Сценарій длядошкільнят: Гуцульщина – мій край рідненький
Ресурси: альбоми, фотографії, білий і кольоровий папір, фарби, тісто, глина, пензлі. Тканина і кольорові нитки для вишивання. Гуцульські народні інструменти, гуцульські ремісничі вироби, лікарські рослини, аудіо, відеокасети, диски. Загальна сума витрачених коштів — 500 грн. Заняття гуцулів скотарською діяльністю давала їм вовну з якої виготовляли одяг. Ліжники, з шкіри шили взуття, пояси-череси… Читати ще >
Сценарій длядошкільнят: Гуцульщина – мій край рідненький (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Сценарій
Сценарій длядошкільнят:Гуцульщина — мій край рідненький Назва проекту: Гуцульщина — мій краї рідненький.
Характеристика:
-.за метою проектної діяльності - творчо пошуковий;
-.за кількістю учасників — груповий;
-.за тривалістю — довготривалий.
Анотація.
Проект спрямований на виховання маленького громадянина, його національної гордостізорієнтації на першооснови усвідомлення патріотичних почуттів — знання про свій рідний край.
Автор проекту переконана, що патріотичні почуття виховуються на знанні своїх національних витоківна зв’язках поколіньчерез знання традицій і звичаїв свого народу, їх побуту, творів народно-прикладного мистецтва. Саме на цих поняттях ми маємо пробудити, схвилювати дитячу душу й засіяти в ній зерна любові до малої батьківщини, до свого роду.
Очікувані результати:
-.введення елементів гуцульської етнокультури в життя дітей;
-.поповнення національного куточка гуцульськими вишиванками, гончарними виробами, писанками, іграшками з дерева;
-.викликати зацікавленість дітей до народних гуцульських ремесел;
-.залучити до участі батьків і дітей у заходах групи.
Учасники проекту: вихованці середньої і старшої груп, вихователі, батьки.
Опис проекту:
Гуцульщина — чітко виражена етнічна територія України. Її мешканці зберігають багату самобутність, побут, звичаї, культуру. Світ гуцулів, вподобання, сформування під впливом чудової природи та повсякденному спілкуванні з нею. Народне мистецтво гуцулів пов’язане з господарською діяльністю: лісові багатства дали можливість будувати зрубні споруди, виготовляти дерев’яний посуд, розвивати художню різьбу по дереву.
Заняття гуцулів скотарською діяльністю давала їм вовну з якої виготовляли одяг. Ліжники, з шкіри шили взуття, пояси-череси, кожухи. Запаси гончарської глини уможливило гуцулам виготовляти різноманітні керамічні вироби.
Сама природа надихала гуцулів на творчість Легенди, перекази, родинні обряди і традиції передавалися від покоління до покоління. І перед нами стоять завдання не загубити цей зв’язок поколінь. Як визначено Базовим компонентом дошкільної світи в Україні: «…потрібно виховувати в дитини інтерес до надбань національної культури» .
Мета проекту:
-.Вчити дітей гуцульських народних традицій;
-.Виховувати у дошкільнят патріотичні почуття, інтерес до минувшини свого народу;
-.Розвивати усвідомлення себе, як частини гуцульського етносу.
Завдання:
І. Створити умови для ознайомлення дітей з життям і діяльністю гуцулів:
-.з родинно-побутовими традиціями;
-.звичаями;
-.національним одягом;
-.інтер'єром гуцульського помешкання;
-.з творами народно-прикладного мистецтва: гончарства, ткацтва, вишивкою, писанкарства, різьбою по дереву;
-.з народними інструментами.
ІІ. Залучати дітей до виготовлення своїми руками виробів з глини, тіста писанок, вишиванок.
Шляхи реалізації проекту.
Заходи. | Виконавці. | Термін. |
1.Оформити фотоальбом «Природа карпатського краю» . | Томенко Н.Д. | Вересень. |
2.Доповнити національний куточок творами народних умільців: писанками, вишиванками, гончарними виробами, народними іграшками. Ляльками — гуцулятами. | Вихователі. | Впродовж року. |
3.Зібрати лікарські рослини нашого краю і оформити гербарій. | Вихователі. | Впродовж літа. |
4.Провести екскурсії до музеїв Гуцульщина, Писанкадо пам’ятника дерев’яної архітектури — церкви Благовіщення. | Вихователі. | Вересень жовтень квітень. |
5.Оформити генеалогічне дерево «Нашому роду нема переводу» . | Вихователі, батьки, діти. | Листопад. |
6.Робота з батьками: — Зустріч біля «Гуцульської ватри» (гуцульські страви); — Ігри наших дідусів та бабусь; -" Заспіваймо коломийку веселу — веселу" (конкурс коломийок). | Вихователі, батьки, діти. | Жовтень Травень. |
7.Органузвати зустріч з коломийською вишивальницею Геник Є.П. | Томенко Н.Д. | Грудень. |
8.Провести заняття на теми: -" На гостини до бабусі Дарини" (цілющі трави). — «Хатинка дідуся Івана» (обереги). -" У біленькій хатинці є маленька дитинка" (родинні звичаї). | Томенко Н.Д. | Впродовж року. |
9.Розробити і провести серію розваг-свят: — «Заспіваєм колисанку» ; — «Котилася писаночка червоненька» ; — «Весела гуцульська ярмарка» . | Вихователі. | Впродовж року. |
10. Організувати конкурси-виставки: -" А моя крашанка найкраща" . — «Ліпи що бабуся навчила» (вироби з тіста). | Вихователі, батьки, діти. | Квітень березень. |
11.Ознайомити дітей з гуцульськими народними інструментами (дримба, цимбали, трембіта). | Вихователі. | Лютий. |
12. Легенди і казки Карпат. | Вихователі. | Впродовж року. |
Ресурси: альбоми, фотографії, білий і кольоровий папір, фарби, тісто, глина, пензлі. Тканина і кольорові нитки для вишивання. Гуцульські народні інструменти, гуцульські ремісничі вироби, лікарські рослини, аудіо, відеокасети, диски. Загальна сума витрачених коштів — 500 грн.
Додатки: фотоальбом, конспекти занять і розваг, розробки сценаріїв свят, гербарій, зразки генеалогічного дерева роду, плани зустрічей з батьками, підсумки конкурсів та виставок.
Словник:
Тайстра — тканина вовняна торбина;
Постоли — шкіряне шите взуття, гуцулів;
Черес — чоловічий, широкий шкіряний ремінь;
Запаска — ткана жіноча одежа;
Крайка — тканий різнокольоровий пояс, яким гуцулки заперізували запаску;
Кресаня — чоловічий, чорний, повстяни капелюх;
Кептар — коротка кожушинка без рукавів, оздоблена вишивкою чи аплікована різнокольоровою шкірою;
Ліжник — пухнаста, домоткана ковдра з овечої вовни;
Верета — вовняний тканий виріб у вигляді вузького смугастого килима;
Гердан — жіноча, нашийна візерунчаста прикраса, винизана з намистинок;
Бринза — гостра страва з овечого молока;
Дримба, трембіта, цимбали — музичні інструменти;
Писачок — дерев’яний прутик у кінці якого встромлений бляшана трубочка конусоподібної форми для роз.