Розділ 2. Аналіз видавничої продукції

При колірному оформленні видавничої продукції кожен повинен спиратися на певні закономірності. Однак часто в виданнях важко уловити причину саме такого колірного рішення. Так, наприклад, реклама медичного центру на бюлетенях, що займається проблемами наркоманії та алкоголізму виконана пурпурним шрифтом на чорно-білому тлі. Яку реакцію у одержувача хотів викликати виробник цього повідомлення? Якщо він спирався на загальнопсихологічні закономірності колірного впливу і хотів за допомогою відтінку червоного викликати почуття загрози, попередити про небезпеку, то чому не вибрав чисто червоний колір, тоді як пурпурний пом’якшує його вплив? Чорно-білий міг би викликати асоціацію переходу з «темряви» в «світло», але ліва половина реклами оформлена білим, а права — чорним, що дає при читанні зліва — направо ефект переходу світлого до темного. Крім того, унікальність медичного центру описується на чорній половині білим шрифтом. Створюється відчуття, що рекламіст підібрав такі кольори для контрасту, щоб зробити повідомлення більш виділяється на тлі інших, не замислюючись при цьому про вплив кожного відтінку. Таких прикладів досить багато. Що стосується прийняття до уваги культурної колірної символіки, то, як вже було сказано, на думку автора, її не варто розглядати окремо від інших факторів впливу кольору, т. до. все це взаємопов'язано. Інша справа — кольорові переваги різних народів, продиктовані особливостями культури. (Так, наприклад, на Сході більша перевага віддається яскравим і строкатим відтінків). Ці особливості можуть проявлятися в колірному оформленні видавничої продукції, як випадково, так і навмисно (якщо виробники розраховують, що повідомлення отримає конкретна цільова аудиторія). Р. Скарб вважає, що якщо будь-яку країну розділити на географічні райони, які відрізняються наявністю великих міст, індустріальним або сільськогосподарським профілем, то можна виявити колірні переваги, типові для цих районів. Наприклад, в Німеччині, в Мюнхені (рис.1), частіше вибирають жовтий колір, а в районі між Гамбургом (рис.2) і Гапковером віддають перевагу синьому, т. к. там більше прагнуть до спокою, в той час, як в Мюнхені спостерігається прагнення до становлення контактів (жовтий — колір, який прагне до контакту, на думку Р. Клара). Але, на думку автора, більше значення має вплив на людину психологічного фактора кольору, незалежно від країни або району, де він проживає, т. к. існують загальнопсихологічні закономірності впливу кольорів для представників будь-якої культури.

Рис. 2. Правильне оформлення продукції для жителів Гамбурга.

Розглянемо оформлення в червоних кольорах кафе (Рис.3) для Китаю. Так червоний, будучи кольором крові, символізує потік життєвої сили, може загострювати реакцію, розумову діяльність і зосередженість. Але при цьому він асоціюється з насильством і може діяти як збудник. Тому слід обережно підбирати оформлення. Для один людей червоний колір — зосередження. Для інших — насильство, вогонь.

Рис. 3. Оформлення в червоних кольорах.

Дивимося на Стародавню Русь. Траур. І який перший колір приходить на розум? Правильно, чорний (рис.4). Але цікавий той факт, що чорний колір не вважався траурним. За даними М. Семенова, в цій якості він з’явився порівняно недавно, а в XIX столітті на Русі основними траурними кольорами були білий і червоний. Слід врахувати цей факт.