Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях на ВАТ «Світлофор»

ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

" УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА ПРАВА «КРОК»

Курсова робота на тему:

Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях на ВАТ «Світлофор»

Виконала:

Студентка 5 курсу групи ЕП

Красіна Катерина Олександрівна

Зміст

Вступ Розділ 1. Система управління охороною на підприємстві ВАТ «Світлофор»

1.1 Нормативно-правова база на підприємстві

1.2 Організація управління охорони праці на підприємстві ВАТ «Світлофор»

Розділ 2. Охорона праці ливарної дільниці на ВАТ «Світлофор»

2.1 Аналіз трудового процесу ливарної дільниці

2.2 Аналіз виробничих факторів ливарної дільниці

2.3 Аналіз джерел факторів впливу на функціональний стан працівника Розділ 3. Розробка рекомендацій по покращенню умов праці на ВАТ «Світлофор»

3.1 Розробка заходів щодо поліпшення умов праці ливарної дільниці

3.2 Оцінка ефективності модернізації та заходів щодо охорони праці

Висновки Список використаних джерел

Вступ

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Відповідно до ст. 3 Конституції України і Закону «Про охорону праці» основним принципом державної політики є пріоритет життя і здоров’я робітників відносно будь-яких результатів виробничої діяльності.

Соціальне значення охорони праці проявляється у зростанні якості та продуктивності праці, збереження трудових ресурсів і підвищенні соціально-економічних показників об'єкта. Підвищення соціально-економічних показників об'єкта відбувається за рахунок покращення якості та продуктивності праці, збереження трудових ресурсів та їх складових компонентів.

Зростання якості та продуктивності праці відбувається за рахунок підвищення фонду робочого часу: 1) скорочення внутрішніх змінних простоїв шляхом зниження кількості або ліквідації мікротравм, обумовлених несприятливими умовами праці; 2) запобігання передчасному стомленню за рахунок оптимізації умов праці, режимів праці і відпочинку та інших заходів, які сприяють підвищенню ефективності використання робочого часу.

Збереження трудових ресурсів відбувається за рахунок покращення стану здоров’я і підвищення середньої тривалості життя в результаті покращення умов праці, що супроводжується високою трудовою активністю і підвищенням виробничого стажу.

Економічне значення охорони праці визначається ефективністю заходів, що поліпшують умови праці та підвищують її безпеку, і оцінюється за результатами, які отримують при зміні соціальних показників.

Охорона праці як галузь регламентує основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров’я в процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом (далі - власник) і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

З вище зазначеного, можна стверджувати, що питання про охорону праці є актуальним і потребує значної уваги. Отже, метою написання курсової роботи є зменшення шкідливих факторів на роботу працівників підприємства ВАТ «Світлофор»

Розділ 1. Система управління охороною праці на підприємстві ВАТ " Світлофор"

1.1 Нормативно-правова база на підприємстві

Відкрите акціонерне товариство «Світлофор» спеціалізується на випуску напільного обладнання і апаратури сигналізації, централізації, блокування (ЦСБ) і зв’язку для залізниці.

Основними виробами заводу являються: світлофори, клапани електропневматичні, шлагбауми автоматичні, муфти різної модифікації, датчики колії и др. Клієнтами підприємства є: українські залізниці, ГЗК та інші.

Технологічні операції ВАТ «Світлофор» представлено на рисунку (рис. 1.1).

Рис. 1.1 Технологія виготовлення виробів на ВАТ «Світлофор»

Динаміка обсягу наданих послуг представлена за 2010 рік.

Таблиця 1.1

Аналіз виробничої діяльності ВАТ «Світлофор» за 2010 рік

Відповідно до наведеної таблиці 1.1, ми бачимо, що фактичний обсяг виробництва продукції в звітному році склав 4715,7 тис. грн., що перевищує планове завдання на 337,5 тис. грн. (7,7%). Порівняно з минулим роком обсяг виробництва продукції збільшився всього на 4,3%.

Частка експортної продукції в звітному році склала 33,7%. Порівняно з минулим роком питома вага експорту збільшилась на 8,2%, а планове завдання по цьому показнику перевиконано на 2,3%.

Результати аналізу свідчать про нарощення обсягу виробництва продукції та підвищення її якості.

На підприємстві працює 115 осіб. В структуру ВАТ «Світлофор» включено: технічний відділ; відділ охорони праці; виробничі відділи (інструментальна дільниця, дільниця транспорту, ливарна дільниця, механозборочна дільниця, ремонтна дільниця); відділ машиніста компресорних установок; фінансово-економічна служба.

Метою управління охороною праці на ВАТ «Світлофор» є забезпечення безпеки, збереження здоров’я та працездатності людини під час трудової діяльності.

Система управління охороною праці ВАТ «Світлофор» розроблялася з урахуванням особливостей його виробничої діяльності і вписується в існуючу структуру й схему управління підприємством у цілому, де органи (суб'єкти) управління діяльністю одночасно є органами (суб'єктами) управління охорони праці.

В основу системи управління охороною праці (СУОП) підприємства покладена економіко-цільова спрямованість функціонування й комплексний підхід до вирішення проблем охорони праці. Це виражається в чіткому формулюванні цільових завдань як бажаний результат діяльності та у розробці економічного механізму як способу, що забезпечує досягнення поставленої мети.

Найважливішими завданнями СУОП на ВАТ «Світлофор» є такі:

— організація та координація роботи в галузі охорони праці;

— планування роботи й прогнозування виробничого ризику (ступеня небезпеки);

— технологічне забезпечення;

— технічне забезпечення;

— матеріально-технічне забезпечення;

— нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці, соціальне забезпечення;

— правове забезпечення;

— контроль за станом охорони праці;

Документи, якими забезпечене підприємство зазначені в таблиці 1.2

трудовий виробничий праця Таблиця 1.2

Нормативно-законодавча база з охорони праці на ВАТ «Світлофор»

Таким чином, можна стверджувати, що ВАТ «Світлофор» має відповідну документацію з питань охорони праці та приділяє цьому належну увагу.

Функції служби охорони праці на ВАТ «Світлофор» виконує головний інженер з охорони праці, а саме: забезпечує працюючих правилами, стандартами, положеннями, інструкціями.

1.2 Організація управління охорони праці на підприємстві ВАТ " Світлофор"

Система управління охороною праці (СУОП) на ВАТ «Світлофор» передбачає: підготовку виробництва, обов’язки та права керівного складу підприємства.

Управління відділом охорони праці здійснює одна особа це головний інженер з охорони праці.

Усі посадові особи, відповідно до переліку посад (таблиця 1.2; наказ Держнаглядохоронпраці № 94 від 11.10.1993р.), до початку виконання своїх обов’язків і періодично (один раз на три роки) проходять інструктаж (первинний, вступний, повторний, позаплановий, цільовий) навчання і перевірку знань з питань охорони праці, яку здійснює головний інженер з охорони праці, після чого посадова особа підписується, чим підтверджує, що інструктаж був проведений.

Відділ охорони праці виконує такі функції:

1) організовує і координує роботи з охорони праці на підприємстві

2) здійснює контроль за додержанням у структурних підрозділах законодавчих і нормативних правових актів з охорони праці

3) організовує вивчення умов праці на робочих місцях, роботу з перевірки технічного стану устаткування, запобіжних і захисних пристроїв

4) інформує працівників від особи роботодавця про стан умов праці на робочому місці

5) організовує проведення перевірок, обстеження технічного стану устаткування, машин і механізмів на відповідність їх вимогам нормативних актів з охорони праці, стану санітарно-побутових приміщень

6) забезпечує проведення ввідних і повторних інструктажів, навчання і перевірку знань з охорони праці працівників підприємства

7) забезпечує складання звітності з охорони праці

Таким чином, відділ охорони праці виконує значну кількість відповідних функцій, проте не наділяє значної уваги заходам щодо поліпшення умов праці. Це негативно відображається на працездатності персоналу. Внаслідок цього з’являються додаткові витрати підприємства на лікарняні, компенсації за важкі, небезпечні й шкідливі умови праці.

Розділ 2. Охорона праці ливарної дільниці на ВАТ " Світлофор"

2.1 Аналіз трудового процесу ливарної дільниці

Ливарна дільниця складається з: формувальника (8чол), обрубувача (3чол), землероба (1чол), залівщика (3чол), стержновщика (1чол), вагранника (2чол), модельника (2чол).

Виробниче приміщення ливарної дільниці має наступні параметри:

Площа: 5 по 12?6м;

Об'єм приміщення: 306 м³

Кількість працюючих осіб: 20.

Температура повітря на робочих місцях, в теплий період року, Т-21 ^оС (2б.)

Відносна вологість повітря, ф-50%(1б.)

Рівень шуму, L-84дБА (6б) Час його впливу, t- 4 год.

Загальне освітлення, лк — 300(2б) Тривалість зосередженого спостереження,% -80(4б) Швидкість повітря, м/с — 0,6 (3б) Природна вентиляція. Система опалення через котельню локального значення. Штучне освітлення: 7 ламп високого тиску, 1 переносний світильник.

Освітлення Основними обов’язками робітників ливарної дільниці є:

1. Приготування сумішей для стержнів

2. Виготовлення стержнів та їх сушка

3. Формовка машинна на великих та малих формовочних машинах

4. Формовка на ручному плаці

5. Плавка металу в вагранці

6. Заливка

7. Вибивка

8. Обрубка (в барабанах, дрібеметі)

9. Ручна зачистка на точилах і шліф машинах

10. Віджиг Для виконання зазначених обов’язків ливарна дільниця в трудовому процесі використовує технічне устаткування: вагранка, обдирочні станки, голтовочні барабани, барабан сушки піску, барабан дрібомет, заточні станки, деревообробні станки.

Робоче місце формувальника забезпечується: ручною трамбівкою, гладилкою, молотками, штирями та іншим. А сам формувальник для виконання трудового процесу одержує: спецодяг, спецвзуття та рукавиці.

Робоче місце прибирають щодня, один раз на день, в кінці робочої зміни.

Отже, для поліпшення умов трудового процесу потрібно запровадити вдосконалення штучного освітлення, знизити рівень шуму.

2.2 Аналіз виробничих факторів ливарної дільниці

Шкідливими виробничими факторами на ВАТ «Світлофор» є:

1.Фізичні фактори, а саме:

— підвищений рівень вібрації

— недостатність природного та штучного освітлення

— підвищений рівень виробничого шуму

2.Хімічні фактори, а саме:

— підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони

3.Фактори трудового процесу, а саме:

— важкість труда

— напруженість праці(монотонність навантаження) Отже, залежно від кількісної характеристики рівнів і тривалості дії окремих шкідливі виробничі фактори можуть бути небезпечними. Тому потрібно ними не нехтувати, а розробляти заходи щодо поліпшення умов праці.

2.3 Аналіз джерел факторів впливу на функціональний стан працівника

Визначимо ступінь шкідливості фактора фактичного та вимірюваного:

де , — ступінь шкідливості фактора фактичного та виміряного, бали;

— час дії даного фактора до тривалості зміни в годинах.

На робочому місці є елементи умов праці, що формують її важкість:

Х1-температура 2б; Х2-швидкість повітря 3б; Х3-освітлення 2б; Х4 — тривалість зосередженого спостереження 4б; Х5-рівень шуму 6б

Інші елементи не розглядаються, тому що вони оцінюються 1-м балом.

Елемент умов праці, який одержав найбільшу оцінку, є рівень шуму: Х_оп =6. Середній бал всіх елементів умов праці крім визначаючого дорівнює:

Інтегральна бальна оцінка важкості праці на робочому місці формувальника:

де, — елемент умов праці, який одержав найбільшу оцінку;

— середній бал усіх елементів умов праці крім визначаючого .

Інтегральна оцінка важкості праці в 60 балів відповідає VI категорії важкості праці. Розрахуємо коефіцієнт умов праці:

Норми: А, Б-мала, 150; В-середня, 200;С, Д-висока300

де У_ф і У_н — відповідні до фактичного та нормативного значення показників елементів умов праці в існуючих одиницях виміру.

— освітленість

— шум — температура Таблиця 2.1

Ранжирована послідовність порушень

Визначаємо коефіцієнт безпеки для кожного робочого місця :

№ 1-=100(1−0,333)=66,7%

№ 2-=100(1−0,266)=73,4%

№ 3-=100(1−0,2)=80%

№ 4-=100(1−0,133)=86,7%

№ 5-=100(1−0,067)=93,3%

Послідовність модернізації дільниці:№ 1,№ 2,№ 3,№ 4,№ 5.

Інтегральна бальна оцінка важкості праці дозволяє визначити вплив умови праці на працездатність людини. Для цього спочатку визначається ступінь стомлення в умовних одиницях:

де 15,6 и 0,64 — коефіцієнти регресії.

Працездатність людини визначається як величина, протилежна стомленню (в умовних одиницях):

R = 100 — Y,

де — ступінь стомлення в умовних одиницях Таблиця 2.2

Результати розрахунку

Одержані результати дозволяють розробити заходи щодо поліпшення умов праці, які сприятимуть покращенню рівня працездатності працівників, зменшенню кількості захворюваності, що підвищить економічний ефект діяльності підприємства через економію фонду заробітної плати та за рахунок збільшення питомої ваги тривалості фази підвищеної працездатності у загальному фонді робочого дня.

Розділ 3. Розробка рекомендацій по покращенню умов праці на ВАТ " Світлофор"

3.1 Розробка заходів щодо поліпшення умов праці ливарної дільниці

Для поліпшення умов праці пропонується наступне:

1. Розробка та впровадження вентиляції приміщення

2. Акустична обробка виробничого приміщення

3. Організація електрота пожежної безпеки

4. Заходи щодо забезпечення праці та відпочинку.

1. На ВАТ «Світлофор» було встановлено, що на даному підприємстві існує лише природна вентиляція, що є недостатньою для такого виробничого приміщення.

Вентиляція виробничого приміщення залежить від кількості робітників, об'єму приміщення та від галузі діяльності.

Необхідна кількість повітря (м?/год.), яка забезпечує відповідність параметрів повітря робочої зони нормованим значенням, визначається за наступною формулою де, — нормативна кількість повітря на одного працюючого, яка залежить від питомого об'єму приміщення, м?/(год.*люд);

— кількість працюючих.

Питомий об'єм приміщення, (м?/люд.), визначається за формулою

де, V — об'єм приміщення, м?

Визначаємо вільний об'єм приміщення

Питомий вільний об'єм складає:

м³

Нормована кількість повітря на одну людину при V? < 20 м³/люд. становить 30 м³

Найменша необхідна кількість повітря для вентиляції:

м³/год.

2. На ВАТ «Світлофор» було виявлено виробничий шум, тривалість якого у продовж робочого дня складала 4 години. Шум справляє негативний вплив на працездатність і здоров’я працівників.

Тому виникає необхідність зниження рівня виробничого шуму, завдяки розрахунку акустичної обробки приміщення ливарної дільниці.

Зниження рівня шуму за рахунок акустичної обробки приміщення ДL визначається за наступною формулою:

Д

де, — звукопоглинання приміщення до та після акустичної обробки, одиниць поглинання.

Звукопоглинання приміщення визначається за формулою:

де, — площа поверхні, м²;

— коефіцієнт поглинання матеріалу поверхні, одиниці поглинання.

Звукопоглинання приміщення до проведення обробки:

— одиниць поглинання Звукопоглинання приміщення після акустичної обробки:

одиниць поглинання Зниження рівня шуму складає:

Д дБ

84−14,04=69,96 дБ — відповідає нормативним вимогам постійним робочим місцям та зонам у виробничих приміщеннях.

3.2 Оцінка ефективності модернізації та заходів щодо охорони праці

Розрахунок нових показників інтегральної оцінки умов праці та визначення нової категорії важкості праці; розрахунки нових показників стомлення та працездатності.

Визначаємо ступінь стомлення в умовних одиницях до і після впровадження заходів щодо охорони праці за формулою:

Визначимо працездатність персоналу в умовних одиницях до і після впровадження заходів щодо охорони праці за формулою:

Визначаємо зростання продуктивності праці за формулою Для оцінки ефективності заходів щодо охорони праці визначаємо також зменшення праці та ступеня стомлення Розрахунок економічної ефективності заходів за рахунок збільшення питомої ваги тривалості фази підвищеної працездатності у загальному фонді робочого дня.

1. Визначаємо приріст продуктивності праці на ділянці,%

2. Приріст обсягу виробництва на ділянці,%

3. Економія на дільниці по умовно постійних витратах, грн.

4. Економія від зниження капіталовкладень за рахунок поліпшення використання обладнання:

Річна економія:

892,92+319,81=1212,73 грн.

Розрахунок економічної ефективності заходів за рахунок економії фонду заробітної плати при зменшенні втрат робочого часу через травматизм та захворюваність.

1. Умовне вивільнення чисельності працівників у результаті впровадження заходів з охорони праці:

2. Можлива економія фонду заробітної плати Після впровадження заходів щодо охорони праці, виникло зниження навантаження на працівників, тобто стомлення знизилось. Працездатність персоналу зросте та продуктивність праці. А також працівники ливарної дільниці почали менше хворіти, що сприяє економії на лікарняних.

Висновки

Соціальне значення охорони праці визначається збереженням здоров’я і поліпшенням праці робітникам, зменшення кількості робітників, які займаються тяжкою фізичною працею, а також зазнають дії шкідливих виробничих факторів.

Окрім соціального, охорона праці має економічне значення-це висока продуктивність праці, зниження витрат на оплату лікарняних, компенсації за важкі, небезпечні й шкідливі умови праці.

ВАТ «Світлофор» має відповідну документацію з питань охорони праці та приділяє цьому належну увагу.

Відділ охорони праці на підприємстві виконує значну кількість відповідних функцій, проте не наділяє значної уваги заходам щодо поліпшення умов праці.

На ВАТ «Світлофор» до впровадження заходів щодо поліпшення умов були тяжкі умови праці, які сприяли захворюваністю персоналу, зменшувалась продуктивність праці персоналу, що, в свою чергу, негативно відображалось на результаті діяльності підприємства.

Після впровадження заходів щодо поліпшення умов праці спостерігається тенденція до зменшення захворюваності, виникло зниження навантаження на працівників. Працездатність персоналу та продуктивність праці зростає.

Список використаних джерел

1. Жидецький В. Ц., Джигерей В. С., Мельников О. В. Основи охорони праці. — Львів: Афіша, 2000. — 350 с.

2. Керб Л. П. Основи охорони праці: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. — К.: КНЕУ, 2001. — 252 с.

3. Миценко І.М. Умови праці на виробництві. — Кіровоград: КРД, 1999. — 324 с.

4. Практикум із охорони праці: Навчальний посібник / В. Ц. Жидецький, В. С. Джигерей, В. М. Сторожук та ін.; За ред. В. Ц. Жидецького. — Львів: Афіша, 2000. — 352 с.

5. Сивко В. Й. Правові та організаційні основи охорони праці в Україні: Навчальний посібник. — К.: Кондор, 2003. — 140 с

6. Чирва Ю. А. Безпека життєдіяльності/ Ю. А. Чирва, О.С. Баб’ян. — К.: Атіка, 2001. — 304 с.