Способи досягнення еквівалентності при перекладі англійської економічної літератури на українську мову

Способи досягнення еквівалентності при перекладі англійської економічної літератури на українську мову

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Особливості англійської економічної термінології

1.1 Полісемія термінологічної лексики та варіативність відповідностей у перекладі

1.2 Типи та диференціація економічних термінів

1.3 Міжкультурна співпраця та складність перекладу

РОЗДІЛ 2. Шляхи перекладу англійських економічних термінів українською мовою

2.1 Екстралінгвальні чинники розвитку економічної лексики: лінгвокультурний аспект

2.2 Переклад безеквівалентної термінології

2.3 Основні способи перекладу складних економічних термінів

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТОК А. Апробація прийомів перекладу тексту з мікроекономіки на прикладі статті «Bank Losses Lead To Drop In Credit Card Debt»

ВСТУП економічний термін лексика переклад Переклад фахової лексики становить основу наукового перекладу, важливого засобу міжкультурної комунікації, що постійно привертає увагу дослідників. Особливо це стосується термінології економічної галузі, яка за останнє десятиліття представлена великою кількістю лексикографічних видань, дисертацій, полемічних публікацій тощо.

Термінологічна лексика посідає значне місце в словниковому складі мови. До термінологічної лексики належать усі слова, що об'єднуються в мові під загальною назвою «терміни». За визначенням І. Білодіда, терміном називається спеціальне слово або словосполучення, що вживається для точного вираження поняття з певної галузі знання — науки, техніки, суспільно-політичного життя, мистецтва, економіки тощо [8, с. 158]. Термін може бути утвореним на основі рідної мови або запозиченим як із нейтрального термінологічного банку (міжнародні греко-латинські терміноелементи), так і з іншої мови, він повинен відображати ознаки певного поняття; значення терміну для спеціаліста дорівнюється значенню поняття.

Значна кількість термінів у сучасній українській мові утворилася за рахунок загальновживаних слів, їх взаємного проникнення з різних галузей техніки, запозичень з інтернаціональної лексики за словотвірними моделями, які характерні для сучасної англійської мови [17, с. 34].

Але оскільки економічні терміни є переважно складними термінами або термінами-словосполученнями, то вони є основною проблемою перекладу англійської економічної літератури.

Переважну більшість термінів становлять препозитивні атрибутивні словосполучення, тобто такі, де є означення й означуваний компонент, при цьому означення стоїть у словосполученні на першому місці.

Окремо та в поєднані з іншими мовознавчими проблемами різні аспекти перекладу термінів висвітлювалися в працях Є. Бреуса, Л. Борисової, В. Карабана, В. Коптілова, І. Корунця, В. Назарова, Ф. Циткіної та ін.

Існує багато досліджень щодо перекладу технічної та наукової термінології, але недостатньо розкрито проблему перекладу специфічної термінології, зокрема мікроекономічної. Так, відчувається брак розвідок щодо розробки системи правил, стратегій і тактик перекладу професійних термінів, недостатньо висвітлено питання про послідовність роботи перекладача над текстом економічного характеру, що й зумовлює новизну нашої роботи.

Актуальність теми пов’язана з розробкою методичних рекомендацій та вказівок щодо поліпшення праці перекладача, який здійснює транскодування мікроекономічного тексту з англійської мови на українську або навпаки.

Переклад тексту з дотриманням стильових ознак економічного характеру є також однією з найважливіших проблем, що виникають у процесі перекладу тексту.

Об'єкт дослідження — економічна термінологія в перекладі.

Предмет дослідження — особливості передачі англійських економічних термінів українською мовою.

Мета дослідження — дослідити особливості перекладу англійських текстів з мікроекономіки українською мовою.

Згідно зі встановленою метою, визначаємо такі завдання:

Визначити поняття термінологічної лексики та особливості перекладу економічної безеквівалентної лексики.

Дослідити міжкультурну асиметрію як проблему перекладу та проаналізувати екстралінгвальні чинники розвитку економічної лексики.

Розглянути основні типи англійських безеквівалентних економічних термінів.

Запропонувати основні способи перекладу складних економічних термінів.

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що в даному дослідженні виявлено особливості перекладу термінів англійської та української економічної терміносистем.

Практичне значення роботи пов’язане із формуванням навичок роботи зі словниками, причому не лише загальними, але й спеціальними, довідниками, посібниками, документами, а також навичок перекладу економічних звітів тощо.

Структура роботи: дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатку.

РОЗДІЛ 1

ОСОБЛИВОСТІ АНГЛІЙСЬКОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

1.1 Полісемія термінологічної лексики та варіативність відповідностей у перекладі

В. Карабан визначає термін як «мовний знак, що репрезентує поняття спеціальної, професійної галузі науки або техніки». Він вважає, що науково-технічні терміни становлять суттєву складову науково-технічних текстів [15, с. 54].

А. Коваленко дає таке визначення терміну: «термін — це емоційно нейтральне слово чи словосполучення, яке вживається для точного вираження понять та назв предметів» [17, с. 57].

Переклад англійських термінів українською мовою потребує знання тієї галузі, якої стосується переклад, розуміння змісту термінів англійською мовою і знання термінології рідною мовою. Під час перекладу англійської науково-технічної та економічної літератури українською мовою велике значення має взаємодія терміну з контекстом, завдяки чому виявляється значення слова [14, с. 58].

Таким чином, термін — це слово, що характеризується не лише стильовою співвіднесеністю, а й певною замкненістю в системі лексики на означення понять окресленої галузі знань [21, с. 155].

Нерозривний зв’язок економічних понять і відповідних їм термінів виявляється в тому, що впорядкування економічної термінології неможливе без глибокої наукової розробки економічних понять, їх логічного аналізу й точного визначення. Якщо економічні поняття визначені недостатньо ясно, про точну термінологію не може бути й мови.

Отже, економічний термін може бути багатозначним, хоча однією з вимог термінології є його однозначність, адже економіст повинен дати економічному термінові одне визначення, враховуючи всі його істотні ознаки, тобто такі, які мають регулятивний характер.

Багатозначність спостерігається в тих випадках, коли термін має різні значення, які передаються різними українськими еквівалентами, й у тих випадках, коли для передачі одного значення терміну англійською мовою в українській можуть використовуватися декілька різних термінів, причому вибір варіантної відповідності, як правило, зумовлений контекстом.

Дослідження в сфері термінології [4; 13; 14; 17; 19; 25] підтверджують той факт, що термін функціонує і розвивається в мові подібно до слова, що реалізується в зміні, звуженні, розширенні свого значення; появі нових значень тощо. Але однозначність терміну в конкретній мовній ситуації залишається основною вимогою, що висувається до термінології. Широка семантика, по суті, є однією з передумов багатозначності термінів. Багатозначність не властива термінам, що виникли в терміносистемі для позначення спеціального поняття відповідної науково-професійної області, функціонують у ній і не отримали інших значень після проникнення в загальновживану мову 10, с. 59.

Подібні терміни, як правило, однозначні й мають один еквівалентний термін в українській мові: bond — облігація; overheads — накладні витрати; shareholder — акціонер. Проте багато однослівних термінів були спочатку загальновживаними, або виступають у значенні, що розвинулося на основі загальновживаного. Спеціальне значення терміну в терміносистемі корелюється з існуючим загальновживаним значенням мовної одиниці, в якому вона функціонує в інших текстах: structure — 1) структура; 2) організаційна структура; loss — 1) втрата; 2) збиток.

У деяких випадках причиною багатозначності є походження термінів від багатозначних загальновживаних слів досить широкої семантики. Як приклад наведемо багатозначний англійський термін amount, якому при перекладі текстів фінансової звітності відповідають декілька українських еквівалентів: 1) сума, величина; 2) об'єм. При передачі першого значення терміну також виникає явище багатозначності 23, с. 102.

Значення, в яких виступає термін, можуть належати різним вузьким галузям економіки, фінансів, менеджменту. Найбільш показовим прикладом подібної міжгалузевої полісемії є термін provision, що має такі значення: 1) резерв (на покриття витрат, збитків); 2) забезпечення; 3) положення.

У першому значенні (що актуалізується в переважній більшості випадків) термін передає поняття бухгалтерського обліку; в останньому значенні він виступає як юридичний термін. Дослідити специфіку використання терміну в кожному значенні дозволяє контекст 9, с. 54.

Аналіз значень, властивих багатозначним термінам в терміносистемі, необхідний для забезпечення точності перекладу складених термінів, тому що основою для їх утворення можуть бути різні значення ключового слова. Прикладом є термін account, що має такі значення: 1) [бухгалтерський] облік; 2) звіт; мн. — звіти; звітність.

Частина складених термінів, що включають у свій склад елемент account, утворена на основі першого значення: accounts payable — кредиторська заборгованість; accounts receivable — дебіторська заборгованість; reserve account — резервний рахунок.

Інші складені терміни утворені на основі іншого значення: consolidated accounts — консолідована звітність; profit and loss account — звіт про прибутки і збитки; statutory accounts — визначена законодавством звітність 14, с. 95.

Для передачі значення терміну можуть використовуватися декілька термінів, що є частковими або абсолютними синонімами. Виходячи з різновидів синонімічних стосунків, що зв’язують варіантні відповідності одного терміну, можемо виділити такі причини його багатозначності:

1.Наявність термінів-синонімів, що однаково точно передають значення терміну та не мають особливих відмінностей: agreement — угода; договір; customer — споживач; покупець; клієнт; debt — борг; заборгованість; зобов’язання; repayment — виплата; погашення тощо.

2.Наявність термінів, що мають близьке значення, але володіють різною сполучуваністю з іншими термінами й загальновживаними словами. Різна дистрибуція українських термінів зумовлює вибір одного з них у тому або іншому контексті, а також визначає особливості лексичного складу похідних від нього термінів 14, с. 98.

Наведемо такі приклади термінів: fluctuation — вагання; зміна: exchange rate fluctuations — коливання валютного курсу (to be exposed to — бути схильним до коливань валютного курсу); foreign currency fluctuations — коливання курсів іноземних валют (the adverse effects caused by — негативний економічний ефект, викликаний коливаннями курсів іноземних валют); market value fluctuations — зміна ринковій вартості (~ of balance sheet items — зміна ринкової вартості позицій бухгалтерського балансу).

Синонімія може виникнути як результат традиції використання різних термінів, що історично склалася, для позначення ідентичних понять у різних галузях економіки, фінансів, менеджменту. В цьому випадку вибір еквіваленту зумовлений макроі мікроконтекстом.

Це явище не може характеризуватися як полісемія, оскільки семантичні розбіжності між термінами незначні й багатозначність викликана не відмінністю значень одиниць, а традицією використання термінів, що склалася, у визначеному макроі мікроконтексті. Наприклад, термін sales може бути перекладений як обсяг продажів; виручка від реалізації; товарообіг 15, с. 121.

Крім того, в деяких випадках запозичені терміни-неологізми, абсолютно синонімічні термінам, що вже є українськими, здатні розвинути нове значення, тим самим сприяючи подальшій диференціації понять і значень терміну.

1.2 Типи та диференціація економічних термінів Економічні терміни мають певні особливості, що ведуть до труднощів у процесі семантичної інтерпретації.

Енциклопедичний юридичний словник у словниковій статті «Економічна техніка» зупиняється й на понятті економічного терміну як елемента економічної техніки й визначає його як «словесне позначення державно-правових понять, за допомогою яких виражається і закріплюється зміст нормативно-правових розпоряджень держави».

Навряд чи можна погодитися з точністю такого визначення, тому що немає сумніву, в тому що поняття «споживач» або «доброволець» є правовими, але їх важко назвати державними.

Відповідно до положень «Енциклопедичного економічного словника» економічні терміни поділяються на два різновиди за ознакою «зрозумілості» певним частинам населення:

1. Загальнозначущі терміни, які характеризуються тим, що вони використовуються в повсякденному вжитку й зрозумілі всім. До цієї групи термінів належать, наприклад: біженець, свідок, працівник; accomplice, accreditation.

2. Спеціально-технічні терміни відбивають галузь спеціальних знань — техніки, економіки, медицини тощо, наприклад: недоброякісна продукція, правила техніки безпеки, non-patentable, nuclear-free.

Термінів, що мають відповідники в загальновживаній лексиці (пор. загальновживані слова довгота, додаток, рівняння, уявлен-ня й терміни географічна довгота, граматичний додаток, мате-матичне рівняння, психологічне уявлення тощо), в сучасній мові відносно небагато.

Основною функцією термінологічної лексики є номінативна — терміни називають спеці-альні поняття різних галузей людських знань. У цій функції во-ни завжди виступають у науковому, публіцистичному, професійно-виробничому і діловому стилях. Проте, термінологічні слова мо-жуть вживатися й поза цими стилями, їх досить часто використо-вують і в мові сучасної художньої літератури, в якій вони, крім свого прямого номінативного значення, набувають і додаткових значень, а також експресивного чи емоційного забарвлення [15, с. 56].

У мові художньої літератури терміни можуть утрачати свою стилістичну замкненість, а використання термінологічних слів у ролі складових елементів тропів і художніх образів зумов-лює часткову чи навіть повну їх семантичну детермінологізацію [10, с. 87].

У зв’язку з появою нових галузей та явищ економіки виникають відчутні труднощі визначення загальнонаукової, загальнотехнічної галузевої і вузькоспеціальної термінології.

Так, загальнонаукові і загальнотехнічні терміни — це терміни, які вживаються в декількох галузях науки і техніки.

Галузеві терміни — це терміни, які вживаються лише в одній галузі знань. Наприклад: еквівалент коштів, прийнятий закон, nugatory.

Вузькоспеціальні терміни — це терміни, які характерні для спеціальності даної галузі. Наприклад: нунціатура — charge-sheet [17, с. 34].

Проте, в умовах, коли потрібно давати назви новим явищам та поняттям, багато загальновживаних слів набувають визначеної специфіки. Відбувається спеціалізація їх значення при передачі термінів іншою мовою й уніфікація перекладних еквівалентів.

Інколи в текстах зустрічаються слова та словосполучення, які відносяться до різних функціональних систем, тобто різних галузей.

За класифікацією А. Коваленко, всі терміни за своєю будовою поділяються на:

прості, які складаються із одного слова: recession — рецесія;

складні, які складаються з двох слів і пишуться разом або через дефіс: charge-off -«амортизація»;

терміни-словосполучення, які складаються із декількох компонентів: durable goods — товари довгострокового використання [17, с. 35].

Оскільки серед економічних термінів переважають в основному терміни-словосполучення, то вони є основною проблемою при перекладі економічного тексту.

Найважливішою ознакою терміну-словосполучення є його відтворюваність у професійній сфері вживання для вираження конкретного спеціального поняття. Складений термін буде стійким лише в певній сфері. За межами конкретної термінологічної системи таке словосполучення не буде стійким і не сприйматиметься як окрема мовна одиниця.

Отже, за кожним складеним терміном (терміном-словосполученням) стоїть стійка, стандартно відтворювана структура складного (розчленованого) професійного поняття [19, с. 44].

Термінологія для терміна є тим полем, яке дає йому точність і однозначність, і за межами якого слово втрачає ознаки терміна.

Особливістю синтаксичної структури складеного терміна є те, що за пов’язаністю елементів їх можна вважати вільними (оскільки його компоненти зберігають своє пряме значення) й одночасно — закритими (оскільки при довільному включенні до їх складу інших слів вони втрачають свою термінологічність) [14, с. 98].

У межах економічної термінології існує значний відсоток термінів, утворених синтаксичним способом. За кількістю компонентів В.М. Головін виділяє такі терміни:

1) двокомпонентні;

2) трикомпонентні;

3) полікомпонентні.

Найбільш поширеними в економічній термінології є такі синтаксичні типи:

І. Двокомпонентні:

«прикметник + іменник у Н. в. однини»: короткочасна інвестиція, фізична особа, внутрішній попит, domestic demand, downward spiral;

«прикметник + іменник у Н.в. множини»: платіжні баланси, податкові знижки, фінансові організації, capital goods, spending patterns;

«іменник у Н.в. + іменник у Р.в. без прийменника»: рівень виробництва, темпи продажу.

П. Трикомпонентні синтаксичні типи:

«іменник у Н.в. + іменник у Р.в. + іменник у Р. в».: валюта використання коштів, вартість підготовки проекту, збільшення завантаження потужностей;

«іменник у Н.в. + іменник у З.в. + іменник у Р. в».: право на здійснення інвестицій, право на одержання дивідендів, пенсія за вислугу років 13, с. 95.

Терміни об'єднуються в термінологічні системи, які виражають поняття однієї галузі.

У кожній термінологічній системі утворюються певні групи, для яких загальною є їх належність до класу предметів або до класу процесів, властивостей і т.п.

Окремі терміни утворюють термінолексику як складову частину загального складу мовної лексики. Якщо терміни об'єднуються одним фахом або ділянкою науки, то вони складають номенклатуру — певну системну схему, що криється за називанням понять.

Думки стосовно того, чи є система найменувань взагалі необхідною, що вона має означати і які терміни охоплювати, досить різні - від тих, що схиляються до будь-яких найменувань, до тих, які потребують описових, належним чином відокремлених і фонетично відповідних термінів 10, с. 67.

Не в усіх наукових сферах висуваються однакові вимоги до номенклатури, оскільки кожна ділянка науки має властиві їй потреби. Вимоги конкретних наук, що мають справу з реальними речами, відрізняються, скажімо, від вимог суспільних наук. Для однієї галузі науки досить родо-видової класифікації; в інших потрібно розрізняти причини, процеси, процедури, ефекти, деталі [10, с. 69].

Ф. Циткіна висуває такі вимоги до терміну:

Термін має бути коротким і точним. Вдалий термін — не лише етикетка, він повинен чітко й повністю надавати характеристики поняття. Не всі терміни містять опис структури, аномалії, процесу чи функції, але кожен термін має короткі вказівні чи описові характеристики.

Специфічність. Ця ознака — дуже бажана якість для терміна в будь-якій галузі науки. В ідеалі термінологічне найменування повинне бути однозначним у межах окремої галузевої термінології і не мати синонімів.

Термін не повинен мати емоційно-експресивного забарвлення.

Термін має бути спрямованим на об'єкт у системі та відповідати словотворчим вимогам мови.

Термін має бути підґрунтям для утворення деривативів, але лише в межах своєї системи [25, с. 85].

Сукупність перелічених ознак, як показує практика, існує лише в ідеалі для невеликої кількості термінів. У дійсності ж та чи інша ознака або відсутня, або існує в послабленому стані. Звідси й випливають основні проблеми, пов’язані з перекладом термінології.

1.3 Міжкультурна співпраця та складність перекладу Процеси глобалізації, а також розширення міжнародних зв’язків, потребують більш уважного ставлення світової спільноти до національної культури кожного народу. У зв’язку з цим міжфахове спілкування природно поєднується з міжкультурною комунікацією, яка, у свою чергу, значною мірою впливає на успішність ділових контактів спеціалістів із різних країн. Як відзначає Т. Шоріна, процес глобалізації, який розпочався у ХХ сторіччі й продовжує динамічно розвиватися в наші дні, є однією з найважливіших проблем, що бурхливо обговорюються в усіх країнах світу. Це перш за все зумовлено тим, що глобалізація стала домінуючим фактором впливу на перетворення сучасного світового товариства, з супровідними як позитивними, так і негативними наслідками, що характеризують протиріччя впливу даного процесу [26, с. 89].

Важливою складовою глобалізації є міграційні процеси, в результаті яких зростає інтенсивність міжмовних і міжкультурних контактів. Дослідження й порівняльний опис окремих культурних моделей з подальшим ознайомленням з ними молодого покоління допоможе запобігти переживанню ними культурного шоку при допущенні мовних і культурних помилок.

Розуміння актуальності й важливості завдання підготовки народів різних країн до участі в міжнародному (й зокрема — міжнаціональному) діалозі покладено в основу «Білої книги з міжкультурного діалогу «Жити разом у рівності і гідності» «, затвердженої 7 травня 2008 р. у Страсбурзі міністрами закордонних справ країн-членів Ради Європи на 118-ій сесії Комітету міністрів. Книга перекладена українською мовою в 2010 році і презентована в Одесі в травні того ж року. «Міжкультурний діалог, — пише генеральний секретар Ради Європи (2004;2009 рр.) Тері Девіс, — є важливим для нашого часу. У світі, з часом все більш різноманітнім і нестабільнім, необхідно розмовляти, долаючи етнічні, релігійні, мовні й національні бар'єри з метою досягнення суспільної згоди та запобігання конфліктам» [7, с. 4].

У перших главах «Білої книги» укладачі відзначають, що старі підходи до управління культурним розмаїттям народів світу вже не відповідають сучасному стану міжкультурних зв’язків і в усіх напрямах установлення міжкультурного діалогу увага має акцентуватися на повній відмові від старої політики асиміляції, а на перше місце висувається добровільне прагнення народів до міжкультурного діалогу. «Культурні традиції, незважаючи на те, чи є вони традиціями „більшості“ чи „меншості“, — відзначається в документі, — не можуть домінувати над принципами й традиціями Європейської конвенції прав людини та іншими правовими інструментами» [7, с. 8]. Акцент робиться й на тому, що з міжкультурного діалогу неможливо виключити жодну сферу спілкування, чи то стосунки між сусідами, колегами по роботі, стосунки в освіті й відповідних ВНЗ, у суспільстві, й особливо — в молодіжній сфері, в ЗМІ, політиці та економіці.

Згідно з визначенням Ф. Бацевича, міжкультурна комунікація — це «процес спілкування (вербального і невербального) людей (груп людей), які належать до різних національних лінгвокультурних спільнот, як правило, використовують різні ідіоетнічні мови, відчувають лінгвокультурну „чужинність“ партнера зі спілкування, мають різну комунікативну компетенцію, яка може стати причиною комунікативних невдач або культурного шоку в спілкуванні» [6, с. 9]. Якщо ж у дружній бесіді люди різних культур шукають те, що їх єднає (що завжди викликає щиру радість), або намагаються пізнати, зрозуміти й запам’ятати реалії рідної культури співрозмовника, щоб у майбутньому обов’язково врахувати їх при спілкуванні, то комунікативних невдач або культурного шоку можна запобігти. Глобалізація як складний і багаторівневий процес відбивається на всіх сторонах життя, в тому числі - культурного, економічного, політичного, професійного тощо, а процеси глобалізації охоплюють усі сфери комунікації фахівців з різних сфер людського буття. І для того, щоб спілкування представників різних національних культур відбувалося успішно, треба передбачити й ужити запобіжних заходів, які б допомогли не допускати міжкультурних конфліктів або комунікативного шоку.

Щоб запобігти комунікативного та психологічного шоку в міжкультурному діалозі, треба подолати міжкультурні бар'єри спілкування у вигляді комунікативних складнощів, на думку науковця викликаних «неповним володінням культурними нормами, прийнятими в конкретній національній лінгвокультурній спільноті» [6, с. 23], й пам’ятати, що культура кожного народу розвивається як у парадигматичному, так і в синтагматичному напрямах.

Переклад як особливий вид мовленнєвої діяльності є одним з основних і загальноприйнятих засобів міжкультурної комунікації, оскільки дуже часто саме перекладач стає посередником в обміні науковою інформацією.

За словами В. Головіна, науковий переклад в Україні набув реального розвитку лише за часів державної незалежності. Саме тоді проблеми, висвітлені в оригінальній фаховій літературі, ставали винятково важливими й актуальними для країни. Особливо активізувався переклад наукової літератури економічного змісту, міцно пов’язаної з господарсько-політичними реаліями кожної нації.

Англо-американський та український наукові дискурси з економіки формувалися й розвивалися за різних умов і під впливом різних мовних та позамовних чинників. Звідси — дивергентність стилістичних традицій такої літератури в мовах, що зіставляються.

Досліджуючи проблему наукового дискурсу економічного змісту, зіставимо зразки деяких англомовних наукових видань з економіки та книги аналогічної тематики українських авторів, орієнтуючись в основному на сучасні варіанти. Поряд з україномовними іноді будемо наводити й синтаксеми російською мовою, оскільки на етапі формування української наукової думки українські вчені-вихідці з Наддніпрянщини писали майже виключно російською, а за часів СРСР стилістика наукового дискурсу була директивно уніфікована однаковими рисами та підходами для всіх радянських республік.

Аналіз сучасної англомовної наукової літератури з економіки дозволяє зробити висновки, що вона має тенденцію до збереження й розвитку вже чинних рис відповідної літератури англійською мовою. Виразним тут є тяжіння до популярного й навіть художнього стилів, що виражається, насамперед, використанням розмовної (іноді жаргонної) лексики замість терміноодиниць: snob appeal — громадська думка, giveaways to firms — дотації фірмам, on Uncle Sam’s expense — за рахунок держави тощо.

Науковий англомовний дискурс нерідко насичений порівняннями на зразок: «Communist governments collapsed like the shells of rotten eggs» — «Комуністичні уряди тріснули, як шкарлупа тухлих яєць» [32, с. 18].

Дискурс урізноманітнений також різного роду жартами, наприклад: «Teach parrot to say «Demand and supply», and you have an economist" — «Навчіть папугу казати «Попит та Пропозиція» і ви отримаєте економіста» [35, с. 39].

Тенденція до зближення стилістики такої літератури зі стилістикою художніх видань виразно простежується у звертаннях до читача як до співрозмовника з побажаннями, порадами, співчуттями тощо: «It would be a mistake to leave our reader with the impression that bonds are perfectly safe investment" — «Неправильно викликати в читача думку, що облігації - це абсолютно надійний напрям інвестування» [31, с. 90].

Імена реальних учених, політиків, підприємців переплітаються тут з іменами вигаданих персонажів: Aunt Thelma; Irving the Investor, Carl the Carpenter, Smith and Jones. Вигадані імена символізують типові виробничо-господарські ситуації або ж стосунки виробників і споживачів: «Of course, what is luxury to Smith may be a necessity to Jones» [36, с. 22] - «Звичайно, те що для Сміта є предметом розкоші, для Джонса може бути предметом крайньої необхідності»; «Suppose, Adam and Benson are the only people in the economy» [36, с. 596] - «Уявімо, що Адам і Бенсон — це єдині люди в економіці».

Нерідко автори англо-американських наукових досліджень посилаються на приклади з художньої літератури. Одним із найулюбленіших прикладів для ілюстрування є досвід Робінзона Крузо: «Robinson Crusoe avoided the inefficiencies of indirect production in favoиr of roundabout production» [36, с. 61] - «Робінзон Крузо уникав неефективності непрямого виробництва на користь опосередкованого виробництва»; «Consider a simple economy with two individuals, whom we shall refer to as Robinson Crusoe and Friday» [37, c. 63] - «Розглянемо просте господарство з двома індивідами, яких ми назвемо Робінзон Крузо і П’ятниця».

Попри виділені нами риси англо-американської економічної літератури, які наближують її до науково-популярного чи навіть художнього дискурсу, типовою рисою для неї, на наш погляд, очевидно, можна вважати особливу композиційну структуру: перед кожним розділом — невеликий вступ із списком намічених для дискусії проблем, виклад, підсумки, практичні завдання для повторення.

Упродовж самої дискусії часто вміщують уривки з ділової преси, де пропонують реальні приклади успіху чи краху реальної фізичної чи юридичної особи, цифрові дані тощо. Такий підхід поєднання теоретичної інформації з добіркою часописних вкраплень дає змогу зробити висновок про виразну практичну спрямованість такої літератури в США та Великій Британії.

Сучасна українська наукова література з мікроекономіки відчуває брак такого практичного інформування, а відтак у викладі переважає теоретичне начало. Приклади для ілюстрування теоретичних положень праці зрідка беруть із мас-медіа. Традиційно довільною є й структура викладу, хоча наразі помітити деяку тенденцію окремих авторів щодо орієнтації на англо-американську стилістику наукових видань, зокрема на використання поточної господарсько-політичної інформації та рис композиційної структури книги.

Так, за останнє десятиліття більшість українських авторів у кінці розділу вміщують список питань та завдань для самоконтролю. Все більше авторів пропонують списки проблем, намічених для дискусії перед розділом і висновки в кінці розділу. Багато українських наукових праць з економіки завершують глосарієм та списком рекомендованої літератури.

Аналогічне наближення до західних взірців наукової літератури простежується ще в працях М. Тугана-Барановського. Автор всесвітньо відомих досліджень, проводячи чимало часу за кордоном, беручи участь у конференціях, орієнтувався на західну наукову думку й водночас на стилістику таких видань — з властивим вступом, викладом і виділеними висновками в кінці розділу, бібліографією, поясненням. Така структура властива його праці «Основы политической экономии». Проте вказана структура викладу не є стандартною для дискурсу М. Тугана-Барановського. Наприклад, його «Очерки из новейшей истории политической экономии» композиційно поєднують науково-публіцистичні портрети економістів різних країн, насичених виразною лексикою, влучною фразеологією, дотепами, іронією — рисами, що більше імпонують мемуарній літературі: «Ему (Р. Оуену — Л.Б.) было только 18 лет, когда он решился начать самостоятельное дело и устроить в одном из тесних переулков Манчестера маленькую бумагопрядильную фабрику» [24, с. 94]; «К своим политическим врагам он (Маркс — Л.Б.) был беспощадным, а врагом его было сделаться легко — для этого было достаточно не быть его последователем» [24, с. 294].

Наукова література з мікроекономіки, авторами якої були українські економісти кінця XIX — початку XX ст., очевидно, мала риси, спільні з стилістикою дискурсу М. Тугана-Барановського, оскільки, як зазначає І. Коропецький, багато українських учених навчалися за кордоном (здебільшого в Німеччині) й, відповідно, орієнтувалися на західну наукову думку. В їх працях важко відшукати посилання на російських учених з тієї причини, що російська економічна думка на той час ще перебувала в стані формування [38, с. 166].

Для наукових видань з економіки радянського часу властива академічна стриманість викладу, ігнорування наукових ідей західних учених і посилання на матеріали партійних з'їздів, цитування В. Леніна і К. Маркса. Для різних історичних періодів властиве поєднання різних лінгвальних та екстралінгвальних чинників. Наприклад, для одного з підручників з бухгалтерського обліку характерні плакатність, невідшліфованість академічної культури, підозрілість: «На Ростсельмаше главный бухгалтер угодничал и подхалимствовал перед директором завода, оказавшимся троцкистом, искажая учет себестоимости» [20, с. 25].

Щодо диференційних рис наукової літератури зіставлюваних мов, однією з найвиразніших є також визначення першорядності досліджуваних проблем. Наприклад, питання підбору кадрів у англо-американському менеджменті традиційно є одним із ключових. Як правило, в західних дослідженнях йому присвячують цілі розділи, аналізуючи такі важливі моменти, як робота працівників старшого віку й працівників з фізичними вадами, страхові зобов’язання роботонаймача, звільнення за скороченням штатів тощо. Натомість навіть зараз деякі українські дослідження, торкаючись цього важливого питання, обмежуються кількома реченнями.

Принциповою є також проблема посилань на приклади з практики господарювання. В сучасних українських виданнях автори часто посилаються на досвід західного (в основному американського) господарювання, а це не завжди прийнятно до умов України. У зв’язку з цим видається слушною думка І. Хміля: «Пряме впровадження досвіду зарубіжних фірм без врахування особливостей економіки нашої країни, соціально-політичних особливостей держави, менталітету населення може не тільки не дати користі, а й, навпаки, зашкодити реформуванню економіки і дискредитувати саму ідею ринкового господарювання» [27, с. 4].

Що ж до економістів, наприклад, американського походження, то вони практично не роблять екскурсів до чужих економік. Їх книгам загалом властива патріотична піднесеність і прагнення возвеличити свою державу як наймогутнішу у світі.

Наукова економічна література в зіставлюваних мовах має виразні дивергентні риси, що випливають з різних лінгвістичних та екстралінгвістичних чинників розвитку економічної думки в різних країнах. У сучасних умовах помітне деяке наближення лексико-стилістичних ознак наукового дискурсу англійської та української мов у вигляді, наприклад, структурно-композиційних рис або послаблення академічної строгості українських досліджень. Саме ці риси необхідно враховувати при перекладі текстів даної тематики.

На думку І. Хміля, одним з найважливіших аспектів перекладу економічної літератури є ситуація відносності результату перекладу, вирішення проблеми еквівалентності стосовно кожного конкретного тексту. Існує декілька поглядів на цю проблему. Так, концепція формальної відповідності формулюється в такий спосіб: перекладається все, що піддається вербальному вираженню. Неперекладні елементи трансформуються, опускаються лише ті елементи тексту-джерела, які взагалі неможливо передати. Автори концепції нормативно-змістовної відповідності стверджують, що перекладач повинен виконувати дві вимоги: передавати всі істотні елементи вмісту вихідного тексту й дотримуватися норм мови перекладу 27, с. 111.

У цьому випадку еквівалентність трактується як рівноважне відношення між повнотою передачі інформації і нормами мови перекладу. Автори концепції адекватного (повноцінного) перекладу вважають переклад і точний переказ тексту абсолютно різними видами діяльності. При перекладі слід прагнути до вичерпної передачі смислового змісту тексту, причому бажано, щоб процес трансляції інформації відбувався тими ж (рівноцінними) засобами, що й у тексті оригінала 33, с. 15.

Стосовно практики перекладу наукових текстів поняття еквівалентності є актуальним і сповна зрозумілим і спирається на специфіку перекладу текстів різних стилів. Складною проблемою, пов’язаною з перекладом наукових текстів, є проблема передачі вихідного змісту за допомогою іншої терміносистеми.

Терміносистема мови перекладу є принципово неповторною, як і лексична система в цілому, що пов’язано з такими причинами:

терміносистема є частиною лексичної системи національної мови, отже, вона в той чи іншій мірі відображає його національно-культурну специфіку;

терміносистема відображає наочно-поняттєву сферу конкретної дисциплінарної області, яка також може відрізнятися в різних культурах;

терміносистема завжди є динамічною, вона змінюється як у системних стосунках між одиницями, так і відносно до змісту окремої термінологічної одиниці. Такі чинники часто призводять до того, що терміни розглядаються як безеквівалентні або частково еквівалентні одиниці 19, с. 18.

Н. Александрова виділяє такі причини безеквівалентності на лексичному рівні:

1) відсутність предмету або явища в житті народу;

2) відсутність тотожного поняття;

3) відмінність лексико-стилістичних характеристик.

Більшість термінологічних одиниць створена на базі інтернаціональної лексики та інтернаціональних морфем, і через це дуже часто може виникати ілюзія термінологічної тотожності, якої насправді немає, або спроба відтворити семантичну структуру терміну на основі значення його складових морфем. Подібні ситуації часто призводять до неточностей або навіть серйозних помилок при перекладі 4, с. 75.

Отже, існує необхідність порівняльних досліджень терміносистем як у плані семантичного опису, так і в плані вивчення способів номінації, продуктивних у тій чи інший системах, а також необхідність розробки прийомів перекладу безеквівалентних термінів.

РОЗДІЛ 2

ШЛЯХИ ПЕРЕКЛАДУ АНГЛІЙСЬКИХ ЕКОНОМІЧНИХ ТЕРМІНІВ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ

2.1 Екстралінгвістичні чинники розвитку економічної лексики: лінгвокультурний аспект Дослідження проблеми існування особливого компонента в значенні слова, який певною мірою містив би знання про ту соціально-історичну дійсність, у якій існує і функціонує мова, ведуться вітчизняними лінгвістами вже впродовж декількох десятиліть.

При дослідженні значення фонових знань у процесі спілкування, проводиться детальний соціолінгвістичний аналіз слова як одиниці мови, що функціонує в певному соціальному контексті 9, с. 102.

Згідно лінгвістичній концепції змістовний план слова диференціюється й одним лексичним поняттям не вичерпується. Він містить і ті непонятійні семантичні долі, які викликають у людини сукупність визначених асоціацій і утворює той самий лексичний фон, який разом з лексемою і лексичним поняттям складає структуру слова:

слово < лексема < лексичне поняття < лексичний фон Можна навести безліч прикладів, що доводять правильність цієї теорії. Порівняймо, наприклад, англійські й українські одиниці, що відносяться до економічної лексики: estate tax і податок на майно 13, с. 67. Їх можна вважати понятійними еквівалентами, оскільки обидва слова містять поняття податок на власність, що належить певній особі, але подані лексичні одиниці дуже розрізняються своїми фоновими значеннями.

Якщо український вираз податок на майно означає гроші, що стягуються з особи за її майно, то англійське estate tax є грошима, що стягуються з лиця не лише як податок на його майно, але й на майно, яке йому ще не належить, аналог нашого податку на спадок.

При розгляді таких одиниць певна їх частина виділилася в групу слів, які можна було б назвати безеквівалентними, оскільки національно-культурний зміст цих слів складає ядро їх значення, і вони позначають поняття, що не мають аналогів у вітчизняній дійсності.

Вони особливо цікаві з країнознавчої точки зору, оскільки яскраво відображають національні особливості цієї лексики (bluechips — термін, який позначає акції будь-якого підприємства з великими активами, що мають найбільшу вартість; сollateralbonds — боргові зобов’язання, що гарантуються будь-яким видом застави (найчастіше використовуються в США); pennystock — американський термін, що позначає акції, коштовні папери спекулятивного характеру, біржовий курс яких складає менше одного долара) 19, с. 88.

В економічній лексиці також присутні ономастичні реалії - власні імена, загальновідомі в середовищі носія (Dow Jones — індекс нью-йоркської біржі, який змінюється щодня в залежності від курсу основних котирувальних акцій (30 компаній); The Old Lady of Threadneedle Street — назва Банку Англії).

Будь-яке слово є частиною лексичної системи мови, її складовим елементом. Цим пояснюється своєрідність семантичної структури слів у різних мовах. Крім того, відповідні семантичні одиниці в різних мовах можуть мати різну значимість, тобто займати різну позицію в системі мови.

Попри те, що не завжди можна чітко класифікувати кожний приклад перекладу, на думку Я. Рецкера, можна виділити сім різновидів лексичних трансформацій [22, с. 38] :

Диференціація значень. З явищем багатозначності англійських слів перекладачеві доводиться зустрічатися на кожному кроці. Але поряд зі словами, які мають декілька окремих, часткових значень, є й такі, які мають одне недиференційоване значення, яке при перекладі розпадається на ряд часткових. Наприклад, при перекладі слова attitude важко знайти в українській мові загальне слово, яке б покривало всі чотири основні значення цього слова: відношення, поведінка, позиція, політика.

Конкретизація значень. Для правильної диференціації значення слова необхідно знати явище конкретної дійсності, яке стоїть за ним. Це особливо важливо, коли поряд із диференціацією відбувається й конкретизація абстрактних понять. Так, іменник board, родове поняття якого виражається словосполученням колегіальний орган управління, диференціюється й конкретизується як правління, президія, бюро, рада, міністерство, колегія, департамент тощо.

Генералізація значень. Набагато рідше при перекладі з англійської мови на українську спостерігається зворотне явище: заміна конкретного, видового поняття більш абстрактним, родовим: money still in control in all lands of the press, the radio, the moving picture, the telephone, the officials of state, their banks and means of transportation, their police and hired agents. У перекладі речення — оскільки у всіх країнах гроші ще контролюють пресу, радіо, кіно, засоби зв’язку, державний апарат, банки і транспорт — слово телефон було би недоречним. Необхідно замінити його більш широким поняттям засоби зв’язку, яке логічно входить у наведене перерахування.

Смисловий розвиток — цей різновид контекстуальних замін полягає в тому, що при відсутності або непридатності українського слова-поняття використовується інше, тісно зв’язане з ним поняття, що логічне витікає з нього [22, с. 39]. Так, перекладаючи фразу the statement has been overtaken by time, необхідно відмовитися від дослівного варіанту час перегнав це твердження як від нісенітниці й передати наслідок: це твердження відстало від життя.

Антонімічний переклад — полягає в передачі поняття протилежним, часто із запереченням, тобто антонімом українського відповідника даного слова. Антонімічний переклад нерідко буває якщо не єдиним, то найбільш зручним прийомом передачі смислового та стилістичного значення багатьох виразів. Наприклад, при перекладі наступної фрази з Польового статуту армії Великобританії ця необхідність виникає через відсутність формального відповідника іменнику inferiority: The adoption of the defensive does not necessarily imply weakness or inferiority. Замінивши поняття inferiority його антонімом superiority, ми легко дамо точний смисловий і стилістичний відповідник оригіналу: Перехід до оборони не обов’язково означає слабкість тих, хто обороняється чи перевагу сил противника.

Цілісне перетворення — полягає в певному зміщенні, використанні при перекладі суміжного поняття в межах одного родового поняття [16, c. 58].

Компенсація втрат в процесі перекладу. Компенсація здійснюється в тих випадках, коли в певному уривку тексту неможливо передати ту чи іншу характерну для даної мови особливість (діалект, відступ від мовної норми) або особливості мовлення персонажів і їх необхідно конпенсувати іншими засобами МП. Тому як перекладацький прийом компенсація реалізується найчастіше не в межах речення, а в системі цілого тексту, який, врешті-решт, є одиницею перекладу [1, с. 87].

У своїй роботі «Теорія перекладу» В. Комісарoв виділяє наступні типи лексичних трансформацій [18, с. 68]:

Перекладацьке транскрибування і транслітерація.

Калькування.

Лексико-семантичні заміни (конкретизація, генералізія, модуляція).

Л. Черняховська виділяє п’ять видів лексичних трансформацій:

1. Конкретизація.

2. Генералізація.

3. Антонімічний переклад.

4. Метонімічний переклад.

5. Перефразовування.

Аналізуючи лексико-семантичні трансформації, до яких удаються в процесі перекладу текстів, І. Алєксєєва виділяє такі причини їх виникнення:

різні ознаки одного денотата в різних мовах;

різниця в смисловому обсязі;

різна словосполучуваність;

різні вживання слів одного значення [2, с. 28].

Аналіз фактологічного матеріалу, сформованого на основі опрацювання перекладних та тлумачних словників, вивчення контрастивного матеріалу чинних перекладів літератури економічного змісту, дає нам підстави для думки, що лексико-семантичні трансформації під час перекладу терміноодиниць, зокрема економічної галузі, спричинені насамперед позамовними чинниками у зв’язку з різним баченням певних явищ і предметів представниками різних соціально-господарських культур, зокрема української та англійської .

Порівняємо, наприклад, лексеми insurance і страхування, коренями яких є відповідноsuri cmpax-. В українській мові підкреслена причина, для чого необхідний цей вид економічної діяльності - страх за майно, грошові засоби, власну безпеку тощо. В англійській же мові робиться наголос на наслідках застосування цього засобу — впевненості в тому, що все, що застраховане, надійно захищене.

Аналогічні семантичні розходження простежуються й на прикладі лексем securities і цінні папери, де в англійському варіанті наголошується на безпеці ділового документа. Натомість українська лексема підкреслює його цінність. Попри ж виділення різних ознак, обидві мови в однаковій мірі адекватно відображають одне й те ж явище [10, с. 42].

Вказана першопричина лексико-семантичних перетворень у процесі перекладу економічних термінів, у свою чергу, поєднана з іншими трьома, впливаючи на них і значною мірою визначаючи їх. Особливо це відчутно на двох останніх — різній словосполучуваності та різному вживанні термінолексем, що денотують спільні поняття в різних мовах. Така вказівка на правила вжитку слова в мовленні називається селективним компонентом значення [13, с. 36].

Проблема селективного компонента значення мовного знака є особливо актуальною для перекладача, коли мова йде про прийменники:

on sale — у продажу;

on farm — у господарстві;

at price — за ціною;

ownership of means — власність на засоби;

to apply for the post — претендувати на посаду;

pressure for money — нестача грошей;

to be on the staff — бymu в штаті;

to keep money with a bank — тримати гроші в банку;

the demand for gasoline — попит на бензин;

to buy from businessesкупувати у фірм.

У наведених прикладах використовують вільні прийменники, які не зв’язані фразеологічними сполученнями. Тому їх зв’язок з іншими словами не буває постійним, а залежить від кожного окремого випадку. В кожному випадку прийменники вільно вступають у семантичний зв’язок із базовим словом. Трансформації тут простежуються в основному на рівні прийменників [25, с. 28].

Достатня кількість термінолексем, виражених дієсловом, виявить своє певне значення тільки в сполученні з певними фіксованими прийменниками. В наступних прикладах прийменники цілком злилися із словами, які вони обслуговують, а самостійного значення не мають:

to check in — здавати під розписку;

to pension off — виходити на пенсію;

to write off — скасовувати;

to plough back — реінвестувати.

Проблема сполучуваності слів безпосередньо пов’язана з питанням слововжитку, оскільки категорія останнього по суті базується на здатності лексеми вступати у зв’язки з іншими членами речення, насамперед, із тими, що функціонують поруч [29, с. 164].

У випадку із перекладом термінолексики з економіки основну увагу слід звернути на комбінування терміна-іменника з атрибутивними йому прикметниками. Зазвичай, при перекладі треба уникати літералізму, оскільки цільовий текст із дослівно відтвореними проблемними прикметниками може звучати недолуго. Тому, перекладачі вдаються до лексико-семантичних трансформацій:

black money — брудні гроші;

bad loan — безнадійна позика;

tough competition — жорстка конкуренція;

hidden tax — непрямий податок;

historical cost — початкова вартість;

fat salary — високий оклад.

Семантичних трансформацій зазнають і дієслова, вжиті в науковому дискурсі, які часто нагадують загальновживане слово, але мають термінологічне значення. В цільовому тексті семантика таких лексем трансформується [34, с. 132]. Вони звучать тут цілком академічно або принаймні беземоційно:

to curb one’s consumption of gasoline — зменшити споживання бензину;

to reduce poverty — зменшити бідність;

to mushroom costs — різко збільшити витрати;

to drive investors away — відлякувати інвесторів.

Особливим випадком лексико-семантичних перекладацьких трансформацій є відтворення кольорів, що конотують і денотують фахові поняття:

green labor — некваліфікована робоча сила;

orange goods — товари, які купують відносно рідко [29, с. 55] .

За спостереженнями Е. та Г. Кларків, з одинадцяти можливих відтінків кольорів, які зазвичай використовують у термінотворенні різних мов, в англійській мові вживають усі одинадцять (чорний, білий, червоний, жовтий, зелений, синій, коричневий, багряний, рожевий, оранжевий, сірий). Одним із найчастіше вживаних у термінотворенні економічної галузі англійської мови є червоний колір:

red tapist — бюрократ;

red tape — тяганина;

red — заборгованість, борг, збиток;

red balance — пасивний (несприятливий) баланс;

to be in the red — бути у фінансовій скруті.

Стосовно виразу to be in the red існує таке пояснення: багато років тому була традиція робити записи у фінансових звітах двома кольорами: про прибутки писали чорним, а про втрати — червоним. І хоча така традиція більше не існує, вираз і досі є чинним [30, с. 232].

У перекладі асоціації з кольором нерідко нівелюються, хоча в українській термінології з фінансів та бухгалтерського обліку є категорія термінів, де присутні посилання на колір і, отже, переклад прикметника з асоціацією кольору є буквальним: