Техніко-економічне обґрунтування ефективності дослідження та впровадження у виробництві активованої води для покращення мікробіологічних показників м"яса т

Міністерство освіти і науки України ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ Факультет — ТБММПтаЕМ Кафедра маркетингу та логістики КУРСОВА РОБОТА з дисципліни «Інвестування та інноваційний менеджмент»

на тему «Техніко-економічне обґрунтування ефективності дослідження та впровадження у виробництві активованої води для покращення мікробіологічних показників м’яса та м’ясних продуктів Одеса — 2014

ВСТУП

В сучасному світі одною з важливіших є задача ефективного вкладення капіталу (інвестування) з метою його примноження (збільшення).

Економічна природа інвестування обумовлена закономірностями процесу розширеного відтворення.

Під інноваційною діяльністю розуміється діяльність колективу, спрямована на забезпечення доведення науково-технічних ідей, винаходів (новацій) до результату, придатного до практичного застосування та реалізації їх на ринку з метою задоволення потреб суспільства в конкурентоспроможних товарах і послугах.

Інноваційна діяльність передбачає створення цілого комплексу наукових, технологічних, організаційних, фінансових і комерційних заходів, які у сукупності ведуть до створення інновації «під ключ», тобто повністю готової до реалізації на ринку.

Маркетингові дослідження спрямовані на послідовне визначення: асортименту продукції та обсягу виробництва (V), цін на продукцію (Ц) для того, що б визначити кінцеву мету виробничої діяльності - обсяги реалізації продукції (РП) та прибуток від реалізації продукції, яку передбачають виробляти в результаті впровадження результатів НДР (П).

Метою даної НДР є збільшення прибутку підприємства за рахунок зниження втрат на зворотню продукцію, в результаті впровадження активованої води в технології м’ясних продуктів. Дана тема є актуальною у наш час, бо економічна мета здійснюється без додаткового внесення хімічних речовин (технологія є екологічною).

У даній курсовій роботі здійснюється техніко-економічне обґрунтування ефективності впровадження результатів НДР у виробництво.

1. РОБОЧА ГІПОТЕЗА НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

дослідження виробництво інвестиція прибуток Економічною метою наукової роботи є збільшення прибутку підприємства за рахунок зниження втрат на зворотню продукцію, в результаті впровадження активованої води в технології м’ясних продуктів.

Для досягнення мети планується виконати наступні дії:

Формулювання концепції дослідження;

Проведення прикладних науково-дослідних робіт;

Експериментальні дослідження у виробництві;

Сертифікація продукту;

Патентування.

Предметом дослідження є технологія виробництва м’ясних продуктів із заміною водопровідної води на електроактивовану.

Зміст науково-дослідної роботи вивчення впливу електроактивованої води на мікробіологічний стан м’ясних продуктів, під час зберігання.

Для виконання даної роботи необхідно провести ряд лабораторних дослідів в лабораторних умовах кафедри ТМРтаМП і кафедри Біохімії мікробіології і фізіології харчування (рис.1).

Рис. 1 — Схема проведення досліджень Таблиця 1 — Перелік контролюємих показників та методи контролю

Таблиця 2 — Визначення часу досліджень

З таблиці 2 можна зробити висновок, що на всі досліди необхідно витратити 48 діб.

Порядок впровадження у виробництві результатів дослідження Впровадження інноваційної технології на ЧП «Фірма Гармаш».

Для впровадження даної інновації технології необхідно передбачити встановлення електроактиватора води СТЭЛ-АК на операції складання фаршу. Потужність: 120 Вт; габаритні розміри: 29×25×4 см; вага: 1,3 кг. Також планується встановити 3 ємності (для аналіту, каталіту та їх змішування). Додаткові площі для електроактиватора та ємностей не потрібні через їх малий розмір. Обслуговування ємностей та електроактиватора покладається на фаршескладальника, якому планується доплата в розмірі 20% від його зарплатні.

Очікувані економічні результати.

Зниження втрат на зворотню продукцію на 3%.

2. МАРКЕТИНГОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Згідно з робочою гіпотезою, в роботі передбачається отримання додаткового прибутку, за рахунок зниження втрат на зворотню продукцію на 3%

Але збільшиться експлуатаційні витрати у зв`язку з встановленням нового обладнання.

Прибуток від зниження втрат на зворотню продукцію визначається за формулою:

П=ДРП-Вдод Де ДРП — обсяг додаткової реалізованої продукції;

Вдод — додаткові витрати.

Обсяг реалізації продукції у вартісному виразі (РП) визначаються множенням обсягів виробництва продукції на ціну продукцію без ПДВ.

ДРП=ДV*(Ц — Звар.)

Де Звар — залишкова вартість продукції.

Як правило, на переробку продукції в якої вийшов термін придатності повертається 10% ковбас, тому можна по рахувати зміну обсягу реалізації.

Зміна обсягу реалізації продукції, розраховується за формулою:

ДV =Vзв*0,03

Де Vзв. — обсяг виробництва варених ковбас на підприємстві «Гармаш».

0,03 — мінімальний відсоток зменшення витрат на зворотню продукцію На 2014 рік обсяг виробництва варених ковбас 140 тонн/рік.

Ц — ціна підприємства на варені ковбаси (40,5 тис грн./т) За проектом передбачається отримання додаткового прибутку, за рахунок зниження втрат на зворотню продукцію на 3%

Тобто ДV = 140*0,03=4,2 тонн/рік Тоді:

ДРП= 4,2*(40,5−20) = 86 тис грн./рік Додаткові витрати ДВдод=Вел+ ДАм + ДВекс+Взп+Всоц+Він Де Вел — витрати на електроенергію;

ДАм — амортизаційні відрахування;

ДВекс — експлуатаційні витрати;

Взпфонд зарплати;

Всоц — соціальні потреби;

Він — інші витрати.

Енерговитрати розраховують, виходячи з обсягу виробництва варених ковбас, 140 тонн/рік поділений на об'єм виробництва в годину. (140/0,05 робочих змін = 2800 годин/рік), потужності устаткування (0,12 кВт) і діючого тарифу на електроенергію (1,25 грн за кВт/год), тобто:

Вел = 2800* 0,12 * 1,25 = 420 грн/рік Амортизаційні відрахування ДАм = Вуст* 0,2

0,2- норма амортизації 20%;

Вуст — вартість електроактиватора 60 тис грн.

ДАм =60 * 0.2 = 12 тис грн.

Експлуатаційні витрати складають 25% від амортизаційних витрат, тобто:

ДВекс = ДАм * 0,25 = 12 * 0,25 = 3 тис грн Фонд заробітної плати складає 20% від зарплатні фаршескладальника, яка складає 2200грн/міс, бо саме він буде обслуговувати електроактиватор.

Взп = 2200*0,2 *12= 5280 грн/рік Витрати на соціальні потреби складають 38%:

Всоц = 5280 *0,38 = 2007 грн

Інші витрати складають 10% від суми попередніх витрат:

Він = (420+12 000+3000+5280+2007) * 0,1 = 2270 грн ДВдод = 168+12 000+3000+5280+2007 + 2270 = 24 725 грн.

Тоді прибуток від втрат на переробку зворотної продукції складає :

П = 86 000 — 24 725 = 61 тис грн.

3. ВИЗНАЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО БЮДЖЕТУ ТА ІНВЕСТИЦІЙ У ВИРОБНИЦТВО

Розмір інвестицій визначаємо за формулою

І= Іін + Івир де Іін — інноваційний бюджет

Івир — інвестиції у виробництво для впровадження результатів НДР Визначення інноваційного бюджету

Іін=Вкон +Цндр+ Векс + Всер + Впат де Цндр — ціна науково-дослідної роботи Вкон — витрати на формування концепції (50% від Цндр) Векс — витрати на експериментальні дослідження (50% від Цндр) Всер — витрати на сертифікацію продукції (20% від Цндр) Впат — витрати на патентування новації (20% від Цндр) В основі визначення інноваційного бюджету лежить визначення ціни НДР. А ціна НДР визначається на підставі витрат НДР.

Ціна НДР складає

Цндр=Вндр+П+ПДВ

де Вндр — витрати на НДР П — прибуток від НДР (20%)

ПДВ — податок додаткової вартості (20%)

Визначення витрат на розробку НДР — Вндр Витрати на НДР визначаються шляхом складання кошторису по статтях:

1. Витрати на сировину;

2. Витрати на допоміжні матеріали;

3. Витрати на електроенергію;

4. Витрати на заробітню плату;

5. Витрати на соціальні заходи;

6. Амортизаційні відрахування;

7. Інші витрати ;

8. Накладні витрати.

Витрати на сировину Витрати на сировину визначаємо згідно з рецептурою та зводимо до таблиці.

Таблиця 3 — Розрахунок вартості сировини

При визначенні витрат на сировину враховуються також витрати на допоміжні матеріали для проведення досліджень та вартість канцелярських товарів.

Витрати на допоміжні матеріали Середовище МПА — 150 грн.

Спирт — 20 грн Вата — 10 грн Реактиви для фарбування за грамом — 50 грн Фізрозчин — 7 грн Відповідно загальні витрати на сировину та витрати для проведення дослідів складають:

150+20+10+50+7+123=360 грн Витрати на електроенергію Витрати на електроенергію розраховуємо з виразу Вел. ен=Велактив+Велкопт+Вел.терм Так як використовуємо 3 електроприлада — електроактиватор води, термостат та коптильна шафа.

Для кожного з приладів розраховуємо витрати електроенергії з виразу Вел. ен=?фі* зі*Фі

де ф — кількість годин роботи приладу з — потужність приладу кВт/год Ф — тариф електроенергії, 0,6 грн/кВт*год Тоді:

Вел.ен = 8,4+16+269 = 294 грн

Витрати на заробітну платню Ці витрати складають усі заробітні плати учасників НДР — керівника з технологічної кафедри, керівника з економічної частини, студента — дослідника та лаборанта.

Розрахунки зносяться до таблиці 4.

Таблиця 4 — Розрахунок оплати праці усіх учасників НДР

Амортизаційні відрахування Обладнанням користуються в лабораторії академії протягом 48 діб. Тому тривалість використання обладнання складе приблизно 550 годин в перерахунку на цілодобове використання 48 діб. Норма амортизації складає 20% в рік від балансової вартості працюючих технологічних машин та механізмів і 8% амортизаційних витрат при використанні площі.

А=Ао+Ап де Ао — амортизаційні відрахування на обладнання Ап — амортизаційні відрахування на приміщення

Ао=Цел*0,2+ Цтерм*0,2+ Цкопт*0,2

де Ао — вартість обладнання: термостат (4500 грн.), електроактиватор (2500 грн), коптильна шафа (5500 грн.)

Ао= 2500*0,2+4500*0,2+5500*0,2=2500 грн.

Ап=Цп*S*0,05

де Цп — ціна за 1 м² приміщення (13 000 грн.)

S — площа лабораторії (40 м2)

Ап=13 000*40*0,05=26 тис грн.

Виходячи з того що обладнання і лабораторія використовується 1 місяць та 18 діб.

Ао=2500*1,6/12=334 грн.

Ап=26 000*1,6/12=3467 грн.

А=334+2557=2891 грн.

Інші витрати

Інші витрати складають 10% від суми витрат по статтям 1−5 та розраховуються з виразу Він=(123+360+294+19 817+2891)*0,1=2349 грн.

Накладні витрати Накладні витрати складають 20% від суми витрат за статтями 1−5 та розраховуються за формулою.

Внакл=(123+360+294+19 817+2891)*0,2=4697 грн.

Кошторис витрат на проведення НДР зводимо в таблицю 5.

Таблиця 5 — Кошторис

Таким чином на проведення НДР планується витратити за статтями витрат 30,5 тис.грн.

Ціна НДР складає

Цндр=Вндр+П+ПДВ де Вндр — витрати на НДР (30,5 тис. грн.)

П — прибуток від НДР (20%)

ПДВ — податок додаткової вартості (20%)

Цндр=30,5* 1,44 = 43,9 тис. грн.

Інноваційний бюджет складає

Іін=43,8*0,5+43,8+43,8*0,5+43,8*0,2+43,8*0,2 = 105 тис грн Визначення інвестицій для впровадження новацій у виробництво

Івир = Іовф + Іок де Іовф — інвестиції у основні виробничі фонди;

Іок — додаткова сума оборотних коштів, потрібних виробництву у зв’язку з впровадженням результатів НДР.

Іовф=Іпу де Іпу — інвестиції для придбання устаткування Оскільки розробка НДР не передбачає будівництва нових приміщень, а лише встановлення електроактиватора, то Іовф= Іпу = 60 тис. грн

Інвестиції у оборотні кошти не враховуються, оскільки не передбачається додаткова кількість сировини для виробництва варених ковбас.

Іок=0

Тоді:

Івир=60+0=60 тис грн.

І=60+105=165 тис грн.

ВИСНОВКИ

Так як 3, можна зробити попередній висновок про доцільність проведення НДР та ефективність впровадження її результатів у виробництві.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Методичні вказівки до виконання курсової роботи з курсу «Інвестування та інноваційний менеджмент» на тему «Техніко-економічне обґрунтування ефективності дослідження та впровадження у виробництві(предмет дослідження по завданню технологічної кафедри на проведення НДР)/ Укладач Л. П. Попов. — Одеса: ОНАХТ, 2010.

2. Конспект лекцій з курсу «Інвестування та інноваційний менеджмент».

3. Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни «Інвестування та інноваційний менеджмент» / Укладач Л. П. Попов. — Одеса: ОНАХТ, 2012.-19с.