняття труднощів лексичного і грамматического характеру. Після читання (подумки): 3. Виконання вправ, вкладених у контроль розуміння прочитаного і більше повне осмислення змісту тексту. 4. Виконання завдань творчого характеру з урахуванням прочитаного текста.

Зупинимося на окремих етапах докладніше, та був проілюструємо їх на прикладах роботи з газетними жанрами і рубриками. 1. Перший етап відбувається на вигляді розмови. Учитель задає класу ряд попередніх питань, які націлюють на тематику тексту і тих полегшують подальше сприйняття її змісту. Далі йде вступне слово, у якому вчитель, не розкриваючи змісту тексту, коротко розповідає про його проблематики, пояснює значення фактів, що з суспільно-політичної життям країни, де відбуваються описувані з тексту події, дає пояснення окремих реалій, характеристику окремих осіб, згаданих у тексті. До свого вступного слову вчитель старанно готується. Дані, сообщаемые їм, повинні викликати інтерес до інформації, яку треба отримати гроші з газетного текста.

2. Друге завдання вчителя — допомогти учням дати раду тексті, зняти труднощі лексичного і грамматического характера.

Зняття труднощів до читання тексту — доцільний методичний прийом, бо інакше читання замітки у газеті може перетворитися на нудотне розшифровування. Але, з іншого боку, повна попередня обробка тексту знижує можливості розвитку мовної здогади учні. На більш пізньої ступеню навчання, коли учні засвоїли певну кількість специфічних газеті слів, словосполучень і структур, труднощів буде меньше.

3. Головним же етапом задля досягнення безпосереднього розуміння є вправи, створені задля повніше осмислення змісту текста.

Навчаючи газетної лексиці, потрібно працювати зі словосполученнями, а чи не з ізольованими словами. Наприклад, слово supreme учні выучивают в поєднаннях Supreme Soviet, Supreme Court; power — в поєднаннях Great powers, state power. У посібнику вчитель знайде багато типових газетних словосполучень і штампов.

Якщо вчитель вестиме роботу з нагромадженню газетних типових фраз систематично, учні легко довідуватимуться в процесі читання газети. Як необхідних можуть бути рекомендовані такі поєднання слів: champion of peace, peace-loving countries, atom-free zone, foreign office, state secretary, foreign minister, unanimity of views, common market, summit meeting, according to the report, arms race і ще, які вчитель може сам відбирати під час читання газети, заносити на картки, і використовуватиме підготовки до занять з газетою. Але тільки цієї одної рекомендації буде, очевидно, недостатньо, аби домогтися беспереводного розуміння. Словосполучення можна зрозуміти з тексту, але загальний сенс неясний. І тому корисно варіювати тексти. Учитель може складати їх собі сама з урахуванням газетних статей. Текст повинен зберігати основний сенс статті. Після знайомства учнів з цим текстом другої такої варьированный текст сприйматиметься лише на рівні сенсу, без перекодування в знаки рідної мови. Ще легше сприйматимуться третій, четвертий тощо, буд. тексты.

Для контролю розуміння кожного варіанта учням може бути задано питання: 1. Що у тексті проти попереднім? 2. Що залишається незмінною? 3. Чи змінився сенс? Покажемо з прикладу тексту, узятого з статті Unite to Fight This Evil, присвяченій расової дискримінації. Black Britons are being made the scapegoats for all our troubles today. The racists play upon the fears of working people. They are genuine fears; fears which are aggravated by the state of our economy. It is no coincidence that Mosley made his impact in the solid working-class area of East London. Lack of jobs, lack of houses, lack of decent schools, an overstrain of health service and social services system — it «p.s all too easy to blame all this on blacks living next door, instead of international speculators for selling sterling, or British industry for failing to invest sufficiently. Speculators, business tycoons and City whizz-kids do not on the whole, live in our inner city areas which, when it comes to the crunch, are the breading ground of racial tensions.

На базі подібного тексту вчитель їх може становити такі варіанти: 1. The racists make black Britons guilty of all the troubles in the country. The troubles are really great: lack of jobs, lack of houses, lack of schools, bad state of economy, bad health service and social services system. It is easy to blame the blacks living next door instead of blaming speculators and business tycoons. 2. The racists accuse the black people in Great Britain of all the evils of capitalist system, of all the fears. The fears are really great. They are: lack of jobs, lack of houses, lack of decent schools.

ЗАКЛЮЧЕНИЕ

.

У цьому роботі спробував довести важливість застосування газетних статей щодо навчання іноземної мови, розглянув їх функції і у процесі обучения.

Газетні статті є ефективним засобом засвоєння учнями того чи іншого мовного материала.

Газета є частиною культури англомовних країн і з її допомогою учні як вдосконалюють мову, а й дійдуть розумінню особливостей життя англомовних стран.

Для ефективне використання газетного тексту щодо навчання вчителю необхідний правильний підхід до подачі матеріалу, т. до. статті у газети мають певній специфікою і є складнощі у розумінні газетного тексту. Тому, необхідний підготовчий етап для роз’яснення всіх таких особливостей, і після цього можлива ефективна роботу з газетним текстом.

У цьому курсової роботі освітлені деякі особливості зарубіжних газет та показано приблизні етапи роботи з газетним текстом.

Список використовуваної литературы.

1. Т. А. Барабаш: «Reading newspapers and talking politics» — М., 1971.

2. Колкова М. До. «Навчання іноземних мов у школі, і ВУЗе».

3. Минаева Л. У. «Мовна комунікація в суспільстві» — М., 2001.

4. Малявин Д. У. «Фундаментальна обізнаність із газетою англійською у неповній середній школі» ;

М., 1988.

5. Королькова У. А. «Learn to read papers» — М., 1967.