Поняття про породи, лінії, родини

За сучасним визначенням, порода — це створена працею людини Численна група свійських тварин спільного генетичного кореня, які Передають спадковоцінні господарськобіологічні особливості й характеризуються певним типом, що еволюціонує відповідно до економічних вимог соціальної епохи. Економічний фактор є вирішальним в установленні певного породного типу тварин.

Необхідно зазначити, що порода — категорія динамічна, вона змінюється залежно від економічних вимог суспільства. Це необхідно пам’ятати, оскільки із зміною вимог змінюються й напрями в селекції порід тварин. Показова щодо цього історія роботи з м’ясними породами.

Розрізняють константність і пластичність порід. Константність породи забезпечується племінною роботою, яка нагромаджує з покоління в покоління однотипні якості тварин, закріплює високу продуктивність окремих індивідуумів і перетворює її в характерну особливість породи. Константність породи охоплює екстер'єрно-конституціональні і продуктивні ознаки. Тому тварин, виходячи з цих ознак, за результатами бонітування поділяють на класи.

Константність породи відносна, вона підтримується добором і підбором. Пластичність породи дає їй можливість пристосовуватися до різних умов і є фактором подальшого прогресу. Вона зумовлена внутрішньопо-родними типами. Так, симентальська порода має ряд типів. Тварини цих типів міцної конституції придатні для племінної роботи за умов різних природно-економічних зон, характеризуються досить високою м’ясною та молочною продуктивністю.

Пластичність породи, наявність у ній тварин кількох внутрішньопо-родних типів дає змогу уникнути перерозвиненості організмів. Уведення в стадо тварин іншого типу достатнє для їхнього виправлення. М. Ф. Іванов зазначав, що мінливість і пластичність породи є важливою її якістю, основою дальшого прогресу породи. Структура породи має свою систему. Породи створюються з породних груп, які є початковою стадією становлення породи. Цілком сформована порода складається з відрідь (зональних типів), внутрішньопородних типів, ліній та родин.

Визначальними у формуванні зонального типу (відріддя) тварин є економічні фактори; нерозривно з ними пов’язані фактори фізико-географічні(грунт, тепло, волога, світло). Останні, як і поживні речовини, що їх постачає грунт рослинам, відносять до важливих елементів розподілу породи на зональні типи, які є складовими частинами порід великого поширення. Так, серед української червоно-рябої молочної породи виділено зональні типи України: Лісостепу, Степу, передгірної та гірської зон Карпат.

Практика свідчить, що ізольовано вести племінну роботу з окремими відріддями худоби дуже складно. Часто для використання ефекту гетерозису застосовують гетероекологічний підбір.

Внутрішньопородний тип визначається конституціональними особливостями тварин і їхнім зональним виробничим типом. Внутрішньопо-родні типи тварин — обов’язкові структурні одиниці, з якими працює селекціонер у процесі удосконалення породи. Виділення тварин бажаних типів — основна робота селекціонера, яку він проводить з метою удосконалення породи або окремих стад.

Однотипність тварин вважають добрим показником відселекціонова-ності неплемінних стад. У племінних же стадах різноманітність тварин за типом створює добрі умови для добору і підбору.

Лінією називають високопродуктивну групу племінних тварин, які походять від видатного родоначальника і подібні до нього за конституцією й продуктивністю.

Цей метод розведення дуже поширений у зарубіжних країнах. У Америці та країнах Західної Європи його розглядають як метод спорідненого розведення.

Родина — це група цінних маток, які походять від видатної родоначальниці і характеризуються певними якостями, що стійко передаються спадково. Родини найчастіше мають внутрішньогосподарське значення, а окремі видатні родини — і загальнопородне.

Відріддя, внутрішньопородні типи, лінії, родини утворюють складну структуру породи. Значення її - комплексна оцінка порід і використання нсіх доступних методів удосконалення господарсько корисних ознак. Складність живого організму, успадкування ним якостей батька, матері і віддаленіших предків змушують селекціонерів вести поглиблену роботу з у сіма зазначеними структурними одиницями. Отже, в арсеналі селекціонери є важливі апробовані методи, користуючись якими можна удосконалювати як окремі стада, так і породу в цілому.

Створюється і підтримується структура порід системою планових за-ходів. Лінії створюються й апробуються в племзаводах і племрепродукторах; маточні родини — в усіх господарствах; внутрішньопородні типи в усіх господарствах. Але в стадах племінних господарств у цьому доцільніше мати різнотипних тварин, а в товарних — тварин, добре відселекціонованих за типом. сільськогосподарський худоба молочний м’ясний.