Допомога у написанні освітніх робіт...
Допоможемо швидко та з гарантією якості!

Фразеологізми з ономастичним компонентом у сучасній англійській мові: структурно-семантичний та лінгвокультурологічний аспекти

ДипломнаДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Вивчення фразеологічних одиниць (ФО) належить до актуальних проблем сучасної лінгвістики. Оскільки фразеологія як наука сформувалася лише на початку ХХ століття, на сьогодні ще існує досить багато нерозв’язаних питань у цій галузі. Зокрема, у розвідках вітчизняних та зарубіжних учених, присвячених ономастичній фразеології (К. Бетехтіна, А. Кравчук, Н. Лалаян, Г. Манушкіна, В. Мокієнко, О. Мороз… Читати ще >

Фразеологізми з ономастичним компонентом у сучасній англійській мові: структурно-семантичний та лінгвокультурологічний аспекти (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Дипломна робота

на тему:

" Фразеологізми з ономастичним компонентом у сучасній англійській мові: структурно-семантичний та лінгвокультурологічний аспекти"

Вступ

Вивчення фразеологічних одиниць (ФО) належить до актуальних проблем сучасної лінгвістики. Оскільки фразеологія як наука сформувалася лише на початку ХХ століття, на сьогодні ще існує досить багато нерозв’язаних питань у цій галузі. Зокрема, у розвідках вітчизняних та зарубіжних учених, присвячених ономастичній фразеології (К. Бетехтіна, А. Кравчук, Н. Лалаян, Г. Манушкіна, В. Мокієнко, О. Мороз, О. Сафронова, Л. Степанова та ін.), подано насамперед загальний опис досліджуваного матеріалу або висвітлено окремі його аспекти на матеріалі певної мови. Досі не вироблено загальноприйнятих теоретичних підходів до розгляду таких дискусійних проблем, як природа ономастичного компонента ФО та його роль у мотивації фразеологічного значення; семантичний статус власних назв, співвідношення категорій національного та інтернаціонального в корпусі фразеології з ономастичним компонентом.

Фразеологізми з власними назвами являють собою яскраво марковані одиниці, а отже, є багатим матеріалом для вивчення національної специфіки мов. Ознайомлення з ономастичною фразеологією в школі дає змогу поглибити знання учнів з історії та культури країни, мову якої вони вивчають, розширює словниковий запас і певним чином стимулює інтерес та увагу школярів як до іноземної, так і до особливостей рідної мови.

Актуальність дослідження зумовлена загальною спрямованістю сучасних лінгвістичних студій на виявлення та аналіз мовних явищ, пов’язаних із культурою, специфічним національним світосприйняттям, і визначається потребою комплексного аналізу ФО з ономастичним компонентом у сучасній англійській мові.

Мета роботи — виявити основні структурні, семантичні та етнокультурні особливості англійських ФО з ономастичним компонентом.

Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:

1) окреслити теоретичні засади вивчення англійської фразеології на основі дослідження праць вітчизняних та зарубіжних лінгвістів;

2) визначити корпус ФО з ономастичним компонентом у сучасній англійській мові;

3) з’ясувати основні джерела походження англійських фразеологізмів із власними назвами;

4) визначити найбільш поширені структурні моделі обраних для аналізу одиниць фразеологічного фонду англійської мови;

5) окреслити семантику англійських фразеологізмів із власними назвами;

6) визначити роль ономастичного компонента у складі досліджуваних ФО;

7) з’ясувати особливості відображення етнокультурної інформації у ФО з омонімами в сучасній англійській мові;

8) розглянути англійські фразеологізми з власними назвами у перекладознавчому аспекті;

9) надати методичні рекомендації щодо вивчення ФО з ономастичним компонентом у школі.

Об'єкт дослідження — ФО з ономастичним компонентом у сучасній англійській мові.

Предметом вивчення є структурно-семантичні особливості та специфіка відображення лінгвокультурної інформації в англійських фразеологізмах з ономастичним компонентом, а також способи їхнього перекладу іншими мовами.

Матеріал дослідження склали 295 ФО з ономастичним компонентом, дібрані з англоросійського фразеологічного словника О.В. Куніна [19], англо-українського фразеологічного словника, укладеного К. Т. Баранцевим [5], та низки англійських лексикографічних джерел [54; 60; 63].

Для реалізації окреслених завдань у роботі застосовувалися такі методи та прийоми дослідження, як: критичний аналіз наукової літератури — для визначення теоретичних засад дослідження сучасної англійської фразеології; прийом суцільної вибірки — на етапі добору матеріалу з лексикографічних джерел; описовий метод та метод порівняльного аналізу — з метою опису, систематизації, класифікації та інтерпретації структурно-семантичних і національно-культурних особливостей англійських ФО з ономастичним компонентом; лінгвокраїнознавчий коментар фразеологічного значення — для уточнення етимології та семантики досліджуваних одиниць.

Наукова новизна дослідження полягає у спробі комплексного підходу до вивчення ФО з ономастичним компонентом у сучасній англійській мові. Цілісний, багатоаспектний аналіз англійських фразеологізмів із власними назвами дозволив доповнити сучасні уявлення про структурно-семантичні особливості досліджуваних одиниць, способи відображення в них етнокультурної інформації. У роботі вперше застосовано елементи порівняльного аналізу ФО з ономастичним компонентом на матеріалі англійської та української мов.

Теоретичне значення роботи вбачаємо в тому, що вчення про семантичний статус власних назв у системі мови та мовленні спроектовано на фразеологічний рівень, результатом чого стало внесення доповнень до вирішення теоретичної проблеми мотивації фразеологічної семантики елементами значеннєвої структури ФО.

Практична цінність дослідження полягає у можливості використання її результатів у викладанні теоретичних курсів лексикології, історії мови, лінгвокультурології, теорії та практики перекладу у вищих навчальних закладах та у вивченні англійської мови в школі.

Апробація роботи відбулася у формі доповіді на І Міжвузівській студентській науковій конференції «Філологія ХХІ століття» (Харків, 30−31 березня 2011 р.). За результатами конференції опубліковано статтю.

Структура дослідження зумовлена його метою та завданнями. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури.

1. Теоретичні засади дослідження англійської фразеології

англійський фразеологізм ономастичний школа

1.1 Історія становлення фразеології як науки

Фразеологія (від грецького phrasis — вираження, logos — вчення) — розділ мовознавства, у якому вивчаються лексично неподільні сполучення слів. Фразеологією називають також сукупність властивих мові усталених зворотів і висловів [28, с. 145].

Фразеологія на сучасному етапі розвивається як окрема галузь лінгвістики. Якщо у 50-ті роки ХХ століття лінгвісти вважали, що вона ще перебуває у стані «прихованого» розвитку, то нині можна сказати, що фразеологія по праву зайняла місце самостійної лінгвістичної дисципліни. Причини розвитку в річищі лексикології зрозумілі - остання вивчає слово та його значення, тоді як фразеологія вивчає сполучення слів (фразеологізми, фразеологічні сполуки, ідіоми), де значення всієї єдності слів відрізняється від суми значень компонентів, які її складають. Наприклад: фразеологізм «Dutch auction» означає не аукціон, який відбувається в Нідерландах, а спеціалізований аукціон зі зниженням цін, поки не знайдеться покупець на товар (так само «Dutch courage» (хоробрість напідпитку), «Dutch comfort» (невелика втіха), «Dutch treat» (небезпечне задоволення), які відображають певні історично усталені риси та звичаї цього народу).

Виділення фразеології як науки було зумовлено досягненнями насамперед вітчизняних учених. За словами Ф. Березіна, «робота російських та українських лінгвістів в останню чверть дев’ятнадцятого століття може бути потрактована як якісно новий ступінь у розвитку європейської лінгвістики, який відкрив найважливіші положення сучасної мовознавчої науки» [9, с. 7]. Як відомо, перші спроби включити до словників «фразеси та ідіоматизми», що за значеннями близькі слову, можна знайти у працях М. В. Ломоносова [9, с. 8].

Основи вивчення фразеології закладені також у розвідках О.О. Потебні, Ф.І. Буслаєва, П. Ф. Фортунатова, О. О. Шахматова, І.О. Бодуена де Куртене, Л. В. Щерби, І.І. Срезневського та Є.Д. Поливанова. Лінгвістична спадщина цих учених у галузі фразеології слугувала базою для подальшого її дослідження.

Можна виділити три основні періоди розробки теоретичних основ фразеології як лінгвістичної науки [3, с. 8]. До першого відносять період появи праць М.І. Міхельсона (1903;1904), Ш. Баллі (1905), С.І. Абакумова (1936) до праць В. В. Виноградова.

Другий період відносно невеликий, від студій В. В. Виноградова (1946;1947) до праць Б.О. Ларіна (1956) та О.І. Смирницького (1956).

Третій період — від О.І. Смирницького до цього часу, де можна виділити праці Н.М. Амосової (1962;1963), О.В. Куніна (1964, 1970, 1972), І.І. Чернишової (1964, 1970), М. М. Копиленка (1967), О.М. Бабкіна (1968, 1970), В. П. Жукова (1968, 1978). Третій період, що розпочався з 1963 року, є найзмістовнішим в історії розвитку фразеології. Він характеризується найактивнішою діяльністю вчених у межах фразеологічної науки. У вітчизняному мовознавстві цього періоду розпочинають пошуки диференційних ознак ФО.

Слід підкреслити, що значний вплив на розвиток фразеології мала фразеологічна концепція Віктора Виноградова [12], яка більш ніж двадцять років була основною з-поміж інших фразеологічних досліджень. Тільки в 1963 році у розвідці Н.М. Амосової вона була піддана критичному аналізу, який усе-таки не знижує теоретичної вартості праць В. Виноградова у сфері фразеології.

На сучасному етапі розвитку суспільства, коли відроджується національна самосвідомість народу, вивчення ФО як символьних засобів матеріального та духовного усвідомлення світу певним етносом викликає особливий інтерес у дослідників, що засвідчують, зокрема, розвідки таких учених, як: Б. М. Ажнюк, О.В. Бурда-Лассен, Є.В. Верещагін, Л.І. Даниленко, В. Г. Костомаров, О. П. Левченко, Н. В. Любчук, О. П. Пророченко, В.М. Телія, Ю.А. Фірсова та ін. [див.: 21, с. 3].

За останні десятиріччя теорія фразеології досягла значних успіхів: розроблено й уточнено ряд критеріїв визначення ФО, створено чимало класифікаційних схем їх розподілу; активно ведуться дослідження структурно-семантичних властивостей фразеологізмів та їх функціонування в мові, поступово розв’язується проблема ідеографічного опису фразеологічного складу різних мов тощо.

На початку ХХІ століття спостерігається прагнення лінгвістів до цілісного знання про об'єкт, до синтезу різних наук через розуміння того, що пояснення мови неможливе без залучення наукового потенціалу різних галузей знань.

1.2 Тлумачення поняття фразеологічна одиниця (ФО)

У лінгвістиці відомі понад 20 визначень ФО, але жодне з них не знайшло загального визнання. Деякі мовознавці справедливо вважають, що визначення ФО таке ж складне, як і визначення слова. Ця складність полягає насамперед у тому, що і для слова, і для фразеологізму важко встановити спільні риси, які можна було б віднести до кожного з них без винятку. Наприклад, Б.О. Ларін під ФО розумів такі стійкі словосполуки, які характеризуються втратою первісних реалій і появою нового метафоричного значення [30, с. 48]. «ФО, — зазначає О.М. Бабкін, — це така одиниця мови, якій властива цільність, що виникає в результаті послаблення лексичного значення її окремих компонентів» [30, с. 49]. С.Г. Гаврін підкреслює: «ФО — це відтворювана загальновживана мовна одиниця, цілісна за своїм значенням і складена з двох та більше повнозначних слів» [30, с. 54]. «ФО, — на думку М. М. Шанського, — це відтворювана в готовому вигляді одиниця мови із двох і більше наголошених компонентів слівного характеру, фіксована (тобто постійна) за своїм значенням, складом та структурою» [50, с. 43]. В. П. Жуков фразеологізмом називає «стійку, нарізнооформлену відтворювану одиницю мови, наділену цілісним (або рідше, частково цілісним) значенням і здатну сполучатися з іншими словами» [30, с. 60].

Отже, наведені та інші існуючі в мовознавстві визначення ФО свідчать про те, що вчені виділяють різні їх ознаки, серед яких, зокрема, можна назвати: 1) семантичну цілісність або семантичну нерозкладність (В.В. Виноградов, В. Л. Архангельський, В. П. Жуков, М. М. Шанський, Л.А. Булаховський); 2) метафоричність (Б.О. Ларін, О.В. Кунін, В. П. Жуков, О.М. Бабкін); 3) різні види оформлення (В.П. Жуков, М. М. Шанський, С.Г. Гаврін, Л.Г. Скрипник); 4) відтворюваність (В.В. Виноградов, В. Л. Архангельський, М. М. Шанський, С.Г. Гаврін, В. П. Жуков, Л.Г. Скрипник); 5) наявність не менше двох повнозначних слів (С.Г. Гаврін, М.М. Шанський); 6) неперекладність іншими мовами (Л.А. Булаховський).

За визначенням О.В. Куніна, ФО — це усталена група слів із частково переосмисленим або повністю переносним значенням [20, с. 29].

ФО і слово можуть бути близькими за своїм значенням, тобто виражати спільне поняття, тотожність. Але й ця спільність поняття, яке кожне з цих мовних одиниць виражає, буде спільністю відносною. ФО і слово є якісно відмінними одиницями мови. Ця відмінність закладена у їх різній природній основі [39, с. 61−64]. Значення фразеологізму може співвідноситися зі значенням слова, що виключає їх тотожність між собою. Крім того, слід мати на увазі, що «фразеологічне значення», на відміну від лексичного, не ускладнене словотворчим значенням, що і становить прикметну особливість фразеологічної семантики [3, c. 83−86].

Подібно до слів, ФО розподіляються на три шари за стилістичним навантаженням: нейтральні, книжні та розмовні. Так, фразеологізми to make friends (помиритися), to render a service (виконати послугу), to go to bed (лягати спати), all of sudden (раптом) — стилістично нейтральні. Серед книжних (або літературних) можемо знайти барбаризми (варваризми) - слова, які мають такі ж відповідники в інших мовах: ab ovo (із самого початку), ad verbum (дослівно), архаїчні та поетичні одиниці: a heart of oak (хоробра людина), the apple of discord (яблуко розбрату), to fall from grace (нагрішити), неологізми: Abominable Snowman (свій серед чужих), a back seat driver (людина, яка нічого не знає, знаходиться позаду інших), straight from central casting (стандартний, стереотипний). Велика кількість ФО є літературно-розмовними — bag and baggage (цілком і повністю, з усіма речами, абсолютно), alive and kicking (живий та здоровий), as the crow flies (по прямій лінії, найкоротшим шляхом), at sixes and sevens (у безладі, догори дригом). Нелітературно-розмовні ФО поділяються на сленгові: to go bananas (з глузду з'їхати), to shoot the breeze (базікати), жаргонні to lay an egg (непристойно жартувати), to sell one’s back (прогинатися під когось), професіоналізми: to hit the ground (бути готовим працювати в новій галузі), to ride the beam (вирішити справу), to ride a desk (займати чиновницьку посаду) та вульгаризми: to fress freebee (отримати щось без зусиль, просто так).

До сьогодні остаточно не визначена межа між вільними сполученнями слів та фразеологізмами. Так звані вільні словосполучення є відносно вільними, поки це дозволяє лексична та граматична сполучуваність їх компонентів. Мовознавці виділяють низку критеріїв для розмежування вільних груп слів та фразеологічних сполук:

1. Критерій стабільності лексичних компонентів та відсутність мотивації. Передбачає те, що компоненти вільних сполучень слів можуть мінятися місцями та варіюватися залежно від вимог спілкування на відміну від слів-компонентів ФО, які завжди функціонують як єдине незмінне мовне явище. Наприклад, компонент red у словосполученні red flower може бути замінений будь-яким іншим прикметником на позначення кольору без суттєвої зміни денотативного значення (квітка певного кольору). Натомість у фразеологізмі red tape (що означає «бюрократичні методи») така заміна є неможливою, оскільки зміна прикметника буде спричиняти повну зміну значення цілої групи. З цього випливає, що фразеологізм red tape семантично невмотивований, тобто його значення не може бути виведене зі значень його складників. Цей вислів існує як готова лінгвістична одиниця, яка не дозволяє будь-яких варіацій лексичних компонентів.

2. Критерій функціональності. Фразеологізм функціонує як еквівалент слова, денотативне значення належить усій групі слів як єдиній семантично неподільній одиниці. У вільному словосполученні кожен компонент має власне денотативне та граматичне значення. Наприклад, сполучення слів a long day та фразеологізм in the long run. У першому випадку прикметник long та іменник day мають окремі частиномовні значення, які зберігаються й за межами словосполучення, тоді як у другому випадку компоненти одиниці несуть у собі значення, які належать усій групі, сприймаються як єдине ціле (in the long run — граматичний еквівалент слів finally, ultimately — остаточно).

3. Контекстуальний критерій. Полягає в тому, що вільне словосполучення складає змінюваний контекст, тоді як суттєвою ознакою ФО є фіксованість контексту. Тож, у словосполученнях small town, small room значення слова small означає «маленький», але в усталеному виразі small hours значення цього слова не має нічого спільного з розміром. Це означає «нічні години з 1:00 до 4:00». Ще один приклад: фразеологічна сполука heavy father означає «серйозна урочиста роль у театральній виставі», та a heavy man означає «актор, який грає трагедійні ролі». Прикметник heavy має такі значення лише в цих специфічних фіксованих контекстах.

4. Критерій ідіоматичності. ФО — це готові вирази, зафіксовані у словниках різних типів та довідниках, а вільні словосполучення створюються спонтанно.

Дискусійним є також питання залучення до фразеологічного фонду стійких словосполучень із граматичною структурою речення (прислів'їв, приказок, крилатих виразів, афоризмів, модальних зворотів, клішованих виразів тощо) [30, с. 235]. Деякі вчені, зокрема Н. М. Амосова [4], наголошують на їхній близькості до речення, синтаксичній членованості, комунікативній функції, тобто відносять їх не до фразеології, а до одиниць синтаксису.

Справді, прислів'я, приказки, цитати тощо значно відрізняються від усіх тих фразеологізмів, які були проаналізовані вище. По-перше, найвизначнішою відмінною рисою є структурна різниця. ФО, як уже було зазначено — це готові блоки, які вписуються у структуру речення, виконуючи певну синтаксичну функцію, наприклад: Big bugs like him care nothing about small fry like ourselves. 1 — підмет, 2 — додаток.

Виходячи з будови прислів'їв та приказок, вони, як правило, функціонують у формі речень (Those who live in glass houses shouldn’t throw stones. — Не бачить сова яка сама; Насміхався кулик з болота та й сам туди заліз; You can take the horse to the water, but you cannot make him drink. — Не всього можна досягти силою; We never know the value of water till the well is dry. — Маємо — не дбаємо, втративши — плачемо), тож не можуть бути застосовані в мові так, як фразеологізми. Хоча, слід визнати, ці одиниці мови мають також багато спільних рис: 1) їх лексичні компоненти завжди незмінні; 2) вони представлені готовими компонентами мови. На цій підставі акад. Виноградов вважає прислів'я та приказки одиницями, які можуть вивчатися разом із фразеологізмами [30, с. 235].

Однак, якщо порівняти прислів'я та ФО у функціональному аспекті, можна знайти відмінності. Прислів'я можуть бути прирівняні до міфів та фабул, адже вони є результатом збору колективного досвіду суспільства, нації. Вони виконують такі функції, як:

— моралізування: Hell is paved with good intentions. — Добрими намірами вистелений шлях у пекло;

— поради: Don't judge a tree by its bark. — Зовнішність оманлива;

— попередження: If you sing before breakfast, you will cry before night. — Не кажи «гоп», доки не перескочиш;

— переконання: Liars should have good memories. — Брехунам потрібна гарна пам’ять;

— критики: Everyone calls his own geese swans. — Всяк кулик до свого болота звик [15, с. 124].

ФО не передають закінчену думку на відміну від прислів'їв. Їх функція у мові радше називна (називають об'єкти, дії тощо), у прислів'їв — комунікативна (повідомляють певну інформацію).

О.В. Кунін включає прислів'я та приказки до класифікації фразеологічних сполук та називає їх комунікативними ФО. На його думку, один із найвизначніших критеріїв ФО — це стабільність (стійкість). Тому не є важливим те, у якому вигляді репрезентується усталений вираз — у формі словосполучення чи речення.

Учений наголошує на тому, що називний або комунікативний критерій не повинен використовуватися при аналізі віднесеності прислів'їв до ФО, оскільки існує велика кількість дієслівних словосполучень (репрезент номінативності), де дієслово використане в активному стані та речень (репрезент комунікативності) з дієсловом у пасивному стані, наприклад: to cross the Rubicon (перейти Рубікон) — the Rubicon is crossed; to shed crocodile tears (проливати крокодилові сльози) — crocodile tears are shed. «Таким чином, — підкреслює О.В. Кунін, — якщо розглядати номінативність як критерій віднесеності до ФО, стикаємося з нелогічним висновком: якщо дієслово у сталому словосполученні використане в активному стані, то одиниця належить до ФО та системи комунікації, якщо дієслово використане у пасивному стані, то одиниця не є ФО та не належить до системи мовлення» [20, с. 301].

На захист цієї концепції Г. Антрушина наводить ще один аргумент: «Не існує постійної межі між прислів'ями та ФО, тому що останні дуже часто походять із попередніх» [6, с. 236].

Наприклад, ФО the last straw (остання крапля) утворилася з прислів'я The last straw breaks the camel's back (остання краплина переповнює чашу), вираз birds of a feather (одного тіста книш) походить із прислів'я Birds of a feather flock together (чумак чумака бачить здалека), ФО to catch at a straw (straws) (чіплятися за соломинку) утворено з прислів'я A drowning man catches at straws («І за соломинку вхопиться, хто топиться»).

Більше того, деякі прислів'я легко трансформуються у ФО, наприклад: Don't put all your eggs in one basket => to put all one's eggs in one basket (усім ризикувати); don't cast pearls before swine => to cast pearls before swine (розсипати перла перед свинями).

З огляду на зазначені вище особливості паремій, також вважаємо за доцільне розглядати їх у межах фразеології.

1.3 Принципи класифікації фразеологізмів

ФО — комплексний феномен з низкою важливих ознак, які можуть бути потрактовані з різних точок зору. З огляду на це, існує значна кількість різних класифікацій, які базуються на різних принципах та були запроваджені великою кількістю вчених.

Найстаріший принцип класифікації базується на змісті ФО та може бути умовно названий тематичним. Згідно з цим принципом, фразеологізми класифікуються відповідно до сфер людської діяльності, життя та законів природи тощо. Отже, «традиційний принцип передбачає поділ на групи фразеологізмів, які застосовуються моряками, рибалками, солдатами, та ті, які асоціюються з реаліями, умовами діяльності; ті, які пов’язані з домашніми й дикими тваринами та птахами, сільським господарством, готуванням їжі, спортом та мистецтвом тощо» [13, с. 160].

Багато дослідників вважають, що групи слів, які асоціюються з морем та життям моряків, найчисленніші в англійському словнику. При цьому деякі з них на сьогодні взагалі не мають жодного відношення до моря або моряків. Наведемо декілька прикладів:

to be all at sea = ігнорувати ситуацію; не мати змоги зрозуміти щось: I am all at sea in this problem;

to sink or swim = пан або пропав: It is a case of sink or swim;

in deep water = у небезпеці;

in low water, on the rocks = у складному матеріальному становищі;

to be in the same boat with somebody = поділяти одні й ті ж труднощі;

to sail under false colours = прикидатися тим, ким ти не є насправді;

to weather out the storm = подолати труднощі;

to bow to the storm = визнавати поразку [30, с. 145].

Тематичний принцип класифікації фразеологізмів має право називатися одним із провідних, але він не бере до уваги лінгвістичні характеристики ФО. У цій сфері важливий внесок було зроблено російськими вченими, особливо В. В. Виноградовим.

Класифікація В. В. Виноградова базується на ступені семантичного зв’язку між компонентами фразеологізму. Відповідно, учений поділяє ФО на три групи:

· фразеологічні сполучення;

· фразеологічні єдності;

· зрощення [12, с. 141].

Фразеологічні сполучення — групи слів із частково зміненим значенням. Вони чітко вмотивовані, значення одиниці може бути легко виведене зі значень складників, більше того, словосполучення містить у собі компонент, який уживається в прямому значенні, наприклад: to be good at something (бути вправним у чомусь); to have a bite (перекусити); to put an end to smth (покласти чомусь кінець).

Фразеологічні єдності — групи слів із повністю зміненим значенням: значення словосполучення не співвідноситься зі значеннями складових частин. Це — умотивовані одиниці, і значення їх може бути виведене зі значень слів, що входять до їх складу, метафори, на яких базується перенос значень, цілком зрозумілі: to lose one’s head (не знати, що робити, втратити голову); to lose one’s heart to smb. (закохатися); to lock the stable door after the horse is stolen (вживати заходів запізно); the last drop (остання крапля); a fish out of water (як риба без води).

Фразеологічні зрощення — групи слів із повністю зміненим значенням, але, на відміну від єдностей, вони не вмотивовані, їх значення не можна вивести із суми значень компонентів. Метафори, на яких базується перенос значень, втратили свою ясність та невідомі: neck and crop (повністю; терміново); at sixes and sevens (у безладі); to show the white feather (виявити слабкість); to set one’s cap on smb. (загравати з кимось); to leave smb. in the lurch (залишити друга в біді).

Класифікаційна система ФО В. В. Виноградова оцінюється деякими лінгвістами як застаріла. Так, Н. М. Амосова вважає, що ця класифікація позбавлена загальної теоретичної бази, що вона також розроблена для російської фразеології та не враховує специфічні англійські риси. Однак, попри те, що багато аспектів цієї концепції залишається під сумнівом, це була перша система, базована на семантичному принципі, який є дуже важливим для фразеології.

За структурною ознакою фразеологізми традиційно поділяють на:

· Дієслівні: to talk through one’s hat (верзти дурниці, хвалитися);

· Субстантивні (іменникові): dog’s life (собаче життя);

· Ад'єктивні (прикметникові): spick and span (чистий, свіжий), аs thick as pea soup (дуже густий);

· Адвербіальні (прислівникові): by hook or by crook (всіма правдами й неправдами), for peanuts (за безцінь);

· Вигукові: sakes alive! (оце так-так!) [30, с. 72].

Окрему групу складають ФО зі структурою речення:

1) зі структурою простого речення:

Good clothes open all doors.

Cut your coat according to your cloth.

2) зі структурою складного речення:

Near is my shirt, but nearer is my skin.

If you sell the cow, sell her milk too.

О.І. Смирницький запропонував класифікаційну систему, котра може бути цікавою як спроба поєднати структурний та семантичний принципи. Згідно з цією класифікацією, ФО поділяються відповідно до кількості та семантичної значущості слів-складників. Виходячи з цього, представлені дві великі групи:

- одновершинні ФО (які мають один значущий компонент): to give up (здаватися); to make out (прикидатися); to be surprised (бути здивованим);

- двовершинні та багатовершинні ФО (які мають два або більше значущих компонентів): black art (чорна магія); common sense (здоровий глузд); to fish in troubled waters (ловити рибу в мутній воді).

У межах цих великих груп фразеологізми поділяються також відповідно до частини мови вершинного компоненту сполуки. Тож, перша група розподіляється на:

а) дієслівно-прислівникові одиниці (еквівалентні дієсловам), семантичне та граматичне значення яких збігається з першим компонентом: to give up (відмовлятися);

б) одиниці (еквівалентні дієсловам), семантичне ядро яких закладене в другому компоненті, а граматичне — у першому: to be tired (втомлюватися);

в) прийменниково-субстантивні одиниці (еквівалентні або прислівникам, або зв’язкам), які мають свій семантичний центр у субстантивному компоненті та не мають жодного граматичного: by heart (напам'ять), by means of (за допомогою чогось).

Другу групу ФО складають:

а) атрибутивно-субстантивні двовершинні одиниці (еквівалентні іменникам): black art (чорна магія);

б) дієслівно-субстантивні двовершинні одиниці (еквівалентні дієсловам): to take the floor (виступати, брати слово);

в) прислівникові багатовершинні сполуки: every other day (нещодавно);

г) фразеологічні повторення, еквівалентні прислівникам: nor or ever (зараз чи ніколи).

О.В. Кунін пропонує детальну функціональну та семантичну класифікацію ФО. «Групи базуються на функції, яку фразеологізм виконує у мові» [20, с. 82]. Такими функціями можуть бути номінативна (a bull in a china shop — слон у посудній лавці), вигукова (a nice / pretty / fine kettle of fish! — отака справа!), комунікативна (familiarity breeds contempt — ближче знаєш, менше поважаєш) або номінативно-комунікативна (pull somebody’s leg — одурювати). Подальша класифікація залежить від того, чи є одиниця змінюваною чи ні, чи є у складі ФО елемент із власним значенням, чи є взаємозалежність між значеннями окремо взятих елементів та значенням усього виразу. Іншими словами, «ця класифікація базується на комбінованому структурно-семантичному принципі, також береться до уваги коефіцієнт стабільності одиниці» [20, с. 88]. Учений відрізняє незмінювані вирази (називає їх також закритими) від змінюваних (відкритих), де синонімічні варіації можливі: below / beneath / under the mark (не на висоті), або від виразів, де можливі варіації з уживанням займенників: to take the run for one’s money (отримати повне задоволення за свої гроші), а також виразів, які містять обидва типи варіацій: to give somebody a bit / a piece of one’s mind (сказати в обличчя).

За О.В. Куніним, ФО поділяються на такі чотири групи відповідно до їх функції, яка визначається структурно-семантичними характеристиками:

1. Номінативні ФО представлені групами слів, які містять значущі слова та координуючий елемент (наприклад, сполучник) — wear and tear (амортизація, утома). Перша група також включає групи слів із предикативною структурою та предикативні фрази: the crow flies (по прямій лінії), ships that pass in the night (випадкові зустрічі).

2. Номінативно-комунікативні ФО мають у своєму складі вирази на зразок to break the ice (зробити перший крок) — the ice is broken, тобто такі дієслівні словосполучення, які трансформуються у речення, коли дієслово вживають у пасивному стані.

3. ФО, які не є номінативними або комунікативними, представлені вигуковими групами слів: good Heavens! (Боже мій!).

4. Комунікативні ФО — прислів'я та приказки — пареміологічний фонд мови: East or West home is best (У гостях добре, а вдома краще; У гостях добре їсти й пити, а вдома — спати) [20, с. 90−91].

Н.М. Амосова класифікує фразеологізми, спираючись на контекстуальний принцип. Вона визначає сталі вирази як одиниці фіксованого контексту, які можна поділити на фраземи та ідіоми.

Фраземи завжди бінарні: один компонент має фразеологічно зв’язане значення, другий визначає контекст: small talk (беззмістовні балачки), small change (дрібні гроші), small potatoes (дрібниці). В ідіомах нова семантика створюється цілою фразою, однак кожен елемент може втрачати або мати послаблене значення: in the nick of time (як раз вчасно) [4, с. 109].

Ще одним критерієм для класифікації фразеологізмів є етимологічний. Беручи до уваги такий підхід, ФО розподіляють на власне англійські та запозичені з інших мов, а також на різні підгрупи за походженням із різних джерел — літературні твори, Біблія, фольклор тощо.

Фразеологічні сполуки були запозичені в англійську мову з латини, грецької, французької, іспанської та інших мов світу. Деякі з них існують як кальки, інші зазнали певних змін: французькі запозичення (baptism of fire — бойове хрещення, make believe — робити вигляд, to give beans — відлупцювати, відплатити тим же); грецькі цитати (dead men don’t bite — мертві не кусаються, killed by kindness — Дем’янова юшка: у Стародавній Греції відомий законодавець Дем’ян був задушений у театрі у 590 р. до н. е. купою плащів та шапок, які накидали на нього глядачі на знак поваги); латинські запозичення (hunger is the best sauce — голод — найкращий кухар, man is to man a wolf — людина людині - вовк, second to none — неперевершений, with a grain of salt — недовірливо, snake in the grass — таємний ворог) [30, с. 87].

Більшість фразеологізмів мають оригінальне походження. Їх етимологія різноманітна: деякі асоціюються з історичними подіями, інші - з традиціями та звичаями англійців, забобонами, легендами тощо.

Оригінальне походження має фразеологізм peeping Tom («надміру цікава людина; чоловік, який підглядає за жінками»). У легенді про леді Годіву, дружину графа Мерсійського, ідеться про те, як граф наклав на жителів Ковентрі великі податки. Коли леді почала їх захищати, граф поставив умову: якщо вона наважиться проїхати оголеною через усе місто, то він скасує податки. Мешканці зачинили всі вікна на знак поваги до леді, а надто цікавий Том почав підглядати й одразу втратив зір [13, с. 166].

ФО a baker’s dozen («чортове число, тринадцять») з’явилася зі звичаю, коли торговці хлібом одержували від булочника тринадцять буханців хліба замість дванадцяти (тобто тринадцята хлібина була джерелом прибутку). Аналогічний за походженням і вираз printer’s dozen [13, с. 166].

Вираз a black sheep («виродок») виник із вірування про те, що чорна вівця носить мітку диявола, тоді як a crooked sixpence («талісман, річ, що приносить власнику щастя») базується на забобоні, який був поширений в Англії у давнину. Згідно з ним, вигнуті шість пенсів мали принести їх власнику щастя та удачу. Багато ФО виникли з вірування про розташування зірок, які впливають на долю людей: be born under a happy / an unhappy star (народитися під щасливою / нещасливою зіркою), believe in one’s star (вірити у свою долю), be through with one’s star (зазнати невдачі, втратити популярність), the stars were against him (сама доля була проти нього) [13, с. 166].

Щодо літературних джерел, основним та найважливішим з них є Біблія. Широко застосовуються в мові вирази can the leopard change his spots? (горбатого могила виправить), the breath of the nostrils (життєва необхідність), the root of the evil (корінь зла), a doubting Thomas (Хома невірний), forbidden fruit (заборонений плід). Також, на думку деяких лінгвістів (Н.М. Амосова, Є.І. Гороть та ін.), певна кількість ФО походить із прохань та молитов: like a giant refreshed (з новими силами), from the bottom of the heart (щиро, від душі), lay violent hands on oneself (накласти на себе руки) [13, с. 167].

Окремий шар літературних фразеологізмів, які посідають друге місце за ступенем збагачення англійської мови, — це шекспіризми (вислови з творів Вільяма Шекспіра). Серед них: midsummer madness (справжнє божевілля), cakes and ale (безтурботність), have an itching palm (бути хабарником) — з комедії «Twelfth Night» [13, с. 167].

Багато стійких виразів походять зі стародавній міфології, наприклад, Herculean labour (Геркулесова праця), the heel of Achilles (Ахіллесова п’ята), Augean stables (запущене місце, Авгієві стайні).

Розглянуті класифікаційні схеми кожна по-своєму допомагають з’ясувати природу ФО, схарактеризувати особливості їх функціонування та еволюцію у мовній системі.

1.4 Способи формування ФО

О.В. Кунін розрізняє первинні та вторинні шляхи формування ФО.

Первинним способом одиниці формуються на основі вільних словосполучень:

· шляхом переносу первинних значень термінологічних груп слів на основі семантичної схожості. Так, наприклад, launching pad — стартовий майданчик — первинне значення, переносне значення — відправний пункт; to link up — стикуватися (про космічні кораблі), похідне — знайомитися;

· шляхом переходу значень вільних словосполучень: granny farm — пансіонат для людей похилого віку; Trojan horse — комп’ютерна програма для навмисного пошкодження комп’ютера та знищення базових програм;

· шляхом алітерації (стилістичний прийом, який полягає у повторенні однорідних приголосних звуків задля підвищення інтонаційної виразності вислову, для емоційного поглиблення його змістового зв’язку) та інших фонетичних прийомів: a sad sack — нещасний випадок, culture vulture — людина, яка цікавиться мистецтвом;

· шляхом викривлення значень груп слів: odd ends => odds and ends (залишки);

· шляхом використання архаїзмів: in brown study = in gloomy meditation (глибокі роздуми);

· шляхом використання вигаданих, нереальних образів: to have green fingers (вправлятися у садівництві), to have butterflies in the stomach (нервуватися) [20, с. 130−131].

Вторинний спосіб формування — виникнення фразеологізму на основі іншої стійкої одиниці.

· конверсія: to vote with one’s feet (голосувати, встаючи на ноги) — vote with one’s feet (піти, виявивши свою антипатію);

· зміна граматичної форми: make hay while the sun shines (коси сіно, доки світить сонце) — to make hay while the sun shines (робити все вчасно; коси, косо, поки роси);

· аналогія: curiosity killed the cat (цікавій Варварі ніс відірвали) — care killed the cat (надмірні турботи хоч кого з ніг звалять);

· контраст: fat cat — thin cat;

· скорочення прислів'їв та приказок: birds of a feather (одного поля ягода, одного тіста книш) — birds of a feather flock together (чумак чумака бачить здалека);

· запозичення ФО з інших мов: to take the bull by the horns (латинський вираз) [20, с. 131−132].

Як і слова, фразеологізм може бути застарілим. Таким можна вважати ФО red tape (бюрократія). Фразеологічний фонд мови поповнюється за рахунок фразеологізмів-неологізмів: to make a clean sweep of smth. (позбутися чого-небудь) — ФО походить зі сфери щоденного побутового вжитку, домашнього життя.

Отже, предметом фразеології як розділу лінгвістики є вивчення сталих виразів мови та їх категоріальних ознак, а також виявлення закономірностей їх функціонування у мовленні. Хоча цю науку вважають досить молодою, вона має чималий досвід дослідження, а історія її розвитку включає три етапи. На сьогодні ця галузь лінгвістики знаходиться в стані активного розвитку та вивчення, упровадження у практику середньої та вищої школи.

Питання розмежування вільних словосполучень та фразеологізмів є одним із найбільш дискусійних у цій галузі лінгвістики. Виділяють такі критерії розрізнення ФО, як: критерій стабільності, функціональності, контекстуальний та ідіоматичний.

Дискусійним є також питання залучення до фразеологічного фонду стійких словосполучень із граматичною структурою речення (прислів'їв, приказок, крилатих висловів тощо). З огляду на наявність визначальних параметрів фразеологічності - стійкості, відтворюваності та експресивності - у нашій роботі пареміологічні одиниці (та інші усталені сполуки слів із граматичною структурою речення) будемо розглядати як складники фразеологічного фонду.

Дослідження фразеологічних сполук у сучасній науці має на меті вивчення багатьох аспектів: упорядкування принципів класифікації ФО та методів їх вивчення, остаточне вирішення проблеми обсягу фразеології, вивчення семантики та внутрішньої форми ФО, їх етнокультурна специфіка тощо. З огляду на це, особливої уваги потребує дослідження окремих груп фразеологізмів, об'єднаних спільною семантикою чи компонентним складом.

2. Структурно-семантичні та етнокультурні особливості фразеологізмів з ономастичним компонентом у сучасній англійській мові

Функціонування онімів у складі ФО неодноразово було предметом розгляду науковців. Свідченням цього є наявність цілої низки праць вітчизняних та зарубіжних учених, присвячених ономастичній фразеології різних мов, зокрема української (О. Мороз [27], Н. Пасік [31]), російської (К. Бетехтіна [10], В. Мокієнко [26]), польської (А. Кравчук [18]), чеської (Л. Степанова [42]), німецької (Н. Лалаян [21]) та інших. У сучасній англійській мові досліджено окремі групи ФО з ономастичним компонентом. Зокрема, фразеологізми біблійного походження докладно розглянуто в дисертаційній студії О. Сафронової. Стислу характеристику англійських ФО із власними назвами подано у статті Б. Ажнюка. Роль онімів у формуванні цілісного фразеологічного значення з’ясовано в дослідженнях Г. Манушкіної початку 70-х рр. минулого століття.

Водночас багато проблем остаточно ще не розв’язано. Невирішеним залишається питання структурної та семантичної систематизації англійських фразеологізмів з ономастичним компонентом; не з’ясовано достатньою мірою функціональний аспект цих мовних одиниць та їхня національно-культурна специфіка. У виконаних дослідженнях аналіз здійснювався без урахування всієї розгалуженої системи онімів, не було здійснено зіставного аналізу відповідних ФО на матеріалі різних мов. Отже, англійська ономастична фразеологія потребує подальшого фахового студіювання.

У нашому дослідженні під ономастичним компонентом розуміємо «переосмислені власні назви (оніми) — вторинні, видові назви, що доповнюють і уточнюють первинну, загальну й служать для розрізнення номенів одного роду» [27, с. 3]. До уваги беруться також компоненти, похідні від топонімів, антропонімів, міфонімів, агіонімів, псевдовласноіменні утворення тощо. Номен — лексична одиниця, за допомогою якої ми називаємо предмет, що бачимо та сприймаємо; це — знак, пов’язаний з названим предметом в акті сприйняття та уяви.

З огляду на об'єкт дослідження, слід також уточнити тлумачення поняття «локальна маркованість». Ця маркованість визначається віднесеністю мовної одиниці до певного варіанту англійської мови. У нашій роботі це поняття набуває ознак екстралінгвістичної зумовленості та інтерпретується як здатність досліджуваних ФО відображати матеріальні умови життя народу, географію країни, її історію, культуру, дійсність.

Фразеологія, на думку більшості лінгвістів, є найбільш специфічною та національно маркованою галуззю мови. Специфіка ФО часто зумовлена екстралінгвістичними факторами, які, за словами О.В. Куніна, «консервуються в їх образності» [20, с. 17]. Фразеологічний фонд — це не лише мовна, а й культурно-історична спадщина кожного народу. Через дослідження ФО мовознавці мають змогу отримати важливі відомості про народ — носія мови. Іноді недостатньо знати лише фразеологізм, треба знати, що за ним стоїть, треба розглядати його у зв’язку з культурою країни та її історією.

Локальна маркованість є безпосереднім виявом соціолінгвістичного фактору у ФО з ономастичним компонентом.

2.1 Склад та походження ФО із власними назвами

Оніми, які входять до складу досліджуваних ФО, можна розподілити за такими групами:

І. Імена та прізвища людей: Jack of all trades (майстер на всі руки), every Tom, Dick and Harry (кожний, будь-який, пересічна людина), Barbie Doll (приваблива, але бідна на розум людина (і жінка, і чоловік), to keep up with the Joneses (намагатися бути не гірше за інших), to astonish the Browns (зробити виклик суспільству).

ІІ. Географічні назви (назви країн, міст, річок, вулиць тощо):

· астіоніми — назви міст: to carry coal to Newcastle (робити марну справу, у ліс дрова возити), meet one’s Waterloo (зазнати поразки);

· годоніми — назви вулиць: Whitehall mandarins (вищі державні чиновники у Великій Британії), Madison Avenue (рекламна індустрія США), Wall Street (американський фінансовий ринок);

· урбаноніми — назви внутрішньоміських об'єктів, споруд тощо: to talk Billingsgate (лаятися як базарна перекупка; Billingsgate — назва великого рибного ринку в Лондоні), to put on the Ritz (розкішно вдягатися; the Ritz — назва мережі шикарних готелів);

· хороніми — назви великих територій, країн тощо: talk United States — говорити з американським акцентом; to come Yorkshire over one — обдурити когось;

· гідроніми — назви водних об'єктів: the Swan of Avon (Вільям Шекспір), the Queen City of the Pacific («перлина Тихого океану», м. Сан-Франциско), shoot Niagara (ризикувати);

· ороніми — назви гір: to climb one’s Golgotha (прийняти страждання) та ін.

ІІІ. Назви місяців та днів тижня: man Friday (вірний слуга), as mad as a March hare (геть божевільний), Sunday driver (невправний водій), a month of Sundays (дуже тривалий час), girl Friday (асистентка в офісі, з невисоким службовим становищем та різноманітними обов’язками).

IV. Назви національностей: double Dutch (абсолютно незрозуміла мова), be as American as apple pie (бути типово американським); be Greek to someone (бути геть незрозумілим, нечитабельним для когось).

V. Міфологічні, біблійні та стародавні історичні назви: Alpha and Omega (початок і кінець), as wise as Solomon (дуже мудра людина), Pyrrhic victory (піррова перемога).

VI. Інші оніми (геортоніми — назви свят, урочистостей; документоніми [43, с. 202] тощо): what do you think this is — Bush week (or Christmas)? (що за галас?), read the Riot Act (наказати натовпу розійтися; дати комусь прочухана; the Riot Act — закон про охорону громадського спокою й порядку, який діє з 1715 р.) тощо.

До нашої вибірки також залучаємо ФО, які утворені за моделлю власних назв (найчастіше — антропоніма чи топоніма) і в яких один із компонентів виконує роль власне оніма, наприклад: in Queer Street (у нестабільному фінансовому становищі), on Easy Street (у фінансовій стабільності), Silicon Valley (Силіконова долина, світ комп’ютерів), Miss Right (майбутня дружина), Mr (Mrs) Big (велике цабе) тощо. Натомість перифрази на кшталт the Iron Lady (Маргарет Тетчер), the Man of Destiny (Наполеон), the City of Seven Hills (Рим), на нашу думку, не слід розглядати в межах ФО з ономастичним компонентом, адже вони в цілому мають значення топоніма чи антропоніма, а жоден з їхніх складників не виконує функцій, еквівалентних функціональному навантаженню власних назв.

Англійські фразеологізми з ономастичним компонентом різняться за своїм походженням. Згідно з класифікацією Ф.М. Білозерової [7, с. 118−120], розподілимо досліджувані одиниці на такі основні групи залежно від сфери життя суспільства, яку вони відображають:

— ФО, які виникли на основі трудової діяльності та які відображають реальний професійний зміст, ставлення до праці, життя та побут представників різних професій, що зумовлює національний колорит таких фразеологізмів, наприклад: Jack of all trades (майстер на всі руки), All work and no play makes Jack a dull boy (Робота без відпочинку — марна справа), Tommy Atkins (британський солдат: Том — популярне англійське ім'я з ХІІ століття, прізвище Аткінс позначало «маленький син червоної землі» — з огляду на червоний колір форми).

— ФО, які відображають особливості життя та побуту різних прошарків населення: as drunk as a lord (of George) — дуже п’яний. Ще за часів правління короля Георга ІІІ алкоголізм був характерною рисою заможного чоловіка. Обіди могли закінчуватися тим, що всі високоповажні чиновники спали під столами.

— ФО історичного характеру, які часто потребують історико-етимологічного коментаря.

— Фразеологізми a Philadelphia lawyer (вправний юрист, адвокат, який знається на тонкощах юриспруденції), а також as smart as a Philadelphia lawyer, enough to puzzle a Philadelphia lawyer відобразили у своїй внутрішній формі факт з американської дійсності: імовірно, прототипом цієї ФО був адвокат Ендрю Гамільтон із Філадельфії, який найбільше відомий завдяки виграній ним справі одного з газетних видавців, звинуваченого у наклепі (1735 р.) [30, с. 88].

— Lynch law (cуд Лінча, розправа, самосуд) — семантика цього фразеологізму відображає факт, пов’язаний із конкретною людиною — суддею з Вірджинії Чарльзом Лінчем (1736−1796), який зажив сумної слави через те, що застосовував незаконні методи при засудженні людей.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою