Педагогічні умови виховання у дітей старшого дошкільного віку почуття любові до рідного міста

Бердичівський педагогічний коледж Курсова робота з педагогіки на тему: «Педагогічні умови виховання у дітей старшого дошкільного віку почуття любові до рідного міста»

Виконала студентка ІV курсу дошкільного відділу Катинська Анастасія Вікторівна Керівник Гордійчук Наталія Іванівна Бердичів 2010р.

Зміст

Вступ Розділ І. Теоретичні засади формування патріотичних почуттів у дітей дошкільного віку

1.1 Патріотизм, як інтегральна моральна якість

1.2 Виховання любові до рідного міста у дітей дошкільного віку

1.3 Аналіз практики роботи дошкільних закладів м. Бердичева по вихованню любові до рідного міста у дітей дошкільного віку Розділ ІІ. Методи та методика дослідження педагогічних умов виховання у дітей старшого дошкільного віку любові до рідного міста Розділ ІІІ. Педагогічні умови виховання у дітей старшого дошкільного віку любові до рідного міста

3.1 Вивчення рівня знань дітей про своє місто

3.2 Методика організації навчально — виховної роботи в старшій групі ДНЗ № 27 по вихованню любові до рідного міста Висновки Література Додаток № 1

Вступ

Актуальність. Дитинство — час незабутніх переживань, яскравих вражень, які довго зберігаються в пам’яті людини і є органічною частиною її духовного світу, що пов’язує з рідною домівкою, місцями, де вона народилася та зростала.

Дошкільний вік є сприятливим періодом для розвитку патріотичних почуттів. Патріотичні почуття — це переживання, з яких у майбутньому виросте громадянська позиція особистості, її людська та національна гідність.

Актуальність проблеми обумовлена необхідністю виховання любові до рідного міста, починаючи з дошкільного віку. В цей період відбувається формування культурно-ціннісних орієнтації духовно-етичної основи особистості дитини, розвиток її емоцій, відчуттів, мислення, механізмів соціальної адаптації в суспільстві, починається процес національно-культурної самоідентифікації, усвідомлення себе в навколишньому світі.

Даний відрізок життя людини є найсприятливішим для емоційно-психологічної дії на дитину, оскільки образи сприйняття дійсності, культурного простору дуже яскраві і сильні і тому вони залишаються в пам’яті надовго, а іноді і на все життя, що дуже важливо у вихованні патріотизму. В той же час слід зазначити, що цілісна наукова концепція формування громадянина, патріота свого міста в сучасних умовах ще не створена. У педагогів-практиків у зв’язку з цим виникає немало питань, у тому числі: що входить сьогодні в зміст патріотичного виховання, якими засобами потрібно його здійснювати.

Мета: Вивчити педагогічні умови виховання любові до рідного міста у дітей старшого дошкільного віку.

Об'єкт дослідження: патріотичне виховання дітей старшого дошкільного віку.

Предмет дослідження: педагогічні умови виховання любові до рідного міста у дітей старшого дошкільного віку.

Робоча гіпотеза: Процес виховання у дітей старшого дошкільного віку любові до рідного міста здійснюється ефективно за дотриманням таких педагогічних умов: ознайомлення з рідним містом, застосування методів, які підвищують пізнавальну та емоційну активність дітей в процесі ознайомлення з рідним містом, усвідомлення дітьми значення ціннісно — дієвого ставлення до рідного міста.

Завдання:

1.Вивчити і дати аналіз теоретичних робіт в напрямку формування патріотичних почуттів у дітей дошкільного віку;

2.Дослідити і проаналізувати педагогічні умови виховання у дітей старшого дошкільного віку почуття любові до рідного міста у ДНЗ № 27 м. Бердичева.

Розділ І. Теоретичні засади формування патріотичних почуттів у дітей дошкільного віку

1.1 Патріотизм, як інтегральна моральна якість

Одним із найсуттєвіших показників моральності людини є патріотизм.

Патріотизм (грец. paths — батьківщина) — любов до Батьківщини, відданість їй і своєму народу.

Патріотизм як моральна якість має інтегральний зміст. З огляду на це в педагогічній роботі поєднано ознайомлення дітей з явищами суспільного життя, народознавство, засоби мистецтва, практична діяльність дітей (праця, спостереження, ігри, творча діяльність та ін.), національні, державні свята.

Відомі психологи (О.В. Запорожець, В.К. Котирло) стверджували, що важливою умовою розвитку почуттів у дошкільників є створення дорослими життєрадісної атмосфери, яка сприяє становленню оптимістичного настрою, відчуття захищеності, зацікавленості тим, що відбувається навкруги. Важливе значення в процесі формування в дошкільників любові до Батьківщини має той факт, що емоційні переживання дітей старшого дошкільного вікук набувають більш глибокого та стійкого характеру. Діти цього віку здатні проявляти турботу до близьких людей та однолітків.

Патріотичні почуття дошкільників формуються в процесі спілкування з оточуючими людьми, виконання спільної з ним діяльності. Вони спрямовані на розкриття і формування в дитини спільно людських моральних якостей особистості (любов, гідність, вірність, відданість батькам), залучення до джерел національної культури, збереження природи рідного краю, виховання емоційно — діяльнісного ставлення та почуття причетності до оточуючих.

Саме тому робота з патріотичного виховання охоплює цілий комплекс завдань, серед яких пріоритетними є :

— виховання в дитини любові й почуття причетності до своєї сім'ї, дому, дитячого садка, вулиці, міста;

— ознайомлення дітей із символами держави (гімн, герб, прапор);

— формування бережного ставлення до природи рідного краю;

— формування толерантності .ю почуття поваги до інших народів, їхніх традицій.

Важливим напрямом патріотичного виховання є прилучення до народознавства — вивчення культури, побуту, звичаїв рідного народу. Дошкільників ознайомлюють з культурними і матеріальними цінностями родини і народу, пояснюють звґязок людини з минулими і майбутніми поколіннями, виховують розуміння смислу життя, інтерес до родинних і народних традицій.

Значну роль у вихованні дітей відіграють народні традиції — досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки, що склалися історично і передаються з покоління в покоління (шанувати старших, піклуватися про дітей, відзначати памґятні дати тощо). З традиціями тісно повґязані народні звичаї — усталені правила поведінки; те, що стало звичним, визнаним, необхідним; форма виявлення народної традиції (як вітатися, як ходити в гості та ін.).

Сучасні концепції національного виховання наголошують на важливості національної спрямованості освіти, її органічної єдності з національною історією і традиціями, на збереженні і збагаченні культури українського народу. У Концепції дошкільного виховання в Україні (1993) зазначено, що провідними засадами діяльності сучасного національного дошкільного закладу мають бути національна психологія, культура та історія, а також загальнолюдські духовні надбання.

Важливим завданням педагогічної науки і практики є забезпечення етнізації — природного входження дітей у духовний світ свого народу, нації як елементу загальнолюдської культури, позбавленого національної обмеженості та егоїзму. Моральна спрямованість цієї роботи вимагає єдності національного і загальнолюдського у формуванні національної самосвідомості, інтернаціональних почуттів дошкільників. Національне самовизначення особистості (віднесення себе до певної нації, відданість їй, любов та інтерес до всього національного) за такої умови не перероджується в національний егоїзм і негативне ставлення до інших націй, адже людина, яка має високу національну свідомість, поважатиме й інший народ.

Справжні патріотичні почуття здатний виховувати високоосвічений, інтелігентний педагог-патріот, який разом з дітьми щиро радітиме успіхам вітчизняних спортсменів, артистів, учених, переживатиме їх невдачі. Такий педагог зуміє допомогти дітям усвідомити, що патріотизм є благородною пристрастю людини, він не має нічого спільного з національним егоїзмом.

Отже, вирішуючи завдання патріотичного виховання, кожен педагог повинен будувати роботу відповідно до місцевих умов і особливостей дітей і має враховувати такі принципи: «позитивний центризм» (відбір заннь, які найбільш актуальні для дитини цього віку); неперервність педагогічного процесу; диференційований підхід до кожної дитини; раціональне поєднання різних видів діяльності, розвивальний характер навчання, який базується на дитячій активності.

1.2 Виховання любові до рідного міста у дітей дошкільного віку

дошкільний виховання любов місто Під час виховання у дітей дошкільного віку любові до Батьківщини потрібно розпочинати виховувати любов до рідного міста. Успішний розвиток дошкільнят при ознайомленні з рідним містом можливий лише за умови їх активної взаємодії з оточуючим світом емоційно-практичним шляхом, тобто через гру, предметну діяльність, спілкування, працю, навчання, різні види діяльності, властиві дошкільному віку.

Необхідно зазначити, що морально-патріотичне виховання дошкільнят на краєзнавчому матеріалі ґрунтується на таких засадах:

*Ознайомлення дошкільнят з рідним містом повинно природно «входити» в цілісний освітній процес, що будується на фоні краєзнавчого матеріалу.

*Введення краєзнавчого матеріалу в роботу з дітьми з врахуванням принципу поступового переходу від більш близького дитині, особистісно значущого, до більш віддаленого від дитини — культурно-історичних фактів.

*Формування особистісного ставлення до фактів, подій, явищ у житті міста, створення умов для активного залучення дітей до соціальної дійсності, підвищення особистісної значущості для них того, що відбувається навкруги.

*Розвиток музейної педагогіки, що надає можливість дитині налагодити діалог з культурним надбанням минувшини та сьогодення.

*Здійснення діяльнісного підходу до залучення дітей до історії, культури, природи рідного міста, тобто вибір самими дітьми тієї діяльності, в якій вони хотіли б відобразити свої почуття, уявлення про побачене та почуте (творча гра, придумування оповідань, виготовлення поробок, придумування загадок, аплікація, ліплення, малювання, проведення екскурсій, участь у благоустрої території, охороні природи і т. п.).

*Залучення дітей до участі в міських святах з тим, щоб вони могли долучитися до атмосфери загальної радості та піднесеного настрою. Познайомитися із жителями рідного міста — носіями соціокультурних традицій в народних ремеслах, танцях, піснях.

*Вибір методів ознайомлення дітей з рідним містом, що перш за все підвищують їх пізнавальну та емоційну активність.

*Створення відповідного розвивального середовища в групі та дошкільному закладі, яке б сприяло розвитку особистості дитини на основі народної культури з опорою на краєзнавчий матеріал (міні-музей народного побуту, предмети народного ужиткового мистецтва, фольклор, музика тощо), і яке б дозволило забезпечити потребу в пізнанні його за законами добра та краси.

*Організація роботи з батьками під девізом: їх знання та любов до рідного міста повинні передаватися дітям.

Ознайомлення дошкільнят із рідним містом може стати тією основою, навколо якої інтегруються всі види дитячої діяльності.

Одним із варіантів реалізації принципу інтеграції в роботі з дошкільнятами є організація педагогічного процесу на основі тематичного планування.

Такий підхід дає можливість бачити різні аспекти явищ: соціальні, морально-етичні, природні, художньо-етичні та ін. Крім того, «занурення» в ту або іншу тему, яку одночасно вивчають діти різного віку, дозволяє об'єднати їх спільними почуттями, переживаннями при проведенні спільних свят, вечорів відпочинку, виставок. При цьому старші можуть поділитися з меншими досвідом, підготувати матеріали, необхідні для власної діяльності та для малят. Зробити подарунки малятам.

Дуже ефективною формою може стати і такий вид діяльності як дитячі «погостини», коли старші діти готують для менших концерт, виставу тощо, і запрошують менших до себе в гості. Малята також готують невеликий концерт для старших і йдуть в групу, де перебувають діти старшого дошкільного віку. Вихователі в кінці організовують спільні ігри дітей. Так створюється дитяче співтовариство.

Загальновідомо, що досить складним в роботі по ознайомленню з рідним містом, особливо з його історією та визначними місцями, є складання розповіді для дошкільнят. При цьому необхідно пам’ятати наступне.

*Супроводжувати розповідь наочними матеріалами: фотографіями, репродукціями, слайдами, схемами, малюнками та ін.

*Звертатись до дітей із запитаннями в ході розповіді, щоб активізувати їх увагу, викликати бажання щось дізнатися самостійно, спробувати про щось здогадатися, запитати. Спонукати мислення дітей проблемними запитаннями: «Як видумаєте, чому саме на цьому місці люди вирішили побудувати місто? Звідки така назва? Що вона може означати?».

*Не називати дат: вони утруднюють сприйняття матеріалу. Використовувати такі вирази: «Це було дуже давно, коли ваші бабусі та дідусі були такими ж маленькими, як ви» або «Це було дуже-дуже-дуже давно, коли ваших мам, тат, бабусь та дідусів ще не було на світі».

*Використовувати доступну дітям лексику, пояснювати значення незнайомих слів, не вживати спеціальної термінології, не перевантажувати розповідь складними граматичними конструкціями.

Отже, ефективність морально-патріотичного виховання досягається тоді, коли педагогічна діяльність характеризується цілісністю і включає відбір краєзнавчого змісту в відповідності з метою розвитку дитини, її віковим особливостям та інтересам; збагачення розвивального середовища матеріалами про рідне місто (дидактичні ігри, посібники, предмети мистецтва, продукти дитячої творчості та інше), узгодженість тематики занять по ознайомленню з рідним містом з тематикою інших занять, з іграми дітей. Створення умов для самостійної та спільної з дорослими роботи з краєзнавчим матеріалом; забезпечення соціально-емоційного благополуччя дитини, діагностика змін в її розвитку.

1.3 Аналіз практики роботи дошкільних закладів м. Бердичева по вихованню любові до рідного міста у дітей дошкільного віку

В дошкільних навчальних закладах м. Бердичева здійснюється систематична, планомірна робота по формуванню у дітей почуття любові до рідного міста за такими напрямками: організаційно — методична робота, навчально — виховна робота з дітьми, робота з батьками.

Робота з виховання любові до рідного міста у ДНЗ проводиться в комплексі: на заняттях, у повсякденному житті. Вихователі враховують вікові та психологічні особливості дітей, їхнє емоційне сприймання навколишнього світу, образність і конкретність мислення. Це допомагає уникати запрограмованості та шаблонності у підході до виховання дошкільнят. Виконання завдань громадянського виховання у старших групах даних дошкільних закладів включено в різні види діяльності - пізнавальну, художню, ігрову, що забезпечує ефективність їх здійснення.

Формування у дітей старшого дошкільного віку комплексу певних знань, особистісних якостей і рис сприяє вихованню свідомого громадянина, патріота рідного міста.

Важливим аспектом у формуванні почуття любові до рідного міста є співпраця колективів ДНЗ з родинами вихованців. Використання різноманітних форм роботи з родинами сприяє налагодженню тісних партнерських стосунків, систематизації знань дітей про рідне місто.

Отже, творчою групою вихователів, методистів, музичних керівників розроблено конспекти занять, екскурсій та сценарії розваг, свят по ознайомленню з рідним містом Бердичевом, які мають на меті формування у дошкільників сукупності уявлень про рідне місто, його походження, славне минуле, трудове сьогодення; ознайомлення дітей з краєзнавчим об'єктами:

— економічними (заводи, господарства);

— історичними (пам'ятки природи, архітектури, пам’ятники);

— культурно — мистецькими (Будинок Культури, Будинок дитячої творчості, бібліотеки, музеї, навчальні заклади);

виховання у дітей любові до Бердичева, залучення до культури і традицій українського народу; розвиток творчих здібностей дітей, культури, культивуючи емоційне поетичне відношення до рідного міста.

Розділ ІІ. Методи та методика дослідження педагогічних умов виховання у дітей старшого дошкільного віку любові до рідного міста

Методи дослідження обумовлені об'єктом і предметом курсової роботи. Для розв’язання визначених завдань, досягнення мети застосовано такі методи:

1.Бесіда з дітьми старшої групи ДНЗ № 27

2.Аналіз календарного плану вихователів.

3.Спостереження навчально — виховного процесу в старшій групі ДНЗ № 27

4.Аналіз дидактичного матеріалу для ознайомлення старших дошкільників з рідним містом в старшій групі ДНЗ № 27

1.Провести індивідуальні бесіди з дітьми на предмет вивчення уявлень дітей про рідне місто:

— Як називається місто в якому ти живеш?

— Як називається вулиця на якій ти живеш?

— Які ще вулиці ти знаєш?

— Як називається твій дитячий садок?

— Які місця ти відвідував? Які тобі подобаються? Чому?

— Чи любиш ти своє місто? Чому?

— Що означає любити рідне місто?

— Що ти робиш для того, щоб твоє місто завжди було гарним?

— Хто прославив рідне місто?

2. Провести аналіз календарного плану вихователів. Зробити виписки з плану (дата, зміст, планування), що стосується ознайомлення з рідним містом та виховання любові до нього. У висновку відзначити доцільність запланованої роботи, її систематичність, відповідність програмі, віку дітей.

3. Поспостерігати за навчально — виховним процесом старшої групи. Зробити фотографічний запис занять та розваг які спрямовані на виховання любові до рідного міста.

4. Проаналізувати дидактичний матеріал для ознайомлення дітей з рідним містом. Відзначити яку педагогічну цінність він має та де використовується вихователями.

Розділ ІІІ. Педагогічні умови виховання у дітей старшого дошкільного віку любові до рідного міста

3.1 Вивчення рівня знань дітей про своє місто

Для вивчення рівня знань дітей про рідне місто були проведені індивідуальні бесіди з дітьми старшої логопедичної «А» групи ДНЗ № 27. 15 лютого 2011 року вихователем Катинською Анастасією Вікторівною було опитано 7 дітей.

Отже, з таблички видно, що діти старшої логопедичної групи «А» в основному знають такі відомості: назву міста, назву вулиці, на якій вони проживають, людей які прославили наше місто та місця відпочинку.

Тому можна зробити висновок, що Маша П., Ліза Д., Денис П. відповідають на запитання чітко, цікавляться інформацією про наше місто, у них сформована система знань про рідне місто.

Женя К., Іванка С., Ілля Ф. відповідають на запитання з допомогою вихователя, відповіді дають тільки за підказкою вихователя, не виявляють інтересу до отримання нових знань.

Антон Г. не виявив інтересу до бесіди, відповіді давав неохоче, система знань не сформована. Це можна пояснити тим, що дитина нерегулярно відвідує дитячий садок.

З вищенаведеного можна зробити висновок, що 42,8% дітей володіють знаннями про рідне місто на високому рівні, 42,8% - на середньому рівні, і 15, 4% дітей — на низькому рівні.

3.2 Методика організації навчально — виховної роботи в старшій групі ДНЗ № 27 по вихованню любові до рідного міста

Аналіз календарного плану вихователів

Було проведено аналіз календарного плану вихователів старшої логопедичної «А» групи з 1 вересня по 1 грудня 2010року. Слід відмітити, що планування здійснюється у відповідності до тематичних циклів (1 тема на два тижні). На протязі даного періоду заплановано різноманітні форми роботи з дітьми по вихованню любові до рідного міста. А саме:

2.09.2010р. — Екскурсія до краєзнавчого музею;

6.09.2010р. — Бесіда «Бердичів — його вулиці, площі, історичні місця»;

14.09.2010р. — Інтегроване заняття «Рослини мого краю"(Рідна природа. художня література);

20.09.2010р — конкурс малюнків «Я — бердичівлянин»

22.09.2010р. — Мовленнєва вправа «Листівку передай — Бердичеву побажай…»

30.09.2010р. — Виставка квіткових композицій на тему «Осінь в Бердичеві»

1.10.2010р. — С.р.г «У парку атракціонів»

5.10.2010р. — Музичне заняття «Рідний край»

13.10.2010р — Розповідь «Походження назви міста Бердичева»

20.10.2010р. — Відкритий мікрофон «Якби я був мером міста Бердичева…»

21.10.2010р. — Консультація для батьків «Роль батьків у виховання любові до рідного міста»

22.10.2010р. — Розвага «Ми — бердичівляни»

25.10.2010р. — Інтегроване заняття «Стоїть собі фортеця"(ДіНС+малювання)

30.10.2010р. — Д. г «Збери герб»

2.11.2010р. — Бесіда «Професії наших батьків»

10.11.2010р. — Родинне свято «Бердичівські вечорниці»

15.11.2010р. — Фотовиставка «В об'єктиві Бердичів»

Аналізуючи календарний план вихователів старшої логопедичної групи «А» слід відмітити, що ведеться систематична робота по вихованню громадянських почуттів та любові дітей до рідного міста. Важливим є те, що вихователі звертають увагу при плануванні своєї роботи не тільки на роботу з дітьми, а й роботу з батьками, адже саме батьки є найкращим прикладом для наслідування, і саме з батьків починається виховання любові до рідного міста.

Було проведено спостереження навчально — виховного процесу старшої логопедичної «А» групи ДНЗ № 27

Протокол № 1

Спостереження інтегрованого заняття (ознайомлення з оточуючим + художня література)

Дата: 22 грудня 2010р.

Кількість дітей: 18

Вихователь: Дідичук А.В.

Тема:Ознайомлення дошкільників з прапором м. Бердичева

Мета: познайомити дітей з прапором міста; пояснити, чому наш прапор трикольоровий, що означає кожен з кольорів. Уточнити знання дітей про визначні місця м.Бердичева. Формувати почуття, пов’язанні з поняттям малої Батьківщини. Активізувати словник дітей словами: прапор, символ, святиня, трикольоровий. Виховувати любов до рідного міста, шанобливе ставлення до символів Бердичева.

Хід заняття.

Вихователь: діти, ви сьогодні заглядали в нашу «Скриньку цікавинок»? (діти знаходять в скриньці фотографії з екскурсії по м. Бердичеву: (парк Т. Г. Шевченка, міськвиконком, фортеця Босих Кармелітів / Вихователь: ви впізнали ці місця?

— На якій фотографії зображена історична пам’ятка? (фортеця Босих Кармелітів)

— Знайдіть фотографію, де люблять відпочивати жителі Бердичева? (парк ім. Т. Г. Шевченка)

— Як ви гадаєте, що зображено на цій фотографії? (Будинок міської ради)

— Чому його називають головним будинком нашого міста? (працює міський голова В. К. Мазур нашого міста та люди, які турбуються про добробут бердичівлян).

— Чим відрізняється ця будівля від інших? (білий, багатоповерховий, великий, знаходиться в центрі міста).

Вихователь: Ви помітили, що лише на цьому будинку постійно майорить прапор. Це державний прапор України.

Вихователь: (розповідає вірш про прапор)

Вихователь: як і в кожного міста у Бердичева є також свій прапор.

(вірш про прапор Бердичева) Вихователь: (вказує на національний куточок) Прапор — це символ, святиня, до ньоговідносяться з повагою, його люблять, гордяться. Так само як люди люблять рідний край, так і люблять його символи. На великих урочистих зборах, коли вноситься прапор міста, звучить гімн міста і люди в цей час повинні встати, цим вони виявляють шану до святині.

Вихователь: м. Бердичів — це одне з міст України, тому і прапор наш схожий на прапор України. Чим вони схожі: — на обох прапорах є жовтий і блакитний колір.

Вихователь: як ми можемо впізнати прапор нашого міста? (на ньому є широка зелена смужка)

Вихователь: кольори на нашому прапорі підібрані не випадково. Кожен з них щось символізує.

Д.гра — «Підбери зображення до кольору»

Мета: підібрати площинні зображення предметів, які асоціюються з жовтим, голубим та зеленим кольорами.

Вихователь: уважно подивіться на колір і підберіть зображення, яке вам його нагадує, (виконання роботи дітьми)

Вихователь: що ви уявляєте, коли бачите жовтий колір? (відповіді дітей)

Вихователь: так, жовтий колір — це колір жовтогарячого сонця, без лагідних променів якого не має життя на Землі, це колір пшеничної ниви, хліба, зерна. Це символ достатку народу.

Вихователь: з чим у вас асоціюється голубий колір? (відповіді дітей)

Вихователь: голубий — колір води, без якої також не було б життя, це колір ясного неба. Це символ миру. А ось як уявляє український письменник Євген Гуцал голубий колір (цитата) .

Вихователь: які предмети ви поклали на зелене тло? (відповіді дітей)

Вихователь: зелений колір підкреслює багатство природи нашого міста. І тому зелена смужка най ширша на прапорі.

Вихователь: молодці! Люди, які створювали прапор, так само як і ви вибрали ці кольори (вихователь на фланелеграфі виставляє ілюстрації, в три ряди, за кольорами прапору: (наприклад: гарне блакитне небо, волошкове поле, зелений луг, лани пшениці)).

Вихователь: малята, це все: сонце, лани пшениці, ліси, поля це наше місто, наш край, наша Батьківщина і ми її частинка.

Вихователь: почуття Батьківщини — це відчуття своєї рідної землі, його куточка на ній, де ти зріс. Це відчуття кожної рослинки, що росли поруч з тобою. Це відчуття робить людину сильнішою, незалежною.

Вихователь: Наше місто маленька частинка України, давайте знайдемо його на карті і позначимо прапорцем м. Бердичів, (діти підходять до карти і позначають м. Бердичів прапорцем) Вихователь пропонує переглянути відеофільм про місто Бердичів.

Протокол № 2

Спостереження розваги .

Дата: 20 січня 2011р.

Кількість дітей: 23

Вихователь: Гусєва С.В.

Тема:: «Мій Бердичів — саме краще місто на землі»

Мета: Вчити дітей виразно співати, відображати голосом характер музики. Злагоджено співати в ансамблі, виконувати пісні в різному темпі, відтворюючи голосом динамічні відтінки.

Залучати дітей до сольного співу. Учити ритмічно рухатись згідно з характером музики, відображати в русі ритмічну пульсацію та простий ритмічний малюнок мелодій.

Підтримувати у дітей бажання глибше пізнати чарівний світ музики. Виховувати у дітей стійкий інтерес та любов до різних видів музики. Засобами музики виховувати естетичне сприймання навколишнього .

Збагачувати досвід дітей музичними враженнями, розвивати в них бажання діяти активно і творчо, задовольняти їх природне прагнення до самовираження.

Знайомити дітей з найбільшими історичними подіями у житті рідного краю. Знайомити з легендами про рідний край, його героїв, історичним подіями.

Виховувати любов до міста до Батьківщини, інтерес до мистецтва інших народів міста.

Хід заняття

Під звуки запорізького маршу заходять шість посланців запорізьких козаків .Це хлопчики в козацьких костюмах ідуть трійками з прапорами. За ними заходять всі діти. Один з козаків зачитує грамоту про відкриття свята міста Бердичева.

1 Козак: Шановна громадо! Вельмишановні бердичівляни й гості міста! Міста древнього! Слухайте!

2 козак : Слухайте!

Разом: Слухайте! За розпорядженням міського голови В. Мазура 24 серпня 2007 року наказую: Вважати свято м. Бердичева традиційним!

І від роду до роду хай Бердичівському роду не буде переводу !

Діти розповідають вірші про Бердичів

Звучить пісня «Прикрасим наше місто «

Ведуча: Мій рідний Бердичів! Ти береш свій родовід із сивої глибини віків і нескореного духу козацької вольниці. Древні вулиці ще пам’ятають славетну ходу козацьких полків.

(вірші про Бердичів)

Танок «Козачата» .

Дит. 1 Між Поліссям і Поділлям шлях проліг із давна На шляху розмістився град Бердичів славний!

Ведуча: Розмістився? З яких років? Версії здогадки! Звідки назва ця — Бердичів? Також різні згадки.

І ось перша — від племені - себто Берендеї.

Дит. 2

А ще кажуть, в давнину, Попід річку вище, Жило плем’я із слов’ян ;

Бердо-урочище.

Ведуча: Може назва міста пов’язана з чоловічим ім'ям Бердич (син Берда). Можливо таким іменем називали людину, що жила на горі чи кручі.

Дит. 3.

Ось тепер вже дещо є ;

Бердо — хутір вдався, Дещо тут він збудував, Так Бердичів взявся.

Дит. 4

Берди здавен проживали:

Хто шлях їх вивчив, То ж напевно, що від них Пішов град Бердичів.

Ведуча: І ніколи Берди славні, народ великої душі і доброго ока не зазіхали на чужі краї. А на твої землі, Бердичеве, рвались і печеніги, і половці, і ординці ,і польські магнати і німецькі лицарі. Бердичів був свідком, а його жителі учасниками багатьох історичних подій.

Чим прославився Бердичів? Думай брате … Ович. Може тому, що тут мешкав Шолом Рабинович ?

Дит. 1

А можливо, що одвіку Тут базар великий.

Що над річкою є кляштор Босих Кармелітів.

Дит.2

А можливо, що церкви тут Різні віри в Бога?

Та скоріше це тому, Що тут синагога.

Дит.3

Кажуть річка Гнилоп’ять, Ой, була глибока.

Що в Бердичеві зросла Голда чорноока.

Може в тому, що вінчались Тут Бальзак і Ганська, А скоріше, що тут шлях Протягнувсь гетьманський. Тут і

Гросман жив поет,

і Бистрицька з Дону.

Тут повагу віддають Йосипу Кобзону.

Ведуча: У 1846 році наше місто відвідав світоч українського народу, батько нашої мови калинової, геній української нації - Т. Г. Шевченко. На честь цього — наш парк названо його ім'ям. І біля парку встановлено йому пам’ятник.

Звучить пісня «Україно моя «.

Дит.

Рідне місто — місто знань і мрії,

Вогнище заводів і будов.

З кожним днем ростеш і молодієш, Процвітаєш і мужнієш знов.

Ведуча: (Вірш супроводжується показом слайдів, фотографій міста)

Іду в вечірнюю годину біля фортечної стіни.

І тіні прикрашають днину, а душі ?

Душі де вони? Там не було колись будівель.

Були ліси або поля.

Тепер Бердичів є чудовий, Тим більш, як дивишся здаля.

І ось до церкви думи плинуть.

її Нікольською зовуть.

Яка б то влада існувала, А служби в церкві завжди йдуть.

А недалеко синагога, старенька, невисока в міру.

Можливо з храмів є найстарша — несе євреям свою віру.

Виконується єврейський танок «Хава нагіла «

Ведуча: Краса людей в міцнім корінні долі - А це можливо тільки у труді, Коли панують разом праця й воля — Щастю й долі є місце у житті.

Дит.

Хай добру волю наша праця крилить.

Хай буде наше місто молоде.

І дай нам Бог наснаги й сили.

Хай щастя нас ніде не обійде.

Бліц — турнір «Екскурсія по місту»

1Назвіть підприємства, які працювали в минулому? (М’ясокомбінат, рукавична фабрика, взуттєва фабрика, шкіробєднання, завод «Комсомолець», «Прогрес» тощо)

2Назвіть вулиці і майдани сучасного Бердичева. (Соборна площа, Бр. Міхеєвих, Будьонного, О. Чорновола)

3Назвіть Видатних людей, пов’язані з нашим містом. (О. Бальзак, Ш. Алейхем, Т. Шевченко, В. Завадський, Г. Котовський, О. Шабельник, О. Лонський)

4Назвіть райони міста.(Загребелля, Новосілка, Червона гора, Завидня, Піски, Корнилівка, Качанівка, Елінг).

Дитячий оркестр «Величальна рідному місту«

Ведуча: А ще з давніх давен в нашому місті розвивалася торгівля і ремесло. Місто отримало право проводити щорічно 10 ярмарків. Популярністю вони не поступалися Лейпцігському.

Дит.

І до сьогодні люд бердичівський гуде.

Люд на ярмарок іде.

Тут банани, там шербет, Кури, яйця, туфлі й мед.

Дит.

Тут продукти, там тое Скрізь веселі тари-бари.

А довкола вир і сміх, Бо ж сміятися не гріх.

Ігри — атракціони

1. «Бій півнів».

2. «Тягни бика».

Ведуча

Гнилоп’ять пірнає у тумані.

Місто в поранковій тишині.

З закордонним рідкісним товаром Прибули у місто кораблі.

Заходять діти -«поляки», вітаються польською мовою, діти -«росіяни», вітаються російською, діти -«євреї», вітаються єврейською.

Виконується танцювальний віночок «Дружба «. Діти виконують танок в національних костюмах

Ведуча: нехай завжди у Бердичеві панує мир, злагода, дружба та достаток!!!

Протокол № 3

Спостереження колективного інтегрованого заняття (ознайомлення з оточуючим + малювання)

Дата: 4 лютого 2011року

Кількість дітей: 12

Вихователь: Ярмак С.А.

Тема:Моє рідне місто

Мета: розширити знання дітей про рідне місто — Бердичів (місто старе, має свою історію). Познайомити з версіями походження назви міста, його основними історико-культурними пам’ятками (кляштор, пошта, Будинок творчості та ін.) Звернути увагу на сучасний вигляд міста, викликати бажання милуватись та гордитись рідним містом, мріяти зробити його кращим. Розвивати логічне мислення, уявлення, фантазію, творчість, діалого-монологічне мовлення. Виховувати любов до рідних та близьких людей, рідної оселі, міста, де ти народився і живеш.

Хід заняття

Вихователь: У кожної людини є свій рідний дім, де нам затишно і тепло. А тепло від того, що оточують нас близькі та рідні нам люди. Але всі ми маємо один спільний дім. Як ви думаєте, що є нашим спільним домом? Наше рідне місто — Бердичів. Ось як про нього сказав поет (вірш про Бердичів)

Вихователь: Діти, чи знаєте ви про те, що наше місто дуже давнє, воно має свою історію. Хочу запропонувати вам поподорожувати по рідному місту. Ніхто не проти?

Вихователь: Як можна подорожувати містом, щоб побачити одночасно його старовинним і сучасним?

«Відкритий мікрофон»

Діти висловлюють свої думки.

Вихователь: Так, дійсно, можна відправитись у музей; розглянути ілюстрації книги; відвідати виставку художників; скористатися чарівними предметами (клубочок, килим…); відправитись у подорож на «Літаючому автобусі».

Тому давайте скористаємось слушною пропозицією — відправимось у подорож на чарівному «Літаючому автобусі», який може нас перенести в будь-який минулий час, як у вашому улюбленому мультфільмі. Рушаємо в путь.

Діти сідають у побудований з великих модульних блоків автобус, переглядають відеофільм, уявно подорожуючи по місту Бердичеву на «Літаючому автобусі».

Вихователь: Малята, погляньте у вікно. Ви впізнаєте цю вулицю? Багато хто з нас тут живе. Батьки розповідали вам про історію вулиць, і тепер, як справжні екскурсоводи, ви можете і нам розповісти про це.

«Крісло екскурсовода»

(розповіді дітей про походження назв вулиць на яких вони живуть)

Вихователь: Наша подорож виявилась настільки захоплюючою завдяки нашим екскурсоводам, що непомітно ми подолали велику відстань і опинилися біля нашої першої зупинки.

Зупинка 1. «Пошта»

Вихователь: Автобус зупинився біля будинку поштампу. Погляньте на цей будинок. Хто тут бував із нас? Чому ви сюди приходили? (отримати посилки, відправити телеграми, зателефонувати). Ми з вами зараз також можемо відправити листівку, але незвичайну, а з привітаннями нашому місту. Мовленнєва вправа «Листівку передай — Бердичеву побажай…» (закінчи речення).

Вихователь: Це центральний поштампт міста. Але не завжди тут була пошта. Будинок старовинний. Будували його дуже давно, коли не було на світі навіть наших дідусів та бабусь. А була тут в той час лікарня «Червоного хреста». В ній надавали допомогу людям, які постраждали від війни.

Зверніть увагу на будинок, який стоїть на протилежній стороні вулиці. Це теж старовинний будинок і є історичною пам’яткою міста. Помилуйтесь цією прекрасною будівлею, яка не схожа на сучасні споруди. Архітектор оздобив споруду великими вікнами незвичайної форми, а великий і зручний ґанок так і запрошує відвідувачів на гостину. Я знаю, що деякі з вас уже відвідують його, щоб вивчати англійську мову, вчитись співати або танцювати.

Розповіді дітей, які відвідували Будинок творчості.

Тут є багато різноманітних гуртків, які розвивають творчість дітей.

Зараз це будинок творчості ім. О. Разумкова, а в минулому це Будинок міської Управи.

Вихователь: Я знаю, що ви також талановиті діти, вмієте гарно співати, малювати, танцювати. Зараз ми маємо можливість показати свої здібності.

Етюд «Залюбки ми граємо, танцюємо, співаємо»

Вихователь: Автобус відправляється в путь, і я раджу дивитись у вікно, бо на цій вулиці є багато цікавих історичних будівель-пам'яток. Ось рукавична фабрика (в минулому — єврейська церква — синагога), де зараз в’яжуть для нас з вами ось такі гарні яскраві рукавички, шапочки, шарфи (демонструє вироби фабрики).

Вихователь: Діти, ви не забули, що ми знаходимось в «Літаючому автобусі»? Ми під'їжджаємо до того місця, звідки почався Бердичів.

Зупинка 2. «Фортеця».

Вихователь пропонує дітям одягти шоломи, кольчугу, взяти .мечі та відправитись на гору, де стоїть кляштор.

Вихователь: Ми з вами стоїмо біля урвища. На давній слов’янській мові слово «урвище» означає «берда». Одна з думок, що від цього слова пішла назва нашого міста — Бердичів.

Проте існують інші версії походження нашого міста. Давно жив тут гордий, сильний, мужній, красивий народ, або по-іншому, плем’я берендіїв. Вони допомагали Київському князю охороняти його землі. Тому старі люди іноді називають наше місто Берендичів.

Ще інші люди називають місто Бар дичів. Це тому, що існує така версія. Кажуть, давнимдавно місцеві ремісники виготовляли бойові сокири, які в той час називали «бардами». Ці сокири використовували для захисту від нападу ворогів. Але одними сокирами не захиститися від ворога, а тому наші предки на чолі з Федором Тишкевичем побудували цей замок — фортецю. А воєвода Януш Тишкевич у замку монастир «Босих Кармелітів».

Вихователь: Ви мабуть знаєте, чому босих? Бо монахам було заборонено ходити в шкіряному взутті.

Наші предки будували красиві, міцні споруди з білими колонами та золотими куполами. І будували не тільки на землі, а й під землею. Підземні ходи тягнуться від кляштора в трьох напрямках: в сторону Червоної гори, до вокзалу та до міста Житомира. Під землею монахи будували торгівельні склади, крамниці.

Д.г. «Збери будинок»

Вихователь: Так, як ми потрапили в минуле, а вороги тут нападали дуже часто, нам потрібно допомогти охоронцям фортеці.

Гра-естафета «Доберись до дзвінииі»

Гра «Пройди в тунелі»

Вихователь: Довго ще можна милуватись красою старовинних будівель, але нас чекає «Літаючий автобус». Тече вода з-під явора Яром на долину, Пишається над водою Червона калина.

Вихователь: Хто бажає продовжити цей вірш? Який відомий поет написав ці слова? Хто ще знає вірші Великого Кобзаря?

Діти читають вірші Т. Г. Шевченка «Встала весна…», «Садок вишневий коло хати», «Іду я тихою ходою» тощо.

Вихователь: Тарас Шевченко відвідав Бердичів і він його дуже зацікавив. Подорожуючи по Україні, завітав він у наше місто. Тут Шевченко замалював історичні пам’ятки, записав кілька народних пісень.

Зупинка 3. «Парк відпочинку»

Вихователь: Поки ви читали вірші Великого Кобзаря, наш автобус зупинився біля місця, пов’язаного з іменем Т. Г. Шевченка. Погляньте у вікно, ви впізнали це місце?

Вихователь: Так, це наш міський Парк Культури та Відпочинку і перед ним — пам’ятник Т. Г. Шевченку. Бердичівляни, як і весь український народ, шанують пам’ять видатного поета. Улюблене місце відпочинку назвали його іменем, поставили пам’ятник Кобзарю.

Дуже часто у вихідні дні ви разом з своєю родиною відпочиваєте в парку. Давайте і сьогодні розважимось.

Сюжетно-рольова гра «У парку атракиіонів»

Вправа на релаксаиію «Каруселі»

Вихователь: Ми добре відпочили, але тепер нам час повертатись в наш садочок. А поїдемо ми тепер центральною вулицею нашого міста.

Автобус зупиняється.

Вихователь: Чомусь автобус зупинився. Він вирішив дати нам змогу помріяти: побачити цю гарну вулицю в майбутньому та намалювати її.

(Діти зображують вулицю майбутнього різними техніками малювання та розповідають про свій задум.)

Отже, після спостереження навчально — виховного процесу, можна зробити висновок, що у ДНЗ проводиться системна, багатопланова робота, що сприяє розвитку у дітей пізнавальної активності, формуванню у дошкільнят патріотичних почуттів, любові до рідного міста.В ДНЗ № 27 виконання завдань Базової програми розвитку дитини «Я у Світі» щодо патріотичного виховання (сфери життєдіяльності «Культура» «Люди», «Я Сам», «Природа») реалізується інтегровано: під час занять розваг, дидактичних ігор, індивідуальної роботи з дітьми, шляхом використання різноманітних форм та методів роботи з батьками.

Було проведено аналіз дидактичного матеріалу по ознайомленню дітей з рідним містом.

У старшій логопедичній «А» групі наявний такий матеріал по ознайомленню дітей з рідним містом:

1. Фотоальбом «М.Бердичів у минулому і сьогоденні»

2. Ширма «Символіка рідного міста»

3. Дидактичний посібник «Поети рідного краю»

4. Аудіо тека «Розквітни, відродись, зрости"(пісні про м. Бердичів)

5. Дидактична гра «Склади герб»

6. Дидактична гра «Підбери зображення до кольору»

Отже, у старшій логопедичній «А» групі наявний дидактичний матеріал по ознайомленню дітей з рідним містом. Дидактичний матеріал відповідає вимогам поставленим у Базовій програмі розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі», варіативний, багатофункціональний, доступний дітям і забезпечує формування знань про рідне місто.

Висновки

Патріотизм — одне з найбільш глибоких людських почуттів. Як правило, це поняття розуміють як відданість і любов до Батьківщини, до свого народу, гордість за їхнє минуле й сьогодення, готовність до її захисту.

Це почуття є одним із найважливіших духовних надбань особистості. Воно характеризує вищий рівень розвитку особистості й проявляється в її активно-діяльнісній самореалізації на благо Батьківщини. Саме тому формування патріотизму на сучасному етапі є фундаментом і опорою суспільного й державного устрою та запорукою ефективності функціонування всієї системи соціальних і державних інститутів.

Засвоєння патріотичних цінностей і норм є тривалим процесом. Вони не закладені у генах, це не природна якість, а соціальна, і тому не успадковується, а формується цілеспрямовано, системно, із використанням певних принципів та методів діяльності з підростаючим поколінням.

Сьогодні існує розуміння того, що виховати свідомого громадянина й патріота означає сформувати в дитини комплекс певних знань і умінь, особистісних якостей і рис характеру. Зокрема, йдеться про: повагу до батьків, свого родоводу, традицій та історії рідного народу, усвідомлення своєї належності до нього як його представника, спадкоємця і наступника; працьовитість; високу художньо-естетичну культуру тощо; патріотичну самосвідомість та громадянську відповідальність, готовність працювати для розквіту Батьківщини, захищати її; повагу до Конституції, законів Української держави; досконале знання державної мови.

У ході нашого дослідження підтвердилася робоча гіпотеза. Сміливо можна сказати, що у ДНЗ № 27 дотримуються педагогічних умов у формуванні любові до рідного міста у дітей старшого дошкільного віку, а саме: ознайомлюють з рідним містом (проводять екскурсії, заняття, розваги), використовують ефективні методи та прийоми роботи з дошкільнятами, постійно працюють над поповненням дидактичного матеріалу. Вихователі старшої логопедичної «А» групи ДНЗ № 27 є патріотами свого міста, адже важливе значення для виховання патріотичних почуттів у дошкільників має приклад дорослих, оскільки вони значно раніше переймають певне емоційно-позитивне ставлення, ніж починають засвоювати знання.

Література

1. Богдан Л. М. Дошкільнятам про Бердичів

2. Богуш А. М. Методика ознайомлення дітей з довкіллям у дошкільному навчальному закладі: Підруч. для ВНЗ/ А. Богуш, Н. Гавриш. — К., Слово 2008. — С. 40−48.

3. Галашевська О. У дусі громадянськості// Дошкільне виховання — 2007. — № 8. — с. 15 — 18.

4. Кисельова Н. Виховувати патріотів// Дошкільне виховання. — 2001. — № 3. — С. 27- 28.

5. Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні/ Наук. ред. О. Л. Кононко. — К., Знання 2003. — С. 15−22.

6. Лещенко О. М. Патріотичне виховання дітей дошкільного віку// Дошкільне виховання. — 2003. — № 9. — С. 12−16.

7. Сухомлинська О. В. Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності// Дошкільне виховання. — 2003. — № 2. — С. 3−8.

8. Якубенко В. Від народознавства — до свідомого патріотизму// Дошкільне виховання. — 2002. — № 8. — С. 12−13.

Додаток № 1

Вірші про м. Бердичів

О мій Бердичів !

Серцю рідний краю, Цвіти, співай, кохай, нових пісень.

Усе з тобою, рідний поділяю Гірке й солодке, що приносить день!

* * *

О, мій Бердичів!

Серцю милий краю Колиска долі на твоїм крилі

Де б не була, що б не робила знаю ;

Ніде нема ріднішої землі.

* * *

Між Поліссям і Поділлям Шлях проліг із давна На шляху розмістився град Бердичів славний!

Розмістився? З яких років?

Версії здогадки!

Звідки назва ця — Бердичів?

Також різні згадки.

І ось перша — від племені - себто Берендеї.

А ще кажуть, в давнину, Попід річку вище, Жило плем’я із слов’ян ;

Бердо-урочище.

Ось тепер вже дещо є ;

Бердо — хутір вдався, Дещо тут він збудував, Так Бердичів взявся.

Берди здавен проживали:

Хто шлях їх вивчив, То ж напевно, що від них Пішов град Бердичів.

* * *

Чим прославився Бердичів?

Думай брате … Ович.

Може тому, що тут мешкав Шолом Рабинович ?

А можливо, що одвіку Тут базар великий.

Що над річкою є кляштор Босих Кармелітів.

А можливо, що церкви тут Різні віри в Бога?

Та скоріше це тому, Що тут синагога.

Кажуть річка Гнилоп’ять, Ой, була глибока.

Що в Бердичеві зросла Голда чорноока.

Може в тому, що вінчались Тут Бальзак і Ганська, А скоріше, що тут шлях Протягнувсь гетьманський.

Тут і Гросман жив поет,

і Бистрицька з Дону.

Тут повагу віддають Йосипу Кобзину.

* * *

Іду в вечірнюю годину біля фортечної стіни.

І тіні прикрашають днину, а душі ?

Душі де вони? Там не було колись будівель.

Були ліси або поля.

Тепер Бердичів є чудовий, Тим більш, як дивишся здаля.

І ось до церкви думи плинуть.

її Нікольською зовуть.

Яка б то влада існувала, А служби в церкві завжди йдуть.

А недалеко синагога, старенька, невисока в міру.

Можливо з храмів є найстарша — несе євреям свою віру.