Аналіз виробництва та реалізації продукції

АНАЛІЗ ВИРОБНИЦТВА ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ

Зміст

1. Завдання та інформаційне забезпечення аналізу виробництва та реалізації продукції

2. Аналіз обсягів виробництва

3. Аналіз асортименту та структури продукції

4 Аналіз ритмічності виробництва та комплектності продукції

5. Аналіз реалізації продукції і виконання договірних зобов’язань

6. Аналіз якості продукції

Список використаної літератури

1. Завдання та інформаційне забезпечення аналізу виробництва та реалізації продукції

Правильно обрана стратегія виробництва та відповідні обсяги випуску продукції забезпечують бажаний обсяг реалізації та фінансові результати — прибутки.

Метою аналізу виробництва та реалізації продукції є знаходження шляхів збільшення обсягів виробництва та реалізації продукції порівняно із конкурентами, розширення частки ринку при максимальному використанні виробничих потужностей і, як наслідок, — збільшення прибутку підприємства.

Основними завданнями аналізу виробництва та реалізації продукції є такі:

* оцінювання ступеня виконання плану і динаміки виробництва та реалізації продукції;

* визначення впливу факторів на зміну величини цих показників;

* виявлення внутрішньогосподарських резервів збільшення випуску і реалізації продукції;

* розроблення рекомендацій із освоєння виявлених резервів.

Об'єкти аналізу:

* обсяг виробництва і реалізації продукції в цілому і за асортиментом;

* якість і конкурентоспроможність продукції;

* структура виробництва і реалізації продукції;

* ритмічність виробництва і реалізації продукції.

Джерелами інформації для аналізу виробництва і реалізації продукції є:

а) планові дані: план підприємства, план відвантаження і реалізації продукції, оперативні плани-графіки;

б) дані статистичної звітності:

* форма № 1 (підприємництво) «Звіт про основні показники* діяльності підприємства» ;

* форма № 1-П (річна) «Звіт підприємства про продукцію» ;

* форма № 1-П (квартальна) «Квартальний звіт підприємстві про продукцію» ;

* форма № 1-П (місячна) «Терміновий звіт про виробництво промислової продукції (робіт, послуг)» ;

* форма № 5 ЗЕД «Звіт про експорт (імпорт) товарів» ;

* форма № 2 «Звіт про фінансові результати» та інші;

в) дані первинного й аналітичного бухгалтерського обліку: акт або відомість приймання продукції, накладна на здавання готової продукції на склад, приймально-здавальна накладна, рахунок-фактура, товарно-транспортна накладна, відомість «Рух готових виробів, відвантаження і реалізація їх» і т. д.

2. Аналіз обсягів виробництва

Завдання аналізу виробництва продукції становлять:

· аналіз досягнення запланованого рівня за обсягом продукції;

· оцінка впливу чинників на зміну показників виробництва продукції;

· аналіз складу, структури та асортименту продукції, що випускається;

· оцінка ритмічності виробництва;

· виявлення резервів виробництва продукції та розроблення рекомендацій щодо їх освоєння.

Основа аналізу — зіставлення об'ємних показників, заданих планом підприємства, з фактичними. При внутрішньофірмовому аналізі досліджується рівень валової і товарної продукції, вивчається їх динаміка.

Валову продукцію підприємства становлять готова продукція, вироблена в даному періоді, напівфабрикати, інструменти, пристосування і роботи (послуги), відпущені на сторону, разом зі зміною залишків незавершеного виробництва за звітний період.

Товарна продукція — це вироби підприємства, призначені для продажу стороннім споживачам.

При аналізі обсягів виробництва застосовується метод порівняння з розрахунком:

а) абсолютного приросту обсягу продукції;

б) відносного приросту обсягу продукції;

в) індексу обсягу продукції.

Розрахунки проводяться для обсягів валової і товарної продукції, виражених у вартісному і трудовому вираження. Це пояснюється таким. Відповідні вартісні показники використовуються в різних розділах економічного аналізу, тому їх розрахунок необхідний для вирішення багатьох завдань аналізу. Проте на них істотно впливають зовнішні чинники. Вони знаходяться під впливом інфляційних процесів. Трудові показники не мають інфляційної складової. Вони залежать лише від динаміки процесів усередині організації.

У вартісному вираженні розрахунок проводиться у відпускних цінах і за собівартістю. У бухгалтерському обліку валова і товарна продукція враховуються тільки за собівартістю. Для переходу до цін необхідно розрахувати фізичний обсяг продукції і перевести його у відпускні ціни.

Зіставлення досягнутого рівня потрібно провести:

а) із запланованим рівнем;

б) із рівнем попереднього періоду.

У першому випадку отримуємо інформацію про якість роботи підприємства, в другому — про його розвиток. На основі аналізу можна зробити висновки:

· про рівень виконання плану за обсягом валової і товарної продукції;

· про наявність структурних зрушень. На них указує розбіжність індексів обсягів продукції у вартісному і трудовому вираженні;

· про динаміку запасів незавершеного виробництва. На зростання запасів указує виконання нерівності І_вп> І_тп, де І_вп — індекс валової продукції; І_тп — індекс товарної продукції. Якщо І_вп< І_тп, запаси незавершеного виробництва скорочуються.

Якщо J_нчас> J_с, це свідчить про структурні зрушення на користь більш трудомісткої (менш матеріаломісткої) продукції. Тут J_нчас — індекс обсягу продукції, вираженого в трудовому вимірюванні (нормо-годинах), J_c — індекс обсягу продукції за собівартістю.

Співвідношення J_нчac < J_c свідчить про зворотну тенденцію.

Зіставлення відносних показників обсягу продукції, вираженого у відпускних цінах і за собівартістю, дозволяє виявити структурні зрушення на користь різнорентабельної продукції. Співвідношення J_ц > J_c свідчить про структурні зрушення на користь рентабельнішої продукції, співвідношення J_ц < J_c — про структурні зрушення на користь менш рентабельної продукції. Тут J_ц — індекс обсягу продукції, вираженого у відпускних цінах.

На результат господарської діяльності впливають як виробничі (засоби праці, предмети праці та праця), так і не виробничі чинники. Тому, аналізуючи обсяги виробництва, необхідно всі численні чинники, що входять до кожної з цих груп, диференціювати на кількісні та якісні, а потім виміряти вплив кожного із цих чинників на зміну випуску продукції.

При внутрішньофірмовому аналізі показники обсягу виробництва продукції зазвичай розглядаються в таких аспектах:

· як результат використання основних засобів підприємства;

· як результат діяльності персоналу.

Аналіз може проводитися за показниками валової і товарної продукції.

Обсяг виробництва як результат використання основних засобів виражається такою моделлю:

(1)

де Ф — вартість основних засобів підприємства, грн;

ОФ — фондовіддача виробничих фондів.

Застосовуючи метод індексів, отримаємо

(2)

де І_вп, І_оф, І_ф — індекси обсягу продукції, фондовіддачі та вартості фондів.

Застосовуючи метод диференціювання, отримаємо

(3)

де — приріст вартості основних засобів і фондовіддачі.

Значення ОФ і Ф у цій формулі беруть на базисному рівні.

Фондовіддача — якісний чинник. Визначальний вплив фондовіддачі на обсяг випуску розглядається як позитивна тенденція.

Приклад 1

Оцінимо вплив фондовіддачі й вартості основних фондів на обсяг продукції за даними табл. 1:

Таблиця 1 — Дані для оцінки впливів чинників на обсяг продукції

Розрахунок

Отже, обсяг валової продукції збільшився на 3403,2 тис. грн, зокрема за рахунок зростання середньорічної вартості основних фондів — на 115 тис. грн, за рахунок зростання фондовіддачі - на 3288,2 тис. грн.

Обсяг виробництва як результат використання персоналу визначається за формулою :

(4)

де Ч — середньооблікова чисельність працюючих, чол.;

В — середньорічна продуктивність праці (вироблення) на одного працюючого, грн/чол.

У наведеній моделі виробіток — якісний чинник, чисельність — кількісний. При оцінці динаміки обсягу продукції необхідно встановити вплив зміни:

а) фізичного обсягу;

б) вартісного чинника (собівартості або ціни).

Для цієї мети можна використовувати метод індексів або ланцюгових підстановок. При цьому фактичний фізичний обсяг виробництва перераховується у планових відпускних цінах або за плановою собівартістю. Наприклад, при використанні методу індексів для оцінки динаміки обсягу товарної продукції розрахунок такий:

(5)

де Ц1, Ц0 — поточні та базисні ціни, грн;

N1, N0 — поточний і базисний обсяги готової продукції в натуральному вимірюванні, од.

Перший субіндекс характеризує вплив динаміки цін, другий, — фізичних обсягів виробництва.

Крім того, у процесі аналізу часто розраховуються додаткові показники:

1) частка приросту продукції за рахунок підвищення продуктивності праці

(6)

де — індекси чисельності виробничих робочих і валової продукції.

Формула застосовується за умови І_вп > І_ч > 100%;

2) умовне вивільнення працюючих (економія робочої сили):

(7)

де Ч₁ — чисельність працюючих у звітному періоді, чол.;

В₁, В₀ — виробіток працюючих у звітному і базисному періодах, грн/чол.

Приклад 2

Проаналізуємо вплив динаміки виробітку і чисельності на зміну обсягу валової продукції за даними табл. 2:

Таблиця 2 — Дані для аналізу змін обсягу валової продукції

Індекси: = 8,340: 8,250 = 1,011;

= 168: 160 = 1,05;

= 1,062.

Метод ланцюгових підстановок:

= (168 — 160) · 8,250 = 66 тис. грн;

= (8,34 — 8,25) · 168 = 15,1 тис. грн;

= 81,1 тис. грн;

= 100 — (105 — 100): (106,2 — 100) · 100 = 19,4% — частка приросту продукції за рахунок зростання продуктивності праці.

EЧ = 168 — 168 · 8,34: 8,25 = -2 людини.

Таким чином, збільшення обсягу валової продукції на 81,1 тис. грн. пояснюється впливом трудових чинників.

За рахунок зростання чисельності на 5%, або на 8 чол., обсяг продукції збільшився на 66 тис. грн.

За рахунок зростання виробітку на 0,09 тис. грн/чол., або на 1,1%, обсяг продукції збільшився на 15,1 тис. грн. Умовне вивільнення працюючих — 2 людини.

На підставі економічного аналізу обсягів виробництва можна ухвалювати управлінські рішення.

Управління виробництвом містить облік замовлень, планування виробничих витрат, моделювання процесу виробництва, планування потреби у всіх ресурсах виробництва (матеріалах, сировині, комплектуючих, устаткуванні та персоналі).

3. Аналіз асортименту та структури продукції

Великий вплив на результати господарської діяльності роблять асортимент (номенклатура) і структура виробництва та реалізації продукції.

Під час формування асортименту і структури випуску продукції підприємство повинне враховувати, з одного боку, попит на дані види продукції, а з іншого — найбільш ефективне використання трудових, сировинних, технічних, технологічних, фінансових та інших ресурсів, наявних у його розпорядженні.

Приклад 3

Таблиця 3 — Дані для аналізу виконання плану

Результат аналізу даних виконання плану за асортиментом:

1. За середнім відсотком асортиментності:

3720 100: 3900 = 95,4%

2. За найменшим відсотком виконання плану:

У нашому прикладі = 83,3% - виконання плану виготовлення дитячого одягу.

3. За кількістю виробів з повним виконанням плану:

1: 3 100 = 33,3%.

На практиці найбільш поширеним прийомом оцінки виконання плану за асортиментом є обчислення середнього процента асортиментності (у нашому прикладі 95,4%).

Причини недовиконання плану за асортиментом можуть бути як зовнішні, так і внутрішні.

До зовнішніх належать кон’юнктура ринку, зміна попиту на окремі види продукції, стан матеріально-технічного забезпечення, невчасне введення в дію виробничих потужностей підприємства з незалежних від нього причин.

Внутрішні причини пов’язані з недоліками в організації виробництва, поганим технологічним станом устаткування і його простоями, аваріями, низькою культурою виробництва, недоліками в системі управління і матеріального стимулювання.

Збільшення обсягу виробництва (реалізації) з одних видів і скорочення з інших видів продукції приводить до зміни її структури, тобто співвідношення окремих виробів у загальному обсязі продукції. Виконати план зі структури — означає зберегти у фактичному випуску продукції заплановані співвідношення окремих її видів.

Зміна структури продукції чинить великий вплив на всі економічні показники:

· обсяг випуску у вартісній оцінці;

· матеріаломісткість;

· собівартість товарної продукції, прибуток;

· рентабельність.

Якщо збільшується питома вага дорожчої продукції, то обсяг усього випуску у вартісному виразі зростає, і навпаки. Те саме відбувається і з розміром прибутку при збільшенні питомої ваги високорентабельної і відповідно при зменшенні частки низькорентабельної продукції.

Необхідно підкреслити, що особливе місце в стратегії управління бізнесом належить оновленню асортименту продукції підприємства, що реалізується. Не можна дозволити ринковому продукту застарівати, оскільки споживач чекає новинок, і якщо фірма їх не освоїть, то її місце на ринку швидко займуть конкуренти. Тому одне з важливих завдань підприємства полягає в тому, щоб постійно стежити за зміною потреб, робити відповідні прогнози і пропонувати в порядку проби ринку новий асортимент виробів, щоб потім, вивчивши реакції споживачів, закласти пропоновані нововведення у виробництво.

Грамотна товарна політика вимагає не лише постійного оновлення товарної пропозиції шляхом створення новинок і модифікації існуючих виробів за рахунок поліпшення їх товарних характеристик і адаптації в умовах нових сегментів ринку, а й дієвої стратегії введення новинок у ринкову стихію.

Під час розроблення товарних маркетингових стратегій обов’язково повинні враховуватися деякі обмеження. По-перше, повинен братися до уваги ресурсний чинник. Оновлення продукції і сервісу необхідно пов’язувати з реальними можливостями фірми в частині ресурсів. По-друге, поставивши завдання якомога повнішого задоволення споживчих очікувань і особливих вимог, що ставляться до товару, фірма не повинна забувати про необхідність отримання прибутку, а це не завжди вдається, оскільки поточні завдання маркетингу можуть не збігатися з комерційними цілями і фінансовими можливостями підприємців. По-третє, необхідно чітко визначити споживчу адресу.

Аналіз ритмічності виробництва та комплектності продукції

Показники ритмічності характеризують ритмічність роботи підприємства і ритмічність випуску продукції.

Під ритмічністю роботи підприємства розуміють рівномірне виконання складених завдань і планів-графіків кожним структурним підрозділом за певний проміжок часу.

Під ритмічністю випуску продукції розуміють суворе дотримання планових графіків виробництва.

Ритмічність виробництва розглядається як важлива форма безперервного, злагодженого, улаштованого і послідовного виробничого процесу за часом та в просторі.

Оцінка ритмічності роботи підприємств з масовим і великосерійним характером виробництва базується на оперативній інформації про виконання годинних, змінних та добових графіків.

Оцінка ритмічності роботи підприємств із одиничним випуском продукції базується на використанні звітів про виконання п’ятиденних, декадних, місячних та квартальних планів.

Оцінка ритмічності виробництва проводиться шляхом визначення коефіцієнта ритмічності (Кр) та коефіцієнта аритмічності (Кар) виконання робіт чи випуску продукції.

Коефіцієнти ритмічності роботи підприємства чи його структурних підрозділів визначаються шляхом порівняння фактичного випуску продукції (чи обсягу виконаних робіт) за визначені проміжки часу з плановим. При цьому розрахунки виконують за фактичним обсягом продукції, але не більше плану. Обсяги виробництва за короткі проміжки часу сумуються за місяць, квартал чи рік. Сумарний результат ділиться на плановий обсяг виробництва.

Коефіцієнт аритмічності роботи підприємства чи його структурних підрозділів вираховується шляхом ділення обсягу продукції, що недоодержана за зміну, добу, декаду чи місяць, на плановий випуск продукції. Його величина показує питому вагу продукції, недоодержаної у зв’язку з порушенням ритму роботи.

Коефіцієнт ритмічності повинен наближатися до 1, а коефіцієнт аритмічності - до 0, а К_р + К_ар = 1,0.

На підставі оперативної облікової інформації складається таблиця для аналізу. За даними табл. 4 бачимо, що підприємство працювало неритмічно: коефіцієнт ритмічності становив 0,925 (640: 692), а коефіцієнт аритмічності — 0,075 (52: 692).

Зниження коефіцієнта ритмічності призводить до неповного використання виробничих потужностей, авралу та штурмівщини, браку в роботі і додаткових непродуктивних витрат матеріальних і грошових ресурсів, створення понад нормативних залишків, невиконання плану виробництва та реалізації продукції показники роботи підприємства.

Таблиця 4

Контроль за ритмічністю випуску продукції здійснюють за графіками ритмічності, які будують на підставі абсолютних або відносних даних про виконання добових чи змінних планів виробництва, На ритмічність виробництва і реалізації продукції впливає комплектність.

Виділяють комплектність виробництва і комплектність продукції! Комплектність продукції - це повна відповідність продукції стандартам і технічним умовам, включаючи упаковку, забезпечення запасними частинами та інструментом. Комплектність виробництва — і це випуск деталей і вузлів у кількості, кратній їх числу в одиниці продукції, з урахуванням залишків незакінченого виробництва.

Аналіз комплектності виробництва проводиться на підставі даних технічної документації, оперативного обліку та інвентаризаційних відомостей незакінченого виробництва.

Приклад 4

Проаналізуємо комплектність виробництва продукції згідно з табл. 5.

Таблиця 5 — Аналіз комплектності виробництва продукції (при плані випуску — 400 штук)

Дані таблиці свідчать, що підприємство не планувало збільшення залишків незавершеного виробництва. Комплектність виробництва деталі 2 становила 87,5% (350: 400 * 100), а вузла 1 — лише 85% (340: 400 · 100). Це призвело до значного збільшення залишків деталей 3 і вузла 2.

Некомплектність виробництва призводить до порушення ритму роботи в наступному періоді, гальмує виробничий цикл і заморожує обігові кошти.

Обсяг резервів збільшення випуску продукції за рахунок налагодження ритмічної роботи аналізується шляхом множення різниці між найбільшим і середнім добовим випусками продукції на відповідну кількість діб в аналізованому періоді.

5. Аналіз реалізації продукції і виконання договірних зобов’язань

Основні завдання цього напряму економічного аналізу містять:

1) визначення рівня виконання плану з реалізації продукції;

2) виявлення і вимірювання чинників, що впливають на зміну обсягу реалізації;

3) оцінку виконання договірних зобов’язань.

Аналіз виконання плану з реалізації продукції здійснюється методом порівняння. Оцінюється вплив цін і фізичного обсягу реалізації на динаміку виручки від реалізації.

При аналізі чинників, що впливають на зміну обсягу реалізації досліджується структура реалізованої продукції. Визначається питома вага основної (профільної) продукції підприємства, продукції непромислових господарств. Якщо частка основної продукції невисока, це свідчить про необхідність переходу на випуск нової продукції, перепрофілювання підприємства.

Оцінка впливу чинників на зміну обсягу реалізації порівняно з планом або з яким-небудь періодом здійснюється з використанням методу балансової ув’язки. При цьому приріст реалізованої продукції подають у вигляді функції таких чинників:

(8)

де — зміна виробництва товарної продукції, грн;

— зміна залишків готової продукції на складі відповідно на початок і кінець аналізованого періоду, грн;

— зміна залишків продукції відвантаженою, але неоплаченою (дебіторської заборгованості) відповідно на початок і кінець аналізованого періоду, грн.

Для зіставлення всі чинники моделі перераховують у відпускних цінах. Оскільки в бухгалтерському обліку готова (товарна) і відвантажена продукція показується за собівартістю, для їх переведення в базові ціни використовують коефіцієнт перерахунку — К_пер, що розраховується як відношення виручки від реалізації продукції у відпускних цінах до собівартості реалізованої продукції.

Після визначення приросту вищеназваних чинників експерт повинен визначити причини, що викликали динаміку цих чинників. При цьому потрібно розглянути принаймні три групи причин:

· пов’язані з виробництвом (визначають);

· пов’язані зі збутом (визначають);

· пов’язані з платоспроможним попитом (визначають).

Приклад 5

Оцінити виконання плану реалізації продукції.

Таблиця 6 — Дані для формування балансу продукції

Рисунок 1 — Зв’язки між показниками товарної відвантаженої та реалізованої продукції

Отже, абсолютне відхилення реалізації становить: (+ 30 + 20) + 25 + (- 40 — 20) = 15 000 грн.

+ 25 + (-10) = 15 тис. грн.

Зв’язки між показниками товарної відвантаженої та реалізованої продукції подані на рис. 1.

Як бачимо, обсяг реалізації виконано на 15 тис. грн.

Оцінка виконання договірних зобов’язань з постачань продукції (%) обчислюється за формулою 9.

(9)

де — плановий обсяг продукції для укладення договорів, тис. грн;

— недопостачання продукції за договорами, тис. грн.

Аналіз виконання договірних зобов’язань здійснюють працівники відділу збуту підприємства.

Він повинен бути організований у розрізі окремих договорів, видів продукції, термінів поставки.

При цьому проводять оцінку виконання договірних зобов’язань наростаючим підсумком з початку року.

Причини невиконання договірних зобов’язань діляться на:

— залежні від підприємства (невідповідність обсягу випуску обсягу постачань, низька ритмічність виробництва та ін.);

— не залежні від підприємства (зрив постачань матеріально-технічних ресурсів, збої в транспортному забезпеченні і т. д.).

Приклад 6

У процесі аналізу визначити виконання плану поставок за місяць з наростаючим підсумком у цілому по підприємству, у розрізі окремих споживачів і видів продукції, з’ясувати причини недовиконання плану і виробити коригувальні заходи для виконання договірних зобов’язань (табл. 7).

Таблиця 7 — Аналіз виконання договірних зобов’язань з відвантаження продукції за березень, тис. грн

Відсоток виконання договірних зобов’язань розраховують діленням різниці між плановим обсягом відвантаження за договірними зобов’язаннями (ОП_ПЛ) і його недовиконанням (ОП_Н) на плановий обсяг (ОП_ПЛ):

або 90%.

Із табл. 7 цього прикладу бачимо, що за звітний місяць недопоставлено продукції за договорами на суму 800 тис. грн, або на 10%, а в цілому за рік — на 5% (табл. 8).

Недопостачання продукції негативно впливає не лише на підсумки діяльності цього підприємства, а й на роботу торгових організацій, підприємств-суміжників, транспортних організацій тощо. В аналізі реалізації особливу увагу потрібно звертати на виконання зобов’язань із держзамовлень, кооперованих поставок і з експорту продукції.

У табл. 8. наведено приклад аналізу виконання договірних зобов’язань.

Таблиця 8 — Аналіз виконання договірних зобов’язань за рік, тис. грн

6. Аналіз якості продукції

Важливим показником діяльності підприємств є якість продукції. Вітчизняний підхід до системи якості визначається наявністю двох чинників: з одного боку, постійно ростуть вимоги замовників до якості продукції, з іншого — відбувається переоснащення підприємств сучасною технікою. Таким чином, проблема забезпечення оптимального рівня якості продукції повинна вирішуватися на основі науково обґрунтованого підходу до оцінки цієї якості.

Під якістю продукції розуміють сукупність властивостей продукції, що обумовлюють її придатність задовольняти певні потреби відповідно до її призначення. Аналіз якості продукції здійснюється за такою схемою (рис. 2). Основним показником якості продукції є питома вага експортної продукції, що визначається відношенням обсягу продукції на експорт до загального обсягу товарної продукції. При аналізі підраховується кількість типів, марок, видів, назв виробів, що відповідають вимогам світової якості у загальному обсязі реалізації. Порівняння цих показників із плановими (базовими) дозволяє оцінити рівень виконання плану якості продукції, встановити рівень впливу якості продукції на її виробництво та реалізацію.

Якість продукції - один із основних чинників, що сприяють зростанню реалізації продукції і які визначають конкурентоспроможність продукції, що випускається, і підприємства. Проте підвищення якості продукції, як правило, вимагає додаткових витрат і збільшення собівартості одиниці продукції.

Розрізняють узагальнені, індивідуальні та непрямі показники якості продукції. Показники якості характеризують параметричні, споживчі, технологічні, дизайнерські властивості виробу, рівень його стандартизації та уніфікації, надійність і довговічність.

Узагальнені показники характеризують якість усієї виробленої продукції незалежно від її вигляду і призначення, наприклад питома вага:

· нової продукції в загальному її випуску;

· сертифікованої і несертифікованої продукції.

· продукції, що відповідає світовим стандартам та ін.

Індивідуальні (одиничні) показники якості продукції характеризують одну з її властивостей:

— корисність;

— надійність;

— естетичність виробу.

Непрямі показники — штрафи за неякісну продукцію, питому вагу забракованої продукції, питому вагу зарекламованої продукції, втрати від браку та ін.

У процесі аналізу якості вирішуються такі завдання:

· оцінюється технічний рівень продукції;

· виявляються відхилення технічного рівня окремих виробів порівняно з базовим рівнем і теоретично можливим;

· аналізується структура випуску продукції за параметрами, що характеризують якість її виготовлення і постачання;

· виявляються чинники, що стримують зростання технічного рівня продукції;

· обґрунтовуються можливості підвищення якості.

Для оцінки виконання плану за якістю використовуються два методи.

1. Визначається середньозважений бал якості продукції і шляхом порівняння фактичного і планового його рівнів знаходиться відсоток виконання плану за якістю (бальний метод).

2. За продукцією, якість якої характеризується сортом або кондицією, розраховують частку продукції кожного сорту в загальному обсязі виробництва, середній коефіцієнт сортності, середньозважену ціну виробу в зіставних умовах.

Частку кожного сорту в загальному обсязі продукції порівнюють із планом, а для вивчення динаміки якості - з даними минулих років.

. (10)

Приклад 7

Визначити коефіцієнт сортності.

Середній коефіцієнт сортності можна визначити як:

· відношення кількості продукції першого сорту до загальної кількості;

· відношення вартості всіх сортів до можливої вартості продукції за ціною першого сорту:

Таблиця 9 — Аналіз якості продукції

Звідси коефіцієнт сортності:

* у базисному періоді - 0,833 (28 800: 34 560)

*у звітному періоді - 0,908 (27 468: 30 240).

Оцінка виконання плану за якістю продукції проводиться також за питомою вагою сертифікованих виробів у питомій вазі бракованої та зарекламованої продукції.

Розрахунок впливу якості продукції на вартісні показники роботи підприємства — випуск товарної продукції (), виручку від реалізації (ДN_p) і прибуток (ДП) — виконують так:

(11)

(12)

(13)

де Ц₀ і Ц₁ — відповідно ціна виробу до і після зміни якості;

с₀ і с₁ — рівень собівартості виробу до і після підвищення якості;

— кількість виготовленої продукції підвищеної якості;

N_р.я — обсяг реалізації продукції підвищеної якості.

Якщо підприємство випускає продукцію за сортами і відбулася зміна сортового складу, то спочатку необхідно розрахувати, як зміняться середньозважена ціна і середньозважена собівартість одиниці продукції, а потім за наведеними вище алгоритмами розрахувати вплив сортового складу на випуск товарної продукції, виручку і прибуток від її реалізації.

Список використаної літератури

якість виробництво договірний комплектність

1. Мишенин Е. В. Экономический анализ хозяйственной деятельности предприятия: конспект лекций для студентов специальностей 7.50 107 «Экономика предприятия», 7.50 104 «Финансы», 7.50 201 «Менеджмент» всех форм обучения / Е. В. Мишенин, Н. В. Мишенина. — Сумы: Изд-во СумГУ, 2005. — 87 с.

2. Прокопенко І.Ф. Компютеризація економічного аналізу (теорія, практика): навч. посіб. / І. Ф. Прокопенко, В. І. Ганін, В. В. Москаленко. — К.: Центр навчальної літератури, 2005. — 340 с.

3. Романова Л. Е. Анализ хозяйственной деятельности: Краткий курс лекций / Л. Е. Романова. — М.: Юрайт-Издат, 2013. — 220 с.

4. Савицкая Г. В. Анализ хозяйственной деятельности: учеб. пособие. — 3-е изд. — М.: ИНФРА-М, 2006. — 272с.

5. Савицька Г. В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. посіб. — 3-тє вид., випр. і доп. — К.: Знання, 2007. — 668 с.

6. Тарасенко Н. В. Економічний аналіз: навчальний посібник / Н. В. Тарасенко. — 3-тє видання, перероблене. — Львів: «Новий світ — 2010», 2004. — 344 с.