Створення мережі фототріангуляції в середовищі ЦФС «Дельта»

Зміст Вступ Розділ 1. Організаційна структура управління виробництвом та організація виробництва

1.1 Загальна організація виробництва

1.2 Організація виробництва у підрозділі проходження практики Розділ 2. Види та технологія проведення робіт

2.1 Коротка характеристика фізико-географічних умов району проведення польових робіт

2.2 Методи і засоби виконання польових робіт

2.3 Обробка отриманих результатів Розділ 3. Охорона праці та навколишнього середовища Розділ 4. Стандартизація і контроль якості продукції на виробництві

Висновок Список використаної літератури Вступ Практика за темою дипломного проекту, магістерської кваліфікаційної роботи передбачає отримання необхідного обсягу практичних знань та умінь відповідно до кваліфікаційного рівня магістра.

Основною метою проходження практики у вищому начальному закладі на підприємстві є ознайомлення нас із практичним застосуванням теоретичних знань, які були набуті нами в процесі навчання в навчальному закладі та обов’язковий збір необхідних матеріалів для дипломної роботи. Це дає змогу майбутньому спеціалісту легше і швидше приступити до професійного виконання своїх обов’язків на конкретному підприємстві.

Дана практика є необхідною складовою частиною навчального процесу. Під час проходження цієї практики я повинна застосувати свої теоретичні знання на виробництві, ознайомитися із структурою та роботою підприємства.

За час проходження цієї практики, я ознайомилась з виробничими процесами підприємства, методикою виконання робіт, питаннями техніки безпеки та охорони праці, структурою і організацією виробництва.

Виробничу практику я проходила у м. Львів на Державному підприємстві «Західгеодезкартографія» вул. Б. Хмельницького, 120.

Директор підприємства — Романюк Богдан Іванович.

Керівник практики від підприємства: головний інженер Венгерак Микола Миколайович.

Термін проходження практики: 05.08.2013 р. по 15.09.2013 р.

1. Організаційна структура управління виробництвом та організація виробництва В склад державного підприємства «Західгеодезкартографія» входять такі виробничі підрозділи:

Відділ топографії землевпорядкування і кадастру № 1 і № 2;

Аерофотознімальний відділ;

Цех камеральної обробки матеріалів, який складається із двох бригад:

Бригади цифрового картографування;

Стерео бригада.

Управління підприємством здійснює директор, який вирішує питання діяльності підприємства.

Адреса підприємства та кадри:

79 024, м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 120

Директор — Романюк Богдан Іванович Головний бухгалтер — Дрималик Марія Дмитрівна Головний інженер — Венгерак Микола Миколайович Підприємство має ліцензії на проведення робіт зі землеустрою та на виконання топографо-геодезичних, картографічних робіт.

Для отримання ліцензії необхідно дотримуватись певних ліцензійних умов згідно з чинним законодавством.

Спеціальні вимоги: наявність у штаті інженерів — землевпорядників та експертів із землеоціночних робіт з досвідом роботи не менше 3 років у цій галузі з відповідною освітою.

Необхідні документи для отримання ліцензії:

Заява встановленого зразка;

Нотаріальна копія про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності;

Нотаріальна копія довідки про внесення до ЄДРПОУ;

Нотаріальна копія статуту підприємства;

Довідки про штат фахівців підприємства (завірена підписом директора та печаткою підприємства);

Необхідні документи на інженера-землевпорядника (нотаріальна копія диплома даного профілю, нотаріальна копія трудової книжки);

Дипломи та сертифікати експертів із землеоціночних робіт (засвідчені нотаріально копії);

Довідка про матеріально-технічне забезпечення підприємства (завірена печаткою підприємства і підписом директора);

Лист від ОУЗР;

Довіреність.

Найбільш важливі об'єкти, які виконувало підприємство в останні роки:

Виконання Постанови № 1039 Кабінету Міністрів від 15.06.1999р. «Виконання першочергових заходів з організації оперативного контролю за зсувними процесами у Закарпатській області».

Аерофотознімання територій Львівської, Івано-Франківської, Закарпатської областей (знято біля 25 тис.кв.км);

Зйомка і створення цифрових топографічних планів м. Львова (біля 70 кв. км);

Створена цифрова карта з точністю масштабу 1:5000 на весь Львів;

Створюється цифрова кадастрова (земельна) система на територію м. Львова;

Створена кадастрова цифрова система на територію Малехівської сільської ради, Жовківського району;

Нівелювання І - го класу на Закарпатському геодинамічному полігоні (1100 погн. км);

Створення GPS — мережі 0-го класу на територію України.

Видача Держактів на право користування землею на території західних областей України:

1) ВАТ «Укртелеком»;

2) Нафтопровід «Дружба»;

3) лісові масиви, які знаходяться в комунальній власності;

4) ВАТ «Львівгазвидобування»;

5) ВАТ «Бориславнафтогаз».

1.1 Загальна організація виробництва Управління виробництвом у державному підприємстві «Західгеодезкартографія» очолює директор. На підприємстві діють три виробничі відділи: відділ топографії землевпорядкування і кадастру № 1 і № 2; аерофотознімальний відділ; цех камеральної обробки матеріалів. Ці відділи пов’язані між собою. Під час виконання топогеодезичних робіт, відділ камеральної обробки обробляє дані, котрі вдалось зібрати при польових роботах. Потім ведеться обробка польових зйомок із поєднанням їх з попередніми матеріалами.

Дане підприємство забезпечене такими геодезичними і фотограмметричними обладнаннями:

Фотограмметричне обладнання:

Цифрова станція «Дельта» 9 шт.

Фотограмметричний кольоровий сканер «Delta-Sean» 1шт.

Програмне забезпечення фотограмметричних вимірів Комп’ютерне обладнання:

Комп’ютери 45шт.

Комп’ютерне мережеве забезпечення Професійний принтер HEWLETT PACKARD Design Jet 450 c розмір А-1 1шт.

Записувальний пристрій CD-ROM 1шт.

Планшетний сканер 1шт.

Програмне забезпечення для шифрування карт «Digitals»

Геодезичне обладнання:

Приймачі GPS Цейс RS-12 точність 1мм/км 6 шт.

Електронні тахеометри Geodimter, точність 2″ /2мм 6 шт.

Теодоліти:

Т-1 3 шт.

Т-2 5 шт.

Т-5 10 шт.

Т-30 7 шт.

Нівеліри:

NA 30 1 шт.

Н-0.5 4 шт.

Н-3 20 шт.

Світловіддалеміри:

СТ-5 7 шт.

Аерофотознімальне обладнання:

Навігаційний GPS — приймач Pilot III 1шт.

Аерофотокамера:

ТК-10 1шт.

ТЕ-70 1шт.

ТЕ-200 1шт.

— фототрансформатор:

ФТБ 1шт.

SEG-5 1шт.

Фотосалонна камера 1шт.

Сушильна камера 1шт.

1.2 Організація виробництва у підрозділі проходження практики Організацію виробництва розглянемо на прикладі конкретного замовлення, а саме за створенням мережі фототріангуляції на території Львівської області.

Узгодивши всі вимоги та терміни із замовником підприємство приступає до виконання робіт. Директор дає завдання головному спеціалісту, котрий і займається керівництвом вище вказаних робіт. Після проведення аерозйомки, складається технічний звіт, який передається у технічний відділ, котрий в свою чергу виготовляє повну технічну документацію. За процесами виконання робіт стежать начальники відповідних відділів. За усім процесом виконання робіт наглядає головний спеціаліст.

Я виконувала роботу у камеральному відділі. Цей відділ підпорядковується безпосередньо його начальнику. На час проходження практики я створювала та опрацьовувала мережу фототріангуляції на ЦФС «Дельта».

2. Види та технологія проведення робіт

2.1 Коротка характеристика фізико-географічних умов району проведення польових робіт Аерофотозйомка для створення та опрацювання мережі фототріангуляції на ЦФС «Дельта» виконувалась на території Львівської області, яка знаходиться в західній частині України.

Клімат Львівської області - помірно континентальний з м’якою зимою і теплим літом. Середня температура складає -4°С у січні +18°С у червні. Загалом, за останні 100−120 років температура повітря у Львівській області має тенденцію до підвищення. Так, протягом цього періоду середньорічна температура підвищилась, принаймні, на 1 °C. Вологість повітря в середньому за рік складає 79%. Найчастіше віють західні вітри, найрідше — північно-східні.

Львівська область характеризується найбільшою кількістю опадів та найнижчими літніми температурами серед всіх обласних центрів України, що спричинено чи не найменшою континентальністю місцевого клімату з-поміж великих міст України. В середньому за рік випадає 740 мм атмосферних опадів: найменше — в січні, найбільше — в липні. За рік у місті в середньому 174 дні з опадами.

У Львівській області представлені чорноземи, елювіальні і торфово-болотянисті грунти.

Земельні ресурси Львівщини є одним із найбільш вагомих економічних активів України, унікальних за своїми властивостями. Вони мають забезпечити функціонування економіки області у перехідному періоді та стати надійною основою соціально-економічного розвитку після завершення періоду структурного реформування. Території населених пунктів області є місцем розташування основних виробничих сил, наукового, освітнього, технологічного потенціалу. Міста, селища і села є осередками формування нової економіки, нової структури управління державою.

Топографо-геодезичні та картографічні роботи проводяться з метою створення і своєчасного поновлення планово-картографічної основи при здійсненні землеустрою в порядку, визначеному Законом України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність». Інформаційний зміст і масштаб топографо-геодезичних та картографічних матеріалів визначаються з урахуванням використання цих матеріалів, детальності проектування, обстежень і вишукувань відповідно до закону.

2.2 Методи і засоби виконання польових робіт фототріангуляція мережа аерофотозйомка Аерофотозйомка виконувалась за допомогою літального апарата (рис. 2.1) та вмонтованої до нього аерофотокамери UltraCam (2.2). Незважаючи на значний розмір цифрового знімка, камера UltraCam володіє невеликою вагою і являє собою інтегровану систему, що має менші фізичні розміри і при цьому займає менше простору на літальному апараті, що дозволяє економно витрачати паливо повітряного судна. Крім того вона споживає менше енергії в порівнянні з іншими камерами. Використовуючи систему UltraCam, користувачі можуть отримувати більше даних за менший час і виконувати картографічні проекти на меншому числі польотних маршрутів і з більшою ефективністю польотів ніж раніше.

Аерозйомка повинна покривати без розривів всю картографічну площу, а фотографічна якість знімків повинна відповідати вимогам. Поздовжне перекриття становить 80%, а поперечне — 60%.

Рис. 2.1Літальний апарат для виконання аерофотозйомки Рис. 2.2 Широкоформатна камера Vexcel UltraCAM

Основні технічні характеристики камери UltraCam

Табл.2.1

2.3 Обробка отриманих результатів Створення мережі фототріангуляції в середовищі ЦФС «Дельта»

За допомогою знімків, які отримуються під час аерофотозйомки, я створюю мережу фототріангуляції в середовищі ЦФС «Дельта».

Фототріангуляція — це метод визначення координат точок місцевості по фотознімках. Призначенням фототріангуляції є згущування геодезичної мережі з метою забезпечення знімків опорними точками, необхідними для складання топографічної карти, і вирішення ряду інженерних завдань.

Цифрова фотограмметрична станція (ЦФС) — це система технічних та програмних засобів, яка дозволяє отримувати кінцеву фотограмметричну або картографічну продукцію.

Опис вихідних даних Для практичного опрацювання було задано блок який складається з двох маршрутів, по три знімки в маршруті (див.додаток1).

Процес створення мережі фототріангуляції розпочинається із введення параметрів камери. Для опису камери, якою було виконано аерознімання, в головному меню програми вибираю пункт «Камера». Заповнюю відповідне діалогове вікно, де вводю характеристику камери, що включає в себе інформацію про вид проекції, яка використовувалась в камері, назву камери, елементи внутрішнього орієнтування, базис фотографування та координати позначок. Після завершення вводу даних для подальшої роботи задаю камеру активною (рис. 2.3).

Рис. 2.3 Вікно список камер Створення файлу з параметрами нового блоку

В головному меню програми вибираю пункт «Блок». Для створення нового блоку в меню «Файл» необхідно зайти в пункт «Новый блок» (рис. 2.4). Програма відкриє форму для введення параметрів нового блоку (рис. 2.5). У цій формі заповнюю наступні параметри блоку:

назву блоку;

середній масштаб знімання;

поздовжнє та поперечне перекриття;

камеру;

середню висоту знімання та місцевості;

кількість маршрутів;

кількість знімків та їх номери.

Рис. 2.4 Вікно створення нового блоку Рис. 2.5 Вікно параметрів нового блоку Після введення параметрів блоку він формується згідно схеми, яка відображається в таблиці блоків. Програма відкриває наступне діалогове вікно. Активувавши закладку «Добавить» потрібно вказати директорію, в який записані файли із зображеннями знімків. В результаті зображення будуть завантажені в проект маршруту і їх можна переглянути вибравши закладку «Снимок» (рис. 2.6). Якщо виникла потреба, параметри маршруту можна редагувати. Для цього за допомогою поля «Детально» можна повернутися до відповідного діалогового вікна. За допомогою меню «Файл/Сохранить» створений маршрут зберігаю з назвою «Fedorko». Цей файл буде мати розширення *.tbd (рис. 2.7).

Рис. 2.6 Вікно проекту тріангуляції

Рис. 2.7 Вікно збереження файлу з параметрами нового блоку Виконання вимірювань фототріангуляції

Для виконання фототріангуляції використовується програма «Tріангуляція» (рис. 2.8). Вона дозволяє виконувати вимірювання знімків за растровими зображеннями для їх наступного врівноваження. Вимірювання виконуються в автоматичному та напівавтоматичному режимах з контролем за остаточними паралаксами та похибками на зв’язкових точок.

Для початку роботи в програмі потрібно завантажити файл з параметрами маршруту, який має розширення *.tbd (рис. 2.9). Програма автоматично створить файл з таким самим іменем, але з розширенням *.tmf.

Рис. 2.8 Вікно програми «Тріангуляція»

Рис 2.9 Вікно завантаження файлу Робота в програмі складається з 4-х основних етапів:

1) Внутрішнє орієнтування;

2) Взаємне орієнтування;

3) Зовнішнє орієнтування;

4) Врівноваження маршруту.

Внутрішнє орієнтування

В даній роботі виконувати внутрішнє орієнтування мені не довелось. Це пов’язано з використанням сучасно оновленої камери UltraCAM. Під час знімання нею відбувається автоматична прив’язка знімків по координатних мітках. Це полегшує роботу та зменшує час для опрацювання матеріалів. Врахувавши таку відмінність я одразу приступила до взаємного орієнтування.

Взаємне орієнтування Перед початком вимірів програма висвітлює діалог вибору режиму вимірювання. (рис. 2.10)

Рис. 2.10 Вікно вибору режиму

Потрібно задати кількість точок в одній зоні (від 1 до 3) і ручний режим вибору точок. Програма автоматично створить на кожному знімку фотограмметричні точки і переміститься на першу (центральну) точку першого знімка верхнього маршруту. Номери точок програма задає автоматично і вони залежать від номера знімка, зони в якій знаходиться точка та кількості точок в зоні. Формат номера є наступний: SSSS-ZNN, де, SSSS — номер знімка, на якому точка розташовується в центральному ряді. Далі випливає цифра номера зони Z: 0 — центральна, 1 — верхня, 2 — нижня, дві цифри, що залишилися NN задають номер точки в зоні: 00 — для першої точки зони, 01 для другої і т.д.

Таким чином, кожен знімок вносить у проект блоку точки, розташовані в його центральному ряді, у лівому ряді розташовуються точки які перейшли з попереднього, а в правому ряді з наступного знімка маршруту.

Наприклад: номер 4908−000, відповідає першій точці в центральній зоні знімка 4908, а 4908−200 першій точці з нижньої зони знімка 4908.

Виміри виконую в порядку нумерації, причому потрібно виміряти (указати) тільки точки центрального ряду кожного знімка, а програма автоматично перенесе їх на лівий і правий знімки, а при необхідності і на знімки нижнього маршруту.

Вибираю по можливості чіткий контур у місці без великих перспективних перекручувань або перепадів рельєфу і реєструю точку, натиснувши ліву кнопку миші. Програма автоматично відшукає ту ж точку на суміжних знімках.

Якщо мінімальний коефіцієнт кореляції серед всіх обмірюваних знімків виявиться вище чим 0.7, то програма переміститься на наступну точку (верхня зона). Виконаємо вимір аналогічно (рис. 2.11). Для повернення до попередньої точки використовується кнопка «Back» у вікні режимів. Можна також використовувати клавіші <�ліва стрілка> і <�права стрілка>.

Рис. 2.11 Вікно взаємного орієнтування На рис. 2.12 висвітлюється вікно яке свідчить про закінчення процесу взаємного орієнтування.

Рис. 2.12 Закінчення процесу взаємного орієнтування Попередній аналіз і пошук помилкових вимірів Для аналізу вимірів використовується «Аналізатор блоку», (Сервис/Аналізатор блоку) (рис. 2.13):

Рис. 2.13 Вікно аналізатора блоку Аналізатор блоку являє собою вікно, що містить дві таблиці. У лівій таблиці (Photos) розташований список знімків блоку, що містить стовпчик з наступною інформацією :

Photo — номер знімка;

Inn — середньоквадратична нев’язка по координатних мітках у мікронах (внутрішнє орієнтування);

Rel — середньоквадратичний залишковий паралакс у мікронах (взаємне орієнтування);

Tie — середньоквадратична помилка сполучних точок у метрах (сумарний вектор по XYZ);

K — середньоквадратичне значення коефіцієнта кореляції.

У правій таблиці (Points) розташований список точок поточного знімка, що містить стовпчик з наступною інформацією :

Point — номер точки;

PX — нев’язка по координаті Х знімка в мікронах (лише для координатних міток);

PY — нев’язка/залишковий паралакс по координаті Y знімка в мікронах;

Tie — помилка по зв’язку в метрах (сумарний вектор по XYZ);

DX — помилка по зв’язку координати Х у метрах;

DY — помилка по зв’язку координати Y у метрах;

DZ — помилка по зв’язку координати Z у метрах;

К — значення коефіцієнта кореляції на крапці.

Найгірші результати в кожному стовпчику обох таблиць виділені темним кольором, що полегшує їх пошук.

Зовнішнє орієнтування Послідовність створення каталогу координат:

1. Вікно робочого простору програми «Тріада» згортаю вниз

2. Відкриваю програму «Опора»

3. В нижній частині діалогового вікна зробити точку блоку активною. Використовуючи клавішу «Добавить» заповнюю дані опорних точок. Вносю в каталог всі наявні точки із всіх знімків блоку (рис. 2.14).

Рис. 2.14 Вікно роботи з опорними точками

4. Зберігаю створений файл на жорсткому диску в своєму каталозі з розширенням *.DAT (рис. 2.15).

Рис. 2.15 Вікно збереження опорних точок

5. Повертаємось до програми «Тріада» через меню «Файл» завантажую створений файл з опорними точками (рис. 2.16).

Рис. 2.16 Вікно завантаження опорних точок Відкривається відповідне діалогове вікно, в якому подана інформація про опорні точки .

Колонка «S» в даній таблиці означає статус точки:

<1> - планова точка;

<2>- висотна точка;

<3>- планово-висотна точка.

Для виконання оцінки точності необхідні контрольні точки. Щоб зробити з опорної точки контрольну потрібно в колонці статусу точок напроти вибраної точки зробити подвійний клік лівою кнопкою миші тоді в статусі з’явиться літера «К», що означає використання даної точки як контрольної (рис. 2.17).

Рис 2.17 Вікно інформації про опорні точки Вимірювання опорних точок Для виконання цього процесу необхідно знайти і ідентифікувати на знімку (стереопарі) опорну точку, використовуючи зображення на абрисах у вихідних даних. При наявності поперечного паралаксу, виправити його в режимі «стерео». Натиснути ліву клавішу для наколу — відкриється вікно «Добавить точку» де потрібно задати номер опорної точки. Номер цієї точки повинен співпадати з номером, присвоєним в програмі «Опора». Тип точки — «Ground» (рис. 2.18).

Рис. 2.18 Вікно аналізатора блоку Після підтвердження програма зафіксовує дану точку на знімках і відкриває її, «Аналізатор блоку» потрібно закрити.

Робота в стереорежимі

Щоб активувати стереорежим потрібно натиснути клавішу «стерео» у лівій верхній частині вікна, а щоб захопити точку натиснути «Enter». По X і Y точка наводиться мишкою, а по висоті Z мишкою при натиснутій клавіші «Сtrl». Для усунення поперечного паралаксу використовуються клавіші з стрілками при натиснутій клавіші «Сtrl». Після чого зафіксовується нове положення точки натисканням лівої кнопки миші. Якщо зміни не потрібні, тоді треба натиснути знову «Enter» і програма поверне точку в початкове положення. При виході з режиму «стерео» натиснути «Esc».

Послідовно ідентифікують всі наступні опорні та контрольні точки. Контроль якості і виправлення виконують в «Аналізаторі блоку» в стереорежимі. Величина поперечного паралаксу не повинна перевищувати 5−7 мкм.

Врівноваження мережі фототріангуляції

Спочатку в головному меню програми тріангуляція реалізується команда «Сервис/Настройки» і в діалоговому вікні, яке з’являється, вибирають зі списку програму врівноваження та вказують шлях до її *.ехе файлу (рис. 2.19).

Рис. 2.19 Налаштування програмного врівноваження Далі вибирається меню «BlockMSG» «Контроль связей». Запускається і виконується процес попередньої оцінки точності (рис. 2.20), після завершення автоматично відкривається «Аналізатор блоку». В ньому додається зліва нове вікно «Все точки», де вказуються похибки точок в метрах. Похибки не повинні перевищувати 0,5 м.

Якщо точність задовільна, приступається до процесу врівноваження. Для цього запускають «BlockMSG» «Интерактивние уравнивание».

Рис. 3.17.Вікно процесу попередньої оцінки точності

Програма виконує врівноваження і виводить на екран таблицю результатів, в якій вказані координати опорних точок та точок згущення (додаток2).

Ці дані є результатом виконання фототріангуляції.

3. Охорона праці та навколишнього середовища Відповідно до вимог Закону України «Про охорону праці» з кожним працівником проводяться інструктажі з охорони праці. За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

Вступний інструктаж проводиться:

* з усіма працівниками, яких приймають на постійну або тимчасову роботу, незалежно від освіти, стажу роботи та посади;

* із студентами, які прибули на підприємство для проходження виробничої практики;

* з працівниками інших організацій, які прибули на підприємство і беруть безпосередню участь у роботі підприємства;

* у разі екскурсії на підприємство;

* з усіма вихованцями, учнями, студентами та іншими особами, які навчаються в середніх, позашкільних, професійно-технічних, вищих закладах освіти при оформленні або зарахуванні до закладу освіти.

Первинний інструктаж проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з працівником:

* новоприйнятим (постійно чи тимчасово) на підприємство;

* який переводиться з одного цеху виробництва до іншого;

* який буде виконувати нову для нього роботу;

* з відрядженим працівником, який бере безпосередню участь у виробничому процесі на підприємстві.

Повторний інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці в терміни, визначені відповідними чинними галузевими нормативними актами або керівником підприємства з урахуванням конкретних умов праці, але не рідше:

на роботах з підвищеною небезпекою — 1 раз на три місяці;

для решти робіт — 1 раз на шість місяців.

Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці:

* при введенні в дію нових або переглянутих нормативних актів про охорону праці, а також при внесенні змін та доповнень до них;

* при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на стан охорони праці;

* при порушеннях працівниками вимог нормативних актів про охорону праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж;

* при виявленні особами, які здійснюють державний нагляд і контроль за охороною праці, незнання вимог безпеки стосовно робіт, що виконуються працівником;

* при перерві в роботі виконавця робіт більш ніж на 30 календарних днів — для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт — понад 60 днів;

Цільовий інструктаж проводиться з працівниками:

* при виконанні разових робіт, не передбачених трудовою угодою;

* при ліквідації аварії, стихійного лиха;

* при проведенні робіт, на які оформлюються наряд-допуск, розпорядження або інші документи.

Порядок проведення інструктажів для працівників Усі працівники, яких приймають на постійну чи тимчасову роботу і при подальшій роботі, повинні проходити на підприємстві навчання в формі інструктажів з питань охорони праці, подання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також з правил поведінки та дій при виникненні аварійних ситуацій, пожеж і стихійних лих.

Вступний інструктаж проводиться керівником або спеціалістом служби охорони праці. Орієнтовний перелік питань для складання програми вступного інструктажу визначений Типовим положенням.

Запис про проведення вступного інструктажу робиться в журналі реєстрації вступного інструктажу, який зберігається в службі охорони праці або в працівника, що відповідає за проведення вступного інструктажу, а також у документі про прийняття працівника на роботу.

Первинний інструктаж проводиться індивідуально або з групою осіб одного фаху за діючими на підприємстві інструкціями з охорони праці відповідної до виконуваних робіт, а також з урахуванням вимог орієнтовного переліку питань первинного інструктажу (додаток 8 Типового положення).

Повторний інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником або з групою працівників, які виконують однотипні роботи, за обсягом і змістом переліку питань первинного інструктажу.

Позаплановий інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником або з групою працівників одного фаху. Обсяг і зміст позапланового інструктажу визначаються в кожному окремому випадку залежно від причин і обставин, що спричинили потребу його проведення.

Цільовий інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником або з групою працівників. Обсяг і зміст цільового інструктажу визначаються залежно від виду робіт, що виконуватимуться.

Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі проводить безпосередній керівник робіт і завершуються вони перевіркою знань, а також перевіркою набутих навичок безпечних методів праці. Знання перевіряє особа, яка проводила інструктаж.

При незадовільних результатах перевірки знань, умінь і навичок щодо безпечного виконання робіт після первинного, повторного чи позапланового інструктажів для працівника протягом 10 днів додатково проводяться інструктаж і повторна перевірка знань. При незадовільних результатах і повторної перевірки знань питання щодо працевлаштування працівника вирішується згідно з чинним законодавством.

При незадовільних результатах перевірки знань після цільового інструктажу допуск до виконання робіт не надається. Повторна перевірка знань при цьому не дозволяється.

Працівники, які суміщають професії, проходять інструктажі як з їх основних, так і з професій за сумісництвом.

Про проведення первинного, повторного, позапланового та цільового інструктажів та про допуск до роботи особою, якою проводився інструктаж, вноситься запис до журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці. При цьому обов’язкові підписи як того, кого інструктували, так і того, хто інструктував. Сторінки журналу реєстрації інструктажів повинні бути пронумеровані, журнали прошнуровані і скріплені печаткою.

У разі виконання робіт, що потребують оформлення наряду-допуску, цільовий інструктаж реєструється в цьому наряді-допуску, а в журналі реєстрації інструктажів не обов’язково.

Перелік професій та посад працівників, які звільняються від первинного, повторного та позапланового інструктажів, затверджується керівником підприємства за погодженням з державним інспектором по нагляду за охороною праці. До цього переліку можуть бути зараховані працівники, робота яких не пов’язана з безпосереднім обслуговуванням обладнання, застосуванням приладів та інструментів, збереженням або переробкою сировини, матеріалів.

Всі види робіт що входять в топографо-геодезичне виробництво, виконуються у відповідності до вимог «Правил по техніці безпеки на топографо-геодезичних роботах» та інших діючих правил, норм і інструкцій по техніці безпеки, перелік яких наведений у Збірнику нормативних документів, які діють в Мінекобезпеки України.

Одним із вагомих факторів які можуть шкодити організму є робота за комп’ютером.

Головним джерелом небезпечної дії на здоров’я користувача комп’ютера є засіб візуального відображення інформації на електронно-променевій трубці. Нижче перечислені основні фактори його негативного впливу:

зниження контрасту зображення в умовах інтенсивної зовнішньої засвітки;

дзеркальні бліки від передньої поверхні екрану монітора;

наявність мигання зображення на екрані монітора.

Навіть при короткочасній роботі за комп’ютером (45 хвилин) в організмі користувача проходять значні зміни гормонального стану та специфічні зміни біотоків мозку. Найчастіше ці ефекти проявляються у жінок.

На Україні серед інших порушень функціонального стану організму, найбільш часто зустрічаються порушення зі сторони гормональної та імунної системи.

Використання ПК під час роботи також негативно впливає на зір людини, можлива поява «пелени» перед очима, очі втомлюються, робляться хворобливими, зявляються головні болі, порушується сон, змінюється психофізичний стан організму. На зір користувача впливає також освітлення приміщення.

В цілях забезпечення безпеки здоров’я користувачів ПК в Україні діють Санітарні норми і правила, що визначають нормовані величини факторів впливу, щоб їх негативний вплив був мінімальний, а умови праці - комфортними. Згідно з санітарними нормами час роботи з комп’ютером обмежується 6-ма годинами на добу, причому після кожних 45 хвилин роботи повинні бути 15 хвилин відпочинку. Дисплеї комп’ютерів повинні бути повернуті в сторону від вікна. Відстань від монітора до очей користувача повинна бути не менше 45 — 50 см. Крім цього встановлено технічні стандарти вимог до моніторів.

В якості засобів захисту в інституті існують захисні фільтри для екранів моніторів, що знижують випромінювання монітора в напрямку користувача.

Серед камеральних робіт багато фотолабораторних робіт вимагають передбачливості і точного виконання заходів по санітарії і безпеці. Фотолабораторні роботи можна виконувати в цеху при наявності загальнообмінної вентиляції, місцевих всмоктувачів, витяжних шаф відповідного спецогляду і взуття, засобів індивідуального захисту (окуляри, маски, распіратори, рукавиці, нейтралізуючі і дегазуючи розчини, засобів надання першої медичної допомоги, засобів пожежної профілактики і гасіння пожежі.

До роботи в фото-цеху допускаються працівники не молодші 18 років, які пройшли курси спеціальної підготовки по роботі з хімікатами і інструктаж на робочому місці, що здали екзамен по техніці безпеки і по наданню першої медичної допомоги при пораненнях, отруєннях і опіках.

Висока продуктивність праці топографо-геодезичних робіт повинна бути забезпечена комплексною безпечною діяльністю наявністю механізованого транспорту, безперебійним постачанням матеріалів, спецодягом, харчуванням. На початку безпечна техніка і технологія передбачаються у технічних проектах, які уточняються при обговоренні і захисті.

Пізніше на основі технічних проектів перед початком польових робіт складаються робочі проекти безпечної організації польових робіт в конкретних умовах місцевості з урахуванням фізико-географічних і економічних особливостей району робіт. Польові топографо-геодезичні роботи, зокрема кадастрові знімання виконуються у строгій відповідальності з існуючими і застереженими технічними проектами, правилами з техніки безпеки.

У випадку, коли практикант проводить великомасштабні знімання, він повинен пройти інструктаж з техніки безпеки на польових роботах відповідно до умов місцевості, об'єкту знімання та використання сучасних технічних засобів. Результати такого інструктажу фіксуються у спеціальному журналі.

Перед виїздом на роботу проводиться обов’язкове навчання і інструктаж польових робітників. Вступний інструктаж обов’язковий для нових робітників і студентів-практикантів. Після призначення їх на конкретну роботу здійснюється інструктаж на робочому місці, з практичним навчанням безпечних умов і методів праці. Для навчання і інструктажу на базі повинен бути кабінет по техніці безпеки, забезпечений літературою, плакатами, наочними посібниками і засобами техніки безпеки.

4. Стандартизація і контроль якості продукції на виробництві

Стандартизацією та контролем за якістю продукції на виробництві займається технічний відділ.

Перед початком робіт технічний відділ видає технічне завдання на виконання робіт.

В процесі контролю польових робіт особи, що перевіряють їх виконання, повинні встановити:

знання та дотримання виконавцем вимог діючих нормативно-технічних документів;

відповідність методів виконання польових робіт вимогам технічного проекту, технічним умовам і діючим нормативно-технічним документам;

технічний стан приладів, повноту і своєчасність їх досліджень, перевірок і юстировок;

якість робіт і виконання їх в установлені терміни;

виправлення зауважень та виконання вказівок і пропозицій, які були зроблені під час попередніх перевірок;

виконання правил з охорони праці й техніки безпеки.

Одночасно з контролем польових робіт проводиться інструктаж виконавців з показом передових методів робіт, які забезпечують їх високу якість та ефективність.

Контроль камеральних робіт здійснюється постійно протягом їх виконання відповідальними спеціалістами підприємства.

Кінцеву перевірку якості роботи кожного виконавця здійснює безпосередній керівник робіт камерального виробництва.

Оргацізація контролю та приймання топографо-геодезичних та картографічних робіт виконується кервіником підприємства, який несе відповідальність за якість виконаних робіт.

Контроль якості топографо-геодезичних та картографічних робіт здійснюється згідно з планами, які складаються на відповідний період (квартал, рік) і затверджуються керівником підприємства.

Виконані камеральні роботи виконавець передає безпосередньому керівнику робіт після їх детальної перевірки та виправлення помилок.

У разі виявлення в пред’явлених роботах недоліків і помилок, їх повертають виконавцю на виправлення і доопрацювання.

За підсумками контролю під час виконання робіт і під час їх приймання безпосередній керівник визначає ступінь відповідності їх технічним вимогам і оцінює їх якість за основними критеріями:

точність визначення координат і висот;

точність планово-висотної геодезичної основи;

точність середньої СКП у плановому і висотному положенні контурів та об'єктів місцевості та рисовки рельєфу;

повнота, правильність та чіткість зображення елементів змісту карти і підписів назв об'єктів на оригіналах складання;

строгість математичної обробки результатів вимірювань;

акуратність та охайність оформлення технічної документації;

якість цифрових топографічних, спеціальних та інших тематичних карт.

Висновки Основною метою проходження практики було ознайомлення з виробничою діяльністю державних та приватних організацій України, геодезичних, картографічних служб, які займаються організацією, проведенням та обробкою матеріалів наземних та аерокосмічних фотографічних та цифрових зображень, застосовуючи сучасні фотограмметричні та геоінформатичні технології при вирішенні різного роду народногосподарських завдань.

Під час проходження цієї практики я застосувала практичні та теоретичні навички, ознайомилась із виробничими процесами підприємства, методикою виконання робіт, питаннями техніки безпеки та охорони праці, структурою і організацією виробництва. Мета практики полягала у створені мережі фототріангуляції на ЦФС «Дельта» .

Виконані мною роботи повністю відповідають меті та завданню даної виробничої практики. Під час ознайомлення з основними технологічними процесами на виробництві не виникало труднощів.

.

Список використаної літератури Програма і методичні рекомендації проходження виробничої практики за темою дипломного проекту, магістерської кваліфікаційної роботи.

Глотов В. М., Бабій Л. В., Нікулішин В. І. «Фототріангуляція за матеріалами аерознімання на ЦФС «Дельта», методичні вказівки до лабораторної роботи з дисципліни «Фотограмметрія ч.2» для студентів базового напрямку 6.0709 «Геодезія, картографія та землевпорядкування»

Статут Державного підприємства геодезії, картографії та кадастру в Західному регіоні (ДП «Західгеодезкартографія») — затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 4 травня 2006р. № 205

Дорожинський О.Л. «Аналітична та цифрова фотограмметрія» — Львів: Видавництво НУ «Львівська політехніка», 2002.-163с.

О.Л.Дорожинський «Основи фотограмметрії» — Львів: Видавництво НУ «Львівська політехніка», 2003.-211с.

Закон України «Про охорону праці»

2. «Комплекс цифровой фотограмметический „Дельта-2“. Паспорт», Вінниця, 2000р.

Правила по технике безопасности при топографо-геодезических работах". , — М., Недра., 1986 г.