Інформаційне забезпечення в системі планування виробничої програми підприємства

Головним розділом плану господарської діяльності і розвитку підприємства є його виробнича програма (план виробництва продукції), тобто конкретна сукупність завдань за обсягом виробництва продукції, певної номенклатури і асортименту, а також належна якість за певний календарний період (місяць, квартал, рік).

Оскільки продукція завжди відтворюється в натуральній і вартісній формах, виробнича програма підприємства має дві складові: перша — обсяг виробництва в натуральних вимірниках; друга — вартість обсягу виробництва.

Натуральним є обсяг продукції в натуральних одиницях по номенклатурі і асортименті.

Номенклатура — перелік назв окремих видів продукції.

Асортимент — різновидність видів в межах даної номенклатури.

Вартісними показниками виробничої програми є обсяги товарної, валової, реалізованої, чистої, умовно — чистої продукції, валового і внутрізаводського обороту підприємства, обсяг незавершеного виробництва.

Кожне підприємство розробляє свою виробничу програму самостійно, використовуючи: початкові дані про виявлений в процесі вивчення ринку попит; портфель замовлень на продукцію інших споживачів; які відображає його постійні прямі господарські зв’язки; державні контракти, замовлення, які передбачають не тільки конкретну їхню величину, а і гарантоване державне забезпечення оплати поставок і необхідних бюджетних асигнувань.

Номенклатура продукції - це склад продукції, що виготовляється, за її видами (найменуванням). Асортимент характеризує склад даного виду продукції за типами, марками, профілями, рівнями якості, зокрема, ґатунками.

Важливим етапом розробки виробничої програми підприємства є обґрунтування планованих обсягів випуску продукції виробничою потужністю. В процесі обґрунтування порівнюється плановий і максимально можливий обсяг випуску продукції кожного найменування, виявляються внутрішньовиробничі диспропорції в завантаженні устаткування. На основі цього намічаються заходи щодо поліпшення використання устаткування, розширення спеціалізації і кооперації виробництва.

Плановий обсяг випуску за кожним виробом розподіляється по календарних періодах року (кварталах, місяцях). При цьому керується такими вимогами:

дотримання встановлених термінів поставки продукції відповідно до укладених договорів;

рівномірне використання виробничої потужності підприємства з урахуванням заходів щодо її збільшення і рівномірне завантаження всіх виробничих підрозділів;

підвищення масовості виробництва в окремі календарні періоди шляхом укрупнення серій і обмеження номенклатури виробів, що одночасно виготовляються.

При розподілі виробництва продукції відповідно до цих вимог враховуються кількість робочих днів в кожному плановому періоді, змінність роботи, планована зупинка агрегатів і верстатів на ремонт, стан технічної підготовки виробництва й ін. На підставі плану випуску продукції підприємства розробляються річні, квартальні і місячні виробничі програми цехів. Виробнича програма цеху містить завдання з номенклатури і загального обсягу продукції. В завданні з номенклатури указується кількість окремих видів продукції в натуральному виразі, що підлягають виготовленню, планово-облікові одиниці (номенклатурні позиції), в яких встановлюється завдання цехам щодо номенклатури, мають різний ступінь деталізації для різних цехів і типів виробництва. Для випускаючих (термінових) цехів програма складається за найменуванням і кількістю готових виробів відповідно до плану виробництва підприємства. В одиничному і серійному виробництві для заготовчих і оброблювальних цехів номенклатурне завдання встановлюється звичайно в комплектах на замовлення, виріб, вузол. В умовах масового виробництва цим цехам планується випуск заготовок і деталей за окремими найменуваннями.

При плануванні виробничої програми необхідно використовувати такі матеріали:

• — перспективний план виробництва продукції і послуг;
• — результати вивчення поточного попиту на продукцію;
• — державній контракт і держане замовлення на продукцію підприємства (за умови їх наявності);
• — прогноз потреби в продукції підприємства, який складається на підставі досліджень змін ринкових елементів у часі, тобто попиту, пропозиції, ціни, кількості конкурентів тощо;
• — договори на виробництво та поставку продукції, то укладаються в результаті вільного продажу виробів на гуртових ярмарках;

дані про залишки нереалізованої продукції в попередньому періоді;

• — заходи щодо спеціалізації та кооперування виробництва;
• — заходи щодо збільшення виробничих потужностей підприємства. Розробка завдань щодо випуску виробів у натуральному виразі є найважливішою частиною роботи при складанні виробничої програми, її важливість визначається тим, що споживачам потрібна продукція визначених видів, здатна задовольнити наявні потреби. На основі виявлення цих потреб формується програма виготовлення конкретних виробів.

Розподіл річних завдань за кварталами або місяцями необхідно здійснювати з урахуванням таких факторів:

• — встановлених договорами строків поставки продукції споживачам;
• — збільшення випуску продукції за рахунок приросту і поліпшення використання виробничих потужностей, а також за рахунок заходів, передбачених планом інновацій;
• — терміну введення в експлуатацію нових потужностей та обладнання;
• — забезпечення рівномірного завантаження всіх виробничих підрозділів;
• — підвищення серійності (масовості) виробництва;
• — числа робочих днів у кожному кварталі;
• — можливого вибуття основних виробничих засобів, а також зупинення окремих агрегатів, ділянок та цехів для ремонту обладнання;

зняття з виробництва застарілих видів продукції, які не відповідають своїми техніко-економічними показниками сучасному рівню науки і техніки, та таких, що не мають попиту, і заміна їх новими;

— сезонності та змінності роботи;

сезонності збуту продукції.

Планування виробничої програми в натуральному виразі передбачає:

• — визначення номенклатури та асортименту продукції, яка випускається;
• — розрахунок потреби в продукції, обсягу виробництва за календарними періодами року;
• — обґрунтування планових обсягів виготовлення продукції виробничою потужністю, матеріальними і трудовими ресурсами.

Одним з найважливіших етапів розробки виробничої програми є визначення потреби в ресурсах. Основним методом вирішення цієї потреби є метод прямого розрахунку відповідно до питомих норм її витрат. Так, потреба підприємств у предметах праці розраховується шляхом множення питомих норм витрат сировини і матеріалів на планові обсяги виробництва. Потреба у знаряддях праці (машинах, устаткуванні) визначається, виходячи із прогнозованих обсягів робіт, що виконуються з їх допомогою, і прогресивних норм продуктивності. Враховуються також потреби на капітальне будівництво, експорт, створення резервів тощо.

На підставі плану випуску продукції підприємством розробляються річні, квартальні й місячні виробничі програми цехів. Виробнича програма цеху містить завдання з номенклатури та загального обсягу продукції. У завданні з номенклатури вказується кількість найменувань окремих видів продукції в натуральному виразі.

Виробнича програма цеху обґрунтовується виробничою потужністю окремих груп устаткування, зіставленням їх сумарного корисного фонду роботи й завантаження в машино-годинах. Такі розрахунки дають змогу виявити «вузькі місця» в цеху і вжити заходів щодо усунення диспропорції у завантаженні устаткування.

На основі виробничих програм основних цехів складаються плани виробництва для допоміжних та обслуговуючих підрозділів підприємства: ремонтних, інструментальних, енергетичних цехів і транспортного господарства. Виробничі програми допоміжних цехів розробляються відповідно до встановленої потреби в їх продукції та послугах.

Виходячи з планів цехів, розробляються виробничі завдання для ділянок. Заключним етапом планування виробництва є доведення завдань з виконання окремих виробничих процесів та виготовлення продукції безпосередньо до бригад і робочих місць.

Отже, головним розділом плану господарської діяльності і розвитку підприємства є його виробнича програма (план виробництва продукції), тобто конкретна сукупність завдань за обсягом виробництва продукції, певної номенклатури і асортименту, а також належна якість за певний календарний період (місяць, квартал, рік). Натуральним є обсяг продукції в натуральних одиницях по номенклатурі і асортименті.

Номенклатура — перелік назв окремих видів продукції.

Асортимент — різновидність видів в межах даної номенклатури.

Вартісними показниками виробничої програми є обсяги товарної, валової, реалізованої, чистої, умовно — чистої продукції, валового і внутрізаводського обороту підприємства, обсяг незавершеного виробництва.