Еколого-біологічна характеристика флори рослин, які використовуються в косметології
У Древній Русі гігієна та догляду за шкірою також приділяли велику увагу. Особливо поширені були російські лазні зі своєрідним хльостким масажем віниками. Для освіження тіла робили масажі з мазями, приготованими на травах, застосовували так званий «холодець» — настій з м’яти. Побутова косметика у російських жінок грунтувалася на застосуванні продуктів тваринного походження (молока, кисляку… Читати ще >
Еколого-біологічна характеристика флори рослин, які використовуються в косметології (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Міністерство освіти, молоді та спорту України Харківський національний педагогічний університет
імені Г. С. Сковороди Природничий факультет Кафедра ботаніки Курсова робота Еколого-біологічна характеристика флори рослин, які використовуються в косметології
студентки
Мінки Вікторії Володимирівни Науковий керівник:
Філатова О.В.
Харків 2011
Зміст Вступ Розділ 1. Огляд літератури
1.1 Історія розвитку косметології, як науки
1.2 Біохімічний склад рослин, які використовуються в косметології
Розділ 2. Район на об'єкти та методи дослідження
2.1 Район дослідження
2.3 Об'єкт та методи дослідження Розділ 3. Результати дослідження та їх обговорення
3.1 Еколого-біологічна характеристика рослин, які використовуються в косметології
3.2 Участь рослин, які використовуються в косметології у складанні фітоценозів
3.3 Хімічний склад та фармакотерапевтичні властивості дослідженої флори Розділ 4. Можливості використання теми дослідження у роботі вчителя Висновки Список використаної літератури
Вступ Косметика в наші дні — це цілісна система знань про будову шкіри, про її роль в процесах життєдіяльності і загальному обміні організму, про терморегуляторной, захисною, дихальною, виділенням і інших її функціях, про механізми поглинання нею різних, зокрема, біологічно активних, речовин. Зараз, що дуже важливе, зріс інтерес до лікування травами на противагу використанню ліків, створених штучним шляхом.
У наш час, коли ринок заповнений хімічними засобами, інтерес до природної косметики не слабшає, адже у неї є істотні переваги — висока ефективність, дешевизна і можливість самостійно виготовляти косметику в домашніх умовах [2, 5, 7].
Косметологія — це наука або мистецтво? Це питання з`явилося в ту далеку годину, коли Людина тільки усвідомила себе людиною. Неможливо навіть уявити собі годину її народження, також як і не можна заперечувати її положення, що міцно вкоренилося в сучасному світі [28, 29].
Фітокосметика (від грец. Phito — рослина) — це високоякісний продукт, виготовлений на натуральній основі рослинного походження. Виробляється у відповідності з останніми науково-дослідними розробками. Така косметика відрізняється високим вмістом (70%) цінних екстрактів лікарських трав. До складу фітокосметики входять: витяжки, екстракти, есенції рослинного походження, вітаміни, фітогормони, консерванти, і багато інших речовин. Всі ці компоненти виконують певні і дуже важливі функції.
Випуск фітокосметики здійснюється на сучасному науково-технічному виробництві з повним циклом робіт, починаючи з заготівлі рослин і закінчуючи випуском продукції. При цьому враховується досвід народної медицини, актуальні відкриття в медицині, хімії, біології [19, 11].
Збір і заготівля рослин виробляються в певний час, тому що необхідні для виробництва фітокосметики активні речовини утворюються і накопичуються в рослинах у певні періоди їх розвитку, що, безумовно, враховується при зборі сировини. Деякі рослини заготовлюються весною, або літом в період цвітіння, інші-восени в період дозрівання плодів. Розподіляються активні речовини по-різному, що також обов’язково враховується. Звичайно ж, перш ніж використовувати ту або іншу рослину, вона піддається всебічним дослідженням (фармакологічному, ботанічному, хімічному). Кожен інгредієнт проходить клінічну перевірку на дерматологічну безпеку (подразнюючу дію) і алергенність. Лікарські рослини зручні і в домашньому використанні [11, 34].
За останні 10 років інтерес до фітокосметики значно зріс порівняно з 80-ми роками XX ст. У той час із-за бурхливого розвитку хімічної промисловості про натуральні продукти зовсім забули. У ті роки вважалося, що будь-яка синтетична сполука набагато корисніша для людського організму, ніж найцінніші природні компоненти. Погіршення екології, винекнення нових хвороб призвело до повернення у виробництво фітокосметики [13, 22].
Мета: Вивчення фіторізноманіття та фармако-терапевтичних властивостей лікарських видів рослин, що зростають у Харківській області, і використовуються у косметології.
Завдання:
1. Вивчити історію застосування рослин в косметології.
2. Вивчити видовий склад рослин, що мають лікарські властивості і застосовуються у косметології
3. Зробити їх порівняльний морфолого-екологічний аналіз, з’ясувати господарське значення.
4. Дослідити участь вивченої флори у складанні природних фітоценозів.
5. Проаналізувати хімічний склад і фармакотерапевтичні властивості дослідженої флори.
6. З’ясувати можливості використання результатів дослідження у роботі вчителя біології.
Об'єкт дослідження — лікарські рослини Харківської області, що використовуються у косметології.
Предмет дослідження: еколого-біологічні, господарські і фітоценотичні хімічні та фармако-терапевтичні особливості лікарських видів рослин, що використовуються у косметології.
Розділ 1. Огляд літератури
1.1 Історія розвитку косметології, як науки Колискою косметики вважається Древній Єгипет, де косметичні засоби були відомі понад 4000 років тому. Перший довідник по косметиці був виявлений в Єгипті і складений Клеопатрою. Не так давно італійські вчені знайшли залишки парфумерної фабрики цариці Клеопатри. Цариця та її сучасниці єгиптянки фарбували волосся і використовували різні пахощі на основі натуральних речовин і трав — на шкіру обличчя і рук вони наносили пахучі масла, прагнучи надати їй гарний, доглянутий вигляд. При розкопках був виявлений «косметичний кабінет», що належав єгипетській цариці Хатшепсут. Не хто інший, як жерці в ті часи були кращими фахівцями по косметиці. Вони були хранителями рецептів виготовлення фарб, ефірних масел і пахощів. Вдалося відновити майже дві сотні косметичних рецептів: наприклад, для захисту від сонця дівчата та жінки використовували склади з суміші кунжутної, оливкової, касторової олій, овечого і волового жиру. У гробницях стародавніх поховань виявлені посудини з мазями і різними пахощами, що містять ладан, мирру, рожеве і лавандова олія.
Секретом виготовлення косметичних засобів в той час володіли жерці - для цього вони використовували численні рослини. Вже тоді косметичні засоби застосовувалися як у лікувальних, так і в суто декоративних цілях. Так, наприклад, жерці Давнього Єгипту білили щоки, обводили очі зеленою (вуглекислої міддю) і натирали тіло запашними маслами, фарбували сиве волосся в чорний колір, використовуючи для цього кров чорних тварин. Що стосується використання лікувальних властивостей косметики, то в Стародавньому Єгипті існував обряд очищення повернулися із бою полководців за допомогою різноманітних косметичних засобів. Кілька днів і ночей на самоті храму жерці відновлювали фізичне і психічне здоров’я воєначальників за допомогою грязей, глини, рослинних бальзамів, масажних масел, фруктово-овочевих сумішей, кислого молока, молодого пива і водяних ванн, чергуючи контрастні стани активності і розслаблення. Заможні люди застосовували дорогі методи поліпшення зовнішності (фарбувалися і жінки, і чоловіки), дістаючи для цього спеціальні речовини, а менш багаті, не мудруючи, застосовували народні засоби. Наприклад, їдкий сік деяких видів півників використовували в якості рум’ян — подразнення шкіри цим соком викликало почервоніння, яке зберігалося тривалий час.
До наших днів дійшла мода єгипетських красунь — подовжувати ока за допомогою темної лінії вздовж повіки по напрямку до скроні. Єгиптянки використовували для цього яскравозелений олівець з розтертого малахіту, пізніше — чорну фарбу з паленої слонової кістки і деревного вугілля. Підведення очей не лише жінками, але й чоловіками запобігало запалення повік від сліпучого сонця і сухого вітру.
Зберігся один з найдавніших у світі рецептів туалетної води, композиція якої була складена з ароматів мірри, лепехи, ялівцю, кипариса, коріандру, м’яти та меду. Стародавні єгиптяни використовували також аніс, кедр, коріандр, кмин, виноград і навіть цибуля і часник.
У Древній Русі гігієна та догляду за шкірою також приділяли велику увагу. Особливо поширені були російські лазні зі своєрідним хльостким масажем віниками. Для освіження тіла робили масажі з мазями, приготованими на травах, застосовували так званий «холодець» — настій з м’яти. Побутова косметика у російських жінок грунтувалася на застосуванні продуктів тваринного походження (молока, кисляку, сметани, меду, яєчного жовтка, тваринних жирів) і різних рослин (огірків, капусти, моркви, буряка тощо), для догляду за волоссям використовувалося реп’яхову олію. Російські жінки знали, що огірковий сік, відвар петрушки роблять обличчя білим, а рослинні жири пом’якшують і відновлюють еластичність шкіри обличчя, шиї та рук. Їм були добре відомі і лікувальні властивості дикорослих трав. Вони збирали квіти, траву, ягоди, плоди, коріння рослин і вміло використовували їх для приготування косметичних засобів — настоєм волошки, наприклад, протирали жирну, пористу шкіру; подорожник, листя кропиви, мати-й-мачухи, коріння лопуха застосовували при лупи і випадання волосся;буряком користувалися як рум’янами [17,24].
1.2 Біохімічний склад рослин, які використовуються в косметології
Цілющі властивості лікарських рослин пояснюються тим, що тваринний світ, у тому числі і людина, мільйони років розвивався у тісному зв’язку з рослинами, які були його основним джерелом їжі. Тому клітини рослин, тварин і людини мають багато спільних функцій і властивостей. Однак тільки рослини можуть створювати різноманітні органічні сполуки з мінеральних речовин, води та сонячної енергії, людині і тваринам це не дано. У складі рослин містяться біологічно (фармакологічно) активні речовини, які в організмі людини або тварини викликають певний терапевтичний ефект, впливаючи на ті чи інші органи. У рослинах вони зазвичай містяться в невеликій кількості, але зате володіють сильною дією на організм людини [5, 25].
Огляд речовин, що діють, почну з найбільш поширених і таких, що мають, мабуть, найбільше значення в косметологіїце кумарини. Кумарини широко поширені в рослинному світі, і приємний запах свіжого сіна якраз і обумовлений їх вмістом. Вперше ці речовини були виділені в 1820 році з бобів «тонко» південноамериканського дерева, що має індіанську назву «кумаруна». Звідси і назва речовин, виділених у вигляді безбарвних запашних кристалів. Згодом відкрили, що кумарин утворює багато похідних, і в даний час відомо більше 150 таких природних з'єднань. З цієї групи найбільш важливими для медицини виявилися речовини, що відносяться до фурокумаринів. Було встановлено, що багато хто з них володіє різними фармакологічними властивостями. Деякі підвищують чутливість тварин і людини до ультрафіолетових променів, що у ряді випадків викликає хворобливі явища на шкірі у вигляді різних висипів і інших дерматитів при зіткненні з рослинами, що містять їх, в сонячні дні [2, 22, 10].
Дубильними речовинами називають сполуки багатоатомних фенолів, що мають терпкий смак і дублять шкіру. Серед дубильних речовин найбільше поширення мають галлотанини, эллаготанини і дубильні речовини, що конденсують. Рослинні дубильні лікарські засоби є надзвичайні по фармакологічній дії і хімічній будові біологічно активних речовин. У минулому вони займали почесне місце в домашньому лікуванні, а тепер їх успадкувала сучасна медицина. Дубильні речовини у вигляді настоїв, відварів, екстрактів застосовують як кровоспинний засіб; крім того, вони діють як місцеві анестетики і антисептики і значною мірою як антидоти (протиотрути) і як в’яжучі засоби. Інтерес до дубильних речовин в медицині підвищився, коли виявилося, що багато з них (особливо катехіни) в значній мірі володіють — вітамінною активністю, збільшуючи резистентність стінок кровоносних судин і одночасно зберігаючи і підсилюючи дію вітаміну С [23, 24, 26].
Багато рослин відрізняються більш менш сильним запахом, особливо помітним, якщо їх молоде листя розтерти між пальцями. Запах полину, чебреця або материнки, ймовірно, відомий кожному. Всі ці запахи обумовлені вмістом в рослинах особливих речовин — ефірних масел. Схожість з жирами в ефірних маслах лише зовнішня, а за хімічним складом це абсолютно різні сполуки: жирні масла є складними ефірами гліцерину з жирними кислотами, а ефірні масла — складні суміші різних органічних сполук. До складу ефірних масел можуть входити ароматичні і аліфатичні сполуки і два класи терпеноїдів — монотерпени і сесквитерпени. Багато рослин, що містять ефірні масла, використовуються як сировина для здобуття духів, одеколонів і інших виробів парфумерної промисловості; інші служать як приправи, що ароматизують їжу або напої. Деякі ефірні масла мають лікарське значення і надають певну фізіологічну дію на органи тварин і людини [4, 5, 8].
З речовин неалкалоїдного, і не глікозидного характеру можна назвати вітаміни. У рослинному і тваринному організмі вітаміни грають величезну роль в побудові тих ферментних систем, без яких не можуть відбуватися жодні перетворення речовин в клітках. Набір вітамінів в рослин і тварин різний; найбільше вітамін виробляють рослини. Найширше поширений вітамін С. Деякі вітаміни не зустрічаються в рослинних клітках і виробляються самим тваринним організмом, але знову-таки з речовин, які тварини отримують з рослин. Наприклад, у всіх зелених частинах рослин є замаскований хлорофілом червоно-жовтий каротин; він же знаходиться у ряді жовтих плодів (абрикоси, обліпиха). У організмі травоїдних тварин каротин перетворюється на вітамін, А [9, 11, 12].
Ще є слизи і камедь. Прикладом камеді може служити так званий вишневий клей, який утворюється на тріщинах кори вишневих і черешневих дерев. У рослині камеді та слиз (коли вони не є наслідком хворобливого перетворення клітинних стінок) утворюються або як запасні речовини, споживані самою рослиною на процеси зростання, або ж виконують особливу роль. Наприклад слиз, виступаючий на поверхні насіння айви і льону, приклеює це насіння до ґрунту і тим самим перешкоджає їх здуванню вітром. Слизи володіють високою водозатримувальною здатністю, тобто здатні поглинати багато води, не розріджуючись. Слизи і камедь зазвичай є супутніми речовинами, що заважають виділенню необхідних лікарських речовин.
Органічні кислоти входять до складу клітинного соку більшості рослинних кліток. Скупчуючись в значних кількостях в листках, стеблах і особливо в плодах, вони надають цим частинам рослини кислого смаку. Деякі органічні кислоти цілющі, інші представляють супутні речовини, що легко видаляються з сировини при приготуванні косметологічного препарату.
Мінеральні речовини, що містяться в рослинах, теж грають вельми істотну роль. Залежно від кількісного вмісту в рослинах їх ділять на макроі мікроелементи. Макроелементи, до яких відносяться калій, кальцій, магній, кремній, фосфор, залізо і інші, досить широко зустрічаються в рослинах. Вміст в рослинах мікроелементів, до яких належать мідь, марганець, нікель, миш’як, кобальт, молібден, цинк і інші.
Такі у загальних рисах основні речовини, що знаходяться в лікарських рослинах і надають цілющу дію на організм людини. Треба відмітити, що, не дивлячись на всі успіхи хімії і фармакології, далеко не у всіх випадках відомо, що ж саме в даній рослині є цілющим. Інколи пошуки алкалоїдів, глікозидів, ефірних масел і танидів в будь-якій лікарській рослині дають негативний результат, а тим часом рослина при найстрогішій клінічній перевірці дає сповна чіткий лікувальний ефект. У багатьох випадках вживання лікарських рослин цілющим виявляється не одна певна речовина, а комбінація речовин, причому сприяти терапевтичній дії можуть такі речовини, які, узяті самі по собі, жодною особою фармакологічною активністю не володіють.
Розділ 2. Район на об'єкти та методи дослідження
2.1 Район дослідження Наші дослідження проходили в Лозівському та Зміївському районах Харківської області.
Лозівський район розташований у південній частині області на межі з Дніпропетровською та Донецькою областями. Площа- 1421, 8 км2. Населення — 107,4 тис. осіб, у тому числі міське — 71,4 тис. осіб.
Поверхня-низовина пологохвиляста лесова рівнина, розчленована долинами, балками та ярами. Перевищення вирівняних ділянок над днищами балок в межах обасті 15−25 м. Територія району знаходиться в межах вододільного плато басеїнів річок Сіверський Дінець та Дніпро. Загальний похил поверхніз півночі на південь, абсолютні відміки висотдо 192 м. над рівнем моря. Район лежить у межах Лівобережно — Дніпропетровсько — Приазовської північно-степової фізико-географічної провінції, у посушливій, дуже теплій агрокліматичній зоні.
Річки належать до басейну Дніпра та Сіверського Дінця. Збудовано з вдосховища: Бритайське (224 га), Краснопавлівське (3,5 тис.га.) та Орільське (700 га), і також 123 ставки загальною площею водного дзеркала 1728 га. На південному сході району простягалося русло каналу Дніпро-Донбас.
Серед грунтів найпоширенішими чорноземи звичайні середньо смугасті (78% площі району), є також лучно-болотні, подекуди солонцюваті та солончакові.
Степова рослинність збереглася на непридатних для оранки ділянках вододолів і схилах балок. Площа лісів і лісових насаджень — 4,6 тис.га. лісосмуги складаються з білої акації звичайної, видів тополі, клена, дуба звичайного, ясена звичайного, шовковиці чорної тощо.
Відсоток природних та напівприродних територій становить 22,23%.
У районі існують 7 заказників місцевого значення (3-ботанічних, 2- ентомологічних, 1-загальнозоологічний, 1-орнітологічний), також дендропарк місцевого значення у м.Лозова.
Зміївський район (з 1976 по 1990 рр. — Готвальдівський) розташований у центральній частині Харківської області.
Площа району — 1365,7 км2 Населення— 81,5 тис. осіб, утому числі міського — 37,1 тис. осіб. Щільність населення — 60 осіб/ км2.
Територія району розміщується переважно на Полтавській рівнині та південно-західних відрогах Середньоросійської височини. Поверхня — підвищена платоподібна, плоскохвиляста рівнина, яка розчленована балками та ярами. Максимальні відмітки висот— у західній частині району (220−216 м над рівнем моря).
За фізико-географічним районуванням територію району відносять до Середньоросійської лісостепової фізико-географічної провінції, він лежить головним чином в недостатньовологій, теплій агрокліматичній зоні.
По території району протікають р.р. Сів. Донець та його притоки — Уда, Мож (з притоками Вільшанкою та Боровою), Гомільша, Бишкин та ін. Озера розташовані в заплавах річок, з них найбільше — Лиман. Побудовано 84 ставки загальною площею водного дзеркала 480 га.
На території району поширені чорноземи типові глибокі (більш ніж 46% площі району). Трапляються також сірі лісові, лучноболотні, дерново-слабопідзолисті грунти.
Ліси (в основному по берегах Сів. Дінця) та лісові насадження займають площу 45 тис. га. Серед деревних порід переважають дуб звичайний (56% площі) та сосна звичайна (37%). Ростуть також вільха клейка, клен татарський, види верби, бруслини, глоду, терен, калина звичайна тощо. Флора району включає близько 140 видів лікарських рослин.
Відсоток природних та напівприродних територій становить 50,78.
В районі засновано національний природний парк «Гомільшанські ліси» та 11 заказників місцевого значення (2 — ландшафтних, 3 — лісових, 2 — ботанічних, 3 — ентомологічних та 1 — гідрологічний). Площа територій ПЗФ становить 15 782,2 га (11,57% від загальної площі району).
2.2 Об'єкт та методи дослідження Об'єкт дослідження — лікарські рослини Харківської області, фітоценози з участю лікарських рослин.
Предмет дослідження: еколого-біологічні, господарські і фітоценотичні особливості лікарських видів рослин.
Матеріали з досліджуваної теми збиралися у 2010;2011 роках в с. Герсеванівський, Лозівського району та с. Гайдари, Зміївського району, Харківської області. При цьому нами були використані методи збору рослин, гербаризації, визначення, маршрутних екскурсій, екологічного аналізу та камеральні методи (аналіз, складання таблиць, діаграми та висновки).
Для того, щоб правильно зібрати, визначити та загербаризувати рослину, необхідно виконувати такі правила: рослини для гербаріїв збирала у суху погоду. Для гербаріїв брала непошкоджені рослини з підземними органами, не обриваючи зелених минулорічних пагонів, пожовклого листя. У деревних рослин зрізала окремі пагони. Підземні органи рослин обережно звільняла від ґрунту, товсті корені або кореневища розрізала уздовж, залишаючи в гербарії лише половину. Рідкісні рослини не збирала, описувала їх на місці. З метою охорони природи необхідно дуже обережно відноситись до всіх рідкісних і зникаючих рослин.
Було проведено визначення життєвих форм за класифікацією К. Раункієра та їх аналіз. Класифікація ґрунтується на аналізі пристосування рослин до виживання у несприятливу пору року. Характерним показником такого пристосування вважається розташування і захист бруньок відновлення. За цією ознакою виділяється п’ять основних життєвих форм: фанерофіти — рослини, бруньки відновлення яких розташовані високо над землею і захищені бруньковими лусками; хамефіти — невисокі рослини, у яких бруньки відновлення розміщені на пагонах невисоко над поверхнею ґрунту і взимку часто вкриваються снігом; гемікриптофіти — багаторічні трав’янисті рослини, бруньки відновлення яких знаходяться на поверхні ґрунту і захищені власними відмерлими листками та снігом; криптофіти — багаторічні трав’янисті рослини, у яких надземні органи на зиму відмирають, а бруньки відновлення закладаються на кореневищах, бульбах, цибулинах тощо; терофіти — однорічні рослини, що переживають несприятливу пору року у вигляді насіння.
У досліджених видів рослин визначали екологічні групи за відношенням до світла. Геліофіти — рослини, що пристосувалися до життя при повному сонячному освітленні; тіньовитривалі - рослини, що можуть нормально зростати при значному затіненні; сціофіти — рослини, що не переносять прямої сонячної радіації і нормально розвиваються лише в затінених місцях.
Був проведений і морфологічний опис. Для кожного виду рослин також, визначались екологічні групи за відношенням до світла та вологи. Екологічні групи рослин за відношенням до вологи наступні: гідрофіти — водяні рослини, прикріплені до ґрунту й занурені у воду лише нижньою частиною свого тіла; гідатофіти — рослини повністю занурені у воду; гігрофіти — суходільні рослини, що ростуть лише в умовах надмірного зволоження; мезофіти — екологічна група рослин, що ростуть в умовах середнього зволоження; ксерофіти — рослини посушливих місцезростань.
Геоботанічні дослідження проводилися у травні - червні 2011 року на степових схилах, в широколистяному лісі, та на заплавних луках р. Сіверський Дінець околиць с. Гайдари, Зміївського району, Харківської області. За допомогою геоботанічного опису ділянок ми визначали участь рослин у складанні фітоценозу. На ділянці 1 м2 ми описували всі рослини, які на нії наявні, з зазначенням їх спільного проеційного покриття, коефіцієнта зустрічаємості та фенологічної фази.
За допомогою літературних джерел встановлювалось господарське значення, хімічний склад та фармако-терапевтичні властивості. У лабораторних умовах, за допомогою підручників, на основі збірного матеріалу, складалися таблиці, робилися підрахунки, дані аналітично оброблялися. На основі цього будувалися діаграми, робилися підсумки та висновки. При розробці методичної частини були використані шкільні підручники, посібники для шкільного вчителя біології.
Розділ 3. Результати досліджень та їх обговорення
3.1 Еколого-біологічна характеристика рослин, які використовуються в косметології
Під час підготовки курсової роботи, нами було опрацьовано 55 видів рослинз найрізноманітніших фітоценозів Харківської області. Дані спостережень і обчислень занесені в таблицю за системою Армена Леоновича Тахтаджяна. Результати власних досліджень і дані про еколого-біологічну особливість досліджуваної флори занесла в таблиці.
Наші дослідження показали, що проаналізована флора належить до 3 відділів: Хвощеподібні (Equisetophyta), Папоретеподібні (Polypodiophyta), Покритонасінні (Magnoliophyta), 4 класів: Хвощевидні (Equisetopsida), Папоротевидні (Polypodiopsida), Дводольні (Magnoliopsida), Однодольні (Liliopsida), 29 родин. Найбільше видове різноманіття властиве для родин Складноцвіті (Astraceae) — 13 видів, Розові (Rosaceae) — 8 видів, Губоцвіті (Lamiaceae) — 5 видів, Маслинові (Alliaceae) — 2 види, Жимолостеві (Caprifoliaceae) — 2 види, Бобові (Fabaceae) — 2 види, до яких належить — 33,6% дослідженої флори (табл. 2).
Таблиця 1. Еколого-біологічна характериска рослин, які використовуються в косметології
N | Назва виду | Родина | Життєва форма за Раункієром | Екологічна гпупа за відношенням до: | Фітоценотична приналежність | Господарське значення | ||
вологи | світла | |||||||
Хвощ польовий Equisetum arvense L. | Хвощові Equisetaceae | криптофіт | мезофіт | тіньовитривалий | Берега річок, на вологих луках | Отруйна, лікарське | ||
Щитник чоловічий Dryopteris filix-mas (L.) Schott | Щитникові Aspidiaceae | гемікриптофіт | мезофіт | геліофіт | Ліси | Отруйна, лікарське, рідкісна | ||
Сосна звичайна Pinus sylvestris L. | Соснові Pinaceae | фанерофіт | ксерофыт | геліофіт | Ліси | Деревинн, лікарське | ||
Туя західна Thuja occidentalis L. | Кипарисові Cupressaceae | фанерофіт | ксерофіт | геліфоіт | Ботанічні сади, парки, присадибні ділянки | Декоративне, лікарське, ефіроолійне | ||
Яловець звичайний Juniperus communis L. | Кипарисові Cupressaceae | фанерофіт | ксерофіт | тіньовитривалий | Соснові ліси | Декоративне, лікарське, харчове, деревинне, рідкісна | ||
Сон широколистий Pulsatilla latifolia Rupr. | Жовтицеві Ranunculaceae | гемікриптофіт | ксерофіт | геліофіт | Галявини, степи | Декоративне, рідкісна, лікарське, отруйна | ||
Мак самосійка Papaver rhoeas L. | Макові Papaveraceae | терофіт | ксерофіт | геліофіт | Піщані, кам’янисті місця | Бур’ян, декоративне | ||
Чистотіл великий Chelidonium majus L. | Макові Papaveraceae | гемікриптофіт | мезофіт | тіньовитривалий | Ліси, сади | Отруйна, лікарське | ||
Шовковиця біла Morus nigra L. | Шовковицеві Moraceae | фанерофіт | ксерофіт | геліофіт | Сади, лісосмуги | Харчове, кормове, медонос | ||
Хміль звичайний Humulus lupulus L. | Коноплеві Cannabaceae | криптофіт | мезофіт | тіньовитривалий | Ліси, чагарники | Харчове, лікарське | ||
Кропива дводомна Urtica dioica L. | Кропивові Urticaceae | криптофіт | мезофіт | тіньовитривалий | Ліси, чагарники, сади, смітники | Кормове, харчове, волокнисте | ||
Дуб звичайний Qercus robur L. | Букові Fagaceae | фанерофіт | мезофіт | тіньовитривалий | Ліси, парки | Деревинне, дикоросла | ||
Береза повисла Betula pendula L. | Березові Betulaceae | фанерофіт | мезофіт | геліофіт | Сирі ліси, береги річок | Дубильне, декоративне | ||
Вільха сіра Alnus incana L. | Березові Betulaceae | фанерофіт | гігрофіт | тіньовитривалий | Болота, вздовж рік, на вологих луках | Деревинне, лікарське | ||
Ліщина звичайна Соrylus avellana L. | Ліщинові Сorylaceae | фанерофіт | мезофіт | тіньовитривал ий | Ліси, галявини, парки | Харчове, лікарське | ||
Горіх грецький Juglans regia L. | Горіхові Juglandaceae | фанерофіт | ксерофіт | геліофіт | Сади, парки, узбіччя доріг, лісосмуги | Харчове, лікарське, дубильне | ||
Гвоздика китайська Dianthus chinensis L. | Гвоздичні Caryophyllaceae | гемікриптофіт | ксерофіт | геліофіт | Квітники | Декоративне, медонос, лікарське | ||
Ревінь татарський Rheum tataricum L. fil | Гречкоцвіті Polygonales | гемікриптофіт | мезофіт | геліофіт | Городи | Харчове | ||
Звіробій звичайний Hypericum perforatum L. | Звіробійні Hypericaceae | криптофіт | мезофіт | геліофіт | Поля, ліси | Харчове, лікарське | ||
Фіалка триколірна Viola tricolor L. | Фіалкові Violaceae | терофіт | мезофіт | геліофіт | Луки, галявини, узлісся | Декоративне, лікарське | ||
Переступень білий Bryonia alba L. | Гарбузові Cucurbitaceae | криптофіт | ксерофіт | Тін. | Чагарники, ліси | Отруйна, лікарське, медонос | ||
Кавун звичайний Citrullus lanatus Thunb. | Гарбузові Cucurbitaceae | терофіт | ксерофіт | геліофіт | Поля, городи | Харчове, лікарське, вітамінне, медонос | ||
Диня посівна Melo sativus Mill. | Гарбузові Cucurbitaceae | терофіт | мезофіт | геліофіт | Поля, городи | Харчове, лікарське, вітамінне, медонос | ||
Огірок посівний Cucumis sativus L. | Гарбузові Cucurbitaceae | терофіт | мезофіт | геліофіт | Городи | Харчове, лікарське | ||
Гарбуз звичайний Cucurbita pepo L. | Гарбузові Cucurbitaceae | терофіт | ксерофіт | геліофіт | Городи, поля | Харчове, кормове, лікарське, медонос | ||
Грицики звичайні Capsella bursa-pastoris (L.) Medik. | Капустяні Brassicaceae | терофіт | мезофіт | геліофіт | Узбіччя доріг, городи | Харчове, жирота ефіроолійне, отруйна | ||
Верба біла Salix alba L. | Вербові Salicaceae | фанерофіт | мезофіт | геліофіт | Береги рік, вологі місця | Деревина, лікарське, медонос | ||
Тополя чорна Populus nigra L. | Вербові Salicaceae | фанерофіт | мезофіт | геліофіт | Ліси, лісосмуги | Медонос, дубильне | ||
Чорниця Vaccinium myrtiiius L. | Брусничні Vacciniaceae | хамефіт | мезофіт | сциофіт | Хвойні і змішані ліси | Харч., лік., мед. | ||
Хурма східна Diospyros kaki Thunb. | Ебенові Ebenaсeae | фанерофіт | мезофіт | геліофіт | Сади, парки Оранжереї | Харчове, декоративне | ||
Липа серцелиста; Tilia cordata Mill. | Липові Tiliaceae | фанерофіт | мезофіт | тіньовитривалий | Ліси, узбіччя доріг | Медонос, деревинне | ||
Мальва мускусна Malva moschata L. | Мальвові Malvaceae | гемікриптофіт | мезофіт | Тін. | Сади, парки | Декор., мед. | ||
Алтея лікарська Althaea officinalis L. | Мальвові Malvaceae | Гемікриптофіт | Гігрофіт | Тіньовитривалий, далі - так | Вологі луки, береги річок, заболочені місця | Лік., красильне мед. | ||
Смородина чорна Ribes nigrum L. | Агрусові Crossulariaceae | фанерофіт | мезофіт | тіньовитривалий | Ліси, чагарники | Харчове, лікарське, декоративне | ||
Горобина звичайна Sorbus aucuparia L. | Розові Rosaceae | фанерофіт | мезофіт | тіньовитривалий | Ліси, чагарники | Харчове, лікарське, декоративне | ||
Глід кривочашечковий Crataegus nicrofula L. | Розові Rosaceae | фанерофіт | мезофіт | тіньовитривалий | Ліси, сади | Лікарське, декоративне | ||
Малина Rubus idaeus L. | Розові Rosaceae | Хамефіт | мезофіт | Тін. | Ліси, вирубки, сади | Харч., віт. | ||
Суниця лісова Fragaria vesca L. | Розові Rosaceae | гемікрип тофіт | мезофіт | тіньовитривалий | Ліси | Харчове, лікарське, декоративне | ||
Суниці зелені Fragaria viridis Duch. | Розові Rosaceae | гемікрип тофіт | мезофіт | геолфіт | Степи, схили, галявини | Харчове, вітамінне, лікарське | ||
Перстач гусячий Potentilla anserine L. | Розові Rosaceae | криптофіт | гігрофіт | Тін. | Вологі місця | лік мед. | ||
Шипшина щитконосна Rosa corymbifera L. | Розові Rosaceae | фанерофіт | мезофіт | тіньовитривалий | галявини, ліси | Харчове, вітамінне, лікарське | ||
Мигдаль низький Amygdalus nana L. | Розові Rosaceae | фанерофіт | ксерофіт | геліофіт | Степні, кам’яні схили | Харч., ефіроол., дек., рідк. | ||
Персик звичайний Persica vulgaris Mill. | Розові Rosaceae | фанерофіт | ксерофіт | геліофіт | сади | Харч., віт. | ||
Абрикос звичайний Armeniaca Vulgaris Lam. | Розові Rosaceae | фанерофіт | ксерофіт | геліофіт | Сади | Харчове, вітамінне, лікарське | ||
Слива домашня Prunus domestica L. | Розові Rosaceae | фанрофіт | мезофіт | Тін. | Сади, парки | Харч., мед., від. | ||
Вишня звичайна Cerasus vulgaris Mill. | Розові Rosaceae | фанерофіт | мезофіт | тіньовитрива лий | Сади, ліси, галявини | Харчове, вітамінне, лікарське | ||
Черемха звичайна Padus avium Mill. | Розові Rosaceae | фанерофіт | мезофіт | тіньовитрива лий | Вологі ліси, сади | Лікарське, декоративне | ||
Люпин багаторічний Lupines perenne L. | Бобові Fabaceae | гемікриптофіт | мезофіт | Тін. | Поля, клумби, вздовж доріг | Декор., мед. | ||
Буркун лікарський Melilotus officinalis L. | Бобові Fabaceae | гемікриптофіт | ксерофіт | геліофіт | Поля, луки, схили, забур’янені місця | Кормове, бур’ян медонос | ||
Біла акація звичайна Robinia pseudoacacia L. | Бобові Fabaceae | фанерофіт | ксерофіт | геліофіт | Ліси, лісосмуги | Медонос, харчове, лікарське | ||
Соя культурна Glycine max Merr. | Бобові Fabaceae | т | ксерофіт | геліофіт | поля | Харч., корм. | ||
Лимон Citrus limon Burm.fil. | Рутові Rutaceae | Хамефіт | ксерофіт | геліофіт | Траншеї?? | Віт, хар | ||
Гіркокаштан звичайний Aesculus hippocastanum L. | Гіркокаштанові Hippocastanaceae | фанерофіт | мезофіт | геліофіт | Широколистяні ліси | Медонос, озеленення | ||
Льон звичайний Linum usitatissimum L. | Льонові Linaceae | т | м | геліофіт | Поля, квітники | Волок., жир., дек. | ||
Настурція велика Tropaeolum majus L. | Красолеві Tropaeolaceae | терофіт | мезофіт | Тін. | Сади, парки | Дек., лік., харч., мед. | ||
Морква посівна Daucus sativus Hoffm. | Зонтичні Apiaceae | терофіт | мезофіт | геліофіт | городи, поля | Хар., ефір., віт., лік., мед. | ||
Селера пахуча Apium graveolens L. | Зонтичні Apiaceae | г | мезофіт | геліофіт | Поля, городи | Харч., віт., лікар., ефіроол. | ||
Петрушка городня Petroselinum crisput Mill. | Зонтичні Apiaceae | гемікрипто фіт | мезофіт | геліофіт | Городи, іноді дика | Харчове, лікарське, ефіроолійне | ||
Дудник лісовий Angelica sylvestris L. | Зонтичні Apiaceae | гемікриптофіт | гігрофіт | геліофіт | Долини річок, сирі ліси, вологі луки | Лікр., | ||
Любисток лікарський Levisticum officinalis Koch | Аралієві Araliaceae | гемікриптофіт | мезофіт | Тін. | Сади, парки | Дек., харч., лік. | ||
Виноград справжній Vitis venifera L. | Виноградні Vitaceae | фанерофіт | мезофіт | тіньовитривалий | Сади, виноградники | Харчове, лікарське | ||
Омела біла Viscum album L. | Ремнецвітникові Loranthaceae | фанерофіт | ксерофіт | геліофіт | Паразитує на різних деревах | Отруйна, лікарське | ||
Бузок звичайний Syringa vulgaris L. | Маслинові Oleaceae | фанерофіт | мезофіт | тіньовитривалий | Ліси, чагарники, парки | Медонос, вітамінне, декоративне, ефіроолійне | ||
Обліпиха крушиновидна Hippophae rhamnoides L. | Маслинкові Elaegnaceae | фанерофіт | ксерофіт | геліофіт | На піщані схили вздовж берегів річок Сади. парки | Харчове, лікарське | ||
Маслинка вузьколиста Elaegnus angustifolia L. | Маслинкові Elaegnaceae | фанерофіт | ксерофіт | геліофіт | Сади, парки, узбіччя доріг | Харчове, лікарське | ||
Бузина чорна Sambucus nigra L. | Жимолостеві Caprifoliaceae | фанерофіт | мезофіт | тіньовитрива лий | Лісові галявини, луки, схили | Лікарське, отруйна, декоративне | ||
Калина звичайна Viburnum opulus L. | Жимолостеві Caprifoliaceae | фанерофіт | мезофіт | тіньовитрива лий | Ліси, чагарники | Лікарське, декоративне, рідкісна | ||
Жимолость татарська Lonicera tatarica L. | Жимолостеві caprifoliaceae | ф | мезофіт | Тін. | Сади, парки, лісні полоси | Декор., мед. | ||
Живокіст лікарський Symphytym officinale L. | Шорстколисті Boraginaceae | гемікрипто фіт | гігрофіт | тіньовитривалий | Луки, береги річок | Медонос, кормове, лікарське | ||
Помідор їстівний Lycopersicon esculentum Mill. | Пасльонові Solanaceae | Терофіт | мезофіт | геліофіт | Городи, поля | Хар. | ||
Стручковий перець однорічний Capsicum annuum L. | Пасльонові Solanaceae | Терофіт | мезофіт | геліофіт | Городи, поля | Харч. | ||
Повій звичайний Lycium barbatum L. | Пасльонові Solanaceae | фанерофіт | ксерофіт | геліофіт | Узбіччя доріг, схилах | Мед, декор. | ||
Кунжут індійський Sesamum indicum L. | Кунжутові Pedaliaceae | терофіт | мезофіт | геліофіт | поля | Харч. Я не знаю, росте він у нас, чи ні?? | ||
Подоржник великий Plantago major L. | Подоржникові Plantaginaceae | гемікрипто фіт | мезофіт | тіньовитривалий | Узбіччя доріг, луки | Лікарське, дикоросла | ||
Вербена лікарська Verbena officinalis L. | Вербенові Verbenaceae | гемікриптофіт | Ксерофіт | геліофіт | Луга, лісові галявини клумби, квітники | Лік., дек. | ||
Розмарин справжній Rosmarinus officinalis L. | Губоцвіті Lamiaceae | хемофіт | ксерофіт | геліофіт | Поля, городи | Ефіроолійне, лікарське | ||
Шавлія дібровна Salvia nemerosa L. | Губоцвіті Lamiaceae | криптофіт | ксерофіт | геліофіт | Степи, схили, узлісся, галявини | Лікарське, медонос | ||
Шавлія поникла Salvia nutaus L. | Губоцвіті Lamiaceae | гемікрипто фіт | ксерофіт | геліофіт | Суходольні луки | Ефіроолійне, рідкісна | ||
Меліса лікарська Melissa officinalis L. | Губоцвіті Lamiaceae | гемікриптофіт | мезофіт | тіньовитривалий | Луки, поля | Медонос, ефіроолійне, лікарське | ||
М’ята водяна Mentha aquatica L. | Губоцвіті Lamiaceae | криптофіт | гігрофіт | геліофіт | Берега водойм, вологі місця | Харчове, лікарське | ||
Часник Allium sativum L. | Цибулеві Alliaceae | криптофіт | ксерофіт | геліофіт | Городи, степи | Кормове, лікарське | ||
Цибуля городня Allium cepa L. | Цибулеві Alliaceae | криптофіт | мезофіт | геліофіт | Городи степи | Кормове, лікарське | ||
Чистець прямий Stachys recta L. | Айстрові Asteraceae | гемікриптофіт | ксерофіт | геліофіт | Суходольні луки | Медонос | ||
Безсмертки однорічні Xeranthemum annuum L. | Айстрові Asteraceae | терофіт | ксерофіт | геліофіт | Степи, степні схили, узбіччя доріг | Декоративне, бур’ян | ||
Оман високий Inula helenium L. | Айстрові Asteraceae | гемікриптофіт | мезофіт | тіньовитривалий | Галявини лісів, сирі місця, берега річок | Декоративне, медонос, лікарське, рідкісна | ||
Ехінацея пурпурова Echinacea purpurea Moench | Айстрові Asteraceae | гемікриптофіт | мезофіт | тіньовитривалий | Сади, парки | Декоративне, лікарське | ||
Деревій майжe звичайний Achillea submillefolium Klok. | Айстрові Asteraceae | криптофіт | мезофіт | геліофіт | Луки, узбіччя доріг | Медонос | ||
Хамамілля запашна Chamomilla suaveolens R. | Айстрові Asteraceae | терофіт | ксерофіт | геліофіт | Схили, забруднена місцевість | Лікарське, бур’ян | ||
Пижмо звичайне Tanacetum vulgare L. | Айстрові Asteraceae | криптофіт | ксерофіт | геліофіт | Луки, береги річок | Ефіроолійне, лікарське | ||
Полин гіркий Artemisia absinthium L. | Айстрові Asteraceae | гемікриптофіт | ксерофіт | геліофіт | Луки, схили | Отруйна | ||
Полин австрійський Artemisia austriaca Jacq. | Айстрові Asteraceae | хамефіт | ксерофіт | геліофіт | Луки, схили | Отруйна | ||
Мати-й-мачуха звичайна Tussilago farfara L. | Айстрові Asteraceae | криптофіт | мезофіт | тіньовитривала | Глинисті схили, береги річок | Лікарське, медонос, вітамінне | ||
Нагідки лікарські Calendula officinalis L. | Айстрові Asteraceae | терофіт | мезофіт | геліофіт | Сади, городи | Декоративне, лікарське, барвники | ||
Лопух справжній Arctium lappa L. | Айстрові Asteraceae | гемікриптофіт | мезофіт | геліофіт | Узбіччя доріг, ліси | Медонос, харчове, жироолійне | ||
Лопух павутинистий Arctium tomentosum Mill. | Айстрові Asteraceae | гемікрипто фіт | мезофіт | геліофіт | Ліси, чагарники, степи | Лікарське, бур’ян | ||
Волошка синя Centaurea cyanus L. | Айстрові Asteraceae | терофіт | ксерофіт | геліофіт | Схили, чагарники | Декоративне, медонос | ||
Цикорій дикий Cichorium intybus L. | Айстрові Asteraceae | гемікриптофіт | ксерофіт | геліофіт | Вздовж доріг, канави, замічені місця | Лікарське, харчове, кормове, медоносне | ||
Кульбаба лікарська Taraxacum officinale Webb. Ex Wigg. | Айстрові Asteraceae | гемікриптофіт | мезофіт | геліофіт | Луки, поля | Медонос | ||
Роман руський Anthemis ruthenica Bieb | Айстрові Asteraceae | терофіт | ксерофіт | геліофіт | Сухі степи, галявини | Декоративне, лікарське | ||
Холодок лікарський Asparagus officinalis L. | Холодкові Asparagaceae | криптофіт | мезофіт | геліофіт | Світлі ліси, чагарники | Харчове, лікарське | ||
Осока чорна Carex nigra Reichard | Злакові Poaceae | гемікриптофіт | гігрофіт | тіньовитривалий | Заболочені ліси, болота, канави | Лікарське | ||
Пирій повзучий Elytrigia repens Nevski | Злакові Poaceae | криптофіт | ксерофіт | геліофіт | Луги, степи | Кормове, лікарське, бур’ян | ||
Овес посівний Avena sativa L. | Злакові Poaceae | Терофіт | мезофіт | геліофіт | Поля | Харчове, кормове | ||
Кукурудза звичайна Zea mays L. | Злакові Poaceae | терофіт | ксерофіт | геліофіт | Поля, городи | Харчове, кормове | ||
Зміївка розчепірена Cleistogenes squarrosa Trin. | Злакові Poaceae | гемікриптофіт | ксерофіт | геліофіт | Піски, піщані степи | Лікарське | ||
Лепеха звичайна Acorus calamus L. | Ароїдні Araceae | гемікриптофіт | гігрофіт | тіньовитривалий | Заболочені луки, болта | Лікарське, ефіроолійне | ||
Флора рослин, які використовуються в косметології представлена 29 родинами, 55 видами (табл.2).
Таблиця 2. Систематична структура дослідженої флори
№ | Родина | Кількість | ||||
родів | видів | |||||
абсолютна, шт. | Відносна,% | абсолютна, шт. | Відносна, % | |||
1. | Astraceae | 23,7 | ||||
2. | Rosaceae | 14,7 | ||||
3. | Lamiaceae | 9,4 | ||||
4. | Caprifoliaceae | 3,6 | ||||
5. | Fabaceae | 3,6 | ||||
6. | Alliaceae | 3,6 | ||||
7. | Boraginaceae | 1,8 | ||||
8. | Plantaginaceae | 1,8 | ||||
9. | Hippocastanaceae | 1,8 | ||||
10. | Oleaceae | 1,8 | ||||
11. | Elaegnaceae | 1,8 | ||||
12. | Laranthaceae | 1,8 | ||||
13. | Vitaceae | 1,8 | ||||
14. | Araliaceae | 1,8 | ||||
15. | Grossulariaceae | 1,8 | ||||
16. | Tiliaceae | 1,8 | ||||
17. | Violaceae | 1,8 | ||||
18. | Fagaceae | 1,8 | ||||
19. | Brassicaceae | 1,8 | ||||
20. | Hypericaceae | 1,8 | ||||
21. | Corylaceae | 1,8 | ||||
22. | Betulaceae | 1,8 | ||||
23. | Juglandaceae | 1,8 | ||||
24. | Urticaceae | 1,8 | ||||
25. | Equisetaceae | 1,8 | ||||
26. | Aspidiaceae | 1,8 | ||||
27. | Papaveraceae | 1,8 | ||||
28. | Salicaceae | 1,8 | ||||
29. | Cannabaceae | 1,8 | ||||
разом | 100,0 | 100,0 | ||||
Аналіз таблиці дозволяє зробити висновок, що флора досліджених рослин, які використовуються в косметології, дуже різноманітна за видовим складом. Як видно з таблиці 2 — 58,6% дослідженої флори належить до 6 провідних родин: Astraceae, Rosaceae, Lamiaceae, Alliaceae, Caprifoliaceae, Fabaceae. Значна кількість представлена 1 видом.
Аналіз життєвих форм дослідженої флори показав, що в рослинах, які використовуються в косметології присутні всі форми за класифікацією Раункієра (рис.1).
Рис. 1. Життєві форми дослідженої флори
Аналіз життєвих форм досліджуваної флори, показав, що серед рослин, які використовуються у косметології, переважають фанерофіти — 38,2%. Значна кількість багаторічних трав’янистих рослин. Поодиноко зустрічаються терофіти і хамефіти.
Рослини, які використовуються в косметології поширені в умовах середнього зволоження — мезофіти, і рослини посушливих місцезростань — ксерофіти. Лише два представника гігрофітних умов зростання. Рослини гідрофіти і гідатофіти — відсутні (рис. 2).
Рис. 2. Екологічні групи дослідженої флори за відношенням до вологи.
Аналіз екологічних груп дослідженої флори за відношенням до вологи показав, що серед рослин, що використовуються в косметології, найросповсюдженішими є рослини — мезофіти — 63,7%. Також велику частину займають — ксерофіти — 32,7%.
Серед рослин, які використовуються в косметології, по відношенню до світла найпоширенішими є геліофіти. Сцеофіти відсутні (рис. 3).
Рис. 3. Екологічні групи дослідженої флори за відношенням до світла
Аналіз екологічних груп дослідженої флори за відношенням до світла показв, що серед рослин, які використовуються в косметології, переважають геліофіти — 60%. Також поширені тіньовитривалі рослини — 40%.
Проведений аналіз показав, що рослини, які використовуються в косметології зростають майже у всіх природних фітоценозах і агроценозах, лісах і степах (рис.4).
Рис. 4. Фітоценотична принадлежність дослідженої флори
Аналізуючи рисунок робимо висновки, що рослини, які використовуються в косметології найбільш поширені у лісових фітоценозах — 20 видів, також мають широке розповсюдження у степових і лучноних фітоценозах.
Проведений аналіз показав, що рослини, які використовуються в косметології мають різноманітне господарське значення: медоноси, харчове, ефіроолійне, вітамінне тощо (рис. 5).
Рис. 5. Господарське значення рослин, які використовуюься в косметології
Аналізуючи рисунок можна зробити висновок, що рослини, які використовуються в косметології, найширше застосовуються в харчовій промисловості - 22 види.
3.2 Участь рослин, які використовуюься в косметології у складанні фітоценозів
Наші дослідження проводилися у травні 2011 року поблизу смт. Рогань, Харківської області. Вони спрямовані на визначення участі рослин у складанні фітоценозів степових схилів. Аналізуючи дані можна зробити висновок, що серед дослідженої флори зустрічається 13 видів рослин — 39,4%, які використовуються в косметології. За спільним проекційним покриттям визначені види займають — 36, 4%. Проекційне покриття досліджених рослин коливається від 9,6% - карагана кущова, до 0,9% - медунка темна. Середнє проекційне покриття становить — 4%. Аналізуючі отриманні дані можна виділити домінантні види: карагана кущова, шавлія поникла, парило лікарське. Рослини під час дослідженя знаходилися у різних фенологічних фазах: від вег.1 до цв.3 (табл. 3).
Таблиця 3. Геоботанічна характеристика степових схилів околиць м. Харків (травень 2011)
№ | Вид | с.п.п | к.з. | ф.ф. | |||||||||||
Крінітарія волосиста | 12,4 | вег.2 | |||||||||||||
Карагана кущова | 9,6 | вег.2 | |||||||||||||
Чистець прямий | 4,1 | цв.2 | |||||||||||||
Шавлія поникла | 9,1 | цв.2 | |||||||||||||
Шавлія дібровна | 2,5 | цв.2 | |||||||||||||
Подорожник серед. | 2,9 | цв.3 | |||||||||||||
Парило лікарське | 3,8 | вег.1 | |||||||||||||
Юрінея павутиниста | 1,6 | цв.2 | |||||||||||||
Пирій середній | 8,2 | цв.2 | |||||||||||||
Залізняк бульбистий | 2,7 | вег.1 | |||||||||||||
Бромус розчепірений | 0,7 | цв.1 | |||||||||||||
Різак звичайний | 0,8 | вег.1 | |||||||||||||
Залізняк колючий | 2,2 | цв.3 | |||||||||||||
Миколайчики польові | вег.1 | ||||||||||||||
Перлівка трансільван. | 0,4 | цв.2 | |||||||||||||
Пирій повзучій | 8,9 | цв.2 | |||||||||||||
Осока рання | 4,7 | пл.1 | |||||||||||||
Еремогоне лучно-степове | 0,7 | вег.-цв. | |||||||||||||
Зірочник злаковий | 1,7 | цв.2 | |||||||||||||
Горошок мишачій | 2,4 | цв.2 | |||||||||||||
Медунка темна | 0,9 | цв.2 | |||||||||||||
Кипець прямий | 1,5 | цв.2 | |||||||||||||
Подорожник ланцет. | 2,2 | цв.2 | |||||||||||||
Ловелика | 0,8 | вег.1 | |||||||||||||
Тонконіг вузьколист. | 3,5 | цв.2 | |||||||||||||
Полин звичайний | 3,2 | вег.1 | |||||||||||||
Латук компасний | вег.1 | ||||||||||||||
Жовтець їдкий | 0,3 | цв.2 | |||||||||||||
Цикорій дикий | 1,7 | вег.2 | |||||||||||||
Вероніка австрійська | 0,9 | цв.2 | |||||||||||||
Осот родовий | 0,5 | вег.2 | |||||||||||||
Грицики звичайні | 1,9 | цв.3 | |||||||||||||
Свербіжниця польова | 0,2 | цв.2 | |||||||||||||
загальна кількість видів | |||||||||||||||
кількість видів лікарських рослин | |||||||||||||||
Дослідження проводилися в червні 2011 року в околицях с. Гайдари, Зміївського району, Харківської області. Вони спрямовані на визначення участі рослин у складанні фітоценозів широколистяного лісу. Аналізуючи отриманні дані можна сказати, що серед дослідженої флори зусрічається 8 видів рослин — 26,7%, які використовуються в косметології. За спільним проекційним покриттям визначені види займають — 21,9%. Проекційне покриття досліджених рослин коливається від 4,8% - дуб звичайний, до 0,9% - груша дика. Середнє проекційне покриття становить — 2,7%. Аналізуючі отриманні дані можна виділити домінантні види: дуб звичайний, фіалка опушена, липа серцелиста. Рослини під час дослідженя знаходилися у різних фенологічних фазах: від вег.2 до пл. 3 (табл. 4).
Таблиця 4. Геоботанічна характеристика широколистяного лісу околиць с. Гайдари (червень 2011)
№ | Вид | с.п.п | к.з | ф.ф. | |||||||||||
Черешня | 2,5 | пл.2 | |||||||||||||
Ясен | 5,7 | ||||||||||||||
Грястиця збірна | 9,8 | цв.2 | |||||||||||||
Тонконіг дібровн. | 7,9 | цв.3 | |||||||||||||
Розхідник | 4,5 | вег.1 | |||||||||||||
Клен польовий | 4,2 | вег.1 | |||||||||||||
Куцоніжка пухнас. | 9,8 | цв.3 | |||||||||||||
Кульбаба лікарська | 4,7 | пл.2 | |||||||||||||
Дзвоники широкол. | 0,5 | вег.2 | |||||||||||||
Фіалка опушена | 2,9 | вег.2 | |||||||||||||
Гравілат міський | 3,2 | пл.2 | |||||||||||||
Осока сусідня | 3,2 | цв.2 | |||||||||||||
Астрагал солодкол. | 3,5 | цв.1 | |||||||||||||
Дуб звичайний | 4,8 | пл. | |||||||||||||
Підмареник міський | вег.2 | ||||||||||||||
Празелень | 2,1 | вег.2 | |||||||||||||
Заяча капуста | 0,6 | вег.1 | |||||||||||||
Пахучка | 2,2 | вег.3 | |||||||||||||
Зірочник ланцетний | пл.1 | ||||||||||||||
Медунка темна | 2,2 | вег.2 | |||||||||||||
Липа серцелиста | 2,6 | пл.2 | |||||||||||||
Груша дика | 0,9 | пл.1 | |||||||||||||
Осока Міккелі | 2,7 | цв.2 | |||||||||||||
В’яз | 2,7 | вег.2 | |||||||||||||
Перлівка ряба | 0,7 | пл.2 | |||||||||||||
Тонконіг однорічн. | 3,4 | цв.3 | |||||||||||||
Латук Ше | 1,8 | вег.3 | |||||||||||||
Бутень п’янкий | 1,6 | цв.2 | |||||||||||||
Суниці лісові | 1,3 | пл.2 | |||||||||||||
Очиток Рупректа | 2,7 | цв.1 | |||||||||||||
загальна кількість видів | |||||||||||||||
кількість видів лікарських рослин | |||||||||||||||
Дослідження проводилися в червні 2011 року в поблизу с. Гайдари, Зміївського району, Харківської області. Вони спрямовані на визначення участі рослин у складанні фітоценозів заплави річки Сіверський Дінець. Аналізуючи отриманні дані можна сказати, що серед дослідженої флори зусрічається 10 видів рослин — 27,8%, які використовуються в косметології. За спільним проекційним покриттям визначені види займають — 17,3%. Проекційне покриття досліджених рослин коливається від 4,6% - кульбаба лікарська, до 0,1% - лопух павутинистий. Середнє проекційне покриття становить — 1,7%. Аналізуючі отриманні дані можна виділити домінантні види: кульбаба лікарська, ромашка непахуча, гірчак пташиний. Рослини під час дослідженя знаходилися у різних фенологічних фазах: від вег.1 до пл. 1 (табл. 5).
Таблиця 5. Фітоценотична характеристика заплави річки Сіверський Дінець
№ | Вид | с.п.п | к.з. | ф.ф. | |||||||||||
Костриця лучна | 10,5 | ||||||||||||||
Конюшина гібридна | 0,3 | ||||||||||||||
Тонконіг одноріч. | 7,5 | ||||||||||||||
Осока опушена | 7,8 | ||||||||||||||
Пирій повзучій | 11,6 | ||||||||||||||
Тонконіг лучний | 5,6 | ||||||||||||||
Кульбаба лікарська | 4,6 | ||||||||||||||
Перстач прямий | 0,7 | ||||||||||||||
Герань лучна | 2,2 | ||||||||||||||
Миколайчики пол. | 3,2 | ||||||||||||||
Морква дика | 2,1 | ||||||||||||||
Родовий осач пол. | 0,6 | ||||||||||||||
Щавель кінський | 2,7 | ||||||||||||||
Деревій майжезвич. | 0,8 | ||||||||||||||
Латук компасний | 0,6 | ||||||||||||||
Коюшина лучна | 5,7 | ||||||||||||||
Подорожник велик. | 1,9 | ||||||||||||||
Груша дика | 0,1 | ||||||||||||||
Злинка канадська | 1,7 | ||||||||||||||
Гірчак пташиний | 2,4 | ||||||||||||||
Ромашка непахуча | 3,3 | ||||||||||||||
Будяк звичайний | 2,1 | ||||||||||||||
Жовтець багатоквіт. | 1,7 | ||||||||||||||
Лисехвіст лучний | 0,5 | пл.1 | |||||||||||||
Люцерна хмелевид. | 3,8 | вег.1 | |||||||||||||
Цикорій | 2,5 | ||||||||||||||
Лядвенець україн. | 0,3 | цв.2 | |||||||||||||
Пижмо звичайне | 2,1 | ||||||||||||||
Стенактис одноріч. | 0,7 | ||||||||||||||
Тонконіг вузьколис. | 3,5 | пл.1 | |||||||||||||
Конюшина біла | 2,1 | ||||||||||||||
Грицики звичайні | 1,5 | ||||||||||||||
М’яточник бур’ян. | 0,3 | ||||||||||||||
Полин гіркий | 0,5 | ||||||||||||||
Тонконіг звичайн. | 1,5 | ||||||||||||||
Лопух павутинист. | 0,1 | ||||||||||||||
загальна кількість видів: | |||||||||||||||
кількість видів лікарських рслин | |||||||||||||||
Дослідження проводилися в червні 2011 року в поблизу с. Гайдари, Зміївського району, Харківської області. Вони спрямовані на визначення участі рослин у складанні фітоценозів степових схилів. Аналізуючи отриманні дані можна сказати, що серед дослідженої флори зусрічається 15 видів рослин — 24,1%, які використовуються в косметології. За спільним проекційним покриттям визначені види займають — 8,5% Проекційне покриття досліджених рослин коливається від 2,6% - полин звичайний, до 0,2% - хвощ польовий, гірчак пташиний. Середнє проекційне покриття становить — 0,57%. Аналізуючі отриманні дані можна виділити домінантні види: полин звичайний, пижмо звичайне, деревій майжезвичайний. Рослини під час дослідженя знаходилися у різних фенологічних фазах: від вег.1 до пл. 2. (табл. 6).
Таблиця 6. Геоботанічна характеристика степових схилів околиць с. Гайдари
№ | Вид | с.п.п | к.з. | ф.ф. | |||||||||||
Осока тиринова | вег.2 | ||||||||||||||
Щавель горобинний | 11,5 | цв.2 | |||||||||||||
Дрік красильний | 8,3 | цв.2 | |||||||||||||
Полин звичайний | 2,6 | цв.1 | |||||||||||||
Ластівень розлогий | пл.1 | ||||||||||||||
Тонконіг стиснутий | 4,2 | вег.1 | |||||||||||||
Цмін пісковий | 4,1 | цв.2 | |||||||||||||
Стенактис одноріч. | 3,3 | цв.1 | |||||||||||||
Дзвоники ріпчасті | 1,6 | цв.3 | |||||||||||||
Полин Маршалів | 0,5 | цв.1 | |||||||||||||
Віскарія клейка | 1,3 | вег.2 | |||||||||||||
Деревій майжезвич. | вег.2 | ||||||||||||||
Пижмо звичайне | вег.1 | ||||||||||||||
Дивина медмежа | 0,5 | цв.1 | |||||||||||||
Жовтець багатоквіт. | 0,5 | цв.2 | |||||||||||||
Підмареник м’який | 0,5 | вег.1 | |||||||||||||
Очиток Рупректа | 0,3 | вег.1 | |||||||||||||
Конюшина біла | цв.2 | ||||||||||||||
Конюшина польова | цв.2 | ||||||||||||||
Собаче мило звич. | 6,6 | цв.2 | |||||||||||||
Осока рання | 3,5 | вег.2 | |||||||||||||
Пирій середній | 1,5 | вег.2 | |||||||||||||
Миколайчики плос. | вег.1 | ||||||||||||||
В’язень барвистий | вег.2 | ||||||||||||||
Волошка синя | вег.1 | ||||||||||||||
Мітлиця собача | цв.1 | ||||||||||||||
Люцерна румунська | цв.1 | ||||||||||||||
Тонконіг лучний | цв.1 | ||||||||||||||
Крстриця Валійська | 0,7 | вег.1 | |||||||||||||
Тонконіг вузьколис. | 0,7 | цв.1 | |||||||||||||
Цибуля городня | 0,6 | цв.3 | |||||||||||||
Звіробій звичайний | 0,6 | цв.2 | |||||||||||||
Нечуйвітер волохат. | 0,5 | вег.1 | |||||||||||||
Лядвенець українс. | 0,5 | цв.1 | |||||||||||||
Перстач опушений | 0,5 | вег.2 | |||||||||||||
Суниці зелені | 0,5 | пл.2 | |||||||||||||
Перстач розлогий | 0,5 | вег.2 | |||||||||||||
Подорожник серед. | 0,5 | вег.2 | |||||||||||||
Грястиця збірна | 0,3 | вег.1 | |||||||||||||
Козельці українс. | 0,3 | вег.1 | |||||||||||||
Очиток звичайний | 0,3 | вег.1 | |||||||||||||
Парило звичайне | 0,2 | цв.2 | |||||||||||||
Шавлія дібровна | 0,2 | цв.2 | |||||||||||||
Абрикос звичайн. | 0,2 | пл.2 | |||||||||||||
Віка | 0,2 | цв.2 | |||||||||||||
Костриця звичайна | 0,2 | вег.1 | |||||||||||||
Перстач гусячий | 0,2 | вег.1 | |||||||||||||
Парило лікарське | 0,2 | цв.2 | |||||||||||||
Морква дика | 0,2 | цв.2 | |||||||||||||
Горошок мишачий | 0,2 | вег.1 | |||||||||||||
Тонконіг дібровний | 0,2 | цв.2 | |||||||||||||
Вероніка широкол. | 0,1 | вег.1 | |||||||||||||
Гірчак пташиний | 0,2 | вег.1 | |||||||||||||
Хвощ польовий | 0,2 | вег.1 | |||||||||||||
Хондрило ситников | 0,2 | вег.1 | |||||||||||||
Подорожник ланц. | 0,2 | вег.1 | |||||||||||||
Підмореник чіпкий | 0,2 | вег-цв3 | |||||||||||||
Нечуйвітер синяков | 0,1 | вег-цв3 | |||||||||||||
Жовтець східний | 0,1 | цв.2 | |||||||||||||
Цибуля Вальдштей | 0,1 | цв.2 | |||||||||||||
Вівсюнець пухнаст. |