Розділ 1. Теоретико-методологічні передумови організації обліку товарних запасів

Економічна сутність товарних запасів

Однією із основних складових частин економічних ресурсів, які в свою чергу являються основним елементом економічного потенціалу як окремого підприємства, так і суспільства в цілому є предмети праці - засоби виробництва, речова форма функціонування живої праці, на яку впливає людина за допомогою засобів праці з метою виготовлення матеріальних благ. Усі засоби, які можуть служити людині для задоволення її потреб, називаються благами. Всі корисності, які не даються природою даремно і в готовому вигляді, а є результатом праці, носить назву цінностей. Відповідно, в економічній сфері застосовується таке поняття як «матеріальні цінності». А сукупність всіх цінностей, які знаходяться в розпорядженні підприємства, складають його майно і формують поняття «запаси» [32,c.170].

Згідно з П © БО 9 «Запаси», запаси — це активи, які:

утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством [8,c.66].

Запаси поділяються на виробничі і товарні.

Виробничі запаси — придбані або самостійно виготовлені вироби, які підлягають подальшій переробці на підприємстві. В процесі виробництва виробничі запаси використовуються неоднаково. Деякі з них повністю споживаються у технологічному процесі (сировина і матеріали), інші - змінюють тільки свою форму і розмір (мастильні матеріали, фарби), треті - входять до складу виробу без будь-яких зовнішніх змін (запасні частини), четверті - лише сприяють, виготовленню виробів, але не включаються до їх маси або хімічного складу (МШП).

Виробничі запаси знаходяться на підприємствах, основним видом діяльності яких є виробництво продукції.

Для підприємств торгівлі при здійсненні основної діяльності найбільш значну роль серед різних груп запасів відіграють товарні запаси. Це зумовлюється як їх цільовим призначенням, так і значною питомою вагою цієї групи в загальній структурі запасів підприємств торгівлі.

Можна виділити наступні основні риси, що характеризують товарні запаси як окрему групу запасів торгівельного підприємства:

по цільовому призначенню товарні запаси представляють собою групу запасів, що утримується на підприємствах торгівлі для подальшого продажу;

по матеріально-речовій формі товарні запаси являють собою матеріальні цінності;

по ступеню завершеності виробничого процесу товарні запаси являють собою готовий продукт, який не призначений для подальшої обробки на власних потужностях підприємств торгівлі (крім операцій з передпродажної підготовки);

по участі у видах діяльності торгівельного підприємства товарні запаси відносяться до активів, які безпосередньо задіяні в операціях його основної діяльності.

Відзначимо, що для торгівельного підприємства під основною діяльністю розуміються операції, пов’язані з реалізацією товарів. Вони є головною метою створення такого підприємства і забезпечують основну частину його доходу. Таким чином, товарні запаси можна визначити як матеріальні цінності, що придбані (отримані) та утримуються торгівельним підприємством з метою продажу за умов ведення його основної діяльності.

Для характеристики стану, процесів утворення та розробки стратегії управління товарні запаси торговельних підприємств класифікують за наступними ознаками (рис. 1.1).

Рис. 1.1 Характеристика товарних запасів торговельного підприємства за різноманітними класифікаційними ознаками

Залежно від призначення виділяють 4 групи товарних запасів: запаси поточного зберігання, сезонного зберігання, дострокового завозу та цільового призначення.

Товарні запаси поточного зберігання складають головну частину всіх товарних запасів (приблизно 80−85% всієї суми запасів) і призначені для забезпечення безперервного продажу товарів. Їх розмір обумовлюється обсягом реалізації товарів та інтервалом поставки. В процесі реалізації ця частина товарних запасів використовується, а отже, потребує систематичного поновлення.

Товарні запаси сезонного зберігання необхідні для формування торгової пропозиції в періоди сезонних змін попиту чи пропозиції (виробництва) товарів. Вони створюються за такими товарами, які в силу особливостей їх виробництва, попиту чи з інших причин мають розрив у часі виробництва та реалізації (овочі, шкільна форма, ялинкові прикраси, гумове взуття та інше).

Товарні запаси дострокового завозу мають забезпечувати нормальний рівень торгівлі протягом періоду між завозами товарів у районах Крайньої Півночі, віддалених та високогірних районах, зв’язок з якими підтримується лише певний період (період навігації, чи тільки у зимовий період). На території України ця група товарних запасів, як правило, не формується.

Товарні запаси цільового призначення створюються за розпорядженням органів влади для виконання певних цілей, не пов’язаних із поточною господарською діяльністю підприємств (для стимулювання закупівлі сільськогосподарських продуктів, для забезпечення мережі дитячих закладів, об'єктів охорони здоров’я, інвалідів, діабетиків та для видачі товарних виграшів по лотереях тощо).

Залежно від місця формування виділяють товарні запаси роздрібної торгівлі, оптових підприємств та запаси товарів у дорозі. Наявність запасів у дорозі обумовлена діючими умовами і формами розрахунків між виробниками, підприємствами оптової та роздрібної торгівлі.

До складу товарних запасів роздрібної торгівлі відносяться запаси всіх товарів, які належать торговельному підприємству, перебувають на його балансі і призначені для роздрібної торгівлі та громадського харчування.

Відповідно до «Інструкції про облік товарообороту і товарів» до державної статистичної звітності про товарні запаси в роздрібній торгівлі не включають:

товари в дорозі;

готову продукцію в підсобних виробничих підприємствах торговельних організацій;

товари постачальника, прийняті даною торговою організацією на відповідальне зберігання;

товари, прийняті від населення та кооперативів на комісію;

вільну тару всіх видів — м’яку, тверду, скляну;

тару всіх видів, зайняту під товари, що знаходяться в роздрібній торгівлі;

товари матеріально-технічного забезпечення;

сировину та допоміжні матеріали, отримані для промислової переробки.

Залежно від місцезнаходження у складі товарних запасів роздрібної торгівлі виділяють:

товари, які є у наявності в роздрібній мережі (магазинах, лавках, аптеках, кіосках, розвізної та розносної мережі), а також в дрібнооптових базах, розподільних складах та базах, овочекартоплефруктосховищах;

товари, які є в наявності на базах та складах, що належать роздрібним підприємствам, організаціям;

товари, які закуплені та оплачені даним торговельним підприємством, організацією та залишені на відповідальне зберігання у постачальників;

товари, здані на переробку та на звітну дату і знаходяться на виробничих підприємствах, як власних, так і в сторонніх.

Класифікація запасів за товарними групами дозволяє охарактеризувати їх склад та служить основою для оцінки забезпечення ними товарообороту підприємства, як за загальним обсягом, так і за асортиментною структурою.

Залежно від регулярності поповнення (надходжень та витрат) товарних запасів різниця між окремими групами товарів обумовлюється часом накопичення (формування) та часом споживання (використання) товарних запасів.

Такий підхід до оцінки товарних запасів обумовлює необхідність виділення:

запасів товарів регулярного поновлення (надходжень) та витрат;

запасів товарів регулярного поповнення, але сезонного використання;

запасів сезонного формування та регулярного використання;

запасів періодичного поновлення (як правило, цільового призначення).

Використовуючи більш загальне групування за цією ознакою можна виділити товарні запаси регулярного та нерегулярного поповнення, регулярного та нерегулярного використання.

Товарні запаси залежно від відповідності попиту поділяють на запаси, що відповідають чи не відповідають попитові. До останніх відносяться неходові, залежані та завезені понад норму товари.

Неходові - це товари, які не відповідають якісним параметрам споживчого попиту в даному місці та в даний час.

До залежалих відносяться товари, які довгий час знаходяться без руху на складах підприємства, які частково втратили свою якість та морально застаріли. Формування цих запасів, як правило, обумовлено завозом товарів без врахування обсягу та структури споживчого попиту.

Понад завезені товари — це товари, що не відповідають кількісним параметрам споживчого попиту на певному територіальному сегменті споживчого ринку. Реалізація цієї групи товарних запасів можлива при умові регіональної диверсифікації діяльності або в наступні часові періоди та за активної рекламної кампанії (якщо це можливо, виходячи з встановлених термінів реалізації товарів).

Залежно від чутливості до зміни товарообороту підприємства товарні запаси можуть з певною мірою умовності бути представлені двома частинами:

умовно-змінна, розмір якої обумовлюється розміром та динамікою товарообороту підприємства;

умовно-постійна, розмір якої не залежить від зміни товарообороту підприємства.

До другої частини відносяться товарні запаси в межах асортиментного представницького набору товарів, що мають постійно знаходитись в торговельній мережі підприємства. Їх розмір обумовлюється встановленим асортиментним переліком товарів, розмірами торговельної площі підприємства, формою торговельного обслуговування.

До товарних запасів, розмір яких не залежить від обсягів товарообороту підприємства, відносяться також товарні запаси цільового призначення.

Відсутня також пропорційність між поточною зміною товарообороту та зміною обсягу товарних запасів сезонного зберігання, хоча при більшому часовому інтервалі дослідження залежність між їх розмірами має місце.

Відповідно класифікації товарних запасів залежно від моменту та характеру оцінки виділяють:

початкові (вхідні) товарні залишки, що характеризують розміри запасів, які фактично склалися на початок певного періоду (звітного або планового);

вихідні, які характеризують розміри товарних запасів, що фактично склалися на кінець певного періоду (звітного або планового);

середні товарні запаси, які характеризують середній обсяг наявних товарних запасів протягом певного періоду та розраховуються по середній арифметичній чи середній хронологічній;

планові (прогнозні) товарні запаси, які підприємство планує або очікує забезпечити на певну дату.

Щодо встановленого нормативу виділяють запаси в межах нормативу та понаднормативні.

Наявність запасів у розмірах, що перевищують норматив, призводить до «заморожування» оборотних коштів підприємства, зростання втрат та витрат обігу, зниження ефективності використання матеріальних ресурсів.

Оцінка розмірів запасів з позиції дотримання нормативу необхідна для обґрунтованої оцінки ефективності комерційної діяльності підприємства, його стратегії й тактики у формуванні та управлінні товарними запасами [32,c.175].