Порядок погашення кредиту та закриття кредитної справи

При здійсненні кредитних операцій банківські установи повинні визначити найбільш прийнятні для себе і для позичальника шляхи погашення основної суми боргу та процентів за користування кредитними коштами.

Погашення кредиту позичальником здійснюється за такими методами:

• 1. Разовим погашенням. При цьому методі заборгованість погашається в день, визначений у кредитному договорі або достроково на бажання позичальника чи на вимогу кредитора (з попереднім повідомленням позичальника). Погашення заборгованості за кредитом здійснюється:
  • а) у безготівковій формі - з поточного рахунка позичальника (гаранта, поручителя) та з інших цільових рахунків, з поточного рахунка покупця заставленого майна або державного виконавця;
  • б) у готівковій формі - внесенням готівки до каси банку фізичними особами — позичальниками або фізичними особами, які є поручителями за договором поруки.

Погашення кредиту, процентів та виконання інших зобов’язань позичальника за кредитним договором може здійснюватися наданням позичальником доручення банку на здійснення договірного списання коштів з поточного рахунка позичальника. Такий порядок погашення кредиту та надання доручення має бути передбачено умовами кредитного договору та договору банківського рахунка.

2. Поступове повернення кредиту рівними частинами основного боргу — передбачає погашення основної суми кредиту рівними частками протягом усього періоду кредитування. Таким чином кожна наступна процентна виплата менша, ніж попередня, тому що непогашений залишок основної суми постійно зменшується. Такий метод повернення може використовуватись також у схемі, яка передбачає погашення однаковими внесками визначеної частини основного боргу протягом періоду кредитування і значної частини — після закінчення терміну дії кредитної угоди.

Нехай позичальнику надано кредит у розмірі, який погашається протягом п років. Щорічна сума, що спрямовується на погашення основного боргу (А), буде визначатися:

де А* - щорічна сума, що спрямовується на погашення основного боргу; Во — початкова величина боргу; п — кількість років користування кредитом. При цьому щорічні виплати, внесені на погашення основної суми боргу, будуть однакові:

Однак, крім цієї суми, позичальник повинен сплачувати проценти за користування кредитом, які нараховуються на залишок боргу. Для зручності вважатимемо, що проценти сплачуватимуться один раз наприкінці року за процентною ставкою /'. Тоді перша виплата процентів буде:

Наприкінці другого року погашення виплата процентів буде дорівнювати:

А наприкінці третього року:

де і, 2, Во — виплата процентів за перший, другий та третій роки користування кредитом;

Тож можемо записати формулу визначення суми виплати процентів за конкретний період (рік) користування кредитом:

де І - період (рік) користування кредитом.

Відповідно кожна строкова виплата (Р) включає в себе витрати на погашення основного боргу (К) і нараховані проценти за ним (І):

де Р — строкова виплата за період І; К-витрати на погашення основної суми боргу; Іт — проценти за кредит за період І.

Таким чином щорічні строкові виплати за основним боргом і процентами за перший, другий і третій роки розраховуватимуться за формулами:

Отож, можемо записати формулу визначення щорічної строкової виплати з урахуванням основної суми боргу та процентів за користування кредитом у період:

де Рі - щорічна строкова виплата з урахуванням основної суми боргу та процентів за користування кредитом у період І;

І - витрати на погашення процентів за кредит у період;

А" - витрати на погашення основної суми боргу;

Во — початкова сума боргу;

t — процентна ставка;

l — період (рік).

При цьому можемо визначити також залишок заборгованості за основною сумою боргу за кредитом у період / за формулою:

У практиці банківських установ, як правило, погашення кредиту здійснюється щомісячними виплатами. Розміри процентних платежів зменшуються пропорційно зменшенню розміру кредитної заборгованості. Зазвичай банківська установа використовує автоматизовану систему розрахунку графіків погашення кредиту і процентів за його користування. При цьому у відповідні рядки вводяться параметри кредитної угоди, зокрема, сума наданих кредитних коштів, процентна ставка, строк користування кредитом та метод погашення кредитної заборгованості. Після чого проводиться розрахунок і виводиться на екран графік погашення заборгованості за кредитом. Такий графік погашення підписується відповідним кредитним працівником банківської установи та позичальником і є додатком до кредитного договору.

Деякі банківські установи саме таку схему вважають найбільш привабливою у своїх кредитних програмах. Але при цьому існують певні незручності для позичальників. Наприклад, при іпотечному кредитуванні, у самому початку, коли позичальник несе суттєві витрати, пов’язані з отриманням кредиту, купівлею квартири, а також ремонтом та переїздом, від змушений платити при першому погашенні заборгованості більшу суму, ніж при наступному. Тобто перші виплати за кредитом є максимальними.

3. Погашення кредиту рівними строковими виплатами (ануїтетне погашення). Цей метод передбачає рівномірне часткове погашення боргу (аннуїтетними платежами), джерелом надходження коштів для якого може бути виторг від реалізації продукції (виконання робіт, надання послуг) та інші доходи. Остаточно кредит погашається одночасно з останнім внеском. Аннуїтетні платежі - це рівні платежі, що здійснюються через рівні проміжки часу протягом певної кількості періодів.

Спосіб визначення аннуїтетного платежу передбачає, що проценти за кредит нараховуються на залишок заборгованості за строк фактичного користування кредитними ресурсами, а погашення основного боргу проводиться нерівними частинами, тобто із загальної суми, що підлягає сплаті позичальником, частина виділяється для оплати процентів, а залишок йде на погашення основного боргу.

При зменшенні суми боргу процентні платежі зменшуються, а платежі за основним боргом збільшуються.

Отож, кожна строкова виплата включає в себе рівні витрати на погашення боргу і процентів за ним та визначається за формулою:

де Р — строкова виплата; К — витрати на погашення основної суми боргу; l — проценти за кредит.

Виплата боргу та процентів за користування ним може здійснюватись у виді річних строкових виплат, а також внесенням рівних платежів у строки, що менші за рік (щоквартально, щомісячно тощо).

Розрахунок річної строкової виплати здійснюється за формулою:

де Р — розмір строкової виплати; 2? о — величина боргу; / - процентна ставка; п — строк кредиту.

Розрахунок строкової виплати, яка здійснюється у строки, що менші за рік, виконується за формулою:

аннуїтетний банківський кредитний борг.

де т — число виплат і кількість періодів нарахування процентів протягом року.

Поряд з цим може виникати необхідність визначення залишку заборгованості за основною сумою боргу за кредитом за певний період. Для розрахунку цієї величини використовується така формула:

де і - період (рік) користування кредитом.

У разі, якщо погашення кредиту здійснюється щомісячними платежами, розрахунок суми основного боргу, який залишився на будь-який період i, визначається за формулою:

Розрахунок графіку погашення кредиту за такою схемою здійснюється з допомогою автоматизованої програми, в яку заносяться основні параметри кредитної угоди та метод погашення кредиту. Графік погашення підписується працівником банку та позичальником і додається до кредитного договору.

Більшість банків працюють за ануїтетною схемою. Для позичальника вона зручна тим, що він знає, що кожен місяць він повинен вносити у банк одну і ту саму суму. Але розрахунки свідчать, що при використанні ануїтетної схеми витрати позичальника будуть більшими.

4. Погашення кредиту змінюваними строковими виплатами. Щомісячні платежі, що сплачуються позичальником за цим методом погашення, включають у себе платіж з погашення основної суми боргу та сплату процентів за користування кредитними коштами. При цьому щомісячне погашення наданих кредитних коштів здійснюється нерівними за розміром частинами протягом періоду користування кредитом до дати повного його повернення. Розміри процентних платежів зменшуються пропорційно зменшенню розміру заборгованості за кредитом.

Такий спосіб повернення кредиту використовується у разі, коли умова щодо рівних річних строкових виплат не є зручною. Наприклад, коли борг має погашатися за рахунок запланованих на визначені строки грошових надходжень. У такому разі у кредитному договорі повинні бути передбачені конкретні суми, що мають бути внесені позичальником у визначені моменти.

Нехай позичальнику надано кредит у розмірі Во, який погашається протягом п років. Щорічні суми на погашення основного боргу (К") визначатимуться позичальником і банківською установою та зазначатимуться у кредитному договорі.

При цьому витрати на погашення основної суми боргу не будуть однаковими:

Окрім основної суми боргу, позичальник повинен сплачувати проценти за користування кредитом, які нараховуються на залишок боргу. Для зручності вважатимемо, що проценти сплачуватимуться один раз наприкінці року за процентною ставкою. Тоді перша виплата процентів буде:

Наприкінці другого і третього років погашення виплата процентів дорівнюватиме:

Запишемо формулу визначення суми виплати процентів за конкретний період (рік) користування кредитом:

Відповідно кожна строкова виплата включає в себе витрати на погашення основного боргу і нараховані проценти за ним:

де Рі - щорічна строкова виплата з урахуванням основної суми боргу та процентів за користування кредитом у період i; К, — витрати на погашення основної суми боргу у період i; l — витрати на погашення процентів за кредит у період i.

Отже, щорічні строкові виплати за основним боргом і процентами за перший, другий і третій роки розраховуватимуться за формулами:

Запишемо формулу визначення щорічної строкової виплати з врахуванням основної суми боргу та процентів за користування кредитом у відповідний період:

У цьому разі формула визначення залишку заборгованості за основною сумою боргу за кредитом у період i буде такою:

Якщо позичальник достроково повертає кредитну заборгованість або її частку, то одночасно з погашенням основної заборгованості позичальник сплачує проценти, які нараховані на суму, що погашається за весь строк користування кредитом до дати його погашення.

Дострокове погашення кредиту з ініціативи позичальника, у тому числі його частки, траншу, дозволяється без обмежень (якщо інше не зазначено у кредитному договорі). За дострокове погашення банком може стягуватись комісія згідно з рішенням відповідного колегіального органу банку та відповідно до умов кредитного договору.

Погашення кредитної заборгованості може здійснюватися:

• — позичальником з його поточного рахунку на підставі платіжного доручення;
• — позичальником внесенням готівки до каси банку;
• — поручителем або гарантом на підставі договорів поруки або гарантії;
• — за рахунок заставленого майна, реалізованого згідно з чинним законодавством України (за договором доручення, через права вимоги або за договором купівлі-продажу тощо) відповідно до затвердженого у банку внутрішнього положення щодо операцій із заставленим майном;
• — страховою компанією за рахунок виплати страхового відшкодування у результаті настання страхового випадку;
• — третіми особами в інших випадках, передбачених чинним законодавством та договірними відносинами;
• — за рахунок сформованих страхових резервів під кредитні операції, у разі визнання заборгованості за кредитом безнадійною відповідно до вимог внутрішньобанківських положень.

Графіки платежів (згідно із строковістю, що визначена у кредитному договорі, — щомісяця, щокварталу тощо) повинні міститися у кредитному договорі. У них детально має бути розписана сукупна вартість кредиту у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов’язань споживача за кожним платіжним періодом.

Фахівці кредитного підрозділу банківської установи здійснюють контроль за своєчасним погашенням кредитної заборгованості. У разі неподання позичальником документів на перерахування коштів для погашення заборгованості за кредитом в установлені договором строки бухгалтерія за розпорядженням кредитного відділу може здійснювати договірне списання коштів з поточного рахунку позичальника (залежно від умов, встановлених внутрішньою політикою банку щодо кредитної діяльності та кредитним договором).

Якщо кредит не погашено у визначений кредитним договором строк, заборгованість переноситься з рахунка, на якому вона обліковувалась, на рахунок прострочених кредитів на підставі розпорядження кредитного працівника, підписаного керівником кредитного підрозділу банківської установи та керівництвом банку (філії банку). Розпорядження виписується у двох примірниках, перший з яких надається бухгалтеру, а другий (з відміткою бухгалтера) — підшивається у кредитну справу позичальника.

У день повного погашення заборгованості за кредитом, процентів за користування ним та інших зобов’язань за кредитним договором (не залежно чи погашення було здійснено позичальником, гарантом, поручителем чи за рахунок коштів, отриманих від реалізації забезпечення) кредитний працівник підшиває у кредитну справу позичальника копію виписки з кредитного рахунку з «нульовим» залишком і кредитна справа вважається закритою. Після закриття кредитної справи працівник кредитного підрозділу банку записує (на внутрішньому боці її обкладинки) кількість аркушів та продовжує зберігати її у металевому сейфі до часу здачі в архів банку. Перед здачею кредитної справи в архів кредитний працівник на підставі розпорядження, підписаного керівником банку, вилучає з банківського сховища оригінали договорів щодо кредитної операції (кредитний договір, договори забезпечення кредиту та договори про внесення змін до них), які підшиваються в документи дня і в день їх вилучення зі сховища списуються з позабалансового обліку. Кредитна справа здається в архів банку згідно з діючими правилами щодо зберігання конфіденційних фінансових документів.