Закономірності росту телиць різних ліній та їх вплив на показники подальшої молочної продуктивності
Постановка проблеми. З-поміж заходів, що сприяють підвищенню продуктивності молочних стад, суттєве значення має вирощування корівпервісток бажаного типу і рівня продуктивності. Саме тому, для регулювання процесів розвитку сільськогосподарських тварин необхідно передусім опанувати закономірність морфофункціонального росту та специфічних властивостей організму на кожному періоді, етапі, стадії. Для… Читати ще >
Закономірності росту телиць різних ліній та їх вплив на показники подальшої молочної продуктивності (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Метою досліджень було проаналізувати закономірності росту телиць різних ліній та їх вплив на показники молочної продуктивності за першу лактацію. Встановлено, що корови лінії Візіта, які відрізняються меншою інтенсивністю формування та напругою росту і більшою рівномірністю росту у віковий період 0−3-6 місяців, а також більшою інтенсивністю формування та напругою росту у віковий період 3−6-9 місяців характеризуються вірогідно вищою молочною продуктивністю порівняно із середніми показниками.
Ключові слова: телиці, ріст, лінія, лактація, молочна продуктивність.
телиця молочний продуктивність лактації.
Постановка проблеми. З-поміж заходів, що сприяють підвищенню продуктивності молочних стад, суттєве значення має вирощування корівпервісток бажаного типу і рівня продуктивності. Саме тому, для регулювання процесів розвитку сільськогосподарських тварин необхідно передусім опанувати закономірність морфофункціонального росту та специфічних властивостей організму на кожному періоді, етапі, стадії [5].
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Інтенсивність росту телиць різних генотипів тісно пов’язана з рівнем молочної продуктивності. Зниження інтенсивності вирощування телиць у період від 18 місяців і до першого отелення не дає можливості тваринам повністю реалізувати свій генетичний потенціал за молочною продуктивністю [4]. Надої від корів-первісток та вміст жиру в молоці підвищуються при досягненні ними живої маси у 18-місячному віці (понад 380 кг), що є оптимальним показником розвитку та одержання першого приплоду в 25−27-місячному віці. Такі первістки краще розвинені й мають значно вищу молочну продуктивність [5].
З метою оцінки потенційних можливостей організму тварин, отримання від них у майбутньому максимальної продуктивності та підвищення ефективності їх утримання вчені відмічають важливість визначення індивідуальних особливостей організму тварин у ранньому віці [1].
Постановка завдання. Метою наших досліджень було проаналізувати закономірності росту телиць різних ліній та їх вплив на показники молочної продуктивності за першу лактацію. Згідно з поставленою метою були визначені наступні завдання: вивчити вплив лінійної приналежності на інтенсивність, напругу та рівномірність росту телиць; проаналізувати динаміку молочної продуктивності корів різних ліній з урахуванням закономірностей їх росту.
Матеріали і методика. Дослідження були проведені на базі Державного підприємства «Племрепродуктор «Степове» Миколаївського району Миколаївської області. Об'єктом дослідження були параметри росту та показники молочної продуктивності корів різних ліній червоної степової породи. Предметом дослідження були закономірності росту та формування молочної продуктивності корів різних ліній.
Для вивчення закономірностей росту тварин різних ліній визначали інтенсивність формування (At), запропоновану Ю.К. Свєчиним [3]. Напругу росту (Ін) та індекс рівномірності (Ір) розраховували за методикою В. П. Коваленка та ін. [2]. Молочну продуктивність оцінювали за показниками: надій, вміст жиру в молоці та кількість молочного жиру з урахуванням помісячної динаміки та за 305 діб за даними першої лактацій.
Обробка матеріалів досліджень проводилася з використанням комп’ютерної техніки та пакету прикладного програмного забезпечення MS OFICE 2013 EXCEL.
Результати досліджень. Нами було проаналізовано параметри росту тварин у суміжні вікові періоди (табл. 1).Вікова динаміка параметрів росту телиць різних ліній (X ± 8^)
Лінія. | п. | Вікові періоди, місяців. | ||||
0−3-6. | 3−6-9. | 6−9-12. | 9−12−15. | 12−15−18. | ||
інтенсивність формування (Аі). | ||||||
Арика. | 0,43±0,053*. | 0,25±0,035*. | 0,09±0,034. | 0,03±0,010. | 0,05±0,019. | |
Візіта. | 0,03±0,039*. | 0,49±0,058*. | 0,09±0,005. | 0,02±0,014. | 0,06±0,010. | |
Казбека. | 0,19±0,128. | 0,37±0,075. | 0,13±0,016. | 0,02±0,017. | 0,04±0,010. | |
В середньому. | 0,22±0,084. | 0,35±0,017. | 0,10±0,016. | 0,02±0,007. | 0,05±0,009. | |
напруга росту (Ін). | ||||||
Арика. | 0,22±0,039*. | 0,19±0,020*. | 0,10±0,036. | 0,04±0,014. | 0,08±0,031. | |
Візіта. | 0,01±0,044*. | 0,36±0,035**. | 0,10±0,004. | 0,02±0,019. | 0,10±0,016. | |
Казбека. | 0,09±0,064. | 0,28±0,054. | 0,14±0,027. | 0,03±0,025. | 0,07±0,017. | |
В середньому. | 0,11±0,022. | 027±0,033. | 0,11±0,018. | 0,03±0,010. | 0,08±0,015. | |
індекс рівномірності росту (Ір). | ||||||
Арика. | 0,55±0,073. | 0,52±0,031. | 0,52±0,017. | 0,55±0,032. | 0,52±0,015. | |
Візіта. | 0,90±0,096*. | 0,52±0,008. | 0,52±0,025. | 0,58±0,024. | 0,54±0,015. | |
Казбека. | 0,62±0,104. | 0,55±0,025. | 0,52±0,028. | 0,54±0,022. | 0,54±0,009. | |
В середньому. | 0,65±0,069. | 0,53±0,015. | 0,52±0,012. | 0,55±0,017. | 0,53±0,008. |
Примітки: тут і далі * - р<0,05; ** - р<0,01; *** - р<0,001.
Встановлено, що у віковий період 0−3-6 місяців тварини лінії Арика характеризуються вірогідно більшими порівняно із середніми по досліджуваному поголів'ю даними інтенсивності формування на 0,21 (р<0,05). Телиці лінії Візіта відрізняються в цей віковий період найнижчою інтенсивністю формування та поступаються середнім значенням на 0,19 (р<0,05). В результаті аналізу даних у віковий період 3−6-9 місяців можна зробити протилежні висновки.
Встановлені закономірності вікових змін напруги росту є повністю схожі із виявленими при аналізі інтенсивності формування. Зокрема, найвищою напругою росту у віковий період 0−3-6 місяців характеризуються телиці лінії Арика (р<0,05).
Встановлено також, що лише телиці лінії Візіта відрізняються найвищою рівномірністю росту у віковий період 0−3-6 місяців та вірогідно переважають середні значення досліджуваного показника на 0,25 (р<0,05).
У результаті аналізу помісячної динаміки величини надою корів досліджуваних ліній встановлено, що за рахунок наявних різниць за окремими місяцями першої лактації корови лінії Візіта характеризуються вірогідно більшими значеннями величини надою за 305 діб першої лактації порівняно із середніми даними по групі тварин на 188,3 кг (табл. 2).
Таблиця 2 — Динаміка величини надою корів різних ліній за даними першої лактації (У ± ^), кг
Місяці. лактацій. | Лінія. | В середньому по досліджуваному поголів'ю тварин (п=75). | ||
Арика (п=33). | Візіта (п=21). | Казбека (п=21). | ||
400,0±6,28. | 398,4±10,52. | 405,0±1,00. | 395,2±10,35. | |
431,3±7,85. | 476,1±12,67*. | 414,3±4,67*. | 438,8±10,08. | |
433,5±23,0. | 484,6±12,01*. | 480,3±20,83. | 452,3±16,12. | |
411,5±27,19. | 463,1±10,06*. | 414,7±12,98. | 424,1±15,59. | |
315,1±27,58. | 414,9±14,15. | 400,7±17,02. | 397,5±16,19. | |
372,3±24,14. | 363,3±27,32. | 348,0±14,00. | 360,8±17,53. | |
352,1±23,81. | 329,4±20,05. | 306,3±19,34. | 333,0±18,48. | |
311,8±29,88. | 305,0±19,43. | 256,3±18,61*. | 296,6±10,48. | |
277,7±23,32. | 274,9±19,76. | 162,0±12,11*. | 252,8±10,17. | |
200,9±21,48. | 214,9±15,84*. | 115,0±12,88*. | 185,3±10,70. | |
За 305 діб. | 3586,2±62,37. | 3724,7±56,66*. | 3302,7±54,57*. | 3536,4±59,24. |
Також корови лінії Візіта статистично вірогідно переважають середні значення за вмістом жиру в молоці, а тварини лінії Казбека поступаються їм. За кількістю молочного жиру за 305 діб першої лактації корови лінії Візіта статистично вірогідно переважають середні показники на 11,9 кг (р<0,05), а корови лінії Казбека — поступаються їм на 8,6 кг (р<0,05).
Аналіз взаємозв'язків параметрів росту, особливо у вікові періоди 0−3-6, 3−6-9 та 6−9-12 місяців, із показниками молочної продуктивності виявив, що більшість розрахованих коефіцієнтів кореляції є статистично вірогідними.
Висновки і перспективи подальших досліджень. У результаті проведених досліджень можна зробити наступні висновки: 1) корови лінії Візіта, які відрізняються меншою інтенсивністю формування та напругою росту і більшою рівномірністю росту у віковий період 0−3-6 місяців, а також більшою інтенсивністю формування та напругою росту у віковий період 3−6-9 місяців порівняно із середніми показниками характеризуються вірогідно вищою молочною продуктивністю; 2) показники інтенсивності росту, особливо у вікові періоди 0−3-6, 3−6-9 та 6−9-12 місяців мають прогностичне значення для показників молочної продуктивності корів досліджуваних ліній за даними першої лактації.
У подальшому перспективним є аналіз впливу параметрів росту на показники молочної продуктивності повновікових корів у розрізі різних ліній.
Список використаних джерел
- 1. Вацький В. Ф. Показники раннього онтогенезу молочної худоби і можливості їх використання для підвищення продуктивності молочних стад / В. Ф. Вацький, С. А. Величко // Вісник Полтавської державної аграрної академії. — 2013. — № 1. — С. 80−84.
- 2. Коваленко В. П. Прогнозирование племенной ценности птицы по интенсивности процессов раннего онтогенеза/ В. П. Коваленко, С. Ю. Болелая, В. П. Бородай // Цитология и генетика. — 1998. — Т. 32, № 3. — С. 88 — 92.
- 3. Свечин Ю. К. Прогнозирование продуктивности животных в раннем возрасте / Ю. К. Свечин // Вестник сельскохозяйственной науки. — 1985. — № 4. — С.103−108.
- 4. Сірацький Й. Ріст і розвиток теличок західного внутріпорідного типу української чорно-рябої молочної породи / Й. Сірацький, Є. Федорович, Л. Ференц // Тваринництво України. — 2005. — № 10 — С. 18−19.
- 5. Троценко З. Г. Вплив темпів розвитку ремонтних телиць української чорнорябої молочної породи на молочну продуктивність корів-первісток: наукове видання / З. Г. Троценко // Вісник Полтавської державної аграрної академії. — 2010. — № 2. — С. 79−81.