Обґрунтування доцільності впровадження системи автоматизації WMS на ТОВ «ТПК» Омега-Автопоставка

ВВЕДЕННЯ

В умовах зростаючої конкуренції питання оптимізації витрат і підвищення якості обслуговування клієнтів входять в перелік ключових в діяльності сучасних дистриб’юторських компаній, оптових і роздрібних компаній. Однією з важливих ланок логістичного ланцюга для даного напряму бізнесу є склад розподілу, ефективність функціонування якого, зрештою, в значній мірі робить вплив на ефективність бізнесу в цілому.

Для операторів складських послуг питання підвищення ефективності складу стоїть гостріше, оскільки склад для них є, фактично, основним виробничим підрозділом. Ефективна, з погляду продуктивності і вартості, вантажопереробка на сучасному складі неможлива без якісної інформаційної і технічної підтримки складських процесів. Зростання об'ємів вантажопереробки, а також безперервно зростаючий рівень вимог до якості складського сервісу вимушують керівництво компаній замислюватися про інструменти підвищення ефективності функціонування складу. Одним з таких інструментів є система автоматизованого управління складом (Warehouse Management System — WMS).

Система WMS — це система автоматизації складської діяльності, яка дозволяє в режимі реального часу керувати всіма технологічними операціями на складі.

Система керує роботою складської техніки і персоналу, контролює переміщення вантажів і вантажної техніки по території складу, оперативно планує завдання персоналу з урахуванням поточних обставин.

Об'єкт дослідження: склад в структурі ТОВ «ТПК «Омега — Автопоставка».

Предмет дослідження: система автоматизация WMS як инструмент підвищенння діяльності складу на ТОВ «ТПК «Омега — Автопоставка».

Мета роботи полягає у теоретичному та практичному обґрунтуванні доцільності впровадження системи автоматизації WMS на ТОВ «ТПК «Омега-Автопоставка».

Задачі випускної роботи:

— описати теоретичні основи складського господарства;

— описати системи автоматизованого управління складом — Warehouse Management System (WMS)

— дати організаційно-економічну характеристику об'єкта дослідження

— проаналізувати вибір вендора по заданих критеріях

— обґрунтувати причини впровадження систем WMS вендорами країн СНД та визначити переваги вибору системи;

— описати характеристику роботи вибраної системи;

— розробити етапи впровадження системи автоматизації;

— вирахувати витрати на впровадження системи WMS;

— визначити якісні характеристики впровадження системи автоматизації.

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД РИНКУ СИСТЕМ АВТОМАТИЗАЦІЇ СКЛАДСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

1.1 Теоретичні основи складського господарства

1.1.1 Поняття складу

У термінологічному словнику по логістиці склад — це будівля, споруда, пристрій, призначений для приймання, розміщення, зберігання, підготовки до виробничого і особистого споживання (розкрій, фасовка), пошуку, комплектації, видачі споживачам різної продукції.

Сучасний склад має свою певну структуру і виконує різні функції. При цьому різноманіття його параметрів, технологічних і об'ємно-планувальних рішень, конструкцій устаткування і характеристик номенклатури товарів, що переробляється, склад відноситься до складних систем. Одночасно він є лише інтегрованою складовою частиною системи вищого рівня — логістичного ланцюга, який формує основні, у тому числі і технічні, вимоги до складської системи, встановлює цілі і критерії його оптимального функціонування, диктує умови розробки системи складування. Тому проблема складування вимагає не тільки індивідуального технологічного, але і певного логістичного підходу, заснованого на ув’язці особливостей вхідних і витікаючих потоків, з урахуванням внутрішніх чинників, що впливають на складську обробку вантажу. 15]

Під складським господарством розуміється сукупність наступних складових:

1) склад (складські приміщення і складські території);

2) системи вантаження;

3) внутрішні транспортні системи (конвеєри, автоі електронавантажувачі, вагонетки і ін.);

4) системи переробки вантажів (системи штрих — кодування, лінії пакетування і упаковки, сортування);

5) системи зберігання вантажів (стелажі, спеціальні місткості, спецобладнання для збереження якості вантажів);

6) системи складського обліку вантажів.

Склади різних конструктивних різновидів можуть об'єднуватися в систему складського господарства.

Одним з простих варіантів організації складського господарства є розгалужена структура. У такій структурі який-небудь пункт накопичення служить складом — джерелом для декількох інших пунктів.

Подальшим розвитком такої системи є ешелонована структура, що складається з декількох ієрархічних рівнів — ешелонів складування.

У такій системі вимоги від споживачів поступають тільки на нижній рівень, тобто запити від технологічного устаткування потрапляють тільки на склади підрозділів.

Однієї з найсучасніших форм організації і ведення складського господарства є організація магазинів-складів. Магазин — склад є складом з тим або іншим ступенем механізації і автоматизації, призначений для зберігання, розміщення і пошуку товарно-штучної продукції в умовах багатономенклатурного асортименту. При утворенні на складі надлишків понад запланований транзитний об'єм їх дозволяється оперативно продавати дрібнооптовим покупцям. З цією метою при складі створюється торговий зал і необхідні для дрібнооптової торгівлі зони прийому, комплектації і відправки, а також адміністративні і сервісні приміщення. 16]

1.1.2 Функції складів

Складування створює економічні вигоди. Про економічні вигоди можна говорити, коли використовування одного або більш складів веде до безпосереднього скорочення загальних логістичних витрат. 15]

Економічні вигоди тісно пов’язані з основними функціями, які виконують склади:

1) консолідація;

2) розукрупнення;

3) доробка/відстрочення;

4) накопичення запасів.

Консолідація вантажів

Складування створює економічні вигоди за рахунок консолідації відправки. Склад одержує від виробничих підприємств продукцію, призначену певному замовнику, і формує з неї крупнішу змішану партію відправки. При цьому вигоди полягають в максимальному скороченні транспортних витрат і у тому, що на розвантажувальному майданчику замовника не виникає транспортних заторів.

Головна перевага консолідації полягає в можливості укрупнювати партії товарів, що відправляються в певний район збуту.

Розукрупнення вантажів в дорозі

Ці операції схожі з тими, які виконує консолідуючий склад, тільки в них не входить функція зберігання. При цьому на сортувальний термінал (склад розукрупнення) доставляються вантажі від виробників, призначені декільком замовникам, їх сортують на дрібніші партії відповідно до замовлень і відправляють (доставляють) кожному споживачу. Вантажі на сортувальний термінал доставляють великими партіями, що забезпечує економію транспортних витрат і полегшує організацію транспортування.

Доробка/відстрочення

Склад можна використовувати і для того, щоб затримати процес остаточної доробки або збірки продукції легкої промисловості. Склад, що має в своєму розпорядженні устаткування для маркування або постачання продуктів етикетками, дозволяє відстрочити остаточне виготовлення продукту до тих пір, поки на нього не буде пред’явлений реальний попит. Економічні вигоди подібної послуги зв’язані, по-перше, з мінімізацією ризику, оскільки остаточна доробка і упаковка здійснюється тільки після того, як з’явився певний замовник з своїми вимогами до маркування і упаковки, по-друге, з скороченням запасів, оскільки на одні і ті ж товари можна клеїти різні етикетки і по-різному їх упаковувати.

Накопичення запасів

Ця функція характерна для деяких галузей, продукція яких носить сезонний характер і вимагає тривалого зберігання. Накопичення запасів створює свого роду захисний бар'єр, що дозволяє налагодити ефективне виробництво в умовах обмежень, пов’язаних з джерелами ресурсів і коливаннями споживацького попиту.

Також складування створює сервісні вигоди — це друга група функцій складів. Сервісні переваги від роботи складів можуть супроводжуватися, а можуть і не супроводжуватися зниженням витрат. Про сервісні вигоди складу говорять в тому випадку, якщо основна задача складу полягає в посиленні здатності всієї логістичної системи в цілому створювати корисність місця і часу. Це насилу піддається прямій кількісній оцінці, оскільки вимагає зіставлення витрат і рівня сервісу.

1.1.3 Призначення складів

Склади — це акумулятори резервів матеріальних ресурсів, необхідних для демпфування коливань об'ємів поставок і попиту, а також синхронізації швидкостей потоків товарів в системах просування від виробників до споживачів або потоків матеріалів в технологічних виробничих системах. 16]

У економічній діяльності використовується безліч різновидів складів. Але за призначенням можна виділити 9 видів:

1) виробничі - склади сировини, комплектуючих, матеріалів, цехові склади готових виробів, заводські склади готової продукції;

2) транзитно-перевалочні - склади при залізничних станціях, портах, річкових пристанях, аеропортах, автовантажних терміналах служать для короткочасного зберігання вантажів в період перевантаження їх з одного виду транспорту на іншій;

3) митні - склади для зберігання товарів в очікуванні митної перевірки;

4) дострокового завезення — склади в районах, доставка товарів в які можлива лише в певні періоди року;

5) сезонного зберігання — склади для товарів сезонного характеру;

6) резервні - для зберігання запасів на випадок надзвичайних обставин;

7) оптові - розподільні - склади, що забезпечують товаропровідні мережі;

8) комерційні загального користування — склади, що обслуговують будь-яких власників товарів;

9) роздрібні - склади торгових підприємств.

Склади також розрізняються умовами зберігання. Визначають наступні склади:

— загального призначення;

— резервуари;

— сейфи для небезпечних речовин;

— спеціалізовані склади-сховища (овочесховища, склади-холодильники з машинним охолоджуванням, льодовики для зберігання продуктів і ін.).

1.1.4 Склади в каналах просування товарів

У підприємствах — учасниках товаропровідних систем склади є основними функціональними підрозділами. Системи просування товарів між виробниками і споживачами підрозділяють на 3 види:

1) прямі (виробник — дилери і крупні споживачі);

2) ешелоновані (виробник — дистриб’ютори — дилери і крупні споживачі);

3) гнучкі (ешелоновані з можливістю прямих поставок від виробників дилерам і крупним споживачам в особливих випадках).

Ешелоновані товаропровідні системи включають три рівні складів:

1) центральні або зональні склади виробників, що обслуговують регіональні склади своєї системи просування товарів в географічних або адміністративних регіонах;

2) регіональні склади, що обслуговують своїх дилерів в одному регіоні;

3) дилерські, що обслуговують дрібнооптових і роздрібних споживачів в районах споживання товарів.

Зональні і регіональні склади називають дистриб’юторськими (розподільними), так як вони реалізують товари оптом не кінцевим споживачам, а відповідним складам — ланкам товаропровідних систем.

Дилерські (торгові) склади реалізують товари роздрібним споживачам безпосередньо і через своїх торгових агентів, що містять магазини або інші пункти збуту. Дилерські склади теж виконують розподільні функції, але дрібнооптовими партіями. 15]

Стосовно масштабів України розрізняють:

— центральні або зональні склади (склади готової продукції заводів — виробників і оптових компаній-імпортерів);

— регіональні (склади оптових підприємств, які обслуговують одну або декілька областей;

— дилерські (склади, що входять в збутову мережу дрібнооптових фірм, які обслуговують споживачів в одному або декількох районах споживання).

Задачі дистриб’юторських складів:

— організація ефективної діяльності по забезпеченню товаропровідної мережі;

— задоволення замовлень по номенклатурі на 90−95% (для складів офіційних дистриб’юторів);

— термінові відвантаження протягом доби за межі області, протягом напівдіб в межах області;

— нетермінові відвантаження — в період не більш ніж 2 дні.

1.1.5 Класифікація складської нерухомості в Україні

Клас А+

Обов’язкові критерії:

— сучасна одноповерхова складська будівля з легких металоконструкцій і сэндвич-панелей, переважно прямокутної форми, без колон або з кроком колон не менше 12 метрів, з відстанню між прольотами не менше 24 метрів;

— площа забудови — 40−45%;

— рівна бетонна підлога з антипиловим покриттям, з навантаженням не менше 5 тонн на 1 м², на рівні 1,2 метри від рівня землі;

— висота стель — не менше 13 метрів, яка дозволяє установку багаторівневого стелажного устаткування (6−7 ярусів);

— регульований температурний режим;

— система пожежної сигналізації і автоматична система пожежогасіння;

— система вентиляції;

— системи охоронної сигналізації і відеоспостереження;

— автономна електропідстанція і тепловий вузол;

— достатня кількість автоматичних воріт докового типу (dockshelters) з навантажувально-розвантажувальними майданчиками регульованої висоти (docklevelers) не менше 1 на 500 м²;

— майданчики для відстою великовантажних і парковки легкових автомобілів;

— майданчики для маневрування великовантажних автомобілів;

— офісні приміщення при складі;

— допоміжні приміщення при складі (туалети, душові, підсобні приміщення, роздягальні для персоналу);

— система обліку і контролю доступу співробітників;

— оптико-волоконні телекомунікації;

— обгороджена і цілодобово охороняється, освітлена упорядкована територія;

— розташування поблизу центральних магістралей;

— професійна система управління;

— досвідчений девелопер.

Бажані, але необов’язкові критерії:

— залізнична вітка.

Клас А

Аналогічний класу А+ за винятком наступних пунктів:

— крок колон повинен складати не менше 9 метрів;

— площа забудови — 45−55%;

— висота стель — не менше 10 метрів.

Такі критерії, як система обліку і контролю доступу співробітників, автономна електропідстанція і тепловий вузол, ж/д вітка відносяться до бажаних.

Клас В+

Аналогічний класу А+ за винятком наступних пунктів:

— одноповерхова складська будівля, переважно прямокутної форми, побудована або реконструйована;

— площа забудови — 45−55%;

— відсутні посилання до кроку колон і відстані між прольотами;

— висота стель — від 8 метрів;

— кількість автоматичних воріт докового типу (dockshelters) — не менше 1 на 1000 м²;

— пандус для розвантаження автотранспорту.

Такі критерії, як професійна система управління, система обліку і контролю доступу співробітників, автономна електропідстанція і тепловий вузол, ж/д вітка відносяться до бажаних.

Клас В

Обов’язкові критерії:

— одноповерхова, двоповерхова складська будівля, переважно прямокутної форми, знов побудована або реконструйована промислова будівля;

— у разі двоповерхової будівлі необхідна наявність достатньої кількості вантажних ліфтів (підйомників) вантажопідйомністю не менш 3-х тонн і не менше 1 на 2000 м²;

— висота стель — від 6 метрів;

— підлога — асфальт або бетон без покриття;

— система опалювання;

— пожежна сигналізація і система пожежогасінні;

— пандус для розвантаження автотранспорту;

— майданчики для відстою і маневрування великовантажних автомобілів;

— охорона по периметру території;

— телекомунікації;

— системи охоронної сигналізації і відеоспостереження;

— допоміжні приміщення при складі.

Бажані, але необов’язкові критерії:

— система вентиляції;

— офісні приміщення при складі;

— система обліку і контролю доступу співробітників;

— автономна електропідстанція і тепловий вузол;

— ж/д вітка.

Клас С

Обов’язкові критерії:

— капітальне виробниче приміщення або утеплений ангар;

— висота стель — від 4 метрів;

— підлога — асфальт або бетонна плитка, бетон без покриття.

Бажані, але необов’язкові критерії:

— у разі багатоповерхової будови — вантажні ліфти/підйомники;

— ворота на нульовій відмітці;

— майданчики для відстою і маневрування великовантажних автомобілів;

— система вентиляції;

— система опалювання;

— пожежна сигналізація і система пожежогасінні;

— офісні приміщення при складі;

— ж/д вітка;

— пожежна сигналізація і система пожежогасінні;

— пандус для розвантаження автотранспорту;

— охорона по периметру території;

— телекомунікації;

— допоміжні приміщення при складі.

Клас D

Обов’язкові критерії:

— підвальні приміщення або об'єкти ЦО, неопалювальні виробничі приміщення або ангари.

Бажані, але необов’язкові критерії:

— майданчики для відстою і маневрування великовантажних автомобілів;

— пожежна сигналізація і система пожежогасінні;

— система опалювання;

— система вентиляції;

— офісні приміщення при складі;

— ж/д вітка;

— телекомунікації;

— охорона по периметру території.

1.2 Опис систем автоматизованого управління складом — Warehouse Management System (WMS)

1.2.1 Поняття системи WMS

В умовах зростаючої конкуренції питання оптимізації витрат і підвищення якості обслуговування клієнтів входять в перелік ключових в діяльності сучасних дистриб’юторських компаній, оптових і роздрібних компаній. Однією з важливих ланок логістичного ланцюга для даного напряму бізнесу є склад розподілу, ефективність функціонування якого, зрештою, в значній мірі робить вплив на ефективність бізнесу в цілому.

Для операторів складських послуг питання підвищення ефективності складу стоїть гостріше, оскільки склад для них є, фактично, основним виробничим підрозділом. Ефективна, з погляду продуктивності і вартості, вантажопереробка на сучасному складі неможлива без якісної інформаційної і технічної підтримки складських процесів. Зростання об'ємів вантажопереробки, а також безперервно зростаючий рівень вимог до якості складського сервісу вимушують керівництво компаній замислюватися про інструменти підвищення ефективності функціонування складу. Одним з таких інструментів є система автоматизованого управління складом (Warehouse Management System — WMS).

Система WMS — це система автоматизації складської діяльності, яка дозволяє в режимі реального часу керувати всіма технологічними операціями на складі.

Система керує роботою складської техніки і персоналу, контролює переміщення вантажів і вантажної техніки по території складу, оперативно планує завдання персоналу з урахуванням поточних обставин.

1.2.2 Класифікація WMS

За даними консалтингової компанії ESYNC, серед систем, що вживаються сьогодні в управлінні складами, можна виділити чотири, різних по своїх масштабах, категорії:

1) системи початкового рівня;

До систем початкового рівня відносять WMS з базовою функціональністю (прийом товарів, розміщення, підбір партій та їх відвантаження) і мінімальними можливостями модифікацій (або повною відсутністю таких). Як правило, цю групу систем характеризує невелика кількість транзакцій (менше 200 в годину), а кількість користувачів не перевищує 10. Системи підтримують «паперову» технологію або обмежений круг терміналів збору даних, вони можуть надавати стандартні звіти, працювати в автономному режимі або мати простий інтерфейс обміну даними з головною системою. Системи початкового рівня є проміжною ланкою між обліковими системами і системами управління складом, тобто це рішення, які трансформувалися з облікових систем.

2) системи середнього рівня (коробкові);

Системи середнього рівня (стандартні коробкові системи) — це WMS з базовою функціональністю і заздалегідь визначеними можливостями настройки. Вони підтримують помірні об'єми транзакцій (від 200 до 1000 в годину), з ними працює від 10 до 40 користувачів, системи можуть працювати з 10−20 радіотерміналами, мають генератор звітів, інтерфейси до системи корпоративного управління і т.п.

Це системи, умовно готові до установки, не мають на увазі якої-небудь модифікації або підстроювання бізнес-процесів. Але це вже саме системи управління складом: вони оперують і управляють процесами, задачами, підтримують певний рівень оптимізації процесів, але схеми виконання процесів в них задані жорстко. Іноді є можливість вибору варіанту виконання операції (з двох-трьох позицій) шляхом установки прапорців або галочок (наприклад, друкувати етикетку при прийманні чи ні). При цьому змінити алгоритм процесу або які-небудь його елементи, не відмічені прапорцями, неможливо. До таких систем можна віднести модулі управління складом ERP-систем.

Системи середнього рівня (стандартні коробкові системи) підходять для складів, готових підстроїти свої складські процеси під типову технологію, що реалізовані в системі. Як правило, це невеликі склади, де не стоять задачі унікальної або нестандартної обробки товару, складних правил або алгоритмів обробки вантажу, організації послуг доданої вартості.

«Коробкові» продукти звичайно швидше впроваджуються, вартість впровадження істотно нижче. У той же час рішення на їх основі часто істотно менш гнучкі, що припускає використовування тільки компаніями з простими бізнес-процесами. Для компаній, що активно розвиваються, і компаній з складними бізнес-процесами підійде система, що тільки конфігурується.

3) системи, що конфігуруються;

У категорію систем, що конфігуруються, або комплексних систем входять повнофункціональні WMS, що передбачають значну модифікацію під вимоги замовника. Вони підтримують великий об'єм і широку номенклатуру товарів, значний об'єм транзакцій (понад 1000 в годину). У таких системах може працювати більше 40 користувачів, понад 20 радіотерміналів. Подібні системи також мають генератор звітів і працюють на могутніх обчислювальних платформах.

Принцип впровадження систем цього класу також полягає у виборі для кожного складського процесу одного з варіантів його виконання, закладеного в системі. Але можливостей вибору варіанту значно більше, ніж в системах середнього рівня: з допомогою не тільки установки прапорців, але і вибору правил і стратегій.

У деяких системах для певних процесів передбачена можливість створення власних правил обробки товару, звісно з урахуванням обмежень системи. Самостійне формування своїх правил, введення параметрів, на основі яких будуватиметься обробка товару, — це великий крок вперед до оптимізації і адаптації закладених в системі процесів до вимог конкретного замовника.

4) системи, що адаптуються;

Системи, що конфігуруються, не можуть підтримувати всі особливості технологічних процесів замовника. Тому існує ще підкласи систем на замовлення. Вони грунтуються на «кращих практиках» — на тому, які організовані бізнес-процеси в «більшості» західних компаній.

На прикладі систем країн СНД існує також підклас систем на замовлення. Це конфігуруючі системи або системи середнього рівня відрізняються тим, що у компанії, що впроваджує їх є вихідний код. Тобто теоретично, якщо якісь параметри системи не влаштовують замовника, компанія-постачальник може її допрограмувати.

Але до таких питань треба завжди відноситися обережно: якщо йдеться про додаткове програмування, то це значне збільшення часу реалізації проекту (не тільки на програмування, але і на постановку задачі, тестування). Це дорого і вимагає якісної підготовки завдання. Буває, що розробники відмовляються виконати деякі складні в реалізації вимоги.

Ці системи, побудовані на основі архітектури SOA, на додаток до можливості конфігурації базової системи дозволяють міняти логіку бізнес-процесів і без програмування і зміни вихідного коду підстроювати їх під особливості бізнес-процесів замовника. Таким чином, користувач не повинен змінювати свої технологічні процеси під той варіант, який реалізований в системі.

Під адаптацією бізнес-процесів розуміється зміна алгоритму виконання будь-якої операції, екранів терміналів, логіки обробки даних, екранів (форм) стаціонарних місць. Як досягти цього, не змінюючи вихідний код під кожного клієнта? Відповідь міститься в архітектурі. Існує ряд західних систем, що мають адаптивну архітектуру: HighJump, Provia, Marc Global, RedPrairie, Click Commerce і деякі інші.

Зразковий діапазон цін по класах WMS представлений у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Зразковий діапазон цін на WMS залежно від класу системи

1.2.3 Постачальники WMS

Постачальників (вендорів — vendor) систем WMS (як українських, російських, так і іноземних) можна умовно розділити на 2 категорії:

1) компанії, які надають послуги з розробки програмного забезпечення на замовлення ;

2) компанії, які продають і впроваджують готовий продукт.

Список найпопулярніших вендорів і пропонованих ними продуктів описані у табл. 1.2.

Таблиця 1.2

Список пропонованих на світовому ринку, та на ринку країн СНД продуктів і їх вендорів

1.2.4 Користувачі WMS

Користувачів WMS можна розділити на два класи:

1) споживачі логістичних послуг-це компанії, що мають власні склади для управління своїм товаром, основний бізнес яких пов’язаний з виробництвом, імпортом або дистрибуцією товарів, а також крупні роздрібні мережі. Складська логістика в цих компаніях грає забезпечуючу функцію. Склади, якими управляють такі компанії називають корпоративними;

2) провайдери логістичних послуг-це компанії, бізнес яких заснований на наданні послуг з відповідального зберігання і складської переробки товарів, що належать споживачам логістичних послуг. Це саме професійні логістичні компанії, які управляють складською логістичною функцією як частиною системи управління товарними потоками свого клієнта. Склади, якими управляють такі компанії називають публічними.

1.2.5 Переваги та недоліки WMS

Рано чи пізно настає момент, коли традиційні методи ведення складського обліку перестають задовольняти збільшені потреби бізнесу. Через товарообіг, що збільшується, складські процеси втрачають керованість, і організація справ на складі все більше нагадує хаос. В даному випадку масштабної реорганізації вже не уникнути, і встає питання про автоматизацію складської діяльності. Як у будь-якій інформаційній технології існують переваги та недоліки, так і в системах WMS існують дані якості.

Виділяють наступні недоліки:

— персоналу доведеться багато чому вчитися і звикати працювати по-новому. WMS зажадає кардинальні зміни у всіх робочих процесах, що для більшості стане стресовою ситуацією. Потрібно бути готовим до того, що не всі згодяться прийняти такі радикальні зміни і деяких співробітників доведеться звільнити. Персонал боїться впровадження, боїться змін, боїться, що система замінить його і він втратить роботу. Частина персоналу може явно або прихований саботувати зміни, що також не прискорить процес переходу. Навчання персоналу завжди вимагає чималих сил, часу і засобів, і якщо спробувати на цьому заощадити, то шкоди буде, швидше, більше, ніж користі;

— зовнішнє середовище також навряд буде готове до значних змін. У будь-якої крупної торгової компанії велике число постачальників, кожний з яких звик працювати по-своєму, а WMS пред’являє жорсткі вимоги до приймання товару. Тому необхідно наперед вибудовувати відносини з постачальниками, виробляючи єдині правила по відвантаженню товару;

— треба пам’ятати про труднощі перехідного періоду. Жодна компанія не може собі дозволити зупинити роботу складу на період впровадження автоматизованої системи. Треба бути готовим до того, що якийсь час робота складу буде неритмічною, виникнуть нестиковки і помилки. Крім того, WMS повинна зібрати первинну інформацію про товари і місця їх зберігання. Лише у міру накопичення даних з’явиться можливість використати алгоритми оптимізації, поліпшити ефективність і швидкість роботи складу. На даному етапі украй важливі відладжені комунікації усередині компанії: тільки добра взаємна домовленість дозволить максимально швидко і чітко залагоджувати виникаючі непорозуміння;

— також мінусом будуть витрати, на які припаде піти при впровадженні. Витрати на впровадження складатимуться з вартості самої WMS-системи (ліцензій робочих місць), вартості додаткового програмного забезпечення (так деякі системи використовують СУБД інших постачальників).

В цілому, успіх впровадження будь-якої «інтелектуальної» системи залежить, в першу чергу, від того, наскільки повно і ґрунтовно в ній реалізована бізнес-логіка. Саме тому процес підготовки технічного завдання для WMS-системи складний. Постановка технічного завдання (ТЗ) — це найвідповідальніша частина проекту автоматизації: чим менш опрацюване ТЗ, тим гірше пройде впровадження. Постановка ТЗ часто включає переосмислення бізнес-процесів, існуючих в компанії. А це вимагає проведення повноцінного аудиту менеджменту, необхідно зафіксувати поточне положення справ в компанії і пріоритети розвитку. Щоб зробити хороше завдання, треба поговорити зі всіма відділами, поставити під сумнів деякі речі, побачити суперечності між побажаннями одного підрозділу і іншого, врешті-решт підняти це питання вгору і спробувати його вирішити. Для цього у внутрішніх фахівців недосить повноважень і компетенції. А постачальникам до цього по суті і справи немає.

Тому зарубіжні експерти рекомендують проводити постановку задачі за допомогою незалежних консультантів, гідно оплачуючи їх роботу. Причому наймати їх повинен той, хто виділяє бюджет. Це, як правило, генеральний директор. Такий спосіб не тільки дозволяє одержати якісне ТЗ, але і запобігти несумлінним діям внутрішніх співробітників.

Також виділяють переваги WMS на складі, тому впровадження WMS-системи дозволяє:

— впорядкувати і оптимізувати технологічні процеси роботи з матеріальними потоками;

— забезпечиті повній контроль над рухом товару;

— підвищити продуктивність складу за рахунок обліку оборотності і настройки правил відбору з урахуванням частоти звернень до того або іншого товару;

— завдяки принципу адресного зберігання підвищити точність даних про кількість і розміщенні товару на складі до 99,9%;

— скоротити час виконання всіх складських операцій в середньому на 20−30%, що веде до підвищення продуктивності праці;

— оптимізувати використання складських площ (місткість збільшується на 5−25%) завдяки вибору найвірнішої стратегії розміщення вантажів, ущільнення і застосування чарунок з різною висотою;

— звести практично до нуля кількість ситуацій, коли персонал не може знайти товари;

— відділу продажів одержувати точну інформацію про складські запаси завдяки обміну даними між корпоративною і складською системою в режимі реального часу;

— підвищити загальну економічну ефективність процесів компанії ;

— підвищити спостережливість складського процесу і, як наслідок, швидкість ухвалення управлінських рішень. Система виробляє повне оперативне управління складськими процесами, а наявність аналітичних функцій дозволяє одержувати необхідну інформацію для ухвалення стратегічних управлінських рішень;

— можливість оперативно одержувати інформацію про вантажопотоки, завантаженість складу, терміни зберігання і вартість обробки вантажів дозволить оперативно управляти матеріальним потоком, а застосування WEB-технологій дозволить це робити з будь-якої точки світу.

1.3 Висновки до розділу

В теоретичній частині цієї випускної роботи було описано поняття, призначення та функції складу, роль складів в каналах просування товарів, також була проведена класифікація складської нерухомості в Україні.

Склад — це будівля, споруда, пристрій, призначений для приймання, розміщення, зберігання, підготовки до виробничого і особистого споживання (розкрій, фасовка), пошуку, комплектації, видачі споживачам різної продукції.

У другому підрозділу було визначено поняття, класифікація системи WMS.

Система WMS — це система автоматизації складської діяльності, яка дозволяє в режимі реального часу керувати всіма технологічними операціями на складі.

Система керує роботою складської техніки і персоналу, контролює переміщення вантажів і вантажної техніки по території складу, оперативно планує завдання персоналу з урахуванням поточних обставин.

Також були описані основні постачальники та користувачі WMS. Був проведений аналіз переваг і недоліків системи WMS.

РОЗДІЛ 2. СИСТЕМА АВТОМАТИЗАЦІЇ WMS ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ якості ДІЯЛЬНОСТІ СКЛАДУ ТОВ «ТПК «ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА»

2.1 Організаційно-економічна характеристика об'єкта дослідження

2.1.1 Довідка о підприємстві

Повне та скорочене найменування:

— офіційна назва: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Омега-Автопоставка»;

— скорочена назва: ТОВ «ТПК «Омега-Автопоставка».

Місцезнаходження:

— юридична адреса: 62 495, Харківська область, Харківський район, сел. Васищеве, вул. Промислова, 1;

— поштова адреса: 62 495, Харківська область, Харківський район, сел. Васищеве, вул. Промислова, 1. 8 — (057) 713−69−02, факс: 8 — (057) 713−69−00, e-mail: [email protected].

ТОВ «ТПК «Омега-Автопоставка» було засноване в 2004 році, Статут товариства зареєстровано Харківською районною державною адміністрацією в Харківській області 10.06.2004 р. (реєстраційний номер № 4 058 775Ю0031552, Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи № 14 711 200 000 000 320 від 10.06.2004 р.). Нова редакція статуту зареєстроване 14.11.2005 р. реєстраційний номер № 14 711 050 005 000 320.

Перелік засновників:

— Бісага Ярослав Васильович;

— Дудирєв Юрій Миколайович;

— Іванов Микола Павлович;

Организаційна структура «Омега-Автопоставка» представлена у додатку, А Основними споживачами продукції є фізичні та юридичні особи на внутрішньому ринку України. А саме на ринку автозапчастин до комерційної техніки, легкових автомобілів, сільгосптехніки, також ринках шин, комерційної техніки та легкових автомобілів.

Відповідно до статуту метою діяльності «ТПК «Омега-Автопоставка», є:

— отримання доходу шляхом здійснення підприємницької або іншої діяльності та інвестування для задоволення попиту на ринку на товари, роботи і послуги, надані, які виконані і вироблені суспільством або іншими суб'єктами;

— реалізація економічних, соціальних, професійних і творчих інтересів засновників (учасників) і працівників суспільства;

— довгострокове зростання вкладень засновників (учасників) суспільства;

— реалізація на основі одержаного від господарської діяльності доходу програм розвитку суспільства;

— задоволення соціально-економічних інтересів засновників (учасників) суспільства і членів трудового колективу.

ТОВ «Торговельно-промислова компанія «Омега-Автопоставка» — найбільший постачальник автотехніки, запасних частин і шин до автомобілів і сільськогосподарської техніки.

Компанія заснована в 1990 році і на сьогоднішній день є корпорацією, в яку входить декілька основних напрямів діяльності:

1) продаж запасних частин і шин;

2) продаж вантажних автомобілів і причіпної техніки;

3) продаж легкових автомобілів.

Компанія має мережу логістичних центрів з складами в крупних містах України (Київ, Одеса, Тернопіль, Донецьк, Дніпропетровськ).

Загальна чисельність співробітників компанії налічує 1003 чол.

Асортиментна номенклатура налічує близько 20 тис. позицій. У числі партнерів більше 80 великих заводів-виробників країн СНД.

Інформація про грошові зобов’язання (кредитна історія) знаходиться в табл.2.3.

Таблиця 2.3

Інформація про грошові зобов’язання

2.1.2 Історія компанії

Компанія «Омега-Автопоставка» була заснована в 1990 р. у м. Харкові. За 15 років свого розвитку компанія стала крупною корпорацією, що має власну базу, що включає адміністративно-господарські споруди, автоматизовані складські ангари і виробничі цехи.

Через 5 років з моменту свого заснування, в компанії одержав розвиток основний напрям діяльності, який і до цього дня є пріоритетним — торгівля запасними частинами до вантажних автомобілів.

У 1995 рік асортимент Компанії налічував до 30 позицій запасних частин до автотехніки «Камаз». Магазин і склад були невеликим за розмірами приміщенням, де працювало 6 чоловік. Пізніше, в цьому ж році, Компанія переїхала в новий офіс, орендувала додаткові складські площі. На цьому етапі вперше почала виділятися структура організації.

У 1997 рік у Компанії з’явився новий напрям — запасні частини до автотехніки «МАЗ». Почалося впровадження інформаційних технологій, що згодом стало одним з напрямів діяльності Компанії.

У 1998 асортимент продукції поповнився продукцією ВАТ «ГАЗ». Одержали розвиток автотранспортні перевезення, які здійснювалися силами власного парку автомобілів. Виріс штат, виділився відділ продажів і відділ закупівель, з’явилися нові структурні підрозділи.

У 2001 році було введено новий бізнес напрям — продаж автошин. На кінець року в Компанії числилося до 100 співробітників.

У 2002 рік з’явилася нова тема — продаж вантажної техніки, зокрема «Камаз». Асортимент продукції вимірювався 3000-ою номенклатурою і великим числом представлених марок автомобілів.

Цього року одержав розвиток новий для автобізнесу напрям — «Розробка і впровадження інформаційних систем». Був повністю автоматизований облік в Компанії, підписані договори на просування нових на той час програмних продуктів в Україні - 1С підприємство.

Відкрилися філіали в крупних містах України: Києві, Одесі, Тернополі, Донецьку. Це дозволило наблизити товар до покупця і одержати додаткову перевагу, скоротивши термін доставки.

У 2004 році була створена товаропровідна мережа ВАТ «ГАЗ». Задані стандарти якості послуг для продавців запасних частин роздрібної мережі. Завдяки стандартам, які вказані у вимогах до товаропровідної мережі, забезпечується захист споживацьких інтересів. Прийшовши в магазин до торгового представника, покупець одержить необхідний сервіс і якість послуг, підкріплене гарантією, товар оригінального виробництва. Щорічно в товаропровідній мережі проводяться конференції, де озвучуються плани і підіймаються актуальні питання кожної із сторін.

Досягнення:

— фірма визнана «Кращим підприємством України 2005» в номінації «Оптова торгівля автотоварами»;

— лауреат рейтингу найбільших компаній України «ГВАРДІЯ 500»;

— лауреат конкурсу «Кращий працедавець 2005 року».

2.1.3 Стан справ на ТОВ «ТПК «Омега-Автопоставка»

Компанія «Омега-Автопоставка» працює на ринку запасних частин до вантажних автомобілів вже понад 15 років. Ринкова частка компанії в цьому сегменті складає близько 40%. При цьому, групи компаній постійно виходять на нові ринки: запасні частини до легкових автомобілів, сільгосптехніка і запчастини до неї, підшипники, шини. З урахуванням цих ринкових сегментів частка «Омега-Автопоставка» на ринку запасних частин складає близько 14%.

«Омега-Автопоставка» вийшла на ринок легкових автомобілів «ВАЗ» лише в 2005 році, але вже в 2006 році ринкова частка компанії в цьому сегменті досягла 2,5%. На теперішній час відкрита мережа автосалонів «Дорожня Карта» і в результаті перерозподілу на ринку дистрибуції автомобілів з квітня 2009 року ТОВ «Дорожня Карта» пройшло акредитацію у основного постачальника ВАЗ ЗАТ «УкравтоВАЗ» і уклала контракт на поставку продукції з ним, одержавши статус офіційного ділера. Асортиментний ряд автомобілів розширений в 2008 році марками китайських автовиробників та одержано статус офіційного ділера «BYD», «BRILLIANCE». Основними конкурентами на цьому ринку є корпорації «Укравто», «Богдан» і «АІС» .

Ринкова позиція компанії «Омега-Автопоставка» на ринку вантажних автомобілів і запасних частин до них є достатньо стійкими (до 40% ринку). Компанія лише почала діяльність на ринку легкових автомобілів, сільгосптехніки і запасних частин до них, через це частка в даних сегментах є незначною.

Об'єм продажу за останній рік представлений на рис. 2.1.

Рис. 2.1. Об'єм продажу на ТОВ «ТПК «Омега-Автопоставка»

2.1.4 Відомості про об'єкт автоматизації

Об'єктом автоматизації є складський комплекс, розташований за адресою: Україна, пгт. Васищево, Харківський р-н, Харківська обл., вул. Промислова, 1.

Територія складського комплексу є майданчиком загальною площею близько 7 га, що має зручний під'їзд для автотранспорту, а також залізничні під'їзні колії. На території складського комплексу розташовується група будівель складів (6 штук) і майданчиків вуличного зберігання (близько 10 штук) різного розміру.

Основні характеристики будівель і їх призначення приведені в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4

Основні характеристики існуючих будівель

В ході проектного обстеження складського комплексу були виявлені наступні його особливості, сприяючі впровадженню системи WMS на ТОВ «ТПК «Омега-Автопоставка»:

— велика територія складу з декількома окремими будівлями;

— велика площа місць вуличного зберігання товарів;

— проведення приймання товарів як в один етап, так і в два етапи. У другому випадку товар спочатку приймається по вантажомісцям, потім по номенклатурі;

— більшість будівель і майданчиків не має однозначного функціонального призначення і за рішенням персоналу може бути задіяні в процесах приймання, зберігання і відвантаження товарів;

— велика номенклатура товарів (більше 20 000 активних найменувань);

— велика кількість негабаритного товару, що зберігається;

— наявність товарів, що вимагають сертифікатів і мають індивідуальні серійні номери;

— угрупування замовлень на відвантаження для доставки по маршрутах;

— наявність замовлень, що вимагають позачергової збірки («доставка в 24 години»).

Тому можна зробити висновок, що ТОВ «ТПК «Омега-Автопоставка» потребує впровадження WMS, а його склади якнайкраще підходять для впровадження системи.

2.2 Критерії вибору вендора WMS системи

2.2.1 Методика визначення комплексного або узагальненого показника якості

Підвищення вимог сучасного бізнесу до рівня логістичного сервісу в рамках загальної задачі максимального задоволення кінцевого споживача ставить питання про необхідність модернізації логістичних технологій. Оскільки складська логістика виконує роль ключової ланки в управлінні запасами і товарознавстві, питання про вибір автоматизованої системи управління складами (Warehouse Management System, WMS) стало останнім часом актуальним для широкого круга компаній.

Систему класу WMS доцільно впроваджувати в компаніях, для яких кількість номенклатурних позицій перевищує 300, площа зберігання перевищує 2000 кв.м., а швидкість обороту товару по складу перевищує 30 днів. При цьому достатньо тільки двох з цих чинників для ухвалення рішення про необхідність WMS.

ТОВ «ТПК «Омега-Автопоставка» хоче впровадити WMS, але вона неминуче стикається з різноманіттям пропозицій на ринку. При цьому заявлені характеристики рішень у всіх зразково однакові, а відмінність в цінах досить істотна.

З усіх запропонованих варіантів підприємство вподобало компаніяю «СОЛВО». Але щоб зробити вірний вибір треба порівняти «СОЛВО» з іншими вендорами по основних характеристиках (показникам якості). Тому я застосовую методику визначення комплексного або узагальненого показника якості. 10]

Розрахунки і аналіз конкурентоспроможності за допомогою цієї методики виконують таким чином:

1) з усіх вендорів-конкурентів вибирають кращі варіанти (вітчизняні і зарубіжні), що мають попит на ринку;

2) формують перелік основних показників якості, характерних для даних систем (не більш десять);

3) визначають абсолютні значення i-x показників j-x варіантів (Pij) і заносять в зведену таблицю;

4) показникам якості привласнюються коефіцієнти вагомості bi:

и, (1.2)

де — номери показників якості.

5) показники якості розділяються на такі, що мінімізуються, і такі, що максимізуються. Гіпотетичний (еталонний) варіант складається з урахуванням цих показників;

6) розраховують для кожного j-го варіанту відносні значення i-x показників (мінімізовані та максимізовані):

(1.3)

. (1.4)

7) розраховують узагальнені показники якості () для всіх розглянутих варіантів:

. (1.5)

8) розраховують рівень якості нового постачальника (вендора) в порівнянні з вендорами — конкурентами:

(1.6)

де — рівень j-го варіанта щодо іншого (базового);

 — узагальнені показники порівнюваних варіантів.

В методиці комплексного або узагальненого показника якості я визначила основні характеристики вендорів, які впливають та відповідають потребам ТОВ «ТПК «Омега-Автопоставка». Усі розрахунки зведені у таблиці 2.5., де розраховується рівень якості «СОЛВО» у порівнянні з вендорами — конкурентами.

Виходячи з отриманих результатів, можна сказати продукт компанії «СОЛВО» є конкурентоздатним, тому що його узагальнений показник якості виявився вище, ніж у вендорів — конкурентів.

Рівень якості системи SOLVO. WMS у порівнянні із системами автоматизації конкурентів показує, система «СОЛВО» найкраща та найкраще відповідає потребам «ТПК «Омега-Автопоставка».

У₁₂=1,19

У₁₃=1,23

У₁₄=1,18

У₁₆=1,10

У₁₅=1,14

2.2.2 Причина впровадження систем WMS вендорами країн СНД

Річ у тому, що в умовах російсько-українського культурно-економічного ландшафту далеко не завжди спрацьовують типові, частково переднабудовані системи, які пропонують західні системи Якщо компанія функціонує в умовах відрегульованої стабільної економіки і приймає на роботу тільки профільно освічених фахівців, то застосування типової системи навряд чи викличе проблеми. А якщо визначальну роль виконує людський чинник, зміна законодавства, необхідність «відв'язування» оперативного обліку від фіскального, питання локалізації під українські стандарти обліку і взаємодії з постачальниками і клієнтами, то західні системи не підходять.

Тому, впроваджуючи західні системи, необхідно наперед попереджати замовника про певну частку доробок, які доведеться зробити. Прояв снобізму відносно переваг замовника і акцент на глобальності підходів, закладених в ту або іншу систему, якраз таки і приводить до конфліктів.

У таких умовах порозумітися із замовником більше шансів має російська або українська консалтингова компанія, оскільки для неї пошук оптимальних рішень — звична справа. При нагоді вибору замовник віддасть перевагу співпраці з тією компанією, яка відкритіша для діалогу, з якою можна спокійно обговорювати зміни в проекті і знаходити компроміси.