Відомий учений у галузі картоплярства академік УААН Анатолій Андрійович Кучко (реферат)

Реферат на тему:

Відомий учений у галузі картоплярства академік УААН Анатолій Андрійович Кучко.

(15.02.1950;2.01.1999).

Картопля Вивчення історії розвитку селекції картоплі в Україні в ХХ столітті вимагає від дослідника проведення досліджень на царині історії започаткування, становлення та розвитку селекційних установ України, що займаються плановою селекцією картоплі, відображення основних напрямів та результатів їхньої науково-дослідної роботи, здобутків окремих вітчизняних вчених селекціонерів-картоплярів, оскільки життя науки, її еволюція з періодами прогресивного піднесення і спадами розвитку тісно пов’язана з життям самих учених, відданих науці від початку і до кінця. У повній мірі це стосується академіка УААН А. А. Кучка — видатного вченого біотехнолога, який майже десять років очолював Інститут картоплярства УААН.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У літературі, що вийшла друком за життя академіка, відомостей про його життєвий та творчий шлях обмаль. Важливими джерелами дослідження стали видання про діяльність УААН [1−2], звіти УААН [7], довідкові видання [3], публікації та інтерв'ю академіка [4], оглядові статті в науковому тематичному збірнику «Картоплярство» [5] та на сторінках періодичних видань, монографії вченого [8−10], а також його особисті матеріали та рукописи.

Життєвий та творчий шлях академіка УААН Анатолія Андрійовича Кучка (15.02.1950;2.01.1999) — відомого науковця, керівника і громадського діяча — недостатньо висвітлені в історії аграрної науки України, хоча він зробив значний внесок у розвиток біотехнології картоплі та галузі картоплярства України в цілому.

Народився Анатолій Андрійович Кучко 15 лютого 1950 року на Житомирщині в селі Ємільчине, яке стало його малою батьківщиною. Його батьки — вчителі школи. Освіту спочатку здобував в Слободищанській семирічній школі (з 1957 р.), а згодом (з 1959 р.) продовжив навчання у Гришковецькій восьмирічній школі, яку закінчив у 1965 році. Середню освіту завершив у школі № 6 міста Бердичів Житомирської області.

Любов до книги як джерела знань батьки зуміли йому привити ще з малих літ. В Анатолія Андрійовича була добра пам’ять, і він прагнув набути знань, одержати належну освіту. Він добре навчається і по закінченні школи вирішує продовжити навчання та здати іспити до Житомирського сільськогосподарського інституту на агрономічний факультет зі спеціальності «хмелярство» і подальше своє життя спрямувати в напрямі пізнання основ сільськогосподарської науки. І йому це вдається. По закінченні інституту він отримує диплом з відзнакою та направлення Вченої ради інституту до аспірантури, однак для себе приймає остаточне рішення продовжити навчання лише після служби в армії, оскільки вважав це справою честі чоловіка.

Після закінчення терміну служби в червні-липні 1973 року Анатолій Андрійович деякий час працює в с. Варварівка Ємільчинського району Житомирської області інженером-технологом хмелерадгоспу «Комсомолець», а в серпні цього ж року переїздить на Бородянщину до селища Немішаєве.

Тут А. А. Кучко починає свою трудову і наукову діяльність в Українському науково-дослідному інституті картопляного господарства (з 1992 р. — Інституті картоплярства УААН). Саме з цією установою нерозривно пов’язаний весь наступний життєвий та творчий шлях майбутнього академіка. У стінах інституту відбувається його зростання як вченого, організатора та керівника досліджень з біотехнології картоплі, а пізніше і всієї галузі картоплярства України. Анатолій Андрійович працює на посаді молодшого (1973;1980), з 1980 р. — старшого наукового співробітника, а з 1984 рокузавідує лабораторією клітинної селекції інституту.

Уперше в Україні він розпочав і розвинув дослідження з біотехнології картоплі та застосування їх у селекції цієї культури. У 1982 році в Інституті фізіології рослин ім. К.А. Тімірязєва АН СРСР (м. Москва) він успішно захистив кандидатську дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата біологічних наук на тему «Міжвидова соматична гібридизація у роді Solanum методом злиття ізольованих протопластів» .

За цикл робіт із розробки фундаментальних основ клітинної (генетичної) інженерії рослин групі вчених — А. А. Кучку, В.А. Вітенку, К. М. Ситнику, Ю.Ю. Глєбі, В. Н. Сидорову, І.К. Комарницькому, Р. Г. Бутенко — в 1984 році була присуджена Державна премія СРСР у галузі науки і техніки.

У 1986 році Анатолій Андрійович отримує звання старшого наукового співробітника зі спеціальності «фізіологія рослин» .

Новий період у житті та творчій діяльності А. А. Кучка розпочинається після його обрання колективом інституту директором УНДІКГ (1989 р.). Це період розквіту таланту та активізації діяльності Анатолія Андрійовича як відомого вченого та керівника провідної наукової установи в галузі картоплярства України, визнання здобутків та напрацювань ученого, зростання рейтингу інституту серед наукових установ УААН.

Анатолій Андрійович був керівником наукового центру України «Картоплярство», головою Координаційно-методичної ради з проблем картоплярства України, відповідальним редактором міжвідомчого тематичного наукового збірника «Картоплярство», а з 1997 року — заступником голови Експертної ради по картоплі Державної комісії України з сортовипробування та охорони прав на сорти рослин.

У 1992 р. Анатолій Андрійович захистив докторську дисертацію на тему «Розробка та застосування біотехнологічних методів створення вихідного селекційного матеріалу картоплі» в Інституті фізіології рослин і генетики Академії наук України (м. Київ), яка стала фундаментальним дослідженням закономірностей мінливості картоплі за основними господарчо цінними ознаками та наслідуванням їх в потомстві, завершеним оригінальним науковим дослідженням, яке є значним внеском в генетику соматичних клітин рослин. Теоретичним значенням роботи є сформульована нова концепція використання клітинних технологій у селекційному процесі картоплі.

За досягнення в галузі науки та вищої освіти А. А. Кучка 31.03.1993 р. було обрано членом-кореспондентом УААН, а 17.05.1995 р. — дійсним членом (академіком) УААН. За цикл робіт «Фізіолого-біотехнологічні основи селекції та підвищення продуктивності картоплі» [8−10] колектив авторів (А.А. Кучко, В. М. Мицько, Т.М. Олійник, М.Ю. Власенко) був удостоєний у 1999 році премії УААН.

Пильну увагу А. А. Кучко приділяв підготовці наукових кадрів вищої кваліфікації. За його ініціативи в 1993 р. в Інституті картоплярства була створена аспірантура зі спеціальностей «селекція і насінництво», «рослинництво» та «біотехнологія», а в його стінах — сприятлива атмосфера для наукової творчості, завдяки чому в інституті були захищені 4 докторські дисертації, а безпосередньо під керівництвом Анатолія Андрійовича підготовлені та захищені одна докторська (Тимошенко І.І.) та три кандидатські дисертації (Олійник Т.М., Демченко Л. О., Петюх Г. П.). Його учениця Т.М. Олійник в даний час очолює лабораторію біотехнології та біохімії картоплі Інституту картоплярства, використовуючи в науково-дослідній роботі лабораторії методи та принципи, започатковані академіком Анатолієм Андрійовичем Кучком, досить широко проводячи дослідження з використанням методів клітинної селекції, що дозволяє розглядати їх як етапи інтегрального селекційного процесу, що об'єднує традиційну класичну селекцію і клітинні технології.

Анатолій Андрійович більше 15 років очолював лабораторію клітинної селекції (з 1995 р. — біотехнології та біохімії картоплі). У лабораторії шляхом біотехнологічних методів з генетично-селекційною метою розроблено ряд клітинно-інженерних технологій, які використовуються в генетиці і селекції картоплі для створення нових вихідних форм та поліпшення існуючих сортів за окремими господарчо цінними ознаками. Таким методом клітинної інженерії Анатолієм Андрійовичем разом з колективом біотехнологів і селекціонерів (А.А. Осипчук, В. М. Мицько, А. О. Кононученко, Т.М. Олійник, П. П. Гайдук, К. П. Гриценко, Т. В. Тимошенко, В.Є. Дмитрощук) був створений середньопізній сорт картоплі Ольвія (сомаклон 87.17.05 сорту Гатчинська стеблового походження). Його врожайність, за даними сортовипробування в інституті, становила 365 ц/га, що на 94 ц/га вище стандарту, максимальна — 478 ц/га. За даними державного сортовипробування, гарантований приріст урожаю на Поліссі становив 31, у Лісостепу — 4%. Цей сорт відзначається високою стійкістю проти фітофторозу, парші звичайної та інших хвороб та має добрі смакові якості. Сорт занесений до Реєстру сортів рослин України з 1999 року.

Поряд з цим у лабораторії проведені дослідження з фізіології та біохімії рослин, які дають можливість удосконалити елементи технології виробництва картоплі та створення нових сортів у напрямі підвищення продуктивності і підвищенні споживчої якості картоплі. Зокрема, це стосується наукового обґрунтування ролі фізіологічного віку насіннєвих бульб і його впливу на продуктивність біохімічної природи потемніння м’якуша, біологічної цінності сирого протеїну і білка картоплі, а також інших біохімічних компонентів у формуванні продовольчих якостей бульб.

Значний внесок у наукові досягнення лабораторії зробили академік УААН А. А. Кучко, кандидати с.-г. наук Т.М. Олійник, Г. П. Петюх, І.М. Маруненко, кандидати біологічних наук В. М. Мицько та Н. А. Захарчук, а також Н.І. Войцешина.

За час керівництва інститутом А. А. Кучка (1989;1999рр.) тематика науково-дослідної роботи інституту була спрямована на поглиблення фундаментальних досліджень з картоплярства. Інститут картоплярства Української академії аграрних наук, як головна установа України в галузі картоплярства, координує науково-дослідну роботу щодо культури картоплі науково-дослідних та вищих навчальних закладів держави. Його головним завданням є:

" створення високопродуктивних конкурентноспроможних сортів картоплі комерційної та спеціальної спрямованості;

" удосконалення системи насінництва та організації прискореного розмноження і реалізації насіння сортів картоплі селекції інституту;

" розробка енергозберігаючих і малозатратних технологій вирощування, зберігання та переробки картоплі для господарств різних форм власності;

" інноваційно-маркетингові дослідження.

Над комплексним вирішенням цих питань плідно працюють відділи селекції, насінництва, технології та інноваційно-маркетингових досліджень. Відділом селекції ІК, який очолює доктор с.-г. наук, професор А. А. Осипчук, за період 1989;1999 рр. було створено і передано до державного сортовипробування 20 сортів, занесено до Реєстру сортів рослин України 16 сортів картоплі. Із створених за цей час сортів популярністю та попитом у населення користувалися сорти Бородянська рожева, Обрій, Слов’янка, Повінь, Явір, Серпанок, Фантазія та інші. На Поліській дослідній станції в цей час створюються такі відомі сорти, як Доброчин, Божедар, Малич, Косень-95 та інші.

Уся діяльність інституту носить багатогранний характер. Поряд з науковою роботою значна увага приділяється впровадженню у сільськогосподарське виробництво досягнень науковців. Науково-дослідна робота удосконалюється, виходячи з вимог реформування економіки і враховуючи різні форми власності, зокрема зростаючі обсяги виробництва картоплі в невеликих господарствах та потреби переробної промисловості у відповідних сортах. Зусилля наукових кадрів, насамперед технологічного плану, частково переорієнтовуються на розв’язання задачі вирощування картоплі на невеликих ділянках. При цьому не випускається з поля зору питання концентрації та спеціалізації виробництва картоплі як основи подальшого розвитку господарств всіх форм власності.

З метою підготовки спеціалістів різного рівня для галузі картоплярства, у тому числі для фермерських господарств, крім існуючих форм навчання, Анатолій Андрійович вбачав необхідним створення єдиного центру з підготовки спеціалістів-картоплярів різного профілю та фахового рівня на базі Інституту картоплярства, Національного аграрного університету та Немішаївського радгоспу-технікуму (нині Немішаївський агротехнічний коледж).

Анатолій Андрійович приділяв значну увагу дослідженням з усіх напрямів науково-дослідної роботи, оскільки вирішення завдань у галузі картоплярства мало відбуватися з урахуванням стратегічних напрямів її розвитку, досвіду зарубіжних країн з розвиненим картоплярством, спеціалізації виробництва продукції на інтенсивній основі. Інститут співпрацює з проблем інтенсифікації галузі картоплярства з іншими науково-дослідними установами України і країн ближнього та дальнього зарубіжжя. У 1991 році - з Інститутами клітинної біології і генетичної інженерії АН України, Білоруським науково-дослідним інститутом захисту рослин, 1992 — з інститутами АН України, 1993 — з установами Росії, а також з фірмою BASF (ФРН), фірмою Ціарлінг (США), Інститутом Макса-Планка (Німеччина). 1993 року було започатковано співробітництво інституту з фірмою AFC (Німеччина) в галузі картоплярства і одним із напрямів співробітництва стала реалізація спільного проекту з насінництва. У результаті гуманітарної допомоги Уряду Німеччини в 1994 році була отримана від фірми діагностична лабораторія ELISA — комплексна автоматизована діагностична лінія з виявлення вірусів картоплі методом імуноферментного аналізу, а також обладнання та прилади для лабораторії переробки інституту. Спільно з Інститутом захисту рослин УААН проведені дослідження з оцінки складових генофонду на стійкість проти золотистої картопляної нематоди, а з Інститутом сільськогосподарської мікробіології - спільна робота з розробки діагностикумів для імуноферментного аналізу та на діагностичній лінії інституту проведено випробування діагностикума до Х-вірусу.

У результаті зв’язків з такими зарубіжними науковими центрами, як Інститут сільськогосподарської біотехнології РАСГН та Інститут фізіології рослин ім. К.А. Тімірязєва РАН, Всеросійський НДІ картоплярства ім. О. Г. Лорха, а також фірма «Монсанто» (США), в 1996;1999 рр. була отримана інформація про методи клітинної та генетичної інженерії для генетико-селекційних досліджень з картоплею, зокрема про одержання трансгенних рослин, стійких проти колорадського жука, а також про створення вихідних ліній іншими біотехнологічними методами, стійкими проти ризоктоніозу та фітофторозу. У 1997 р. інститут бере участь у проекті Європейської кооперативної програми з генетичних ресурсів сільськогосподарських культур (частина Ст-95−34) і в результаті до 2000 року проведено паспортизацію 202 сортів картоплі України, Російської Федерації, Республіки Білорусь та ін.

Десять років керівництва Анатолія Андрійовича Кучка Інститутом картоплярства УААН — продуктивний період наукової діяльності колективу зі створення позитивного іміджу провідної науково-дослідної установи з питань картоплярства України в світі та пропаганди наукових здобутків як усього колективу, так і окремих Учених. У значній мірі цьому сприяли закордонні відрядження співробітників інституту, які дали можливість ознайомитися з роботою Інституту картоплярства та дослідних станцій Чехії (1996), організацією та функціонуванням служб сертифікації насіннєвого матеріалу США (1994) та Німеччини (1996), вивчити формування, стан та перспективи ведення Європейського банку генетичних ресурсів (Шотландія, 1997), взяти активну участь у роботі міжнародних симпозіумів, конференцій та семінарів. Проводилося стажування науковців за кордоном із спеціальностей: насінництво — 4 особи (Мексика — 1992 р., Німеччина — 1993, 1996 рр.), технологія вирощування картоплі - 2 особи (США, штат Айдахо, університет, 1994 р.) та технологія переробки картоплі - 2 особи (Німеччина — 1994, 1996).

Науковці інституту брали активну участь у роботі цілого ряду нарад, семінарів, конференцій та ін. заходів із проблемних питань картоплярства, які проводилися в Україні та за кордоном. З дружніми візитами відвідали інститут представники чисельних делегацій іноземних науково-дослідних установ Голландії, Чехії, ФРН, США, Франції, Бельгії, Канади, Данії, КНДР, Японії, Ірландії. Обговорювалися питання можливостей співробітництва, обміну інформацією та шляхів підвищення ефективності НДР і галузі картоплярства загалом.

Завдяки ініціативі Анатолія Андрійовича Кучка в Інституті картоплярства в липні 1989 року був проведений міжнародний семінар «Використання біотехнології у селекції і насінництві картоплі», на якому було заслухано та обговорено доповіді та повідомлення представників науково-дослідних установ СРСР, ФРН, Нідерландів, Великобританії.

Велике значення академік А. А. Кучко приділяв підготовці колективних та індивідуальних монографій з картоплі, публікаціям у наукових збірниках, періодичних виданнях. На активну науково-дослідницьку роботу налаштовував А. А. Кучко весь науковий потенціал інституту, вимагав від науковців володіння науково-технічною інформацією про стан галузі в світі і систематичної роботи над своїм професійним удосконаленням, зацікавлення новими надходженнями до фонду наукової бібліотеки інституту та інформаційно-бібліографічними виданнями (тематичні та ретроспективні бібліографічні покажчики та списки нових надходжень, «Експрес-новини картоплярства»). Сам Анатолій Андрійович завжди був активним читачем, учасником інформаційно-масових заходів наукової бібліотеки інституту, у читальному залі якої проводив бесіди-настанови зі співробітниками лабораторії клітинної селекції. У своїх публікаціях він значне місце відводив питанням історії становлення та розвитку галузі картоплярства України, розкриваючи вклад окремих учених у розвиток аграрної науки.

Анатолій Андрійович обирався депутатом Київської обласної Ради від Бородянського виборчого округу № 15. Як депутат, працював разом з колегами у постійній комісії з питань освіти, науки, культури, молоді та спорту, а також в комісії з питань агропромислового комплексу, брав участь в розробці програм функціонування сільськогосподарського виробництва зони Полісся. Він брав активну участь у вирішенні проблемних питань у житті Бородянщини Особливу увагу приділяв будівництву нової середньої школи в селищі Немішаєве. Домагався постійної матеріальної допомоги лікувальним закладам району, зокрема Бородянській районній та Немішаївській дільничій лікарням.

Протягом усього життя він відрізнявся принциповістю та вимогливістю як до себе, так і до оточуючих. Ні на хвилину не заспокоювався на досягнутому, завжди перебував у творчому пошуку і не полишав звички систематично працювати над собою.

На жаль, дуже рано скінчилися сторінки життєвого літопису академіка Анатолія Андрійовича Кучка — керівника Інституту картоплярства УААН, вченого з широким науковим світоглядом та ерудицією, почуттям відповідальності та вимогливості до себе та оточуючих, натхненням до виконання задумів та планів на майбутнє, умінням налаштовувати весь колектив інституту на плідну творчу діяльність для процвітання галузі картоплярства.

Висновки. У результаті проведеного дослідження та історичного аналізу діяльності вченого встановлено наступне.

А.А. Кучко вперше в Україні розпочав та розвинув дослідження з біотехнології картоплі та застосування їх у селекції цієї культури.

Велику практичну роль у подальшому становленні селекції картоплі в Україні відіграли дослідження А. А. Кучка з використання клітинних технологій для створення вихідного селекційного матеріалу картоплі.

Відтворено хронологію та зроблено аналіз життєвого та творчого шляху академіка УААН Анатолія Андрійовича Кучка.

Перспективи подальших досліджень. У подальшому дослідження діяльності видатних вчених-аграріїв ХХ століття, які зробили значний внесок у розвиток вітчизняної сільськогосподарської науки, а саме селекції картоплі, будуть продовжені та використані для цілісного історичного аналізу розвитку селекції картоплі в Україні у ХХ столітті.

Список літератури:

1. 1.Персональний склад Української академії аграрних наук. Дійсні члени (академіки) // Українська академія аграрних наук. 1991;1995 / Редкол.: О.О. Созінов, В. О. Бусол, М. В. Зубець та ін. — К.: Аграр. наука, 1996. — С. 124−130.

2. 2.Інститут картоплярства // Українська академія аграрних наук 1991;1995 / Редкол.: О.О. Созінов, В. О. Бусол, М. В. Зубець та ін. — К.: Аграр. наука, 1996. — С. 166−167.

3. 3.Кучко Анатолій Андрійович // Хто є хто в Україні 1997: Біогр. словник. — К., 1997. — С. 142.

4. 4.Інститут картоплярства: становлення, здобутки та перспективи. Сьогодні і завтра у комплексній роботі [інтерв'ю А.А. Кучка] // Вперед. — 1998. — № 82 (8192), 14 жовтня.

5. 5.Інституту картоплярства Української академії аграрних наук 30 років // Картоплярство. — К.: Довіра, 1998. — Вип. 28. — С. 3−8.

6. 6.Книги і монографії науковців УААН, що вийшли друком у 1998 році // Звіт про роботу Української академії аграрних наук за 1998 рік. — К.: Аграр. наука, 1999. — С. 239−241.

7. 7.Наукові кадри // Звіт про роботу Української академії аграрних наук за 1998 рік. — К.: Аграр. наука, 1999. — С. 175−180.

8. 8.Кучко А. А., Олійник Т. М. Сомаклональна мінливість у картоплі. — К.: Довіра, 1998. — 191 с.

9. 9.Кучко А. А., Власенко М. Ю., Мицько В. М. Фізіологія та біохімія картоплі. — К.: Довіра, 1998. — 335 с.

10. 10.Фізіологічні основи формування врожаю і якості картоплі / А. А. Кучко, В. М. Мицько. — К.: Довіра, 1997. — 142 с. Зміст Видання.

11. 11.© Опанасенко Ольга Михайлівна, 2006.