Перегляд облікової політики і зміни в облікових оцінках

Згідно з П© БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» фінансова звітність підприємства формується з дотриманням принципу послідовності, що передбачає постійне (з року в рік) застосування підприємством вибраної облікової політики.

У п. 9 П (С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» передбачено такі причини зміни облікової політики: 1) зміна вимог статуту підприємства (зміна форми власності, виду діяльності, реструктуризація підприємства тощо); 2) зміни вимог органу, який затверджує Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, тобто внесення поправок до чинних стандартів бухгалтерського обліку або прийняття нових; 3) зміни, які забезпечать більш достовірне і повне відображення подій або операцій у фінансовій звітності підприємства [7, с. 25].

Зміна облікової політики повинна бути обгрунтована і розкрита у фінансовій звітності. Не вважається зміною облікової політики її встановлення для подій і операцій, що не відбувалися раніше на підприємстві або що відрізняються від попередніх.

Облікова політика застосовується до подій і операцій з моменту їх виникнення. Виняток — неможливо визначити достовірно суму коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року. У такому разі облікова політика розпоширюється на події і операції після дати зміни облікової політики.

У разі зміни облікової політики підприємству потрібно розкрити:

• — причини й сутність змін;
• — суму коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року;
• — факт повторного надання порівняльної інформації у фінансових звітах або недоцільність такого перерахунку.

У примітках до фінансової звітності підприємства треба описати принципи оцінки статей звітності й методи обліку за окремими статтями звітності.

Облікова політика може змінюватися під впливом таких подій, як: прийняття нового громадянського, господарського, податкового та іншого законодавства або розвиток та уточнення діючого; заборона або обмеження тієї чи іншої діяльності; зміна умов договорів, що укладаються зі споживачами (покупцями) продукції, робіт, послуг, у тому числі з державними органами та постачальниками матеріально-технічних ресурсів; зміна умов зовнішньоекономічної діяльності; лібералізація податкового режиму; рівень інфляції тощо [10, c. 10].

Якщо в системі фінансового обліку облікова політика може змінюватися при зміні статутних вимог, законодавства тощо, то в системі управлінського обліку вона може змінюватись крім наведених випадків, ще й у випадках зміни: умов та видів діяльності; структури підприємства; технологічних особливостей процесу виробництва; інфраструктури ринку; системи ціноутворення; систем планування та бюджетування; умов постачальницько-збутової діяльності; переліку центрів витрат та центрів відповідальності; системи внутрішньої звітності; потреб управлінського персоналу в інформації; рівня автоматизації виробничих і управлінських процесів тощо [10, c.87].

Одним з важливих питань, які виникають в процесі внесення змін до облікової політики, є питання, яке пов’язане з термінами внесення змін. Одна група вчених-економістів вважає, що зміни в облікову політику можуть вносити лише з 1 січня початку фінансового року, тобто з наступного року за роком його затвердження мотивуючи це тим, що внесення змін до облікової політики з початку нового фінансового року забезпечить послідовність облікового процесу протягом звітного року та більшу точність показників, що формуються у фінансовому облік. Проф. Л. З. Шнейдман, якого можна віднести до другої групи авторів, уважає, що облікову політику можна змінювати протягом звітного року, якщо така зміна економічно обґрунтована. Зміна облікової політики не повинна порушувати цілісність і послідовність облікової та звітної інформації, ускладнювати обліковий процес або перешкоджати нормальному його ходу [11, c.11].

Згідно з нормами П (С)БО відображення змін облікової політики в обліку та фінансовій звітності може здійснюватися ретроспективно або перспективно. Ретроспективне відображення змін полягає в застосуванні нової облікової політики до подій та операцій таким чином, ніби ця облікова політика застосовувалася завжди. Ця вимога випливає з того, що п. 11 П (С)БО 6 передбачено застосування облікової політики підприємством щодо подій та операцій із моменту їх виникнення.

І лише у разі, якщо суму коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року неможливо достовірно визначити, здійснюється перспективне відображення змін облікової політики (п. 13 П (С)БО 6). Воно полягає в тому, що облікова політика поширюється на події та операції, які відбуваються після дати зміни облікової політики. При цьому не проводиться ніяких коригувань показників попередніх періодів ні щодо сальдо нерозподіленого прибутку на початок періоду, ні щодо відображеної в звітності суми чистого прибутку або збитку, оскільки існуючі залишки на початок звітного року в цьому випадку не переобраховуються.

Порядок відображення змін облікових оцінок у фінансовій звітності підприємства відрізняється від порядку коригування звітності у зв’язку зі зміною облікової політики.

У разі перегляду облікових оцінок не можна стверджувати, що звітність за попередні періоди була недостовірною або було допущено суттєву помилку. Тому зміни облікових оцінок можуть або стосуватися лише поточного періоду, або впливати не тільки на поточний, а й на майбутні періоди.

Наслідки змін облікових оцінок відображаються у фінансовій звітності в тому періоді, в якому відбулася така зміна, а також у подальших періодах, якщо зміна впливає на ці періоди.