Розрахунок економічної ефективності нововведень

Курсова робота з дисципліни: Економіка підприємства на тему Розрахунок економічної ефективності нововведень

Вступ

Автомобільний транспорт є дуже важливою галуззю народного господарства. Поруч з іншими видами транспорту він забезпечує нормальне виробництво та обіг продукції промисловості і сільського господарства, потреби капітального будівництва та задовольняє потреби населення в перевезеннях.

Основні задачі транспорту — своєчасне, якісне та повне задоволення потреб народного господарства та населення в перевезеннях, підвищення економічної ефективності його роботи.

На автомобільному транспорті нашої країни, який виконує величезні обсяги перевезень пасажирів, треба покращити організацію праці пасажирського автомобільного транспорту у містах та сільській місцевості, підвищити регулярність та частоту руху автобусів; значно покращити транспортне обслуговування, передбачити подальший розвиток міських, приміських, міжміських та міжнародних перевезень пасажирів.

Підвищення матеріального та культурного рівня народу, збільшення кількості спеціалізованого міжнародного рухомого складу, реконструкція існуючих та будівництво нових автомобільних доріг, автовокзалів та пасажирських автостанцій сприяють підвищенню потреби населення в пересуванні.

Великий вплив на розвиток масових перевезень пасажирів у містах й між містами автомобільним транспортом мають рівень організації транспортного процесу і відповідність транспортних засобів цій меті. Та не дивлячись на те, що обсяг перевезень значно виріс, організація автобусних сполучень та якість обслуговування пасажирів все ще не повністю відповідають сучасним вимогам.

В сучасних умовах формування ринкових відносин економіка України характеризується переходом її на інтенсивний шлях розвитку. Тому необхідним є використання нових рішень у сфері техніки, технології, організації і економіки. Учасники ринкових відносин повинні самостійно і цілеспрямовано формувати та здійснювати науково-технічну політику, що дозволяє забезпечити конкурентоспроможність виробленої продукції чи послуг, що пропонуються. Досягнення цієї мети можливо двома шляхами:

· перший припускає активне накопичення позитивних зрушень, рівномірне накопичення їх кількості;

· другий шлях, який зветься інноваційним, припускає періодичне введення нововведень, які якісно змінюють стан та рівень системи, процесу.

Перевагою другого напрямку є його революційний характер, концентрація в часі та висока результативність. Тому у даній курсовій роботі ми використаємо його, щоб значно покращити роботу нашого підприємства. У курсовій роботі розглядатимуться наступні питання :

— аналіз основних напрямків впровадження нововведень;

— розрахунок техніко-економічних показників роботи АТП;

— розрахунок економічної ефективності простого інвестиційного проекту, комерційної ідеї або пропозиції щодо використання результатів маркетингових досліджень при організації перевезень;

— розрахунок економічної ефективності крупного інвестиційного проекту щодо заміни автобусів;

— оцінка роботи АТП після впровадження нововведень.

Отже, розкриття даної теми є дуже доцільним в умовах сучасної ринкової економіки, коли вкрай важливе місце займають саме економічні показники, такі як прибуток та рентабельність виробництва.

1. Аналіз основних напрямків впровадження нововведень

Об'єктом оцінки економічної ефективності є нововведення.

У самому загальному сенсі інвестиційним проектом називається план або програма вкладення капіталу з метою наступного отримання прибутку. Більш суворо можна сказати, що поняття «інвестиційний проект» вживається у двох значеннях:

· Як діло, діяльність, захід, який передбачає здійснення комплексу будь-яких дій, які забезпечують досягнення певних цілей (отримання певних результатів) та вимагають для свого здійснення інвестиційних ресурсів;

· Як система організаційно-правових та розрахунково-фінансових документів для здійснення будь-яких дій, які пов’язані з інвестуванням, або які змальовують такі дії

Форми та зміст інвестиційних проектів можуть бути найрізноманітнішими — від плану будівництва нового підприємства до оцінки доцільності придбання нерушимого майна. У всіх випадках, все ж, присутній часовий лад — затримка між моментом початку інвестування і моментом, коли проект починає приносити прибутки.

Нововведення — це процес впровадження в усі види виробничо-господарської діяльності новизни, яка випливає з досягнень науки і техніки та направлених на підтримку і розширення можливостей рентабельного виробництва та реалізації продукції (послуг). При цьому під новизною розуміється новий метод, винахід, нове явище і т.п. З моменту прийняття до розгляду новизна набуває нової якості - становиться нововведенням.

Ефект — це результат виконання якої-небудь роботи. Ефект нововведень — це велика кількість результатів від його впровадження в виробництво, що відрізняються за змістом і по формам свого вираження.

По формам вираження результатів розрізняють наступні види ефектів: науково-технічний, соціальний, екологічний та економічні результати.

Ефективність, як термін, можна розуміти у вузькому і широкому сенсі. У вузькому сенсі слова ефективність виражає відношення ефекту до витрат, що його викликали або, навпаки, витрат до ефекту. Співвідношення ефекту і витрат являє собою питомий показник, коефіцієнт. В широкому сенсі слово «ефективність» включає всі показники оцінки — як абсолютні за своєю математичною формою, так і відносні. Тому, коли ми говоримо, що проект ефективний, то мається на увазі маса ефекту і рівень ефективності.

Основна маса нововведень реалізується в ринковій економіці підприємницькими структурами як засіб вирішення виробничих або комерційних завдань. Вони є факторами стабільного функціонування підприємств, їх економічного росту та підвищення конкурентоспроможності.

В залежності від потреби в інвестиціях нововведення поділяються на прості комерційні ідеї та інвестиційні проекти. Період часу від зародження нової ідеї, створення та розповсюдження новизни до її використання прийнято називати життєвим циклом нововведення. Процес послідовного проведення робіт протягом життєвого циклу називається інвестиційним процесом.

На першому етапі проводяться фундаментальні дослідження.

На другому етапі проводяться дослідження прикладного характеру. Вони фінансуються як за рахунок державного бюджету, так і за рахунок замовників. З цього етапу виникає можливість ризику втрат вкладених коштів, так як результати досліджень передбачити неможливо.

На третьому етапі здійснюються дослідно-конструкторські та експериментальні розробки. Вони проводяться у спеціалізованих лабораторіях, конструкторських бюро тощо.

На четвертому етапі здійснюється комерціалізація новинки, тобто виведення її на ринок.

У більшій кількості випадків перехід від новизни до нововведення потребує витрат ресурсів, основним з яких є інвестиції та час.

Термін «інвестиція» виник від латинського слова «invest», що означає «укладати». Законом України «Про інвестиційну діяльність» інвестиції визначаються як усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що укладаються в об'єкти підприємницької діяльності та інших видів діяльності, в результаті якої виникає прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект.

До майнових та інтелектуальних цінностей відносять:

— грошові кошти, цільові банківські внески, акції та інші цінні папери;

— рухоме та нерухоме майно та інші національні цінності;

— майнові права;

— сукупність технологічних, технічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технологічної документації, виробничого досвіду, необхідні для організації того чи іншого виробництва, але незапатентовані («ноу-хау»);

— права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права та цінності.

Поняття інвестиції відрізняється від поняття капітальні вкладення. Вони відрізняються за змістом, строками вкладень та складом. Інвестиції це такі вкладення, які ведуть до отримання прибутку та росту капіталу. Капітальні вкладення можуть укладатися і в такі сфери, які не дають прибутку. Капітальні вкладення — це грошові кошти.

Інвестиції включають до себе грошові кошти, але в них крім цього, до їх складу можуть входити рухоме та нерухоме майно та майнові права і т.п.

Інвестиції можуть поділятися за різними ознаками.

В залежності від джерел інвестиції поділяються на валові та чисті. Валові інвестиції формуються за рахунок фонду оновлення та характеризують загальний об'єм коштів, направлених на відтворення, будівництво, реконструкцію, технічне переозброєння.

Чисті інвестиції формуються за рахунок фонду оновлення та являють собою вкладення коштів в заново створені виробничі фонди. Вони менші за валові на величину коштів, направлених з фонду у вигляді амортизаційних відрахувань на повне відновлення.

За формами власності інвестиції поділяються на:

· державні - такі, що фінансуються з бюджету держави, місцевих бюджетів, держпідприємствами;

· приватні - кошти населення, комерційних структур;

· іноземні - позикові та кредитні ресурси міжнародних інвестиційних інститутів.

В залежності від строку освоєння інвестиції можуть бути довгостроковими, середньостроковими та короткостроковими.

В залежності від форми подання поділяються на прямі та портфельні.

Прямі інвестиції здійснюються у формі кредиту без посередників з метою захоплення контрольного пакету акцій підприємства.

Портфельні інвестиції, як правило, здійснює портфельний інвестор, що придбав невелику долю (пай) підприємства з метою отримання стабільних доходів.

За рівнем ризику інвестиції поділяються на безризикові, низькоризикові, середньоризикові, високоризикові.

В залежності від об'єкту вкладення, поділяють фінансові та реальні інвестиції.

Фінансові інвестиції - вкладення коштів в різні фінансові інструменти: фондові цінні папери, спеціальні банківські вклади.

Реальні інвестиції - вкладення у виробничі фонди. В основному це вкладення в матеріальні активи — будинки, споруди, транспортні засоби, обладнання та ін. Формами реальних інвестицій є: придбання цілісних майнових комплексів, нове будівництво, реконструкція, модернізація, оновлення окремих видів основних фондів, інноваційне інвестування в нематеріальні активи.

Придбання цілісних майнових комплексів — інвестиційна операція, яка передбачає придбання господарчих об'єктів із закінченим циклом виробництва та реалізації продукції для забезпечення галузевої, товарної або регіональної диверсифікації операційної діяльності.

Нове будівництво — інвестиційна операція, яка передбачає здійснення будівництва нового об'єкту за індивідуальними або типовими проектами.

Реконструкція — інвестиційна операція, пов’язана зі значними перетвореннями усього виробничого процесу на основі сучасних науково-технічних досягнень для радикального забезпечення виробничого потенціалу підприємства, значного підвищення якості продукції і т.п.

Модернізація — інвестиційна операція, яка передбачає удосконалення та приведення активної частки виробничих основних фондів до стану, що відповідає сучасному рівню здійснення виробничих процесів шляхом конструктивних змін основного парку машин, механізмів та обладнання підприємства.

Оновлення окремих видів основних фондів — інвестиційна операція, що передбачає заміну або поновлення парку обладнання окремими його видами, що не змінює загальної схеми здійснення виробничого процесу.

Інноваційне інвестування — інвестиційна операція, спрямована на придбання та використання в господарській діяльності підприємства нових наукових та технологічних знань з метою досягнення комерційного успіху.

Заплановані, реалізовані та здійснені інвестиції приймають форму інвестиційних проектів.

Проект — це набір різних інвестицій, підходів та політик, спрямованих на досягнення певної мети розвитку за певний час.

Проект складається з п’яти компонентів: наявність капітальних внесків в будівничі роботи, обладнання і т.п., надання послуг по розробці та інженерному забезпеченню, підвищенню ефективності експлуатації та ремонтно-технічних робіт, поліпшення в політиці ціноутворення, виділення субсидій та ін.

За цільовим призначенням проекти можуть бути спрямовані на:

· оновлення виробництва;

· раціоналізацію виробництва;

· збільшення виробничої міцності;

· випуск нової продукції;

· науково-дослідницькі та дослідно-конструкторські роботи.

За даним варіантом в курсовому проекті буде розглядатися проста комерційна ідея щодо впровадження комбінованої форми організації руху автобусів на маршруті. Це допоможе найбільш повно задовольнити потреби населення в пересуванні, а також збільшити експлуатаційну швидкість частини автобусів та коефіцієнт використання місткості на 6%, що є дуже важливим з економічної точки зору. Також буде розглянутий крупний інвестиційний проект щодо заміни автобусів. За допомогою заміни автобусів підприємство може покращувати техніко-економічні показники роботи АТП, рівень перевезення пасажирів та зменшувати негативний вплив на навколишнє середовище.

2. Розрахунок техніко-економічних показників роботи АТП

Відповідно до завдання, необхідно розрахувати показники використання рухомого складу відповідно до виду перевезень: «відрядні» автобуси. Виробничий автомобільний парк даного підприємства складається з автобусів ЛАЗ-52 523, середньоспискова кількість яких складає 80 одиниць місткістю 120 пасажирів. Зроблені розрахунки зводитимуться до таблиці 1.

Таблиця 1 — Показники використання рухомого складу

Після проведених розрахунків техніко — експлуатаційних матеріалів розрахуємо вартісні показники, до яких належать: витрати, виручка від реалізації транспортної продукції, балансовий прибуток і прибуток, який залишається у розпорядженні підприємства. Першими необхідно розрахувати витрати на перевезення, вони розраховуються укрупненим методом за формулою:

= + + + +, грн, (2.1)

де — змінні витрати на 1 км пробігу, грн.; - постійні витрати на 1 автомобіле-годину роботи, грн.; - фонд оплати праці усіх категорій працівників, грн.; - відрахування на соціальні потреби, грн.; - амортизаційні відрахування на відновлення рухомого складу, грн.

Для початку розраховуємо річний фонд оплати праці усіх категорій працівників, який визначається за формулою:

грн., (2.2)

де — автомобіле-години роботи; - підготовчо-заключний час; - годинна тарифна ставка водія, грн; - коефіцієнт, що враховує доплати та надбавки до заробітної плати (=1,55). Годинна тарифна ставка залежить від довжини та пасажиромісткості автобуса, на якому працює водій, тому при місткості 120 пасажирів годинна тарифна ставка складатиме =7,717 грн. Фонд оплати праці вміщує фонд оплати праці водіїв ФОП та інших категорій працівників .

Фонд оплати праці інших категорій працівників рекомендується встановлювати у розмірі 48% від фонду оплати праці водіїв. При розрахунку фонду оплати праці водіїв необхідно враховувати, що для водіїв, працюючих на «відрядних» автобусах, збільшується відповідно до коефіцієнта, що враховує доплати та надбавки до заробітної плати (= 1,55).

Відрахування на соціальні потреби визначаються відповідно до діючого законодавства у розмірі 37,56% від загального фонду оплати праці.

Відповідно до діючого законодавства «Положення про порядок нарахування амортизації», вона нараховується від остаточної вартості за нормами, що встановлені за групами основних фондів: 1 група — будівлі, споруди, їх структурні компоненти, передавальні пристрої та інші; 2 група — автомобільний транспорт, вузли до нього та інше; 3 група — будь — які інші основні фонди, що не увійшли до 1 та 2 груп; 4 група — електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичної обробки інформації, їх програмне забезпечення, пов’язані з ними засоби зчитування та друку інформації, інші інформаційні системи, телефони, мікрофони та рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів.

З 1 січня 2004 року норми амортизаційних відрахувань підвищені для нових основних фондів, що введено у дію з 1.01.04 року, та складають: 1 група — 8% 2 група — 40% 3 група — 24% 4 група — 60%

Виручка від реалізації транспортної продукції визначається добутком тарифів i-го виду перевезень на відповідний обсяг транспортної продукції, тобто

= *, грн. (2.3)

А прибуток

грн. (2.4)

Балансовий прибуток являє собою різницю між виручкою від реалізації транспортної продукції та витратами із урахуванням оподаткування

= - -, грн. (2.5)

де ПДВ — податок на додану вартість, грн.

грн. (2.6)

де — ставка податку на додану вартість, відповідно до діючого законодавства складає 20%. Прибуток, який залишається в розпорядженні АТП, П визначається за формулою

= -, грн. (2.7)

де — податок на прибуток, грн.

Відповідно до діючого законодавства ставка на прибуток береться у розмірі 25% від балансового прибутку.

Для більш повної характеристики роботи АТП слід розрахувати якісні показники роботи АТП: собівартість одиниці транспортної роботи, продуктивність праці, фондовіддачу, рентабельність виробництва.

Собівартість одиниці транспортної роботи визначається шляхом ділення загальних витрат на перевезення на відповідний обсяг транспортної роботи :

=, грн (2.8)

Продуктивність праці визначають у вартісному вираженні, при цьому кількість персоналу визначають як суму кількості водіїв та кількості працівників інших категорій .

=, грн/люд. (2.9)

люд. (2.10)

Кількість водіїв визначається за формулою:

= (+)/(*), грн. (2.11)

де — підготовчо-заключний час, встановлюється у розмірі 0,043 год на 1 годину роботи, год; - фонд робочого часу, год; - коефіцієнт, що враховує зростання продуктивності праці, приймаємо у розмірі 1,05. Кількість іншого персоналу рекомендується брати у розмірі 35% від кількості водіїв. Фондовіддачу розраховують у натуральному та вартісному вираженні, при цьому середньорічну вартість основних фондів визначити добутком вартості автомобіля на їх кількість та на коефіцієнт, що враховує частку інших основних фондів. Останній приймаємо у розмірі 1,65.

= /, грн/грн, (2.12)

де — дохід, грн. — середньорічна вартість основних фондів, грн.

=, грн., (2.13)

де — вартість автомобіля, грн. — середньоспискова кількість автомобілів, од.; 1,65 — коефіцієнт, що враховує частку інших основних фондів. Рентабельність виробництва визначається відношенням балансового прибутку до загальних витрат:

(2.14)

Середньорічна заробітна плата одного працівника визначається шляхом віднесення фонду заробітної плати до кількості персоналу:

грн. (2.15)

Результати розрахунків зводимо до таблиці 2.

Таблиця 2 — Техніко-економічні показники роботи АТП

= 1,5*30 328 128 = 45 492 192 грн.

= 45 492 192*20/120 = 7 582 032 грн.

= 0,886*3 472 854,112 + 9,26*160 039,36 + 2 954 969,811 + 1 109 886,661 + +0,4*245 000 = 16 463 769,69 грн.

= 45 492 192 — 7 582 032 — 16 463 769,69 = 21 446 390,31 грн.

= 21 446 390,31*0,25 = 5 361 597,58 грн.

= 21 446 390,31 — 5 361 597,58 = 16 084 792,73 грн.

= (160 039,36 + 6881,7)/(1800*1,05) = 88 чол.

= 88*0,35 = 31 чол.

= 88 + 31 = 119 чол.

= (160 039,36 + 6881,7)*7,717*1,55 = 1 996 601,22 грн.

= 1 996 601,221*0,48 = 958 368,59 грн.

= 1 996 601,221 + 958 368,59 = 2 954 969,81 грн.

= 45 492 192/119 = 382 287,33 грн./чол.

= 2 954 969,81/119 = 24 831,68 грн.

= 245 000*80*1,65 = 32 340 000 грн.

= 45 492 192/32340000 = 1,41 грн./грн.

= 16 463 769,69/376 068 480*10 = 0,44 грн.

= 21 446 390,31/16 463 769,69 = 1,3 = 30%

У другому розділі ми розрахували техніко-економічні показники роботи автотранспортного підприємства, що займається міськими перевезеннями пасажирів. Визначили витрати АТП, виручку від реалізації транспортної продукції, балансовий прибуток (21 446 390,31 грн). У розпорядженні підприємства залишається 16 084 792,73 грн, що є дуже добрим показником.

3. Розрахунок економічної ефективності нововведень

3.1 Розрахунок економічної ефективності простих інвестиційних проектів, комерці1йних ідей та пропозицій

Прості інвестиційні проекти, комерційні ідеї та пропозиції характеризуються, насамперед, незначним інвестиційним періодом (не більше одного року), відносно невеликим розміром інвестицій та одержуваних результатів, а також простотою розрахунку їх ефективності.

Розрахунок економічної ефективності простих інвестиційних проектів, комерційних ідей та пропозицій, як правило, містить два етапи.

На першому етапі робиться оцінка можливості здійснення проекту (ідеї, пропозиції) на практиці, аналізується її життєздатність і ризикованість впровадження. Звичайно дана задача вирішується на рівні експертної оцінки або інтуїції та здорового глузду. Задля прийняття кінцевого рішення можуть бути використані теми у вигляді запитань, відповіді на які дають широке уявлення про зміст та спосіб використання нововведень .

До ряду таких запитань можливо віднести:

· Чи конкретизовані цілі нововведень ?

· Чи займається ще хто не будь таким же самим бізнесом, якщо так, то наскільки успішно?

· Чи достатньо існуючих коштів для виконання даного проекту, чи існує можливість його фінансування зі сторони інших інвесторів та гарантії по зміні інвестицій навіть у випадку невдачі?

· Чи чітко сформоване уявлення про засоби виконання проекту (ідеї, пропозиції)?

Якщо має місце тверде упередження в цілісності прийняття того чи іншого рішення, то можна переходити до другого етапу його оцінки.

Другий етап містить конкретні розрахунки, що підтверджують доцільність нововведень.

До числа показників, що характеризують ефективність нововведень, належать такі: чистий прибуток, рентабельність, доходність.

Чистий прибуток від реалізації нововведень П може визначатися без врахування та із врахуванням оподаткування.

Чистий прибуток від реалізації нововведень без врахування оподаткування визначається як різниця між очікуваною сумою виручки від реалізації та витратами, що вкладені у здійснення проекту, .

Із врахуванням оподаткування чистий прибуток складає

грн. (3.1)

Рентабельність нововведення визначається за формулою

% (3.2)

або

%

Рентабельність нововведення характеризує ефект на одиницю вкладених коштів. Ці показники можуть бути застосовані тоді, коли разове вкладення коштів спричиняє разовий ефект.

Для усунення цих недоліків доцільно ввести показник річної доходності, який розраховується за формулою:

% (3.3)

де — число днів, протягом яких проект буде реалізований, дн.

У цілому, річний економічний ефект, отриманий підприємством від впровадження заходів, визначається як різниця між отриманим прибутком від реалізації продукції після та до впровадження заходу

грн. (3.4)

де , — прибуток, який залишається у розпорядженні підприємства відповідно до та після впровадження нововведення, грн.

Дані, необхідні для розрахунків економічної ефективності нововведень, наводимо у таблиці 3, а розрахунок економічної ефективності - у таблиці 4.

У даному АТП провадиться інвестиційний проект щодо заміни автобусів. Внаслідок цього зміняться такі показники, як коефіцієнт використання парку та пасажиромісткість.

Таблиця 3 — Вихідні дані для розрахунку економічної ефективності нововведення.

Таблиця 4 — Розрахунок економічної ефективності впровадження нововведення.

Таблиця 5 — Розрахунок показників після впровадження нововведення

Отже, чистий прибуток від реалізації нововведень буде складати:

П = 47 177 683,2 — 16 519 069,5 =30 658 613,7 грн.

Із врахуванням оподаткування чистий прибуток складатиме:

= 47 177 683,2 — 7 862 947,1 — 16 519 069,5 — 5 433 545,5 = 17 362 121,1, грн.

Рентабельність нововведення складає:

R = (22 795 666,44/16 519 069,5)*100 = 38%

Показник річної доходності буде мати значення:

V = ** = 1,86*1,46*100 = 271,56%

Річний економічний ефект складе:

Е = =16 300 636,5 — 16 084 792,7 = 215 843,8 грн.

Після впровадження комбінованої форми організації руху автобусів на маршруті експлуатаційна швидкість та коефіцієнт використання місткості підвищились на 6%. Це призвело до зміни показників роботи по АТП. Після впровадження цього простого інвестиційного проекту ми отримали більший прибуток, ніж мали, а саме на 16 300 636,5 грн., що і свідчить про ефективність нововведення.

4. Розрахунок економічної ефективності крупного інвестиційного проекту

У зв’язку з тим, що більшість інвестицій в АТП спрямовується на удосконалення перевізного процесу та поліпшення технічного обслуговування і ремонту рухомого складу, у курсовій роботі передбачається розробка інвестиційних проектів щодо вибору типу рухомого складу. Критеріями вибору найбільш ефективного інвестиційного проекту служить чиста приведена вартість (NPV), що визначається за весь життєвий цикл, та термін окупності інвестиційного проекту (). Чиста приведена вартість — це загальний абсолютний результат інвестиційного проекту. Її визначають як різницю між дисконтованою вартістю надходжень та дисконтованою вартістю витрат за весь життєвий цикл нововведення за формулою :

грн. (4.1)

де — сума надходжень від інвестицій у році t, яка включає прибуток без усіх податків, амортизаційні відрахування та залишкову вартість (ліквідаційне сальдо) основних фондів, що вибули у році t, грн; n — тривалість життєвого циклу нововведення, років; r — ставка дисконту (15%). Інвестиційний проект схвалюється, якщо чиста приведена вартість має позитивне значення (NPV>0). Якщо робиться вибір між взаємовиключними проектами, то вибирається проект із більшою NPV. Критерієм, що широко застосовується в аналізі інвестиційних проектів, є термін окупності. Цей показник показує, коли (за який час) проект відшкодує свої витрати. Відбір за критерієм терміну окупності означає, що приймаються проекти з найкоротшим терміном окупності або проекти, що вкладаються у максимально допустимий термін окупності. Показник розраховується за формулою :

=, років (4.2)

де — сума інвестиційних коштів, що спрямовуються на реалізацію інвестиційного проекту, грн.

— середня сума притоку готівки (в теперішній вартості) протягом року життєвого циклу, грн. Для техніко-економічного обґрунтування вибору кращої марки рухомого складу необхідно, насамперед, вирішити питання про можливість придбання автобусів для певного виду перевезень (пасажирських відрядних), та конкретних умов експлуатації. За технічними, організаційними та екологічними критеріями обґрунтовуються можливі типи рухомого складу для їхнього придбання (2 марки). Потім на підставі техніко-експлуатаційних показників, нормативних даних по витратам, оподаткуванню та інших вихідних даних робляться розрахунки з визначення NPV за життєвий цикл автомобілів. Слід врахувати, що із збільшенням терміну служби рухомого складу змінюються техніко-економічні показники його роботи (в основному за рахунок збільшення простоїв у технічному обслуговуванні та ремонті). Тому для спрощення розрахунків, починаючи з 3-го або 4-го року життєвого циклу, такі показники, як обсяг перевезення пасажирів, загальний пробіг, автомобіле-години роботи зменшуються у середньому на 2 — 3% відносно до попереднього року. Інші показники визначаються розрахунковим шляхом (амортизація, виручка, витрати, прибуток, податки). Необхідні вихідні дані для вибору кращої марки рухомого складу внесені в таблицю 6.

Таблиця 6 — Вихідні дані для вибору кращої марки рухомого складу

Визначення чистої приведеної вартості інвестиційного проекту здійснюється у наступній послідовності :

1. Розраховується програма експлуатації рухомого складу, яка включає до себе розрахунок обсягу перевезень у відповідних одиницях вимірювання, загальний пробіг, автомобіле-години роботи.

2. Розраховується виручка від реалізації транспортної продукції за формулою :

грн. (4.3) 3. Розраховуються витрати на перевезення пасажирів, тому числі :

— змінні витрати, грн. (4.4)

— постійні витрати

грн. (4.5)

— фонд оплати праці

(4.6)

— відрахування на соціальні потреби

грн. (4.7)

де — норма відрахувань на соціальні потреби, %

— амортизація рухомого складу

грн. (4.8)

де — залишкова вартість автомобіля, грн. — норма амортизаційних відрахувань на відновлення рухомого складу від залишкової вартості автомобіля, %

— загальна сума витрат

грн. (4.9)

4. Розраховується сума податку на додану вартість

грн. (4.10)

де — ставка податку на додану вартість, %

5. Визначається балансовий прибуток

грн. (4.11)

6. Визначається сума податку на прибуток

грн. (4.12)

де — ставка податку на прибуток, %

7. Визначається прибуток, що залишається у розпорядженні АТП,

грн (4.13)

8. Визначається ліквідаційна вартість

грн (4.14)

9. Визначається сума надходжень від інвестицій

грн (4.15)

10. Розраховується чиста приведена вартість за весь життєвий цикл

грн (4.16)

11. Розраховується термін окупності

років (4.17)

де n — число років життєвого циклу, років.

При обґрунтуванні проектів щодо заміни автобусів слід враховувати позасистемний соціально-економічний ефект. Такий ефект отримують завдяки тому, що використання нових марок автобусів дозволить скоротити час пересування пасажирів.

Для визначення позасистемного соціально-економічного ефекту рекомендується виходити з результатів досліджень, що при відсутності автобусів та їхній недостатній місткості у середньому 9,2% пасажирів пересуваються пішки на відстані до 2 км зі швидкістю 5 км/год. Отже, час на пересування складає год.

При використанні автобусів, пропонованих інвестиційним проектом, час на пересування складає

год (4.18)

год.

де — експлуатаційна швидкість автобуса, км/год. Таким чином, економія часу одним пасажиром визначається

год (4.19)

= 0,4 — 0,09 = 0,31

Позасистемний соціально-економічний ефект у році t визначається за формулою

грн (4.20)

де — обсяг перевезень пасажирів у році t, пас.

— питома вага пасажирів, що не користуються послугами автобусів із-за їхньої відсутності, % (9,2) — економічна оцінка години вільного часу, вивільненого за рахунок скорочення часу пересування одного пасажира, рекомендується встановлювати у розмірі 0,9 грн. Визначена величина позасистемного соціально-економічного ефекту за кожним роком включається до суми надходжень від інвестицій. По першому року життєвого циклу здійснюються розрахунки за усіма показниками та зводяться у таблицю 7. Результати розрахунків для двох марок рухомого складу за 6 років життєвого циклу зводяться до таблиць 8 і 9.

Позитивне значення чистої приведеної вартості свідчить про економічну ефективність інвестиційного проекту. При цьому вибирається марка рухомого складу, яка має найбільше значення чистої приведеної вартості та найменший термін окупності. Наведемо приклади розрахунку по 1-му року життєвого циклу для 1-ї марки — Ікарус-280.33.

Отже,

= 365 * 0,75 = 273,75 дн. ,

бо = 1 * 365 = 365 дн.

= 273,75 * 10,4 = 2847 год

= (365 * 0,75 * 10,4* 0,94 * 21,7* 0,96) / 12,4 = 4495,98

= 4495,98 * 140 = 629 437,2 пас.

= 10,4* 21,7 = 225,68 км

= 225,68 * 273,75 = 61 779,9 км

= 1,5 * 629 440 = 944 160 грн

= 0,857 * 61 779,9 = 52 945,37 грн

= 8,36 * 2847 = 23 800,92 грн

= (2847 +122,421) * 7,717 * 1,55 = 35 518,28 грн

= 35 518,28 * 1,48 = 52 567,06 грн

= 52 567,06 * 37,56 / 100 = 19 744,19 грн

= 754 000 * 40 / 100 = 301 600 грн

= 52 945,37 + 23 800,92 + 52 567,06 + 19 744,19 + 301 600 = 450 657,54 грн ефективність інвестиційний проект нововведення

= 20 * 944 155,8 / 120 = 157 359,3 грн

= 944 160 -157 359,3 — 450 657,54 = 336 138,96 грн

= 25 * 336 138,96 / 100 = 84 034,74 грн

= 336 138,96 — 84 034,74 = 252 104,22 грн

= 629 437,2 * 9,2 * 0,31 * 0,9 / 100 = 16 156,4 грн

= 252 104,22 + 301 600 + 452 400 = 1 006 104,22 грн

Таблиця 7 — Розрахунок показників по 1-му року життєвого циклу інвестиційного проекту

Таблиця 8 — Техніко-економічні показники протягом життєвого циклу інвестиційного проекту для 1-ї марки

Таблиця 9 — Техніко-економічні показники протягом життєвого циклу інвестиційного проекту для 2-ї марки

Розрахуємо чисту приведену вартість за весь життєвий цикл для 1-ї марки:

NPV = (674 304,2/1,15) + (595 904,22/1,322) + (539 473/1,521) + (502 855,1/1,749) + (477 036/2,011) + (458 320,3/2,313) + (438 493/2,66) + (421 608,2/3,059) + (411 432/3,518) + (397 695,28/4,046) — 280 000 = 586 351,48 + 450 759,62 + 354 683,1 + 287 510,06 + 237 213,33 + 198 149,72 + 164 846,99 + 137 825,5 + 116 950,54 + 98 293,45 — 280 000 = 2 632 583,79 — 280 000 = 2 352 583,79 грн.

Термін окупності становитиме :

= 280 000 / (2 632 583,79 /10) =280 000 / 263 258,379 = 1,06 року.

Ліквідаційна вартість буде :

Лt = 280 000 — (112 000+ 67 200 + 40 320 + 24 192 + 14 515,2 + 8709,12 + 5225,47 + 3135,28 +1881,17 + 1128,7) = 280 000 — 278 306,94 = 1693,06грн.

Чиста приведена вартість за весь життєвий цикл для 2-ї марки становить :

NPV = (747 416,88/1,15) + (660 616,88/1,322) + (598 142,34/1,521) + (551 161,23/1,749) + (522 666,2/2,011) + (495 984,9/2,313) + (474 364,7/2,66) + (456 020,8/3,059) + (442 224,2/3,518) + (432 841,5/4,046) — 310 000 = 649 927,72 + 499 710,2 + 393 255,98 + 315 129,35 + 259 903,63 + 214 433,59 + 178 332,59 + 149 075,12 + 125 703,3 + 106 980,1 — 310 000 = 2 892 451,58 — 310 000 = 2 582 451,58 грн.

Термін окупності становить :

= 310 000 /(2 892 451,58 /10) = 310 000 /289 245,158 = 1,07 року.

Ліквідаційна вартість буде :

Лt = 310 000 — (124 000 + 74 400 + 44 640 + 26 784 + 16 070,4 + 9642,24 + 5785,34 + 3471,21 + 2082,72 + 1249,64) = 310 000 — 308 125,55 = 1874,45 грн.

Отже, за розрахованими чистою приведеною вартістю і терміном окупності зрозуміло, що друга марка є більш ефективною, тому її ми і оберемо для подальших розрахунків по АТП.

Далі слід встановити очікуваний обсяг транспортної продукції та визначити потрібну для його виконання кількість рухомого складу (таблиця 10).

Очікуваний обсяг транспортної продукції рекомендується встановити у розмірі 15 — 20% від фактичного обсягу транспортної продукції. Тому обсяг складе Q = 30 328 128 * 0,2 = 6 065 625,6

Таблиця 10 — Визначення потрібної кількості рухомого складу

Наприкінці слід оцінити ефективність інвестиційного проекту щодо придбання потрібної кількості автомобілів за весь його життєвий цикл. Розрахунки зводяться у таблицю подібну до таблиць 8 та 9. Остаточні висновки про ефективність інвестиційного проекту робляться за критеріями чистої приведеної вартості та терміну окупності інвестицій. У залежності від передбачуваного обсягу транспортної продукції визначається річний економічний ефект від реалізації інвестиційного проекту. Річний економічний ефект у цьому випадку виражається у вигляді приросту прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства. У зв’язку з тим, що у більшості випадків сума інвестицій повністю оплачується у 1-му році, то при визначенні прибутку доцільно відраховувати повну величину інвестицій. При розрахунку річного економічного ефекту від реалізації інвестиційних проектів щодо заміни рухомого складу є можливим брати 2-й рік життєвого циклу, тому що цей рік характеризує ефективність усіх наступних років. Вихідні дані для розрахунку річного економічного ефекту наводяться у таблиці 11, а показники з його розрахунку — у таблиці 12.

Таблиця 11 — Вихідні дані для розрахунку річного економічного ефекту від реалізації інвестиційного проекту.

Таблиця 12 — Розрахунок річного економічного ефекту від реалізації інвестиційного проекту.

Після розрахунку річного економічного ефекту від реалізації інвестиційного проекту видно, що при одному й тому ж об'ємі транспортної продукції ми отримуємо кардинальну зміну показників роботи АТП. Після заміни частини автобусів на нові, більш ефективні, спостерігається зменшення таких показників як: потрібна кількість автомобілів, автомобіле-дні в підприємстві, автомобіле-дні в роботі, автомобіле-години в роботі, загальний пробіг та пробіг з пасажирами, а також, що є суттєвим, — загальні витрати на перевезення пасажирів. Такі показники як: річний виробіток автомобіля, балансовий прибуток та прибуток, що залишається у розпорядженні підприємства — навпаки, збільшуються (останній збільшився на 526 418,56 грн.), що свідчить про ефективність і доцільність введеного крупного інвестиційного проекту.

5. Оцінка роботи АТП після впровадження нововведень

Даний підрозділ складається з двох частин. У першій розраховуються зміни показників використання рухомого складу, у другій — економічних показників діяльності підприємства. Вихідними даними для їх визначення стають результати розрахунку економічної ефективності кожного із нововведень та значення показників роботи підприємства до впровадження нововведень. Значення кожного з об'ємних показників використання рухомого складу після впровадження у виробництво нововведень розраховується підсумовуванням їхньої величини до впровадження у виробництво з приростом цих показників за рахунок розроблених нововведень (таблиця 13). Об'ємні показники до і після впровадження у виробництво нововведень не дають необхідного уявлення про використання рухомого складу, тому що вони відповідають різному обсягу перевезень і т.п. Тому розраховують зміну техніко-експлуатаційних показників використання рухомого складу. Приріст величини техніко-експлуатаційних показників, що розраховуються за формулою X = a / b, за рахунок кожного з розроблених нововведень визначається за формулою :

= (5.1)

Індекси при показниках означають: б — значення в базисному періоді (до впровадження нововведення), 1 — номер впроваджуваного нововведення. Наприклад, приріст коефіцієнта використання пробігу за рахунок 1-го нововведення дорівнює

(5.2)

Таблиця 13 — Об'ємні показники використання рухомого складу

Таблиця 14 — Техніко-експлуатаційні показники використання рухомого складу

Аналогічно розраховується зміна інших ТЕП використання рухомого складу (таблиця 14).

Розрахунок зміни економічних показників діяльності підприємства починається з визначення приросту об'ємних показників (таблиця 15).

Таблиця 15 — Розрахунок приросту показників роботи підприємства

Приріст кількості персоналу визначається за формулою :

люд. (5.2)

Приріст середньорічної вартості основних фондів в результаті реалізації інвестиційного проекту щодо заміни рухомого складу визначається за формулою:

грн, (5.3),

де — відповідно середньоспискова кількість автомобілів, що придбаються, та автомобілів, що замінюються, од.; - одноразові витрати на придбання відповідно одного автомобіля, що замінюється, грн.; 1,4 — коефіцієнт, що враховує зміну середньорічної вартості основних фондів за рахунок їх пасивної частини, якщо кількість автомобілів більше 20 одиниць. На основі величини приросту об'ємних розраховуються зміни якісних показників роботи підприємства: продуктивності праці, фондовіддачі, собівартості перевезень, рентабельності виробництва. Методика розрахунку приросту техніко-експлуатаційних показників використання рухомого складу. Результати розрахунків надати у таблиці 16.