Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Становлення розвинутої ринкової економіки неможливе без створення умов для активізації інвестиційного процесу. Джерелом інвестицій як фактора економічного зростання є внутрішні та зовнішні вкладення. У зв’язку з цим необхідно розробити механізм, здатний забезпечити мобілізацію капіталу для інвестицій у реальний сектор.

Саме банк, на відміну від інших фінансових установ, є універсальною організацією, що може надавати максимальну кількість і забезпечувати найкращу якість послуг в інвестиційній сфері. Але на українському фондовому ринку професійна інвестиційно-банківська діяльність недостатньо розвинута, і це гальмує процес виходу підприємств на фондовий ринок.

Таким чином, розвиток інвестиційно-банківської справи стає необхідною і важливою передумовою удосконалення інвестиційного механізму українського фондового ринку.

Українські комерційні банки, маючи кваліфіковані кадри, відповідну інформаційну базу клієнтів, повинні, крім традиційних операцій, активніше займатися інвестиційною діяльністю. При цьому ефективне формування і стратегія управління інвестиційним портфелем є основним чинником успіху в даній сфері. Адаптація теорії управління інвестиційним портфелем комерційних банків до специфіки української економіки є безальтернативною необхідністю. Актуальність цієї адаптації підсилюється також доволі скромним теоретичним доробком у вітчизняній літературі.

Сучасна економічна ситуація в Україні визначила необхідність проведення відповідних досліджень не тільки інвестиційної діяльності загалом, але й інвестиційної діяльності комерційних банків зокрема. Свій внесок у цій галузі зробили Б.Л. Луців, Т. В. Майорова, А. А. Пересада та інші українські вчені, які займаються цими питаннями. Однак більшість публікацій, віддаючи перевагу аналізові зарубіжного інвестиційного досвіду чи адаптації західних моделей формування та управління інвестиційним портфелем, лише зачіпають тематику новітньої історії інвестиційного процесу в Україні, особливостей його становлення і тенденцій у банківському секторі, не пропонують національних моделей банківського портфельного інвестування.

Вивчення й аналіз опублікованих за цією темою робіт дозволили зробити висновок про те, що основна частина завдань інвестиційної діяльності в Україні, що стосується процесу управління інвестиційним банківським портфелем, залишається недостатньо розробленою як у науковому, так і в практичному аспектах.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота узгоджується з основними напрямами наукових результатів, теоретичних положень і висновків досліджень, які були проведені в рамках наукової теми: «Дослідження впливу фінансово-кредитного механізму на розвиток суб'єктів господарювання» (номер державної реєстрації 0104V008305) Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. У процесі підготовки цієї роботи автором досліджено теоретичні аспекти поняття «інвестиційний портфель комерційного банку», здійснено розробки, спрямовані на удосконалення банківських інвестиційних операцій, виявлено вплив банківської системи на поліпшення інвестиційного клімату в Україні.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування сутності інвестиційного портфеля та вироблення практичних рекомендацій щодо формування і управління інвестиційним портфелем українських комерційних банків.

Для досягнення мети в роботі поставлено і вирішено комплекс теоретичних, науково-методичних і практичних завдань:

1) виявлено сутність і особливості банківських інвестицій;

інвестиційний портфель комерційний банк.

• 2) визначено місце інвестиційних операцій у складі активних операцій комерційних банків;
• 3) досліджено склад і проведено аналіз структури інвестиційних портфелів комерційних банків України;
• 4) проаналізовано ризики, притаманні інвестиційно-банківській діяльності, та запропоновано методи їх мінімізації;
• 5) досліджено методи формування і управління інвестиційним портфелем комерційного банку;
• 6) запропоновано рекомендації щодо активізації банківської інвестиційної діяльності.

Об'єкт дослідження — діяльність комерційних банків на ринку цінних паперів.

Предмет дослідження — процес управління інвестиційним портфелем комерційного банку.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є положення сучасної економічної теорії, закони України, укази Президента України, постанови й рішення Кабінету Міністрів України, положення НБУ і ДКЦПФР, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених та фахівців, присвячені сфері банківської інвестиційної діяльності, управління інвестиційним портфелем, фондового ринку, державного регулювання діяльності комерційних банків. Серед них — Г. Н. Бєлоглазова, О. В. Васюренко, В. В. Глущенко, О.І. Давидов, Е. Дж. Долан, М.М. Кім, Т. У. Кох, Л. Крушвіц, К. і Р. Кэмпбелли, О.І. Лаврушин, Д.Е. Ліндсей, Б.Л. Луців, Г. Марковіц, В.І. Міщенко, А. М. Мороз, А. А. Пересада, І.В. Сало, Дж. Сінкі, О. П. Чернявський, У. Ф. Шарп, О. Л. Яременко та ін.

Для досягнення поставленої в роботі мети було застосовано такі методи дослідження: методи теоретичного узагальнення і порівняння — для розкриття змісту й сутності понять «інвестиції», «інвестиційний портфель комерційного банку», «ринок цінних паперів» та ін.; статистичний і візуально-графічний аналіз — для вивчення, групування, порівняння та наочного відображення емпіричних даних з метою дослідження тенденцій розвитку вітчизняних і закордонних комерційних банків, а також для об'єктивного аналізу показників, що характеризують інвестиційну діяльність комерційних банків; системний підхід — для розроблення основних напрямів удосконалення механізму управління інвестиційним портфелем комерційного банку; прогнозна екстраполяція, регресійний аналіз та метод спостережень — при прогнозуванні й відстеженні динаміки вкладень у цінні папери; фінансовий та управлінський аналіз — під час оцінки стану й перспектив розвитку інвестиційної банківської діяльності; комплексний підхід — для удосконалення механізму та активізації інвестиційної діяльності комерційних банків України.

Наукова новизна результатів дослідження, отриманих особисто здобувачем, полягає у тому, що:

вперше:

виходячи з необхідності ефективнішого обліку та контролю інвестиційних операцій комерційних банків, портфель цінних паперів поділено на інвестиційний та спекулятивний, залежно від ефекту й терміну знаходження в ньому цінних паперів. З урахуванням особливостей діяльності сучасних комерційних банків визначено склад інвестиційного портфеля, а також склад спекулятивного портфеля цінних паперів;

— на основі аналізу етапів формування інвестиційного портфеля обґрунтовано необхідність виділення стадії, на якій здійснюється узгодження інвестиційних цілей банку з його ресурсною базою, оскільки цілі інвестування не завжди можуть бути досягнуті в умовах наявної ресурсної бази і здатні привести до негативних для банку наслідків через специфіку його роботи;

удосконалено:

існуючу класифікацію фінансових ризиків, у який виокремлено інвестиційний ризик з ринкового як самостійний об'єкт управління та присутній ризик, пов’язаний з особливостями українського фондового ринку і специфікою комерційного банку, — ризик недостатньої диверсифікованості портфеля.

напрями удосконалення активної інвестиційної діяльності комерційних банків, які полягають: у впровадженні пільг в оподаткуванні та резервуванні залежно від складу портфеля цінних паперів; у перегляді Національним банком України рівня ризику цінних паперів емітентів в яких держава має значні пакети акцій; у вдосконаленні механізму надання кредитів рефінансування під заставу інвестиційного портфеля комерційного банку; у створенні в структурі НБУ підрозділу з аналізу фондового ринку, який надаватиме комерційним банкам необхідну інформацію про стан фондового ринку; у введенні санкцій за порушення вимог формування портфеля цінних паперів відповідно до термінів та мети утримання цінних паперів;

організаційно-економічний механізм мінімізації негативного впливу внутрішніх факторів, на вартість інвестиційного портфеля комерційних банків на основі урахування стратегії розвитку та внутрішнього управлінського потенціалу банківської установи, мобілізації та використання коштів з урахуванням особливостей функціонування вітчизняних комерційних банків. Аргументовано доцільність створення в структурі банку підрозділу, який би розробляв і реалізував стратегію залучення додаткових довгострокових ресурсів для здійснення інвестиційних операцій на фондовому ринку;

дістали подальшого розвитку:

на основі вивчення різних підходів до трактування категорії «інвестиції» запропоновано розглядати їх як довгострокові вкладення коштів у фінансові, матеріальні й нематеріальні активи, внаслідок яких створюється прибуток і/чи досягається позитивний соціальний ефект. Авторське визначення, на відміну від існуючих, повніше відображає в цій категорії довгостроковий характер і цільову спрямованість вкладень;

узагальнення теоретичних засад ризиків, притаманних банківський діяльності, дозволило визначити дефініцію «інвестиційний ризик», яка найбільш повно відображає негативний вплив та наслідки ризику в інвестиційній діяльності комерційних банків, що дасть можливість на практиці точніше розраховувати сукупний інвестиційний ризик. Запропоновано під інвестиційним ризиком розуміти ймовірність втрати банком частини коштів, недоодержання доходу, невиправдані витрати і/або недосягнення соціального ефекту в результаті здійснення банком інвестиційних операцій.

Практичне значення отриманих результатів. Одержані результати і сформульовані висновки є внеском у розвиток теоретичних положень управління інвестиційним портфелем комерційних банків в Україні. Основні теоретичні висновки і пропозиції, що містяться в дисертаційному дослідженні, можуть бути використані: при внесенні змін та доповнень до чинної нормативно-правової бази в частині регулювання банківської інвестиційної діяльності; у викладанні курсів «Банківська справа», «Банківський нагляд», «Фондові операції комерційних банків», «Центральний банк і грошово-кредитна політика»; при підготовці підручників і навчальних посібників із зазначених курсів; у майбутніх теоретичних дослідженнях питань, що стосуються оптимізації стратегії комерційних банків на ринку цінних паперів, питань стимулювання інвестиційної діяльності, удосконалення механізму формування і управління інвестиційним портфелем комерційного банку.

Практична значущість дослідження полягає в тому, що воно дає українським комерційним банкам сучасний ринковий інструментарій оптимізації вкладень у цінні папери, який відповідає реаліям фондового ринку. Наукові результати дисертаційної роботи, які мають прикладний характер, знайшли практичне застосування в банківських установах міста Харкова (Україна), що підтверджуються відповідними довідками. Зокрема, запропонований метод урахування обсягів інвестиційної діяльності прийнято до використання в практичній діяльності ВАТ «Мегабанк», впроваджено пропозиції щодо формування інвестиційного портфеля відповідно до запропонованих принципів, а також взято до уваги рекомендації щодо зменшення негативного впливу внутрішньобанківських чинників на банківський інвестиційний портфель (довідка № 08−8598 від 28.10.2005р.). Акціонерно-комерційний банк «Золоті ворота» враховує рекомендації щодо ідентифікації та управління ризиками, пов’язаними з інвестиційною діяльністю (довідка № 3426 від 01.11.2005 р.).

Висновки і результати дослідження прислужилися в практичній роботі, яку автор упродовж останніх років здійснює на економічному факультеті Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, викладаючи курси «Банківська справа», «Центральний банк і грошово-кредитна політика», «Кредитування і контроль» (акт впровадження від 27.10.2005 р.).

Особистий внесок здобувача. Особистий внесок, здійснений у роботах, які написані у співавторстві, полягає в тому, що: оцінено вплив банківського нагляду на діяльність комерційних банків України [1]; запропоновано класифікацію інвестиційного портфеля, за допомогою якої комерційні банки можуть розробити власний підхід до формування інвестиційного портфеля [2]; проаналізовано діяльність і показано роль комерційних банків на фондовому ринку України [3]. Із наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи дисертанта.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження були викладені й одержали позитивну оцінку на Міжвузівській конференції студентів та аспірантів «Проблеми соціально-економічного розвитку України в умовах ринкових перетворень» (м. Харків, 2003); на IV Міжнародній міждисциплінарній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління» (м. Харків, 2003); на II Всеукраїнській науково-практичній конференції «Фінансово-кредитна система України: проблеми та шляхи вирішення» (м. Дніпропетровськ, 2004); на Всеукраїнській науковій конференції «Актуальні проблеми соціально-економічного розвитку в умовах ринкових перетворень» (м. Харків, 2004); на V Міжнародній міждисциплінарній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми науки та освіти» (м. Алушта, 2004); на Міжнародній науково-практичній конференції «Динаміка наукових досліджень — 2004» (м. Дніпропетровськ, 2004); на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Підвищення ролі банківської системи в економічному зростанні» (м. Київ, 2004); на Міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток економіки в трансформаційний період: глобальний та національний аспекти» (м. Запоріжжя, 2005); на Міжвузівській конференції студентів та аспірантів «Проблеми розвитку фінансової системи України» (м. Сімферополь, 2005 р); на ХІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров’я» (м. Харків, 2005).

Публікації. Результати дослідження знайшли відображення у 9 наукових публікаціях у наукових журналах і збірниках наукових праць, що визнані ВАКом України фаховими з економіки, та в 10 публікаціях у матеріалах конференцій. Загальний обсяг опублікованих робіт складає 4,75 ум. — друк. арк., з них особисто авторові належать 4,62 ум. — друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Робота містить 15 таблиць, 9 рисунків та 4 додатки на 6 сторінках. Список літератури включає 248 найменувань. Робота складається із 183 сторінки основного тексту.