Економіка виробництва кормових культур у польових умовах

Міністерство сільського господарства Російської Федерации.

Детчинский аграрний колледж.

Курсова работа По дисципліни: «Економіка і управління сільськогосподарським предприятием».

Студента 41 «А» группы.

Харланова Дмитра Владимировича.

По теме:

«Економіка виробництва кормових культур в польових условиях».

Роботу выполнил_________________.

Дата выполнения_________________.

Дата проверки________________.

Преподаватель__________________.

Оцінка работы__________________.

Міністерство сільського господарства. Детчинский аграрний колледж.

Утверждаю.

Голова предметной.

Комиссии.

_______________________.

«____» ___________2004 г.

Завдання Для курсової роботи з: ____________________________________________________________________________ ______________________________________ Студентки 4-го курсу агрономічного відділення ____________________________________________________________________________ _________________ Тема завдання: ____________________________________________________________________________ ________________________________________________.

1. Вихідні дані. ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________.

____________________________________.

2. Короткий план работы.

__________________________________________________________________ __________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________.

«____» ________________2004 р. Преподаватель:

___________________.

План:

1.

Введение

…

2.РАЗДЕЛ 1. Организационно-экономическая характеристика предприятия.

2.1.Наименование сільськогосподарського предприятия…

2.2.Природно-климатические условия…

2.3.Характеристика землепользования…

2.4.Организационно-производственная структура предприятия…

2.5.Специализация предприятия…

2.6.Основные економічні показатели…

3.РАЗДЕЛ 2. Економіка виробництва кормових культур в польових условиях…

3.1.Состояние кормової бази й його значення у розвитку животноводства…

3.2.Экономическая оцінка кормових культур, видів кормів і раціонів. Собівартість 1 ц. кормов…

3.3.Источники і структура кормопроизводства…

3.4.Повышение продуктивності тварин і звинувачують зниження продукции…

4.Выводы і предложения…

5.Список використовуваної литературы…

1.

ВВЕДЕНИЕ

.

У прискореному збільшенні виробництва тваринництва першорядне роль належить створенню міцної кормової бази. Під кормової базою розуміють джерела, систему прийомів і методів по виробництву, зберігання й використанню кормів, які забезпечують всі види тварин і звинувачують птицю достатню кількість необхідних поживних веществ.

Як свідчать дослідження, коливання в продуктивності тварин на 50—80% викликаються чинниками довкілля, у тому числі найбільш сильнодіючим є годівля. Недостатня, неякісне годівля негативно б'є по продуктивних спадкових достоїнствах худоби і догляді за ним.

Кількісне і дуже якісне вдосконалення кормової бази має мета — забезпечити ефективне використання поголів'я тварин, підвищити їх продуктивність. Тому темпи розвитку кормової бази повинні випереджати темпи зростання поголів'я. Зі збільшенням виробництва кормів країни кілька збільшився їх витрата на 1 умовну голову худоби — з 24,8 ц корм. од. 1990 р. до 27,5 ц корм. од. 1997 р. Однак за тих роки істотно поліпшилися племінні якості тварин, їх спадкові і продуктивні задатки, а отже, стали значно вища й підвищити вимоги до якості годівлі .Очевидно, що певний стан кормової бази, попри істотне зміцнення, відстає від запитів тваринництва. Якщо від 1990;го по 1997 р. загальний витрата кормів збільшився на 35,5%, то розрахунку 1 ум. голову відбувалося його зростання лише на 10,9%. Фактичний витрата кормів на 1 голову тварин на 23—27% нижче оптимального.

Важливий показник стану кормової бази — оплата корми продукцією. Витрати поживних речовин забезпечення життєвих функцій організму у тварин різного рівня продуктивності приблизно однакові (підтримуючий корм — 1 корм, од. на 100 кг живої маси добу). Весь корм, скармливаемый тварині понад підтримує, йде підвищення продуктивності (продуктивний корм). Що рівень годівлі, краще оплата корми продукцією, якщо інші чинники (породность, вік, стан здоров’я) не лімітують цей процесс.

Наприклад, корові продуктивністю 2200 кг молока на рік потрібно на умовах змісту 28 ц корм, од., тобто 1 ц корм. од. раціону дає 78,6 кг молока. При підвищення рівня годівлі, наприклад, до 42 ц корм, од., тобто у 1,5 разу, удій збільшується до 4400 кг, чи 2 разу, а оплата корми до 104,8 кг, цебто в 33%. Те саме і за іншими галузях тваринництва. Перерозподіл витрат між які підтримують і продуктивним кормом у держави — найефективніший вид економії у тваринництві, і навпаки, будь-яке скорочення раціону у день рахунок продуктивної части.

У структурі витрат за отримання продукції корми займають великий питому вагу і залежить від собівартості їх виробництва та оплати корми. Так, щодо окремих районам країни на корми у витратах на приріст великого рогатого худоби доводиться від 47 до 72%, виробництва молока від 36 до 56, яєць від 45 до70, продукти вівчарства від 16 до 59%. У районах розвиненого тваринництва, де рівень і той якість годівлі вищі і працю на фермах більш механізована, питома вага витрат на корми у загальних виробничих витратах помітно вище. У разі науково-технічного прогресу абсолютні видатки корми для одиницю продукції в зв’язку зі підвищенням рівня та якості годівлі, і навіть зростанням продуктивності знижуються. Проте ще більшими скорочуються Витрати оплату праці в зв’язку зі комплексної механізацією виробничих процесів. Це обумовлює зміна у собівартості продукції — збільшується частка витрат за корма.

Мета курсової работы.

Поглибити й розширити свої теоретичні знання на економіці виробництва кормових культур в польових условиях.

2.РАЗДЕЛ 1. Организационно-экономическая характеристика сільськогосподарського предприятия.

2.1.Наименование сільськогосподарського предприятия.

АТЗТ «Воробьёво» лежить у центральній частині Малоярославцкого району, у селищі Воробьёво. Територія розташована компактно, щодо одного месте.

На сільськогосподарському підприємстві є такі виробничі підрозділи: — склад збереження і реалізації готової продукції; - центр управління і підсобні приміщеннях; - склад мінеральних добрив; - ферми і молочний цех.

Віддаленість від адміністративних центрів представлена таблицей:

Таблиця 1.

|до обласного центру |35 км.| |до районного центру |23 км.| |до найближчій залізниці |2 км. | |станції | |.

2.2.Природно-климатические условия.

Клімат помірковано — континентальний з тривалим влітку, і помірковано сніжної зими. Тривалість безморозного періоду 130 — 140 днів, вегетаційного 174 -180 днів. Середньорічне кількість опадів становить 600 мм.

2.3.Характеристика землепользования.

Земля — найважливіший джерело національного багатства. Її роль величезна й різноманітна. вона є першої передумовою і природною основою громадського виробництва та неодмінною умовою існування людського общества.

Таблиця 2.

Структура сільськогосподарських угодий.

|Земельные угідь |2001 рік |2002 рік | | |склад, га |структура, %|склад, |структура, % | | | | |га | | |Площа сх угідь |4375 |65.5 |4375 |65.5 | |Землі лісових |2110 |31.6 |2110 |31.6 | |масивів | | | | | |Ставки водойми |17 |0.25 |17 |0.25 | |Присадибні ділянки|- |- |- |- | |Інші землі |170 |2.5 |170 |2.5 | |Разом |6672 |100 |6672 |100 |.

Землі сільськогосподарського призначення мають найбільша питома вага у структурі земельних угідь — 65.5%. Це означає, що понад половину загальній площі сільськогосподарського підприємства використана під необхідні сільськогосподарські угодия.

Структура сельхозугодий.

Таблиця 3.

|Сельхозугодия |2001 |2002 | | |га |Структура %|га |Структура %| |Рілля |2801 |64 |2801 |64 | |Сінокоси |708 |16 |708 |16 | |Пасовища |866 |20 |866 |20 | |Разом |4375 |100 |4375 |100 |.

З таблиці видно, що з наведений період змін — у структурі сільгоспугідь не наблюдалось.

2.4.Организационно-производственная структура предприятия.

По східцях розрізняють двох-, трьох-, четырёхступенчатую і змішану структури управління. У разі структура управління трёхступенчатая, т.к. тут є керівник підприємства, керуючі системи й бригадиры.

[pic].

По організаційним ознаками структури управління поділяються на територіальну, галузеву і комбіновану. І тут структура галузева, т.к. підприємство має спеціалізовані внутрішньогосподарські подразделения.

По формам соподчинённости структури управління класифікуються на лінійні, функціональні і линейно-функциональные. Тут структура лінійнофункціональна, оскільки використовується лінійне і функціональне вплив. Лінійне керівництво здійснюють керівники, а функціональне — специалисты.

2.5.Специализация предприятия.

Спеціалізація — концентрація однорідної виробництва з урахуванням поділу праці, що у організації ділянок підприємств масового і виробництва. У сільське господарство спеціалізація передбачає створення підприємств, орієнтуються на випуск одного-двох видів сільськогосподарської продукції. Відокремлення виробництва певній продукції передбачає створення особливого виробничого і управлінського аппарата.

Таблиця 4.

Спеціалізація предприятия.

|Показники |2001 рік |2002 рік | | |Виручка, |Структура,|Выручка, |Структура,| | |тис. крб.|% |тис. крб. |% | |Сельскохозяйственна|28 547 |93 |30 349 |97 | |я продукція | | | | | |Промислова |- |- |99 |0.3 | |продукція | | | | | |Товари |2083 |6.8 |786 |2.5 | |Роботи і житлово-комунальні послуги |44 |0.15 |22 |0.07 | |Виручка від |30 674 |100 |31 256 |100 | |реалізації всього | | | | |.

З таблиці 3 видно, що що сільськогосподарська продукція займає чільне місце у паї реалізації. Отже, виробниче напрям господарства — сільськогосподарське. Підприємство спеціалізується з виробництва м’ясомолочної продукції. Невеликий питому вагу займають прибутки від продажу промислові товари і південь від наданих услуг.

Таблиця 5.

2.6.Основные економічні показатели.

|Показники |Ед. |2001 год|2002 рік |Темп зростання,| | |заміряний| | |% | | |іє | | | | |Валова продукція |тис. |29 917 |34 964 |16.8 | |за собівартістю |крб. | | | | |Середньорічна |чол. |284 |287 |1.05 | |чисельність | | | | | |робочих | | | | | |Трудові витрати по |Тис. | |840 |0.84 | |підприємству |чел./ча|833 | | | | |з. | | | | |Середньорічна |тис. |131 900 |132 505 |0.45 | |вартість основных|руб. | | | | |коштів | | | | | |Виручка від продажи|тыс. |30 674 |31 256 |2.14 | |продукції з |крб. | | | | |підприємству | | | | | |Собівартість |тис. |21 505 |21 056 |-2.11 | |реалізованої |крб. | | | | |продукції | | | | | |Розрахункові |крб. | 100 | 121 |21 | |показники: | | | | | |Продуктивність| | | | | |праці в 1 | | | | | |робочого | | | | | |Прибуток |тис. |28 524 | 29 151 |2.21 | | |крб. | | | | |Рівень |% |91 |102 | 11 | |рентабельності: | | | | | |- виробництво | | | | |.

Аналізуючи показники таблиці 4, помітні, що показники валовий продукції, середньорічний чисельності робочих, витрат праці в підприємству, продуктивності праці 2002 року зросли (результативні показники). А показник собівартості снизелися. 3. Раздел 2.Экономика виробництва кормів в польових условиях.

3.1. Стан кормової бази її значення у розвитку животноводства.

Кормової план висловлює потреба тварин за поживних речовинах і видах кормів протягом року, місяці та сезону, в відділеннях і фермах з урахуванням статево-віковою структури стада, продуктивності, і навіть необхідних страхових запасів Але тут враховується потреба у кормах для худоби, що у особистому підсобне господарство робочих, службовців і колгоспників. Кормової баланс у видатковій частини містить даних про потреби у кормах і їх компонентах, в прибуткової — джерела їх покриття мали на той чи іншого період. Що стосується недостачі тих чи інших кормів чи подорожчання раціонів переглядають джерела кормовиробництва щодо або розширення посівних площ відповідних культур, чи підвищення їх врожайності, а також поліпшення продуктивності природних кормових угідь. Намічають шляху зростання врожайності (застосування сортових насіння, додаткове внесення добрив, поліпшення технологічних прийомів обробітку і др.).

У разі перекладу тваринництва на промислову основу структуру раціонів часто спрощують, зводячи до 2—3 кормовим компонентами. Незамінна складова частина раціону, у цьому випадку — комбікорм, у якому необхідний комплекс поживних інгредієнтів, а соковитий і баластовий корм — високоякісний сінаж і сіно. Досвід свідчить, що цілорічне зміст худоби на таких раціонах дозволяє стабільно отримувати високу продуктивность.

Економічні показники оцінки кормових культур залежать тільки від технології виробництва, рівня механізації при обробленні, а й від природно-економічних зон їх вирощування. Саме собою здешевлення кормової одиниці, а гем найбільше раціону ще свідчить про економічну ефективність годівлі. Так, собівартість 1 корм. од. в молочному скотарстві Прибалтики значно вища, ніж у сусідніх республіках та знайти економічних районах. Проте найкраща збалансованість цих раціонів з потребами тварин, і навіть високий порідний склад стад дозволяють господарствам Прибалтики отримувати удої, які високо окупають додаткові видатки корми. Рентабельність виробництва молока тут сама высокая.

Зміст в кормах ц кормових одиниць і перетравлюваного протеїну. |Продукція |У 1ц |2001 р. | | |зміст: | | | |Ц. |Перевар|Всего ц. |ц. корм. Ед. |Перевар. | | |кормів|. | | |протеїну кг.| | |ых |протеїн| | | | | |единиц|а, кг. | | | | | |. | | | | | |Багаторічні |0.45 |5.2 |110 209 |49 594 |573 086 | |трави | | | | | | |Однолетние |0.45 |6.6 |102 050 |45 922 |673 533 | |трави | | | | | | |Силос |0.19 |1.4 |58 037 |11 027 |15 437 | |Сінаж |0.19 |1.4 |12 036 |2286 |16 850 | |Разом: |- |- |173 225 |108 829 |12 908 458 |.

Продолжение:

|Продукция |2002 р. | | |Усього ц. |ц. корм. Ед. |Перетравлюваного | | | | |протеїну кг. | |Багаторічні травы|110 608 |49 773 |575 161 | |Однолетние трави |103 001 |46 350 |679 806 | |Силос |66 085 |12 556 |92 519 | |Сінаж |12 851 |2441 |17 991 | |Разом: |192 545 |111 120 |1 365 477 |.

Из таблиці видно, що 2002 р виробництво кормів та змісту у яких центнерів кормових одиниць проти 2001 р повысилось.

Таблиця 6.

Собівартість 1 ц. кормів |Продукция|2001г. |2002 р. | | |Витрати |Усього |Собівартість |Витрати |Усього |Собівартість | | |тис. |ц. |1 ц. крб. коп.|тыс. |ц. |1 ц. крб. коп.| | |крб. | | |крб. | | | |Однолетни|1536 |102 050|15.05 |1587 |103 001|15.40 | |е трави | | | | | | | |Многолетн|1304 |110 209|11.83 |1349 |110 608|12.19 | |не трави | | | | | | | |Силос |1705 |58 037 |29.37 |2008 |66 085 |30.38 | |Сінаж |606 |12 036 |50.34 |670 |12 851 |52.14 |.

З таблиці видно, що видатки виробництво продукції незначно збільшилися, трохи збільшилася також і собівартість 1 ц. кормів, а обсяг виробництва збільшився (найбільше, заготівля силоса).

Собівартість — це грошовий вираз витрат виробництво та реалізацію одиниці виробленої продукції. Вона складається з кількох видів витрат мають різне виробниче назначение.

Таблиця 7.

Структура собівартості кормов.

|Статьи і елементи |2001 р. |2002 р. | |витрат | | | | |Сума |Структура %|Сума |Структура %| | |витрат тис.| |витрат тис.| | | |крб. | |крб. | | |Оплату праці з |740 |13.95 |758 |14.47 | |відрахуваннями на | | | | | |соціальні потреби | | | | | |Семена і посадковий |665 |12.53 |680 |12.98 | |матеріал | | | | | |Добрива |1108 |20.88 |1003 |19.14 | |Зміст основних |2791 |52.62 |2798 |53.43 | |коштів | | | | | |Усього: |5304 |100 |5239 |100 |.

З таблиці видно сума витрат за виробництво кормів 2002 року нижче ніж у 2001 року. Здебільшого (крім добрив) витрати незначно збільшилися (порядку 0.5 — 1.5% (в структуре!)).

3.3. Джерела і структура кормопроизводства.

Кормопроизводство — найбільш відстала галузь сільського господарства. Площі сільськогосподарських угідь, призначені для кормів, використовуються поки неефективно. Їм мало заготовляється сіна, сінажу, силосу і з фуражним зерном. Мета кожного господарства — отримання зі своєю кормової площі максимального обсягу кормів з найменшими витратами виробництва. Важливо, передусім, повною мірою використовувати природні сіножаті і пасовища, які можуть слугувати найдешевшим джерелом надходження брутальних та зелених кормів. Особливого значення мають пасовища. Трава з нього — найбільш повноцінний і дешевий корм. Але вони ще грають серйозної роль кормовому балансі. Багато господарствах пасовища закочкарены, заболочені, вибиті, мають поганий травостій, що зумовлює їх низьку продуктивность.

Природні сіножаті дають також высокопитательный і дешевий корм. У РФ природні сіножаті і пасовища становлять 58% всіх сільськогосподарських угідь і 42% перевищують площа ріллі. На 1 листопада 1997 р. країни налічувалося 371,6 млн. га природних сінокосів та пасовищ. Загалом кормовому балансі продукція з нього (по поживністю в кормових одиницях) становить близько тридцяти %. Забезпеченість природними кормовими угіддями по окремим республікам різна. Проте вихід кормів з нього залежить як від площі, а й від якісного стану. Так було в Казахстані природні сіножаті і пасовища займають 81% сільськогосподарських угідь, а збирають з них 55% кормів, в Узбекистані відповідно 80 і 30%, до 39 і 30% і т. буд. У Латвії, де значної частини сіножатей поліпшено і окультурена, природні кормові угіддя займають 38%, з нього отримують 52% кормів. По даним НДІ кормів, з допомогою розширення площі поліпшених сінокосів та пасовищ, підвищення їх продуктивності виробництво кормів на природних угіддях можна збільшити щонайменше ніж у 2—2,5 раза.

Отже, покращення й раціональне використання природних кормових угідь — важливий резерв зміцнення кормової базы.

Основне джерело отримання кормів — польове кормопроизводство. У 1987 р. площа під кормовими культурами (з урахуванням зернофуражних) становила 126,7 млн. га, а виробництво кормів з неї майже 70%.

За період 1990—1997 рр. відбулися зміни у структурі посівів кормових культур. Оскільки загальний зростанні площ під ними (10,5 млн. га) розширилися посіви багаторічних трав. У складі зернофуражних культур при збільшенні площ на 14,4 млн. га переважно зросли посіви під ячменем і вівсом. Проте структура польового кормовиробництва потребує подальшому вдосконаленні. |Продукція |2001 р. |2002 р. | | |Засіяно га.|% |Засіяно га.|% | |Однолетние трави |867 |47.12 |1206 |52.99 | |Багаторічні трави |973 |52.88 |1070 |47.01 | |Разом: |1840 |100 |2276 |100 |.

У структурі посівів багатьох районів недостатній питому вагу зернобобових культур, мають найвищий енергетичну і протеїнову поживність. Зернобобові культури містять 20—40% протеїну проти 9—12% в зерні злакових. Білок бобових легко засвоюється і має ряд незамінних амінокислот. У цільових програмах передбачено розширення посівів люцерни, конюшини, люпину, сої, ріпаку та інших багаті на білок культур, що дозволить зменшити білковий дефіцит. Важлива роль рішенні білкової проблеми відводиться сої. Її боби містять від 35 до 55% білка, 18—27% олії, вуглеводи, мінеральні речовини, вітаміни. За змістом протеїну соя їй немає равных.

Таблиця 8.

Структура посівних площадей.

З таблиці видно, що у 2002 р посівні площі під багаторічні трави збільшилися на 97 га, а під однолетние на 339 га.

Таблиця 9.

Розрахунок врожайності зеленої массы.

|Продукция |2001 р. |2002 р. | | |Усього ц.|Площадь |Урожайност|Всего |Площа |Врожайність| | | |га. |и ц/га. |ц. |га. |ц/га. | |Багаторічні |100 004 |973 |102.78 |119 560 |1070 |111.74 | |трави | | | | | | | |Однолетние |108 922 |867 |125.63 |117 850 |1206 |97.72 | |трави | | | | | | |.

Із даної таблиці видно, що у 2002 р врожайність багаторічних збільшилася на 9 ц/га. Врожайність однорічних зменшилася на 28ц/га, втрату компенсували збільшенням площі на 339 га. 3.4. Підвищення продуктивності та подальше зниження собівартості продукции.

Важливе умова підвищення ефективності годівлі (зростання продуктивності та поліпшення оплати корми) — це повноцінність раціонів. Повноцінність, збалансованість раціонів визначають нормами потреби тварин за обмінній енергії, поживних речовинах, мінеральних елементах і вітамінах. У РФ за одиницю поживністю і одиницю потреби у кормах умовно приймаються поживність і продуктивніше дію 1 кг вівса — вівсяна кормова одиниця. Норми годівлі і поживність кормів часто оцінюють в одиницях обмінній енергії (ОЕ) — джоулі (1 Дж = 0,2388 кал).

Проте один показник у кормових, енергетичних та інших одиницях не відбиває різнобічної потреби тварин за поживних речовинах. У складний процес перетворення корми в молоко, яйця інші види продукції потрібно понад суворе дотримання комплексності, пропорційності. З одного боку, недолік будь-якого незамінного живильного інгредієнта лімітує використання інших поживних речовин, обмежує продуктивність, призводить до збільшення витрат корми на одиницю продукції. Нерідко результатом тієї чи іншої виду недокорма є яловість, підвищений відхід молодняку, скорочення терміну продуктивної служби тварин. З іншого боку, надлишок харчування як економічно недоцільний, а й фізіологічно шкідливий, оскільки призводить щодо порушень обміну речовин, ослаблення і передчасному зношування животных.

Наукові установи розробили деталізовані норми годівлі тварин, у яких враховували від 22 до 30 показників: кормові одиниці, обмінну енергію, суху речовину, сирої протеїн, переваримый протеїн, лізин, метіонін, цистеин, цукру, крохмаль, сиру клітковину, кальцій, фосфор, калій, мікроелементи, вітаміни та інших. Нові норми забезпечують реалізацію генетичного потенціалу продуктивності тварин лише на рівні: надоїв від корови на рік 5500—7000 кг і більше; середньодобових приростів великої рогатої худоби на відгодівлі 1200—1300 р, молодняку свиней на відгодівлі 750—850, молодняку овець 220— 250 р. За наявності деталізованих норм годівлі з допомогою ЕОМ з’явилася можливість максимально оптимізувати раціони, і навіть рецепти комбикормов.

До кожного виду тварин фізіологічно обумовлений певний тип годівлі — співвідношення різних видів кормів в раціоні. Для великого рогатого худоби залежність від зони РФ застосовують такі типи годівлі: сінний, силосний, концентратный, силосно-сенной, силосно-корнеплодный, силосно-сенажный, силосної - сенажнойконцентратный та інших. У нових нормах на кормову одиницю залежно від продуктивності корів передбачено від 95 до 100 р переваримого протеїну при сахарно — протеиновом співвідношенні 0,78—1,09. Сформовані типи годівлі худоби визначають структуру кормової бази тваринництва. У одинадцятої п’ятирічці вона включала брутальних та соковитих кормів 25%, пасовищних 34, концентрованих 41%. На 1 т скармливаемых концентратів припадало лише 2,5 т пасовищної трави. За 1990—1997 рр. темпи зростання споживання концентратів обганяли виробництво соковитих кормів вп’ятеро, грубих — в 3 разу. За роки при загальному збільшенні витрати кормів на 1 корову на 28% частка концентратів в раціонах збільшилася 2,2 разу (з 200 до 400 р на 1 кг молока). Це знизило економічну ефективність використання кормів і несприятливо позначилося для здоров’я тварин. Облік і нормування кормів за видами, а інтенсивному, высокопродуктивном тваринництві та по кормовим інгредієнтах необхідні оскільки надлишок чи недолік їх веде до їх зниження продуктивності і оплати корми, погіршення якості продукции.

Проте економічне значення типу годівлі полягає передусім у цьому, що відображає біологічно припустимі межі змісту окремих, різняться за вартістю видів кормів в раціоні. Так, для корів з продуктивністю 4000 кг молока, на рік збалансований раціон може складатися з 25—56% соковитих (при обмеження змісту кормового буряку до 26%, картоплі до 32, кукурузнного силосу до 30%), 13— 27 сіна, 15—35 зелених, 15—40% концентрованих. Для корів з дешевше продуктивністю діапазон цих коливань ще більше широкий, тобто взаємозамінність окремих видів кормів досить висока, що дозволяє маневрувати розробки раціону (за умови балансу по основним поживним речовин) і включатимуть до нього мінімум найдорожчих і престижних максимум дешевих кормів. Через війну однакові по поживністю та енергетичному рівню раціони, мають і той ж продуктивний ефект, матимуть різну собівартість і приведуть до найрізноманітніших економічним последствиям.

Таблиця 10.

|Наименование |2001 р. |2002 р. | | |Кількість |Кількість | |Наявність кормових единиц|108 829 |111 120 | |(ц.) | | | |Молоко ц. |20 100 |21 250 | |Приріст ц. |1578 |1609 | |Основне стадо |570 |600 | |молочного худоби (гол.) | | | |Тварин на выращивание|1270 |1300 | |та годівлю голів | | | |Продуктивність 1 коровы|35.2 |35.4 | |ц/год. | | | |Добовий приріст |1.21 |1.3 | |кг/день. | | |.

З таблиці видно, що 2002 р проти 2001 р продуктивність однієї корови підвищилася на 0,2 ц, а добовий приріст на 0,09 кг. Викликано це тим, що у 2002 р кормових одиниць було зібрано більше, а поголів'я худоби збільшилося. 4. Висновки і предложения.

Задля більшої зростання виробництва продуктів тваринництва необхідно збільшити надходження кормів. Основне направлення у рішенні поставленої завдання — інтенсифікації польового і лугопастбищного кормовиробництва, підвищення продуктивності кормових угідь. Особливу увагу має бути приділено збалансованості кормів по білку та інших компонентами, поліпшенню якості, раціональному використанню та скорочення втрат кормов.

Вплинув на врожайність надає внесення мінеральних добрив. Деференцированое застосування добрив і передових прийомів аготехнеки підвищують їх економічну эффективность.

5. Список використовуваної литературы.

1. Річний звіт за 2001 р. АТЗТ «Воробьёво».

2. Річний звіт за 2002 р. АТЗТ «Воробьёво».

3. Добринін У. А. «Економіка сільського господарства». — М: Агропромиздат,.

1990.

4. Фудина А. У. «Аналіз господарську діяльність сільськогосподарських підприємств». — М: Агропромиздат, 1991.

5. Андрєєв М. Р. Тюльбюков У. А. «Кормопроизводство з засадами землеробства». — М: Агропромиздат, 1991. ———————————- Бригада по реализации Электрик Ветеринарный врач Агроном.

Відділ збуту Начальник сбыта Цех механізації і електрифікації Гол. инженер Цех тваринництва Гол. животновод Механик Зав. Фермы.

Инженер Бригадир

Зоотехник.

Цех рослинництва Гол. агроном.

Гол. экономист.

Заст. ін. по виробничої части Гл. бухгалтер Секретарь машинист Директор