Методичні вказівки до оформлення звіту з науково-дослідної роботи студентів

ВІННИЦЬКИЙ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Кафедра менеджменту

Методичні вказівки до оформлення звіту з науково-дослідної роботи студентів

(напрямок 0502 «Менеджмент організацій»)

усіх форм навчання Вінниця — 2010

Методичні вказівки до оформлення звіту з науково-дослідної роботи студентів (напрямок 0502 «Менеджмент організацій») усіх форм навчання.- ВФЕУ, — Вінниця, 2010, — 22 с. Українською мовою Укладачі: к.е.н., професор Боковець В.В.

викладач Кащук Н.І.

Зміст

Вступ Загальні положення Науково-дослідна робота студентів

1. Структура наукового звіту

2. Зміст наукового звіту

3. Загальні вимоги до оформлення наукового звіту Додатки Список рекомендованої літератури

Вступ

У змінах соціальних систем останньої чверті XX — початку XXI століття особливе місце займає перехід до нової системи суспільних відносин, заснованої на цінності кожної людини. Суспільство висуває нові вимоги до особистості, детермінуючи той набір її життєвих стратегій і якостей, що дозволить їй максимально реалізувати свій потенціал.

Формування й розвиток творчого потенціалу й підвищення активності студентів пов’язане з функціонуванням соціальних інститутів, особливе місце серед яких займає освіта. Від даного інституту залежать можливості здобуття знання, саморозвитку, самодіяльності, актуалізації інтелектуального потенціалу майбутнього фахівця.

Основним завданням подальшого розвитку вищої освіти виступає не стільки надання студентам максимуму наукової інформації, скільки формування здібностей до творчого мислення. Нова концепція вищої освіти припускає формування у студентів уміння самостійно, цілеспрямовано й відповідально вчитися. Створення у вищому навчальному закладі необхідних умов для розвитку у студентів творчих здібностей, виховання особистості, здатної до саморозвитку як під час навчання у вищій школі, так і в подальшій професійній діяльності є пріоритетним напрямком розвитку освіти.

Значний потенціал у вирішенні означених завдань належить науково-дослідній роботі, що може розглядатися як один із засобів розвитку творчого потенціалу особистості студента в умовах сучасності, що в цілому буде сприяти якісному розвитку українського суспільства.

Динаміка суспільного розвитку висуває нові вимоги до змісту й обсягу різних видів діяльності студентів під час їхнього навчання у вищому навчальному закладі. Слід визнати, що сьогодні науково-дослідна робота в ньому частіше розглядається як відокремлена від інших напрямків діяльності студентів. Беручи до уваги потенціал науково-дослідної роботи в формуванні особистості майбутнього фахівця відповідно до вимог сучасного ринку праці та суспільства, головним завданням повинно стати розповсюдження впливу науково-дослідної роботи як механізму розвитку та реалізації творчого потенціалу на кожного студента.

Загальні положення

Науковий звіт оформлюється відповідно до державного стандарту України ДСТУ 3008−95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення».

Відповідно до нормативних документів необхідно дотримуватися порядку подання окремих видів текстового матеріалу, таблиць, формул та ілюстрацій.

Звіт з науково-дослідної роботи виконується студентом під час проходження різних видів практик: на першому та другому курсі - навчальної практики; на третьому (четвертому) — виробничої практики; на четвертому (п'ятому) — комплексної практики з фаху; на п’ятому (шостому) — стажування з фаху та переддипломної практики з фаху.

Тематику наукового дослідження студент узгоджує з керівником науково-дослідної роботи. Тематика затверджується кафедрою і відповідає темі наукового дослідження, що проводиться кафедрою.

Назва звіту з наукового дослідження повинна бути, по можливості, короткою, відповідати спеціальності та суті вирішеної наукової проблеми (завдання), вказувати на мету наукового дослідження, його завершеність. Іноді для більшої конкретизації до назви слід додати невеликій (4−6 слів) підзаголовок. У назві не бажано використовувати ускладнену термінологію псевдонаукового характеру. Треба уникати назв, що починаються зі слів «Дослідження питання…», «Дослідження деяких шляхів…», «Деякі питання…», «Матеріали до вивчення…», «До питання…» тощо, в яких не відбито достатньою мірою суть проблеми.

При написанні наукового звіту студент повинен обов’язково посилатися на авторів і джерела, з яких запозичив матеріал або окремі результати. У разі використання запозиченого матеріалу без посилання на автора та джерело науковий звіт знімається з розгляду не залежно від стадії проходження.

У дослідженні необхідно стисло, логічно й аргументовано викладати зміст і результати досліджень, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології.

Науково-дослідна робота студентів

1. Структура наукового звіту

Науково-дослідна робота у період практики спрямована на підвищення рівня підготовки студентів. Участь у цій роботі є обов’язковою для кожного студента будь-якої форми навчання.

Планування науково-дослідної роботи здійснюється у вигляді індивідуального завдання та відображається у щоденнику практиканта. Зміст індивідуального завдання, порядок його виконання, методи дослідження погоджуються з керівником практики. Завдання можуть бути пов’язані не тільки з виконанням дипломних робіт, а й з науково-дослідницькою роботою кафедри, підготовкою доповідей на студентську наукову конференцію, дослідження окремих питань на замовлення торговельних підприємств.

Найкращі роботи, які містять новизну у вирішенні завдань, рекомендуються кафедрою на конкурс студентських наукових робіт різного рівня, використовуються у навчальному процесі, друкуються у збірниках праць університету та інше.

Науковий звіт повинна містити:

ь титульний аркуш;

ь реферат;

ь зміст;

ь вступ;

ь основна частина (розділи, підрозділи, пункти, підпункти, висновки по кожному розділу);

ь висновки (загальні за результатами дослідження);

ь список використаних джерел;

ь додатки (за результатами дослідження)

2. Зміст наукового звіту

2.1.Титульний аркуш роботи (додаток А)

2.2 Реферат.

Реферат призначений для ознайомлення зі звітом. Він має бути стислим, інформативним і містити відомості, які дозволяють рішення про доцільність читання всього звіту. Реферат повинен бути розміщений безпосередньо після списку виконавців, починаючи з нової сторінки. Реферат повинен містити:

відомості про обсяг звіту, кількість частин звіту, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, кількість джерел згідно з переліком посилань;

текст реферату у такій послідовності: об'єкт дослідження, мета роботи, методи дослідження, результати та їх новизна, основні економічні, соціальні чи педагогічні показники, ступінь впровадження; взаємозв'язок з іншими роботами, рекомендації щодо використання результатів роботи, галузь застосування, економічна та соціальна ефективність, значущість роботи та висновки, прогнозні припущення щодо розвитку об'єкта дослідження;

перелік ключових слів (5−15 слів, словосполучень в називному відмінку друкуються через кому) Приклад:

РЕФЕРАТ

Звіт про НДР: 76 с., 12 рис., 29 табл., 40 джерел.

Об'єкт дослідження — система управління запасами матеріальних ресурсів на виробничому підприємстві.

Мета роботи — дослідити процес управління запасами на підприємстві.

Серед актуальних завдань управління запасами — отримання відповідей на питання: як раціонально розподілити ресурси; як ефективно побудувати систему управління запасами; як розрахувати оптимальний розмір замовлень; коли будуть отримані перші прибутки; як зменшити сукупні витрати на утримання та обслуговування запасів матеріальних ресурсів.

Результати НДР упроваджені у звітній документації підприємств Вінницького регіону.

Ключові слова: запаси, матеріальні ресурси, система управління запасами, сукупні витрати, АВС-аналіз.

2.3 Зміст Зміст подається на початку наукового звіту. Він містить найменування і номер початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури тощо, приклад змісту НДР для студентів 5(6) курсу для переддипломної практики з фаху:

Приклад:

ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1 ДІАГНОСТИКА ФІНАНСОВО — ГОСПОДАРСЬКОГО СТАНУ ДП «ОВЕЧАЦЬКИЙ СПИРТЗАВОД»

1.1 Організаційно-економічна характеристика ДП «Овечацький спиртзавод»

1.2 Аналіз господарських показників ДП «Овечацький спиртзавод» та виявлення кризи

1.3 Шляхи подолання кризових ситуацій на підприємстві

РОЗДІЛ 2 ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ПОКРАЩЕННЯ ФІНАНСОВО — ГОСПОДАРСЬКОГО СТАНУ ДП «Овечацький спиртзавод»

2.1 Обґрунтування необхідності покращення результатів діяльності на ДП «Овечацький спиртзавод»

2.2 Інформаційне та програмне забезпечення при покращенні фінансово — господарського стану підприємства

2.3 Удосконалення системи антикризового управління на підприємстві

2.4 Розробка плану удосконалення фінансового стану підприємства ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ДОДАТКИ

2.4. Вступ Вступ розкриває сутність і стан наукової проблеми (завдання), її значущість, підстави та вихідні дані для розроблення теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження зокрема, актуальність теми, об'єкт та предмет дослідження, мета і завдання дослідження, гіпотеза, методи дослідження, наукова новизна, практичне та теоретичне значення одержаних результатів, експериментальна база дослідження, апробація результатів наукового дослідження, публікації за темою дослідження).

Актуальність теми

Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язаннями проблеми (наукового завдання) обґрунтовують актуальність і доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва, особливо на користь України.

Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Достатньо кількома реченнями висловити головне сутність проблеми або наукового завдання.

Об'єкт дослідження це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення.

Предмет дослідження міститься в межах об'єкта Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. Об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована увага дослідника, оскільки предмет дослідження визначає тему наукового дослідження, винесеної на титульний аркуш як її назва. Мета і завдання дослідження Не слід формулювати мету як «Вивчення…», «Дослідження…», оскільки ці слова вказують на засіб мети, а не на саму мету.

Формулювати завдання, які необхідно вирішити для досягнення мети, потрібно якомога ретельніші, оскільки описання їх вирішення становить зміст розділів роботи. Це звичайно роблять у формі перерахунку (вивчити, списати, встановити, виявити, вивести залежність тощо).

В основу наукового дослідження обов’язково повинна бути покладена гіпотеза, тобто обґрунтовано припускається за яких умом буде досягнута мета.

Методи дослідження

Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої у роботі мети. Перерахувати їх потрібно не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджується тим чи тим методом, зокрема, аналіз першоджерел, порівняння та класифікація теоретичних і експериментальних даних, метод поперечних зрізів, психодіагностичні методи, метод математичної статистики тощо.

Наукова новизна одержаних результатів

Подають коротку анотацію нових наукових положень (рішень), запропонованим науковцем особисто. Необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, набуло подальшого розвитку).

Усі наукові положення з урахуванням досягнутого ними рівня новизни є теоретичною основою (фундаментом) вирішеної у звіті наукової проблеми (наукового завдання).

Практичне значення одержаних результатів

У науковому звіті, що має теоретичне значення, треба подати відомості про наукове використання результатів дослідження або рекомендації щодо практичного їх використання, а у науковому звіті, що має прикладне значення — відомості про практичне застосування одержаних результатів або рекомендації, як їх використати. Відзначаючи практичну цінність здобутих результатів, необхідно подати інформацію про ступінь їх готовності до використання або масштабів використання.

Необхідно дати короткі відомості щодо впровадження результатів досліджень із зазначенням назв організацій, в яких здійснена реалізація, форм реалізації та реквізитів відповідних документів.

Експериментальна база дослідження

Детальний опис бази, на якій проводилось дослідження.

Апробація результатів наукового дослідження

Вказується, на яких наукових з'їздах, конференціях, симпозіумах, нарадах оприлюднені результати досліджень, викладених у науковому звіті.

Публікації

Вказують, у скількох статтях у наукових журналах, збірниках наукових праць, матеріалах і тезах конференцій, авторських свідоцтвах опубліковано результати наукового дослідження.

Приклад:

Нові інформаційні технології впроваджуються в різні галузі сучасної діяльності людини. Кінцевий результат, терміни виконання та якість продукції залежать від персоналу, який виконує ті або інші функції на підприємстві. При формуванні виробничого колективу керівник спирається на свій досвід та інтуїцію, а також оцінює виробничий стаж та кваліфікацію. Внаслідок цього в подальшому у виробничих колективах можуть виникати конфлікти, дії деяких співробітників можуть бути неузгодженими. Вирішення цієї проблеми не можливе без використання сучасних інформаційних технологій. Такі технології повинні забезпечувати розв’язання відповідних задач, пов’язаних із формуванням колективів, підвищення продуктивності праці за рахунок зменшення конфліктів у колективах, можливість зменшити витрати, які пов’язані із переформуванням колективів різного рівня. Науковою базою для дисертаційних досліджень стали роботи Глушкова В. М., Скуріхіна В.І., Михалевича В. М., Губинського О.І., Павлова А. А., Поспєлова Д.С., Месаровича М., Марасанова В. В., Цвіркуна А.Д., Ларичева О.І., Руа Б., Вентцель О. С., Петрова Е. Г., Бусленка Н. П., Трофимова Ю. Л. та ін.

Актуальність теми. Необхідність підвищення ефективності та наукового обґрунтування управлінських рішень при формуванні кадрової політики підприємств випливає із об'єктивних умов розвитку економіки України на сучасному етапі. Мета розвитку підприємств в умовах ринкових відносин — підвищення ефективності їхньго функціонування.

Тематика досліджень є актуальною, оскільки формування виробничих колективів на високому науковому рівні неможливе без використання інформатизації процесів управління, широкого використання математичних моделей, нових інформаційних технологій.

Сучасні автоматизовані системи тестування нових співробітників не враховують особисті якості респондентів, мають вузьку спрямованість і не характеризують особистість в цілому, тому актуальною є необхідність розробки нових моделей, алгоритмів і програмних продуктів, які б дозволяли формувати виробничі колективи за даними тестування, що враховує всі аспекти особистості.

Метою дослідження є розробка моделей і алгоритмів інформаційної підтримки прийняття рішень при формуванні виробничих колективів з урахуванням особистих якостей членів колективу. Поставлена мета визначила наступні задачі:

— проаналізувати існуючі види виробничих колективів, дослідити процеси, що відбуваються при взаємодії співробітників у них;

— на основі порівняльного аналізу існуючих методів і підходів до створення систем підтримки прийняття рішень розробити концепцію інформаційної підтримки прийняття рішень при формуванні виробничих колективів;

— розробити моделі процесів керування виробничими колективами з урахуванням особистісних якостей співробітників, яких підбирають;

— адаптувати формально-логічний апарат для систем підтримки прийняття рішень при формуванні виробничих колективів;

— розробити нормативні моделі елементів комплексу, яким відповідають алгоритми, програмні модулі, інформаційні технології, реалізувати їх у вигляді адаптивного інтерфейсу для керівника та визначити ефективність використання запропонованих розробок.

Об'єктом дослідження є інформаційні процеси, що виникають при формуванні виробничих колективів з урахуванням особистісних якостей працівників у сучасних соціально-економічних умовах.

Предмет дослідження — інформаційні технології, моделі та алгоритми підтримки прийняття рішень при формуванні виробничих колективів.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої в дисертаційній роботі мети використовуються загальні наукові методи: системний підхід, аналіз теорії керування, методи дискретної математики. Зокрема, для математичного опису підсистем виробничого колективу трирівневої структури використовується теорія Ляпунова А. А. щодо опису функціонування підсистем у вигляді кінцевих дискретних алгоритмів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

— формалізовані особливості взаємодії окремих членів виробничих колективів, запропонована методика відбору потрібних членів для виконання тих або інших робіт шляхом оцінювання особистісних якостей співробітників;

— виконано математичний опис трирівневої системи виробничого колективу з використанням теорії Ляпунова А. А. функціонування дискретних кінцевих алгоритмів;

— запропоновані моделі побудови складних ієрархічних систем, обґрунтовано застосування агрегативно-декомпозіційного методу до синтезу ієрархічної системи управління;

— запропоновані моделі підтримки прийняття рішень у вигляді трирівневої моделі управління виробничим колективом і здійснене їхнє впровадження в систему багатоконтурного керування підприємством;

— запропоновано оригінальну кількісну оцінку якісних характеристик особистості;

— розроблено нову інформаційну технологію й проблемно-орієнтований інструментарій вирішення завдань формування виробничих колективів у вигляді моделей, алгоритмів і програм, реалізованих у системі підтримки прийняття рішень керівником підприємства.

Практичне значення одержаних результатів полягає в реалізації оригінального комплексу програм, який забезпечує допомогу керівникові в прийнятті рішень щодо формування виробничих колективів. Цей комплекс спрямований на підвищення ефективності роботи підприємства за рахунок скорочення часу та поліпшення якості прийнятих рішень керівниками усіх рівнів. Впровадження системи приводить до поліпшення процесу управління, зменшення навантаження на особу, що приймає рішення (ОПР). Система підтримки прийняття рішень (СППР) базується на даних психологічного тесту Кеттела, результати якого використовуються для побудови вектора особистості кожного співробітника, відповідно до ступеня наближення цих векторів видаються рекомендації щодо можливості роботи двох або декількох індивідуумів в одному виробничому колективі. Створено відповідне програмне забезпечення: алгоритми, програми, підсистеми. Вирішено практичне завдання формування малих і середніх виробничих колективів.

2.5 Основна частина

Основна частина наукового звіту складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ починається з нової сторінки. У кінці кожного розділу формуються висновки зі стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць.

У розділах основної частини подають:

ь огляд літератури за темою та вибір напрямів досліджень;

ь виклад загальної методики й основних методів досліджень;

ь експериментальну частину та методику досліджень;

ь відомості про проведені теоретичні й (або) експериментальні

ь дослідження;

ь аналіз і узагальнення результатів досліджень.

В огляді літератури окреслюються основні етапи розвитку наукової думки за проблемою. Стисло й критично висвітлюючи роботи попередників, необхідно назвати ті питання, що залишились невирішеними і, отже, визначній місце у розв’язанні проблеми. Бажано закінчити цей розділ коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень у даному напрямі. Загальний обсяг огляду літератури не повинен перевищувати 20% обсягу основної частини наукового звіту.

У другому розділі, як правило, обґрунтовують вибір напряму досліджень, наводить методи вирішення завдань і їх порівняльні оцінки, розробляють загальну методику проведення наукових досліджень. У теоретичних роботах розкривають методи розрахунків, гіпотези, що розглядають, а в експериментальних — принципи дії та характеристики розробленої апаратури, оцінки похибок вимірювання.

У наступних розділах з вичерпною повнотою викладають результати власних досліджень автора з висвітленням того нового, що він вносить у розроблення проблеми. Автор повинен давати оцінку повноти вирішення поставлених завдань, оцінку достовірності одержаних результатів (характеристик, параметрів), їх порівняння з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних праць, обґрунтування потреби додаткових досліджень, негативні результати, які обумовлюють необхідність припинення подальших досліджень.

Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній науковцем.

2.6 Висновки

Викладають найважливіші наукові та практичні результати, одержані у роботі, які повинні містити формулювання розв’язаної наукової проблеми (завдання), її значення для науки та практики. Далі формулюють висновки та рекомендації щодо наукового і практичного використання здобутих результатів. У першому пункті висновків коротко оцінюють стан питання. Далі у висновках розкривають методи вирішення поставленої наукової проблеми (завдання), їх практичний аналіз, порівняння з відомими розв’язаннями.

У висновках необхідно наголосити на якісних і кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, викласти рекомендації щодо їх використання.

2.7Список використаних джерел

Список використаних джерел слід розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування та рекомендований при написанні наукового звіту), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.

Приклад:

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Конституція України

2. Закон України «Про інноваційну діяльність» від 4 липня 2002 р.

3. Бланк И. А. Инвестиционный менеджмент. — К.: МП «ИТЕМ», ЛТД «Юнайтед Лондон Трейд Лимитед», 1995.

4. Крупка Я. Д., Литвин Б. М. Інвестиційний бізнес-план. — К., 1997.

5. Федоренко В. Г. Інвестиційний менеджмент. — К.: МАУП, 1999.

6. Федоренко С. В. Проблеми залучення іноземних інвестицій і розвиток економіки України // Про приватизацію: Держ. інформ. бюл, — 1999. — № 2.

7. Шпек Р. Іноземні інвестиції в Україні // Уряд. кур'єр. — 1996. -№ 62. 2 квіт.

2.8 Додатки

Для повноти сприйняття наукової роботи до додатків за необхідності доцільно вносити допоміжний матеріал:

Ш проміжні математичні доведення, формули та розрахунки;

Ш таблиці допоміжних цифрових даних;

Ш протоколи та акти випробувань, впровадження, розрахунки Ш економічного ефекту;

Ш інструкції та методики, опис алгоритмів і програм розв’язання Ш задач на ЕОМ, розроблених у науковій роботі;

3. Загальні вимоги до оформлення звіту

Науковий звіт друкується на комп’ютері за допомогою принтера на одному боці аркуша білого паперу формату А4 через 1,5 міжрядковий інтервал, розміром шрифту текстового редактора Word 14.

Обсяг основного тексту наукового звіту має становити не менше З (трьох) друкованих авторських аркушів (1 др. аркуш = 25 сторінкам машинописного тексту).

Текст наукового звіту друкують, залишаючи поля таких розмірів: ліве — не менше 20 мм, праве — не менше 10 мм, верхнє - не менше 20 мм, нижнє — не менше 20 мм.

Приклад:

Заголовок структурних частин роботи «ЗМІСТ», ВСТУП", «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ», друкують великими літерами симетрично до набору. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять.

Кожну структурну частину роботу потрібно починати з пової сторінки.

До загального обсягу наукового звіту не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів підлягають суцільній нумерації.

Нумерація

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків (малюнків), таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою наукового звіту є титульний аркуш, який підлягає загальній нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних — номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Такі структурні частини як вступ, зміст, перелік умовних позначень, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад 2.3. (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок підрозділу.

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати у науковій роботі безпосередньо після тексту, де вони вперше були згадані. Ілюстрації позначають словом «Рис.». І нумерують послідовно у межах розділу. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу та порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.

Наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації та її назву розміщують послідовно під ілюстрацією.

Приклад:

Рис. 1.2 Структура трудових колективів за професійною активністю

Формули у науковій роботі нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу та порядкового номера формула в розділі, між якими ставиться крапка. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (1.2) — друга формула першого розділу.

Кп = (О + С + А) / 0,85, (1.2)

де О — освіта;

С — стаж роботи за спеціальністю;

А — активність.

0,85 — максимальна бальна оцінка професійно — кваліфікаційного рівня.

Таблиці нумерують послідовно в межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу та порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиці першого розділу).

При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовж. табл.» і вказують номер таблиці, наприклад: «Продовж. табл. 1.2)

Таблиця 1.2

Типи особистості

Додаток А

Титульний аркуш звіту з НДР

Вінницький фінансово-економічний університет Кафедра менеджменту

Затверджено

на засіданні кафедри менеджменту Протокол № __ від __________ 200_ р.

Завідувач кафедри _______________

ЗВІТ З НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ

на тему:

___________________________________________________

Виконавець:

Студент групи _________ _______________________

підпис (Прізвище, ім'я, по-батькові)

Науковий керівник,

_______________________

(посада) підпис (Прізвище, ім'я, по-батькові)

Начальник наукового відділу

_______________________

(посада) підпис (Прізвище, ім'я, по-батькові)

Список рекомендованої літератури

1. Державний стандарт України ДСТУ 3008−95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки». Структура і правила оформлення" ДСТУ 3008−95

2. Закон України Про наукову і науково-технічну діяльність / Голос України. — N 245 — С. 6−9.

3. Методики визначення економічної ефективності витрат на наукові дослідження і розробки та їх впровадження у виробництво. Спільний наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Мінфіну України від 25 вересня 2001 р. № 218/446

4. Андрушків Б.М., Кузьмін О. Е. Основи менеджменту, — Львів, 1995.

5. Ансофф И. Стратегическое управление. (Пер. с англ.). — М.: Экономика, 1989.

6. Базилевич В. Д. Інтелектуальна власність: Підручник. — 2-ге вид. — К.: Знання, 2008. 431 с.

7. Балабанова Л. В., Сардак О. В. Організація праці менеджера. Підручник. — 2-ге вид., перероб. та доп. — К.: ВД «Професіонал», 2007. — 416 с.

8. Білуха М. Т. Основи наукових досліджень: Підручник для студ. вузів екон.спец. — К.; Вища школа, 1997, — 271 с.

9. Білуха М.Т. Методологія наукових досліджень: Підручник. — К.: АБУ, 2002.-480с.

10. Войтович Р. В. Логіка, методологія і методика наукових досліджень: Навч. посіб. — К.: ЦНЛ, 2005. — 116 c.

11. Белошапка В. А., Загорий Г. В. Стратегическое управление: Принципы и международная практика. — К.: Абсолют-В, 1998.

12. Боковець В. В., Медецька С. П. Підприємництво:Підручник для студентів економічних спеціальностей. — ВФЕУ, 2009. — 506 с.

13. Володькина М. В. Стратегический менеджмент: Учебн. пособие. — К.: Знание, 2002 — 159 с.

14. Виноградський М. Д., Виноградська А. М., Шкапова О. М. Менеджмент в організації: Навч. посіб. для студ. екон. спец. вузів. — К.: КОНДОР, 2006.

15. Економіка та організація інноваційної діяльності: підручник / О. І. Волков [та ін.]; М-во освіти і науки України, Київський нац. ун-т технологій та дизайну. — 3-тє вид., переробл. і доповн. — К.: Центр учбової літератури, 2007. — 661 с.

16. Економіка та підприємництво: навч. посібник / С. Я. Салига [та ін.]; М-во освіти і науки України, Гуманітарний ун-т «Запорізький ін-т державного та муніципального управління». — К.: Професіонал, 2007. — 749 с.

17. Єсінова Н.І. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навч. посіб для студ. вузів/ Н.І. Єсінова. — К.: Кондор, 2004. — 432 с.

18. Іванюта С.М. Підприємництво та бізнес-культура: навч. посібник / С. М. Іванюта, В. Ф. Іванюта. — К.: Центр учбової літератури, 2007. — 288 с.

19. Інноваційний менеджмент: Навч. посібник. Краснокутська Н. В. — К.: КНЕУ, 2003. — 504с.

20. Кальченко А. Г. Логістика. — К.: КНЕУ, 2000.

21. Кузьмін О.Є., Мельник О. Г. Теоретичні та прикладні засади менеджменту: Навчальний посібник. — Львів: Інтелект-Захід, 2003. — 352с.

22. Котлер Ф. Маркетинг менеджмента. — СПб.: Питер Ком, 1998.

23. Котлер Ф. Основы маркетинга / Пер. с англ. — М.: Прогресс, 1990

24. Козловский В. А., Маркина Т. В., Макаров В. М. Производственный и операционный менеджмент: Учебник. — СПб.: «Специальная литература», 1998. — 365 с.

25. Колот В. М., Щербина О. В. Підприємництво: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2003. — 160 с.

26. Криковский Є. Логістика підприємства: Навч. посібник: Львів: Державний університет «Львівська політика», 1996.

27. Круглова Н. Ю. Инновационный менеджмент: Учебное пособие. Изд. 2 -е, доп. — М.: Издательство РДЛ, 2001. — 352 с.

28. Крушельницька О. В. Методологія та організація наукових досліджень: Навчальний посібник.-К.: Кондор, 2003. — 192 с.

29. Кушнаренко Н. М., Удалова В. К. Наукова обробка документів: Підручник. — 4-те вид., перероб. і доп. — К.: Знання, 2006. — 331 с. — (Вища освіта ХХІ століття)

30. Михайлова, Любов Іванівна. Управління персоналом: Навч. посібник для студ. вищих навч. закладів / Л. І. Михайлова. — К.: Центр учбової літератури, 2007. — 248 с.

31. Менеджмент организации / Под ред. З. П. Румянцевой. — М.: Инфра-М, 1995.

32. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. / Общ. ред. и вступ. ст. Л. И. Евенко. — М.: Дело, 1994.

33. Мошек Г.Є. Організація праці менеджера.- К.: КДТЕУ, 1995.

34. Менеджмент організацій: Підручник / за ред. Л.І.Федулової. — К.: Либідь, 2003. — 448 с.

35. Н.Г.Сікєтіна Управління підвищенням економічної ефективності виробничо-комерційної діяльності підприємств // Вестник НТУ «ХПИ» — 2005. — № 58. — с. 78−80.

36. Операційний менеджмент: навч. посіб. / І. А. Олійник [та ін.]; М-во освіти і науки України, Українська академія бізнесу та підприємництва. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 160 с.

37. Операційний менеджмент: Навч.- метод. посіб., Омельяненко Т. В., Задорожна Н.В.—К.:КНЕУ, 2003.

38. Осовська Г. В., Фіщук О.Л., Жалінська І.В. Стратегічний менеджмент. Навчальний посібник. Київ: Кондор, 2003, 196 с.

39. Осовська Г. В., Осовський О. А. Менеджмент організацій: Навчальний посібник. — Кондор, 2005. — 860 с.

40. Пономарьова Ю. В. Логiстика: Навчальний посiбник. Київ. Центр навчальної лiтератури, 2003. — 192 с.

41. Покропивний С. Ф. Підприємництво: стратегія, організація, ефективність. — К.: КНЕУ, 1998.

42. Пушкар М. С. Контролінг. — Тернопіль, 1997. — 146 с.

43. Тарнавська Н. П., Пушкар Р. М. Менеджмент: теорія та практика. Підручник для вузів. Тернопіль: Карт-бланш, 1997, 456 с.

44. Томпсон А. А., Стрикленд А.Дж. Стратегический менеджмент. — М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998.

45. Романова, Лідія Василівна. Управління підприємницькою діяльністю: навч. посіб. / Л. В. Романова; М-во освіти і науки України. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 240 с.

46. Сухорков А.І. Економіка та організація інноваційної діяльності. К.: Інститут муніципального менеджменту та бізнесу, 2001. — 184 с.

47. Смирнов С. А. Контроллинг: учебно-практическое пособие. -М.:МЭСИ, 1999.

48. Сурмін Ю. П. Майстерня вченого: Підручник для науковця. — К.: Навчально-методичний центр «Консорціум з удосконалення менеджмент-освіти в Україні», 2006. — 302 с.

49. Стеченко Д. М., Чмир О. С. Методологія наукових досліджень: Підручник. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: Знання, 2007. — 317 с.

50. Тарнавська І. П., Пушкар Р. М. Менеджмент: теорія та практика. — Тернопіль: Карт-бланш. — 1997. — 496с.

51. Федоренко В. Г. Інвестиційний менеджмент. — К.: МАУП, 1999.

52. Федоренко В. Г. Інвестиційний менеджмент: Навч. посіб. — 2-ге вид., допов. — К.: МАУП, 2001.

53. Федоренко В. Г. Інвестознавство: Підручник. — 3-тє вид., допов. —К.: МАУП, 2004.

54. Федоренко В. Г. Іноземне інвестування економіки України:Навч. посіб. — К.: МАУП, 2004.

55. Цигилик І. І. Контролінг: Навчальний посібник у схемах і таблицях/ М-во освіти і науки України, Ін-т менеджменту та економіки Галицька академія. -К.: Центр навчальної літератури, 2004. -74 с.

56. Чайка Г. Л. Організація праці менеджера: Навч. посіб. / Передмова Г. О. Шепелюк. — К.: Знання, 2007. — 420 с. — (Вища освіта XXI століття).

57. Шейко В. М., Кушнаренко Н. М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності: підручник / В. М. Шейко, Н. М. Кушнаренко. — 6-те вид., переробл. і доповн. — К.: Знання, 2008. — 310 с. ISBN 978−966−346−463−3

58. Шегда А. В. Основы менеджмента (учебное пособие). К: Знание, 1998 р.

59. Щербань, Володимир Миколайович. Маркетинговий менеджмент: навч. посіб. / В. М. Щербань. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 224 с.

60. Яковлєв Ю.П. Контролінг на базі інформаційних технологій. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 318 с.