Показники продуктивності праці в сільському господарстві та методика їх визначення

Існує два показника продуктивності праці, які використовується в практиці господарювання. Перший з них — виробіток, який являє собою обсяг продукції створеної одним робітником за певний період часу.

І другий показник продуктивності праці - трудомісткість, вона визначається, як співвідношення витрат часу до обсягу виготовленої продукції і характеризує скільки часу витрачається на одиницю продукції.

Методика обчислення виробітку натурального — це коли обсяг виробництва вимірюється у натуральних показниках.

Трудовий — продукція вимірюється у витратах часу на її виробництво.

Вартісний — обсяг виробництва визначається за показниками валової, товарної, чистої або реалізованої продукції.

В залежності від періоду, за який обчислюється виробіток, він буває годинний, денний, місячний, квартальний і річний.

В залежності від складу витрат часу, які включаються у розрахунок, виділяють такі види трудомісткості:

• — технологічна — враховує витрати часу основних робочих;
• — виробнича — включає витрати часу основних і допоміжних робочих;
• — повна — витрати часу усіх категорій персоналу;
• — трудомісткість обслуговування виробництва включає витрати часу допоміжних робочих;
• — трудомісткість управління виробництвом включає витрати часу спеціалістів, службовців та управлінського персоналу.

Існують чинники зростання виробітку — це підвищення технічного рівня виробництва (модернізація, автоматизація). Результатом дії цього чинника є зменшення трудомісткості виготовлення 1 виробу і як наслідок економія чисельності.

Удосконалення організації праці і управління передбачає скорочення нерегламентованих простоїв, перерозподіл функції управління, економія чисельності визначається за абсолютним значенням вивільнених працівників; поглиблення спеціалізації. Призводить до зменшення обсягу виробництва і як наслідок вивільнення основних робочих.

При збільшенні обсягу виробництва відбувається відносне вивільнення умовно постійного персоналу.

Під впливом структурних зрушень у виробництві може зменшитися трудомісткість виготовлення однієї грн. продукції і це призведе до економії персоналу. Економія під впливом структурних зрушень Планування приросту виробітку на підприємстві застосовується:

• — визначається вихідна чисельність персоналу в розрахунковому періоді, тобто умовна чисельність, яка була б необхідна для забезпечення планового (розрахункового) обсягу виробництва за умови збереження базового рівня виробітку продукції на одного працюючого;
• — визначається зміна (зменшення «-», збільшення «+») вихідної чисельності працівників під впливом окремих чинників і сумарні зміни численності (Еч)
• — розраховується можливий загальний приріст продуктивності праці в розрахунковому періоді (?Ппр) порівняно з базовим періодом.