Допомога у написанні освітніх робіт...
Допоможемо швидко та з гарантією якості!

Зміст освіти у формуванні інформаційної компетентності

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Можна визначити наступні стадії вивчення сучасних інформаційних технологій, що характеризуються у вигляді наступних етапів: знайомство — освоєння студентами загальних уявлень про сучасну інформаційну технологію й інформаційну цивілізацію, отримання окремих навичок роботи з комп’ютеромвикористання — застосування інформаційних технологій для розв’язання окремих задач у рамках традиційних моделей… Читати ще >

Зміст освіти у формуванні інформаційної компетентності (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Реферат на тему:

Зміст освіти у формуванні інформаційної компетентності

Інформаційна компетентність — це інтегративне утворення особистості, яке віддзеркалює її здатність до визначення інформаційної потреби, пошуку інформації та ефективної роботи з нею у всіх її формах та представленнях — як в традиційній, друкованій формі, так і в електронній форміздатності щодо роботи з комп’ютерною технікою та телекомунікаційними технологіями, та здатності щодо застосування їх у професійній діяльності та повсякденному житті. Інформаційна компетентність є сукупністю трьох компонент: інформаційна компонента (здатність ефективної роботи з інформацією у всіх формах її представлення) — комп’ютерна або комп’ютерно-технологічна компонента (що визначає уміння та навички щодо роботи з сучасними комп’ютерними засобами та програмним забезпеченням) — компонента застосовності (яка визначає здатність застосовувати сучасні засоби інформаційних та комп’ютерних технологій до роботи з інформацією та розв’язання різноманітних задач).

Формування інформаційної компетентності здійснюється за допомогою цілого ряду факторів, одним з яких є зміст освіти, що містить у собі не тільки перелік навчальних предметів, але і професійні навички й уміння, що формуються в процесі оволодіння предметом.

Зміст підготовки спеціалістів повинен будуватись як комплексна цільова програма, орієнтована на кінцеві результати, а не як проста сума незалежних один від одного автономних дисциплін. Зміст кожної окремої дисципліни повинен розглядатись як органічна частина цілісного змісту всебічної підготовки спеціаліста певної навчальної дисципліни у досягненні кінцевих цілей підготовки фахівців.

Слід відмітити, що існуючи зміст та структура навчальних предметів не завжди відповідають цілеспрямованому розв’язанню виховних та навчальних задач, пов’язаних з формуванням професійно-значимих якостей фахівця. При проектуванні змісту навчання слід звертати особливу увагу на такий зміст, який буде сприяти розвитку не лише професійних, але й особистісних якостей.

Таким чином, зміст освіти має двоїсту природу. З одного боку це соціальний досвід, виражений у певній формі програми та підручника, а з іншого — це діяльність студента з цим формалізованим досвідом.

Процес формування змісту освіти і змісту навчання ще не достатньо відпрацьований. Аналіз навчальних планів, програм, підручників і посібників свідчить про те, що не лише відбір інформації в рамках навчального предмету та вибір практичних завдань і задач носять випадковий характер, але й цілі навчальні предмети є необгрунтовано включені у навчальні плани окремих спеціальностей. На другорядний навчальний матеріал, включений випадковим чином у навчальні плани і програми, витрачається час, в результаті не залишається достатньо часу для вивчення основного матеріалу.

Причиною таких помилок є недостатньо обгрунтований спосіб відбору навчальної інформації і складу і змісту практичних завдань і задач.

Ще однією важливою задачею є забезпечення мобільності навчальних програм, які відображають зміст навчання для забезпечення адекватної відповіді системи освіти на зміни в суспільстві на появу та розвиток нових технологій.

Для вибору відповідного змісту освіти як компоненту системи умов, спрямованих на формування інформаційної компетентності майбутнього економіста, повинно бути вирішено ряд задач щодо вибору змісту навчальних курсів як дисциплін комп’ютерного циклу, так і професійно-орієнтованих та загальноосвітніх дисциплін. Так як інформаційна компетентність є інтегральна характеристика особистості, утворена як сукупність компетенцій, що стосуються роботи з інформаційними та комп’ютерними технологіями та телекомунікаціями у їх застосуванні в професійній діяльності та в повсякденному житті, то зміст навчальних дисциплін в загальному та окремих занять повинен бути спрямований на досягнення цього результату. Обов’язковим елементом змісту навчання повинно стати розв’язання задач професійного спрямування, яке повинно бути присутнє вже з перших кроків вивчення дисциплін комп’ютерного циклу. Окрім цього, їх невід'ємною частиною повинно стати використання комп’ютерної техніки та інформаційних технологій на заняттях з професійно-орієнтованих дисциплін. Лише інтеграція змістів різних курсів, взаємопроникнення їх змісту і методів один в одного дозволить сформувати у студента цілісну картину використання інформаційних, комп’ютерних та телекомунікаційних технологій у повсякденному житті та професійній діяльності.

Можна визначити наступні стадії вивчення сучасних інформаційних технологій, що характеризуються у вигляді наступних етапів: знайомство — освоєння студентами загальних уявлень про сучасну інформаційну технологію й інформаційну цивілізацію, отримання окремих навичок роботи з комп’ютеромвикористання — застосування інформаційних технологій для розв’язання окремих задач у рамках традиційних моделей викладанняінтеграція — загальна зміна технології викладання за рахунок інтеграції інформаційних технологій в освітній процесперетворення — зміна змісту освіти, структури навчальних предметів, системи атестації відповідно до сучасної системи освітніх пріоритетів на базі інформаційних технологій.

На етапі знайомства здійснюється освоєння загальних можливостей нових інформаційних технологій, на етапі використання здійснюються спроби застосування нових інформаційних технологій щодо розв’язання окремих задач в рамках традиційних способів здійснення професійної діяльності, на етапі інтеграції відбуваються спроби зміни технологій здійснення професійної діяльності за рахунок широкого використання нових інформаційних технологій, на етапі перетворення з’являються нові технології, пов’язані лише з новими інформаційними технологіями, таким чином відбувається зміна змісту і структури професійної діяльності завдяки впровадженню нових інформаційних технологій.

Застосування нових інформаційних технологій у навчанні відповідно до цих етапів призведе до зміни змісту освіти завдяки впровадженню в загальний зміст навчання певних розділів існуючих навчальних дисциплін, які дозволяють студентам оволодіти необхідними знаннями, уміннями та навичками і здатностями їх застосування щодо нових інформаційних технологій в професійній діяльності.

Із врахуванням вищесказаного для забезпечення проектування змісту навчального предмету потрібно виконати наступне: визначити вимоги і цілі навчання, сформульовані мовою уміньрозробити синтезуюче комплексне завдання і сформулювати перелік загальнавчальних умінь по навчальному предметусформувати системи підсумкових завдань і визначити раціональну послідовність вивчення тем навчального предметурозробити цілі навчання по кожному питанню теми і переліку тренувальних завдань із встановленням доцільної послідовності вивчення цих питаньрозробити фрагменти наскрізної програми за фахом і сформувати вимоги до базових навчальних предметівспроектувати систему знань по навчальному предмету і розробити навчальні задачі по кожній теміздійснити психолого-педагогічний аналіз структурних моделей предмету і виявити на його основі інваріанти предмету.

Література:

  1. 1.1. Коваль Т. Особливості вибору змісту професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів //Неперервна професійна освіта: теорія і практика: Науково-методичний журнал. — 2005. — Вип. 1 — С. 14.

  2. 2.2. Ничкало Н. Г. Державний стандарт професійно-технічної освіти — наукове обгрнтування // Науково-теоретичні і методичні засади конструювання змісту професійної освіти. — Ч.І.: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції / Відп. ред. Н.Ничкало. — Вінниця, 1998. — С. 154−160.

  3. 3.3. Соколова І. Професійна компетентність вчителя: проблема структури та змісту // Неперервна професійна освіта: теорія і практика — 2004. — Випуск 1. — С. 17.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою