Специфіка фразеологічних одиниць як лінгвістичного явища

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КУРСОВА РОБОТА

СПЕЦИФІКА ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ ЯК ЛІНГВІСТИЧНОГО ЯВИЩА

Спеціальність 6.20 303 — англійська мова та література Паталах Яна Олегівна Науковий керівниквикладач Залужна М. В.

Запоріжжя — 2012

Зміст

• Вступ
• Розділ І. Загальна характеристика фразеологічних одиниць
• 1.1 Визначення фразеологізму
• 1.2 Ознаки фразеологізмів
• 1.3 Класифікація фразеологізмів
• 1.4 Функції фразеологізмів
• Розділ ІІ. Своєрідність фразеологічних одиниць англійської мови
• Висновки
• Література
• Вступ
• Англійська мова визнана міжнародною мовою і займає четверте місце за численністю людей, які володіють нею. Вивчення англійської мови доволі поширене в нашій країні. Добре знання мови, в тому числі й англійської, неможливо без знання його фразеології. Як доказ цьому, ми знаходимо розділ «Фразеологія» у будь-якому підручнику з мовознавства.
• Для тих, хто вивчає англійську мову як іноземну, цей шар мови представляє труднощі при її освоєнні. Щоб фразеологізми насправді стали помічниками у спілкуванні, необхідно їх розуміти, а для цього треба заглянути глибше у природу фразеологізму. Тому розроблення і удосконалення способів класифікації та вивчення фразеологізмів є важливим. Нові підходи до вивчення фразеологізмів полегшать і зроблять більш ефективним засвоєння їх учнями. Ми бачимо, що дослідження фразеологізмів є актуальною проблемою, бо розуміння та уміння правильно застосовувати фразеологізмів впливає на загальний рівень володіння мовою.
• Фразеологізм — стійке та неподільне, зазвичай експресивно-забарвлене сполучення лексичних одиниць, що є номінальним за функцією, і значення якого не залежить від значення окремих лексичних одиниць, що входять до його складу. Фразеологічні сполучення є важливим стилістичним засобом і відіграють велику роль розумінні культури та менталітету певного народу, соціуму. Фразеологізми є важливим компонентом національної ідентифікації та є скарбницею народної мудрості та моралі. Головна функція фразеологічних одиниць надавати мові колориту, робити її більш виразною. За допомогою фразеологізму можна лаконічно виразити думку. До вивчення фразеологізмів використовують різні підходи: вивчають їхнє походження, структуру, семантику тощо.
• Загалом, проблемою вивчення займались як вітчизняні так і закордоні такі вченні: Виноградов В. В., Шанський Н. М., Кунин А. В, Амосова Н. Н., Арсентьева Е. Ф., Телия В. Н., Балли Ш.
• В нашій роботі ми будемо спиратися на їх дослідження, а також на власний аналіз фразеологічних одиниць роману Чарльза Діккенса «Посмертні записки Піквикського клубу» та «Англо-російського, російсько-англійського словника фразеологізмів» Пархамович Т.В.
• Об'єктом курсової роботи є фразеологічні одиниці англійської мови.
• Метою курсової роботи є аналіз фразеологічних одиниць та їх класифікації відповідно до різних підходів.
• В процесі дослідження ми спробуємо розв’язати такі завдання:
• 1. визначити загальне поняття «фразеологічна одиниця» та обрати більш об'єктивне його тлумачення;
• 2. охарактеризувати фразеологічні одиниці;
• 3. навести різні класифікації фразеологічні одиниці;
• 4. виявити їхні функції;
• 5. практичним способом з’ясувати відсоток запозичених і власно англійських фразеологічні одиниці;
• 6. виявити, які з функціональних типів фразеологічні одиниці є більш поширеними;
• 7. дізнатись, який з семантичних типів використовується частіше;
• 8. визначити, до яких стилістичних прошарків належать фразеологічні одиниці.
• В нашій роботі будуть використані такі методи дослідження:
• — описовий метод;
• - метод аналізу словникових дефініцій;
• — метод порівняння і зіставлення;
• — метод статистичної обробки даних.
• Ця робота може бути використана для подальших досліджень у цій сфері, як допоміжний матеріал при вивчені фразеологічних одиниць англійської мови, для створення підручників, включатись у склад лекцій чи семінарів.
• Розділ І. Загальна характеристика фразеологічних одиниць
• 1.1 Визначення фразеологізму
• Щоб почати дослідження, ми повинні чітко розуміти з чим ми маємо справу, тому необхідно обрати визначення, яке б давало всеохоплюючу характеристику фразеологізму і відповідало потребам нашого дослідження.
• Складність полягає у тому, що не існує єдиного визначення фразеологізму, з яким би погодились всі вчені. 6, 11] Даючи нове визначення фразеологізму, кожен вчений визначає набір тих характеристик, які, на його погляд, відрізняють фразеологізм від інших лексичних одиниць існуючих у мові і є найбільш суттєвими. Це і є відповідь на питання, чому існує так багато різних тлумачень фразеологізму. 18, 25]
• Якщо ми звернемося до тлумачних словників, то отримаємо лише визначення загального характеру, яке є недостатнім і не охоплює всіх властивостей фразеологізму. Наприклад, тлумачний словник С.І.Ожегова дає таке визначення фразеологізму: «у мовознавстві: стійкий вираз з самостійним значенням близьким до ідіоматичного». 20] Ось визначення з ще одного тлумачного словника, яке не називає всіх якостей фразеологізму, які б допомогли точніше виділяти фразеологізми з-поміж інших сполучень, що не є фразеологізмами: «фразеологізм — стійке сполучення слів, значення якого у цілому не виходить зі значень слів, що його складають». 22, 574]
• Більш широке визначення знаходимо у «Новому словнику російської мови» Єфремової: «Сталий зворот мови, притаманний певній мові і тому його не можливо перекласти дослівно на інші мови, що має самостійне значення, яке у цілому не є сумою значень слів, що до нього входять». 13, 1011] Значення фразеологізму, що дає Велика Радянська Енциклопедія, не тільки вказує на семантичний аспект, але ще торкається функцій фразеологізму, констатуючи, що фразеологізм «виконує функцію окремого слова».
• В. Н. Телія у лінгвістичному-енциклопедичному словнику під редакцією В. Н. Ярцевої вважає, що найважливіша властивість фразеологізму є його фіксована стійкість. Тому, даючи визначення цього терміну, вона пише: «Фразеологізм (фразеологічна одиниця) — загальна назва семантично пов’язаних сполучень слів та речень, які, на відміну від схожих з ними за формою синтаксичних структур, не творяться у відповідності до загальних закономірностей вибору та комбінації слів при організації висловлювання, а відтворюються у процесі мовлення у фіксованому співвідношенні семантичної структури та певного лексико-граматичного складу». [19, 559]
• Визначення загального характеру фразеологізму дав Ш. Баллі: «сполучення, що міцно влились у мову, називаються фразеологічними зворотами». Таке визначення вказує лише на таку рису фразеологізму як відтворюваність у готовому вигляді. Фразеологізми не творяться під час індивідуального комунікативного акту, а вже сформовані існують умові. 15, 7]
• У своїй роботі «Фразеологія сучасної російської мови» Шанський дає наступне визначення фразеологізму: «Фразеологічний зворот — це відтворювана у готовому вигляді мовна одиниця, що складається з двох або більше наголошених компонентів словесного характеру, фіксована (тобто постійна) за своїм значенням, складу та структурі». 25, 15]
• О.П.Фесенко у статті «Ще раз про фразеологізм» під фразеологізмом розуміє «окремо оформлену одиницю мови, яка співвідноситься за спільними та окремими семантичними та граматичними властивостями зі словом певної частини мови, та будучи окремо оформленою одиницею мови, виражає єдине цілісне поняття». [24, 70]
• Ми спробуємо створити своє визначення, що буде більш точно відповідати нашому дослідженню. Спираючись на визначення «Словника російської мови» під редакцією А.П.Євгенієвої та визначення, яке дала О. П. Фесенко у статті «Ще раз про фразеологізм» фразеологізм — стійке та неподільне, зазвичай експресивно-забарвлене сполучення лексичних одиниць, що є номінальним за функцією, і значення якого не залежить від значення окремих лексичних одиниць, що входять до його складу. Надалі у роботі буде використовуватись скорочення ФО на позначення терміну фразеологічна одиниця.
• 1.2 Ознаки фразеологізмів
• Як і будь-яке явище, ФО володіють певними ознаками, які допомагають розпізнати його з-поміж інших мовленнєвих явищ. Більшість дослідників виділяють 3 основні ознаки: відтворюваність, стійкість компонентного складу та роздільно-оформленість. [5, 74]
• ФО виконують функцію слова, хоча самі складаються з декількох слів і своєю структурою більш походять до словосполучення або речення. Але все ж таки відрізняються і від слів, і від словосполучень з реченнями. 11, 108]
• Т. І. Вендіна виділяє такі риси ФО, які відрізняють їх від словосполучень чи речень[10,143]:
• 1. відтворюваність;
• 2. цілісність значення;
• 3. стійкість складу;
• 4. непроникливість.
• Під «відтворюваністю» розуміється те, що ФО існують в мові, а не творяться під час окремого комунікативного акту. Цілісність значення проявляється у тому, що значення ФО не дорівнює сумі значень окремих їхніх компонентів. Важливою ознакою є стійкість складу, бо компоненти фразеологізму тісно пов’язані і розташовані у закріпленому порядку, а зміна цього порядку може привести до втрати змісту всієї ФО. Так як для ФО характерний постійний склад компонентів, то з цього слідує, що компоненти ФО не можуть бути замінені синонімічними, до складу ФО не можна додавати будь-які інші компоненти — ця властивість названа непроникливістю. 10, 145]
• ФО схожі зі словом тим, що і ФО і слово слугують засобом номінації. Від слова ФО відрізняють такі якості:
• 1. структурна оформленість
• 2. акцентологічна оформленість;
• 3. граматична оформленість;
• 4. однозначність.
• За структурою слово та ФО відрізняються тим, що слово складається із частин (морфем), які не можуть зустрітися за межами слова, а ФО складається зі слів, які можуть використовуватись за межами ФО. Граматично слово не схоже на фразеологізм тим, що є цільним, а ФО — роздільно оформлені: хоча слова у ФО пов’язані один з одним, але вони є самостійними одиницями, які мають окреме значення та властиві їм граматичні характеристики. Акцентологічна відмінність проявляється у тому, що слово має один наголос, у той час, коли ФО має декілька наголошених елементів. [10, 145]
• Взагалі вчені виділяють ті ж самі ознаки, але дають їм інші назви, а також по-різному ставляться до їх важливості і тому розташовують у різному порядку, на приклад, П. А. Лекант та Н. Ф. Алефіренко розташовують відтворюваність на третьому місці. [5, 123], [18, 312] З раніше названих характеристик ФО найбільш показовими є відтворюваність, цілісність значення та стійкість складу.
• Підсумовуючі вище сказане, можна зазначити, що серед характерних рис фразеологізму визначальними є цілісність значення та відтворюваність. Ці риси виокремлюють фразеологізми серед інших лексичних сполучень.
• 1.3 Класифікація фразеологізмів
• У попередньому розділі ми визначили, чим ФО відрізняється від слів та словосполучень. Але чи є категорія фразеологізмів однорідною? Ні, ФО відрізняються один від одного. В залежності від того, за якою ознакою порівнюються ФО, існують різні класифікації. 7, 115] Але не будемо забувати, що ніяка класифікація не може бути абсолютною; будь-яка класифікація умовна.
• Зачинатель теорії фразеології швейцарський лінгвіст Шарль Баллі виділяє чотири види словосполучень за ступенем стійкості:
• 1. вільні словосполучення (the roof of the house, a chair and a table);
• 2. звичні словосполучення (to get/catch cold);
• 3. фразеологічні ряди (to show a clean pair of heels);
• 4. фразеологічні єдності (to play with the fire).
• Але у своїх більш пізніх роботах Балі розглядає лише два види: вільні словосполучення та фразеологічні єдності (словосполучення, компоненти яких, постійно вживанні в даних словосполученнях для вираження тієї ж самої думки, втратили будь-яке самостійне значення). [15, 7]
• Пізніше Виноградов розвиває ідеї Балі і висуває три типи фразеологічних одиниць[9]:
• 1. Фразеологічні зрощення або ідіоми — абсолютно неподільні, нерозкладні, немотивовані фразеологічні одиниці, у значенні яких «немає ніякого зв’язку, навіть потенційного, зі значенням їх компонентів».
• § to make up one’s mind, to make friends
• 2. Фразеологічні єдності — теж семантично неподільні фразеологічні одиниці, але цілісне значення їх умотивоване значенням компонентів, а значення цілого пов’язане з розумінням внутрішнього образного стрижня фрази, потенційного смислу слів.
• § to play with fire, to burst into tears
• 3. Фразеологічні сполучення — звороти, в яких у одного з компонентів фразеологічне зв’язане значення виявляється лише у зв’язку з строго обмеженим колом понять.
• § from head to foot, to get on like a house on fire
• До цих трьох типів фразеологічних одиниць Н. М. Шанський додав ще один — фразеологічні вирази, до яких належать «такі стійкі в своєму складі і вживанні фразеологічні звороти, які не тільки є семантично подільними, але й складаються цілком із слів з вільним значенням. [15, 23]
• З погляду на компоненти, з яких складається фразеологізм, фразеологізми можна поділити на такі групи[11, 75]:
• 1. прикметник + іменник: vicious circle, the Indian summer;
• 2. при перекладі на українську мову отримуємо іменник у називному відмінку + іменник у родовому відмінку: point of view;
• 3. іменник з прийменником + прикметник: be on a good footing;
• 4. дієслово + іменник (з або без прийменника): to come to one’s senses;
• 5. дієслово + прислівник: to get down to earth;
• 6. іменник + дієприкметник:the heart is bleeding.
• У реченні ФО може виконувати різні функції - виступати у функціях різних членів речення. За тими синтаксичними функціями, які виконують фразеологізми, вони поділяються на:
• 1. іменні: swan-song;
• 2. дієслівні: to hold one’s ground;
• 3. прикметникові: in blooming health;
• 4. прислівникові: up one’s sleeves;
• 5. вигукові: Good luck! [16, 31]
• За походженням ФО можна поділити на такі групи:
• 1. Власно англійські:
• § що відображають звичаї та традиції англійського народу (good wine needs no bush);
• § що пов’язані з реаліями життя англійців (blue stocking) ;
• § що пов’язані з іменами відомих людей (according to Cocker) ;
• § що пов’язані з віруваннями (a black sheep) ;
• § що пов’язані з заблудженнями у астрономії (be born under a lucky star);
• § що взяті з казок та байок (Fortunatus’s purse) ;
• § що, взяті з притч та давніх переказів (have kissed the Blarney stone) ;
• § що пов’язані з фактами історії (as well be hung for a sheep as for a lamb);
• § біблеїзми (a wolf in sheep’s clothing) ;
• § термінологічного походження.
• Формування ФО відбувається, як відомо, головним чином шляхом переосмислення вільних сполучень, їх метафоризації. Метафоричний або метонімічний переніс, як правило, має місце при перенесенні змінних сполучень нефразеологічного типу з вузької (професійної або спеціалізованої) сфери функціонування в загальну мову. Але також трапляються випадки, коли перенесення відбувається з загальної мови у спеціальну. 14, 121]
• Приклади: to show one’s cards, to sail under false colours, to sail close to the wind.
• 2. Запозичені:
• § міжмовні запозичення (the heel of Achilles, the apple of discord);
• § внутрішньомовні запозичення, з інших варіантів англійської мови (green light, to bark up the wrong tree);
• § що запозичені у іншомовній формі (persona grata, bon ton). [15, 190]
• Як власно англійські, так і запозичені фразеологічні одиниці можуть проходити процес перефразіологізації: формування фразеологічних одиниць шляхом відокремлення частин більш складних фразем. Наприклад:
• to score an own goal own goal
• loose cannon on a rolling deck loose cannon
• Продуктивним шляхом утворення фразеологічних одиниць є аналогія. Фразеологічні одиниці можуть творитися за аналогією як до власно англійських фразеологізмів, так і за аналогією до запозичених. Наприклад:
• smoking bed smoking gun
• iron curtain tortilla curtain
• Як і слова, ФО мажуть мати стилістичне забарвлення і використовуватись лише у певній сфері. Найширший пласт складає розмовні фразеологізми та просторіччя (the trouble is brewing, a hard nut to crack). Наступний стилістичний прошарок — книжні фразеологізми, що зустрічаються переважно у письмових джерелах (Procrustean bed, the dice are thrown, «where the wound be given, there must the cure be found"[3]). Хоча для офіційно-ділового, наукового стилю не є характерним використання експресивних зворотів, та все ж таки можна виділити фразеологізми притаманні саме цим сферам (to bail a company out, to float someone a loan, to have the floor). Фразеологізми широко використовуються у публіцистиці (star fever, yellow pages, money for old rope). Частину ФО можна назвати міжстильовими, нейтральними, ті, що можуть бути використані у будь-якому стилі. [23,315]
• Як вже було сказано, ніяка класифікація не може бути досконалою. Відносно ФО найчастіше використовуваними є семантична класифікація, функціональна, структурна та стильова класифікації.
• 1.4 Функції фразеологізмів
• Моваце розумна система. До свого складу вона включає лише ті компоненти, що активно використовуються і відіграють певну роль. Тобто кожен компонент мовної системи виконує певні функції, так і фразеологізм, будучи частиною системи, теж виконує свої функції.
• Кумулятивна и культурно-інформативна функції: здатність ФО накопичувати та закріплювати у своїй семантичній структурі суспільний досвід поколінь, особливостей національно-культурного світосприйняття.
• Виходячи з попередньої функції, фразеологізми у лаконічній та стислій формі несуть народну мудрість і повчання, і у такий спосіб передають їх нащадкам. Тому ми можемо сказати, що ФО виконують естетичну функцію та є чинником формування моралі. Фразеологізми виконують різноманітні функції у художньому тексті:
• § функція створення гумору й сатири;
• § функція передачі внутрішніх якостей персонажа;
• § функція відтворення внутрішнього стану персонажа;
• § функція портретної характеристики, зображення зовнішнього вигляду людини;
• § функція мовної характеристики персонажа;
• § функція сюжетної основи;
• § заголовна функція;
• § функція заключного акорду. [23, 316]
• Оцінна функція. Фразеологізми викликають у читача (слухача) певне ставлення до зображуваного, дають йому оцінку — позитивну чи негативну.
• Емоційно-експресивна функція. Емоційні мовні одиниці також містять компонент оцінки, виражають позитивні чи негативні почуття, характеризують психічний стан мовця, передбачаючи існування додаткового стилістичного колориту. 12, 74]
• ФО здатна передавати широку ідею декількома словами, викликати у нас певні асоціації, дозволяє передати наші почуття у стислій та зрозумілій формі, тобто виконує функцію лаконізації мовлення.
• Як ми бачимо, частіше ФО виконують для стилізації тексту; вони є експресивно забарвленими і увиразнюють мовлення. Але не можна не звертати увагу н такі функції ФО як кумулятивна та культурно-інформативна, бо вони відіграють важливу роль у формуванні свідомості нового покоління та вихованні національно свідомих громадян.
• фразеологічний одиниця мова запозичений
• Розділ ІІ. Своєрідність фразеологічних одиниць англійської мови
• У попередньому розділі було надане визначення ФО, виділенні її ознаки, наданні семантичні та структурні типи ФО, вказана стилістична належність, їх походження. У даній частині ми спробуємо перевірити практичним шляхом достовірність тверджень поданих у попередньому розділі.
• Нагадаємо, що фразеологічна одиниця — стійке та неподільне, зазвичай експресивно-забарвлене сполучення лексичних одиниць, що є номінальним за функцією, і значення якого не залежить від значення окремих лексичних одиниць, що входять до його складу.
• Проаналізуймо ФО за їхнім походженням. Для дослідження було проаналізовано сто перших за алфавітним списком ФО, що починаються з літери «S». ФО було взято з «Англо-російського, російсько-англійського словника фразеологізмів» Пархамович Т. В. [21, 115−117] Літера S є характерною для англійської мови, і відповідно до досліджень Оксфордського Університету. вона займає 4 місце за частотою використання поміж інших приголосних.
• Зробимо припущення, що запозичених ФО у англійській мові більше, ніж власно англійських, з огляду на те, що англійській словник більш як на 60% складається з запозичень. [4, 214] З’ясуймо походження ФО за допомогою «Большого англо-русского фразеологического словаря» Куніна А.В.
• Діаграма 2.1
• Наше припущення виправдалось, бо серед 100 проаналізованих одиниць лише 38 виявились англійського походження. Це не дивно, бо як раніше було відзначено, більша частина англійського словнику є запозиченою. Це характерна риса англійської мови, тому результати, які ми отримали, цілком передбачувані та природні.
• Деякі дослідники наполягають, що серед функціональних типів ФО переважають іменні ФО, перевіримо, чи правдиве таке судження відносно обраних нами ФО. [14, 124]. Для того щоб дізнатися, яких фразеологізмів у англійській мові більше: дієслівних, іменних, прикметникових, прислівникових чи вигукових, розподілимо ФО за їх функцією. Результати представленні у Таблиці 1.
• Таблиця 1

Іменні (30/100)	(the) salt of the earth, second nature, sense of loss, (the) seven deadly sins, shake like a leaf, (the) ship of the desert, sick humour, sick joke, Silver Jubilee, (it's) a slice of the cake, sixth sense, Sisyphean labour (task, toil), something in the air, soap opera, soft pedal, soldiers of fortuneе, something in the wind, sore spot, sore subject, (the) spadework, Spartan upbringing, stolen fruit, straight answer, storm in a tea-cup, stumbling block, sucked orange, swan-song, sweettооth, (the) sword of Damocles, Solomon’s judgment
Дієслівні (56/100)	sail against the wind, sail close to the wind, sail under false colours, stare the living daylights, save one’s skin, stare to death, screw up one’s courage, see daylight, see out of the corner of one’s, see through, see which way the cat jumps, serve God and Mammon, set the world on fire, shake like a leaf, shed blood, shed crocodile tears, shoot a line, show a clean pair of heels, show one’s cards, show oneself in one’s true colours, show one’s teeth, show one’s hand, show oneself in one’s true colours, show someone the door, shut one’s eyes to, sign one’s own deathwarrant, sink through the floor, sit on a barrel of gunpowder, skate on thin ice, skim the cream, skin alive, slip one’s mind, slip through one’s fingers, smoke like a chimney, soil one’s hands, sound out the possibilities, sound the alarm, sow the seeds of doubt, speak of the devil, square accounts, stand firm, stand on one’s own 2 feet, stand one’s ground, start from scratch, step on somebody’s toes, stew in one’s own juice, stick one’s neck out, stick to the point, stick like a leech, stir a hand, strangle at birth, strike a snag, strike home, strike the right note, struggle to keep body and soul together, swarm like locusts, swap horses in midstreamhalfway across the stream
Прикметникові (4/100)	safe and sound, sick to death, soft in the head, spick and span
Прислівникові (7/100)	side by side, since time immemorial, single-handed, so much the worse, straight from the horse’s mouth, straight from the shoulder, sooner or later
Вигукові (3/100)	See what happened! Shame on you! so to speak

• Як можна побачити, найчастіше ФО відіграють роль дієслова та іменників, а рідше — прислівників, прикметників та вигуків. Перевіримо чи зберігається така тенденція при використані фразеологізмів у художній літературі. Було взято 50 фразеологічних одиниць з роману Чарльза Діккенса «Посмертні записки Піквікського клубу». 1]
• Таблиця 2

Іменні (13/50)	a lord of the creation, man of the world, a cock and bull story, gentler sex, keen hand, broken voice, bitter tears, a storm of indignation, the morning of life, the stream of life, an eagle eye, fire in his eye, narrow views
Дієслівні (25/50)	to strike a light, to lose sight, to take the right course, to keep a promise, to be at height, to strike deep to the heart, to be on the point of doing smth, to clear oneself, to pull one’s nose, to shake the Earth to its centers, to made up one’s mind, to break one’s heart, to abandon one to one’s fate, to go partners, to take advantage of, to saunter away one’s time, to pass away, to push one’s fortune, to put smb on the wrong scent, to laugh in one’s sleeve, to drag out a life, to set foot in, to drive mad, to set one’s heel upon smth, to drink smb’s health
Прикметникові (1/50)	as calm and unmoved as the deep waters
Прислівникові (7/50)	as far as the eye could reach, here and there, to and fro, by the bye, for one’s sake, rain or shine, every now and then
Вигукові (4/40)	That’s it! God bless me! Bless my soul! by Jove!

• У Діаграмі 2.2 ми бачимо, що тенденція збереглась не для всіх частин мови.
• Діаграма 2.2
• Висока частотність використання іменних та дієслівних ФО зумовлена особливостями словникового складу мови: іменників та дієслів у англійській мові більше ніж представників інших частин мови. Теж саме можна сказати про прикметникові фразеологізми; з Таблиці 1 зрозуміло, що прикметникових фразеологізмів найменше, тому і у художній літературі зустрічаються вони рідше. А ось щодо прислівникових та прикметникових фразеологізмів то, не дивлячись на те, що у словниковому складі мови вони представлені невеликою кількістю, але відсоток їхнього вживання у художніх текстах вищій за відсоток представленості їх у словнику.
• Проаналізуємо, який з семантичних типів ФО найбільш поширений у мові і, який частіше використовується у літературі. Результати подано нижче:
• Діаграма 2.3
• Діаграма 2.4
• Бачимо, що серед тих ФО, що були взяті для аналізу зі словника, переважають зрощення, але у художньому творі більш вживані сполучення. Не можемо стверджувати напевно, але можемо припустити, що часте вживання зрощень ускладнювало б розуміння змісту, тому що у зрощеннях найнижчий рівень мотивації і зв’язок між компонентами слабкий. А фразеологічні сполучення володіють високим рівнем мотивації, їхнє значення легко зрозуміти і в той же час вони урізноманітнюють та забарвлюють мову.
• Використання ФО притаманне розмовному стилю мовлення та небажане у офіційно-діловому та науковому стилях, бо вони є експресивно забарвленими і часто висловлюють суб'єктивну думку, що є неприпустимим для офіційно-ділового та наукового стилів. 12, 74] У попередньому розділі стверджувалось, що серед ФО переважають розмовні, перевіримо чи підтвердиться ця тенденція для тих ФО, які було обрано для аналізу. Для визначення стилістичної належності ФО ми скористувалися «Oxford learner’s dictionary of English idioms» Хелен Ворен. 2]
• Діаграма 2.5
• Серед проаналізованих ФО були виявленні книжні, розмовні та нейтральні ФО. З Діаграми 2.5 ми бачимо, що і серед ФО взятих з словника, і з серед тих, що зустрілись у художньому тексті, переважають нейтральні ФО, використання яких припустиме у всіх стилях мовлення. У художньому творі виявилось більше розмовних та книжних ФО, ніж у словнику. Це може бути пояснено тим, що автор навмисне використовує стилістично забарвлені ФО з метою створення певного ефекту на читача, замінивши нейтральний вираз експресивним і стилістично забарвленим. [12, 74]
• У цьому розділі було визначено, що запозичених ФО у англійській мові більше ніж власно англійських; серед функціональних типів ФО переважають дієслівні та іменні ФО як взагалі у мові так і в художній літературі, а ось відсоток представленості прислівникових та прикметникових ФО у художньому творі вищий за відсоток їх наявності у словниковому складі мови; серед семантичних типів ФО поміж тих ФО, що взяті зі словника, переважають зрощення, а у художньому творі більш вживані фразеологічні сполучення. З огляду на стилістичну належність було виявлено, що більша частина всіх проаналізованих ФО належить до нейтрального прошарку; також було виявлено, що у художньому творі автор використав значну кількість розмовних та книжних фразеологізмів, хоча у словнику вони представлені не широко.
• Висновки
• В ході даної роботи ми дали визначення фразеологічної одиниці: фразеологізм — це стійке та неподільне, зазвичай експресивно-забарвлене сполучення лексичних одиниць, що є номінальним за функцією, і значення якого не залежить від значення окремих лексичних одиниць, що входять до його складу.
• Даючи загальну характеристику фразеологізмам, ми дійшли таких висновків:
• 1. Серед характерних рис фразеологізму визначальними є цілісність значення та відтворюваність.
• 2. Відносно ФО найчастіше використовуваними є семантична класифікація, функціональна, структурна та стильова класифікації.
• 3. ФО виконують для стилізації тексту; вони є експресивно забарвленими і увиразнюють мовлення. Але не можна не звертати увагу н такі функції ФО як кумулятивна та культурно-інформативна, бо вони відіграють важливу роль у формуванні свідомості нового покоління та вихованні національно свідомих громадян.
• У другому розділі ми спробували дослідити 100 фразеологізмів перших за алфавітним списком з «Англо-російського, російсько-англійського словника фразеологізмів» Пархамович Т. В. та 50 фразеологізмів з роману Чарльза Діккенса «Посмертні записки Піквікського клубу». Ось такі результати було одержано:
• 1. Серед 100 проаналізованих одиниць лише 38 виявились англійського походження. Це не дивно, бо більша частина англійського словнику є запозиченою. Це характерна риса англійської мови, тому результати, які ми отримали, цілком передбачувані та природні.
• 2. Виявлена висока частотність використання іменних та дієслівних фразеологізмів, яка зумовлена особливостями словникового складу мови: іменників та дієслів у англійській мові більше ніж представників інших частин мови. Теж саме можна сказати про прикметникові фразеологізми: прикметникових фразеологізмів найменше в мові, тому і у художній літературі зустрічаються вони рідше. А ось щодо прислівникових та прикметникових фразеологізмів то, у словниковому складі мови вони представлені невеликою кількістю, але відсоток їхнього вживання у художніх текстах вищій за відсоток представленості їх у словнику.
• 3. Серед тих ФО, що були взяті для аналізу зі словника, переважають зрощення, але у художньому творі більш вживані сполучення. Можемо припустити, що часте вживання зрощень ускладнювало б розуміння змісту, тому що у зрощеннях найнижчий рівень мотивації і зв’язок між компонентами слабкий. А фразеологічні сполучення володіють високим рівнем мотивації, їхнє значення легко зрозуміти і в той же час вони урізноманітнюють та забарвлюють мову.
• 4. Серед проаналізованих ФО були виявленні книжні, розмовні та нейтральні ФО. Поміж усіх проаналізованих ФО переважають нейтральні фразеологізми, використання яких припустиме у всіх стилях мовлення. У художньому творі виявилось більше розмовних та книжних ФО, ніж у словнику. Це може бути пояснено тим, що автор навмисне використовує стилістично забарвлені ФО з метою створення певного ефекту на читача, замінивши нейтральний вираз експресивним і стилістично забарвленим.
• Результати даного дослідження не є досконалими, бо проаналізований блок фразеологізмів є доволі малим. Дослідження є перспективним і потребує подальшого розвитку, а для отримання більш точних й об'єктивності результатів необхідно збільшити об'єм дослідного матеріалу.

Література

1. Алефиренко Н. Ф. Теория языка. Вводный курс. Учебное пособие для студентов филологических специальностей вузов. — М., 2004. — 368 с.

2. Амосова Н. Н. Основы английской фразеологии.Изд.2, доп. — Л.: Либроком, 2010. — 216 c.

3. Антрушина Т. Б., Афанасьева О. В., Морозова Н. Н. Лексикология английского языка: Учеб. пособие для студентов. — М.: Дрофа, 1999 — 288с.

4. Баранцев К. Т. Англо-український фразеологічний словник. — К.: Знання, 2005. — 1056с.

5. В. В. Виноградов Об основных типах фразеологических единиц в русском языке//http://www.philology.ru/linguistics2/vinogradov-77d.htm

6. Вендина Т. И.

Введение

в языкознание. — Москва: Высшая школа, 2001. -288 с.

7. Гируцкий А. А.

Введение

в языкознание. — Минск: ТетраСистемс, 2009. — 144 с.

8. Дудик П. С. Стилістика української мови: Навчальний посібник. — К.: Видавничий центр «Академія», 2005. — 368 с.

9. Ефремова Т. Ф. Новый словарь русского языка. Толково-словообразовательный. — М.: Русский язык, 2000. — 1233c.

10. Зацний Ю. А. Розвиток словникового складу сучасної англійської мови. — Запоріжжя: ЗНУ, 1998. — 431с.

11. Кунин А. В. Курс фразеологии современного английского языка: Учеб. для ин-тов и фак.-тов иностр. яз. — М.:Высш.шк., 1986. — 336с.

12. Кунин А. В. Фразеология современного английского языка. — М.: Международные отношения, 1996, с. 31

13. Кунин А. В. Большой англо-русский фразеологический словарь. — М.: Живой язык, 2005. 944 с.

14. Лекант, Диброва, Касаткин 2002 — Современный русский язык. Учебник для студентов вузов, обучающихся по специальности «Филология» / Сост.: Лекант П. А., Диброва Е. И., Касаткин Л. Л. и др. — М.: Дрофа, 2002. — 560 с.

15. Лингвистический Энциклопедический словарь // Лингвистический Энциклопедический словарь / Главный редактор В. Н. Ярцева. — М.: «Советская Энциклопедия», 1990 — C. 559−560.

16. Ожегов С. И., Шведова. Н. Ю. Толковый словарь русского языка// http://ojegov.baiskan.com/

17. Пархамович Т. В. Англо-русский, русско-английский словарь фразеологизмов. — Минск: Поппури, 2011. — 128с.

18. Словарь русск. яз.: в 4-х томах./ АН СССР, с. 48 ин-т рус. яз; Под. ред. А. П. Евгеньевой, -2-е изд., испр. и доп. — М.: Русск. Яз, 1981;4. — 794 с.

19. Ужченко В. Д., Ужченко Д. В. Фразеологія сучасної української мови: Навч. посіб. — К.: Знання, 2007. — 494 с.

20. Чепасова А. М. Семантические и грамматические свойства именных фразеологизмов /А.М. Чепасова. — Челябинск, 1983. — 94 с.

21. Шанский Н. М. Фразеология современного русского языка. — К.:Либроком, 2010. — 274с.

22. Charles Dickens The Pickwick Papers// http://www.dickens-literature.com/The_Pickwick_Papers/index.html

23. Helen Warren Oxford Learner’s Dictonary of English idioms. — Oxford: Oxford universoty Press, 1994. — 334 c.

24. Jane Austen «Еmma». — Penguin, 2005. — 367c.

25. Rayevska N.V. English Lexicology. — Kiev: Visca Skola, 1979. — 304c.