Розвиток недержавного пенсійного страхування

МіністерствО освiти і науки України

Запорiзький національний технічний унiверситет Кафедра «фінанси і кредит»

РЕФЕРАТ На тему «Розвиток недержавного пенсійного страхування»

з дисципліни «Страхові послуги»

Виконала:

студентка__IV__курсу, ФЕУ-121_групи Пилипенко А.С.

Перевірив: Бабенко-Левада В.Г.

Система недержавного пенсійного забезпечення (далі - НПЗ) становить третій рівень пенсійної системи. Її розбудова здійснюється починаючи з 2004 року після набрання чинності Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення». Основу такої системи складають недержавні пенсійні фонди.

Основною метою інвестування пенсійних активів є отримання учасниками недержавного пенсійного забезпечення додаткових до загальнообов’язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат разом із забезпеченням дохідності пенсійних активів вище рівня інфляції та залучення довгострокових інвестиційних ресурсів, необхідних для модернізації економіки.

Відповідно до чинного законодавства недержавне пенсійне забезпечення здійснюється:

1. недержавними пенсійними фондами шляхом укладення пенсійних контрактів між адміністраторами пенсійних фондів та вкладниками таких фондів;

2. страховими організаціями шляхом укладення договорів страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду;

3. банківськими установами шляхом укладення договорів про відкриття пенсійних депозитних рахунків для накопичення пенсійних заощаджень у межах суми, визначеної для відшкодування вкладів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Недержавний пенсійний фонд - це фінансова установа, діяльність якої базується на принципах добровільної участі громадян, роботодавців та їх об'єднань у формуванні пенсійних накопичень. Фонд залучає пенсійні внески фізичних і юридичних осіб, інвестує кошти з метою їх захисту від інфляції та примноження, а пізніше здійснює пенсійні виплати за рахунок накопичених пенсійних активів.

НПФ створюється, провадить діяльність і ліквідується згідно з Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення». НПФ має статус неприбуткової установи, тобто не має на меті одержання прибутку для його подальшого розподілу між засновниками фонду. Весь отриманий фондом інвестиційний дохід розподіляється тільки між його учасниками.

Єдиним органом управління НПФ є рада фонду, яка формується з представників засновників у кількості не менше 5 осіб та погоджується з Нацкомфінпослуг. Члени ради обов’язково проходять спеціальне навчання та отримують сертифікати спеціалістів з питань недержавного пенсійного забезпечення, періодично підтверджуючи свою кваліфікацію.

У НПФ будь-якого виду існують вкладники — фізичні або юридичні особи, які здійснюють перерахування пенсійних внесків на свою користь, на корить своїх близьких або своїх співробітників, та учасники — громадяни, на користь яких здійснюються внески.

Вкладник фонду вільно вибирає пенсійну схему, яка визначає умови та порядок недержавного пенсійного забезпечення учасника фонду, та підписує пенсійний контракт.

Пенсійний фонд може використовувати кілька пенсійних схем, які підлягають обов’язковій реєстрації в Нацкомфінпослуг. В пенсійних схемах відображаються:

1. умови та порядок участі у пенсійній схемі;

2. порядок, розмір та строки сплати пенсійних внесків;

3. опис всіх видів та умов здійснення пенсійних виплат;

4. порядок визначення розміру пенсійних виплат;

5. строк, протягом якого здійснюються пенсійні виплати, та порядок їх здійснення;

6. права та обов’язки вкладника, учасника фонду за даною пенсійною схемою;

7. інші умови, що не суперечать законодавству.

Кожен вкладник фонду може укласти один або кілька пенсійних контрактів з адміністратором (адміністраторами) одного чи кількох пенсійних фондів на свою користь та користь інших осіб.

Пенсійний контракт укладається у письмовій формі щонайменше в трьох примірниках, якщо контракт укладається з вкладником, який не є учасником відповідного пенсійного фонду, або у двох примірниках, якщо вкладник є учасником фонду.

Станом на 30.06.2014 в Державному реєстрі фінансових установ містилася інформація про 80 недержавних пенсійних фондів (далі - НПФ) та 27 адміністраторів НПФ (довідково: станом на 30.06.2013 у Державному реєстрі налічувалось 89 НПФ та 34 адміністраторів).

Згідно з даними Державного реєстру фінансових установ недержавні пенсійні фонди зареєстровано у 9 регіонах України (рис. 1). Найбільша кількість НПФ зосереджена у м. Києві - 60, або 75,0% від загальної кількості зареєстрованих НПФ.

Таблиця 1

Територіальний розподіл НПФ

Аналіз діяльності ринку недержавного пенсійного забезпечення проведено на підставі поданих звітних даних за станом на 30.06.2014.

Основні показники діяльності НПФ, згідно з поданими звітними даними, та темпи їх приросту наведені в таблиці 1.

Таблиця 2

Динаміка основних показників діяльності недержавних пенсійних фондів

Станом на 30.06.2014 адміністраторами недержавних пенсійних фондів укладено 56,5 тис. шт. пенсійних контрактів, що менше на 8,0% (4,9 тис. шт.) порівняно з кінцем минулого року та на 7,8% (4,8 тис. шт.) менше проти показника відповідного періоду 2013 року.

Структура пенсійних контрактів станом на 30.06.2014:

з вкладниками — фізичними особами — 47,0 тис. шт.;

з вкладниками фізичними особами-підприємцями — 0,1 тис. шт.;

з вкладниками — юридичними особами — 9,4 тис. шт.

Зменшення кількості пенсійних контрактів пов’язане в першу чергу із зменшенням пенсійних контрактів з юридичними особами. Так:

недержавне пенсійне страхування контракт порівняно з кінцем минулого року зменшення кількості контрактів з юридичними особами становило 27,7% (3,6 тис. шт.), зменшення кількості контрактів з фізичними особами становило 2,7% (1,3 тис. шт.);

порівняно з відповідним періодом 2013 року зменшення кількості контрактів з юридичними особами становило 28,8% (3,8 тис. шт.), зменшення кількості контрактів з фізичними особами становило 2,1% (1,0 тис. шт.).

Пенсійні контракти станом на 30.06.2014 укладено з 48,7 тисячами вкладників, з яких:

юридичні особи дорівнює 2,4 тисячі, або 4,9% від загальної кількості вкладників, фізичні особи — 46,3 тисячі, або 95,1%.

Кількість вкладників станом на 30.06.2014 року зменшилась порівняно з кінцем минулого року на 2,8% (1,4 тис. вкладників), проте порівняно з відповідним періодом минулого року кількість вкладників зменшилась на 2,2% (1,1 тисячу вкладників).

Довідково:

станом на 31.12.2013 кількість вкладників дорівнює 50,1 тисячу, з яких юридичні особи становили 2,4 тисячі вкладників, фізичні особи — 47,7 тисяч вкладників;

станом на 30.06.2013 року 49,8 тисяч вкладників, з яких юридичні особи становили 2,4 тисячі вкладників, фізичні особи — 47,4 тисяч вкладників.

Зменшення кількості вкладників відбулось за рахунок зменшення кількості вкладників фізичних осіб. Так, протягом 2014 року їх кількість зменшилась на 2,9%, а порівняно з відповідним періодом 2013 року — на 2,3%.

Станом на 30.06.2014 загальна кількість учасників НПФ становила 837,7 тис. осіб (станом на 30.06.2013 — 588,5 тис. осіб).

Зменшення учасників НПФ, станом на 30.06.2014 порівняно з кінцем минулого року, пов’язане із зменшенням кількості жінок, майже на 1% (3,4 тис. осіб) від загальної кількості жінок, учасників НПФ. При цьому кількість чоловіків збільшилась на 0,4 тис. осіб (0,1% від загальної кількості чоловіків учасників НПФ).

Станом на 30.06.2014 основну частину учасників НПФ становили особи віком від 25 до 50 років, а саме 63,9%, та особи вікової групи від 50 до 60 років, що становили 25,1%. Частка учасників НПФ вікової групи старше 60 років становила 6,3%, вікової групи до 25 років — 4,7%.

Пенсійні виплати (одноразові та на визначений строк) станом на 30.06.2014 становили 339,7 млн. грн., що на 13,2% більше в порівнянні з кінцем минулого року (рис. 1), при цьому одноразові виплати зросли на 11,8%, пенсійні виплати на визначений строк — на 31,6%.

Сукупно недержавними пенсійними фондами станом на 30.06.2014 було здійснено пенсійних виплат (одноразових та на визначений строк) 71,0 тисячі учасників, тобто 8,5% від загальної кількості учасників отримали пенсійні виплати.

Середній розмір пенсійної виплати, станом на 30.06.2014, на одного учасника НПФ, який отримав/ отримує пенсійні виплати становить 4,8 тис. грн. (станом на 30.06.2013 — 4,0 тис. грн., станом на 31.12.2013 — 4,4 тис. грн.).

Одним із основних якісних показників, які характеризують систему НПЗ, є сплачені пенсійні внески.

Сума пенсійних внесків станом на 30.06.2014 року становить 1 722,8 млн. грн., збільшившись протягом 2014 року на 8,5% (135,3 млн. грн.). Порівняно з відповідним періодом 2013 року сума пенсійних внесків збільшилась на 19,4% (280,1 млн. грн.).

У загальній сумі пенсійних внесків станом на 30.06.2014 основну частину, або 93,4%, становлять пенсійні внески від юридичних осіб, на яких припадає 1 608,3 млн. грн.

На збільшення суми пенсійних внесків вплинуло збільшення:

порівняно з кінцем минулого року збільшення суми пенсійних внесків від фізичних осіб на 71,4% (47,5 млн. грн.) та збільшення суми пенсійних внесків від юридичних осіб на 5,8% (87,8 млн. грн.);

порівняно з відповідним періодом 2013 року збільшення суми пенсійних внесків від фізичних осіб на 81,8% (51,3 млн. грн.) та збільшення суми пенсійних внесків від юридичних осіб на 16,6% (228,5 млн. грн.).

Середній розмір пенсійного внеску, станом на 30.06.2014, на одного вкладника:

юридичну особу становить 680,9 тис. грн. (станом на 30.06.2013 — 581,9 тис. грн., станом на 31.12.2013 — 640,7 тис. грн.);

фізичну особу, з урахуванням фізичних осіб — підприємців, становить 2,4 тис. грн. (станом на 30.06.2013 — 1,3 тис. грн., станом на 31.12.2013 — 1,4 тис. грн.).

Загальна вартість активів, сформованих недержавними пенсійними фондами, станом на 30.06.2014 становила 2 381,3 млн. грн., що на 30,0% або на 549,5 млн. грн. більше в порівнянні з аналогічним періодом 2013 року та на 13,9%, або на 291,5 млн. грн. більше в порівнянні з кінцем минулого року.

Для НПФ властиво формувати портфель, до якого входять об'єкти інвестування з мінімальним ступенем ризику. Тому особливого значення набуває вибір інвестиційних інструментів, використовуючи які НПФ зможуть забезпечити захист грошових коштів населення від інфляційних процесів і при цьому отримувати визначений приріст капіталу.

Станом на 30.06.2014 переважними напрямами інвестування пенсійних активів стали депозити в банках (38,2% інвестованих активів), облігації підприємств, емітентами яких є резиденти України (30,1%), цінні папери, дохід за якими гарантовано Кабінетом Міністрів України (12,1%), акції українських емітентів (12,4%).

Метою інвестування пенсійних активів є, насамперед, збереження пенсійних заощаджень громадян. Тому стратегія інвестування недержавних пенсійних фондів є більш консервативною, ніж у інших фінансових установ.

Загальний дохід, отриманий від інвестування пенсійних активів, станом на 30.06.2014 становив 1 167,6 млн. грн., або 67,8% від суми залучених внесків, збільшившись у порівнянні з аналогічним періодом 2013 року на 360,2 млн. грн., або на 44,6%

Витрати, що відшкодовуються за рахунок пенсійних активів, станом на 30.06.2014 зросли на 26,9% у порівнянні з аналогічним періодом 2013 року і в цілому за час існування пенсійних фондів становлять 154,2 млн. грн., або 6,5% від загальної вартості активів НПФ.

Протягом І півріччя 2014 року такі витрати зросли на 14% (18,9 млн. грн.) за рахунок надання послуг з управління активами НПФ на 12,0 млн. грн. (12,7%), з адміністрування НПФ на 5,3 млн. грн. (18,1%), послуг зберігача на 0,9 млн. грн. (12,5%), проведення планових аудиторських перевірок на 0,4 млн. грн. (36,4%), пов’язаних із здійсненням операцій з пенсійними активами, які надаються третіми особами на 0,1 млн. грн. (4,8%) та надання всіх інших послуг на 0,2 млн. грн. (18,2%) (довідково: станом на 31.12.2013 такі витрати становили 135,3 млн. грн.).

Структура цих витрат станом на 30.06.2014 зображена на рисунку 1.

Рис. 1 Структура витрат, що відшкодовуються за рахунок пенсійних активів станом на 30.06.2014 (млн. грн.)

Основна частина витрат, що відшкодовуються за рахунок пенсійних активів, станом на 30.06.2014 припадає на оплату послуг з управління активами недержавних пенсійних фондів — 69,1% від загальної суми витрат. Витрати на оплату послуг з адміністрування пенсійного фонду становили 22,5% від загальної суми витрат, що відшкодовуються за рахунок пенсійних активів. Оплата послуг зберігача, який здійснює відповідальне зберігання активів пенсійного фонду — 5,2% від загальної суми витрат.

Серед перешкод, що стримують розвиток недержавного пенсійного забезпечення в Україні основними є:

недостатня поінформованість населення про концепцію пенсійноїреформи та значення у ній системи НПЗ, що стримує її розвиток;

недовіра населення до НПФ та відсутність просування позитивного

іміджу існуючих НПФ;

висока частка витрат населення спрямовується на поточні потреби, а не на заощадження;

недосконалість нормативно-правової бази з питань НПЗ, яка потребує опрацювання та удосконалення;

невирішені питання стосовно надання податкових пільг у системі НПЗ.

Досліджуючи питання пенсійного страхування, варто звернути увагу на проблему розподілу страхових внесків з пенсійного страхування між роботодавцем і працівниками. На думку деяких зарубіжних фахівців, для того щоб підтримувати й підвищувати конкурентоспроможність підприємств на світовому ринку було б доцільно фінансування пенсійного забезпечення перерозподілити на всіх платників пенсійного страхування однаково. Зокрема, країни з розвинутою ринковою економікою шляхом впровадженнябнакопичувальної пенсійної системи, через обов’язкове і добровільне пенсійне страхування зняли з підприємств частину тягаря з фінансового забезпечення пенсійних виплат населенню. Вказане фінансування було перекладено напрацездатне населення.

Україна у даний час ще не може зробити такого радикального переходудо обов’язкової накопичувальної системи. Для цього потрібні: загальний розвиток національної економіки, зростання доходів населення, формування ефективної системи недержавних пенсійних фондів, розвинута законодавча база і підготовка суспільства в цілому до практичного впровадження таких реформ.

Таким чином, найголовнішою проблемою ринку НПЗ в Україні є його недостатній розвиток. Це зумовлено цілою низкою причин:

відсутність чіткої та системної державної політики в сфері небанківських фінансових послуг;

неповна і часом неузгоджена нормативно-правова база;

недостатній рівень державного регулювання і контролю за діяльністю НПФ;

непослідовність дій щодо організації державного нагляду за діяльністю фінансових посередників;

невирішеність питань взаємодії небанківських фінансових посередників і банківського сектора економіки;

низький платоспроможний попит юридичних і фізичних осіб на фінансові послуги;

нестача бюджетних коштів для організації повноцінного фінансового посередництва в сфері НПЗ;

суттєва недокапіталізація фінансових посередників, недостатність їх активів та резервів для провадження активної диверсифікованої діяльності;

недостатня регіональна розгалуженість НПФ, що не в змозі забезпечити доступність до участі в таких фондах бажаючих громадян;

розбалансованість інвестиційних портфелів фінансових посередників та відсутність практики ризик-менеджменту;

відсутність сформованих традицій, тривалого позитивного досвіду роботи з клієнтами;

низькі рівні менеджменту і маркетингу на ринку НПЗ;

недосконала інфраструктура ринку;

недостатній професійний рівень спеціалістів;

неналежне інформаційне і консалтингове забезпечення діяльності на ринку недержавного пенсійного страхування;

недостатня кількість спеціалізованих видань з проблематики пенсійної реформи, тощо;

відсутність рейтингів НПФ, які користувалися б довірою ринку, та загальна непрозорість сектору для потенційних вкладників, учасників і клієнтів.

Висновок

Наведене свідчить про низьку ефективність, а отже, і фінансову безпеку вітчизняного ринку недержавного пенсійного страхування.

Ця галузь, як об'єктивно важлива і необхідна для забезпечення фінансових інтересів громадян і держави, ще не визнана нашим суспільством. До цього часу чітко не визначені місце і роль НПЗ у національній економіці.

Враховуючи світовий позитивний досвід, можна з упевненістю стверджувати, що активізація діяльності системи недержавних пенсійних фондів та накопичувального пенсійного фонду стане суттєвим джерелом інвестиційних ресурсів в економіку України та сприятиме забезпеченню її фінансової безпеки.

Розвивати накопичувальну пенсійну систему можна шляхом:

вдосконалення інфраструктури фінансового ринку, розвитку корпоративного управління та фінансових інструментів;

створення програмно-технічного комплексу для функціонування системи накопичувального пенсійного забезпечення;

удосконалення та уніфікації податкового законодавства щодо функціонування суб'єктів недержавного пенсійного забезпечення;

звільнення від ПДВ послуг з адміністрування недержавних пенсійних фондів, встановлення рівних ставок оподаткування для пенсійних виплат, які здійснюють суб'єкти недержавного пенсійного забезпечення;

підвищення інституційної спроможності, рівня та якості професійної підготовки суб’ктів системи пенсійного забезпечення;

удосконалення системи електронного звіту роботодавців тавпровадження місячної звітності страхувальників;

захисту прав інституційних інвесторів.

Крім того, ключовим питанням у стратегії розвитку пенсійної системи в Україні є вдосконалення інформаційного забезпечення та прозорості цієї системи.

Незважаючи на досить складну та неоднозначно оцінювану правову форму існування недержавних пенсійних фондів, усі механізми, закладені в законодавстві щодо цих суб'єктів, спрямовані насамперед на унеможливлення зловживань із пенсійними коштами учасників. На наш погляд, модель недержавних пенсійних фондів, обрана законодавцями, має виправдати себе і реалізувати своє соціальне призначення.

Концепція пенсійного забезпечення, яка передбачає поступовий перехід від трирівневої системи пенсійного забезпечення до дворівневої, сприятиме формуванню високоефективної фінансово збалансованої пенсійної системи, яка буде стимулювати пенсіонерів до здійснення пенсійних заощаджень, а роботодавців — до збільшення пенсійних відрахувань. Крім того, це дозволить накопичити додаткові інвестиційні ресурси для стабільного розвитку економіки, збільшення розміру пенсій, сприятиме формуванню нової парадигми забезпечення національних фінансових інтересів.