Оцінка платоспроможності торговельного підприємства та необхідність її підвищення (за матеріалами ТзОВ «Торгова мережа» Барвінок")

Курсова робота з економіки торгівлі

на тему: «Оцінка платоспроможності торговельного підприємства та необхідність її підвищення (за матеріалами ТзОВ „Торгова мережа“ Барвінок»)"

Зміст

• Вступ
• Розділ І. Теоретичні аспекти дослідження платоспроможності підприємства
• 1.1 Сутність платоспроможності
• 1.2 Показники платоспроможності
• 1.3 Фактори, що визначають платоспроможність підприємства
• Розділ ІІ. Дослідження платоспроможності підприємства ТзОВ «Торгова мережа „Барвінок“

2.1 Організаційно-економічна характеристика ТзОВ „Торгова мережа“ Барвінок»

2.2 Оцінка платоспроможності ТзОВ «Торгова мережа» Барвінок" .

• Розділ ііі. Шляхи підвищення платоспроможності підприємства ТзОВ «Торгова мережа» Барвінок"
• 3.1 Обгрунтування планування розміру активів підприємства та джерел їх формування
• 3.2 Шляхи підвищення платоспроможності торговельного підприємства ТзОВ «Торгова мережа» Барвінок"
• Висновки
• Список використаних джерел
• Додатки

Вступ

Закон України «Про підприємства в Україні» визначає підприємство як основну організаційну ланку народного господарства України та самостійний господарюючий статутний суб'єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу) [1: ст.1].

Кожне підприємство є незалежним товаровиробником. Воно може самостійно приймати будь-які рішення у межах чинного законодавства. Але, ефективність цих рішень багато в чому залежить від об'єктивності, своєчасності та всебічності оцінювання існуючого й очікуваного фінансово-економічного стану підприємства.

В умовах ринкових відносин платоспроможність підприємств вважається найважливішою умовою їх господарської діяльності. Платоспроможність підприємства як його здатність вчасно та в повному обсязі виконувати планові платежі і термінові зобов’язання, підтримуючи при цьому нормальний ритм господарської діяльності - є однією з умов конкурентоспроможності підприємства, його фінансової стабільності. Здатність підприємства розраховуватись за своїми боргами в обсягах та строках, передбачених договорами та законодавством, є необхідною умовою успішного функціонування на ринку, що і обумовлює актуальність обраної теми.

Базовим підприємством для написання курсової роботи було обрано Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок», основним видом діяльності якого є роздрібна та оптова торгівля продовольчими та непродовольчими товарами. Разом з вказаними, підприємство має право на виготовлення харчових продуктів — перспективні напрями торгівельної діяльності.

Метою написання курсової роботи є дослідження теоретичних аспектів та отримання практичних навичок аналізу платоспроможності підприємства на базі ТзОВ «Барвінок» .

Основними завданнями даної роботи є вивчення сутності платоспроможності підприємства та факторів, що її визначають, загальний аналіз платоспроможності ТзОВ «Барвінок», а також, визначення шляхів щодо її підвищення.

Об'єктом дослідження курсової роботи є платоспроможність підприємства.

Предметом даної роботи виступають особливості аналізу платоспроможності ТзОВ «Барвінок» .

Інформаційною базою дослідження є діюча система нормативно-правових актів (закони України, Постанови Кабінету Міністрів тощо), фінансова інформація ТзОВ «Барвінок», матеріали публікацій у спеціальній і періодичній пресі та інші.

Курсова робота складається зі вступу, 3 розділів (розділ 1 — теоретичні аспекти дослідження платоспроможності підприємства; розділ 2 -дослідження платоспроможності підприємства ТзОВ «Торгова мережа» Барвінок"; розділ 3 — шляхи підвищення платоспроможності підприємства ТзОВ «Торгова мережа» Барвінок"), висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг курсової складає 42 сторінок.

• Розділ І. Теоретичні аспекти дослідження платоспроможності підприємства
• 1.1 Сутність платоспроможності

Сучасні економічні умови господарювання вимагають від керівництва нових підходів щодо управління підприємством, в тому числі аналізу показників діяльності як невід'ємної частини цього процесу.

Важливе місце у системі аналізу і, як наслідок, у роботі підприємства посідає аналіз платоспроможності підприємства — його здатності вчасно та в повному обсязі виконувати планові платежі і термінові зобов’язання, підтримуючи при цьому нормальний ритм господарської діяльності [15:10]. Значення платоспроможності підприємства неможливо переоцінити. Так, згідно з положеннями французької економічної школи, платоспроможність — це одна з підвалин концепції фінансової рівноваги.

Не можна плутати понять «ліквідність підприємства» і «платоспроможність підприємства». Платоспроможність — це здатність підприємства сплачувати кошти за своїми зобов’язаннями, що вже настали і потребують негайного погашення, за рахунок наявних грошей на банківських рахунках або в готівці. Для того щоб підтримувати підприємство в платоспроможному стані, фінансова служба повинна дбати про те, щоб його чисті грошові активи відповідали потребам щоденних платежів (постачальникам, у бюджет, робітникам і службовцям, іншим кредиторам). Але наявність постійних значних залишків грошей на розрахунковому рахунку підприємства не є ознакою високого мистецтва управління фінансовими ресурсами, високої ліквідності підприємства. Динаміка залишків коштів на розрахунковому рахунку характеризує не міру ліквідності підприємства, а його поточну платіжну готовність, поточну платоспроможність [11:338].

Існують різноманітні визначення платоспроможності. Так, наприклад, платоспроможність підприємства — це його готовність постійно (щоденно) виконувати свої фінансові зобов’язання з платежів, строк сплати яких настав [13:370].

Платоспроможність — означає наявність у підприємства грошових коштів та їх еквівалентів, достатніх для своєчасного погашення своїх боргових зобов’язань [7:212].

Підприємство вважається платоспроможним, якщо його загальні активи перевищують поточні. Нездатність підприємства задовольнити вимоги кредиторів з оплати товарів, сплатити платежі у бюджет, позабюджетні фонди тощо у зв’язку з перевищенням зобов’язань над вартістю майна та інших активів характеризує його неплатоспроможність, або неспроможність. Підприємство визнається неплатоспроможним у разі виявлення незадовільної структури балансу [20:280].

У процесі фінансового аналізу вивчається статична і динамічна платоспроможність. При дослідженні статичної платоспроможності порівнюються суми платіжних засобів підприємства з строковими зобов’язаннями.

Щодо визначення суми платіжних засобів є різні точки зору. Правильніше до платіжних засобів відносити грошові кошти, короткострокові цінні папери (вони можуть бути швидко реалізовані й перетворені в гроші) та частину дебіторської заборгованості щодо якої є впевненість у надходженні.

До строкових зобов’язань доцільно включати поточні пасиви: короткострокові кредити банків, кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги, бюджету тощо.

Перевищення платіжних засобів над строковими зобов’язаннями свідчить про платоспроможність підприємства. Для проведення такого розрахунку використовується бухгалтерський баланс. Неплатоспроможність підприємства можна визначити і візуально (відсутність грошей на розрахунковому та інших рахунках в банку, наявність прострочених кредитів банку, позик, заборгованості фінансовим органам, тривале порушення термінів виплати заробітної плати тощо).

Показниками низької платоспроможності підприємства є наявність:

— недоїмок з платежів до бюджету;

— простроченої заборгованості підприємства робітникам і службовцям із заробітної плати і прирівняних до неї платежів;

— непогашених у встановлений строк банківських кредитів;

— заборгованості працівникам за матеріальні цінності і послуги, не сплачені в строк.

Аналіз динаміки загальної суми таких прострочених платежів характеризує стан роботи підприємства, спрямованої на зміцнення платоспроможності. Питання підтримання платоспроможності надзвичайно актуальне сьогодні в Україні, про що свідчить проблема неплатежів у вітчизняній економіці та її наслідки. Оцінка рівня платоспроможності цікавить широке коло агентів ринку, а саме:

1) безпосередньо підприємство, яке бажає об'єктивно оцінити стан своїх справ і розробити ряд заходів щодо покращення ситуації або підтримки нормального стану;

2) кредиторів, які хочуть переконатись у спроможності підприємства повернути борги;

3) інвесторів, які мають бути впевнені щодо перспектив розвитку підприємства і, як наслідок, ефективності їх інвестиційного проекту;

4) партнерів по бізнесу, які зацікавлені в надійних та стабільних стосунках.

Платоспроможність як економічну категорію характеризують такі моменти :

1.Стан платоспроможності обумовлюється наявним розміром грошових активів, але не обмежується ним.

2. Платоспроможність — це не тільки здатність термінового погашення зобов’язань в момент оцінки за рахунок наявних грошей, а й здатність підприємства забезпечувати генерування (утворення) грошових потоків, які за обсягами та термінами відповідають зобов’язанням та платіжним потребам підприємства.

3. Платоспроможність — це не статична (моментна) характеристика. Найбільшу цінність має динамічна платоспроможність.

4. Платоспроможність не слід ототожнювати лише з можливістю повернення боргів, оскільки платоспроможність передбачає можливість здійснення усіх платіжних потреб, які необхідні для нормального процесу господарської діяльності.

5. Виконання платіжних зобов’язань та потреб може здійснюватись за рахунок не тільки власних, але й позикових коштів. Використання останніх не є свідченням неплатоспроможності підприємства, якщо воно має потенційні можливості обслуговування та повернення позикових коштів.

1.2 Показники платоспроможності

У світовій практиці існує декілька методичних підходів до оцінки рівня платоспроможності підприємства, основні з яких представлені на рис. 1.1.

Рис. 1.1. Методичні підходи до оцінки платоспроможності підприємства.

Метод коефіцієнтів базується на визначенні коефіцієнтів ліквідності і їх подальшому аналізі, який може проводитись таким чином:

а) порівняння із встановленими нормативами (нормативний метод);

б)порівняння коефіцієнтів певного підприємства з аналогічними показниками інших підприємств цієї ж галузі (порівняльний аналіз);

в)порівняння коефіцієнтів певного підприємства з аналогічними показниками фірм — провідних у даній галузі (бенчмаркінг).

Метод коефіцієнтів простий у використанні, не потребує спеціального інформаційного забезпечення, але має значні недоліки:

1. Оціночні коефіцієнти надають аналітику статичну інформацію (на певну дату) про платоспроможність підприємства, і, таким чином, об'єк-тивність аналізу знижується.

2. Інфляція дуже перекручує дані балансових звітів, що також негативно впливає на ступінь об'єктивності аналізу.

3. Підприємство може використати прийом «прикрашення» звітності, щоб створити видимість вищих показників. Наприклад, підприємство взяло кредити на два роки. Перед поверненням боргу кошти утримувались декілька днів у вигляді готівки на розрахунковому рахунку. Якщо в цей час складався баланс, то показники платоспроможності, розраховані методом коефіцієнтів, були б значно «прикрашені». Але вже через кілька днів, після моменту погашення боргу, дані балансу давали б аналітику інше уявлення про стан платоспроможності підприємства.

Методи дискримінантних показників платоспроможності полягають у тому, щоб на базі низки коефіцієнтів оцінити синтетичним чином фінансову ситуацію підприємства з точки зору його життєздатності та безперервності господарської діяльності у короткостроковому періоді.

Коефіцієнти даного методу отримують у результаті дослідження згідно з технікою дискримінантного аналізу, а саме:

— порівнюються за певний період на основі низки коефіцієнтів дві вибірки підприємств, побудовані за обсягом та/або видом діяльності, одна з яких містить підприємства, що мають труднощі з платежами, а інша включає тільки «здорові» підприємства;

— відбираються за допомогою різноманітних статистичних тестів коефіцієнти, що дозволяють визначити краще підприємство, представлене в одній з двох вибірок;

— розробляється за допомогою прийомів дискримінантного аналізу лінійна комбінація з визначальних коефіцієнтів.

Даний метод вперше з’явився в США, де в 60-і роки минулого століття різні дослідники намагались сформулювати моделі передбачення банкрутства. Фундаментальне дослідження в цьому напрямку було опубліковано в 1968 p. Є. І. Альтманом.

Крім методу Альтмана відомий показник платоспроможності Z Конана і Гольдера, показник платоспроможності Управління звітності Банку Франції. Опишемо один з них.

Показник платоспроможності Z Конана і Гольдера розроблено на основі двох вибірок по 95 малих і середніх промислових підприємств. За допомогою методу дискримінантного аналізу було розроблено такий показник [15:12].

Z = 0,16 X1 — 0,22Х2 + 0,87 X3 + 0,10 X4 — 0,24 X5, (1.1)

де X1 = дебіторська заборгованість + грошові кошти / всього активів;

Х2 = постійний капітал / всього пасивів;

X3 = фінансові витрати / виручка від реалізації;

X4 = витрати на персонал / додана вартість;

X5 = валовий прибуток / залучений капітал.

Автори розрахували вірогідність платежів для різних значень Z:

Таблица

Дослідниками було перевірено на майбутньому періоді, що показник Z має достатню передбачувану силу й дозволяє оцінити можливі фінансові труднощі на три роки вперед.

Дослідження грошових потоків полягає у вивченні обсягів і структури надходжень грошових коштів та їх витрачання, визначення основних джерел надходження та напрямків витрачання грошей, а також порівняння за обсягами та часом вхідних та вихідних грошових потоків, тобто вивчення їх збалансованості. Цей метод ґрунтується на побудові бюджетів готівки та їх аналізі [14:253].

Дослідження грошових потоків широко використовується у світовій практиці.

Отже, оцінку платоспроможності підприємства можна здійснити використовуючи систему таких показників [15:13].

І. Показники ліквідності або статичної платоспроможності.

1. Коефіцієнт загального покриття (потенційної платоспроможості) (Кзп) розраховується як відношення поточних активів до поточних пасивів підприємства:

Показує ступінь покриття поточних пасивів поточними активами. Характеризує платіжні можливості підприємства, що оцінюються за умови не тільки своєчасних розрахунків з дебіторами та сприятливої реалізації готової продукції (товарів), але й продажу у випадку необхідності інших елементів матеріальних оборотних активів.

Критичне значення цього коефіцієнту становить 2. Значення у межах 1−1,5 свідчить про спроможність підприємства повністю розраховуватися по своїх боргах за рахунок оборотних активів. Зростання показника вище 2 свідчить про неефективне управління грошовими коштами, що може негативно позначитись на доходності підприємства.

2. Коефіцієнт проміжної ліквідності (розрахункової платоспромож-ності) (Кпп) розраховується як відношення грошових коштів, коротко-строкових фінансових вкладень та дебіторської заборгованості до поточних пасивів:

Показує здатність виконувати поточні зобов’язання за рахунок коштів, короткострокових фінансових вкладень та дебіторської заборгованості.

Критичне значення не встановлюється. Позитивним вважається стабільність значення цього показника в межах 0,7—0,8 або дотримання його середньогалузевого значення.

3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (грошової платоспроможності) (Кал) розраховується як відношення грошових коштів та короткострокових фінансових вкладень до поточних пасивів:

Показує, яка частина короткострокових зобов’язань підприємства може бути негайно сплачена за рахунок високої ліквідності.

Критичне значення 0,2 + 0,35. Значення коефіцієнта нижче 0,2 — зовнішня ознака неплатоспроможності. Але зростання показника вище критичної межі також не вважається позитивною тенденцією, оскільки може призводити до падіння дохідності підприємства

4. Коефіцієнт співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості розраховується як відношення дебіторської заборгованості до кредиторської:

Показує ступінь покриття кредиторської заборгованості вимогами на користь підприємства.

Позитивним є стабільність показника, що свідчить про дотримання певної політики кредитування покупців та залучення товарних кредитів. Доцільно вивчити структуру дебіторської та кредиторської заборгованості за строками погашення, а також порівняти даний показник з середньогалузевим рівнем. Рекомендоване значення 1.

5. Коефіцієнт забезпеченості поточних пасивів власними коштами (Кзвк) розраховується як відношення власних оборотних коштів до оборотних активів:

Показує ступінь покриття поточних зобов’язань власними оборотними активами.

Даний показник використовується як узгоджувальний у законодавстві деяких країн, його критичне значення встановлено в розмірі 0,1. В будь-якому випадку підвищення показника свідчить про фінансове оздоровлення підприємства, покращення його платоспроможності; зниження показника є негативним явищем, сигналом потенційної втрати платоспроможності, зростання залежності від кредиторів [15:14].

1.3 Фактори, що визначають платоспроможність підприємства Рівень платоспроможності підприємства визначається низкою факторів. Розглянемо основні з них.

По-перше, стан платоспроможності підприємства безпосередньо залежить від розміру наявних грошових коштів підприємства. Але величина залишків грошових коштів на рахунках підприємства не повинна перевищувати розміри, необхідні для здійснення нормального процесу господарської діяльності, тому що надмірне їх зростання свідчить про неефективне управління коштами, що може негативно позначитись на результатах діяльності підприємства.

По-друге, рівень платоспроможності підприємства визначається його здатністю забезпечувати утворення грошових потоків, які за обсягами та термінами відповідають зобов’язанням та платіжним потребам підприємства.

Під грошовими потоками розуміють надходження та вибуття грошових коштів та їх еквівалентів. Грошові кошти включають кошти в касі та на рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій. Еквівалентами грошових коштів є короткострокові фінансові інвестиції, які можуть бути вільно конвертованими у певну суму коштів і мають незначний ризик щодо зміни вартості. Такими еквівалентами, як правило, є високоліквідні інвестиції в цінні папери на строк, що не перевищує 3 місяці. Аналіз руху потоків грошових коштів дає змогу вивчити їх динаміку, визначити суму перевищення надходжень над витратами, що дозволяє робити висновки про можливості внутрішнього самофінансування і найефективніше їх використання.

Ще одним важливим фактором, що визначає платоспроможність підприємства є раціональне управління дебіторською і кредиторською заборгованістю підприємства. Підприємство повинно суворо слідкувати за строками погашення дебіторської заборгованості, не допускати її прострочення застосовуючи до порушників фінансові санкції; визначити для себе найоптимальнішу політику кредитування покупців та залучення товарних кредитів. Позитивним фактором є скорочення періоду обороту дебіторської заборгованості.

Підприємство повинне прагнути до найоптимальнішого співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості, для чого потрібно дотримуватись такого періоду погашення кредиторської заборгованості, щоб максимально скористатись нею і вчасно її сплатити.

Позитивним фактором, що впливає на підвищення платоспроможності підприємства є зменшення середніх розмірів його матеріальних запасів за рахунок їх найоптимальнішого використання, реалізації зайвих, тощо, якщо це не є перешкодою для нормального ходу діяльності підприємства. Скорочення періодів обороту запасів і грошових коштів підприємства підвищує рівень його платоспроможності.

Одним з найвагоміших факторів, що формують рівень платоспроможності підприємства на майбутні періоди є політика фінансування активів підприємства. Вона виявляється в оптимізації об'єму і складу фінансових джерел їх формування з позиції забезпечення ефективного використання власного та позикового капіталу.

Вплив наведених факторів на загальний рівень платоспроможності підприємства можна деталізувати через вплив на коефіцієнт покриття, що є узагальнюючим показником платоспроможності, який характеризує платіжні можливості підприємства. Він показує якою мірою поточні кредиторські зобов’язання забезпечуються поточними активами.

Поточні активи поділяються на запаси, грошові кошти та їх еквіваленти, поточні фінансові інвестиції та дебіторську заборгованість, які знаходяться у ІІ розділі активу балансу; поточні зобов’язання знаходяться у IV розділі пасиву балансу.

Розглянемо фактори зміни коефіцієнта покриття підприємства (рис. 1.2).

Рис. 1.2. Структурно-логічна модель факторної системи коефіцієнта покриття Нездатність підприємства виконувати свої фінансові зобов’язання з платежів, строк сплати яких настав визначає неплатоспроможність підприємства. Причинами неплатоспроможності підприємства є:

— помилки в розрахунках планових обсягів виробництва і реалізації продукції, її собівартості;

—невиконання планових завдань виробництва і реалізації продукції, порушення її структури та асортименту, зниження якості;

—підвищення собівартості продукції;

—в умовах конкуренції втрата каналів реалізації і постійних покупців, замовників;

—неплатоспроможність самих покупців і замовників з різних на це причин;

—невиконання плану прибутку і нестаток власних джерел фінансування підприємства;

—інфляційні процеси і податкова політика;

—значне відволікання коштів у дебіторську заборгованість та у надлишкові виробничі запаси;

— низьке обертання оборотного капіталу [14:239].

Розділ ІІ. Дослідження платоспроможності підприємства ТзОВ «Торгова мережа «Барвінок»

2.1 Організаційно-економічна характеристика ТзОВ «Торгова мережа» Барвінок"

Базовим підприємством для написання даної роботи було обрано Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа» Барвінок". Метою діяльності Товариства є отримання прибутку та задоволення потреб в різних видах продукції, товарів, послуг. Предметом діяльності Товариства є: організація та експлуатація підприємств торгівлі громадського харчування, виробництво харчових продуктів та напоїв, оптова торгівля комп’ютерами, машинами та устаткуванням для текстильного швейного та трикотажного виробництва, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах та торгівля в спеціалізованих магазинах продовольчими товарами. Також Товариство здійснює роздрібну торгівлю в спеціалізованих магазинах фармацевтичними, медичними, косметичними та парфумерними товарами, підготовку будівельних ділянок, виготовлення каркасних конструкцій і покрівель, будівництво доріг аеродромів та улаштування поверхні спортивних споруд, грошову оцінку земель, бонітування ґрунтів та надання індивідуальних послуг. Організаційно-функціональна структура підприємства станом на 01 грудня 2012 зображена в Додатку В.

Розглянемо основні показники діяльності підприємства показані у динаміці за 2009 р. та 2010 р. за даними бухгалтерського обліку та фінансової звітності ТзОВ «Торгова мережа» Барвінок" (Додаток А).

Таблиця 2.1. Динаміка активів і пасивів ТзОВ «Торгова мережа «Барвінок»

На основі даних таблиці 2.1 можна зробити наступний висновок: у 2010 році спостерігається збільшення необоротних активів ТзОВ «Торгова мережа» Барвінок" на 515% (5552 тис. грн.) внаслідок збільшення вартості основних засобів (на 9 тис. грн.), незавершеного будівництва (на 56 тис. грн).

Оборотні активи підприємства зросли на 105,3% (4641 тис. грн.) за рахунок збільшення товарів на 75,4% (1958 тис. грн.), дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги — на 24 тис. грн., дебіторської заборгованості за авансами — на 986 тис. грн., іншої дебіторської заборгованості - на 529 тис. грн.

Зменшились обсяги поточних зобов’язань підприємства на 1,6% (96 тис. грн) за рахунок кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги — 513 тис. грн., але зросли поточні зобов’язання з бюджетом на 4 тис. грн. та поточні зобов’язання з оплати праці на 25 тис. грн.

Валюта балансу (майно) підприємства зросла на 184,7% (10 211 тис. грн.).

Для оцінки загального рівня і динаміки фінансових результатів ТзОВ «Торгова мережа „Барвінок“ за даними звіту про фінансові результати (Додаток Б) складемо і проаналізуємо таблицю Таблиця 2.2 Динаміка фінансових результатів ТзОВ „Торгова мережа“ Барвінок» .

Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства показав, що за 2010 рік підприємством реалізовано товарів на суму 39 690,0 тис.грн., що вище обсягів попереднього періоду на 17,3%. ПДВ збільшилось на 17,5%, але чистий дохід збільшився на 17,3% (4870 тис. грн.). Валовий прибуток зріс на 18,1%. Однак, зросли адміністративні витрати і витрати на збут відповідно на 28,1% та на 31,95%.

Таблиця 2.3

Основні економічні показники діяльності підприємства ТзОВ «Торгова мережа «Барвінок»

Відповідно до показників таблиці можна стверджувати, що дохід товариства за 2010 рік склав — 47 304,0 тис. грн. і збільшився проти даних 2009 року на 17 680,0 тис. грн.

Витрати обігу за 2010 рік склали — 38 232,0 тис. грн. і збільшились на 57,14%, але витрати компенсувалися збільшенням доходу підприємства в 2010 році на 59,7%.

В 2010 році кількість працівників збільшилась на 32 особи, але це відобразилося негативно на продуктивності праці підприємства. В порівнянні з 2009 роком в 2010 році продуктивність праці знизилась на 10,68%.

Фонд оплати праці у 2010 році відносно попереднього року зріс на 35,41% тис. грн. через зростання мінімальної заробітної плати. Заробітна плата становила 1409 грн.

За наслідками діяльності у 2010 році товариство отримало прибуток в сумі - 1779,0 тис. грн. і таким чином підприємство перекрило свій збиток за 2009 рік.

Підприємство «Торгова мережа» Барвінок" є рентабельним, оскільки в 2010 році рентабельність підприємства становила 4,48%, а в 2009 році вона становила -0,77%. Середньорічна вартість основних фондів у звітному році збільшилась. У 2009 році 11,69 тис. грн. основних фондів припадало на 1 працівника, а в 2010 році на 1 працівника припадало 53,3 тис. грн., тобто на 41,61 тис. грн. більше ніж в попередньому році. У 2009 році підприємство здійснило 7 повних товарообороти за рік, а в наступному 2010 році - 4 повних обороти, що зумовлено збільшенням середньорічної вартості оборотних фондів на 4641,0 тис. грн. Це призвело до збільшення тривалості постійного обороту з 47днів в 2009 році до 83 днів у 2001 році.

2.2 Оцінка платоспроможності ТзОВ «Торгова мережа» Барвінок"

За даними фінансової звітності - балансу та звіту про фінансові результати 2010 р. проаналізуємо статичну платоспроможність ТзОВ «Торгова мережа» Барвінок" на початок і кінець періоду.

Таблиця 2.4 Аналіз статичної платоспроможності ТзОВ «Торгова мережа» Барвінок"

Коефіцієнт загального покриття (потенційна платоспроможність) нижчий 1 — це свідчить про те, що поточні пасиви підприємства не повністю покриті його поточними активами, тобто у випадку необхідності ТзОВ «Торгова мережа» Барвінок" не може розрахуватися за своїми зобов’язаннями після реалізації своїх оборотних активів. Однак інтенсивне зростання коефіцієнту свідчить про покращення становища.

Коефіцієнт проміжної ліквідності ТзОВ «Торгова мережа» Барвінок" на рівні 0,3 на початок звітного року та 0,766 на кінець звітного року вважається позитивним, оскільки нормативне значення цього показника 0,7−0,8. Такий рівень свідчить про здатність підприємства виконувати поточні зобов’язання за рахунок коштів та дебіторської заборгованості. Однак, ми спостерігаємо значне підвищення показника, що про досягнення потрібного рівня платоспроможності підприємства.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності на рівні 0,19 на кінець звітного року та 0,2 на початок звітного року — це зовнішня ознака платоспроможності ТзОВ «Торгова мережа» Барвінок", оскільки нормативне значення цього показника 0,2−0,35. Це означає, що підприємство негайно може сплатити 20% короткострокових зобов’язань на початок періоду, і 19%- на кінець, але негативним моментом є падіння рівня показника.

Коефіцієнт співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості на рівні 0,092 та 0,582 на початок і кінець періоду свідчить про те, що підприємство втратило здатність розрахуватися з кредиторами за рахунок дебіторів протягом одного року.

Коефіцієнт забезпеченості поточних пасивів власними коштами на рівні -0,315 на початок звітного року та -0,57 на кінець звітного року. показує високий рівень залежності підприємства від кредиторів і низьку можливість перетворення активів у ліквідні кошти. Зниження показника є сигналом втрати платоспроможності підприємства і підвищення залежності від кредиторів.

За даними розрахунків, що наведені в таблиці 2.5, коефіцієнт платоспроможності (загального покриття) на 1.01.10 дорівнює 1,577 і зріс він за 20 010 рік на 0,82 тому:

Значення коефіцієнту більше 1 означає, що рівень платоспроможності є позитивним і в найближчій перспективі рівень платоспроможності підприємства буде зростати ще.

Розділ ІІІ. Шляхи підвищення платоспроможності ТзОВ «Торгова мережа «Барвінок»

3.1 Обґрунтування планування розміру активів підприємства та джерел їх формування

Одним з найвагоміших чинників, що визначають рівень платоспроможності підприємства є політика фінансування активів підприємства.

Політика фінансування активів підприємства представляє собою частину загальної політики управління його активами і виявляється в оптимізації об'єму і складу фінансових джерел їх формування з позицій забезпечення ефективного використання власного та позикового капіталу, достатньої фінансової стійкості та платоспроможності підприємства.

Існує три принципових підходи до фінансування активів підприємства. [6:375].

Консервативний підхід передбачає, що за рахунок власного і довгострокового позикового капіталу повинні фінансуватися постійна частина активів і приблизно половина змінної їх частини. Друга половина змінної частини активів підприємства повинна фінансуватися за рахунок короткострокового позикового капіталу. Така модель фінансування активів забезпечує високий рівень фінансової стійкості підприємства (за рахунок мінімального обсягу використання короткострокових позикових коштів), однак збільшує витрати власного капіталу на їх фінансування, що при інших однакових умовах приводить до зниження рівня його рентабельності.

Помірний (або компромісний) підхід до фінансування активів передбачає, що за рахунок власного і довгострокового позикового капіталу повинна фінансуватися постійна частина активів, в той час як за рахунок короткострокового позикового капіталу весь обсяг змінної їх частини. Така модель (тип політики) фінансування активів забезпечує прийнятний рівень фінансової стійкості підприємства і рентабельність використання власного капіталу, наближену до середньоринкової норми прибутку на капітал.

Агресивний підхід до фінансування активів передбачає, що за рахунок власного і довгострокового позикового капіталу фінансується лише невелика частка постійної їх частини (не більше половини), в той час як за рахунок короткострокового позикового капіталу — переважна частка постійної і вся змінна частини активів підприємства. Така модель (тип політики) створить проблеми в забезпеченні поточної платоспроможності і фінансової стійкості підприємства. Разом з тим, вона дозволяє здійснювати операційну діяльність з мінімальною потребою у власному капіталі, а отже забезпечувати при інших рівних умовах найбільш високий рівень його рентабельності.

Політика фінансування активів обирається підприємством відповідно до запланованих розмірів активів і власних фінансових ресурсів.

Планування розміру активів підприємства здійснюється відповідно до потреби в них. Розрахунок потреби в активах підприємства здійснюється за їх видами (основні засоби, нематеріальні активи, запаси товарно-матеріальних цінностей, грошові активи та інші види активів).

Потреба в основних засобах розраховується по окремих їх групах.

На першому етапі визначається потреба в окремих видах машин і обладнання, що використовуються у виробничому технологічному процесі.

На другому етапі визначається потреба в окремих видах машин і обладнання, що використовуються в процесі управління операційною діяльністю (офісні меблі, електронно-обчислювальні машини, засоби зв’язку і т.п.).

На третьому етапі визначається потреба в приміщеннях (будівлях) для здійснення безпосереднього виробничого процесу (з усіма допоміжними його видами) і розміщення персоналу управління.

Потреба в нематеріальних активах визначається виходячи з технології здійснення операційного процесу.

Для усереднених розрахунків в зарубіжній практиці застосовують наступні стандартні норми запасів: по сировині і матеріалам — 3 місяці (90 днів); по готовій продукції - 1 місяць (30 днів); по товарах, що реалізуються підприємствами торгівлі - 2 місяці (60 днів) [6:270].

Розрахунок потреби в активах ТзОВ «Торгова мережа «Барвінок» доцільно здійснювати в трьох варіантах :

1) мінімально необхідна сума активів, що дозволяє вести господарську діяльність;

2) необхідна сума активів, що дозволяє вести господарську діяльність з достатніми розмірами страхових запасів по основних видах оборотних коштів (матеріальним і грошовим активам);

3) максимально необхідна сума активів, що дозволяє придбати у власність всі потрібні основні засоби і нематеріальні активи, а також створити достатні розміри страхових запасів по всіх видах оборотних активів.

У процесі розрахунків спочатку визначаються показники мінімального і максимального варіантів потреби в активах, а потім в рамках цих її меж формується необхідна їх сума.

Формування відповідних принципів фінансування оборотних активів в кінцевому результаті визначає співвідношення між рівнем рентабельності використання власного капіталу і рівнем ризику зниження фінансової стійкості і платоспроможності підприємства, своєрідним барометром якого виступають сума і рівень чистих оборотних активів (чистого робочого капіталу).

Оптимізація обсягу поточного фінансування активів підприємства дозволяє виявити і мінімізувати реальну потребу підприємства в фінансуванні активів за рахунок власного капіталу і фінансового кредиту, що залучається (в довгостроковій або короткостроковій його формах).

При визначенні структури цього фінансування виділяють наступні групи, джерел:

* власний капітал підприємства;

* довгостроковий фінансовий кредит;

* короткостроковий фінансовий кредит;

* товарний (комерційний) кредит;

* внутрішня кредиторська заборгованість підприємства.

3.2 Шляхи підвищення платоспроможності торговельного підприємства ТзОВ «Торгова мережа» Барвінок"

З-поміж багатьох різних заходів, які сприяють підвищенню платоспроможності й підтримуванню ефективної господарської діяльності виділяють, зокрема, такі:

* зміна складу керівників підприємства та стилю управління;

* інвентаризація активів підприємства;

* оптимізація дебіторської заборгованості, зниження витрат підприємства;

* продаж незавершеного будівництва;

* обґрунтування необхідної чисельності персоналу;

* продаж зайвого устаткування, матеріалів і залишків товарів;

* реструктуризація боргів перетворенням короткострокової заборгованості в довгострокові позики або іпотеки;

* запровадження прогресивної технології, механізації та автоматизації виробництва;

* удосконалення організації праці;

* проведення капітального ремонту, модернізації основних фондів, заміни застарілого устаткування.

Якщо підприємство отримує прибуток і є при цьому неплатоспроможним, треба проаналізувати використання прибутку.

Крім радикальних напрямів підвищення рівня платоспроможності підприємства потрібно проводити пошук внутрішніх резервів по збільшенню прибутковості діяльності і досягненню беззбиткової роботи за рахунок більш повного використання виробничої потужності підприємства, підвищення якості і конкурентоздатності товарів, зниження їх собівартості, раціонального використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, скорочення непродуктивних витрат і втрат. Основну увагу при цьому необхідно приділити питанням ресурсозберігання: впровадження прогресивних норм, нормативів і ресурсозберігаючих технологій, використання вторинної сировини, організації дієвого обліку і контролю за використанням ресурсів, вивчення і впровадження передового досвіду в здійсненні режиму економії, матеріального і морального стимулювання працівників за економію ресурсів і скорочення непродуктивних витрат і втрат. виробництво продукція актив платоспроможність Велику допомогу у виявленні резервів поліпшення платоспроможності підприємства може надати маркетинговий аналіз по вивченню попиту і пропозиції, ринків збуту і формування на цій основі оптимального асортименту і структури виробництва і реалізації продукції підприємства.

Висновки

Отже, платоспроможність підприємства — це його здатність вчасно та в повному обсязі виконувати планові платежі і термінові зобов’язання, підтримуючи при цьому нормальний ритм господарської діяльності.

Стан платоспроможності обумовлюється наявним розміром грошових активів, але не обмежується ним.

Платоспроможність — це не тільки здатність термінового погашення зобов’язань в момент оцінки за рахунок наявних грошей, а здатність підприємства забезпечувати генерування (утворення) грошових потоків, які за обсягами та термінами відповідають зобов’язанням та платіжним потребам підприємства.

Платоспроможність — це не статична (моментна) характеристика. У процесі фінансового аналізу вивчається статична і динамічна платоспроможність. При дослідженні статичної платоспроможності порівнюються суми платіжних засобів підприємства з строковими зобов’язаннями. Платоспроможність не слід ототожнювати лише з можливістю повернення боргів, оскільки платоспроможність передбачає можливість здійснення усіх платіжних потреб, які необхідні для нормального процесу господарської діяльності.

Виконання платіжних зобов’язань та потреб може здійснюватись за рахунок не тільки власних, але й позикових коштів. Використання останніх не є свідченням неплатоспроможності підприємства, якщо воно має потенційні можливості обслуговування та повернення позикових коштів.

Показниками низької платоспроможності підприємства є наявність:

— недоїмок з платежів до бюджету;

— простроченої заборгованості підприємства робітникам і службовцям із заробітної плати і прирівняних до неї платежів;

— непогашених у встановлений строк банківських кредитів;

— заборгованості працівникам за матеріальні цінності і послуги, не сплачені в строк.

Рівень платоспоможності ТзОВ «Торгова мережа» Барвінок" характеризує наступне: підприємство негайно може сплатити 20% короткострокових зобов’язань на початок періоду, і 19%- на кінець, але негативним моментом є падіння рівня показника. Поточні пасиви підприємства не повністю покриті його поточними активами, тобто у випадку необхідності ТзОВ «Торгова мережа» Барвінок" не може розрахуватися за своїми зобов’язаннями після реалізації своїх оборотних активів. Однак інтенсивне зростання коефіцієнту свідчить про покращення становища.

При цьому слід враховувати, що підприємство має високий рівень залежності від кредиторів і низьку можливість перетворення своїх активів у ліквідні кошти.

Основними напрямами підвищення рівня платоспроможності підприємства є зміна складу керівників підприємства та стилю управління, оптимізація дебіторської заборгованості, зниження витрат підприємства, обґрунтування необхідної чисельності персоналу, продаж зайвих матеріалів і залишків товарів, реструктуризація боргів перетворенням короткострокової заборгованості в довгострокові позики, удосконалення організації праці тощо.

Крім радикальних напрямів підвищення рівня платоспроможності підприємства потрібно проводити пошук внутрішніх резервів по збільшенню прибутковості діяльності і досягненню беззбиткової роботи за рахунок більш повного використання виробничої потужності підприємства, підвищення якості і конкурентоздатності товарів, зниження їх собівартості, раціонального використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, скорочення непродуктивних витрат і втрат.

Список використаних джерел

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22 травня 1997р. № 283/ 91 — ВР, ст. 1.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс». Затв. Наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999р. № 87.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати». Затв. наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів». Затв. наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87.

Баканов М.И., Шеремет А. Д. Теория экономического анализа: Учебник.- 4-е изд. доп. и перераб. — М.: Финансы и статистика, 2000. — с. 22 — 27.

Бланк И. А. Основы финансового менеджмента. Т.1. К.: Ника — Центр. — 1999. — с.268 — 273.

Грабовецький Б. Є. Економічний аналіз: Навчальний посібник. — К.: Центр учбової літератури, 2009. — 256 с.

Економіка підприємства: Підручник/ За заг.ред. С. Ф. Покропивного. — Вид. 2-ге, перероб та доп. — К.: КНЕУ, 2011. — с. 446 — 448.

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т.2./ Редкол.: С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. — К.: Видавничий центр «Академія», 2009. — с. 611.

Зятковський І.В. Фінанси підприємств: Навчальний посібник. Вид. 2-ге, доповн. і переробл. — Тернопіль, Економічна думка, 2004. — с.130 — 135.

Іванов В. К.// Тактичні напрями забезпечення платоспроможності підприємства // Вісник економічної науки України — 2009. — № 1

Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч. Пособ. — К.: МАУП, 2000. -с.126−139.

Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посіб. — К.: Т-во «Знання», КОО, 2000. — с. 370 — 373.

Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз суб'єктів господарювання: Монографія.- К.: КНЕУ, 2003. — с.238 — 251.

Лігоненко Л., Ковальчук Г. Оцінка платоспроможності підприємства (методичні підходи)// Економіка, фінанси, право- 1998, № 9 — с. 10 — 15.

Савицкая Г. В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: 5-е изд.- Мн.: ООО «Новое знание», 2010. — с.636 — 649.

Слав’юк Р.А. Фінанси підприємств: Навч. посібник. Вид. 2-ге, доповн. і переробл. — Луцьк: Ред.-вид. «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2003. — с. 341 — 343.

Теория анализа хозяйственной деятельности: Учеб./В.В.Осмоловский, Л. И. Кравченко, Н. А. Русак и др.; Под общ. ред. В. В. Осмоловского. -Мн.: Новое знание, 2003. — с. 190 — 198.

Фінанси підприємств: Підручник/ Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А.М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб та доп. — К.: КНЕУ, 2000. — с.339.

Фінанси підприємств: навч. посібник для студ.вищ.навч.закладів, що навчаються за освітньо-професійною програмою підготовки бакалавра за напрямом «Економіка та підприємництво» / О. С. Філімоненков. — К.: Ельга: Ніка-Центр, 2002. — 360 с. — Бібліогр.: с. 352−355

Додаток, А Додаток до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2

Дата (рік, місяць, число) 2011. 01.01

Підприємство ТзОВ «Торгова мережа» Барвінок" за ЄДРПОУ 35 621 418

Територія Залізничний район м. Львова за КОАТУУ 4 610 136 300

Організаційно-правова форма господарювання товариство з обмеженою відповідальністю за КОПФГ 3.2.2

Орган державного управління за СПОДУ Вид економічної діяльності роздрібна торгівля в неспеціалізованих

магазинах з перевагою продовольчого асортименту за КВЕД 52.110

Одиниця виміру: тис. грн.. Контрольна сума Адреса: 79 040, м. Львів, вул Городоцька, 359

БАЛАНС На 31 грудня 2010 p.

Форма № 1