Фізіологічні потреби у нутрієнтах людей розумової праці

ФІЗІОЛОГІЧНІ ПОТРЕБИ У НУТРІЄНТАХ ЛЮДЕЙ РОЗУМОВОЇ ПРАЦІ

Проаналізовано різницю між нормами споживання основних харчових речовин та потреби в енергії в Україні та інших державах. Норма споживання білків у Європі нижча, ніж в Україні та Росії, в той час як вітамінів і харчових волокон — переважно вища. Загальне співвідношення (%) білок: жир: вуглеводи, встановлене Всесвітньою організацією охорони здоров’я, — 18: 16: 66; в Україні -13: 13: 75, у Росії - 14: 16: 70. Це вказує на необхідність корекції визначених в Україні норм, беручи до уваги позитивний досвід країн з високим рівнем тривалості життя.

Ключові слова: добова потреба, нутрієнти, люди розумової праці, рекомендовані норми споживання

Національною радою з питань охорони здоров’я визначено, що здоров’я людини на 50−53% залежить від здорового способу життя [1, с. 3]. Харчування — головний керований чинник, який забезпечує нормальний розвиток організму, здоров’я та якість життя людини, працездатність, активне довголіття, творчий потенціал нації.

Профілактика захворюваності серед населення шляхом оптимізації харчування в останнє десятиріччя особливо помітна в економічно розвинутих країнах Європи, в США та Канаді. Актуальність цього питання підтверджується прийняттям урядами деяких країн (Нідерланди, Норвегія, Данія, Іспанія, Фінляндія, Мальта, Японія) політики харчування [2, с. 8−25; 3, с.15−19].

Спостерігається кореляційний зв’язок між ефективністю дії національних програм з харчування та середньою тривалістю життя населення країн. Так, середня тривалість життя сучасного європейця становить 78.4 роки, британця — 80, українця — 66.5 років, росіянина — 65. Найвищий показник у жителів Японії - 82 роки.

Зниження передчасної смертності й тим самим подовження тривалості життя можна досягти шляхом поліпшення харчового статусу.

Кожна країна як основу власних методичних рекомендацій щодо харчування для певної групи населення (враховуючи активність, вік, масу людини) повинна використовувати норми, засновані на наукових даних, отриманих міжнародним науковим співтовариством.

Значний внесок у координацію міжнародних питань щодо проблем харчування здійснює Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ). Вона створена як спеціалізована установа Організації Об'єднаних Націй, однією із статутних функцій якої є надання об'єктивної та надійної інформації з питань охорони здоров’я людей.

Європейське регіональне бюро ВООЗ — одне із шести регіональних бюро, кожне з яких проводить власну програму, спрямовану на вирішення конкретних проблем охорони здоров’я. Незважаючи на широкий діапазон різних соціально-економічних умов між державами-членами регіону та всередині них, деякі рекомендації можуть застосовуватися повсюдно.

Мета статті - порівняння рекомендованих величин споживання харчових речовин для людей розумової праці, прийнятих ВООЗ, Україною, Російською Федерацією, Японією та Великою Британією. Ці величини є по суті стандартами, за якими можна оцінювати достатність раціонів харчування, які кількісно вимірюються у ході дослідження споживання харчових продуктів.

Окремі фізіологічні потреби в харчових речовинах і енергії різняться. Ці цифри визначено для групи населення, а не для фізичної особи, і слугують орієнтиром для встановлення кількості кожного харчового компонента, необхідного для забезпечення здоров’я певної категорії населення. При цьому ставиться мета запобігти недостатності (наприклад, йодної задля попередження зоба); оптимізувати стан здоров’я (наприклад, рекомендації щодо вмісту антиоксидантів у овочах і фруктах) і вказати безпечні межі, понад які харчова речовина (наприклад, надмірна кількість білка або енергії) може бути шкідливою. При встановленні національних рекомендованих величин споживання харчових речовин повинні братися до уваги додаткові фактори — такі, як біологічна доступність (наприклад, заліза).

Фізіологічна потреба визначається як найнижчий постійний рівень споживання харчової речовини, що підтримує певний рівень життєдіяльності окремої людини (рис. 1).

Рис. 1. Співвідношення між різними еталонними величинами потреб у харчових речовинах Низка країн прийняла власні системи рекомендованих величин споживання харчових речовин і застосовує для цього різні терміни: Європейський союз — популяційні еталонні величини споживання, в країнах СНД — фізіологічні норми, у Великій Британії встановлено не одну, а три величини, які відображають певний рівень харчових потреб (низька, середня і висока) [5, с. 2−3; 6, с. 3] (табл. 1).

Згідно з нормами фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії (Наказ МОЗ України № 272 від 18.11.1999) [7], кількість їх у добовому раціоні залежить від статі, віку та фізичної активності людини. Однак місце проживання, вид трудової діяльності, наявність професійної небезпеки також визначають особливості харчування різних категорій працівників. В одних випадках харчування є чинником захисту від шкідливих умов виробництва (профілактичне харчування), в інших — як засіб запобігання хворобі.

Таблиця 1

Встановлені величини споживання харчових речовин у різних країнах

Працездатне населення України від 18 до 59 років за коефіцієнтом фізичної активності (КФА) умовно розподілено на 4 групи. Люди розумової праці відносяться до першої групи (КФА становить 1.4).

Розробляючи раціони харчування для людей розумової праці, необхідно спиратися на основи раціонального харчування і його профілактичне значення. Виявом цих особливостей є певна спрямованість харчування. Основні ознаки раціону харчування людей розумової праці - антисклеротична та гіпохолестеролемічна дія, забезпечення підвищеної стійкості організму до впливу високого нервового навантаження, тобто антистресовий напрям харчування.

Для визначення складу щоденного раціону харчування людей розумової праці (що планується у подальшій роботі) проведено аналіз норм, рекомендованих у різних країнах. Деякі дані національних рекомендованих величин відсутні, оскільки країни мають за ціль їх оновлення. Представлені величини відображають загальну картину та слугують основою для розробки національних рекомендованих величин споживання харчових речовин і рекомендацій щодо раціонів харчування.

Згідно з рекомендаціями ФАО/ВООЗ, норми споживання білка для людей розумової праці вищі (95.6 г) за всі проаналізовані (рис. 2). Такий факт мав місце і в період існування СРСР. Норми споживання білка були значно вищими (в деяких випадках більше ніж у три рази) за рекомендовані міжнародними комітетами експертів. У результаті цього при дослідженнях з вивчення достатності споживання білків у колишніх радянських республіках може бути зроблено помилковий висновок щодо широкого розповсюдження білкової недостатності. Проте є вкрай мало даних, які підтверджують тезу про існування поширеної білкової недостатності в будь-якій із колишніх радянських республік, у тому числі й у республіках Центральної Азії.

Рис. 2. Рекомендовані добові норми споживання макронутрієнтів для чоловіків, зайнятих розумовою працею раціональний харчування розумовий людина Щодо норм споживання білка для жінок, то в усіх аналізованих країнах вони нижчі на 20−25% (рис. 3).

Рис. 3. Рекомендовані добові норми споживання макронутрієнтів для жінок, зайнятих розумовою працею Величини споживання жирів, рекомендовані ВООЗ та МОН України, практично не відрізняються: 85 і 84 г — для чоловіків, 64 та 69 г — для жінок відповідно.

Норми споживання вуглеводів за ФАО/ВООЗ становлять 60% загального раціону, в той час як в Україні та Росії - 75 і 70% відповідно.

Загальне співвідношення (%) білків: жирів: вуглеводів, рекомендоване ВООЗ, становить 18: 16: 66. В українських нормах це співвідношення — 13: 13: 75, російських — 14: 16: 70.

Не менш важливою умовою розумової працездатності є підтримання енергетичної рівноваги організму. Розумова праця, незалежно від ступеня напруження, не потребує великих витрат енергії. У сучасних умовах середні добові енергетичні витрати різних працівників розумового навантаження не перевищують 600−800 ккал (2.5−3.3 Дж) за робочий час або 2400−2600 ккал (10−10.9 Дж) на добу (рис. 4).

Найменші кількості cпоживання вітамінів рекомендовано ВООЗ. В Україні, Росії, Японії та Великій Британії ці величини більші. Так, за даними ВООЗ, добова потреба у тіаміні (В₁) для чоловіків і жінок — 1.1 і 1.2 г, тоді як в Україні та Росії - 1.6 і 1.3 та 1.5 і 1.5 г відповідно (табл. 2).

Рис. 4. Добові потреби в енергії для чоловіків і жінок, зайнятих розумовою працею, ккал Значні відмінності у визначенні потреби в ретинолі (вітамін А) — в Україні та Росії ці значення вищі на 40−50%, ніж рекомендації ВООЗ та в Японії.

Таблиця 2

Рекомендовані добові величини споживання вітамінів для людей розумової праці

Підвищена рекомендована добова норма споживання йоду в Україні та Росії (150 мг) і Японії (140 мг) викликана небезпекою ураження населення цих країн радіоактивним ізотопом (табл. 3).

Таблиця 3

Рекомендовані добові величини споживання мінеральних речовин для людей розумової праці

При розробленні національних норм споживання харчових речовин відслідковується тенденція вибору оптимальної величини, а не встановлення рівнів, розрахованих лише на те, щоб попередити її недостатність. Це включає проблему надлишкових величин споживання білків, вітамінів, А і D, заліза, енергії, які у надмірних кількостях можуть бути шкідливими.

Оскільки відмінності між окремими людьми досить великі, то важко прогнозувати дійсні потреби в харчових речовинах тієї чи іншої людини, не провівши ґрунтовну й тривалу оцінку стану харчування та клінічні дослідження, тобто рекомендовані величини споживання харчових речовин ґрунтуються на обмеженій науковій інформації.

Отже, корегування встановлених в Україні норм фізіологічних потреб у харчових речовинах і енергії на основі позитивного досвіду країн з вищим рівнем тривалості життя населення надасть змогу оптимізувати харчування людей розумової праці. Розроблення раціонів із урахуванням співвідношення ферментативних систем організму, хімічних структур їжі, їх взаємозв'язку в обмінних процесах дасть змогу забезпечити відповідний якісний рівень здоров’я населення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Матеріали розширеного засідання Національної ради з питань охорони здоров’я при Президентові України від 15.01.2010. — С. 41

2. Measuring change in nutritional status. Geneva, World Health Organization, 1983. — С. 100

3. Management of severe malnutrition: a manual for physicians and other senior health workers. Geneva, World Health Organization, 1999. — С. 68

4. Державна служба статистики України, 2012 р. — Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua.

5. Energy and protein requirements // Report of a joint FAO/WHO/UNU expert consultation. —Geneva: World Health Organization, 1985 (WHO Technical Report Series, No. 724). — С. 103

6. Department of health, United Kingdom. Dietary reference values for food energy and nutrients for the United Kingdom. Report of the Panel on Dietary Reference Values of the Committee on Medical Aspects of Food Policy. — London: H.M. Stationery Office, 1991 (Report on Health and Social Subjects, No. 41). — С. 93

7. Про затвердження Норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії (наказ від 18.11.1999 № 272). — Режим доступу: zakon.rada.gov.ua

/laws/show/z08 34−99.

8. Report of a joint FAO/WHO/UNU expert consultation (WHO Techical Report Series 935), 2007. — С. 85.

9. Нормы физиологических потребностей в энергии и пищевых веществах для различных групп населения Российской Федерации (от 18.12.2008 МР 2.3.1.2432.08)

10. Dietary Reference Intakes For Japanese, 2005. — С. 58