Облік у банку

1. Завдання 1

Залишок коштів на розрахунковому рахунку підприємства станом на 30.10.2010 р. становить 52 тис. грн. До розрахункового рахунку висунуто такі претензії:

1) платіжне доручення за одержані енергоносії - 11,0 тис. грн.

2) строкове зобов’язання за позичкою з терміном погашення 01.11.2010 р. — 8,0 тис. грн.

3) чек на виплату заробітної плати, термін якої 01.11.2010 — 19,0 тис. грн.

4) платіжне доручення на перерахування до бюджету авансових платежів за податком на додану вартість, термін платежу 01.11.2010 — 7,0 тис. грн.

5) платіжне доручення на перерахування коштів до пенсійного фонду — 0,6 тис. грн.

6) платіжне доручення на додаткове погашення раніше одержаної позики — 10,0 тис. грн.

7) платіжне доручення на попередню оплату сировини — 12,0 тис. грн.

Які операції будуть виконані по розрахунковому рахунку?

Що зробить банк із документами, для оплати яких недостатньо коштів на розрахунковому рахунку?

Розв’язок:

Якщо до банку надійшло разом кілька розрахункових документів, то при їх виконанні додержується такий пріоритет: спочатку виконуються платіжні вимоги, оформлені на підставі рішень судів, потім — розрахункові документи на сплату платежів до бюджетів, після цього — платіжні вимоги, оформлені на підставі інших виконавчих документів. Інші документи виконуються в порядку їх послідовного надходження.

Таким чином, першочергово по розрахунковому рахунку будуть виконані такі операції:

— платіжне доручення на перерахування до бюджету авансових платежів за податком на додану вартість, термін платежу 01.11.2010 — 7,0 тис. грн.

— платіжне доручення на перерахування коштів до пенсійного фонду — 0,6 тис. грн.

Наступними будуть операції в порядку їх послідовного надходження:

— платіжне доручення за одержані енергоносії - 11,0 тис. грн.

— платіжне доручення на додаткове погашення раніше одержаної позики — 10,0 тис. грн.

— платіжне доручення на попередню оплату сировини — 12,0 тис. грн.

— строкове зобов’язання за позичкою з терміном погашення 01.11.2010 р. — 8,0 тис. грн.

Загальна сума виплат = 7 + 0,6 + 11 + 10 + 12 + 8 = 48,6 (тис. грн.).

Не буде задоволений чек на виплату заробітної плати, термін якої 01.11.2010 — 19,0 тис. грн.

Документи, для оплати яких недостатньо коштів на розрахунковому рахунку, повертаються без виконання або банк виконує платіжну вимогу у межах залишку коштів.

2. Завдання 2

Товарообіг на наступний квартал — 3 215 тис. грн.

Продаж товарів за безготівковим рахунком — 205 тис. грн.

Витрати торгівельними організаціями грошей з виручки на:

— заробітну плату — 58 тис. грн.

— пенсії та допомоги — 25 тис. грн.

— заготівлю сільгосппродукції - 18 тис. грн.

— інші витрати — 38 тис. грн.

— виручка, що переходить з минулого кварталу — 52 тис. грн.

— виручка, що переходить на наступний квартал — 38 тис. грн.

Надходження виручки від торгівельних організацій, що обслуговуються іншими банками — 62 тис. грн.

Надходження торгівельної виручки від підприємств зв’язку планується в сумі - 28 тис. грн.

1. Визначити суму виручки, що не буде інкасована.

2. Визначити суму торгівельної виручки, що знайде відображення в прогнозному розрахунку касових оборотів банку.

Розв’язок:

Прогнозний розрахунок надходжень торговельної виручки складемо за формою таблиці 1.

Таблиця 1. Прогнозний розрахунок касових оборотів із надходження торговельної виручки

Отже, сума торгівельної виручки, що знайде відображення в прогнозному розрахунку касових оборотів банку становить 3 180 тис. грн.

3. Завдання 3

Залишок коштів на поточному рахунку фірми «Райз» на 12.05.20… р. становить 520 тис. грн. Цього ж дня до обслуговуючого банку надійшли наступні документи:

— платіжне доручення — оплата послуг електрозв’язку — 12 тис. грн.

— платіжне доручення — погашення заборгованості за банківським кредитом — 180 тис. грн.

— чек на виплату заробітної плати — 58 тис. грн.

— платіжне доручення на перерахування до бюджету податку на прибуток — 125 тис. грн.

— платіжна вимога на суму 184 тис. грн., оформлена на підставі рішення суду про стягнення суми недоїмки за податком на додану вартість з фірми «Райз».

1. Які розрахункові документи будуть прийняті банком і в якій послідовності?

2. Що зробить банк з документами, для оплати яких недостатньо коштів на поточному рахунку? За яких умов банк може здійснювати облік заборгованості клієнта?

3. Що таке безакцептне стягнення коштів з рахунків клієнта?

Розв’язок:

Якщо до банку надійшло одночасно кілька розрахункових документів, на підставі яких здійснюється списання коштів, то вони виконуються в такій черговості:

— у першу чергу списуються кошти на підставі рішення суду для задоволення вимог про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, а також вимог про стягнення аліментів;

— у другу — списуються кошти на підставі рішення суду для розрахунків щодо виплати вихідної допомоги та оплати праці особам, які працюють за трудовим договором (контрактом), а також виплати за авторським договором;

— у третю — списуються кошти на підставі інших рішень суду;

— у четверту — списуються кошти за розрахунковими документами, що передбачають платежі до бюджету;

— у п’яту — списуються кошти за іншими розрахунковими документами в порядку їх послідовного надходження.

Таким чином, першочергово по розрахунковому рахунку будуть виконані такі операції:

— платіжна вимога на суму 184 тис. грн., оформлена на підставі рішення суду про стягнення суми недоїмки за податком на додану вартість з фірми «Райз».

— платіжне доручення на перерахування до бюджету податку на прибуток — 125 тис. грн.

Наступними будуть операції в порядку їх послідовного надходження:

— платіжне доручення — оплата послуг електрозв’язку — 12 тис. грн.

— платіжне доручення — погашення заборгованості за банківським кредитом — 180 тис. грн.

Загальна сума виплат = 184 + 125 + 12 + 180 = 501 (тис. грн.).

Не буде задоволений чек на виплату заробітної плати — 58 тис. грн.

Документи, для оплати яких недостатньо коштів на розрахунковому рахунку, повертаються без виконання або банк виконує платіжну вимогу у межах залишку коштів.

Кошти з рахунку клієнта списуються за розпорядженням його власника, крім випадків, у яких чинним законодавством передбачене безспірне стягнення та безакцептне списання коштів.

Безспірне стягнення або безакцептне списання коштів здійснюється у випадках, передбачених чинним законодавством України: за результатами розгляду претензій арбітражного суду, за штрафами і пенею митної служби, при порушеннях ціноутворення, несвоєчасному проведенні підприємствами розрахунків за енергоносії та, особливо, за санкціями податкової адміністрації.

Суми фінансових санкцій згідно з наказами, виданими Держкомрезервом України, та суми недоїмки до бюджету за податками, податковим кредитом, штрафи, нараховані державними податковими адміністраціями, стягуються у безспірному порядку інкасовими дорученнями (розпорядженнями).

В усіх інших випадках безспірне стягнення або безакцептне списання коштів здійснюється на бланку платіжної вимоги, яка із супровідним реєстром подається стягувачем у банк, де обслуговується платник.

Як в інкасових дорученнях, так і в платіжних вимогах у рядку «Призначення платежу» зазначається назва законодавчого акта, яким передбачено право безспірного стягнення коштів (його дата, номер і відповідний пункт) і документ, на підставі якого здійснюється стягнення.

Стягувач також подає до установи банку розрахункові та виконавчі документи (накази арбітражних судів, виконавчі листи, видані судами, та інші, визначені чинним законодавством). Ці документи на безспірне та безакцептне списання коштів приймаються банками незалежно від їх наявності на рахунках підприємств. При їх відсутності ці документи враховуються на позабалансовому рахунку № 9803 «Розрахункові документи, несплачені в строк через відсутність коштів у платників» з якого їх вартість списується в міру оплати.

4. Завдання 4

банк платіжний документообіг касовий

Банк «Дніпро» обслуговує кілька господарюючих суб'єктів, які розраховуються з постачальниками з використанням чекової форми.

Фабрика пластикових виробів звернулась до банку з проханням видати три чекові книжки по 35 тис. грн. кожна. На поточному рахунку фабрики було 100 тис. грн.

Комбінат будівельних матеріалів звернувся з проханням видати йому чекову книжку на 270 тис. грн. для розрахунків з постачальниками сировини. Коштів на поточному рахунку комбінату достатньо. Банк, розглядаючи прохання комбінату, установив, що місячна потреба комбінату в коштах для розрахунків з постачальниками сировини за допомогою чеків становить 150 тис. грн.

Ремонтно-будівельне управління подало банку заяву на одержання чекової книжки на 65 тис. грн. Коштів на поточному рахунку управління немає.

1. Визначити поведінку банку «Дніпро» щодо прохань зазначених клієнтів.

2. Скільки чекових книжок та на яку суму може видати банк?

3. Охарактеризуйте документообіг при розрахунках чеками.

Розв’язок:

Чек — грошовий документ встановленої форми, що містить беззаперечне письмове розпорядження власника рахунка (клієнта) банкові, який обслуговує його, сплатити певну суму грошей пред’явникові чека або іншій вказаній у чеку особі. Чек є інструментом розпоряджання коштами, що є на розрахунковому рахунку.

У випадку фабрики пластикових виробів банком «Дніпро» буде відкрито три чекові книжки, але загальна сума по них не повинна перевищувати залишку на поточному рахунку фабрики, тобто 100 тис. грн.

У ситуації із комбінатом будівельних матеріалів банком «Дніпро» буде відкрито чекову книжку із встановленим лімітом для розрахунків з постачальниками сировини за допомогою чеків у сумі 150 тис. грн.

Що ж стосується ремонтно-будівельного управління, то банком «Дніпро» буде відмовлено у видачі чекової книжки. Видача чекової книжки буде можлива у тому випадку, коли будуть кошти на поточному рахунку управління або якщо є домовленість з банком щодо овердрафту.

Обмеження на кількість чекових книжок, які може отримати клієнт банку одночасно, законодавством не встановлено. Що ж стосується сум, то власник рахунку виписує чеки в межах залишку коштів на рахунку в установі банку (або понад цей залишок, якщо є домовленість щодо овердрафту).

Розрахунок чеком здійснюється за схемою, наведеною на рис. 1.

Рис. 1. Розрахунок чеком

1 — постачальник передає товар покупцеві; 2 — покупець передає чек постачальнику; 3 — постачальник передає чек у свій банк; 4 — банк постачальника направляє чек для оплати в банк покупця; 5 — банк платника списує кошти з рахунка покупця товару; 6 — банк платника повідомляє платника про списання коштів; 7 — банк платника переказує банку постачальника відповідні кошти; 8 — банк постачальника зараховує кошти на рахунок постачальника; 9 — банк постачальника повідомляє постачальника про зарахування коштів на його рахунок.

Чекова форма розрахунків має певні переваги перед іншими формами. Це, передовсім, відносна швидкість розрахунків і надходження коштів на рахунок постачальника, що сприяє зменшенню дебіторської заборгованості. Принциповими недоліками такої форми розрахунків є недостатня гарантія платежу, оскільки на рахунку чекодавця може не бути потрібних коштів; неможливість розрахунків чеками на велику суму; складність оформлення чека.

5. Завдання 5

Швейна фабрика і шовковий комбінат розраховуються між собою платіжними вимогами-дорученнями. 18 червня фабрика отримала від шовкового комбінату платіжну вимогу-доручення на 140 тис. грн. Проте з’ясувалося, що угодою між фабрикою і комбінатом передбачалося відвантаження продукції на 135 тис. грн.

Фабрика акцептувала отриману платіжну вимогу-доручення на суму 135 тис. грн. і 28 червня здала до свого банку. На поточному рахунку фабрики 28 червня знаходилося 140 тис. грн.

1. Дії фабрики щодо платіжної вимоги-доручення, отриманої від комбінату.

2. Що зробить банк платника з платіжною вимогою-дорученням?

3. Наведіть схему здійснення розрахунків при використанні платіжної вимоги-доручення.

Розв’язок:

Платіжна вимога-доручення — це комбінований розрахунковий документ, який складається з двох частин. Верхня частина — вимога підприємства-постачальника до підприємства-покупця сплатити вартість товару, виконаних робіт, послуг. Нижня частина — доручення покупця (платника грошових коштів) банку, який його обслуговує, переказати належну суму коштів з його рахунка на рахунок постачальника. Цей розрахунковий документ заповнює постачальник (отримувач грошових коштів) і направляє покупцеві (платнику коштів). Покупець (платник коштів), коли він згоден оплатити товар (роботи, послуги), заповнює нижню частину цього документа і направляє його у свій банк (банк, який його обслуговує) для переказу акцептованої суми на розрахунковий рахунок постачальника.

Основою відмови від акцепту може бути порушення умов контрактів (угод). Про відмову від акцепту платник зобов’язаний у встановлений строк повідомити банк і постачальника, зазначивши причини відмови. Відмова від акцепту не приймається банком, якщо її недостатньо мотивовано або мотиви суперечать законодавству чи інструкціям банку.

У даному випадку швейна фабрика акцептувала отриману платіжну вимогу-доручення від шовкового комбінату і здала до банку, тому дана платіжна вимога-доручення буде задоволена у межах залишку на рахунку швейної фабрики.

Банк платника приймає вимогу-доручення від платника протягом 20 календарних днів з дати оформлення її отримувачем.

Розрахунок за допомогою платіжної вимоги-доручення здійснюється за схемою рис. 1.

Рис. 1. Розрахунок платіжною вимогою-дорученням

1 — постачальник відвантажує продукцію покупцеві; 2 — разом з документами на відвантажену продукцію постачальник передає платіжну вимогу-доручення на оплату; 3 — покупець передає платіжну вимогу-доручення в банк, який його обслуговує, для переказу коштів; 4 — банк покупця (платника коштів) списує з рахунка покупця кошти; 5 — банк покупця сповіщає випискою покупця — власника рахунка про списання коштів з його розрахункового рахунка; 6 — банк покупця направляє в банк постачальника платіжну вимогу-доручення; 7 — банк постачальника зараховує кошти на рахунок постачальника (отримувача коштів); 8 — банк постачальника сповіщає постачальника (власника рахунка) про надходження коштів на рахунок (випискою з розрахункового рахунка).

Розглянута форма розрахунків об'єднує розрахунки платіжними дорученнями і платіжними вимогами-дорученнями.

Позитивні її якості полягають у такому: вона більше відповідає фінансовим та господарським інтересам постачальників і покупців; зміцнює договірні відносини в господарстві; прискорює оформлення розрахункових документів; платіж здійснюється за згодою платника після попередньої перевірки розрахункових і товарно-транспортних документів постачальника.