Сучасний стан та перспективи розвитку рекреаційного господарства Миколаївської області

— 2 ;

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ КАФЕДРА МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ

КУРСОВА РОБОТА З ДИСЦИПЛІНИ «РЕКРЕАЛОГІЯ»

«СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦІЙНОГО ГОСПОДАРСТВА МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ»

студентки II курсу денної форми навчання групи МТ-69

Шевченко А.В.

Науковий керівник Кандидат педагог. наук, доцент Шевченко Н.О.

Київ — 2011

ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ І. ПРИРОДНО-РЕКРЕАЦІЙНІ РЕСУРСИ РЕГІОНУ

1.1 Кліматичні ресурси

1.2 Водні ресурси

1.3 Ландшафтні ресурси

1.3.1 Рельєф

1.3.2 Мальовничі краєвиди

1.4 Бальнеологічні ресурси

1.5 Лісові ресурси РОЗДІЛ ІІ. ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ РЕСУРСИ

2.1 Історичні пам’ятки

2.2 Археологічні пам’ятки

2.3 Архітектурна спадщина і твори монументального мистецтва

2.4 Етнографічні особливості території

2.5 Музеї, театри та розважальні заклади РОЗДІЛ ІІІ. ІНФРАСТРУКТУРНІ РЕСУРСИ

3.1 Транспортна система

3.2 Засоби гостинності

ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ ДОДАТКИ

ВСТУП рекреаційний миколаївський транспортний ресурс Природа — невичерпне джерело для людини. Починаючи від матеріальних багатств, які вона дає, закінчуючи такими ресурсами, як рекреаційні.

Аналізуючи сучасний стан та перспективи розвитку рекреаційних ресурсів, да і загалом туристичної індустрії в Україні, перш за все, необхідно підкреслити, що сучасний туризм — це та сфера економіки і життєдіяльності суспільства в цілому, яка в тій чи іншій мірі інтегрує практично всі галузі. Саме це і дає туризму змогу знаходитись на одному з перших місць рейтингу світової економіки. Таким чином, цей фактор повинен стати головним у формуванні нового державного підходу до туризму, формуванні такої галузі, пріоритетний розвиток якої може позитивно вплинути на економічний і соціальний стан як країни в цілому так і невеликих територій.

Що ж стосовно безпосередньо Миколаївської області, то тут дана галузь знаходиться на стадії активного розвитку. Багата історико-культурна спадщина, зручне географічне положення, річки, піщані пляжі на узбережжі Чорного моря, м’який, теплий клімат, мінеральні води, лікувальні грязі - все це створює чудові умови для лікування та відпочинку. Заклади відпочинку розташовані головним чином у курортних зонах Коблевого, Очакова і Миколаєва. В області функціонує один з найкращих у Європі зоопарк. На сьогоднішній день на території Миколаївської області знаходяться частина Чорноморського біосферного заповідника, два Національних природних парки «Бузький Гард» (регіональний ландшафтний парк «Гранітно-степове Побужжя») та «Білобережжя Святослава» (регіональний ландшафтний парк «Кінбурнська коса»), один природний заповідник (Єланецький степ). Всі ці ресурси створюють необхідні передумови для організації і функціонування лікувально-оздоровчого, культурно-пізнавального, спортивного, мисливського, сільського та інших видів туризму. Через те дослідження сучасних тенденцій розвитку туристичної галузі Миколаївщини та її туристично-рекреаційних ресурсів є надзвичайно актуальним для нас.

Об'єктом дослідження є туристично-рекреаційні ресурси Миколаївської області.

Предметом дослідження виступає процес активізації розвитку туристичної галузі та напрями подолання проблем в ній.

Актуальність теми. Для покращення розвитку та функціонування рекреації в Миколаївській області необхідно проаналізувати сучасний стан розвитку рекреаційної сфери, що дозволить визначити стратегії та розробити плани конкретних дій з метою забезпечення якості економічного зростання та культурно — пізнавальної діяльності.

Мета курсової роботи. Аналіз сучасного стану, проблем та перспектив розвитку рекреаційного комплексу Миколаївської області, виявлення шляхів оптимізації рекреаційно-туристичної діяльності області.

Основні завдання. Дослідити наявні рекреаційно-туристичні ресурси Миколаївської області, динаміку розвитку туристичної галузі в останні роки, лікувально-оздоровчі, культурно-пізнавальні та інші рекреаційні можливості області, а також перспективи їх подальшого використання.

Основні результати дослідження. Природно-рекреаційні, історико-культурні та інфраструктурні ресурси як головні фактори розвитку і діяльності рекреаційної галузі Миколаївщини.

Курсова робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.

Вступ курсової роботи розповідає про сучасний стан туристично-рекреаційного комплексу та ефективність використання рекреаційних ресурсів області. Перший розділ розкриває поняття природно-рекреаційних ресурсів як матеріальної передумови формування рекреаційної галузі Миколаївської області, їх раціональне використання. У другому розділі йдеться про історико-культурну спадщину регіону. А третій — висвітлює основні інфраструктурні ресурси Миколаївщини. У висновку підсумовується усе вище сказане, а також визначаються основні перспективи розвитку рекреаційного господарства Миколаївської області.

РОЗДІЛ I. ПРИРОДНО-РЕКРЕАЦІЙНІ РЕСУРСИ РЕГІОНУ Основними природними рекреаційними ресурсами області є морські піщані пляжі, протяжністю більш як 70 км, живописні ландшафти берегів Південного Бугу та багаточисленних водосховищ, джерела мінеральної води з затвердженими експлуатаційними запасами до 1,0 тис. м3, запаси лікувальних грязів, особливо Тілігульського та Бейкушського лиманів з геологічними запасами понад 2 млн. м3.

Як рекреаційне джерело в області використовується понад 11 тис. га лісних масивів, у тому числі 4 тис. га зелених зон навкруги міст. В області нараховується понад 120 територій та об'єктів природно-заповідного фонду, регіональні ландшафтні парки «Кінбурська коса» та «Гранітно-степове Побужжя», частина Чорноморського біосферного заповідника, 45 заказників, у тому числі лісовий заказник державного значення Рацинська Дача,

42 пам’ятки природи, серед яких — ботанічне урочище Степок державного значення, біля 19 парків тощо. Миколаївський зоопарк є один з найкрасивіших в Україні.

Сприятливі природнокліматичні умови, піщані пляжі на узбережжі Чорного моря, мінеральні води та лікувальні грязі області створюють чудові умови для лікування та відпочинку, а також сприяють подальшому розвитку санаторно-курортної галузі. Заклади відпочинку розташовані головним чином у курортних зонах Коблева, Очакова і Миколаєва. 19]

1.1 Кліматичні ресурси Клімат помірно-континентальний. Літо спекотне, з частими суховіями; середня температура липня +27°C. Зима малосніжна, порівняно тепла. Середня температура січня -4,5°C. Висота снігового покрову 9−11 см. Річна кількість опадів коливається від 330 мм на півдні до 450 мм на півночі області. Максимум опадів випадає влітку, переважно у вигляді злив. Море у купальний сезон (червень — серпень) прогрівається біля берега до +24°C.

Кліматичні курорти Чорноморського узбережжя Миколаївської області:

Коблево розташоване на межі з Одеською областю. Коблево — самий відомий та розвинутий курорт на Чорноморському узбережжі Миколаївської області. Клімат Коблево повністю ідентичний клімату Болгарії. Одна з його перлин — гирло Тилігульського лиману і його лікувальні грязі, які за своїми параметрами перевищують куяльницькі. Морське повітря в прибережній смузі, збагачене киснем, солями йоду, брому, хлору, цілюще для людей. Благотворно впливають на здоров’я також бризові явища, шум моря, хвиля прибою. Тому на узбережжі корисно як відпочивати, так і лікуватись. Відпочинок в Коблево — найкращий вибір для студентів, ідеальний для любителів тихого і спокійного відпочинку.

Очаків — кліматичний курорт. Основою Очаківського курорту є чорноморське узбережжя і Бейкушська затока Березанського лиману. Курорт Очаків має такі кліматичні фактори, особливо в теплий період року, які позитивно впливають на організм людини, сприяють його загартуванню і оздоровленню, а також мають лікувальний ефект при різних захворюваннях, особливо дихальних шляхів та нервової системи, алергії. Зимовий період на курорті нехолодний, але можливість проводити кліматолікування є обмеженою. Санаторії й будинку відпочинку Очакова гарні для сімейного відпочинку. Узбережжя цікаво унікальними природними об`єктами — піщаними косами, мальовничими обривами, балками, мілководними затоками, озерами й солончаками. [2, c.13]

Курорт Рибаківка розташований в екологічно чистому районі на березі Чорного моря в тихій, затишній бухті, з піщаними пляжами та теплим ласкавим морем. Вздовж берега простягнулась широка смуга соснового ліса. Поряд заходиться лікувальне грязе-сольове озеро Тузли. Рибаківська курортна зона спеціалізується на дитячому й сімейному відпочинку. Сполучення настояного на травах степового аромату з подихом моря створює прекрасну оздоровлюючу атмосферу. Курорт вирізняється зручним для дітей піщаним пляжем з помірно пологим дном. Всі пансіонати розташовані близько до моря. [20]

1.2 Водні ресурси Місцеві водні ресурси області дуже обмежені, забезпечення водою здійснюється, в основному, за рахунок притоку з інших регіонів. По території області протікають 110 великих, середніх та малих річок загальною довжиною 34 380 км. в т. ч.: Південний Буг (257 км в межах області), її притоки, — середні річки: Інгул (179 км), Чичиклея (86 км), Кодима (59 км), Чорний Ташлик (41 км), Синюха (24 км), а також середні річки басейну р. Дніпро: р. Інгулець (96 км) з притокою Висунь (195 км). Глибоко в суходіл вдаються Дніпровсько-Бузький (63 км), Тилігульський (60 км), Бузький (42 км) та Березанський (26 км) лимани. В області налічується 18 озер, їх загальна площа 11,6 км². Площі, зайняті водними об'єктами, становлять 150,5 тис. га (6,1% території області).

В області побудовано 45 водосховищ і 933 ставків загальною площею 15,8 тис. га, серед водосховищ найбільші Ташлицьке, Софіївське, Октябрьське, Олександрівське, Щербанівське, Степовське, Катеринівське. Річки і ставки використовуються в основному для зрошування сільськогосподарських угідь та рибальства. 18]

1.3 Ландшафтні ресурси Область розташована в межах двох фізико-географічних зон лісостепової (Кривоозерська і західна половина Первомайського району) і степової (решта території). Ландшафти представлені заплавними комплексами (заплавні ліси й луки), ділянками піщаного степу, петрофітними (вапняковими) степами, прибережно-водними комплексами, наскельними дібровами, кам’янистими степами тощо. В межах лісостепу природний рослинний покрив утворює ковилово-лучний степ, по балках — байрачні діброви, по відслоненнях вапняку й граніту — кам’янисті степи. Луки розвинені мало, болота майже зовсім відсутні. Ґрунти: на півночі - чорноземи звичайні; на півдні - чорноземи південні, каштанові та темно-каштанові. Загальна лісистість області - 3,9%. По районах вона досить неоднорідна й коливається від 2% у Березанському районі до 6,3% у Вознесенському. Всі ліси віднесені до лісів першої групи. Ліси виконують захисні, серед яких протиерозійні, водоохоронні та санітарно-гігієнічні функції. На схилах в верхів'ях річкових долин і балках зростають байрачні ліси, в яких переважають дуб, клени татарський і гостролистий, в’яз, липа, груша, яблуня, в чагарниковому ярусі - бересклет, крушина, терен, глід, шипшина. Трапляються заплавні ліси. 19]

1.3.1 Рельєф Більша частина Миколаївської області лежить у межах Причорноморської низовини. На півночі простягаються Подільська височина (правобережжя Південного Бугу) та Придніпровська височина (лівобережжя Південного Бугу). Глибоко в суходіл вдаються Дніпровсько-Бузький, Березанський, Тилігульський та Аджигольський лимани. До території області належать острів Березань і Кінбурнська коса.

Поверхня області являє собою рівнину, нахилену в південному напрямку. Південна частина регіону має більш рівний рельєф. Тут на широких вододілах зустрічаються лише неглибокі замкнені низини (поди), що заповнюються навесні талими водами. Менша, північна частина області зайнята відрогами Придніпровської височини, сильно розрізана ярами, балками і долинами річок.

1.3.2 Мальовничі краєвиди (Природно — заповідні об'єкти) Природно-заповідний фонд Миколаївської області включає біосферні та природні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва. Загальна площа природно-заповідного фонду займає 2,19% території області.

Національний природний парк «Бузький Гард» (до 2009 року регіональний ландшафтний парк «Гранітно-степове Побужжя») — регіональний ландшафтний парк, що охоплює долину й острови р. Південний Буг 6266,8га, на території Первомайського, Вознесенського, Арбузинського й Доманівського районів. Це справжня гірська країна серед українського степу. На території парку 98 археологічних пам’яток, понад 1000 видів рослин, 40 видів тварин, 195 видів птахів, 32 види риб. Понад 100 видів рослин і тварин занесені до Червоної книги України. Гранітностепове Побужжя надзвичайно багате на археологічні пласти. Тут зосереджені значні запаси лікувальних родонових вод. Вже багато років Бузькі пороги є Меккою водних туристів. Протіч розташована одна з найкращих у Європі природних трас водного слалому. Прямовисні скелі каньйону — улюблене місце змагань спортсменів — скелелазів. Дивовижно — мальовничі ландшафти краю приваблюють багатьох любителів пішого туризму. Територія парку є об'єктом наукових досліджень, місцем пізнавальних і навчальних екскурсій.

Національний природний парк «Білобережжя Святослава «(до 2009 року регіональний ландшафтний парк «Кінбурнська коса ») — регіональний ландшафтний парк на Кінбурнському півострові, 17 890,2 га, Очаківський район. Це унікальний природний комплекс. Це мозаїка піщаних степів, природних гаїв і дібров, водно-болотяних об'єктів і штучно створених насаджень. Тут значна кількість ендемічних (тобто таких, що ростуть тільки тут) рослин, а також рідкісних і зникаючих видів, що перебувають під охороною. На цій території близько 60 видів тварин, занесених до Червоної книги. України. Кінбурнська коса є природним міграційним шляхом багатьох видів птахів, місцем їхньої концентрації, гніздування та зимівлі. На Кінбурнській косі розташована туристична база «Крутая осыпь». 4, c.80−85]

" Рацинська дача" - лісовий заказник загальнодержавного значення, 1782 га, Вознесенськ р-н, Вознесенське лісництво. Це пам`ятник лісорозведення XIX ст., у складі - переважно листяні породи. Лісовий масив створено на місці природного високобонітетного байраку. Вікові насадженнях приваблюють в період гніздування велику кількість хижих птахів. Більшість з них занесено до Червоної книги України. Це надзвичайно важлива ділянка для відтворення мисливської фауни. Гордість «Рацинської дачі» — березовий гай і стадо бізонів за якими можна спостерігати в природних умовах під час кінної прогулянки. У центрі заповідника серед лісу розташований 2-х рівневий готель зі всіма зручностями, який з радістю готовий прийняти всіх охочих. [14]

" Єланецкий степ" - природний заповідник, 1675,7 га, цілинні степові ділянки й гранітні виходи в басейні р. Громоклея, Еланецкий і Новодесский райони. Територія заповідника, незважаючи на відносно невеликі розміри, характеризується значним біотопічним різноманіттям. Тут представлені справжні степи (pізнотpавно-типчаково-ковиловий та його кам’янисті різновиди), лучні степи, деревно-чагарникові зарості. Серед рослинних угруповань в заповіднику виявлено близько 400 видів судинних рослин. Тваринний світ представляють приблизно 1500 видів безхребетних тварин, з них 158 видів є рідкісними або регіонально рідкісними і потребують охорони. Більше третини їх занесено до «Червоної книги України» і до Європейського червоного списку.

Актовський каньйон (Малий Крим) — справжня перлина Вознесенщини. Це унікальний природний комплекс лісової і водної екосистеми у поєднанні з комплексом скель і гранітних валунів, розташований на одній з найстаріших ділянок суші Євразії. Ця місцевість не занурювалася в морські глибини впродовж 60 мільйонів років. Річка Мертвовод створила своєю течією унікальний каньйон. [14]

" Тилігульский" - регіональний ландшафтний парк на східному узбережжі Тилігульского лиману і його акваторії. Площа 8195,4, Березанський район.

Природно-заповідного фонд в Очаківському районі: «Волижин ліс» — ділянка біосферного Чорноморського заповідника. Площа — 2741 га. Переважно ділянки піщаних арен, де в зниженнях ростуть невеликі залишки лісів. Місця гніздування й зимівлі багатьох видів птахів, зокрема лебедя-шипуна, орлана-білохвоста.

Природно-заповідний фонд Снігурівського району представлений ботанічними парками «Кримки», «Єлізаветівки», «Лощини», «Афанасіївки» та «Івано-Кепино». Найбільшими серед них є «Кримки» площею 7,0 га, «Єлізаветівка» — 10,0 га та «Лощина» — 15,0 га.

Казанківський район багатий на природно-заповідні місця, серед яких особливе місце замають ботанічний пам’ятник природи місцевого значення «Рубанівський ставок», який з «Володимирівська дача. Степок» (с. Володимирівка) — один з найкрупніших південних масивів лісу в Миколаївській області. Площа заказника — біля 1300 га. В Казанківському районі діють ще такі природні об'єкти як: ландшафтно-ботанічний заказник місцевого значення «Водоспад» (с. Великофедорівка), ботанічний заказник місцевого значення «Скобелівська балка» (с. Скобелеві), пам’ятник природи місцевого значення «Каширівка» (с. Каширівка), ботанічний заказник місцевого значення «Мар'яновський» (с. Марянівка), ландшафтно-ботанічний заказник «Попова дача» (смт Казанка).

На території Новобузького району розташований регіональний ландшафтний парк «Приінгулля» (3152,7 га) створений 17 грудня 2002 р. В межах РЛП знаходяться два заказники: гідрологічний «Софіївське водосховище» та ботанічний «Пелагіївський» .

В смт Арбузинці помітне місце займає історичний ландшафт центру Буго-Гардiвської паланки Вiйська Запорозького, який визначається природно-геологiчними утвореннями магматичного та осадового походження рiзних геологiчних перiодiв. Історичний ландшафтний центр розташований в каньйоні рiчки Пiвденний Буг на дiлянцi вiд поромної переправи до гирла рiчки Сухий Ташлик. На території району знаходиться 1960 га земель природоохоронного призначення, які входять до складу регіонального ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя». 19]

Краєзнавчий маршрут за межами міста Вознесенська: Трикратський ліс — справжнє багатство посушливих південних степів у поєднанні із сторічними дубами. Він складається з двох урочищ: «Васильова пасіка» і «Лабіринт», цей ліс був насаджений в 70-х роках ХІХ століть графом В. П. Скаржинським. Засаджена лісом територія перетиналася рукавами річки з різними відкидними і підвісними містками з одного берега річки на іншій, тому урочище і назвали «Лабіринт». Зараз урочище займає площу 247 гектар. Найбільша цінність урочища — старі могутні 120−200 літні дуби, їх тут більше 350. Значну особливість має «Миронів сад» — це єдине місце в Миколаївській області, де знаходяться колонії сірих чапель.

Мостівський парк — пам`ятник садово — паркового мистецтва, заснований в XIX в. у с. Мостове Доманівського району.

1.4 Бальнеологічні ресурси Грязьові ресурси Миколаївської області, на відміну від сусідніх Одеської і Херсонської областей, обмежені. Вони складаються із родовищ мулових лікувальних грязів Бейкушської затоки Березанського лиману — 10 910 тис. м3 і Тилігульського лиману — 11 276 тис. м3, який наполовину (вздовж) належить сусідній Одеській області. Родовище мулових лікувальних грязей на оз. Солонець — Тузли — 237 тис. м3, не використовується. Проведений Українським НІЇ курортології та фізіотерапії аналіз грязей о. Тузли показав, що вони володіють сильними лікувальними властивостями.

Бейкушське родовище має великі запаси кондиційної лікувальної грязі - 349 410 м³, такої кількості достатньо для перспективного використання грязей можливим комплексом санаторно-курортних закладів в Очаківському курортному районі. Зараз на Очаківському узбережжі розташовано понад 40 здравниць загальною місткістю до 10 тис. місць, де щорічно оздоровлюється близько 100 тис. осіб. 2, c. 13]

Тилігульський лиман, багатий на рибу, відомий пташиним царством і цілющими грязями. Тилигульський лиман з піщаними косами і степовими ділянками площею 8195,4 га був узятий під охорону в 1995 році. Рішенням обласної ради тут утворений регіональний ландшафтний парк «Тилігульський».

У курортно-медичних зонах Очаківська і Кінбурська маються запаси лікувальних брудів — солоні намулові сульфідні бруди материкового типу.

В с. Коблево води з вмістом брому 38 -138 мг/дм3 і йоду — 4 — 11 мг/дм3 при хлоридному натрієвому складі та мінералізації 11 — 60 мг/дм3. [17]

У районі Очакова виявлена і гарно вивчена в бальнеологічному відношенні мінеральна вода типу «Куяльник», відомі Березанська мінеральна вода (хлоридно — гідрокарбонатно — натрієвого складу), мінеральні води на Кінбурській косі. На території с. Новопавлівка (Врадіївський район) виявлено горизонти мінеральних вод хлоридно-сульфатно-натрієвого складу. В Кривоозерському районі знаходиться відома в Україні, Молдові та в далекому зарубіжжі, мінеральна сульфатно — хлоридно — гідрокарбонатна магнієво — карбонатна вода. 19]

1.5 Лісові ресурси Лісистість території Миколаївщини складає 3,7%, в цілому по державі цей показник дорівнює 15,6%. Ліси області відносяться до I групи і виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі та рекреаційні функції. Лісові ресурси — живильне джерело, яке здатне відновлювати сили та здоров’я, для цих цілей використовується понад 11 тис. га лісових масивів, в тому числі 4 тис. га зелених зон навколо міст.

РОЗДІЛ ІІ. ІСТОРИКО — КУЛЬТУРНІ РЕСУРСИ

2.1 Історичні пам’ятки В комплексі рекреаційних ресурсів особливе місце займають розміщені в містах та селах історичні ресурси, адже вони знайомлять нас з багатьма сторінками давніх часів заснування, будівництва, розвитку и життєдіяльності Миколаївщини. В області зареєстровано понад 5000 пам’яток історії, культури та архітектури, 400 меморіальних дошок, пам’ятники Т. Г. Шевченку, О.С.Пушкіну в Миколаєві, О. В. Суворову і Р. Г. Судковському в Очакові, будинок обсерваторії в Миколаєві тощо. Є майже 1000 пам’ятків бойових дій в роки громадянської та вітчизняної війни. В обласному центріце будинок штабу Чорноморського флоту 1794р., Офіцерське зібрання 1820р., астрономічна обсерваторія 1827р., Свято-Миколаївська церква 1817р., католицький костел 1896р., синагога 1822р., караїмська кенаса 1841р., старий цвинтар XVIII-XX ст., водогінна вежа XIX ст. та інші.

2.2 Археологічні пам’ятки Ольвія — давньогрецький місто-поліс, заснований колоністами з Милету в VI в. до н.е. Ольвія означає «щаслива» .Розташований біля села Парутино в 33 км від Очакова. Національний археологічний заповідник. Працює музей, наукова бібліотека, постійна археологічна експедиція.

Острів Березань розташована в 12 км на захід від Очакова. Тут збереглися залишки давньогрецького міста Борисфена й опорного пункту русів перед виходом у відкрите море, на шляху «з варяг у греки». Входить до складу національного археологічного заповідника «Ольвія». Ведуться археологічні розкопки. На острові встановлений монумент на згадку розстріляних в 1906 р. учасників Севастопольського повстання моряків Чорноморського флоту.

«Дикий Сад» — городище фінальної бронзи (ХІІ-Х ст. до н.е.) розташовано на високій терасі лівого берегу р. Інгул в центральному районі міста Миколаєва. Місце розташування пам’ятки та деякі знахідки на ній дозволяють інтерпретувати її як залишки давнього міста-порту, розташованого на торгівельному шляху, який пов’язував басейни Чорного та Балтійського морів. Городище Дикий Сад є єдиною, що збереглась в Україні, археологічною пам’яткою — залишками чорноморського міста-порту часів легендарної Трої та самої Троянської війни. 22]

2.3 Архітектурна спадщина і твори монументального мистецтва Свято — Михайлівський храм — побудований більше 100 років тому, один із найкрасивіших храмів України, сьогодні тут розташований Пелагеївський жіночий монастир.

Касперовська церква — православний храм незвичайної архітектури. Водонапірна башта — «миколаївська ейфелева вежа», побудована архітектором В. Шуховим на початку 19ст.

Астрономічна обсерваторія — одна з найстаріших обсерваторій Північного Причорномор`я, будинок побудований в 1821 р. Є кандидатом на включення до переліку ЮНЕСКО. Має свій меридіан в астрономічних атласах. [20]

Будинок штабу Чорноморського флоту 1794 р. (м. Миколаїв) Водолікувальниця Кенігсберга — видатних пам’яток архітектури рубежу ХІХ-ХХ ст. Відвідувачів вражає витонченість внутрішнього вбрання та технічні вдосконалення для водолікування.

Старий цвинтар — кін.18 — нач.20 ст. Родові склепи й пам`ятники багатьох відомих суспільних і державних діячів. Могила М. Аркаса.

Доманівський район багатий на пам’ятки церковної архітектури. Особливої уваги заслуговують церкви збудовані на честь Св. Олександра Невського. Одна церква знаходиться на території смт Доманівка, збудована з каменю, поміщиком К. Шишкіним у 1906 році. Інша церква була збудована в селі Богданівка у 1899 році за рахунок засобів прихожан.

Смт Казанка було свідком однієї з найбільших в період визволення Миколаївщини від фашистських загарбників військових операцій — Березнегувато-Снігурівської. Про ці події свідчать пам’ятні знаки, розташовані на території району. Історичне значення для району має село Скобелеве, як місце відомої в історичній і краєзнавчій літературі «битві на Кодимі», яка відбулася у 1693 році між козацьким полковником Семеном Палієм та татарами. Встановлено пам’ятний знак на місці цієї битви.

Окрасою Новобузького району є історична та архітектурна пам’ятка — Жіночий Свято Михайлівський монастир Української православної церкви у с. Пелагеївка. Це пам’ятник архітектури початку ХХ століття. Будівництво храму було закінчено у 1904 році. З 1996 року там організовано жіночий монастир. У монастирі дві чудотворні ікони: ікона Володимирської Божої Матері та ікона ХVІ сторіччя із зображенням страждань Ісуса Христа. Об'єктами туристичного інтересу Новобузького району є: Старовинні склади Кронштейна (батько Троцького), м. Новий Буг; Свято-Рухівська церква, с. Новодмитрівка; Церква Петра і Павла поч. ХІХ ст., м. Новий Буг; Садибний будинок ХІХ ст., с. Баратівка; Народний історичний музей м. Новий Буг.

Серед архітектурних пам’ятників Арбузинського району слід згадати церкву Святого Миколая Чудотворця в селі Костянтинівна, що була збудована з дерева у 1799 році.Також вимагає уваги церква Різдва Пресвятої Богородиці, збудована у 1805 році та церква Успіня Пресвятої Божої Матері побудована у 1812 році з каменю. 19]

2.4 Етнографічні особливості території

На території області знайдені стоянки доби палеоліту, мезоліту та неоліту, поселення трипільської культури та кіммерійців, скіфських часів. Серед визначних пам’яток грецьких поселень — відомий заповідник «Ольвія» — залишки найбільшого в північному Причорномор'ї античного міста-держави, яке було засновано ще в VI ст. до нашої ери. Трапляються сліди поселень ранніх слов’янських племен. З кінця XV століття історія краю тісно пов’язана з історією запорізького козацтва, яке стало форпостом боротьби з Кримським ханством та Оттоманською імперією.

2.5 Музеї, театри та розважальні заклади В Миколаївській області сконцентровано значний науковий та культурний потенціал. В області функціонує 3 професійних театрів, обласний будинок культури, обласна філармонія 495 закладів культури клубного типу, 199 стаціонарних кіноустановок та 506 державних бібліотек в яких налічується понад 10 млн. примірників книжок та журналів. Підготовка митців ведеться в філії Київського державного інституту культури та в 49 дитячих музичних і мистецьких школах. В області працюють понад 164 державних та громадських музеїв. Найвизначнішими з них вважаються:

Миколаївський обласний краєзнавчий музей. До його складу входять:

§ Музей підпільно-партизанського руху на Миколаївщині 1941;1944 рр.

§ Музей суднобудування й флоту (м.Миколаїв) — єдиний у країні музей суднобудування, візитна картка міста, розташований у колишньому будинку командуючого Чорноморським флотом — прекрасному зразку раннього класицизму XVIII.

§ Історичний музей в м. Очаків.

§ Музей «Партизанська іскра» в с. Кримка Первомайського району.

§ Краєзнавчий музей в м. Первомайськ.

Музей Ракетних військ стратегічного призначення — Воєнно-історичний музей ім. А. Суворова, розташований в Очакові, має у своєму розпорядженні унікальну діораму «Штурм Очакова російськими військами» .

Миколаївський обласний художній музей імені В.В. Верещагіна — найбільший обласний музей в Україні, нараховує понад 10 000 робіт.

Музей мариністичного живопису ім. Р. Г. Судковського (м. Очаків) Музей академіка А. Кібрика (м. Вознесенськ) Театр української драми та музикальної комедії - заснований 1.11.1959 року.

Російський художній драматичний театр — вперше запрацював в 1989 році.

Яхт — клуб — будинок найстаршого в Україні яхт-клубу, тут же розташований т.зв. Турецький фонтан, побудований ще в 18 ст.

Дитяче місто «Казка» — центральними фігурами дитячого містечка є сонячні часи та «Коник-горбунець» — скульптура Макушиних.

Миколаївський зоопарк заснований ще 1901 році, нараховує 370 видів 2700 особин, серед яких майже 80 видів є в Міжнародній Червоній книзі. За результатами роботи зоопарк був прийнятий до Європейської Асоціації Зоопарків і Акваріумів, він бере участь у декількох десятках європейських програм розведення рідкісних видів, входить до Євро-Азійської Асоціації Зоопарків і Акваріумів, до Міжнародної системи обліку тварин. Миколаївський зоопаркце наукова лабораторія, навчальний і гуманітарний центр, важлива ланка в системі охорони природи. [23]

РОЗДІЛ ІІІ. ІНФРАСТРУКТУРНІ РЕСУРСИ

3.1 Транспортна система В Миколаївській області функціонує потужна транспортна система, до складу якої входить залізничний, морський, річний, автомобільний, авіаційний та трубопровідний транспорт.

В Миколаївській області сконцентрувалися всі потенційно привабливі умови розвитку комплексного транспортного вузла:

· привабливе географічне положення регіону;

· могутня багатогалузева промисловість;

· розгалужена транспортна система;

· розвинене портове господарство, які обумовлюють її стратегічне значення для розвитку економіки України.

В області розташовано 5 митних пунктів: «Морський торговельний порт», «Дніпро-Бузький», «Октябрськ», «Миколаївський річковий порт», «Міжнародний аеропорт Миколаїв». 18]

Автотранспортом здійснюються міські, приміські, міжміські та міжнародні перевезення. Існує мережа пасажирських автовокзалів і автостанцій. Крім того, в обласному центрі перевезення пасажирів здійснюється міським електротранспортом: довжина тролейбусних ліній 59 км, трамвайних — 73 км.

Через область проходять такі міжнародні автомобільні транспортні коридори:

· Євроазіатський із проходженням по Україні: Одеса — Миколаїв — Херсон — Джанкой — Керч;

· ЧЕС із проходженням по Україні: Рені - Ізмаїл — Одеса — Миколаїв — Херсон — Мелітополь — Бердянськ — Маріуполь — Новоазовськ;

· Балтійське море — Чорне море з проходженням по Україні: Ягодин — Ковель — Луцьк — Тернопіль — Хмельницьк — Вінниця — Умань — порти Чорного моря.

Протяжність мережі автомобільних доріг загального користування складає 4810,2 км, з них державного значення — 563 км.

Протяжність доріг з твердим покриттям — 4786,2 км. Через територію області проходять такі автомобільні шляхи державного значення:

· Київ — Одеса,

· Кіровоград — Платоново (на Кишинів через Любашівку) — М-13,

· Одеса — Мелітополь — Новоазовськ (на Таганрог) — М-14,

· Ульянівка — Миколаїв (через Вознесенськ) — М-23,

· Дніпропетровськ — Миколаїв (через Кривий Ріг) — Р-06,

· Олександрівка — Кіровоград — Миколаїв — Р-16.

Залізничний транспорт. До складу залізничного транспорту входять локомотивне та вагонне депо, залізничні станції, підпорядковані Одеській залізниці, Ольшанське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту. Експлуатаційна довжина магістралей залізничних колій загального користування складає 700 км. Найбільші залізничні вузли: Миколаїв, Снігурівка, Підгородна.

Потужність залізничного вузла «Миколаїв» по переробці вантажів складає 800 вагонів за добу, у тому числі станція Кульбакіно цілодобово може здійснювати 20 повних операцій по переробці контейнерів.

Через область проходять такі міжнародні залізничні транспортні коридори:

· Євроазіатський із проходженням по Україні: Херсон — Миколаїв — Одеса;

· ЧЕС із проходженням по Україні: Рені - Ізмаїл — Одеса — Колосовка — з відгалуженням Колосівка — Миколаїв — Херсон — Чаплине — Бердянськ. 19]

Трубопровідний транспорт області представлений Миколаївським Державним підприємством «Трансаміак», що здійснює транзит рідкого аміаку по території України. Довжина магістрального трубопроводу, що обслуговується підприємством, складає 444 км. Технічна можливість для транспортування рідкого аміаку — до 3 млн. тонн на рік.

Водний транспорт. Географічне положення області, наявність судноплавних артерій сприяють розвитку водного транспорту і становленню позиції Миколаєва в якості транзитного транспортного вузла. Водний транспорт представлений 4 морськими портами й 1 річковим, а також кількома приватними терміналами. Акваторії портів з`єднується з морем через Бузько-дніпровський лиманський канал. Канал починається від острова Березань і тягнеться на 44 милі до порту Миколаїв. Канал складається з 13 колін, 6 з них проходять по Дніпровському лимані, а інші - по ріці Південний Буг. Ширина каналу 100 м, глибина — 10,5 м.

Могутнім портовим містом не тільки області, а й України, є місто Миколаїв, де функціонують три морські й один річковий порти, які входять до єдиного Бузько-Дніпровського морського транспортного вузла (БДМТВ):

· Миколаївський морський торговельний порт;

· Дніпро-Бузький морський порт, створений в складі Миколаївського глиноземного заводу;

· Спеціалізований морський порт «Октябрьськ» ;

· Миколаївський річковий порт.

Миколаївський морський торговельний порт — один із найпотужніших портів області - з'єднується з Чорним морем Бузько-Днiпровським лиманським каналом протяжністю 44 милі. Допустима прохідна осадка судна — 9,5метрів, допустима довжина судна — 215 м, ширина — 30 м. Плавання по каналу суден довжиною понад 187 м здійснюється з буксирним забезпеченням. В порту 14 причалів з довжиною причальної лінії 3,3 тис. погонних метрів. Порт має три сучасні виробничих перевантажувальних комплекси для переробки навалочних вантажів зерна, руди (два — в м. Миколаєві, третій — об'єднує портопункти Ожарськ і Очаків). В порту розташований елеватор місткістю 60 тис. тонн зерна.

Миколаївський річковий порт має в своєму складі вантажний район i пасажирський відділок, майстерні по ремонту флоту та устаткування, об'єкти соціального призначення. Вантажний район порту займає територію площею близько 50 га, з них 15га — водна акваторія. З Бузько-Днiпровським лиманським каналом акваторія порту з'єднується підхідним каналом довжиною 800 м, глибиною 5,8 м. Порт має 7 вантажних причалів довжиною 858 погонних метрів, 46,6тис. м2 обладнаних складських майданчиків; 729 м² закритих складських приміщень, 13 — портальних та 7 — плавучих кранів.

До складу пасажирського відділку входить річковий вокзал (площею 1966 м², розрахований на 300 пасажирів) i 28 пасажирських причалів загальною довжиною 750 погонних метрів т, а 9 пасажирських суден загальною місткістю 1794 чол.

Авіаційний транспорт представляє Обласне комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт «Миколаїв», і входить до числа великих та найбільш технічно обладнаних аеропортів півдня України. Аеропорт класу «В» має сучасну злітно-посадочну смугу, спроможну приймати повітряні судна посадковою вагою 220 тонн, та розмістити 8 літаків типу «ІЛ-76». Аеропорт оснащений радіотехнічним, світлотехнічним та навігаційним устаткуванням. Аеровокзальний комплекс має пропускну спроможність до 400 пасажирів за годину при польотах на внутрішніх авіалініях і до 100 пасажирів — при польотах за кордон.

Аеродром «Кульбакіно» — розташований в двох кілометрах на схід від залізничного вокзалу м. Миколаєва. Аеродром 1-го класу, першої категорії радіомаячної системи (відстань радіолокаційного контролю за польотами літаків 300 км), оснащений бетонною злітно-посадочною смугою, спроможною приймати повітряні судна посадковою вагою 200 тонн. Аеродром призначений для зберігання, обслуговування та виконання польотів повітряних суден вдень та вночі в простих та складних метеорологічних умовах. Аеродром «Кульбакіно» має великий потенціал по використанню його як потужного повітряно-транспортного терміналу. 23]

3.2 Засоби гостинності

У Миколаївській області за даними Управління правової та ліцензійної політики Державної служби туризму та курортів (січень2010 р.) працює 105 суб'єктів туристичної діяльності, що має ліцензію на право здійснення туристичної діяльності, з них туроператорів — 13, турагентів — 92. [18]

Відповідно до статті 7 Закону України від 19 вересня 1996 року «Про плату за землю», постановою Кабінету Міністрів України затверджено перелік населених пунктів, віднесених до курортних: села Василівка, Покровка, Чорноморка Очаківського району, місто Очаків, села Вікторівка, Коблєво, Морське, Лугове, Рибаківка Березанського району. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.1996 р. № 1499 «Про затвердження переліку водних об'єктів, що відносяться до категорії лікувальних» затверджено перелік водних об'єктів, родовищ мінеральних вод — Очаківське, Коблєвське, Казанківське, родовищ лікувальних грязей — Бейкушське, Тилігульське.

На території області функціонує 7 лікувальних санаторіїв та пансіонатів на 1,9 тис. місць, 111 санаторіїв та закладів відпочинку на 21,3 тис. місць, 9 санаторіїв — профілакторіїв, 14 будинків і пансіонатів відпочинку на 5,3 тис. місць та 81 бази відпочинку на 13,2 тис. місць.

Заклади відпочинку розташовані, головним чином, у курортних зонах Коблево, Очакова і Миколаєва на узбережжі Чорного моря та його лиманів. Всього на території Чорноморського узбережжя Миколаївської області розташовано 223 бази відпочинку. 15]

На території Березанського району розташована 181 база відпочинку: с. Коблево — 90; с. Рибаківка — 72; с. Лугове — 13; с. Морське — 5; с. Краснопілля — 1.

На території Очаківського району розташовано 42 бази відпочинку: с. Чорноморка «Лагерна коса» — 14; с. Чорноморка — 20; с. Парутине — 3; с. Покровка — 1. На території м. Очаків розташовано 15 баз відпочинку. 18]

Всього, протягом літнього оздоровчо-туристичного сезону 2009 року на території Миколаївської області діяло 169 санаторно-курортних (оздоровчих) закладів, з них:

· на території міста Миколаєва — 7 закладів;

· в Березанському районі - 114 закладів;

· в Очаківському районі - 30 закладів;

· в місті Очаків — 17 закладів;

· в місті Южноукраїнськ — 1 заклад.

Як і у попередні роки, Миколаївщина за кількістю оздоровлених осіб посіла шосте місце серед регіонів України. Крім того, в 2008 році на Миколаївщини налічувалось 95 різних типів готелів та інших місць для тимчасового проживання на 13,3 тис. місць. При цьому, послуги саме готельного сервісу надавали 18 готелів та 1 готельно-офісний центр. По забезпеченості готельними та іншими місцями для тимчасового проживання серед областей південного регіону Миколаївщина посідає друге місце (11,1 місць на 1000 жителів) після Херсонщини (19,7). 9, c. 5]

У санаторіях і закладах відпочинку в 2009 році лікувалось і відпочивало понад 134 тис. осіб. Переважна більшість (88%) оздоровлених відпочивали протягом тривалого часу, решта — упродовж 1−2 днів. У порівнянні з попереднім оздоровчим сезоном кількість відпочиваючих зменшилася на 12% та 2% відповідно.

Послугами санаторно-курортних (оздоровчих) закладів області у 2008/09 році скористалися також 12,9 тис. іноземних громадян (на 1,2 тис., або на 8% менше, ніж у попередньому оздоровчому сезоні). Традиційно, переважну більшість (98%) обслугованих іноземців складають громадяни держав, що утворилися з колишнього СРСР, зокрема громадяни Російської Федерації (5,1 тис.), Республіки Молдова (4,6 тис.) та Білорусі (2,9 тис.).

Аналіз даних таблиці № 1 свідчить про дуже повільне зростання кількості баз та інших закладів відпочинку, та скорочення кількості дитячих оздоровчих таборів, санаторіїв та пансіонатів з лікуванням, та будинків і пансіонатів відпочинку. Протягом 2009 року з тих санаторно-курортних закладів, що не працювали, 9 простоювали через відсутність коштів на експлуатацію, 4- перебували на капітальному ремонті, 1- інші причини. 9, c. 14]

Деякі бази відпочинку:

ь База відпочинку «Вінниця», на березі Чорного моря в с. Коблеве.

ь Оздоровчий комплекс «Жемчужина», на березі Чорного моря в с. Чорноморка.

ь База відпочинку «Надежда», на березі Чорного моря в с. Коблеве.

ь Пансіонат «Чорномор», на березі Чорного моря біля с. Рибаківка.

ь Дитячий оздоровчий табір «Жемчужина», на березі Чорного моря в с. Чорноморка.

ь Дитячий оздоровчий табір «Космос», на березі Чорного моря біля с. Рибаківка. 24]

Сприятливі природнокліматичні умови, значні рекреаційні ресурси області сприяють подальшому розвитку санаторно — курортної галузі.

ВИСНОВКИ Підсумовуючи усе вище подане, можна сказати, що туризм — одна із найбільш перспективних галузей економіки Миколаївщини. Область має об'єктивні і вагомі передумови для її розвитку: природно-кліматичний потенціал, мальовничі ландшафти, чисте повітря, привабливі туристичні маршрути, збережені національні традиції і фольклор, архітектурні пам’ятки, рекреаційні можливості. Одним із дійових засобів прискорення розвитку туризму в Україні є розвиток туристичної інфраструктури в мережі міжнародних транспортних коридорів (МТК).

Туристична галузь хоч і дуже повільними кроками, починає збільшувати свої показники. Але не можна зупинятися на досягнутому. Саме від того, яким шляхом піде зараз розвиток галузі, залежить все її майбутнє, зокрема майбутнє економіки, а отже життя України в цілому. Миколаївська область є привабливою туристично-рекреаційною зоною.

Основу привабливості регіону в сфері туризму складають як історичні пам’ятки, так і природні умови, які сприяють багатьом видам сучасного туризму. Відпочинок в Миколаївській області це морські піщані пляжі, живописні ландшафти берегів Південного Бугу і численні водосховища, джерела мінеральної води і запаси лікувальної грязі, особливо Тілігульського і Бейкушського лиманів.

Миколаївська область це 120 територій і об'єктів природно-заповідного фонду, регіональних ландшафтних парків «Кінбурзька коса» і «гранітно-степове Побужжя», частина Чорноморського біосферного заповідника, численні заповідники і визначні пам’ятки природи. Видатна визначна пам’ятка грецьких поселень на території Миколаєва — залишки старогрецького міста — держави, яка проіснувала тисячу років. Зараз це державний заповідник «Ольвія» .

Найпопулярнішими курортами Миколаївської області є Курорт Коблево, Місто Очаків і його побережжя і Кінбурнськая Коса. Величезний рекреаційний потенціал має долина р. Південний Буг на ділянці від м. Первомайськ до с. Олександрівка і нижче за течією.

Поєднання надзвичайно красивих краєвидів, унікальної біоти, пам’яток історії та археології, слаломних трас та маршрутів для скелелазіння відкриває величезні можливості щодо розвитку тут організованого туризму.

Нажаль, у разі створення запроектованого водосховища долина Південного Бугу непоправно втратить значну частину свого рекреаційного потенціалу.

Миколаївський зоопарк вважається одним з накрасивіших в Україні. Він був заснований більш, ніж 100 років назад. У зоопарку налічується близько 2500 тварин більше 350 видів. Миколаївський зоопарк, який є членом Європейської асоціації зоопарків і акваріумів, бере активну участь в 14 міжнародних програмах по охороні рідкісних представників фауни.

Ландшафти ряду територій області мають величезне історичне значення, це ландшафти Кінбурнського півострова, узбережжя Тилігульського лиману, осяяні козацькою славою пороги на р. Південний Буг в районі м. Южноукраїнська.

Миколаївщина має достатні природно-рекреаційні можливості для становлення індустрії туризму. Так, щороку в м. Миколаєві під егідою Миколаївської облдержадміністрації проводиться Міжнародний інвестиційний форум «Миколаївщина інвестиційна». Мета проведення Форуму — широке представлення інвестиційних можливостей області, інноваційних та інвестиційних пропозицій та проектів, залучення інвестицій у промисловість і сільське господарство, для розвитку малого та середнього бізнесу, налагодження бізнес-контактів Миколаївських підприємств з українськими та закордонними партнерами.

У Миколаївській області створено три туристично — інформаційні центри, що діють в м. Миколаєві та м. Вознесенську. Крім того, у 2009 році запрацював сайт Обласного туристично — інформаційного центру, метою якого є презентація «Миколаївщини як території, привабливої для туризму та відпочинку» для громадян України та іноземців.

За активного сприяння та постійної підтримки начальника управління з питань зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної діяльності, європейської інтеграції, туризму та курортів Миколаївської облдержадміністрації Т. О. Чичкалюк розроблені та випущені туристична карта Миколаївської області, рекламні диски «Миколаївщина запрошує», «Миколаївщина туристична», «Миколаївський зоопарк», «Відпочивай активно» та інші.

Ще одним важливим сучасним напрямом розвитку туризму є рекламно — інформаційна дільність. Тому ведеться постійна робота щодо розроблення, видання та розповсюдження рекламно — інформаційної продукції у вигляді календарів, буклетів, брошур, дисків. Така продукція надає можливість репрезентувати та пропагувати природно — рекреаційні можливості області.

Одним з основних напрямів розвитку туристичної індустрії області є надання якісних екскурсійних послуг. На сьогодні суб'єктами туристичної діяльності пропонуються такі екскурсії для відпочиваючих та туристів: «Сивий Кінбурн — перлина Північного Причорномор’я»," Гранітно-степове Побужжя", «Місто давніх греків — Ольвія», «Винний тур у Радсад», «Очаків — перлина Північного Причорномор’я», «Екскурсійний тур по місту Миколаєву „Знайомство з містом Святого Миколая“ з відвідуванням найкращого в Україні і одного з найстаріших в Європі ЗООПАРКУ» та ін. Перелік тем та авторів екскурсійного продукту постійно поповнюється та формує базу даних управління з питань зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної діяльності, європейської інтеграції, туризму та курортів Миколаївської облдержадміністрації.

Крім того, з метою розвитку краєзнавства на Миколаївщині, науково — методичного забезпечення викладання краєзнавства в навчальних закладах та підвищення якості краєзнавчо — туристичної роботи, створення нових екскурсійних маршрутів проведено обласний конкурс розробок краєзнавчих екскурсійних маршрутів «Стежками Степової Еллади». У конкурсі взяли участь студенти, педагоги, методисти та представники громадськості. [6, 18]

Цікавим є проект «Чорноморська Перлина», який ставить за стратегічну мету формування нового іміджу регіону, як об'ємного і самостійного бренду «Миколаївщина — територія приваблива для туризму і відпочинку». Реалізація проекту має вирішити соціальні проблеми рекреаційного комплексу, такі, як мала ефективність використання наявних природних ресурсів, низька зайнятість населення в курортному бізнесі, мала кількість робочих місць, нерівномірне розподілення та розміщення відпочиваючих, забруднення морської води та засмічення прибережної смуги, потенційно мала кількість надходжень коштів до бюджетів всіх рівнів.

Першочергові заходи з реалізації концепції «Чорноморська Перлина» передбачають, що протягом 2008;2009 років буде створено координаційний орган, проведено інвентаризацію земель, аналіз договорів оренди та соціального партнерства, передпроектні роботи, передбачається розпочати роботи по будівництву об'єктів інфраструктури, підготовці та підвищенню кваліфікації персоналу.

Протягом другого етапу (2010;2011рр.) планується побудувати об'єкти курортно-рекреаційного призначення, укріпити берегову смугу, провести роботи з реконструкції транспортної і інженерної інфраструктури, відновити центри історико-культурного надбання за рахунок залучення різних форм інвестицій.

Третій етап (2011;2012рр.) передбачає завершення будівництва недобудованих об'єктів, завершення модернізації об'єктів інфраструктури, розробку та проведення комплексних культурно-розважальних заходів на території туристсько-рекреаційної зони, проведення рекламного супроводу комплексу «Чорноморська Перлина».

Реалізація програми «Чорноморська Перлина» дасть змогу:

— підвищити рівень використання бальнеологічно-лікувальних факторів Причорноморської зони;

— створити умови для повноцінного оздоровлення та відпочинку понад 200 тисяч осіб одночасно (з них 7 тисяч дітей);

— збільшити бюджетні надходження як мінімум до 300 мільйонів гривень до 2012 року;

— зберегти історико-архітектурне середовище одночасно із створенням сучасної курортно-рекреаційної інфраструктури;

— створити близько 2 тисяч нових робочих місць;

— поліпшити соціально-економічну ситуацію на узбережжі Миколаївської області.

А найголовніше — перетворити туристично-рекреаційний комплекс області в пріоритетну галузь. 16]

Стратегічною метою розвитку цієї галузі в Миколаївській області можна визначити створення конкурентоспроможного на світовому ринку туристичного продукту, здатного максимально задовольнити туристичні потреби населення країни, забезпечити на цій основі комплексний розвиток територій та їх соціально-економічних інтересів при збереженні екологічної рівноваги та історико-культурного довкілля.

Лише такі фактори як тепле море, заповідні зони в гирлі Південного Бугу, пам’ятки архітектури та культури, достатньо розвинений бізнес розваг, а також ще не втрачені залишки радянської системи оздоровлення (йдеться про санаторії, пансіонати, будинки відпочинку) могли би сприяти стрімкому розвитку туризму в регіоні.

Але в розвитку рекреаційного комплексу області слід виділити також ряд негативних моментів. По-перше, внаслідок погіршення екологічної ситуації спостерігається постійне зниження рекреаційної цінності території. По-друге, гостро відчувається необхідність реконструкції існуючого фонду рекреаційного господарства та підвищення якості обслуговування рекреантів. По-третє, значна кількість курортно-рекреаційних закладів розміщена вздовж узбережжя хаотично, без задовільного інженерного оснащення і благоустрою території, що збільшує негативний вплив на берег, пляжу, прибережну акваторію моря.

Осмислюючи причини незадовільної ситуації, що має місце на сучасному туристичному ринку, перше місце в списку цих причин займає нераціональне використання рекреаційних ресурсів, не достатня увага з боку органів місцевої влади до цієї галузі. Це видно, з того, що розроблена Програма соціально-екологічного розвитку зон відпочинку Чорноморського узбережжя Миколаївської області не втілюються в реальне життя. Не втілюються в життя в повному обсязі і Програми розвитку туризму в регіоні через відсутність фінансування відповідних заходів.