Первинний і зведений облік затрат праці та її оплати

Питання оплати праці регулюються Законом України від 21 жовтня 2004 р. № 2103-IV «Про оплату праці», чинними постановами та інструкціями. Законом визначено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу чи надані послуги. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. Для правильного нарахування оплати праці, потрібно вести документальний облік, що й здійснюється на підприємствах. В первинному обліку оплати праці на сільськогосподарських підприємствах існують проблеми, які передбачають недостатність інформації, яка відображається в них, це в свою чергу призводить до складності і більшої трудомісткості по розрахунках з оплати праці. Для обліку оплати праці на сільськогосподарських підприємствах застосовують типові форми первинних документів і спеціалізовані форми обліку. Для обліку використання робочого часу призначено табель обліку відпрацьованого часу, де за кожним працівником щоденно проставляють кількість відпрацьованих годин. Від правильного ведення табелів залежить достовірність нарахування заробітної плати, стажу працівників, розмір пенсій. Даний документ відкривається щомісячно на працюючих підрозділу підприємства. Для швидкого запису кожному працівнику присвоюють табельний номер. У первинних документах зазначають обсяг виконаних робіт, а інколи і обсяг отриманої продукції. Типовими формами з обліку використання робочого часу є ТФ № П-12 — Табель обліку використання робочого часу та розрахунку заробітної плати та ТФ № П-13 — Табель обліку використання робочого часу, в яких зазначається, чи дотримуються працівники режиму робочого часу та дані про відпрацьований час. Цей тип документа є важливим для працівників з погодинною оплатою праці, адже їм зарплата нараховується відповідно до відпрацьованого ними часу. Розглянемо спеціалізовані форми оплати праці:

• — Сільгоспоблік Ф. № 66 Обліковий листок праці та виконаних робіт;
• — Сільгоспоблік Ф.№ 66а Обліковий листок праці та виконаних робіт;
• — Сільгоспоблік Ф.№ 67 Обліковий лист тракториста-машиніста;
• — Сільгоспоблік Ф.№ 68 Подорожній лист трактора;
• — Сільгоспоблік Ф. № 69 Розрахунок нарахування оплати праці працівникам;
• — Сільгоспоблік Ф. № 70 Накладна на відрядну роботу (для бригадира).

Для нарахування оплати праці для кінно-ручних робіт використовують Обліковий лист праці та виконаних робіт, який може бути у двох видах — для бригади, де записується група працівників, що виконували відповідні роботи, і індивідуальний, для трактористів — машиністів — Обліковий лист тракториста — машиніста.

Для нарахування оплати праці в тваринництві складають окремий розрахунок, бо тут розмір оплати залежить, головним чином, від обсягу одержаної продукції, а для інженерно-технічних працівників, службовців, молодшого обслуговуючого персоналу, працівників житлово-комунального господарства і працівників інших категорій підприємства, що мають тверді місячні ставки, обліковується в окремих табелях обліку робочого часу. Подорожній лист автомобіля застосовують при нарахуванні заробітної плати водіям автомобілів, який може виписуватися як на день, так і на один рейс. На основі первинних документів здійснюється нарахування оплати праці, що записується безпосередньо до первинних форм документів з виділенням окремо оплати найманих осіб та працівників господарства, та складають розрахунково-платіжні відомості, в яких відображають нараховані суми оплати, здійснюють утримання, вираховують суми до видачі працівникам.